Комітет Верховної Ради України

 РОЗ’ЯСНЕННЯ

Комітету Верховної Ради України

з питань державного будівництва, регіональної політики

та місцевого самоврядування щодо застосування деяких положень

Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII

в частині порядку оформлення втрати статусу державного службовця

окремими категоріями працівників державних органів

у зв’язку з набранням чинності цим Законом з 1 травня 2016 року

(відповідно до частини першої статті 13 та частини третьої статті 21

Закону України «Про комітети Верховної Ради України»)

У Комітеті Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування розглянуто звернення Національного агентства України з питань державної служби про надання роз’яснення щодо застосування деяких положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII в частині порядку оформлення втрати статусу державного службовця окремими категоріями працівників державних органів у зв’язку з набранням чинності цим Законом з 1 травня 2016 року. Необхідність такого роз’яснення викликана численними зверненнями державних органів та їх посадових осіб через розбіжності у розумінні та застосуванні окремих норм вказаного Закону та законодавства про працю.

Позиція Комітету ґрунтується на положеннях Конституції України, Кодексу законів про працю України, законів України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі – Закон № 889) та «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ (далі – Закон № 3723).

Розглядаючи порушене питання, Комітет виходив з такого.

Відповідно до розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 він набирає чинності з 1 травня 2016 року (пункт 1) та одночасно з цим визнається таким, що втратив чинність, Закон № 3723 (пункт 2).

При цьому частиною третьою статті 3 Закону № 889 визначено посади, які не належать до посад державної служби та перелік яких порівняно з положеннями Закону № 3723 значно звужений.

Відповідно до статті 32 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється відповідно до пункту 6 статті 36 КЗпП (відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці).

Враховуючи зазначені положення законодавства про працю, дія якого поширюється на державних службовців, які були прийняті на відповідні посади та проходили службу відповідно до вимог Закону № 3723, працівникам державних органів, які мали статус державних службовців згідно із зазначеним Законом та з набранням чинності новою редакцією Закону № 889 втратили такий статус, має повідомлятися про зміну істотних умов праці у перший робочий день після 1 травня 2016 року в порядку, передбаченому статтею 32 КЗпП.

Беручи до уваги положення частини третьої статті 22 Конституції України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, Комітет вважає, що на період попередження цієї категорії працівників оплата їх праці, пільги, гарантії, компенсації, а також зобов’язання, які вони мали у зв’язку з наявністю статусу державного службовця, мають бути за ними збережені відповідно до законодавства, що діяло до 1 травня 2016 року.

Крім того, Законом № 889 встановлюється нова категорія працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, на яких не поширюється дія цього Закону.

При цьому під функціями з обслуговування розуміється діяльність працівників державного органу, яка не передбачає здійснення повноважень, безпосередньо пов’язаних з виконанням завдань і функцій, визначених частиною першою статті 1 Закону № 889.

Критерії визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, відповідно до частини четвертої статті 3 Закону № 889 затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. А перелік посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, за поданням керівника державної служби у відповідному органі.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 р. № 271 «Про затвердження критеріїв визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування» державним органам, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя, на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, надано доручення у місячний строк з дня набрання чинності Законом № 889 (тобто
 до 1 червня 2016 року) розробити відповідно до затверджених цією постановою критеріїв та подати Національному агентству України з питань державної служби для затвердження переліки посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування. Таким чином попередження осіб, які займають такі посади, відбудеться після набрання чинності Законом № 889.

У зв’язку з цим та зважаючи на положення абзацу третього пункту 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, Комітет вважає, що працівники державних органів, посади яких міститимуться у переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, мають залишатися державними службовцями після 1 травня 2016 року, користуватися усіма правами, передбаченими законодавством, що діяло раніше, і продовжувати виконувати свої посадові обов’язки на час до завершення строку попередження про зміни в організації праці.

При підготовці цього Роз’яснення народними депутатами України – членами Комітету, а також представниками центральних органів виконавчої влади, зокрема Національного агентства України з питань державної служби, висловлено узгоджену позицію щодо необхідності законодавчого врегулювання порушеного питання. Водночас авторським колективом народних депутатів України із залученням заінтересованих представників державних органів напрацьовано та зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо технічного уточнення деяких положень)» (реєстр. № 4370 від 04.04.2016), яким передбачається врегулювання порядку попередження та втрати статусу державного службовця.

Відтак Комітет вважає, що порушене Національним агентством України з питань державної служби питання може бути законодавчо врегульовано шляхом ухвалення Верховною Радою України позитивного рішення щодо вказаного законопроекту.