За дорученням Голови Верховної Ради України Комітет розглянув на своєму засіданні в межах визначеної компетенції проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо залучення до роботи у державних органах іноземців відповідно до державних інтересів України» (реєстр. № 1161 від 02.12.2013), поданий народними депутатами України М.Найємом, Р.Князевичем, І.Кононенком.
З метою створення умов для залучення до роботи у відповідних державних органах іноземців відповідно до державних інтересів України законопроектом передбачається внесення змін, зокрема, до Закону України «Про державну службу».
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку на даний законопроект висловлює суттєві зауваження до його положень та вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно відхилити.
Нацдержслужба України підтримує позицію щодо відхилення законопроекту та повідомляє про те, що у лютому 2015 року Кабінет Міністрів України планує подати до парламенту проект нової редакції Закону України «Про державну службу», в якому передбачається чітке відмежування політичних посад від посад державної служби. Таким чином за межі державної служби будуть виведені патронатні служби, у зв’язку з чим відпадає необхідність внесення змін до статті 15 Закону України «Про державну службу» (в редакціях від 16.12.93 та від 17.11.2011).
Комітет загалом погоджується з певними застереженнями Головного управління в частині внесення запропонованих змін до Закону України «Про державну службу» та звертає увагу на таке.
Стаття 38 Конституції України наділяє конституційним правом на участь в управлінні державними справами виключно громадян України (частина перша), які користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування (частина друга). Це конституційне положення знайшло відображення і в Законі України «Про державну службу» (у вищевказаних редакціях), до якого пропонуються зміни.
Виходячи з наведеного, є підстави вважати, що положення законопроекту щодо залучення іноземців та осіб без громадянства до роботи у державних органах в якості державних службовців не відповідають Конституції України і можуть бути реалізовані виключно після внесення до неї змін.
Крім того, оскільки передбачене положеннями законопроекту призначення іноземців та осіб без громадянства на посади державної служби відбуватимуться виключно у випадках, якщо це становить державний інтерес для України, доцільно зважати на вже передбачені Законом України «Про громадянство України» спрощені умови набуття громадянства України для осіб, прийняття яких «до громадянства України становить державний інтерес для України» (стаття 16). Тому не є обгрунтованим запровадження додаткової підстави для звільнення державного службовця - ненабуття ним громадянства України протягом одного року.
Комітет погоджується також з іншими зауваженнями Головного управління, зокрема, в частині низки понять, які застосовуються у законопроекті, проте не визначені в ньому, а також в чинному законодавстві України або актах міжнародного права, що унеможливлює їх застосування на практиці («громадяни держави-окупанта», «визнаний у світі найкращий практичний досвід упровадження реформ у відповідній сфері» та ін.).
Підсумовуючи викладене, з’ясувавши позиції народних депутатів України – членів Комітету та врахувавши позицію Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Комітет ухвалив:
1. Вважати за доцільне запропонувати Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, визначеному головним з опрацювання проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо залучення до роботи у державних органах іноземців відповідно до державних інтересів України» (реєстр. № 1161 від 02.12.2013), поданого народними депутатами України М.Найємом, Р.Князевичем, І.Кононенком, рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України повернути законопроект суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
2. Направити цей висновок до Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.