21 жовтня відбулися комітетські слухання на тему: «Цифровізація процесів проектування та експертизи для прозорого відновлення України».
Метою слухань було окреслення подальших кроків щодо розробки цифрових інструментів у сфері проектування та експертизи проектної документації на будівництво, які зроблять більш прозорими відновлення України і зможуть його прискорювати.
Голова Комітету Олена Шуляк зазначила, що «під час війни та після її завершення важливим є швидке та ефективне відновлення зруйнованої інфраструктури, такої як дороги, мости, будівлі та споруди тощо. Основою для такого відновлення є якісна проектна документація на будівництво, розроблена з урахуванням сучасних будівельних норм, стандартів та інших нормативних документів. Це забезпечить безпеку будівель та споруд, їх стійкість до природних катастроф та інших загроз».
Разом з цим, підкреслила очільниця Комітету, на сьогодні розробники проектної документації на будівництво не завжди дотримуються вказаних вище вимог, а експерти не завжди помічають такі порушення. Зазначене негативно позначається на якості проектної документації на будівництво, що відповідно може призвести до низької якості будівель та споруд, у тому числі тих, що відновлюються після руйнувань, завданих збройною агресією росії проти України.
Будівлі та споруди, зведені на підставі проектної документації на будівництво, яка розроблена з порушенням будівельних норм, можуть бути:
· нестійкими до природних катастроф, наприклад, таких як землетруси, повені, зсуви ґрунту тощо. Це підвищує ризик руйнувань та загибелі людей;
· дискомфортними для їх власників (наприклад, надмірний холод в квартирі взимку або навпаки - надмірна спека влітку);
· енергозатратними (наприклад, потребуватимуть додаткових затрат на енергоспоживання порівняно з аналогічними об'єктами, збудованими без порушень будівельних норм);
· непристосованими для користування маломобільними групами населення.
Також порушення будівельних норм в частині планування доступу до будівель може мати наслідком ускладнення або неможливість під’їзду до них пожежних машин, швидкої допомоги, аварійних служб, що значно ускладнює гасіння пожежі та рятування людей.
«На жаль, порушення будівельних норм та чинного законодавства часто можна виявити лише на етапі, коли об’єкт уже фактично збудований. Означена ситуація зумовлює необхідність вжиття ефективних заходів з метою запобігання проектуванню об’єктів, що не відповідають будівельним нормам та вимогам законодавства. Один з цих - запровадження більш широкого кола цифрових рішень, які будуть допомагати уникати цієї проблематики”, - вказала Голова Комітету.
Голова підкомітету з питань цифровізації Комітету Ігор Васильєв наголосив, що за останні 5 років у сфері містобудування відбувся потужний цифровий рух - почали успішно працювати такі цифрові рішення як Єдина Державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), було активовано Реєстр пошкодженого і знищеного в результаті війни житла, а також запущено цифрову екосистему відбудови DREAM, куди вносяться проекти з відбудови і де можна побачити їх перебіг. «Завдяки цим рішенням ми вже можемо бачити як процеси у сфері містобудування і відновлення, по-перше, значно пришвидшуються завдяки тому, що мінімізується людський фактор, по-друге - значно знижується бюрократичний фактор, по-третє - мінімізуються корупційні прояви, оскільки задіяні не люди, а цифра. Тож наразі наше завдання - напрацювати варіанти рішень, які будуть поширювати все це і на проектування, і на проведення експертизи розробленої проектної документації. Щоб у випадку, якщо вона не відповідає ДБН, висновок був негативним. Що далеко не завжди відбувається сьогодні через людський фактор”, - повідомив голова підкомітету.
Учасники слухань зазначали що:
- поява нових цифрових рішень у цій сфері спрямована на мінімізацію впливу людини в процесі погодження проектної документації і експертизи;
- основний фокус зараз – це створювати рішення, які дозволять залучати якомога меньше людей, оскільки це потужний антикорупційний чинник;
- ряд сервісів у ЄДЕССБ для цього вже працює, зокрема, автоматична видача повідомлень щодо дозволів для будівель класу наслідків СС1, тому важливо поширювати це і на обʼєкти класу СС2;
- повинен бути автоматичний аналіз відомостей експертного звіту, чи все туди внесено, чи є там достовірність;
- існує потреба у вдосконаленні положень законодавства в частині створення дієвих превентивних механізмів, які запобігатимуть виникненню вищезазначених негативних наслідків у майбутньому;
- є потреба у цифровізації процесу закладення проектної документації на будівництво до страхового фонду документації України.
Голова Комітету сповістила, що з метою вирішення вищевказаних питань та з урахуванням пропозицій, озвучених під час слухань, Комітет підготує низку рекомендацій для КМУ.
У слуханнях взяли участь близько 150 осіб: народні депутати, представники Офісу Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, центральних органів влади, місцевого самоврядування, експерти, представники громадськості, медіа.