|
ЗВІТ про роботу Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування за першу-другу сесії Верховної Ради України сьомого скликання (грудень 2012 – липень 2013 рр.) Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування було створено відповідно до Постанови Верховної Ради України вiд 25.12.2012 № 11-VІI «Про комітети Верховної Ради України сьомого скликання» у складі 17 народних депутатів України: Жванія Давид Важаєвич – Голова Комітету, фракція ПАРТІЇ РЕГІОНІВ; Михайленко Ольга Дмитрівна – Перший заступник Голови Комітету, фракція Комуністичної партії України; Новак Наталія Василівна – Заступник Голови Комітету, фракція Політичної партії «УДАР Віталія Кличка»; Парасків Олег Дмитрович – Заступник Голови Комітету, фракція ПАРТІЇ РЕГІОНІВ; Сиротюк Олег Мирославович – Заступник Голови Комітету; фракція Всеукраїнського об’єднання «Свобода»; Князевич Руслан Петрович – Секретар Комітету, фракція Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина»; Близнюк Анатолій Михайлович – член Комітету, фракція ПАРТІЇ РЕГІОНІВ; Бондаренко Володимир Дмитрович – член Комітету, фракція Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина»; Буховець Олег Юлійович – член Комітету, фракція Комуністичної партії України; Гладій Василь Іванович – член Комітету, фракція Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина»; Добкін Дмитро Маркович – член Комітету, фракція ПАРТІЇ РЕГІОНІВ; Дудка Олександр Іванович – член Комітету, фракція ПАРТІЇ РЕГІОНІВ; Карташов Євген Григорович – член Комітету, фракція ПАРТІЇ РЕГІОНІВ; Кацуба Володимир Михайлович – член Комітету, фракція ПАРТІЇ РЕГІОНІВ; Кличко Віталій Володимирович – член Комітету, фракція Політичної партії «УДАР Віталія Кличка»; Пехов Володимир Анатолійович – член Комітету, фракція ПАРТІЇ РЕГІОНІВ; Федорук Микола Трохимович – член Комітету, фракція Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». В ході подальшої роботи Верховної Ради України шостого скликання кількісний і персональний склад Комітету змінився. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 18.04.2013 № 220-VII «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про комітети Верховної Ради України сьомого скликання», народного депутата України В.Кацубу було обрано членом Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України з одночасним увільненням від обов’язків члена Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Постановою вiд 25.12.2012 № 11-VІI було визначено предмети відання Комітету: адміністративно-територіальний устрій України; спеціальний статус міст Києва та Севастополя; організація та діяльність органів виконавчої влади (за винятком органів виконавчої влади, питання організації та діяльності яких віднесені до предметів відання інших комітетів); законодавче забезпечення діяльності Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади; засади місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення; засади організації надання адміністративних послуг; державна служба та служба в органах місцевого самоврядування; вибори, референдуми та інші форми безпосереднього волевиявлення громадян; статус та діяльність політичних партій, громадських об’єднань (крім тих, питання діяльності яких віднесені до предметів відання інших комітетів); державні символи України; державні нагороди України. Керуючись наданим комітетам статтями 35, 37 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» правами на створення у своєму складі підкомітетів, обрання їх голів та визначення предметів відання, Комітет створив у своєму складі 5 підкомітетів, а саме: – підкомітет з питань державного будівництва (голова – В.Гладій); – підкомітет з питань органів виконавчої влади (голова – О.Буховець); – підкомітет з питань місцевого самоврядування (голова – Є.Карташов); – підкомітет з питань місцевих бюджетів та комунальної власності (голова – О.Дудка); – підкомітет з питань виборчого законодавства та об’єднання громадян (голова – В.Бондаренко). Відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України», Регламенту Верховної Ради України, рішень Комітету та доручень Голови Комітету підкомітети забезпечували основні напрямки діяльності Комітету, попередньо вивчали, розглядали і готували до розгляду на засіданнях Комітету проекти законів і постанов, пропозиції і зауваження до них, готували проекти актів Комітету, забезпечували виконання рішень Комітету та доручень керівництва Комітету, здійснювали аналіз практики застосування законів, інших актів Верховної Ради України з питань, віднесених до предметів їх відання тощо. Діяльність Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування за період 1-2 сесій Верховної Ради України сьомого скликання охоплює часовий проміжок з грудня 2012 року по липень 2013 року. Вона здійснювалася відповідно до повноважень і компетенції Комітету, передбачених Конституцією України, законами України «Про комітети Верховної Ради України», «Про статус народного депутата України», Регламентом Верховної Ради України, затвердженим Законом України № 1861-VІ, Постановою Верховної Ради України «Про комітети Верховної Ради України сьомого скликання» та інших законодавчих актів і була спрямована на виконання його законопроектної, організаційної та контрольної функцій. Комітет працював на плановій основі, керуючись Планом роботи Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на другу сесію Верховної Ради України сьомого скликання (лютий – липень 2013 р.), затвердженим рішенням Комітету від 10 січня 2013 року, Календарним планом проведення засідань Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування та його підкомітетів на період другої сесії Верховної Ради України сьомого скликання (лютий – липень 2013 р.), затвердженим рішенням Комітету від 20 лютого 2013 року, а також поточними дорученнями Верховної Ради України та її керівництва, дорученнями Голови Комітету. При цьому організаційно-інформаційне, консультативно-правове, методичне забезпечення діяльності Комітету, проведення його засідань, «круглих столів» під егідою Комітету, роботи підкомітетів Комітету, робочих груп Комітету з вирішення тих чи інших питань, віднесених до предмету відання здійснював секретаріат Комітету. Основною організаційною формою роботи Комітету були його засідання. Всього за звітній період відбулося 12 засідань Комітету, на яких розглядалося 141 питання різнопланової тематичної спрямованості. За результатами попередньої підготовки законодавчих ініціатив Комітет як головний розглянув і подав на розгляд Верховної Ради України 43 проекти законів, з яких 16 було відхилено або знято з розгляду, а 3 відправлено на доопрацювання та враховано в інших проектах. Комітет також розглянув 10 проектів законів, головними з підготовки яких визначалися інші комітети, та направив свої висновки до цих комітетів для врахування при підготовці матеріалів на розгляд Верховної Ради України. Що стосується проектів постанов, то 220 із них було внесено після опрацювання клопотань місцевих рад про призначення позачергових виборів окремих сільських, селищних, міських голів та депутатів Поріченської сільської ради Краснодонського району Луганської області, внаслідок чого Верховною Радою України було ухвалено 117 відповідних постанов. Загалом серед більше ніж 2600 проектів кодексів, законів та постанов, які були зареєстровані у Верховній Раді України впродовж 1-2 сесій, близько 400 становили проекти актів у сфері державного будівництва та місцевого самоврядування. Серед цих проектів налічувалося понад 100 проектів законів та близько 300 проектів постанов, що були скеровані на опрацювання або готувалися у Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Вищезазначені показники свідчать про значні обсяги роботи над проектами актів Верховної Ради України, за якими Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування традиційно вважається одним із найбільш завантажених комітетів парламенту, практично постійно перебуваючи у трійці «лідерів». Якщо ж говорити про різноплановість завдань відповідно до предмету відання, то діяльність Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування є найбільш всеохоплюючою у Верховній Раді України за тематичною спрямованістю, оскільки пов’язана практично з усіма галузями законодавства, де діють близько тисячі законів, кілька тисяч підзаконних актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади та десятки тисяч локальних нормативних документів. РОБОТА НАД ПРОЕКТАМИ ЗАКОНІВ, ЩОДО ЯКИХ КОМІТЕТ ВИЗНАЧЕНО ГОЛОВНИМ Законопроектна робота була основою діяльності Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування і велася за напрямками відповідно до предмету відання Комітету, кожен із яких забезпечував один із його підкомітетів згідно із визначеним Комітетом колом завдань. У сфері законодавчих засад місцевого самоврядування та спеціального статусу міста Києва, супровід якої доручено підкомітету з питань місцевого самоврядування, було розглянуто 13 проектів законів України та проект постанови Верховної Ради України, щодо яких Комітет було визначено головним. При цьому 6 законопроектів стосувалися внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а 7 – до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ». Проект Закону про внесення змін до статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо забезпечення прозорості роботи місцевих рад) (реєстр. № 2079 від 23.01.2013) за визначенням його автора – народного депутата України А.Гриценка, було розроблено з метою усунення закладеного в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» механізму систематичних порушень конституційних принципів відкритості, прозорості та гласності роботи місцевих рад, недопущення загрози приховування від громадськості незаконних рішень виборних органів місцевого самоврядування, посилення громадського контролю за діяльністю депутатів місцевих рад та сільськими, селищними, міськими головами. Комітет розглянув зазначений законопроект на засіданні 20 березня 2013 року та вирішив рекомендувати Верховній Раді України його відхилити з урахуванням наступної аргументації. Практична реалізація ініціативи може призвести до низки проблем організаційно-технічного характеру в діяльності місцевих рад та їх органів, у більшості місцевих рад відсутні приміщення, здатні забезпечити можливість бути присутніми на засіданнях рад всім бажаючих, тому законодавче закріплення такого права може призвести до блокування роботи місцевих рад, що, у свою чергу, може призвести до порушення прав та інтересів всієї територіальної громади. Крім того, Закон України «Про доступ до публічної інформації» вже забезпечив право кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб‘єктів власних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. Також приписи щодо гласності під час засідань місцевих рад повинні враховувати необхідність належного балансу між дотриманням принципу гласності та забезпеченням безперешкодної та ефективної діяльності місцевої ради. Аналогічного плану зауваження висловлювалися Комітетом з питань правової політики, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України», Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо відкритості та гласності органів місцевого самоврядування) (реєстр. № 1149 від 21.12.2012), внесений народним депутатом України Ю.Одарченком, направлений на встановлення практичного порядку застосування принципів гласності та відкритості у роботі органів місцевого самоврядування шляхом забезпечення можливості членам територіальної громади вільно відвідувати органи місцевого самоврядування та особисто отримувати інформацію щодо роботи депутатів місцевих рад та членів виконавчих комітетів. 20 березня 2013 року Комітет розглянув зазначений законопроект та вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу. Даний законопроект мав аналогічну спрямованість із законопроектом з реєстр. № 2079, який пропонувалося відхилити. Однак його норми є більш реалістичними і такими, що можуть бути доопрацьовані при підготовці до другого читання з метою дотримання балансу між принципами відкритості перед громадою та ефективності роботи в інтересах громади, недопущення під надуманими приводами як приховування інформації, так і блокування роботи органів місцевого самоврядування. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо безкоштовного підвезення дітей та педагогічних працівників у сільській місцевості) (реєстр. № 2244), внесений народним депутатом України В.Дзоз, визначає порядок організації та забезпечення безкоштовного регулярного підвезення дітей дошкільного та шкільного віку, педагогічних працівників до місця навчання (роботи) і додому. Комітет розглянув зазначений законопроект 3 квітня 2013 року та за наслідками розгляду у першому читанні вирішив рекомендувати Верховній Раді України повернути його суб‘єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Зазначене рішення було прийняте на підтримку позиції Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України», яка вказувала, що чинною редакцією підпункту 4 пункту “а” статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування вже наділені повноваженнями із «забезпечення регулярного безкоштовного підвезення до місця навчання і додому школярів». Запропоноване авторами уточнення обмежить права та інтереси інших учнів, оскільки сьогодні у багатьох містах організовано їх підвезення до шкільних закладів. Крім того, вищенаведені повноваження є власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, тому не може бути підтримане положення щодо визначення порядку підвезення дітей та педагогічних працівників та компенсація витрат педагогічним працівникам на проїзд до місця роботи і додому Кабінетом Міністрів України. Комітет також не погодився із твердженням, що запропоновані зміни не потребуватимуть додаткових витрат із державного і місцевого бюджетів. Особливо з огляду на надзвичайну обмеженість фінансових ресурсів, які є у розпорядженні місцевих рад. У проекті Закону про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (реєстр. № 1171), внесеному народними депутатами України О.Чорноволенком та Ю.Одарченком, пропонувалося передбачити, що питання утворення районних у місті рад може вирішуватися лише територіальною громадою міста шляхом проведення місцевого референдуму. За висновком Комітету з питань правової політики даний законопроект суперечить Конституції України, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України вважає, що законопроект вимагає редакційного уточнення, Комітет з питань бюджету зазначає, що авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та джерела додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило низку комплексних зауважень щодо необхідності усунення недоліків чинного законодавства, яке не врегульовує належним чином питання утворення або неутворення районних у містах рад. За результатами розгляду питання члени Комітету не змогли дійти згоди і зібрати достатньої кількості голосів для ухвалення результативного висновку Комітету згідно із статтею 114 Регламенту Верховної Ради України. В результаті законопроект внесено на розгляд Верховної Ради України для прийняття рішення парламентом безпосередньо в ході пленарного засідання. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна) (реєстр. № 2507), було внесено народним депутатом України В.Ландиком з метою законодавчого визначення виконавчих органів місцевих рад суб'єктами присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна. Дана законодавча ініціатива отримала позитивні відгуки в середовищі органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, пропонуючи, нарешті, врегулювання надзвичайно поширеного та значимого, особливо на місцевому рівні, кола суспільних відносин. У свою чергу Комітет також підтримав законопроект на своєму засіданні 5 червня 2013 року, рекомендувавши парламенту прийняти його за основу. Комітетом було завершено підготовку до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту бездомних осіб (реєстр. № 0869), поданого Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України шостого скликання та прийнятого за основу 17 травня 2012 року. Під час розгляду зауважень і пропозицій, що надійшли від народних депутатів України, Комітет доклав усіх зусиль, аби повноваження органів місцевого самоврядування щодо соціального захисту бездомних осіб були перенесені з категорії власних, самоврядних до категорії делегованих. Тобто таких, що забезпечуються фінансовим ресурсом державного бюджету. Станом на момент закінчення роботи другої сесії Верховної Ради України сьомого скликання законопроект з реєстр. № 0869 передано Комітетом для розгляду парламентом у залі пленарних засідань. Одразу з початком роботи Верховної Ради України сьомого скликання на її розгляд почали надходити проекти законів стосовно удосконалення законодавчого регулювання тих чи інших аспектів здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у столиці України. Так, проектом Закону про внесення змін до Закону України «Про столицю України місто – герой-Київ» (щодо об‘єднання посад голови Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради) (реєстр. № 1032), внесеного народними депутатами України В.Кличком, В.Ковальчуком і В.Карпунцовим пропонувалося, фактично, повернути до даного Закону раніше діючу норму про те, що Київський міський голова призначається головою Київської міської державної адміністрації Президентом України. На переконання авторів, це стало б приведенням положень Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» до вимог Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 25.12.2003 №-рп/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Києві). Комітет розглянув зазначений законопроект 3 квітня 2013 року та, погоджуючись із доводами авторів, вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу за результатами розгляду в першому читанні. Однак на пленарному засіданні Верховної Ради України, що відбулося 4 червня 2013 року законопроект не набрав достатньої кількості голосів для прийняття за основу і відповідно до Регламенту Верховної Ради України визнається відхиленим. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про столицю України місто – герой-Київ» (щодо призначення на посаду голови Київської міської державної адміністрації виключно особи, обраної Київським міським головою) (реєстр. № 1032-1), поданий народними депутатами України А.Павловським, Ю.Одарченком, В.Бондаренком, В.Ар‘євим, О.Бригинцем, Ю.Стецем, Д.Андрієвським, передбачав вилучення із чинного Закону положень про те, що виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві, а також про призначення Голови Київської міської державної адміністрації Президентом України. 3 квітня 2013 року Комітет розглянув зазначений законопроект та вирішив рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду у першому читанні його відхилити, оскільки було прийнято рішення про підтримку альтернативного законопроекту з реєстр. № 1032. На пленарному засіданні Верховної Ради України, що відбулося 4 червня 2013 року, законопроект не було прийнято і відповідно до Регламенту Верховної Ради України він визнається відхиленим. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про столицю України місто – герой-Київ» (щодо відновлення цілісної системи місцевого самоврядування у місті Києві) (реєстр. № 1032-2), поданий народними депутатами України В.Кириленком та К.Ляпіною, передбачав відновлення діяльності районних у місті Києві рад та їх існування без будь-яких попередніх умов, рішень Київської міської ради чи місцевого референдуму, а виключно на основі приписів закону. 3 квітня 2013 року Комітет розглянув зазначений законопроект та вирішив рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду у першому читанні його відхилити, оскільки було прийнято рішення про підтримку альтернативного законопроекту з реєстр. №1032. На пленарному засіданні Верховної Ради України, що відбулося 4 червня 2013 року, законопроект не було прийнято і відповідно до Регламенту Верховної Ради України він визнається відхиленим. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про столицю України місто – герой-Київ» (реєстр. №1032-3), поданий народними депутатами України О.Чорноволенком та Ю.Одарченком, передбачав удосконалення існуючого правового статусу місцевого самоврядування у місті Києві шляхом надання територіальній громаді міста Києва права приймати рішення про утворення (неутворення) районних у місті рад, а також закріплення порядку прийняття такого рішення (проведення місцевого референдуму та суб’єктів його ініціювання, граничних строків для прийняття рішення про утворення (неутворення) районних у місті рад). Також пропонувалося змінити чинні норми, що регулюють призначення на посади керівників районного рівня у місті Києві за умов утворення чи неутворення районних рад. 3 квітня 2013 року Комітет розглянув зазначений законопроект та вирішив рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду у першому читанні його відхилити, оскільки було прийнято рішення про підтримку альтернативного законопроекту з реєстр. № 1032. На пленарному засіданні Верховної Ради України, що відбулося 4 червня 2013 року, законопроект не було прийнято і відповідно до Регламенту Верховної Ради України він визнається відхиленим. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про столицю України місто – герой-Київ» (щодо розподілу повноважень між Київською міською радою та районними в місті радами) (реєстр. № 1084), поданий народними депутатами України А.Павловським, В.Бондаренком, Ю.Одарченком, О.Чорноволенком, О.Бригинцем, В.Ар‘євим, Д.Андрієвським, Ю.Стецем, В.Яворівським, визначав і розподіляв сфери компетенції Київської міської ради та районних в місті рад. Комітет з питань правової політики зазначив, що окремі норми даного проекту суперечать приписам Конституції України, а Комітет з питань бюджету дійшов висновку про невідповідність його підготовки вимогам Бюджетного кодексу України. Комітет розглянув зазначений законопроект 17 квітня 2013 року та рекомендував Верховній Раді України повернути його суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про столицю України місто – герой-Київ» щодо приведення його у відповідність до чинного законодавства України (реєстр. № 1127), поданий народним депутатом України О.Канівцем, носив технічний характер, змінюючи посилання у статті 13 та Прикінцевих положень Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» з не чинного на сьогодні Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» на чинний Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». На своєму засіданні 17 квітня 2013 року Комітет розглянув зазначений законопроект та вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу за наслідками розгляду у першому читанні. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» (щодо розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування міста Київ та Київською міською державною адміністрацією) (реєстр. № 2279), поданий народними депутатами України В.Бондаренком, С.Міщенком і А.Павловським передбачав втрату Київською міською державною адміністрацією статусу виконавчого органу Київської міської ради, створення її виконавчого комітету, зміну компетенції Київської міськдержадміністрації та її голови у напрямі виконання контрольно-наглядових повноважень. Комітет з питань правової політики зазначив, що окремі норми даного проекту суперечать приписам Конституції України, комітети з питань бюджету та з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України вказали, що до законопроекту суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України та Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України», підтримуючи необхідність формування в місті Києві повноцінної системи місцевого самоврядування, відзначили низку недоліків у законопроекті як техніко-юридичного, так і концептуального характеру. 19 червня 2013 року Комітет розглянув зазначений законопроект та вирішив рекомендувати Верховній Раді України повернути його суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Окрім перелічених вище законопроектів Комітетом було також розглянуто проект Постанови Верховної Ради України про встановлення мораторію на прийняття нових законів або внесення змін та доповнень до чинних законів, та інших нормативно-правових актів, які звужують зміст та обсяг повноважень органів місцевого самоврядування (реєстр. № 2058), поданий народними депутатами України І.Сех, О.Панькевичем, О.Кайдою, О.Сичем. За визначенням авторів, проект було розроблено з метою встановлення гарантій збереження і розвитку прав та повноважень органів місцевого самоврядування, їх здатності приймати рішення у межах відповідних повноважень та адекватної відповідальності за прийняті рішення, що стимулюватиме розробку та впровадження в життя сучасної системи законодавства про місцеве самоврядування як автономного і ефективного інституту публічної влади на первинному, субрегіональному і регіональному територіальних рівнях організації управління суспільними процесами. Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» висловилася на підтримку даного проекту, запропонувавши доповнити його реальними механізмами виконання. Разом із тим Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України зауважив, що питання недопущення прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів та інших нормативно-правових актів не можна регулювати постановами Верховної Ради України. Зважаючи на дані обставини, Комітет на засіданні 3 квітня 2013 року вирішив рекомендувати Верховній Раді України повернути проект Постанови з реєстр. № 2058 суб‘єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Впродовж 1-2 сесій Комітет розглядав проблематику законодавчого регулювання діяльності органів виконавчої влади, державної служби, надання адміністративних послуг та деяких інших пов’язаних із цим питань, які належали до напрямку забезпечення підкомітету з питань органів виконавчої влади. Всього було розглянуто 11 відповідних законодавчих ініціатив. Так, Кабінетом Міністрів України було подано проект Закону про внесення змін до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» щодо процедури погодження призначення на посади (реєстр. № 2260), спрямований на врегулювання питань погодження з головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та передбачення повноважень Уряду встановлювати процедуру погодження призначення на посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. При цьому передбачається встановити винятки у погодженні призначень на місцевому рівні для Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України, Державної фінансової інспекції України, Державної служби статистики України. Комітет на засіданні 20 березня 2013 року загалом підтримав ініціативу уряду, рекомендувавши парламенту прийняти законопроект за основу. До позитивних аспектів поданого документу було віднесено намагання закласти підґрунтя для розробки Кабінетом Міністрів України порядку погодження призначень, що дозволить унормувати реалізацію відповідних повноважень місцевих державних адміністрацій. Однак заперечення викликала пропозиція, котра позбавляла голів місцевих державних адміністрацій повноважень погоджувати звільнення керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яке вони мали з часу прийняття Закону України «Про місцеві державні адміністрації» у 1999 році. Підкреслювалося, що в ході підготовки законопроекту до другого читання дане положення слід скоригувати. Одним із резонансних законопроектів, що розглядався Комітетом, був проект Закону про порядок імпічменту Президента України (реєстр. № 2220), поданий народними депутатами України А.Яценюком, В.Кличком, О.Тягнибоком. За визначенням суб’єктів права законодавчої ініціативи, необхідність прийняття цього проекту Закону обумовлена потребою усунення прогалин та недоліків, які унеможливлюють практичну реалізацію положень Конституції України щодо усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. Прийняття законопроекту, що налічує 35 статей, передбачає одночасне вилучення з Регламенту Верховної Ради України 18-ти статей Глави 30, які на сьогодні регулюють порядок дострокового припинення повноважень Президента України у разі його усунення з поста в порядку імпічменту. Таким чином, у згаданій Главі залишиться лише одна стаття, котра описує порядок дострокового припинення повноважень Президента України у зв'язку з неможливістю виконання ним своїх повноважень за станом здоров’я. У ході розгляду питання народними депутатами України висловлювалися різні точки зору щодо законопроекту, які полягали в наведенні аргументації щодо його підтримки або ж відхилення. З однієї сторони вказувалося, що логіка авторів є цілком прийнятною і дійсно необхідно створити належну нормативну основу, яка забезпечить можливості для реалізації конституційних повноважень Верховної Ради України, що передбачають усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту). З іншої сторони пропонувалося погодитися, загалом, як з аргументацією Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, так і Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України і чітко вказати, що процедура розгляду питання про усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту) є виключно парламентською процедурою і має встановлюватися лише Регламентом Верховної Ради України. Такий підхід не порушуватиме систему законодавства України, її впорядкованість відповідно до Конституції України, не розпорошуватиме суто регламентні норми по інших законах. При цьому підкреслювалося, що подібною логікою керувався свого часу Конституційний Суд України, приймаючи Рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), спрямоване на з’ясування відповідності конституційним приписам рішень Верховної Ради України у Законі України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» змінити, призупинити, скасувати норми більш ніж 100 чинних законів України. Єдиний орган конституційною юрисдикції дійшов висновку про те, що «Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони». Аналогічну позицію, на думку більшості членів Комітету, слід застосовувати і до всього кола питань, які повинні регулюватися лише Регламентом Верховної Ради України та не робити штучних винятків. У тому числі і для унормування процедури розгляду питання про усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту). За результатами обговорення Комітет більшістю голосів ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про порядок імпічменту Президента України (реєстр. № 2220), за наслідками розгляду в першому читанні відхилити. Комітет також розглянув один із законопроектів, що стосувався врегулювання взаємовідносин Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення парламентського контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України та його членів (реєстр. № 2465), поданий народним депутатом України Б.Бенюком. Даним законопроектом передбачалося запровадити особисте звітування перед парламентом членів Кабінету Міністрів України за доручені їм ділянки відповідальності. Комітет двічі розглядав відповідне питання з метою досягти ухвалення результативного висновку Комітету, який згідно із частиною першою статті 111 Регламенту Верховної Ради України має містити пропозиції про прийняття Верховною Радою України щодо даного законопроекту одного з рішень, передбачених статтею 114 Регламенту Верховної Ради України. Частина членів Комітету підтримувала прийняття законопроекту за основу і розширення існуючих на сьогодні форм інформування Верховної Ради України про діяльність вищого та центральних органів виконавчої влади. Інша – вказувала на неузгодженість його положень з приписами Конституції України та некоректність назви. На засіданні Комітету 5 червня 2013 року не вдалося ухвалити жодного висновку щодо законопроекту з реєстр. № 2465, що відповідав би вимогам статті 114 Регламенту Верховної Ради України. Однак 19 червня 2013 року більшість членів Комітету погодилися з аргументами щодо необхідності відхилення законопроекту з реєстр. № 2465 як такого, що не узгоджується із приписами Конституції України стосовно меж підконтрольності і підзвітності Кабінету Міністрів України Верховній Раді України (статті 85, 87, 113). Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про адміністративні послуги» (щодо усунення можливостей корупції при наданні адміністративних послуг) (реєстр. № 2149), поданий народними депутатами України О.Продан, Н.Агафоновою, С.Капліним, Н.Новак, П.Розенком, В.Наливайченком, Т.Кутовим, передбачав скорочення переліку документів, що подаються суб’єктами отримання послуги, можливість подання заяви довіреною особою суб’єкта звернення щодо послуги, розширення інформації, яка має бути розміщена на веб-сайті суб’єкта надання послуг. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило низку зауважень до законопроекту, вказавши, що частина положень фактично не містить нових норм, а тому їх прийняття замість систематизації законодавчих норм може призвести до зворотнього ефекту і рекомендувало повернути законопроект суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Окремі пропозиції щодо законопроекту висловила також Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України». За наслідками обговорення питання на засіданні Комітету 17 квітня 2013 року було ухвалено висновок рекомендувати парламенту повернути законопроект з реєстр. №2149 суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Проект Закону про скасування необґрунтованих пільг та привілеїв для осіб, уповноважених на виконання функцій держави (реєстр. № 2221), поданий народними депутатами України А.Яценюком, В.Кличком, О.Тягнибоком, передбачав скасувати або обмежити невиправдані, за визначенням його авторів, пільги та привілеї, встановлені Президенту України, народним депутатам України та членам Кабінету Міністрів України (зокрема, рекомендувати Главі держави ліквідувати Державне управління справами). Комітет розглянув даний законопроект на засіданні 3 квітня 2013 року, за результатами чого було висловлено низку зауважень до окремих його положень, в тому числі на предмет неузгодженості з Конституцією України, та ухвалено висновок щодо необхідності його відхилення. На пленарному засіданні Верховної Ради України, що відбулося 4 червня 2013 року, законопроект не було прийнято і відповідно до Регламенту Верховної Ради України він визнається відхиленим. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо надання статусу державного службовця медичним та педагогічним працівникам) (реєстр. № 1019) було подано народним депутатом України С.Міщенком з метою підвищення матеріального та соціального забезпечення вказаних категорій працівників. При цьому слід відзначити, що аналогічні за суттю законопроекти неодноразово вносилися на розгляд Верховної Ради України (як п’ятого, так і шостого скликання), проте жодного разу не набирали під час голосування необхідної кількості голосів для прийняття їх за основу. Комітет розглянув даний законопроект на засіданні 3 квітня 2013 року та висловив цілу низку зауважень до нього, вказуючи, зокрема, що поширення законодавства про державну службу на працівників освіти та охорони здоров’я в певних випадках звужуватиме надані їм законом права та встановить додаткові обмеження, пов’язані з особливостями прийняття на державну службу, проходження та припинення її, що не допускається при внесенні змін до чинних законів відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України. За результатами обговорення та голосування було ухвалено висновок щодо необхідності відхилення законопроекту з реєстр. № 1019. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо використання службового транспорту) (реєстр. № 1122), поданий народними депутатами України А.Павловським, Ю.Стецем та О.Бригинцем, передбачав встановлення законом граничних сум вартості службового автотранспорту (який має бути виключно вітчизняного виробництва) для різних підгруп посад державної служби, а також передбачають відчуження «не українських» автомобілів, що знаходяться в експлуатації у Кабінеті Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, державних місцевих адміністраціях, їх структурних підрозділах, та вартість яких перевищує дані граничні суми. Під час розгляду законопроекту на засіданні Комітету 3 квітня 2013 року було зазначено, що запропоновані норми мають регулюватись на підзаконному рівні, а тому не можуть бути предметом регулювання закону. Окремі з них суперечать вимогам Бюджетного кодексу України. Також відзначався вибірковий підхід до переліку органів державної влади, яких стосуватимуться правила відчуження імпортних автомобілів. За результатами обговорення та голосування було ухвалено висновок щодо необхідності відхилення законопроекту з реєстр. № 1122. Проектом Закону про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо доплат за науковий ступінь) (реєстр. № 2249), поданим народним депутатом України Т.Слюз, пропонувалося Закон України «Про державну службу» від 17.11.2011 № 4050-VI, який набиратиме чинності з 1 січня 2014 року, доповнити положенням, згідно з яким доплата за науковий ступінь, що отримав державний службовець під час перебування на посаді в центральних органах виконавчої влади та їх територіальних підрозділах, не здійснюється. На засіданні Комітету, що відбулося 19 червня 2013 року, було відзначено, що частиною першою статті 46 Закону чітко визначені складові заробітної плати державного службовця (а саме, посадовий оклад, надбавки до нього та премії), які передбачені цим Законом. При цьому даний Закон загалом не містить норм щодо встановлення надбавки чи доплати за науковий ступінь, а встановлення її підзаконним актом суперечить загальній концепції Закону і змінам, внесеним до Закону України «Про оплату праці» в частині позбавлення Кабінету Міністрів України повноважень на регулювання рівня оплати праці державних службовців. За результатами обговорення та голосування було ухвалено висновок щодо необхідності відхилення законопроекту з реєстр. № 2249. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо перебування на державній службі виключно до досягнення пенсійного віку) (реєстр. № 2780), поданий народним депутатом України О.Ляшком з метою, за визначенням ініціатора, чіткого нормативного врегулювання граничного віку перебування на державній службі та надання додаткових гарантій молоді щодо отримання робочого місця в органах державної влади. У ході розгляду законопроекту на засіданні Комітету 19 червня 2013 року було висловлено низку зауважень до нього як концептуального, так і техніко-юридичного характеру. Зокрема, з мотивів невідповідності Конституції України та звуження існуючого обсягу прав громадян, що перебувають на державній службі. За результатами обговорення та голосування було одноголосно ухвалено висновок Комітету щодо необхідності відхилення законопроекту з реєстр. № 2780. Проектом Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо засад кадрової політики в органах законодавчої, виконавчої влади та правоохоронних органах України) (реєстр. № 2004), поданим народним депутатом України Т.Слюз, передбачалося визначити або підвищити мінімальні вимоги до віку, досвіду роботи та рівня професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття окремих посад в органах законодавчої, виконавчої влади та правоохоронних органах України. Йшлося, зокрема, про необхідність мати певну адвокатську практику як передумову зайняття посад у правоохоронних органах. Комітет розглянув даний законопроект на засіданні 15 травня 2013 року та, зважаючи на критичну аргументацію Головного науково-експертного управління Апарату Верхової Ради України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Міністерство інфраструктури України, Національного агентства України з питань державної служби, представників Адміністрації Президента України, більшості народних депутатів України – членів Комітету ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні законопроект з реєстр. № 2004 повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Традиційно у законодавчому «портфелі» Комітету значне місце посідають законопроекти сфери виборчого законодавства та референдумів, забезпечення роботи над якими доручено підкомітету з питань виборчого законодавства та об’єднання громадян. За період 1-2 сесій розглядалися 13 законопроектів даного типу. На засіданні Комітету 17 квітня 2013 року було розглянуто та рекомендовано парламенту прийняти в першому читанні за основу поданий народним депутатом України Р.Князевичем проект Закону про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо навчання для роботи на керівних посадах у складі окружних виборчих комісій (реєстр. № 2151), яким пропонується виключити із Закону України від 17.11.2011 № 4061-VІ «Про вибори народних депутатів України» положення про обов’язкове проходження навчання для осіб, які претендують на роботу на керівних посадах у складі окружних виборчих комісій, що набрали чинності 01 січня 2013 року, оскільки це сприятиме забезпеченню ефективної роботи окружних виборчих комісій на виборах народних депутатів України. Водночас Комітет рекомендував Верховній Раді України за результатами розгляду в другому читанні відхилити проект Закону про попередню підготовку членів виборчих комісій (реєстр. № 0864), який був внесений на розгляд Верховної Ради України шостого скликання народними депутатами України Ю.Ключковським і С.Подгорним з реєстр. № 2787 та за наслідками розгляду в першому читанні прийнятий за основу. Також після обговорення на засіданні Комітету 5 червня 2013 року було рекомендовано Верховній Раді України за результатами розгляду в другому читанні відхилити як такий, що втратив актуальність, проект Закону про територіальну організацію виборів і референдумів в Україні (реєстр. № 0863), що був внесений на розгляд Верховної Ради України VI скликання з реєстр. № 2630 народними депутатами України Ю.Ключковським і С.Подгорним та за наслідками розгляду в першому читанні прийнятий за основу. На підставі частини першої, пункту 1 частини другої статті 94 Регламенту Верховної Ради України Комітет на засіданні 19 червня 2013 року прийняв рішення запропонувати Голові Верховної Ради України В.Рибаку повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи без включення до порядку денного сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України як такий, що суперечить положенням Конституції України поданий народним депутатом України О.Ляшком проект Закону про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо граничного віку особи, яка має право бути обраною народним депутатом України, (реєстр. № 2779), де пропонується передбачити, що народним депутатом України може бути громадянин, який на день виборів не старший шістдесяти п’яти років. Для попередньої підготовки за дорученням Голови Верховної Ради України В.Рибака до Комітету були скеровані два альтернативні законопроекти щодо створення законодавчих підстав для проведення повторних виборів народних депутатів України у одномандатних виборчих округах у зв’язку з неможливістю достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в окремих одномандатних виборчих округах, а саме: проект Закону про повторні вибори народних депутатів України до Верховної Ради України VІІ скликання у деяких одномандатних виборчих округах у зв’язку з неможливістю достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року (реєстр. № 2971), поданий Кабінетом Міністрів України, яким передбачається створення законодавчих підстав для проведення повторних виборів народних депутатів України у 11, 71, 94, 132, 194, 197 та 223 одномандатних виборчих округах, у зв’язку з тим, що постановою Центральної виборчої комісії від 5 листопада 2012 року № 1931 визнано неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року у одномандатних виборчих округах №№ 94, 132, 194, 197 та 223, а також постановою Вищого адміністративного суду України від 8 лютого 2013 р. №П/800/99/13 визнано неможливим достовірне встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах №№ 11 та 71; проект Закону про повторні вибори народних депутатів України до Верховної Ради України VІІ скликання у одномандатних виборчих округах 94, 132, 194, 197, 223 у зв’язку з неможливістю достовірного встановлення підсумків голосування 28 жовтня 2012 року (реєстр. №2971-1), яким передбачається створення законодавчих підстав для проведення повторних виборів народних депутатів України у одномандатних виборчих округах №№ 94, 132, 194, 197 та 223. Опрацювання цих законопроектів Комітетом здійснювалося в контексті діяльності створеної у Комітеті за дорученням Голови Верховної Ради України В.Рибака Робочої групи з опрацювання узгодженого законопроекту про повторні вибори народних депутатів України у деяких одномандатних виборчих округах у зв’язку з неможливістю достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Результати діяльності Робочої групи дозволили Комітету, керуючись частиною другою статті 110 Регламенту Верховної Ради України (якою передбачено, що при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами – членами цього Комітету), внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про повторні вибори народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 94, 132, 194, 197, 223, підготовлений народними депутатами України – членами Комітету (реєстр. № 2971-д), та рекомендувати парламенту за наслідками його розгляду в першому читанні прийняти за основу. Разом із цим Комітет ухвалив висновок щодо необхідності відхилення законопроектів з реєстр. №№ 2971, 2971-1. Проект Закону про відкликання народного депутата України (реєстр. № 1012), поданий народним депутатом України С.Міщенком, передбачав врегулювати підстави і порядок відкликання виборцями народного депутата України та внести окремі зміни, пов’язані із запровадженням інституту відкликання, до Закону України «Про статус народного депутата України». У своїх висновках щодо законопроекту комітети з питань правової політики, з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України, з питань бюджету, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вказали на низку суперечностей поданого документу нормам Конституції України, Бюджетного кодексу України, вимогам Регламенту Верховної Ради України. Вищий адміністративний суд України у висновку від 29.01.2013 зазначив, що не підтримує запропонований законопроект в цілому, а його прийняття як Закону суперечитиме ідеї впровадження судово-правової реформи в Україні та вибірково буде визначати судову юрисдикцію не спираючись на встановлений законодавством порядок юрисдикційності судових спорів. На засіданні Комітету, що відбулося 3 квітня 2013 року, було ухвалено висновок рекомендувати Верховній Раді України законопроект з реєстр. № 1012 за наслідками розгляду у першому читанні відхилити. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (щодо фінансового забезпечення підготовки і проведення проміжних місцевих виборів) (реєстр. № 2164), поданий народним депутатом України І.Сех, передбачав фінансування всіх видів місцевих виборів за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України. Комітет при розгляді даного питання на засіданні 5 червня 2013 року не погодився з пропозицією автора законопроекту, вказавши, що з Державного бюджету України мають фінансуватися лише чергові і позачергові місцеві вибори, оскільки Конституція України відносить їх призначення до повноважень парламенту. За результатами розгляду було схвалено висновок щодо необхідності відхилення законопроекту з реєстр. № 2164. Проект Закону про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про всеукраїнський референдум» (реєстр. № 1088), було подано народним депутатом України В.Яворівським із мотивів невідповідності даного Закону конституційним нормам, європейським демократичним стандартам, а також порушенням встановленої процедури розгляду та ухвалення законів під час прийняття рішення щодо нього. Комітет розглянув зазначений законопроект на засіданні 6 березня 2013 року та ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді України відхилити його за наслідками розгляду в першому читанні. Серед аргументів на користь такого рішення були зауваження Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, яке не підтримало запропонований механізм усунення наявних недоліків Закону України «Про всеукраїнський референдум». Разом із цим та практично з аналогічних підстав Комітет рекомендував парламенту відхилити альтернативний до законопроекту народного депутата України В.Яворівського проект Закону про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про всеукраїнський референдум» (реєстр. № 1088-1), поданий народним депутатом України С.Власенком. Ще один із законопроектів сфери виборчого законодавства і референдумів, а саме проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку здійснення єдиним джерелом влади в Україні (народом) права володіти, користуватися та розпоряджатися водними об'єктами, у тому числі замкненими природними водоймами (реєстр. № 2368, доопрацьований), було подано народним депутатом України С.Міщенком з метою запровадити обов’язкове проведення місцевого референдуму для вирішення питання про надання замкнених природних водойм загальною площею до трьох гектарів у приватну власність або земельних ділянок із земель водного фонду в оренду. Підтримуючи ідею посилення гарантій прав громадян щодо вільного доступу до природних ресурсів, у тому числі водних об’єктів, народні депутати України – члени Комітету під час обговорення законопроекту зауважили, що запропонований механізм розв'язання зазначеної проблеми виключно шляхом місцевого референдуму обмежує право територіальних громад на застосування інших форм безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. За результатами обговорення і шляхом голосування на засіданні 15 травня 2013 року Комітет підтримав висновок щодо необхідності повернення законопроекту з реєстр. № 2368 суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Протягом звітного періоду розглядалися також законопроекти сфери адміністративно-територіального устрою, державних нагород та символів України, супровід яких у Комітеті забезпечував підкомітет з питань державного будівництва. Всього розглянуто 5 таких законопроектів. Проект Закону про звання «Місто воїнської слави» (реєстр. № 1094), поданий народним депутатом України І.Бережною та альтернативний проект Закону про почесне звання України «Місто воїнської слави» (реєстр. № 1094-1), поданий народними депутатами України П.Симоненком та П.Цибенком, передбачають встановлення почесного звання України «Місто воїнської слави», визначаючи порядок його присвоєння та особливості правового статусу таких міст. Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендує Верховній Раді України підтримати законопроект народних депутатів України П.Симоненка та П.Цибенка. Водночас Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України за результатами аналізу обох поданих законопроектів висловлюється щодо доцільності їх відхилення. За результатами розгляду даних альтернативних законопроектів на засіданні 5 червня 2013 року, Комітет ухвалив висновки, що містять рекомендації Верховній Раді України про їх відхилення за наслідками розгляду в першому читанні. Один із законопроектів, розглянутих Комітетом, стосувався тексту Державного Гімну України – це проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний Гімн України» (щодо відновлення автентичної редакції Державного Гімну України) (реєстр. № 1128), поданий народним депутатом України О.Канівцем. Його метою є відновлення автентичної редакції тексту твору П.Чубинського «Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля» Державного Гімну України. Комітет погодився із позицією Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, яке вказувало на політичний характер даного питання, а також зауважив на відсутності фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту та констатував, що порядок використання Державного Гімну України залишається, як і раніше, не визначеним. За результатами розгляду законопроекту з реєстр. № 1128 на засіданні Комітету було ухвалено висновок щодо необхідності його відхилення. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» щодо адміністративно-територіального устрою міста Києва (реєстр. № 2278), було подано народними депутатами України В.Бондаренком, С.Міщенком, А.Павловським, А.Іллєнком з метою, як зазначали автори, створення правового механізму щодо встановлення меж міста Києва. Комітет розглянув даний законопроект на засіданні 19 червня 2013 року, підтримавши зауваження Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, зокрема, щодо недоцільності встановлення меж міста Києва шляхом прийняття закону, а не постанови за усталеною практикою діяльності парламенту. Також було вказано на некоректність пропозицій щодо затвердження меж міста Києва та його районів у вигляді топографічної карти, що суперечить Земельному кодексу України. За результатами обговорення та голосування було ухвалено висновок Комітету щодо необхідності відхилення законопроекту з реєстр. № 2278. РОБОТА НАД ЗАКОНОПРОЕКТАМИ, ЩОДО ЯКИХ ГОЛОВНИМИ ВИЗНАЧЕНО ІНШІ КОМІТЕТИ Всього за звітній період Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування було розглянуто 10 законопроектів, щодо яких головними визначалися інші комітети парламенту. Робота над такими законопроектами яскраво ілюструє багатогранність і всеосяжність сфери державного будівництва та місцевого самоврядування. При цьому, які б питання не розглядалися – бюджету, податків, містобудування, охорони довкілля, освіти, ресурсокористування, земельних відносин, соціального захисту і таке інше – вони безпосередньо або опосередковано завжди мали відношення до предмету відання Комітету. Зокрема, бюджетне законодавство не віднесено до предмету відання Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Однак воно ніколи не залишалося поза увагою Комітету, зважаючи на роль фінансового ресурсу для забезпечення належної діяльності як органів місцевого самоврядування, так і органів державної влади, проведення адміністративної реформи, функціонування інститутів державної служби та служби в органах місцевого самоврядування тощо. Розгляд зазначеного кола питань забезпечував у Комітеті підкомітет з питань місцевих бюджетів та комунальної власності. Так, народні депутати України – члени Комітету взяли активну участь у розгляді та формуванні пропозицій до Основних напрямів бюджетної політики на 2014 рік, які визначають цілі та завдання бюджетної політики на наступний рік відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу України і були подані Кабінетом Міністрів України разом із відповідним проектом Постанови Верховної Ради України з реєстр. № 2769. Комітет констатував недостатню увагу, яку в даному документі було надано питанням місцевих бюджетів, їх взаємовідносинам з державним бюджетом та з метою належного врахування місцевих та регіональних інтересів вніс до Комітету з питань бюджету цілу низку пропозицій стосовно їх доопрацювання та зміцнення матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування, що ґрунтувалися на матеріалах всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування. Комітет також розглянув три альтернативні законопроекти з проблематики зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування у місті Києві. Це були проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб до доходу бюджету міста Києва) (реєстр. № 1090), поданий народними депутатами України Д.Андрієвським, А.Павловським, О.Бригинцем, проект Закону про внесення змін до статті 65 Бюджетного кодексу України (щодо доходів бюджету міста Києва) (реєстр. № 1090-1), поданий народними депутатами України В.Кличком, Н.Новак, В.Карпунцовим та іншими, проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо зарахування до доходів бюджету міста Києва податку на доходи фізичних осіб) (реєстр. № 1090-2), поданий народними депутатами України О.Чорноволенком та Ю.Одарченком. Усі вони подавалися з метою зміни існуючої пропорції рівного (50% на 50%) розподілу надходжень податку на доходи фізичних осіб між Державним бюджетом України та бюджетом м. Києва і спрямування всіх 100 % обсягу цього податку до бюджету міста Києва. Комітет підтримав мету всіх законодавчих ініціатив, однак ухвалив висновок щодо необхідності прийняття за основу законопроекту з реєстр. № 1090-2 як такого, що найбільше відповідає вимогам нормотворчої техніки. Позиція Комітету з даного питання була доведена до відома Комітету з питань бюджету, який є головним з опрацювання проектів актів парламенту у сфері бюджетного законодавства. До числа важливих і помітних за наслідками можливого впливу на систему місцевого самоврядування можна віднести проект Закону про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо прав народних депутатів України у взаємовідносинах із органами місцевого самоврядування) (реєстр. № 1255), поданий народними депутатами України В.Кличком, В.Ковальчуком, В.Карпунцовим, Н.Новак, В.Іщенком, М.Паламарчуком, М.Іоновою, Р.Романюком. Його автори пропонують надати народному депутату України можливість брати участь у засіданнях сільських, селищних, міських, районних у місті, районних, обласних рад без попереднього надання згоди на це відповідною радою, а також встановити обов’язок відповідних рад на вимогу народного депутата України надати йому виступ на засіданні та копії матеріалів справи засідань відповідної ради та інших документів, пов’язаних з діяльністю рад. Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» та Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлюють сумніви у необхідності запровадження більш детального регулювання питань участі народних депутатів України у роботі сесій місцевих рад, вважаючи цілком достатніми існуючі механізми. 17 квітня 2013 року Комітет розглянув вказаний законопроект, однак члени Комітету не змогли дійти згоди і визначитися із прийняттям висновку Комітету, що містив би пропозиції, передбачені статтею 114 Регламенту Верховної Ради України. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо повноважень на здійснення повідомної реєстрації колективних договорів і угод» (реєстр. № 2021а) було подано Кабінетом Міністрів України з метою усунення неузгодженості між Кодексом законів про працю України, законами України «Про колективні договори і угоди», «Про місцеве самоврядування в Україні» в частині визначення повноважень на здійснення повідомної реєстрації колективних договорів і територіальних угод відповідного рівня, а також, визначення повноваження Кабінету Міністрів України щодо затвердження Порядку повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів. Комітет підтримав необхідність прийняття даного законопроекту на засіданні, що відбулося 19 червня 2013 року, спрямувавши відповідний висновок до Комітету з питань соціальної політики та праці, визначеного головним з його підготовки та опрацювання. Щодо законопроектів, з опрацювання яких Комітет не є головним, однак які тісно пов’язані з виконанням депутатами місцевих рад своїх повноважень, слід виділити проект Закону про внесення змін до статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» щодо пенсійного забезпечення депутатів міських, селищних та сільських рад (реєстр. № 2366), поданий народними депутатами України О.Михайленко, С.Гордієнком, О.Борита та альтернативний проект Закону про внесення змін до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (щодо депутатів місцевих рад) (реєстр. № 2366-1), поданий народним депутатом України О.Лукашуком, якими передбачається доповнити існуючий перелік місцевих рад, депутати яких мають право на пенсію за особливі заслуги перед Україною, сільськими, селищними, міськими міст районного значення радами. Така новація сприятиме відновленню соціальної справедливості та засвідчить однакове ставлення держави до всіх категорій депутатів місцевих рад. Основна відмінність законопроектів полягає у різній кількості скликань, що дають депутатам місцевих рад право на отримання надбавки до пенсії. Враховуючи ту обставину, що протягом тривалого часу до Комітету надходять численні звернення від місцевих рад, громадських організацій, депутатів місцевих рад з клопотаннями подібного характеру, а також вважаючи, що відповідна категорія пенсіонерів виявилася незаслужено дискримінованою, Комітет, висловивши певні зауваження, які доцільно було б врахувати при підготовці до другого читання, ухвалив висновок щодо необхідності прийняття законопроекту з реєстр. № 2366 за основу. ДІЯЛЬНІСТЬ У РОБОЧИХ ГРУПАХ Впродовж звітного періоду Комітетом відповідно до пунктів 5, 6, 8 частини першої статті 15 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» було створено кілька робочих груп щодо окремих проблемних питань законопроектної роботи та з’ясування ситуацій конфліктного характеру в регіонах України. Відповідно до рішенням Комітету від 6 березня 2013 року було створено Робочу групу Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування з опрацювання та підготовки до другого читання проекту Закону України про місцевий референдум (реєстр. № 0867), поданого Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України шостого скликання та прийнятого за основу в першому читанні 19 квітня 2011 року. До складу вказаної Робочої групи увійшли народні депутати України – члени Комітету, представники Апарату Верховної Ради України, в тому числі Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Центральної виборчої комісії, Міністерства юстиції України та інших центральних органів виконавчої влади, провідних асоціацій органів місцевого самоврядування із всеукраїнським статусом, вітчизняних та міжнародних неурядових організацій, науковці, експерти. Упродовж другої сесії Верховної Ради України сьомого скликання відбулося чотири засідання Робочої групи, під час яких були обговорені такі концептуальні питання як визначення предмету місцевого референдуму, учасника місцевого референдуму, «порогу явки», проблематика поширення дії Закону на референдуми на території Автономної Республіки Крим, контроль за відповідністю питання референдуму вимогам закону тощо, а також розглянуті пропозиції та поправки суб’єктів права законодавчої ініціативи до першого та другого розділів законопроекту. Діяльність Робочої групи продовжиться під час роботи третьої сесії Верховної Ради України сьомого скликання. На засіданні Комітету, що відбулося 15 травня 2013 року, за наслідками розгляду звернення Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» щодо ситуації, пов’язаної із достроковим припиненням повноважень Черкаського міського голови С.Одарича, висловлюючи занепокоєність стосовно конфліктного розвитку подій в системі місцевого самоврядування м.Черкаси, маючи на меті належне і всебічне вивчення фактичних обставин справи було вирішено створити Робочу групу Комітету з вивчення ситуації, пов’язаної із достроковим припиненням повноважень Черкаського міського голови, яку очолив народний депутат України А.Близнюк. До складу Робочої групи увійшли народні депутати України – члени Комітету, працівники його секретаріату, Управління Апарату Верховної Ради України по зв’язках з органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, інших установ і організацій. Робочій групі було доручено після закінчення судового розгляду питання з’ясувати з виїздом на місце фактичні обставини справи, підготувати необхідну інформацію та проект висновку Комітету експертного характеру щодо відповідності зазначених обставин вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також розробити пропозиції щодо внесення змін до статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з метою вдосконалення законодавчого регулювання питань дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови. За наявною у Комітеті інформацією, станом на завершення звітного періоду судовий розгляд справи не завершено, тому здійснення певних заходів Комітетом є неможливим і недоцільним, оскільки може вважатися втручанням у судовий процес. Однак є всі можливості підготувати необхідні та підказані практикою зміни до чинного законодавства з метою унеможливлення прийняття на місцевому рівні необґрунтованих і заангажованих рішень як зі сторони місцевих рад, так і відповідних сільських, селищних, міських голів. Засідання Робочої групи з метою постановки завдань для напрацювання нормативного матеріалу у відповідному напрямі відбулося 21 червня 2013 року під головуванням її керівника – народного депутата України А.Близнюка. За дорученням Голови Верховної Ради України В.Рибака у Комітеті Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування було створено Робочу групу з опрацювання узгодженого законопроекту про повторні вибори народних депутатів України у деяких одномандатних виборчих округах у зв’язку з неможливістю достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року, до складу якої ввійшли представники всіх депутатських фракцій Верховної Ради України та позафракційні народні депутати. Керівником Робочої групи було призначено Голову Комітету Д.Жванію (рішення Комітету від 15.05.2013 р., протокол засідання № 8). За результатами роботи Робочої групи (було проведено два засідання) члени Комітету підготували проект Закону України про повторні вибори народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 94, 132, 194, 197, 223 (реєстр. № 2971-Д), метою якого є забезпечення реалізації громадянами України гарантованого їм Конституцією України виборчого права на виборах до Верховної Ради України VII скликання у одномандатних виборчих округах №№ 94, 132, 194, 197 та 223. У законопроекті, зокрема, були визначені позиції, щодо яких дійшли 5 листопада 2012 року № 1931 було визнано неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року, у яких будуть проведені повторні вибори; визначено дату проведення повторних виборів; передбачено, що Закон втратить чинність у день, наступний за днем набуття повноважень народними депутатами України, обраними на повторних виборах народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 94, 132, 194, 197, 223, що забезпечить одноразовість його застосування. Крім цього законопроектом пропонується встановити строки здійснення деяких виборчих процедур, які виходять за межі шістдесятиденного виборчого процесу повторних виборів, розширити права офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій, що сприятиме збільшенню прозорості та відкритості виборчого процесу, а також передбачити, що на повторних виборах не будуть діяти вимоги щодо обов’язковості навчання осіб, які претендують на зайняття керівної посади у складі окружної виборчої комісії. Передбачається, що фінансування повторних виборів депутатів буде здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету, виділених на підготовку і проведення виборів народних депутатів України. Передбачена законопроектом дата проведення повторних виборів –18 серпня 2013 року – була запропонована як найближча можлива дата у разі досягнення політичного консенсусу щодо цього питання та прийняття Закону під час пленарного тижня з 4 по 7 червня. Водночас згадана дата підлягає корекції і повинна бути змінена в залежності від дати розгляду законопроекту та його прийняття Верховною Радою України. Визначаючи дату проведення повторних виборів члени Комітету врахували, що розгляд питання щодо невизначених результатів виборів в деяких одномандатних округах є однією з умов на шляху європейської інтеграції України, про що було зазначено, зокрема, у Спільній заяві ХVІ Саміту Україна – ЄС в Брюсселі 25 лютого 2013 року. КАДРОВІ ПИТАННЯ Комітет за дорученням Голови Верховної Ради України В.Рибака та керуючись статтею 209 Регламенту Верховної Ради України розглянув на засіданні 5 червня 2013 року подання Президента України В.Януковича про дострокове припинення повноважень члена Центральної виборчої комісії В.Шаповала у зв’язку з досягненням шістдесятип’ятирічного віку та відповідний проект Постанови Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень члена Центральної виборчої комісії (реєстр. № 2197а). Враховуючи чинні положення Конституції України, Закону України «Про Центральну виборчу комісію», Комітет більшістю голосів підтримав подання Президента України В.Януковича про дострокове припинення повноважень члена Центральної виборчої комісії В.Шаповала у зв’язку з досягненням шістдесятип’ятирічного віку та ухвалив рекомендувати Верховній Раді України проект Постанови Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень члена Центральної виборчої комісії (реєстр. № 2197а) за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому. Комітет також підтримав подання Президента України В.Януковича про призначення О.Копиленка на посаду члена Центральної виборчої комісії та рекомендував парламенту за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому відповідний проект Постанови Верховної Ради України про призначення О.Копиленка на посаду члена Центральної виборчої комісії (реєстр. № 2198а). ПИТАННЯ ПРИЗНАЧЕННЯ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ Протягом періоду 1-2 сесій Верховної Ради України сьомого скликання парламент продовжував виконувати передбачені пунктом 30 частини першої статті 85 Конституції України повноваження щодо призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування. Загалом за цей час попередньо було розглянуто 220 клопотань місцевих рад про призначення позачергових виборів окремих сільських, селищних, міських голів та депутатів Поріченської сільської ради Краснодонського району Луганської області, внаслідок чого Верховною Радою України було ухвалено 117 відповідних постанов і призначено позачергові вибори 102-х сільських, 9-ти селищних, 6-ти міських голів. Неодноразово, з огляду на специфіку виборчого законодавства, встановлені рамки і обмеження підготовки та організації виборчого процесу Комітет повертався до перегляду раніше розглянутих питань призначення тих чи інших конкретних позачергових місцевих виборів, змінюючи дату їх проведення. Окрім цього, Комітет розглядав низку проектів постанов щодо призначення місцевих виборів, які були внесені безпосередньо народними депутатами України як суб’єктами права законодавчої ініціативи. Це проекти постанов Верховної Ради України: - про призначення позачергових виборів Чернівецького міського голови (реєстр. № 2248), поданий народними депутатами України М.Федоруком, М.Бурбаком, Р.Ванзуряком, Р.Зеликом, П.Петренком; - про призначення позачергових виборів Охтирського міського голови (Охтирська міська рада Сумської області) (реєстр. № 2348), поданий народними депутатами України О.Медуницею, І.Купрейчик; - про призначення позачергових виборів Миколаївського міського голови (місто Миколаїв Миколаївської області) (реєстр. № 2024а), поданий народними депутатами України В.Наконечним, М.Жуком, А.Ільюком; - про призначення позачергових виборів Херсонського міського голови (місто Херсон Херсонської області) (реєстр. № 2071а), поданий народними депутатами України О.Буховцем, С.Гордієнком. Також декілька проектів постанов стосувалися питань виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради: - про призначення чергових виборів депутатів Київської міської ради та Київського міського голови (реєстр. № 1030), поданий народними депутатами України В.Кличком, В.Ковальчуком, В.Карпунцовим; - про призначення позачергових виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради (реєстр. № 1034), поданий народним депутатом України В.Яворівським; - про призначення позачергових виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради (реєстр. № 2175а), поданий народними депутатами України О.Чорноволенком, Ю.Одарченком, Н.Новак та В.Яворівським; - про призначення чергових виборів депутатів Київської міської ради (реєстр. № 2831), поданий народним депутатом України В.Яворівським; - про призначення чергових виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради (реєстр. № 2961), поданий народними депутатами України Ю.Одарченком, О.Чорноволенком; - про призначення позачергових виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради (реєстр. № 2962), поданий народними депутатами України Ю.Одарченком, О.Чорноволенком; - про призначення чергових виборів Київського міського голови та позачергових виборів Київської міської ради (реєстр. №2969), поданий народними депутатами України Ю.Одарченком, О.Чорноволенком; - про призначення позачергових виборів Київського міського голови та чергових виборів Київської міської ради (реєстр. № 2970), поданий народними депутатами України Ю.Одарченком, О.Чорноволенком. Комітет прийняв рішення щодо необхідності підтримки проектів Постанов з реєстр. №№ 2248, 2348, 2024а, 1030, відхилення проектів Постанов з реєстр. №№ 1034, 2175а, 2831, 2961, 2962, 2969, 2970, 2071а та не визначився з результативним рішенням, передбаченим статтею 114 Регламенту Верховної Ради України щодо проекту Постанови з реєстр. № 2175а. ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ Комітет продовжував забезпечувати у Верховній Раді України підготовку і опрацювання питань адміністративно-територіального устрою, віднесених до її відання пунктом 29 частини першої статті 85 Конституції України: утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перенайменування населених пунктів і районів. За наслідками розгляду подань і матеріалів відповідних обласних рад, Комітетом опрацьовані та за його дорученням подані членами Комітету на розгляд Верховної Ради України 4 проекти Постанов Верховної Ради України щодо перейменування населених пунктів: - про перейменування селища міського типу Пересічна Дергачівського району Харківської області (реєстр. № 1204); - про перейменування села Мазинки Переяслав-Хмельницького району Київської області (реєстр. № 1205); - про перейменування села Червоний Пахар Ніжинського району Чернігівської області (реєстр. № 2670); - про перейменування села Біньова Турківського району Львівської області (реєстр. № 2364а). Верховна Рада України підтримала проекти Постанов з реєстр. №№ 1204, 1205, 2670. Проект Постанови з реєстр. № 2364а очікує на розгляд. Крім того, Комітетом розглянуто 5 подань обласних рад щодо перейменування окремих населених пунктів, які не отримали підтримки на його засіданнях. Комітетом також підготовлено до розгляду парламентом два проекти постанов Верховної Ради України щодо віднесення міст до категорії міст обласного значення: - про віднесення міста Гола Пристань Голопристанського району Херсонської області до категорії міст обласного значення (реєстр. № 2669); - про віднесення міста Чортків Чортківського району Тернопільської області до категорії міст обласного значення (реєстр. № 2964). При цьому проект Постанови з реєстр. № 2669 прийнято на засіданні парламенту, а з реєстр. № 2964 – відхилено. Окрім цього, до Комітету направлялися подання обласних рад та Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо встановлення та зміни меж міст Перевальськ Перевальського району Луганської області, Свердловськ Луганської області, Червонопартизанськ Свердловської міської ради Луганської області, Гірське Первомайської міської ради Луганської області, Феодосія Автономної Республіки Крим, Ялта Автономної Республіки Крим, Дніпропетровськ Дніпропетровської області, за результатами попереднього розгляду яких профільним підкомітетом з питань державного будівництва було прийнято рішення про повернення документів і матеріалів із зазначених питань на доопрацювання. ДІЯЛЬНІСТЬ З ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ Серед низки заходів, які здійснив Комітет на виконання контрольних повноважень (в т.ч. контрольних повноважень Верховної Ради України), можна відзначити розгляд питання про відповідальність Кабінету Міністрів України, ініційоване народними депутатами України А.Яценюком, В.Кличком, О.Тягнибоком та іншими, а також відповідний проект Постанови про відповідальність Кабінету Міністрів України (реєстр. № 2617), внесений вищевказаними народними депутатами України. Зазначене питання було порушено в контексті негативної, з точки зору авторів ініціативи, соціально-економічної ситуації, яка склалась в Україні. У ході обговорення згаданого питання на засіданні Комітету 3 квітня 2013 року, народні депутати України – члени Комітету погодилися з тим, що питання відповідальності Кабінету Міністрів України перед Верховною Радою України знаходиться у політико-правовій площині. Це обумовлено конституційним статусом вищого органу системи органів виконавчої влади, належністю посад членів Кабінету Міністрів України до політичних та характером їх солідарної відповідальності за діяльність уряду. Водночас частина членів Комітету виступила за прийняття проекту Постанови про відповідальність Кабінету Міністрів України за основу та в цілому, погоджуючись з наведеною у ньому аргументацією. Однак більшість не підтримала такого підходу як за суттю мотивації ініціаторів порушення питання, так і за формою внесеного проекту акту. При цьому вказувалося, що народні депутати України мали б подавати саме проект резолюції Верховної Ради України, а не постанови. На користь цього свідчать численні норми Конституції України, Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Регламенту Верховної Ради України. За наслідками обговорення питання більшістю голосів членів комітету було ухвалено висновок щодо необхідності відхилення проекту Постанови про відповідальність Кабінету Міністрів України (реєстр. № 2617). Під час голосування народних депутатів України 19 квітня 2013 року на пленарному засіданні Верховної Ради України прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів України підтримало лише 190 народних депутатів України, що було недостатнім для її ухвалення. У рамках виконання контрольних повноважень на засіданнях Комітету 20 лютого та 6 березня 2013 року було розглянуто Звіт Рахункової палати про результати аналізу формування та здійснення видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на органи місцевого самоврядування, затверджений постановою Колегії Рахункової палати від 24.10.2012 № 20-22. Враховуючи надані Рахунковою палатою висновки, Комітет за наслідками розгляду Звіту вирішив звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо розроблення спільно з всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування законопроектів про внесення змін і доповнень до законів України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», «Про місцеве самоврядування в Україні» та Бюджетного кодексу України, спрямованих на врегулювання найбільш проблемних питань місцевих бюджетів. Комітетом було розглянуто звернення Центральної виборчої комісії та Поріченської сільської виборчої комісії Краснодонського району Луганської області щодо ситуації, яка склалася в Поріченській сільській раді у зв’язку з достроковим припиненням повноважень 12-ти з 16-ти депутатів сільської ради. За результатами розгляду питання Комітет поінформував Луганську обласну адміністрацію про ситуацію, що склалася, та про можливі шляхи її розв’язання. У зв’язку з тим, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» передбачено фінансування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення місцевих виборів за бюджетною програмою 6741020 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» у розмірі 19000,0 тис. грн., в той час як Центральна виборча комісія своєю постановою від 6 серпня 2012 року № 179 затвердила для включення до бюджетного запиту до проекту Державного бюджету України на 2013 рік обсяг видатків за цією програмою у сумі 51317,5 тис. грн. (з урахуванням видатків на проведення виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради), Комітет звернувся до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України з проханням при підготовці законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» передбачити збільшення фінансування за бюджетною програмою 6741020 та встановити його у розмірі, визначеному постановою Центральної виборчої комісії від 6 серпня 2012 року № 179. У зв’язку з тим, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» передбачено фінансування проведення виборів народних депутатів України» у сумі 23900,0 тис. грн., в той час як Центральна виборча комісія своєю постановою від 6 серпня 2012 року № 177 затвердила обсяг видатків для включення до бюджетного запиту за бюджетною програмою 6731020 «Проведення виборів народних депутатів України» до проекту Державного бюджету України на 2013 рік у сумі 44 млн. грн., а також враховуючи, що окрім повторних виборів по одномандатних виборчих округах №№ 94, 132, 194, 197 і 223, проведення яких передбачається у 2013 році, слід врахувати можливість проведення проміжних виборів народних депутатів України по одному з одномандатних виборчих округів, Комітет звернувся до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України з проханням при підготовці законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» передбачити також збільшення фінансування за бюджетною програмою 6731020 та встановити його у розмірі, визначеному постановою Центральної виборчої комісії від 6 серпня 2012 року № 177, а саме 44 млн. грн. Комітет на своєму засіданні 17 квітня 2013 року, у зв’язку зі зверненням Голови постійної комісії з питань законності та правової політики, здійснення демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави Тернопільської обласної ради з проханням вжити заходів впливу задля відновлення правового порядку на території Тернопільської області, забезпечення поновлення порушених конституційних прав громадян краю, усунення перешкод належному функціонуванню конституційного ладу в регіоні та державі, приведення діяльності відповідних органів до вимог національного та міжнародного законодавства, обговорив ситуацію, що склалася в Тернопільській обласній раді. Протягом часу від припинення повноважень 19 депутатів Тернопільської обласної ради (16 депутатів ще у листопаді – грудні 2010 року у зв’язку з обранням їх до інших органів місцевого самоврядування за результатами місцевих виборів 31 жовтня 2010 року, а 3 депутатів в грудні 2012 року – у зв’язку з обранням їх до Верховної Ради України за результатами парламентських виборів 28 жовтня 2012 року) Тернопільська обласна виборча комісія не розглянула питання щодо заміщення депутатів Тернопільської обласної ради. За рішенням Комітету, прийнятим за наслідками розгляду цього питання, Комітет звернувся: до Генеральної прокуратури України з проханням розглянути звернення Голови постійної комісії з питань законності та правової політики, здійснення демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави Тернопільської обласної ради та вжити заходів до усунення порушень закону, поновлення порушених прав виборців Тернопільської області, притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності членів Тернопільської обласної виборчої комісії, з вини яких не проводиться засідання Тернопільської обласної виборчої комісії, у зв’язку з їх бездіяльністю; до Центральної виборчої комісії з проханням розглянути питання щодо затвердження нового складу Тернопільської обласної виборчої комісії і сформувати її керуючись положеннями статті 22 Закону, або прийняти відповідно до Закону рішення щодо заміщення депутатів Тернопільської обласної ради, обраних до інших місцевих рад за результатами виборів 31 жовтня 2010 року або до Верховної Ради України за результатами виборів 28 жовтня 2012 року, у зв’язку з бездіяльністю Тернопільської обласної виборчої комісії. Дане питання перебуває на контролі в Комітеті. На засіданні Комітету 5 червня 2013 року було розглянуто інформацію Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про стан виконання у 2012 році рекомендацій, схвалених Постановою Верховної Ради України від 05.06.2003 № 939-IV «Про рекомендації парламентських слухань про законодавчі аспекти регіональної політики та місцевого самоврядування». Інформація аналогічного характеру кожного року надсилається на адресу Верховної Ради України Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на виконання рекомендацій парламентських слухань «Про законодавчі аспекти регіональної політики та місцевого самоврядування», що відбулися ще в 2003 році. Надійшли відповідні матеріали і за період 2012 року. Вони містять різнопланову інформацію про діяльність органів виконавчої влади, в тому числі з підготовки і видання нормативно-правових документів на підтримку місцевого самоврядування, адміністративно-територіальної реформи, сприяння фінансовим аспектам регіонального розвитку, розвитку підприємництва, сільських територій. За наслідками розгляду питання було досягнуто згоди щодо необхідності продовження моніторингу за виконанням рекомендацій вищевказаних парламентських слухань у зв’язку з необхідністю удосконалення законодавства, що посилює роль місцевого самоврядування у системі влади, реалізацією Державної стратегії регіонального розвитку до 2015 року та з огляду на важливість тих питань, які висвітлюються у звіті. Водночас у ході обговорення народні депутати України – члени Комітету ініціювали та одноголосно підтримали пропозицію щодо необхідності проведення наприкінці поточного року слухань з тематики децентралізації публічної влади та розвитку місцевого самоврядування. Комітетом з питань державного будівництв та місцевого самоврядування на виконання контрольних повноважень надіслано звернення до голів обласних державних адміністрацій та голів обласних рад щодо надання Комітету статистичних даних про перелік сільських, селищних та міських рад, в яких припинено повноваження відповідних голів та не ухвалено рішення про призначення відповідних виборів Верховною Радою України. Отримана Комітетом інформація із зазначенням причин дострокового припинення повноважень, дати відправлення відповідного клопотання та найменування суду, що здійснює розгляд справи надасть можливість забезпечити комплексний аналіз стану справ, пов’язаних із врегулюванням зазначеного кола питань, сприятиме своєчасності та обґрунтованості прийнятих Комітетом рішень щодо призначення позачергових місцевих виборів. РОЗ’ЯСНЕННЯ КОМІТЕТУ Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення щодо застосування положень законів України. Такі роз’яснення не мають статусу офіційного тлумачення. Керуючись даною нормою, Комітетом впродовж 1-2 сесій Верховної Ради України сьомого скликання були надані роз’яснення положень законів України «Про державну службу» в контексті застосування окремих норм Податкового кодексу України та «Про місцеве самоврядування в Україні». Так, у Комітеті було розглянуто звернення Міністерства соціальної політики України щодо з’ясування терміну набрання чинності статтею 344 Податкового кодексу України в частині призначення пенсій посадовим особам органів податкової служби незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку відповідно до Закону України «Про державну службу». Суть проблеми полягала у тому, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв’язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05.07.2012 № 5083-VІ (далі – Закон № 5083) вказаний Кодекс доповнено статтею 344, за якою пенсійне забезпечення посадових осіб органів державної податкової служби України здійснюватиметься в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» без вказівки на конкретні реквізити цього Закону і з використанням лише його назви. При вирішенні даного питання Комітет врахував те, що Закон № 5083 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (а саме, з 12.08.2012) та в ньому є посилання на «категорії посад державних службовців», що передбачено у чинному на сьогодні Законі України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ і відсутнє в аналогічному Законі від 17.11.2011 № 4050-VІ, який набиратиме чинності з 1 січня 2014 року та зробив висновок, що: - положення статті 344 Податкового кодексу України, в тому числі, щодо зарахування періоду роботи в органах державної податкової служби до відповідного стажу, наявність якого дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (чинного Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ) незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, є чинними з 12 серпня 2012 року; з 1 січня 2014 року з набранням чинності Законом України «Про державну службу» від 17.11.2011 № 4050-VІ та втратою чинності Законом України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ пенсійне забезпечення посадових осіб органів державної податкової служби України здійснюватиметься в порядку та на умовах, передбачених Законом № 4050-VІ. Вищевказане роз’яснення схвалено на засіданні Комітету, що відбулося 17 квітня 2013 року. Також у Комітеті було розглянуто звернення народного депутата України О.Пономарьова стосовно надання роз’яснень щодо застосування частини другої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в частині здійснення повноважень сільського, селищного, міського голови у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень, а також деяких питань щодо формування, зміни складу, діяльності та ліквідації постійних комісій сільської, селищної, міської ради. З метою належного та всебічного розгляду вищевказаних питань, забезпечення їх наукового обґрунтування зазначене звернення було скеровано до Інституту законодавства Верховної Ради України, Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України. Для обґрунтування позиції Комітету були використані положення Конституції України, Європейській хартії місцевого самоврядування (від 15 жовтня 1985 року, ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року №52), законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21 травня 1997 року № 280), «Про статус депутатів місцевих рад» (від 11 липня 2002 року № 93-IV), «Про службу в органах місцевого самоврядування» (від 7 червня 2001 року № 2493-III), Кодексу законів про працю України (від 10 грудня 1971 року № 322-VIII), Кримінального процесуального кодексу України (від 13 квітня 2012 року № 4651-VI), Рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1997 року № 7-рп (справа про сумісництво посад народного депутата України і міського голови) тощо. В результаті копіткої попередньої роботи, проведеної працівниками секретаріату Комітету та членами підкомітету з питань місцевого самоврядування, було підготовлено і прийнято на засіданні Комітету 19 червня 2013 року Роз’яснення Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування стосовно деяких питань здійснення повноважень сільських, селищних, міських голів та формування постійних комісій місцевих рад. Підсумовуючи виклад матеріалу даного Роз’яснення, Комітет констатував, що питання здійснення секретарем сільської, селищної, міської ради повноважень відповідно сільського, селищного, міського голови у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень потребує додаткового законодавчого врегулювання. Належному вирішенню цього завдання в процесі законопроектної роботи має сприяти тісна співпраця парламентарів із провідними асоціаціями органів місцевого самоврядування, вітчизняними та міжнародними неурядовими організаціями, науковими та навчальними закладами, експертами. УЧАСТЬ У РОБОТІ КРУГЛИХ СТОЛІВ, ФОРУМІВ, ТЕМАТИЧНІ ЗУСТРІЧІ Народні депутати України – члени Комітету, працівники секретаріату Комітету за період роботи 1-2 сесій Верховної Ради України сьомого скликання активно співпрацювали з органами місцевого самоврядування та їх асоціаціями, муніципальною громадськістю, представниками неурядових організацій і міжнародних інституцій шляхом організації та участі у роботі круглих столів, конференцій, семінарів, симпозіумів, форумів, робочих зустрічей і тематичних засідань, присвячених питанням розвитку й удосконалення законодавства щодо місцевого самоврядування, спеціального статусу міста Києва, виборів і референдумів, державної служби тощо. Такі заходи проводилися як у столиці України, так і в її регіонах. 13 лютого 2013 року у Верховній Раді України відбувся організований Комітетом круглий стіл на тему: «Актуальні питання законодавчого регулювання правового статусу столиці України – міста-героя Києва». Основні питання, що обговорювалися у ході його проведення стосувалися трьох головних тематичних напрямків: організаційно-правової основи місцевого самоврядування в місті Києві; проблем законодавчого забезпечення проведення виборів депутатів Київської міської ради та Київського міського голови; фінансової основи здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у столиці України. Під час круглого столу було презентовано і обговорено за участі авторів близько 10 законопроектів, що безпосередньо врегульовували певні аспекти правового статусу міста Київ, або ж були тісно пов’язані з предметом регулювання Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ». Щира і фахова дискусія, пропозиції, які були висловлені, дали новий імпульс плідній роботі з удосконалення законодавчого забезпечення здійснення місцевого самоврядування та виконавчої влади у місті Києві, а також його реформування на загальнодержавному рівні. Комітет також ініціював та провів 13 березня 2013 року у стінах парламенту круглий стіл на тему: «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні». Співорганізаторами круглого столу виступили Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Фонду «Східна Європа» та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER)». Його метою стало привернення уваги суспільства до проблеми законодавчого регулювання місцевого референдуму – важливого інституту безпосередньої демократії, що дозволяє громадянам, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, реалізувати право на прийняття рішень з найважливіших питань місцевого значення. Під час круглого столу відбулася широка дискусія щодо проблем законодавчого регулювання інституту місцевого референдуму з урахуванням європейського та українського досвіду, а також обговорення проекту Закону України про місцевий референдум із залученням політиків, науковців, представників державних органів, експертного середовища та громадянського суспільства. Особливу увагу було надано питанням поняття та предмету місцевого референдуму, видів місцевих референдумів та їх юридичних наслідків, процедурам ініціювання та проведення місцевого референдуму, кворуму для визнання результатів референдуму дійсними, фінансування місцевих референдумів, оскарження їх результатів, можливостям їх одночасного проведення з виборами. Матеріали круглого столу стали хорошим підґрунтям для підготовки до другого читання проекту Закону про місцевий референдум, яку проводить у Комітеті спеціально створена з цією метою Робоча група. Голова Комітету Д.Жванія взяв участь у Форумі місцевого самоврядування, що відбувся у місті Львові 28 березня 2013 року. Форум був присвячений проблемі зобов’язань органів місцевого самоврядування, збереженню архітектурної спадщини, фінансовим питанням та місцевому економічному розвитку. У своєму виступі під час заходу Голова Комітету наголосив, що «без дієвого самоврядування ефективний розвиток країни неможливий. Повноваження і фінансові ресурси мають бути передані з центру на місця, а послуги – максимально наближеними до людини, як того вимагає ратифікована Україною Європейська хартія місцевого самоврядування». Голова підкомітету з питань виборчого законодавства та об’єднання громадян В.Бондаренко взяв участь у засіданні круглого столу «Удосконалення правового регулювання інституту референдуму в Україні», проведеного 28 травня 2013 року за ініціативи Коаліції громадських організацій «За чесний референдум». Голова підкомітету поінформував учасників заходу про початок роботи Робочої групи Комітету з опрацювання та підготовки до другого читання проекту Закону України «Про місцевий референдум» (реєстр. № 0867) та висловив глибоке переконання, що Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування докладе максимум зусиль для забезпечення реалізації конституційного права громадян України брати участь в управління державою через референдум. Народний депутат України, член Комітету М.Федорук 4 червня 2013 року зустрівся із директором Міжнародної асоціації муніципальних юристів (IMLA) Чаком Томпсоном та секретарем у міжнародних справах IMLA Беном Гріффітом. Представники Міжнародної асоціації муніципальних юристів висловили зацікавленість у налагодженні співпраці з Комітетом та запропонували широко враховувати міжнародний досвід з метою вдосконалення українського законодавства у сфері здійснення державних закупівель та підвищення рівня відкритості та прозорості доступу громадян до діяльності органів місцевого самоврядування. Голова підкомітету з питань державного будівництва В.Гладій зустрівся у Комітеті 7 червня 2013 року з делегацією представників органів місцевого самоврядування Снятинського району Івано-Франківської області. Він поінформував присутніх про структуру та повноваження Комітету, основні напрямки його діяльності, ознайомив учасників зустрічі із проектами законів та постанов, які знаходяться на розгляді в Комітеті та окреслив основні напрями його діяльності на період роботи другої сесії Верховної Ради України сьомого скликання. Під час зустрічі також відбулося обговорення проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (щодо збільшення державних гарантій в соціально-економічному розвитку), який передано на розгляд до Комітету і суб’єктом права законодавчої ініціативи щодо якого є народний депутат України В.Гладій. Голова Комітету Д.Жванія, голова підкомітету з питань місцевого самоврядування Є.Карташов, член Комітету М.Федорук взяли участь у роботі ІХ Українського муніципального форуму – Днях Діалогу, що відбулися 13-14 червня у місті Ялта. Головною метою Форуму було налагодження співпраці та напрацювання спільної позиції органів державної влади та Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціації міст України» з питань розвитку місцевого самоврядування, реформування вітчизняного законодавства на засадах децентралізації, розв’язання конкретних проблем забезпечення життєдіяльності територіальних громад. У ході Форму Голова Комітету неодноразово наголошував на потребі проведення в Україні комплексної реформи місцевого самоврядування та необхідності внесення змін до Конституції України, котрі мали б закріпити децентралізацію публічної влади. На запрошення Всеукраїнської громадської організації «Інститут виборчого права» Заступник Голови Комітету Н.Новак та старший консультант секретаріату Комітету О.Маковський 18 лютого 2013 року взяли участь у круглому столі: «Новий Закон «Про всеукраїнський референдум»: ключові виклики та шляхи удосконалення», проведеного за підтримки Представництва Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні. Заступник завідувача секретаріату Комітету О.Данилюк, головні консультанти секретаріату Комітету Л.Дмитрук і Л.Шкуріна взяли участь у засіданні тематичної підгрупи з опрацювання проекту Закону про службу в органах місцевого самоврядування (нова редакція) в рамках функціонування міжвідомчої робочої групи, утвореної постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 № 169, що відбулася 13 березня 2013 року у Мінрегіонбуді. 29 квітня 2013 року головний консультант секретаріату Комітету Л.Шкуріна взяла участь у конференції в рамках проекту ЄС та ПРООН «Поширення кращих практик недержавного моніторингу надання адміністративних послуг» щодо покращення якості адміністративних послу, на якому були розглянуті актуальні питання удосконалення вітчизняного законодавства у відповідній сфері суспільних відносин. В роботі круглого столу щодо стану, проблем і перспектив застосування та подальшого удосконалення Закону України «Про доступ до публічної інформації» (спільно з Інститутом стратегічних досліджень, Центром політичних студій та аналітики, Інститутом Медіа Права, іншими зацікавленими громадськими та державними організаціями й установами), який відбувся 27 травня 2013 року у Комітеті з питань свободи слова та інформації взяв участь головний консультант секретаріату Комітету Ю.Гарбуз. В ході засідання учасники отримали можливість обговорити проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» (у новій редакції) та Закону України «Про доступ до публічної інформації», поданий Кабінетом Міністрів України, що готується до розгляду у другому читанні. Працівники секретаріату Комітету неодноразово брали участь у заходах (конференціях, тренінгах, зустрічах тощо) з питань гендерної рівності та ґендерно-чутливої політики в рамках проекту, який реалізується в Україні завдяки Програмі сприяння парламенту II. Заступник завідувача секретаріату Комітету О.Желтова та головний консультант секретаріату Комітету Л.Дмитрук 1 липня 2013 року взяли участь у круглому столі «Проблеми та напрями удосконалення закону про місцеві вибори», що проводився Комітетом виборців України, Громадянською мережею ОПОРА та Представництвом Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні з метою вироблення спільного бачення політиків, представників експертної та міжнародної спільноти стосовно напрямів подальшого удосконалення законодавства про місцеві вибори та практики його застосування. У заході взяли участь представники державних органів та органів місцевого самоврядування, народні депутати України, експерти з виборчого права, представники міжнародних організацій та засобів масової інформації. Учасники засідання обговорювали недоліки Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», а також висловлювали конкретні пропозиції щодо його вдосконалення. СПІВПРАЦЯ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, АСОЦІАЦІЯМИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВАРЯДУВННЯ, НАУКОВИМИ ТА НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування продовжив у Верховній Раді України сьомого скликання традиції тісної співпраці та взаємодії з органами державної влади, асоціаціями органів місцевого самоврядування, науковими та навчальними закладами. Зокрема налагоджено нові та зміцнено раніше існуючі зв’язки з Головним управлінням з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України (М.Ставнійчук), Національним агентством України з питань державної служби (В.Толкованов), Державним фондом сприяння місцевому самоврядуванню в Україні (С.Маліков), Інститутом держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, Національним університетом «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Науково-дослідним інститутом державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України, Інститутом законодавства Верховної Ради України, Інститутом української мови НАН України (відділ ономастики), Національною Академією державного управління при Президентові України, Академією муніципального управління. Голову Комітету Д.Жванію та члена Комітету А.Близнюка включено до складу Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України, Голову Комітету Д.Жванію включено до складу Комітету з економічних реформ, Ради регіонів при Президентові України, обрано членом Комісії Верховної Ради України з питань нагородження Грамотою та Почесною грамотою Верховної Ради України, призначено членом Консультативної ради з питань місцевого самоврядування Верховної Ради України. На всі засідання Комітету, створених ним робочі групи завжди запрошуються представники асоціацій органів місцевого самоврядування із всеукраїнським статусом. З багатьох питань Комітет звертається до фахівців асоціацій за наданням експертних висновків або для висловленням своєї точки зору. Аналогічним чином на заходах, які проводять асоціації, присутні представники Комітету. До складу міжфракційного депутатського об’єднання «За розвиток місцевого самоврядування», створеного у взаємодії з провідними всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування і яке очолив народний депутат України, голова підкомітету з питань місцевого самоврядування Є.Карташов, увійшло, окрім нього, ще троє народних депутати України – членів Комітету: М.Федорук, О.Парасків, В.Гладій. За період з початку діяльності Комітету у Верховній Раді України сьомого скликання, позаштатними консультантами Комітету було призначено 10 осіб, які мають досвід роботи в органах місцевого самоврядування, працювали народними депутатами України попередніх скликань, напрацювали серйозний науковий доробок у сфері державного будівництва та місцевого самоврядування. Окремі позаштатні консультанти Комітету є активними учасниками його засідань, круглих столів та Робочих груп, що утворені у Комітеті. За клопотаннями вищих навчальних закладів у Комітеті надається можливість проходження практики для покращення фахового рівня студентами та магістрантами вищих навчальних закладів України. Так, під час роботи другої сесії Верховної Ради України сьомого скликання у Комітеті проходили стажування та практику студенти Національного університету «Києво-Могилянська Академія», Дипломатичної академії України при МЗС, Київського національний університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Острозька академія», Чорноморського державного університету імені Петра Могили, Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету, слухачі Національної академії державного управління при Президентові України. Відповідно до Розпорядження Голови Верховної Ради України «Про проведення програми «Помічник Голови Комітету Верховної Ради України» у 2012-2013 роках на сьогодні у Комітеті продовжують проходити стажування 5 інтернів, які є випускниками «Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника», Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», Київської національної академії внутрішніх cправ України, Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». МІЖНАРОДНЕ ПАРТНЕРСТВО Відповідно до статей 4, 13, 16, 23 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» комітети взаємодіють з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, їх посадовими особами, беруть участь у заходах міжнародних організацій з питань, віднесених до їх предметів відання.Так, за вищевказаний період Голова Комітету Д.Жванія та члени Комітету провели зустрічі із представниками та експертами Національного Демократичного Інституту Міжнародних Відносин США (NDI), Місії ОБСЄ із спостереження за парламентськими виборами в Україні 2012 року, Швейцарського бюро співробітництва в Україні та проекту DESPRO, Програми розвитку ООН, Програми реформування виборчого законодавства України Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні, Координатором проектів ОБСЄ в Україні та представниками офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні, Міжнародної асоціації муніципальних юристів (IMLA), Програми Ради Європи «Посилення місцевої демократії та підтримка реформ місцевого самоврядування в Україні», моніторингової групи Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, Президентом Палати Регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Швеції в Україні п.Стефаном Гуллгреном та неодноразово брали участь у заходах, що організовувались міжнародними неурядовими організаціями. Під час вищезгаданих зустрічей Голова та члени Комітету неодноразово наголошували, що Комітет може стати платформою для обговорення проектів законодавчих актів, проведення відкритих дискусій, буде залучати до роботи фахівців, представників громадськості, експертів. Д.Жванія вказував, що важливо, щоб усі авторитетні міжнародні інституції мали можливість впливати на ці процеси, висловлювати свою точку зору, брати участь в ухваленні рішень. 27 березня 2013 року відбулась Підсумкова конференція Програми Ради Європи «Посилення місцевої демократії та підтримка реформ місцевого самоврядування в Україні», впровадження якої здійснювалось протягом трьох років за фінансової підтримки Уряду Швеції. Участь у заході взяли Голова Комітету Д.Жванія та Завідувач секретаріату Комітету А.Малюга. Під час заходу було обговорено основні досягнення Програми за три роки, поточні виклики та можливі напрями співпраці у майбутньому. Зокрема, було детально розглянуто питання підготовки реформи місцевого самоврядування та міжбюджетних відносин. Експерти Ради Європи, з огляду на останні події у сфері розвитку місцевого самоврядування в Україні, зокрема рішення Ради регіонів від 21 березня 2013 року та розгляд проекту Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, вважають, що одним з основних ризиків щодо реалізації згаданої реформи залишається ризик втрати «вікна можливостей». Зважаючи на необхідність негайного започаткування комплексної реформи місцевого самоврядування в Україні, усунення всіх недоліків діючої системи та невідкладність гармонізації законодавства України з положеннями Європейської хартії місцевого самоврядування, а також враховуючи моніторинг стану місцевої демократії Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи у квітні 2013 року, представники Ради Європи та агентств міжнародного розвитку Королівства Швеція (Sida) та Швейцарської Конфедерації (SDC) закликали українських партнерів до невідкладних дій. Під час свого виступу Голова Комітету Д.Жванія вказував, що в цілому, можемо констатувати, що положення Європейської хартії місцевого самоврядування віднайшли своє відображення в Конституції України та в законодавстві, яке регулює сферу місцевого самоврядування, але й досі існує ряд принципових суперечностей між існуючою в Україні практикою та концепцією самоврядування, викладеною у Хартії – більшість принципів місцевої демократії, що містяться у Хартії, не реалізуються, а деякі з них вступають у суперечність із конституційними засадами місцевого самоврядування національного законодавства. Д.Жванія виокремив декілька основних моментів, які ілюструють неповний характер імплементацїі положень Хартії в законодавство України, вказавши, зокрема, на: - неможливість згідно Конституції України створення на рівні районних та обласних рад, Київської та Севастопольської міських рад власних виконавчих органів, що передбачено статтями 3.2 і 6.1 Хартії; - різницю у підходах до суті самоврядування, запропонованого Конституцією та Хартією. Хартія визначає ради як єдиний суб’єкт місцевого самоврядування, на якому лежить вся повнота відповідальності. Конституція України ж визначає суб’єктом саме територіальну громаду. - те, що хоча в Конституції передбачена можливість територіальних громад безпосередньо виконувати самоврядні функції (ст. 143 Конституції), ця норма є декларативною, оскільки реальних механізмів для цього не існує. Збори громадян, місцеві ініціативи та громадські слухання, передбачені Законом, є, за визначенням, консультативним механізмом. Єдиний інструмент безпосередньої демократії – референдум – занадто складний і коштовний. - відзначив проблему існування так званих «вкладених» громад та оголосив, що вважає серйозним недоліком українського законодавства – неповне дотримання принципу субсидіарності (ст. 4 Хартії) при встановлені компетенції місцевого самоврядування. Окремо Голова Комітету Д.Жванія відзначив існуючі налагоджені зв’язки та механізми співпраці Комітету з міжнародними організаціями, фондами, неурядовими організаціями та експертними центрами, асоціаціями органів місцевого самоврядування. Він наголосив, що це дає змогу вивчати світовий та європейський досвід місцевого самоврядування, отримувати професійні консультації, критику та пропозиції, мати зворотній звязок з органами самоврядування на місцях. Представники Програми зауважили, що експертна підтримка Ради Європи буде залишатися доступною для України протягом наступного року завдяки фінансовій допомозі з боку Уряду Швейцарської Конфедерації, і тому Україна має всі можливості для врахування та інтеграції європейських стандартів у національне законодавство. Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 17 квітня 2013 року одноголосно прийняв рішення виступити на період діяльності бенефіціаром проекту міжнародної технічної допомоги Агентства з міжнародного розвитку США «Україна: Зміцнення політичних процесів», який виконує організація «Національний Демократичний Інститут Міжнародних Відносин (НДІ)» та бенефіціаром проекту «Розробка та впровадження інструментів забезпечення доступу до публічної інформації в малих містах України», що реалізується виконавчим комітетом Української міської ради за підтримки Європейського Союзу. Члени Комітету зауважували, що діяльність даних проектів може бути корисною Комітету, оскільки пов’язана з аналізом законодавства щодо регулювання діяльності політичних партій та проведення виборів, надання консультативної допомоги та практичних рекомендацій, проведення спільних заходів, тощо. Члени Комітету виказали готовність підтримки і зацікавленість у результатах проектів та надали згоду на моніторинг впровадження діяльності, зазначеної в описах проектів, особливо діяльності, що націлена на підтримку налагодження взаємозв'язків між громадськими організаціями та партіями та на сприянні роботі громадських об’єднань у відстоюванні інтересів громадськості та моніторинговій діяльності, у підвищенні прозорості і чесності виборчих процесів, сприянні впровадженню та забезпеченню прав громадян щодо доступу до публічної інформації у малих містах України, створенні належних умов для доступу до публічної інформації шляхом впровадження практики передових інформаційних технологій у муніципальному управлінні, посиленні дієздатності та можливостей органів місцевого самоврядування малих міст в області комунальних послуг і доступу до публічної інформації, поширенні позитивного досвіду міст, що беруть участь у проекті. Комітет також засвідчив свою підтримку та взяв на себе готовність сприяти у реалізації проекту «За доброчесну публічну службу: об’єднання зусилля інститутів громадянського суспільства України задля забезпечення громадського контролю за доброчесністю та запобіганню конфлікту інтересів у публічному секторі» та проекту «Прозора та підзвітна місцева влада», який здійснюватиме Всеукраїнська громадська організація «Інститут Політичної Освіти» (ІПО). Комітет переконаний, що заплановані в рамках проектів заходи щодо вдосконалення нормативно-правової бази, яка регулює питання попередження та усунення корупційних ризиків в діяльності голів обласних державних адміністрацій, міських голів та депутатів місцевих рад, напрацювання та внесення змін до нормативно-правових документів, що стосуються організації роботи місцевих рад України, сприятимуть їх підзвітності, посилять авторитет та ефективність. Комітет розглянув на своєму засіданні 3 квітня 2013 року питання про пропозиції Комітету до Орієнтовного плану міжнародних обмінів Верховної Ради України на 2013 рік щодо закордонних візитів представників комітетів Верхової Ради України та прийому делегацій комітетів іноземних національних парламентів в Україні. Під час розгляду даного питання зазначалося, що ключові напрямки діяльності Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування щодо реформування системи здійснення влади в Україні на засадах децентралізації та деконцентрації владних повноважень, законодавчого сприяння і захисту інтересів місцевого самоврядування як головного інституту народовладдя в Україні потребують серйозного вивчення і врахування світового і європейського досвіду. У зв’язку з цим налагодження співпраці та взаємодії з комітетами, комісіями парламентів іноземних держав стає важливим фактором підвищення ефективності законопроектної роботи Комітету. У ході обговорення члени Комітету висловили низку пропозицій стосовно адресності візитів та за наслідками розгляду питання дійшли узгодженої точки зору щодо можливості здійснення візиту делегації Комітету до Парламенту (риксдагу) Королівства Швеції для ознайомлення з досвідом проведення адміністративно-територіальної реформи, нормативно-правового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, їх співпраці та взаємодії, роботи органів самоорганізації населення, використання форм безпосередньої демократії при вирішенні питань місцевого та загальнодержавного значення тощо. Комітет звернувся до керівництва парламенту з проханням передбачити можливість візиту делегації Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування до Королівства Швеції. До Комітету і його секретаріату впродовж роботи другої сесії Верховної Ради України сьомого скликання з пропозиціями про налагодження співпраці та партнерських відносин звернулися представники Комітету Сейму Литовської Республіки по державному управлінню та самоуправлінням і його бюро. Члени Комітету зазначали, що ця ініціатива литовської сторони є важливою і актуальною з огляду на реформування системи здійснення влади на засадах децентралізації, законодавчого сприяння і захисту інтересів місцевого самоврядування як головного інституту народовладдя в Україні, що потребує серйозного вивчення і врахування світового та європейського досвіду. Члени Комітету звернули увагу на ту ключову обставину, що з 1 липня 2013 року Литовська Республіка головуватиме у Європейському Союзі, а в листопаді місяці організовує проведення Вільнюського саміту Східного партнерства, на якому передбачається підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Тому сьогодні, як ніколи, необхідно використовувати кожну нагоду, котра дозволить поглибити і зміцнити партнерські відносини між органами державної влади України та Литви, сприяти курсу на європейську інтеграцію. Комітет звернувся до керівництва Верховної Ради України з пропозицією сприяти налагодженню партнерських стосунків з Комітетом Сейму Литовської Республіки по державному управлінню та самоуправлінням і його бюро. Голова Комітету Д.Жванія у лютому 2013 року взяв участь у спільній нараді керівництва парламенту, голів комітетів із Комісаром ЄС з розширення та Європейської політики сусідства Ш.Фюле. Член Комітету М.Федорук у складі офіційної делегації Верховної Ради України взяв участь 25-26 березня у засіданні Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки і Сейму та Сенату Республіки Польща. У період з 19 по 21 травня 2013 року відповідно до Орієнтовного плану міжнародних обмінів Верховної Ради України та графіка роботи Міжпарламентської Асамблеї держав – учасниць Співдружності Незалежних держав на 2013 рік Заступник Голови Комітету Н.Новак взяла участь у засіданні Постійної комісії МПА СНД з питань вивчення досвіду державного будівництва і місцевого самоврядування у м.Санкт-Петербург (Російська Федерація). У засіданні круглого столу з питань реформування виборчого законодавства України, що відбувся 20 червня 2013 р. у Представництві ЄС в Україні взяли участь Голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія та Завідувач секретаріату Комітету Анжела Малюга. Під час заходу було презентовано висновок Венеціанської комісії та БДІПЛ щодо виборчого законодавства в Україні. Обговорюючи запропоновану тему, Голова Комітету, зокрема, наголосив, що Комітет, який є не політичним, а професійним органом парламенту, працює і працюватиме в подальшому над вдосконаленням виборчого законодавства. Важливим завданням, що стоїть перед парламентом – напрацювання стабільного виборчого законодавства, яке забезпечуватиме проведення чесних демократичних виборів та викликатиме довіру суспільства. Давид Жванія поінформував, що для законодавчого забезпечення якнайшвидшого проведення повторних виборів в одномандатних виборчих округах №№ 94, 132, 194, 197 та 223 члени Комітету підготували і подали на розгляд парламенту законопроект з реєстр. № 2971-Д, що може бути прийнятий за умови досягнення політичного консенсусу в парламенті. Він зазначив, що на сьогодні одним з головних завдань, що постало перед парламентом, є законодавче врегулювання інституту місцевого референдуму. Комітетом створена Робоча група з опрацювання та підготовки до другого читання проекту Закону України про місцевий референдум (реєстр. № 0867), яка вже розпочала свою роботу. Давид Жванія наголосив, що в ході роботи Комітету над вдосконаленням українського законодавства враховуються висновки Венеціанської комісії та БДІПЛ, інших міжнародних організацій. Члени Комітету є активними учасниками депутатських груп Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків із зарубіжними країнами (Австрія, Німеччина, Болгарія, Норвегія, Ізраїль, Китай, Словаччина, Франція та інш.).РОБОТА ЗІ ЗВЕРНЕННЯМИ Важливою складовою діяльності Комітету є робота зі зверненнями, які надходять від громадян та юридичних осіб – органів державної влади і місцевого самоврядування, їх керівників, асоціацій органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань та політичних партій, міжнародних та вітчизняних неурядових організацій, наукових, навчальних закладів тощо, законодавчим підгрунтям якої виступає стаття 22 Закону України «Про комітети Верховної Ради України». Всього впродовж періоду 1-2 сесій було отримано понад 200 звернень від громадян та 1000 звернень від юридичних осіб з усього кола питань предмету відання Комітету. Зокрема, у багатьох зверненнях порушувались питання, пов’язані з виборчим законодавством, проханням пояснити застосування тих чи інших норм виборчих законів (вибори Президента України, народних депутатів України, місцеві вибори). Автори деяких із них пропонують свій варіант виборчої системи, яку, на їх думку, доцільно запровадити в Україні. При цьому окремі дописувачі підтримують повернення до мажоритарної виборчої системи, інші – запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками, вважаючи за необхідне збільшити вплив виборців на персональний склад парламенту, посилення персональної політичної відповідальності народних депутатів України перед суспільством. Пропонується також передбачити додаткові критерії, яким мали б відповідати кандидати у депутати (освітні, фахові, вікові, за місцем проживання на території відповідного округу), а також обмежити можливість обиратися до парламенту – не більше двох разів. Деякі з дописувачів пропонують зменшити кількісний склад парламенту, або щоб народні депутати України працювали у Верховній Раді України на громадських засадах, не звільняючись з попереднього місця роботи. Надходили до Комітету також пропозиції щодо зміни порядку проведення голосування на виборах шляхом запровадження електронного голосування, зміни форми виборчого бюлетеня або порядку складання списків виборців, що на думку авторів здешевить виборчий процес, побажання щодо уніфікації положень виборчого законодавства та його кодифікації. Окремими громадянами порушувалось питання щодо порядку обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад), обраних на позачергових виборах. Зазначене питання виникло внаслідок того, що Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Київської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 141 Конституції України від 4 червня 2009 року № 13-рп/2009 було визнано неконституційним положення статті другої Закону України «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» від 24 червня 2004 року № 1866-ІV, відповідно до якої обрання нового складу представницького органу місцевого самоврядування (ради) на позачергових виборах не вважалося новим скликанням цього представницького органу. Відтак дана норма втратила чинність з дня ухвалення зазначеного Рішення. Однак після цього частини перша та друга Конституції України були викладені в новій редакції (Законом України від 01.02.2011 №2952-VI), тож на сьогодні дане питання законом не врегульоване. Понад 30 звернень громадян і громадських об’єднань містили прохання щодо призначення позачергових виборів окремих сільських, селищних, міських голів, депутатів місцевих рад або надання інформації про розгляд Комітетом клопотань тих чи інших місцевих рад щодо призначення позачергових місцевих виборів. Як правило, вони стали наслідком ситуацій в окремих місцевих радах конфліктного характеру, що спричинили необхідність призначення позачергових виборів. Про подібні ситуації і прохання втрутитися у їх перебіг йшлося майже у 40 зверненнях на адресу Комітету. Цікавила заявників проблематика державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, які надіслали понад 30 звернень на адресу Комітету, що містили прохання роз’яснити застосування окремих положень законодавства про державну службу та про службу в органах місцевого самоврядування (щодо пенсійного забезпечення, обчислення стажу, порядку обрання та призначення на посаду, захисту прав посадових осіб тощо), а також антикорупційного законодавства стосовно державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад (в частині обмеження щодо сумісництва та суміщення відповідних посад з іншими видами діяльності та посадами, роботи близьких осіб, проведення спеціальної перевірки тощо). У даних зверненнях йшлося також про нагальну потребу вирішення питання підвищення розмірів оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування та працюючих у районних державних адміністраціях державних службовців, посади яких належать до найнижчих категорій посад і нижчими від заробітних плат технічних працівників. Значна кількість звернень стосувалася сфери місцевого самоврядування, статусу його органів і посадових осіб, депутатів місцевих рад. Зокрема, питань формування виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, постійних комісій місцевих рад, депутатських груп і фракцій, ліквідації районних у місті рад, зміни прав і обов’язків депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, їх відкликання, призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, відчуження комунального майна, набрання чинності актів органів місцевого самоврядування, щодо права опротестовувати рішення місцевої ради, способу, у який відповідний голова може зупиняти її рішення тощо. Звернень вищевказаного характеру надійшло близько 80, а їх опрацювання та надання відповідей авторам потребувало серйозного аналізу законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про столицю України – місто-герой Київ» та інших. Близько 20 звернень стосувалися питань діяльності громадських об’єднань і політичних партій. В т. ч. доцільності існування великої кількості партій в Україні, заборони діяльності в Україні будь-яких екстремістських політичних партій неонацистського спрямування, роз’яснення застосування окремих положень нещодавно прийнятого базового закону сфери діяльності громадських об’єднань, необхідності прийняття законопроекту щодо відродження та діяльності українського козацтва. Окрім того розглядалися звернення щодо встановлення та зміни меж міст і районів, перейменування окремих населених пунктів, віднесення до категорії міст та зняття з обліку населених пунктів (20), державних нагород і символів України (10), питань діяльності органів виконавчої влади (15), проблематики місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин та комунальної власності (30), референдумів (10), недопущення припинення діяльності бюро технічної інвентаризації та необхідності законодавчого врегулювання питання державної реєстрації та технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна (15) тощо. У Комітеті також розглядалися скарги громадян і юридичних осіб на дії або бездіяльність органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, прохання надання юридичної кваліфікації рішенням органів місцевого самоврядування, за наслідками чого спрямовувалися звернення на адресу прокуратури, інших правоохоронних органів, органів виконавчої влади, надавалися аргументовані відповіді та пояснення з посиланням на норми чинного законодавства. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ Робота із запитами на отримання публічної інформації велася в Комітеті відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації». Загалом за звітній період на адресу Комітету надійшло 29 запитів на отримання публічної інформації, з яких 25 було отримано в електронному вигляді, а 4 – на паперових носіях. Їхніми авторами були громадяни України (19 запитів) та дві юридичні особи – Всеукраїнська громадська організація «Громадська мережа «Опора» (9 запитів) та друкований засіб масової інформації «Газета Гражданского комитета Большой Ялты» (1 запит). При цьому 24 інформаційних запити надійшли безпосередньо від громадян чи юридичних осіб, а 5 – відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» – були переадресовано до Верховної Ради України з наступним розглядом у Комітеті Центральною виборчою комісією, Міністерством юстиції України, Адміністрацією Президента України, Секретаріатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Тематична спрямованість інформаційних запитів в основному відображала предмет відання Комітету і стосувалася питань проведення місцевих референдумів, вдосконалення законодавства щодо проведення всеукраїнського референдуму, надання права законодавчої ініціативи громадянам (в контексті розгляду відповідного законопроекту народного депутата України О.Фельдмана), перейменування та встановлення меж окремих населених пунктів, календарних дат проведення чергових виборів Президента України, чергових виборів депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів, а також низка питань щодо призначення тих чи інших позачергових виборів у конкретному населеному пункті та діяльності Комітету. За характером запитуваної інформації, лише 5 інформаційних запитів стосувалися отримання правової інформації, а решта – статистично-довідкової, що була в розпорядженні Комітету. Найбільшу зацікавленість юридичних осіб та громадян, виходячи з аналізу змісту інформаційних запитів, викликали питання діяльності Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування в розрізі кількості та дат його засідань, копій законопроектів, що розглядалися, рішень щодо створення робочих груп, копій протоколів засідань за певний період (9 інформаційних запитів від Всеукраїнської громадської організації «Громадська мережа «Опора») та навколо призначення позачергових виборів Херсонського міського голови (5 інформаційних запитів від громадян). При розгляді запитів на отримання публічної інформації Комітет жодного разу не скористався можливістю відмови від розгляду порушеного питання по суті за процедурою розгляду інформаційних запитів, встановленою Законом України «Про доступ до публічної інформації» та його наступним розглядом за дещо відмінною процедурою розгляду звернень громадян, передбаченою Законом України «Про звернення громадян». ПРОВЕДЕННЯ ОСОБИСТОГО ПРИЙОМУ ГРОМАДЯНПорядок організації та проведення особистого прийому громадян у Верховній Раді України затверджено Розпорядженням Голови Верховної Ради України № 224 від 6 лютого 2008 року. Особистий прийом громадян головами комітетів Верховної Ради України, головами депутатських фракцій у Верховній Раді України проводиться згідно із затвердженим Головою Верховної Ради України графіком особистого прийому громадян у сесійний період, у визначені графіком дні з 14-ої до 17-ої години. Так, за дорученням Голови Комітету голова підкомітету з питань виборчого законодавства та об’єднання громадян В.Бондаренко 9 квітня провів прийом 14 громадян України.Як свідчить статистика, здебільшого до Комітету на особистий прийом громадян приходять люди похилого віку, матері – одиначки, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліди та інваліди-дитинства. Під час особистого прийому громадяни просять надати матеріальну допомогу, сприяти в покращенні житлових умов, надати допомогу на лікування, скаржаться на бездіяльність місцевих органів влади щодо забезпечення заявників житлом та реєстрації їх місця проживання, піднімаються питання приватизації земельних ділянок для ведення садівництва.Так, на особистий прийом у квітні прийшла громадянка Г.Коломіченко – працівник бюджетної сфери, яка зверталася з проханням надати матеріальну допомогу для погашення боргів, взятих для придбання житла та піднімала питання щодо неможливості повернення валютного кредиту комерційному банку «ОТП Банк». Звернення громадянки було направлено для розгляду до Міністерства фінансів України та Національного банку України.Звернення громадян, окрім надання відповіді від Комітету, скеровувались для розгляду та реагування до центральних органів виконавчої влади, органів прокуратури, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Головою підкомітету, народним депутатом України В.Бондаренком надавалась особиста матеріальна допомога на лікування. ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМІТЕТУ За час роботи першої та другої сесій Верховної Ради України сьомого скликання Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування виявив високий рівень публічності, відкритості та гласності всіх аспектів своєї діяльності, виконанні законопроектної, організаційної та контрольної функцій, прагнув до конструктивного діалогу з усіма гілками державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськістю, залучаючи їх до усіх етапів роботи над питаннями, віднесеними до його відання. До участі у робочих групах, засіданнях підкомітетів та Комітету, круглих столах постійно запрошуються представники зацікавлених органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, наукових та навчальних закладів, вітчизняних та міжнародних неурядових організацій, фахівці, експерти. Гласність роботи Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування забезпечується шляхом розміщення інформації про діяльність Комітету на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, офіційному веб-сайті Комітету (http://komsamovr.rada.gov.ua), сайтах міжнародних партнерів Комітету та всеукраїнських асоціацій, наданням відповідей на запити про доступ до публічної інформації. Роботу Комітету висвітлюють газети «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Дзеркало тижня», журнал «Віче», регіональні газети і журнали тощо. З інформаційних випусків новин парламентського телеканалу «Рада» громадяни дізнаються про діяльність Комітету, в центрі уваги якого є становище і перспективи розвитку місцевого самоврядування, проблематика життєдіяльності територіальних громад, шляхи подолання кризових явищ тощо. Прес-релізи про круглі столи та інші заходи Комітету скеровуються до засобів масової інформації, прес-служби парламенту. Відомості про діяльність депутатського корпусу, керівництва Комітету, підкомітетів Комітету та його секретаріату оприлюднені на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України та Комітету. |
Звіт про роботу Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування за першу-другу сесії Верховної Ради України сьомого скликання (грудень 2012 – липень 2013 рр.)
Опубліковано 02 вересня 2013, о 12:09
Ще за розділом
18 грудня 2015 10:59
17 грудня 2015 14:46
17 грудня 2015 10:22
16 грудня 2015 16:56
16 грудня 2015 11:53
15 грудня 2015 15:55
15 грудня 2015 09:57
14 грудня 2015 10:50
11 грудня 2015 14:11
10 грудня 2015 09:40