Комітет Верховної Ради України

Про  виконання  Плану  роботи

Комітету  з  питань державного  будівництва та  місцевого  самоврядування

за  вересень  2009 р. – січень  2010 р. та  затвердження  Звіту

п’ята сесія Верховної Ради України шостого скликання

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування було створено відповідно до Постанови Верховної Ради України вiд 04.12.2007 № 4-VI «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України шостого скликання» у складі 13 народних депутатів України. В ході подальшої роботи Верховної Ради України з різних причин Комітет залишило троє народних депутатів України, натомість двоє увійшло до його складу. Таким чином, впродовж четвертої-п’ятої сесій у складі Комітету незмінно налічувалося 12 народних депутатів України. Структура Комітету також не зазнала змін порівняно з попередньою сесією і включала 5 підкомітетів: з питань державного будівництва, з питань місцевого самоврядування, з питань органів виконавчої влади, з питань виборчого законодавства та об’єднань громадян, з питань місцевих бюджетів та комунальної власності. Підкомітети вивчали, попередньо розглядали, готували на розгляд Комітету проекти висновків, пропозиції до законопроектів, інших актів Верховної Ради України, забезпечували виконання рішень Комітету та доручень керівництва Комітету, здійснювали попередній аналіз практики застосування законів, інших актів Верховної Ради України.

Протягом п’ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання робота Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування велася відповідно до його повноважень і компетенції, передбачених Конституцією України, законами України «Про комітети Верховної Ради України», «Про статус народного депутата України», Регламентом Верховної Ради України, Постановою Верховної Ради України вiд 04.12.2007  № 4-VI «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України шостого скликання та інших законодавчих актів» і була спрямована на виконання трьох основних функцій: законопроектної, організаційної та контрольної. Вона носила плановий характер і грунтувалася на Плані роботи Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на V сесію Верховної Ради України шостого скликання (вересень 2009 року – січень 2010 року), затвердженого рішенням Комітету від 08.07.2009 року. Окрім цього, у ході поточного опрацювання питань, віднесених до відання Комітету, виконувалися доручення Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, рішення Комітету  та доручення Голови Комітету.

Діяльність Комітету була підпорядкована забезпеченню подальшого розвитку правової бази здійснення та реформування державної влади, зміцненню та розширенню прав місцевого самоврядування на принципах демократичної децентралізації, вдосконаленню законодавчої основи проведення виборів та референдумів, зокрема щодо виборів Президента України 17 січня 2010 року, вирішенню проблематики адміністративно-територіального устрою, законодавства щодо державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, статусу депутатів місцевих рад, врегулюванню найбільш гострих матеріально-фінансових проблем громад та регіонів, участі у заходах антикризового характеру, взаємовигідної співпраці з вітчизняними та міжнародними неурядовими організаціями у сфері відання Комітету.

Загалом за період п’ятої сесії було проведено 16 засідань Комітету, на яких розглянуто 87 питань порядку денного. З них 61 стосувалося законопроектної функції, 23 – організаційної, 3 – контрольної. В плані виконання законопроектної і установчої функцій Комітет розглянув 118 проектів законодавчих ініціатив, 102 з яких стосувалися предмету відання Комітету і з підготовки яких його було визначено головним. З них 47 проектів постанов щодо призначення позачергових місцевих виборів, 41 проект законів, 9 проектів постанов з кадрових питань, 2 проекти постанов щодо чергових місцевих виборів, 2 проекти постанов щодо врегулювання окремих питань бюджетного процесу, 1 проект постанови з питань вдосконалення правової основи місцевого самоврядування.

За тематичною спрямованістю 15 законодавчих ініціатив стосувалося виборчого законодавства та референдумів, 9 – кадрових питань щодо посадових осіб, призначення і звільнення яких належить до компетенції Верховної Ради України, 2 – органів виконавчої влади, 10 – органів місцевого самоврядування, 11 – державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, 3 – органів самоорганізації населення, 2 – статусу депутатів місцевих рад, 2 – бюджетного процесу. Комітет розглянув також 16 проектів законів, головними з опрацювання яких визначалися інші комітети.

При цьому варто зазначити, що Планом роботи Комітету передбачалося розглянути 86 проектів законодавчих актів, з підготовки яких Комітет було визначено головним, фактично ж було розглянуто 46, або майже 54% запланованого. Окремі законопроекти і проекти постанов надходили і розглядалися безпосередньо в ході п’ятої сесії. В першу чергу це стосується розгляду проектів постанов щодо призначення позачергових місцевих виборів. Аналогічним чином Комітетом планувалося розглянути 84 законодавчих акти, з підготовки яких Комітет не було визначено головним, фактично ж було розглянуто 16.

Найбільші обсяг роботи та зусилля Комітету і його секретаріату практично впродовж всієї сесії було зосереджено навколо законодавства з виборів Президента України. Вони були тісно пов’язані з розвитком ситуації щодо подолання президентського вето на позачерговій сесії Верховної Ради України 21 серпня 2009 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виборів Президента України». Ще під час роботи над відповідним законопроектом вказувалося на ознаки невідповідності Конституції України окремих його норм, однак парламент визначився зі своєю позицією. Практично одразу окремі положення прийнятого Закону стали предметом конституційного подання Президента України та 48 народних депутатів України. Конституційний Суд України об’єднав їх в одне провадження і в своєму Рішенні від 19.10.2009 р. №26-рп/2009 визнав низку норм згаданого Закону неконституційними, що зумовило потребу у внесенні і розгляді нових законопроектів із цього питання.

Так Голова Верховної Ради України В.Литвин 21 жовтня 2009 року звернувся до Комітету з протокольним дорученням щодо необхідності підготовки змін до Закону України «Про вибори Президента України» у зв’язку із Рішенням Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009 для їх розгляду на пленарних засіданнях парламенту 3-6 листопада 2009 року.

Комітет підготував декілька законопроектів відповідної спрямованості. Зокрема, на засіданні 21 жовтня 2009 року було розглянуто проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» (щодо особливостей порядку проведення виборів Президента України) (реєстр. №5131), поданий   головою підкомітету з питань виборчого законодавства та об’єднань громадян, народним депутатом України С.Подгорним, в якому усувалися окремі неузгодженості з Основним законом України та вдосконалювалися певні процедурні аспекти виборчого процесу. Комітет рекомендував цей законопроект до прийняття за основу та вважав за доцільне при доопрацюванні законопроекту до розгляду його парламентом у другому читанні врахувати Рішення Конституційного Суду України № 26-рп/2009 від 19 жовтня 2009 року, а також виключити із законопроекту окремі положення, що втратили актуальність у зв’язку з тим, що виборчий процес з виборів Президента України 17 січня 2010 року вже розпочався. Верховна Рада України даний законопроект не підтримала.

2 листопада 2009 року було розглянуто три альтернативні проекти Законів України з питання виборів Президента України:

 – про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України (реєстр. №5263 від 27.10.2009р.), поданий народним депутатом України В.Писаренком;

– про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань виборів Президента України (реєстр. №5263-1 від 29.10.2009 р.), поданий народним депутатом України О.Лукаш;

– про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України (реєстр. №5263-2 від 30.10.2009р.), поданий Президентом України В.Ющенком.

Зазначені законопроекти містили зміни до законів України «Про вибори Президента України», «Про Державний реєстр виборців», Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінально-процесуального Кодексу України. За результатами обговорення Комітет рекомендував парламенту за основу прийняти законопроект реєстр. №5263-2, водночас запропонувавши при його підготовці до другого читання врахувати положення законопроектів реєстр. №№ 5263, 5263-1, 5131. Верховна Рада України на пленарному засіданні 4 листопада 2009 року підтримала позицію Комітету, прийнявши законопроект реєстр. №5263-2 за основу.

У ході підготовки проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України (реєстр. №5263-2 від 30.10.2009 р.) до другого читання було проведено декілька засідань Робочої групи Комітету за участі авторів пропозицій і поправок, представників Центральної виборчої комісії, Секретаріату Президента України, Міністерства юстиції України, Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України, а також два засідання Комітету – 16 та 18 листопада 2009 року. При цьому було опрацьовано 243 пропозиції та поправки до законопроекту, здійснено юридико-технічну підготовку та уточнення його окремих положень. Комітет рекомендував Верховній Раді України за результатами розгляду у другому читанні законопроект реєстр.№5263-2 прийняти в другому читанні та в цілому. Однак на пленарному засіданні парламенту       2 грудня 2009 року законопроект не знайшов підтримки більшості депутатського корпусу і його було відхилено.

Крім цього Комітетом на засіданнях 14 та 23 грудня 2009 року розглядався проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» (щодо унеможливлення фальсифікацій у виборчому процесі) (реєстр. № 5419 від 08.12.2009), поданий народними депутатами України С.Подгорним, С.Міщенком, В.Сінченком, Т.Чорноволом,  Р.Зваричем. У ньому пропонувалося врегулювати питання уточнення списків виборців, в тому числі на закордонних виборчих дільницях, організації голосування виборців за місцем перебування, складання дільничними виборчими комісіями протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, окружними виборчими комісіями – про підсумки голосування в межах відповідного територіального виборчого округу, Центральною виборчою комісією – про результати голосування у день виборів Президента України, а також порядку транспортування виборчої документації до окружних виборчих комісій та до Центральної виборчої комісії. Комітет визначився щодо прийняття даного законопроекту, проте Верховною Радою України він не розглядався.

На позаплановому засіданні Комітету 13 січня 2010 року було розглянуто проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» (щодо недопущення спотворення волевиявлення виборців) (реєстр. №5509 від 11.01.2010 р.), поданий народним депутатом України В.Писаренком. Метою ініціативи було вдосконалення окремих положень Закону України «Про вибори Президента України» в плані забезпечення більш повної реалізації гарантованого Конституцією України права голосу на виборах, сталості списків виборців та недопущення внесення до них необґрунтованих змін, забезпечення обґрунтованого голосування виборців за місцем їх перебування з огляду саме на стан їх здоров’я, а не лише бажання проголосувати вдома. Комітет підтримав прийняття даного законопроекту за основу та в цілому, але Верховною Радою України відповідне питання на її позачерговому пленарному засіданні 13-14 січня 2010 року розглянуто не було. 

Слід зазначити, що в ході законопроектної роботи у сфері виборів Президента України Комітет не залишав поза увагою проблеми фінансового забезпечення виборчої кампанії. Так було підтримано прийняття проекту Закону України про внесення змін до додатка №3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (щодо врегулювання фінансового забезпечення підготовки до виборів Президента України у 2010 році) (реєстр. №5232), поданого Кабінетом Міністрів України, в якому пропонувався перерозподіл коштів між окремими бюджетними програмами Центральної виборчої комісії. На адресу Прем’єр-міністра України Ю.Тимошенко направлявся лист з пропозицією про перерахунок коштів Державного бюджету України на рахунки виборчих комісій, вивчалася проблема забезпечення місцевих органів виконавчої влади фінансовими ресурсами на ведення Державного реєстру виборців.

В плані підготовки законопроектів з питань референдумів, можна вказати на розгляд Комітетом пропозицій Президента України від 7 липня 2009 року до Закону України  «Про всеукраїнський референдум», поданого як законопроект народним депутатом України В.Лавриновичем та прийнятого Верховною Радою України в цілому 5 червня 2009 року. Комітет погодився з позицією Глави держави щодо невідповідності покладеної в основу Закону концепції визначеним Конституцією України засадам здійснення влади народом, функціонування конституційного ладу, конституційним гарантіям додержання прав громадян, наявності прогалин, внутрішніх суперечностей, внаслідок чого питання належного врегулювання засад, організації та порядку проведення всеукраїнських референдумів залишаються невирішеними та запропонував відхилити прийнятий Закон України «Про всеукраїнський референдум». Верховна Рада України на своєму засіданні 19 листопада 2009 року пропозиції Президента України не підтримала, однак, разом із тим, подолати «вето» також не змогла і Закон було відхилено.

Проблематика правового регулювання місцевих виборів знайшла своє відображення в розглянутих Комітетом проектах законів України про внесення змін до статті 14 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських селищних міських голів» (щодо одночасного проведення) (реєстр. №5448), поданого народними депутатами України С.Міщенком, Р.Князевичем та про внесення змін до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (щодо вилучення виборчих блоків політичних партій із суб'єктів виборчого процесу) (реєстр. №4800), поданого народним депутатом України В.Лавриновичем. У законопроекті реєстр. №5448 пропонувалося звести у часі (одночасне проведення) чергові вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим з виборами депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Комітет підтримав цю законодавчу ініціативу. З іншої сторони пропозиція народного депутата України В.Лавриновича звузити коло суб’єктів виборчого процесу на місцевих виборах аналогічної підтримки не мала і законопроект реєстр. №4800 було рекомендовано відхилити.

Надзвичайно важливою подією для всієї системи місцевого самоврядування держави стало рішення Верховної Ради України як єдиного уповноваженого Конституцією України органу державної влади щодо проведення чергових місцевих виборів у 2010 році. З цього питання Комітет розглянув проект Постанови Верховної Ради України про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році (реєстр. №5097), поданий народними депутатами України О.Лавриновичем, А.Портновим. Проектом пропонувалося призначити чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю 30 травня 2010 року, враховуючи, що положення Конституції України про п’ятирічний строк повноважень депутатів місцевих рад набрало чинності лише 25 травня 2006 року, коли депутати місцевих рад вже були обрані на чергових місцевих виборах 26 березня 2006 року. Дія Постанови не повинна була поширюватися на депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, обраних на позачергових виборах після 26 березня 2006 року, що було пов’язано з Рішенням Конституційного Суду України №13-рп/2009 від 4 червня 2009 року у справі за конституційним поданням Київської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 141 Конституції України. Комітет рекомендував за наслідками розгляду зазначеного проекту Постанови у першому читанні прийняти його за основу. Верховна Рада України на своєму засіданні 20 жовтня 2010 року прийняла проект Постанови реєстр. №5097 за основу та в цілому, реалізувавши таким чином свої конституційні повноваження.

Впродовж п’ятої сесії на адресу Верховної Ради України продовжували надходити клопотання про призначення позачергових місцевих виборів, котрі направлялися для опрацювання до Комітету як головного з підготовки до розгляду відповідних питань. Всього надійшло 77 таких клопотань. Комітет на своїх засіданнях розглянув та вніс до Верховної Ради України 47 проектів Постанов про призначення позачергових виборів 41 сільського, 4 селищних та 2 міських голів. Однак парламент не розглянув жодної з них. Про ситуацію, яка склалася з призначенням позачергових місцевих виборів, Комітет неодноразово інформував Голову Верховної Ради України та керівників депутатських фракцій.

Важливе місце у законопроектній роботі Комітету займає удосконалення правового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування. Зокрема, серед розглянутих впродовж п’ятої сесії законопроектів можна згадати проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення (реєстр. №3654 від 26.01.2009), поданий Кабінетом Міністрів України. Потреба у законопроекті була викликана необхідністю налагодження співпраці між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з громадськістю (громадянами, які на добровільних засадах беруть активну участь у суспільно-політичному житті країни як безпосередньо, так і через інститути громадянського суспільства), залученні її до процесу формування та реалізації державної політики, підготовки проектів рішень, проектів загальнодержавних та регіональних програм, що мають важливе суспільне значення і спрямовані на досягнення цілей, пов’язаних з процесом демократизації усіх сфер державного управління і суспільного життя, соціально-економічним і духовним прогресом, всебічним забезпеченням захисту прав і свобод людини та громадянина. Це мало досягатися внесенням змін до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації».

Комітет, підтримуючи ідею посилення ролі громадськості у прийнятті рішень владними інституціями, збільшення прозорості у їхній діяльності, відзначав певну розмитість норм законопроекту, невизначеність окремих термінів, що можна було б відкоригувати при його опрацюванні до другого читання. Верховна Рада України прийняла за основу підготовлений Комітетом законопроект на своєму засіданні 23 жовтня 2009 року. На сьогодні законопроект реєстр. №3654 готується до другого читання.

Практичною необхідністю було викликане подання народним депутатом України, заступником Голови Комітету Ю.Ключковським проекту Закону України про внесення змін до статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо уточнення обсягу права голови ради на суміщення своєї діяльності) (реєстр. №4669). Це було пов’язано з тим, що частина третя статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює обмеження щодо занять іншою діяльністю (так званий «принцип несумісності») для осіб, які займають посади голови районної, обласної, районної у місті ради, як службовців органів місцевого самоврядування. Таким особам, серед іншого, забороняється займатися будь-якою роботою на громадських засадах. Ця норма допускає тлумачення, яке включає до поняття «робота на громадських засадах» також займання виборних посад в об’єднаннях громадян, у тому числі політичних партіях.

На думку автора законопроекту, зазначене розширене тлумачення норми частини третьої статті 55 встановлювало б надмірну заборону, яка суперечить встановленому статтею 36 Конституції України праву громадян на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації. Подібне обмеження встановлене лише статтею 103 Конституції України для Президента України. Відповідне обмеження не застосовується законами України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування». Жодних подібних обмежень не встановлює також Закон України «Про об’єднання громадян»; стаття 6 Закону України «Про політичні партії в Україні» встановлює заборону членства у політичних партіях для окремих категорій посадових і службових осіб (однак не для державних службовців чи службовців органів місцевого самоврядування), проте не містить жодних обмежень щодо заборони членам партії займати виборні посади у партії.

Таким чином, згадане розширене тлумачення частини третьої статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повинно вважатися таким, що звужує обсяг встановлених Конституцією та законами України прав громадян, а тому повинно бути визнане таким, що суперечить статті 22 Конституції України. Отже є необхідність уточнення редакції частини третьої статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у спосіб, який виключав би неконституційне розуміння змісту відповідної норми. До неї було запропоновано внести запис, що обмеження, встановлене для осіб, які займають посади голови районної, обласної, районної у місті ради, щодо здійснення іншої роботи на громадських засадах, не поширюються на діяльність в об’єднаннях громадян, у тому числі і на виборних посадах.

Комітет погодився з логікою та аргументацією автора законопроекту реєстр. №4669 та рекомендував парламенту за наслідками розгляду у першому читанні прийняти його за основу. Водночас серед членів Комітету не знайшов підтримки проект Постанови Верховної Ради України про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо уточнення обсягу права голови ради на суміщення своєї діяльності) з урахуванням пропозиції щодо надання права голові місцевої ради обиратись депутатом місцевої ради вищого рівня (реєстр. №4669/П), поданий народним депутатам України В.Бондаренком, оскільки її ініціатор запропонував норми, які запроваджують у правничій термінології поняття нижчого-вищого рівнів ради. Хоча, за своєю конституційною суттю, місцеве самоврядування як специфічний демократичний інститут влади, відмінний від державного, не може мати жодної ієрархії підпорядкування, як це характерно для органів державної влади.

Питання здіснення місцевого самоврядування в містах з районним поділом завжди відзначалися складністю з огляду на їх недостатню правову врегульованість. Особливо це стало помітно восени 2009 року, коли на адресу Комітету почала надходити інформація про ситуації конфліктного характеру, які склалися з організацією місцевого самоврядування в містах Харкові, Вінниці, Черкасах і пов’язана з його здійсненням в районах міста. Зокрема, міськими радами ухвалюються рішення про не утворення районних у місті рад, що багатьма розцінюється як порушення прав територіальних громад районів у містах. Подібну інформацію оприлюднено на засіданні Погоджувальної ради депутатських фракцій 30 листопада 2009 року. 

З метою забезпечення всебічного аналізу проблеми та отримання об’єктивних висновків було створено Робочу групу Комітету з вивчення ситуації в системі місцевого самоврядування міст з районним поділом та підготовки пропозицій щодо внесення змін до законодавства на чолі з головою підкомітету з питань місцевого самоврядування М.Трайдуком. До складу групи, поруч із народними депутатами України – членами Комітету, увійшли представники Секретаріату Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, асоціацій органів місцевого самоврядування, муніципальної громадськості. За період п’ятої сесії було проведено два засідання Робочої групи, обговорено низку актуальних питань та окреслено плани діяльності.

Важливою складовою законодавчого забезпечення здійснення місцевого самоврядування є формування і вдосконалення нормативно-правової основи статусу депутатів місцевих рад. Цей напрям законотворення також не залишався поза увагою Комітету протягом п’ятої сесії. Так на його засіданні 9 вересня 2009 року було розглянуто проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо статусу депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад (реєстр. № 2310), поданий народним депутатом України О.Донієм. Метою законопроекту було вилучення із законодавства України норм про імперативний мандат для депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад. На думку автора чинні норми закріплюють владні повноваження партійних еліт, відчужують депутатів від громади і вони, фактично, є не представниками громади, а представником партійного керівництва у радах, тому ці норми слід змінити. Однак реалізацію запланованого у законопроекті було здійснено не кращим чином.

Народні депутати України – члени Комітету дійшли висновку, що у разі прийняття даного законопроекту у запропонованому вигляді у законодавстві України все-таки збережуться деякі елементи імперативного мандату для депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та для депутатів місцевих рад. З огляду на зазначене Комітет рекомендував Верховній Раді України за результатами розгляду законопроекту у першому читанні повернути його на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи. Такий висновок, до речі, співпав з позицією Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, яке також висловило низку зауважень до законопроекту.

Протягом п’ятої сесії продовжувалася підготовка до другого читання прийнятого за основу 10 червня 2009 року проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» (реєстр. №4463), поданого народними депутатами України М.Трайдуком, В.Сінченком, С.Гордієнком, О.Черноморовим, К.Куликовим, М.Кравченком, А.Семиногою і спрямованого на комплексне вдосконалення спеціального закону щодо особливостей здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в столиці України. Ця діяльність велася Робочою групою Комітету, в засіданнях якої, окрім народних депутатів України – членів Комітету, взяли участь автори пропозицій і поправок, керівні працівники і фахівці Секретаріату Кабінету Міністрів України, практично всіх міністерств, багатьох відомств, головних управлінь і управлінь Київської міської державної адміністрації, районних у м. Києві рад, асоціацій органів місцевого самоврядування, Фонду сприяння місцевому самоврядуванню при Президентові України, Управління по зв’язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування Апарату Верховної Ради України. Всього було проведено більше 20 засідань Робочої групи.

 Як і завжди значні зусилля Комітету спрямовувалися на вирішення кадрових питань, що полягало у попередній підготовці до розгляду ініціатив щодо призначення чи звільнення посадових осіб, вирішення яких за Конституцією України віднесено до компетенції Верховної Ради України. Впродовж п’ятої сесії Комітет розглянув і визначився щодо питань:

- про призначення Віце-прем’єр-міністрами України Згуровського Михайла Захаровича та Любоненка Юрія Вікторовича, Міністром фінансів України Ярошенка Федора Олексійовича, Міністром транспорту та зв’язку України Васадзе Таріела Шакровича Шакровича (за поданням Прем’єр-міністра України, проект Постанови реєстр. №4731 (на заміну));

- про звільнення Денисової Л.Л. з посади Міністра праці та соціальної політики України (проект Постанови реєстр. №5200, внесений народним депутатом України В.Лук’яновим);

- про звільнення Кучеренка О.Ю. з посади Міністра з питань житлово-комунального господарства України (проект Постанови реєстр. №5204, внесений народним депутатом України О.Поповим);

- про звільнення Князевича В.М. з посади Міністра охорони здоров'я України (проекти Постанов реєстр. №5201, подані народними депутатами України В.Лук’яновим, В.Коновалюком, В.Коржем, Г.Самофаловим, І.Рибаковим).

Вирішення кадрових питань стосувалися також законодавчі ініціативи народних депутатів України Г.Калєтніка, К.Самойлик, О.Новікова, які внесли на розгляд Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України про звернення Верховної Ради України до Президента України з пропозицією щодо звільнення Сіленкова Бориса Віталійовича з посади голови Херсонської обласної державної адміністрації (реєстр. №4691 від 23.06.2009). При цьому вказувалося на низку порушень Б.Сіленковим чинного законодавства у сферах бюджету, господарювання, державної служби. Слід зазначити, що після цього на адресу Комітету надійшло десятки звернень громадських організацій, які висловлювали протилежну точку зору на захист керівника місцевого органу влади. Комітет прийняв рішення рекомендувати відхилити проект Постанови, оскільки Верховна Рада України не наділена конституційними повноваженнями на вирішення кадрових питань в місцевих органах виконавчої влади. Водночас було запропоновано створити спільну з Комітетом з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Робочу групу з метою вивчення ситуації з підтопленням земель у Херсонській області.

Слід зазначити, що народні депутати України продовжують ініціювати питання вдосконалення законодавчого регулювання діяльності органів виконавчої влади. Зокрема народним депутатом України М.Папієвим було внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (щодо розширення вимог до членів Кабінету Міністрів України та встановлення граничної чисельності керівного складу центральних органів виконавчої влади) (реєстр. №4558). Метою внесення даного законопроекту, за визначенням автора, є посилення відповідальності Уряду через встановлення низки вимог до членів Кабінету Міністрів України, які дозволять посилити авторитет виконавчої гілки влади на національному та міжнародному рівнях, підвищити ефективність роботи органів виконавчої влади, досягти економії коштів Державного бюджету України. Комітет розглянув зазначений законопроект на засіданні 14 жовтня 2009 року. Було вказано на слабкість аргументації автора про причинно-наслідковий зв’язок між підвищенням ефективності роботи виконавчої гілки влади та запровадженням додаткової вимоги до громадян України стосовно їх можливості обіймати посади членів Кабінету Міністрів України – проживати в Україні протягом останніх п’яти років. Також констатувалась безпідставність і недоцільність встановлення додаткових положень щодо несумісності посади члена Кабінету Міністрів України з іншими видами діяльності безпосередньо в Законі України «Про Кабінет Міністрів України». Зокрема, пункт 3 частини другої статті 7 в редакції автора за змістом фактично дублював пункт 1 частини другої цієї ж статті. Пункти 4-7 мали антикорупційну спрямованість та повторювали норми антикорупційного законодавства. Деякі з них скоріше відповідали рівню приписів підзаконних актів органів виконавчої влади. Пунктом 8 частини другої статті 7 запроваджувалася в якості нормативної оціночна термінологія – «ганьблять», «дискредитують», – яка ні в тексті законопроекту, ані в чинному Законі не визначалася і не уточнювалася.    

В частині пропозицій суб’єкта права законодавчої ініціативи передбачити у Законі України «Про Кабінет Міністрів України» кількісні обмеження посад перших заступників та заступників міністрів, перших заступників та заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади, Комітет відзначив, що питання повноважень, організації, порядку діяльності центральних органів виконавчої влади не є предметом регулювання Закону України «Про Кабінет Міністрів України». Тому у ньому не встановлені і не мають встановлюватися кількісні показники і обмеження щодо посад заступників міністрів та керівників інших центральних органів виконавчої влади. За наслідками розгляду було вирішено рекомендувати Верховній Раді України відхилити законопроект народного депутата М.Папієва (реєстр. №4558).

Серед розглянутих питань, що стосувалися правового регулювання діяльності такої важливої ланки системи місцевого самоврядування як органи самоорганізації населення, можна назвати розгляд Комітетом трьох законопроектів відповідної спрямованості:

– про внесення змін до Закону України «Про органи самоорганізації населення» (щодо строку повноважень органу самоорганізації населення) (реєстр. №1444), поданий народними депутатами України В.Бондаренком, О.Семераком, С.Подгорним;

– про внесення змін і доповнень до Закону України «Про органи самоорганізації населення» (щодо спрощення порядку дозволів та легалізації органів самоорганізації населення) (реєстр.№2355), поданий народними депутатами України В.Борисовим, І.Гринівим, П.Жебрівським, Д.Табачником;

– про внесення змін до Закону України «Про органи самоорганізації населення» (реєстр. №2108), поданий народними депутатами України О.Омельченком, А.Матвієнком, В.Тихоновим, О.Боднар, С.Гордієнком.

Комітет відзначив, що необхідність внесення змін до Закону України «Про органи самоорганізації населення» обумовлена недостатнім унормуванням статусу органів самоорганізації населення на рівні цього закону, потребою спрощення процедури їх створення, забезпеченням безперервності діяльності органів самоорганізації населення в Україні, а також оновлення законодавчої бази органів самоорганізації населення відповідно до адміністративно-територіальної реформи та реформування розвитку місцевого самоврядування. Крім того, прийнятий в 2001 році Закон України «Про органи самоорганізації населення» є занадто складним у практичній реалізації. Зважаючи на неухильне зростання ролі органів самоорганізації населення у системі місцевого самоврядування, спрощення процедури створення органів самоорганізації населення та чітке визначення їх статусу є нагальною потребою.

За наслідками обговорення питання було прийнято рішення рекомендувати парламенту прийняти за основу проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про органи самоорганізації населення» (реєстр. № 2108), внесений народними депутатами України О.Омельченком, А.Матвієнком, В.Тихоновим, О.Боднар, С.Гордієнком, доручивши при його доопрацюванні до другого читання врахувати окремі положення законопроектів реєстр. №№1444, 2355. За час роботи п’ятої сесії Верховною Радою України дане питання не розглядалося.

Комітет протягом п’ятої сесії також розглянув 11 законопроектів, пов’язаних зі сферою державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Серед них можна виділити проект Закону України про внесення змін до статті 37 Закону України «Про державну службу» та статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (щодо пенсійного забезпечення) (реєстр. №4389), поданий народними депутати України С.Гордієнком, В.Сінченком, М.Трайдуком, О.Поповим. Цей законопроект має соціальний характер та спрямований на забезпечення інтересів службовців органів місцевого самоврядування. З метою створення однакових підходів до надання пенсійних гарантій державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування законопроектом пропонується поширити право на призначення пенсій державних службовців незалежно від останнього місця роботи на посадових осіб місцевого самоврядування, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років, та мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до всіх категорій посад державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування.

При розгляді цього законопроекту члени Комітету продемонстрували державний підхід і турботу про права та законні інтереси десятків тисяч службовців органів місцевого самоврядування, які в нинішніх непростих умовах забезпечують виконання багатьох важливих функцій у ключових сферах життєдіяльності нашої держави. Комітет рекомендував Верховній Раді України законопроект реєстр. №4389 прийняти за основу та 22 вересня 2009 року подав необхідні матеріали включно з проектом постанови для розгляду. Однак відповідне питання парламентом  не розглядалося.

Що стосується проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо граничного віку перебування на державній службі) (реєстр. №4545), поданого народним депутатом України Ю.Мірошниченком, то Комітет не підтримав його прийняття. Зазначений законопроект передбачав скасування граничного віку перебування на державній службі як для чоловіків, так і жінок. Автор мотивував такий підхід необхідністю усунення невиправданих обмежень на заняття трудовою діяльністю на основі не фахових критеріїв, а надуманого вікового обмеження. При цьому він спирався на Рекомендації щодо літніх працівників №162 Міжнародної організації праці, коли кожна держава в рамках національного законодавства і практики в цій галузі повинна вживати заходів до недопущення дискримінації літніх працівників у галузі праці та занять, лише у виключних випадках можуть встановлюватись вікові обмеження з огляду на особливі умови або вимоги для деяких видів роботи. Такі умови або вимоги мають бути належним чином обґрунтовані, мають відповідати конституційним нормам, бути об’єктивно виправданими, справедливими. Тому вирішення питання щодо перебування на державній службі повинно ґрунтуватися на реальних професійних здібностях працівника, досвіді, рівні його кваліфікації, а не на формальних ознаках його віку.

Комітет не погодився із вищевказаною аргументацією, зважаючи, зокрема, на рішення Конституційного Суду України від 16.10.2007 № 8-рп/2007 (справа про граничний вік перебування на державній службі та на службі в органах місцевого самоврядування) та від 18.04.2000 № 5-рп/2000 (справа про віковий ценз), якими  визначено, що встановлення законом граничного віку перебування на державній службі не може вважатися порушенням принципу правової рівності громадян та відповідає Конституції України, а також на міжнародні правові акти, які також допускають можливість встановлення вікових обмежень щодо зайняття окремими видами трудової діяльності, що не вважається дискримінацією. Таким чином було одноголосно ухвалено рішення  рекомендувати парламенту за наслідками розгляду у першому читанні законопроект реєстр. №4545 відхилити.

Одним із важливих напрямків роботи Комітету залишалася підготовка питань з проблематики адміністративно-територіального устрою, що передбачено Постановою Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України шостого скликання». Впродовж п’ятої сесії Комітет розглянув чотири таких питання. Два з них стосувалися віднесення міст Українка і Обухів Обухівського району Київської області до категорії міст обласного значення. Клопотання щодо міста Українка було надіслано Київською обласної радою, а щодо міста Обухів – Київською обласною державною адміністрацією. Попередньо питання за дорученням Голови Комітету О.Омельченка вивчалися фахівцями Управління по зв’язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування Апарату Верховної Ради України. Також з цього питання виїздив на місце для вивчення інформації та зустрічей з представниками органів місцевого самоврядування заступник Голови Комітету В.Сінченко. Під час засідання Комітету, яке відбулося 4 вересня 2009 року, вказувалося на певні недоліки у поданих матеріалах. Зокрема, клопотання щодо статусу міста Обухів не містило серед доданих матеріалів рішення Київської обласної та Обухівської районних рад, а клопотання щодо міста Українка – рішення Обухівської районної ради. В результаті Комітет вирішив доручити секретаріату підготувати проекти постанов щодо віднесення міст Обухів та Українка до категорії міст обласного значення з рекомендацією Верховній Раді України прийняти їх за основу і вцілому, але лише за умови отримання згаданих рішень Київської обласної та Обухівської районних рад.

Також розглядалися питання щодо найменування чи перейменування населених пунктів із наступним поданням проектів постанов Верховній Раді України. Було розглянуто питання про перейменування села Лукачівка Кельменецького району Чернівецької області. Народні депутати України відзначили, що з 2007 року – часу попереднього розгляду питання в Комітеті, сільська рада продовжує використовувати печатку з неіснуючим найменуванням села, що є неприпустимим. Також акцентувалося на необхідності отримання експертизи документів спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань географічних назв у відповідності до статей 4 та 8 Закону України «Про географічні назви». Таким чином, остаточно питання вирішено не було. Разом із тим Комітет підтримав клопотання Запорізької обласної ради про присвоєння населеному пункту Мелітопольського району Запорізької області найменування – село Піщанське.

Досить часто з тих чи інших причин, пов’язаних із відсутністю суб’єктів права законодавчої ініціативи на засіданнях Комітету, відсутністю експертних висновків, непідготовленістю матеріалів доводилося переносити розгляд проектів законодавчих актів або інших питань на пізніший термін. Всього під час засідань п’ятої сесії, такі проблеми поставали 16 разів.

Впродовж п’ятої сесії підготовлені Комітетом питання розглядалися на пленарних засіданнях Верховної Ради України, за наслідками чого було прийнято за основу або в цілому 5 законодавчих актів.

З них в цілому Верховною Радою України прийнято Закон України від 04.09.2009 р. №1622-VI «Про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Постанову Верховної Ради України від 20.10.2009 р. №1648-VI «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році».

За наслідками розгляду в першому читанні за основу прийнято проект Закону України про внесення змін до  деяких  законів України щодо участі громадськості у формуванні та  реалізації  державної  політики,  вирішенні  питань  місцевого значення (реєстр. №3654), поданий Кабінетом Міністрів України,  проект Закону України про внесення змін до деяких  законодавчих  актів  України  щодо  виборів  Президента України (реєстр. №5263-2), поданий Президентом України, проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний реєстр виборців» (щодо статусу і здійснення повноважень органів Державного реєстру виборців та складання списків виборців до створення Державного реєстру виборців) (реєстр. №3469), поданий народним депутатом України Ю.Ключковським. Разом із тим 11 законопроектів було відхилено або знято з розгляду. 

Верховна Рада України прийняла 5 законодавчих актів зі сфери адміністративно-територіального устрою, що передбачено п.29 ст.85 Конституції України. Це постанови від 22.10.2009 р. «Про встановлення меж міста Саки Автономної Республіки Крим», «Про встановлення меж міста Путивль Путивльського району Сумської області», «Про встановлення меж міста Камінь-Каширський Камінь-Каширського району Волинської області»,  та від 03.12.2009 р. «Про встановлення меж міста Красноперекопськ і Красноперекопського району Автономної Республіки Крим», «Про встановлення меж міста Охтирка і Охтирського району Сумської області».

Народні депутати України – члени Комітету, працівники секретаріату активно співпрацювали з муніципальною громадськістю, представниками неурядових організацій і міжнародних інституцій шляхом організації і участі у роботі «круглих столів», конференцій, семінарів, присвячених питанням розвитку й удосконалення законодавства щодо місцевого самоврядування, державної служби, виборів тощо, проводили зустрічі в регіонах України.

З 16-го по 18-те вересня 2009 року голова підкомітету з питань місцевого самоврядування М.Трайдук, голова підкомітету з питань виборчого законодавства та об’єднань громадян С.Подгорний та головний консультант секретаріату Комітету О.Рибак в рамках програми відвідування народними депутатами України – членами Комітету регіонів України перебували в Миколаївській та Херсонській областях, де провели низку зустрічей з представниками громад, органів місцевого самоврядування, муніципальних служб та комунальних підприємств.

3 1-го по 3-тє жовтня 2009 року заступник Голови Комітету Ю.Ключковський на запрошення Ради Європи перебував з відрядженням у м.Страсбург (Французька Республіка), де взяв участь у засіданні Дорадчого комітету Форуму Ради Європи «За майбутнє демократії».

2 жовтня 2009 року Завідувач секретаріату Комітету А.Малюга взяла участь у семінарі-нараді з планування діяльності на 2010-2012 роки проектів «Підтримка децентралізації в Україні» і Муніципальної програми врядування та сталого розвитку ПРООН, що реалізуються в Україні за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва. Метою заходу було остаточне обговорення та затвердження основних складових проектів на наступний трирічний період з урахуванням потреб та пріоритетів Уряду України щодо підготовки та реалізації пакету реформ, спрямованих на децентралізацію влади та побудову дієздатного місцевого самоврядування в Україні.

2 жовтня 2009 року заступник Завідувача секретаріату Комітету О.Данилюк взяв участь у презентації «Міжнародні стандарти законодавства з питань державних закупівель», проведеної проектом «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» Агентства США з міжнародного розвитку. Під час презентації була запропонована інформація щодо основних рис національного законодавства з питань державних закупівель, які відповідають міжнародним стандартам, у тому числі директивам ЄС, Угоді про державні закупівлі СОТ та Типовому Закону про закупівлі Комісії з міжнародної торгівлі ООН.

5 жовтня 2009 року заступник Голови Комітету Ю.Ключковський, головні консультанти секретаріату Комітету О.Желтова і Ю.Юрчук взяли участь у презентації проекту Закону України «Про місцевий референдум», підготовленого фахівцями Міністерства юстиції України, що пройшла у приміщенні клубу Кабінету Міністрів України. У ході презентації прозвучала доповідь Міністра юстиції України, було окреслено запропоновані механізми врегулювання низки проблемних питань та проведено їх обговорення. 

Нового імпульсу отримала під час п’ятої сесії співпраця Комітету з Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва та Муніципальною програмою врядування та сталого розвитку (ПРООН). Так 6 жовтня 2009 року відбулася зустріч Голови Комітету О.Омельченка з керівництвом Програми ПРООН в Україні, в ході якої обговорювалися питання можливої взаємодії та співпраці на взаємовигідній основі в інтересах розвитку системи місцевого самоврядування. 8-9 жовтня 2009 року Голова Комітету взяв участь у робочій поїздці представників Координаційної ради спільного проекту ЄС та ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», проведеного Програмою розвитку ООН. В її ході було проведено зустрічі з обласним та районним керівництвом, візити до сільських громад та низки установ і організацій. 14 жовтня 2009 року на засіданні Комітету було розглянуто питання про перспективні напрямки співпраці Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування з Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва та проведено презентацію Муніципальної програми врядування та сталого розвитку (ПРООН) «Ефективні моделі організації громад як шлях до реформи місцевого самоврядування».

23 жовтня 2009 року у Комітеті відбулася зустріч керівництва Комітету та його секретаріату з першими заступниками голів районних у місті Києві державних адміністрацій та начальників, заступників начальників головних управлінь, управлінь Київської міської державної адміністрації в рамках заходів з підвищення кваліфікації державних службовців, проведених Київським міським центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій Київської міської державної адміністрації. В ході зустрічі відвідувачі ознайомилися з роботою Комітету, перспективами законодавчого забезпечення майбутніх місцевих виборів, внесенням змін до законодавства про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування.

29 жовтня 2009 року головний консультант секретаріату Комітету Л.Шкуріна взяла участь у круглому столі «Реформування порядку проведення перевірок і застосування адміністративних стягнень в контексті кодифікації адміністративно-процедурного права України», який відбувся за ініціативи Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва, Офісу координатора проектів ОБСЄ в Україні, Центру політико-правових реформ. Завданням круглого столу було обговорення існуючого стану і перспектив правового регулювання процедур перевірок і застосування стягнень, їх співвідношення із загальним адміністративним провадженням та можливості унормування під час кодифікації адміністративно-процедурного права.

29-30 жовтня 2009 року головний консультант секретаріату Комітету Я.Бережницький взяв участь у семінарі за участю керівників кадрових служб секретаріатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Київської і Севастопольської місткої рад, виконавчих апаратів обласних рад та керівників територіальних органів Головдержслужби України, проведеного Головним управлінням державної служби України за сприяння Київської міської ради та Солом’янської районної у місті Києві ради. В ході семінару розглядалися питання реформування системи управління персоналом на службі в органах місцевого самоврядування, основні завдання кадрових служб органів місцевого самоврядування, запобігання проявам корупції, застосування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування.

3-4 листопада 2009 року головні консультанти секретаріату Комітету Я.Бережницький та Л.Шкуріна взяли участь у тематичному короткотерміновому семінарі «Практика застосування положень Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», проведеному Київським міським центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій Київської міської державної адміністрації. Фахівці секретаріату виступили з лекціями щодо проблемних питань здійснення місцевого самоврядування у столиці, підготовки змін до законів України «Про столицю України – місто-герой Київ» та «Про службу в органах місцевого самоврядування».

4 листопада 2009 року головні консультанти секретаріату Комітету Л.Дмитрук та О.Рибак взяли участь у зустрічі-обговоренні з питань виборчих систем, проведеного Вестмінстерською фундацією за демократію. Під час заходу відбулася презентація означеної теми, виконана професором Центру демократичного державного управління при факультеті державного управління Ессенського університету (Великобританія) Сарою Берч. Також Л.Дмитрук та О.Рибак взяли участь у двох етапах семінару «Робота в апараті парламенту» з тематичного курсу «Забезпечення діяльності парламенту та депутатів», що відбулися 5-6 листопада та 15-17 грудня 2009 року під егідою Вестмінстерської фундації за демократію. Серед занять і лекцій на увагу заслуговували такі теми, як роль парламенту в розробці та прийнятті законодавства, взаємодія з громадянським суспільством, роль інформаційних та дослідницьких служб парламенту, питання співпраці із засобами масової інформації тощо.    

11 листопада 2009 року відповідно до Плану роботи Комітету на період п’ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання передбачалося проведення круглого столу «Державні символи України: минуле, сучасне, майбутнє». До участі в ньому мали бути запрошені представники Секретаріату Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Програми сприяння Парламенту ІІ, керівники депутатських фракцій парламенту, провідні науковці та експерти з історії та геральдики. Однак захід за рішенням Комітету від 2 листопада 2009 року було перенесено на інший термін у зв’язку з епідеміологічною ситуацією в Україні. Слід відмітити, що з цієї ж причини на пізніше було перенесено ще низку заходів, передбачених Планом роботи Комітету. Однак наміри і рішення Комітету щодо їх проведення в майбутньому залишаються в силі.

27 листопада 2009 року заступник Голови Комітету В.Сінченко та Завідувач секретаріату Комітету А.Малюга взяли участь у роботі науково-практичної конференції «Територіальна реформа: від моделювання до реалізації»,  що відбулася у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України за сприяння Інституту громадянського суспільства та Академії муніципального управління. Учасники конференції ознайомилися з картографічними матеріалами моделювання 16 нових територіальних громад у чотирьох областях України, обговорили питання становлення та розвитку спроможних територіальних громад, сучасний стан підготовчих робіт до проведення територіальної реформи, підходи до формування місцевих бюджетів при утворені нових адміністративно-територіальних одиниць тощо.

7 грудня 2009 року заступники Голови Комітету Ю.Ключковський та В.Сінченко, голова підкомітету з питань виборчого законодавства та об’єднань громадян С.Подгорний, головний консультант секретаріату Комітету О.Желтова провели у приміщенні Комітету зустріч із співдоповідачем Комітету ПАРЕ з питань дотримання обов’язків та зобов’язань державами-членами Ради Європи (Моніторинговий комітет) Р.Вольвенд.

11 грудня 2009 року заступника Голови Комітету В.Сінченка та головного консультанта секретаріату Комітету Я,Бережницького було запрошено на засідання Конституційного Суду України для пояснення правової позиції Комітету, напрацьованої на звернення судді Конституційного суду України В.Кампо щодо надання позиції Комітету по конституційному поданню Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 143 Конституції України, статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

14 грудня 2009 року за дорученням Голови Комітету О.Омельченка заступник Голови Комітету В.Сінченко та Завідувач секретаріату Комітету А.Малюга взяли участь в урочистій частині Загальнонаціонального проекту «Україна від краю до краю. Місцеве самоврядування», проведеної в Колонній залі Національної філармонії України. Головним завданням конкурсу було донесення до загального розуміння суспільства важливості розвитку територіальних громад, вдосконалення місцевого самоврядування та регіональної політики, процвітання і благополуччя сіл, селищ, міст, районів і регіонів України. Під час урочистостей близько 200 представників органів місцевого самоврядування було вшановано та відзначено громадськими відзнаками «Золота булава», дипломами лауреатів «За вагомий внесок у розвиток місцевого самоврядування та зміцнення української державності», а також презентаційними виданнями «Україна від краю до краю. Місцеве самоврядування». При цьому представники Комітету взяли безпосередню участь у процедурі нагородження.

23-24 грудня 2009 року головний консультант секретаріату Комітету Л.Шкуріна виступила на семінарі «Аналіз законопроектів на відповідність принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», проведеного Програмою сприяння Парламенту ІІ. В його ході було проаналізовано значний обсяг порівняльної інформації щодо гендерної тематики, вивчено і обговорено аналітичні матеріали з питань гендерної рівності.

За період п’ятої сесії Комітетом було розглянуто 23 питання, які належали до організаційних функцій. Серед них діяльність створених Комітетом робочих груп щодо доопрацювання виборчих законів, вивчення ситуації в системі місцевого самоврядування міст з районним поділом, конфліктних ситуацій, які складалися в регіонах України, вирішення питань нагородження грамотами членів Комітету та працівників його секретаріату, питань призначення чи звільнення з посад, проведення тих чи інших заходів, інформації про розпорядження Голови Верховної Ради України, звернення до керівництва парламенту чи Погоджувальної Ради депутатських фракцій.

В плані реалізації контрольних повноважень можна вказати на розгляд Комітетом звернення судді Конституційного суду України В.Кампо до Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування щодо надання позиції Комітету по конституційному поданню Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 143 Конституції України, статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Комітет визначився з такою позицією на засіданні 7 жовтня 2009 року та доручив заступнику Голови Комітету В.Сінченку та головному консультанту секретаріату Комітету Я.Бережницькому представляти її у Конституційному Суді України під час розгляду відповідної справи. Крім цього судді Конституційного Суду України ще  чотири рази зверталися до Комітету з приводу надання правової позиції чи інформації з того чи іншого питання.   

Також Комітет на засіданні 23 грудня 2009 року затвердив роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» стосовно можливості направлення на розгляд  прокуратури депутатського запиту депутата місцевої ради. Вказане роз’яснення було надано за наслідками розгляду звернення Голови Хмельницької обласної ради І.Гладуняка про надання роз’яснення щодо можливості направлення на розгляд прокуратури області депутатських запитів депутатів обласної ради, підтриманих радою на її пленарних засіданнях відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Необхідність у роз’ясненні викликана розбіжностями у розумінні питання між депутатами обласної ради та органами прокуратури. Керуючись частиною третьою статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та в межах предмету відання Комітет надав таке роз’яснення, надіславши його на адресу як Хмельницької обласної ради.

Однією з важливих ланок роботи Комітету є робота зі зверненнями громадян, органів державної влади та місцевого самоврядування, народних депутатів України та депутатів місцевих рад, представників підприємств, установ і організацій. Вона є надзвичайно різноплановою, як і предмет відання Комітету, та торкається практично всіх сторін його багатогранної діяльності.

Впродовж п’ятої сесії на адресу Комітету надійшло 1330 звернень, з яких 210 було надіслано громадянами України. Узагальнюючи їх зміст та надаючи коротку характеристику, слід зазначити таке.

Майже у 70 зверненнях порушувалися питання концептуального плану, що стосувалися власне правових засад здійснення місцевого самоврядування. Серед них у 5 йшлося про недосконалість організації місцевого самоврядування у містах з районним поділом – прийнятих рішень про неутворення районних у місті рад, створення на рівні міських районів спеціальних інституцій виконавчих органів міських рад під назвою «районні адміністрації».

Наступна проблема, з приводу чого надійшло 5 звернень, була пов’язана зі спорами між районними, обласними радами з однієї сторони та районними, обласними державними адміністраціями з іншої. Передусім вона полягала у з’ясуванні питання, чи можуть вказані ради делегувати своє конституційне право управляти об’єктами спільної власності територіальних громад місцевим державним адміністраціям, а також чи можуть ці ради створювати свої власні структурні підрозділи (наприклад, фонди) з управління цими об’єктами.

Третя проблема стосувалася повноважень районних, обласних рад з розпорядження об’єктами спільної власності територіальних громад та узгодженню цього питання з відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Четверта проблема полягала у розмежуванні повноважень між сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами: чи може відповідна рада делегувати свої повноваження, передбачені статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» своєму виконавчому комітету:  чи має право скасовувати його акти та якою нормою Закону вона має керуватися (статтею 26 чи статтею 59).

П’ята група проблем стосувалася недосконалості правового статусу заступників сільських, селищних, міських голів та інших членів виконавчих комітетів, які працюють там на постійній основі (10 звернень).

Інші питання носили організаційно-правове спрямування щодо: права підписувати рішення виконавчого комітету у разі відсутності сільського, селищного, міського голови, (його заступник по виконавчій роботі чи секретар ради); складу виконкому місцевої ради, можливості його заміни; легітимності сесії при відсутності кворуму, якщо вона викликається потребою надати можливість виборчій комісії зробити доповідь про дообрання депутатів сільської ради; права голови обласної, районної, районної у місті ради очолювати політичну партію; заснування комунальних підприємств, призначення їх керівників; висловлення недовіри сільському, селищному, міському голові або сільській, селищній, міській раді; надання копій рішень ради та іншої інформації депутатам місцевих рад; правомірності вимог правоохоронних органів у наданні їм інформації та завірених копій документів органів місцевого самоврядування, інших питань проведення перевірок органів місцевого самоврядування.

До Комітету надходили звернення щодо надання роз’яснення стосовно можливості направлення на розгляд прокуратури області депутатських запитів депутатів обласної ради, підтриманих радою на її пленарних засіданнях відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», реалізації інституту імперативного мандата депутатів місцевих рад та депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, порядку утворення депутатських фракцій та відкликання депутатів місцевих рад при пропорційній системі виборів, внесення змін до законодавства про статус депутатів місцевих рад, відповідальності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб.

За звітний період Комітет отримав 41 звернення від посадових осіб органів державної влади  та органів місцевого самоврядування, а також від окремих громадян, які працювали в системі органів державного управління до набрання чинності законодавством України щодо державної служби (до 1994 року). На 36 із них надано відповіді.

Більше половини вищезгаданих звернень (19 звернень) присвячено питанням призначення та перерахунку пенсій згідно із законодавством про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування і можливості подальшого перебування на відповідній службі після досягнення встановленого законом граничного терміну.

Інша частина звернень стосувалась соціальних гарантій працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, незадовільного рівня оплати праці зазначених категорій працівників (12 звернень), надання статусу державних службовців працівникам культури, медичним та педагогічним працівникам, іншим категоріям працюючих осіб (6 звернень), антикорупційного законодавства, а також порушення та захисту прав, свобод і інтересів людини і громадянина (4 звернення), поновлення на посаді.

Крім цього надано 4 відповіді на звернення керівництва Верховної Ради України та надіслано ініціативні листи до згаданого керівництва, які стосувались організаційно-інформаційних питань щодо розгляду окремих законопроектів.

62 звернення стосувалися вдосконалення виборчого законодавства. Їх автори пропонували внести зміни до виборчого законодавства, які забезпечать вплив виборців на персональний склад парламенту та місцевих рад, збільшення безпосереднього зв’язку між громадянами та депутатами, посилення персональної політичної відповідальності членів парламенту перед суспільством, а депутатів місцевих рад – перед відповідними громадами.

У окремих з них висловлювалися побажання щодо повернення до мажоритарної виборчої системи на виборах народних депутатів України       (4 звернення). В інших – до змішаної виборчої системи: 50% парламентарів обирається на основі пропорційної виборчої системи за виборчими списками від партій (блоків); 50% – мажоритарної виборчої системи (7 звернень). 27 звернень присвячувалося необхідності запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими регіональними списками.

У багатьох зверненнях пропонувалося змінити виборчу систему на виборах депутатів місцевих рад на мажоритарну виборчу систему (18 звернень) або пропорційну виборчу систему з відкритими списками (6 звернень).

Окремі автори наполягали на необхідності законодавчо передбачити можливість висування кандидатів у народні депутати України, депутати місцевих рад громадянами, які не є членами політичних партій (4 звернення).

Ініціатори 8-ми звернень щодо вдосконалення Закону України «Про вибори Президента України» пропонували зменшити передбачений Законом розмір  виборчої застави кандидатів на пост Президента України.

У 2-х зверненнях порушувалося питання про потребу збільшити розмір оплати праці членів територіальних, окружних та дільничних виборчих комісій, що матиме вплив на їхній якісний склад та сприятиме підвищенню ефективності роботи.

В 11-ти зверненнях йшлося про уніфікацію передбачених Конституцією України строків повноважень депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

Протягом п’ятої сесії до Комітету надійшло 76 клопотань місцевих рад щодо призначення позачергових виборів відповідних сільських, селищних, міських голів у зв’язку з достроковим припиненням їх повноважень, 10 звернень з проханням про роз’яснення з питання призначення дострокових виборів місцевої ради чи сільського, селищного, міського голови.

Також за цей час у Комітеті було розглянуто близько 20 пропозицій громадян до законодавства про державні символи України.

57 звернень були пов’язані із проблематикою законодавчого врегулювання розвитку гірських територій в Україні та неприйнятності погіршення їхнього статусу шляхом внесення змін до закону з цього питання, 12 стосувалися вирішення питань адміністративно-територіального устрою та земельних відносин.

До Комітету продовжували надходити звернення від органів місцевого самоврядування щодо неприйнятності та вилучення  статті 57 з тексту Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік». Таких звернень надійшло 7 і на  них було надано відповіді.

Загальні питання проблематики бюджетного і податкового законодавства та напрямів його вдосконалення в частині забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування були в основі 5 звернень органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Крім того 9 звернень стосувалися конкретних питань підготовки і здійснення бюджетного процесу 2010 року, 5 – неприйнятності механізмів врегулювання оплати праці працівників бюджетних установ і державних підприємств-монополістів постановами парламенту. З цього приводу всі заявники отримали відповіді або ж їхні звернення було спрямовано для розгляду до уповноважених органів, зокрема, Міністерства фінансів України.

76 звернень громадян, посадових осіб установ, підприємств і організацій стосувалися порушень чинного законодавства, прав та інтересів заявників, що за їхньою інформацією мали місце в діях посадових осіб  органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також незаконність рішень судів. Вказані звернення скеровувалися до правоохоронних та інших компетентних органів державної влади, на них надавалися відповіді.

До Комітету надійшло 17 звернень органів місцевого самоврядування та неурядових організацій, в яких порушувалися питання про вдосконалення конституційних основ місцевого самоврядування, прискорення відповідної реформи, модифікація правової основи здійснення влади на засадах її демократичної децентралізації. Заявників було поінформовано про роботу Комітету у цьому напрямі та плани дій на найближчий час.

Також надходили звернення та матеріали інформаційно-аналітичного змісту від органів державної влади та місцевого самоврядування, неурядових інституцій, підприємств, установ та організацій, окремих громадян, які було використано в роботі Комітету за тими чи іншими функціональними та предметними напрямами.