ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування
Протокол засідання № 143/06
21 березня 2012 року
15 год. 00 хв.
м. Київ, вул. Садова, 3 а, к. 416
Голова Комітету Омельченко О.О.
Секретар Комітету Гордієнко С.В.
Присутні: члени Комітету: Ключковський Ю.Б., Сінченко В.М., Черноморов О.М., Демчишен В.В., Павленко В.В., Петренко В.М., Подгорний С.П., Трайдук М.Ф., Горбатюк А.О., Касянюк О.Р., Надоша О.В., Фомін О.В.
Відсутні: Боднар О.Б., Єгоров О.М.
Відповідальні працівники секретаріату Комітету: Завідувач секретаріату Малюга А.В., заступники Завідувача секретаріату Комітету: Данилюк О.А., Желтова О.М., головні консультанти: Дмитрук Л.В., Корнієнко Т.М., Шкуріна Л.Б., Федоренко Ю.В., старший консультант Гарбуз Ю.П.
Запрошені:
Даниленко В.А. – народний депутат України;
Тарабукіна І.І. – директор Департаменту соціальних послуг Міністерства соціальної політики України;
Пархоменко В.Г. – директор Аналітичного центру Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України”;
Баш А.І. – Сученевський сільський голова Глибоцького району Чернівецької області;
Козак Б.В. – Городницький сільський голова Городенківського району Івано-Франківської області;
Бойчук М.Й. – заступник начальника Головного управління правової роботи та внутрішньої політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації;
Стулін А.М. – Южноукраїнський міський голова Миколаївської області;
Павлік С.А. – Путивльський міський голова Сумської області;
Медвецька О.Г. – помічник Южноукраїнського міського голови Миколаївської області;
Лютикова В.І. – секретар Керченської міської ради, голова Асоціації міст-героїв країн Спілки Незалежних Держав;
Архипенко О.В. – директор Департаменту по зв’язках з громадськістю виконавчого комітету Керченської міської ради;
Щепетков Д.С. – секретар Феодосіївської міської ради Автономної Республіки Крим:
Скопненко Г.П. – керівник Управління по зв’язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування Апарату Верховної Ради України;
Колісніченко В.Є. – завідувач сектору Управління по зв’язках з місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування;
Семьоркіна О.М. – директор Департаменту легалізації об’єднання громадян, державного реєстру, друкованих засобів масової інформації та інформагентств Міністерства юстиції України;
Кагляк Я.О. – головний спеціаліст відділу законопроектування з питань конституційного законодавства та державного будівництва Департаменту конституційного, адміністративного та соціального законодавства Міністерства юстиції України;
Ільков О.М. – заступник керівника Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації президента України;
ПОРЯДОК ДЕННИЙ
1. Про перейменування села Просокиряни Глибоцького району Чернівецької області.
2. Про доручення Голови Верховної Ради України В.Литвина щодо підготовки проекту постанови Верховної Ради України про відкликання проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо особливостей голосування виборців з особливими потребами) (реєстр.№9306) та зняття його з розгляду у зв’язку з його відкликанням народними депутатами України В.Сушкевичем та Я.Сухим.
3. Про звернення Городницького сільського голови Городенківського району Івано-Франківської області Б.Козака.
4. Про доручення Голови Верховної Ради України В.Литвина щодо підготовки Комітетом узагальненої інформації про кількість постанов Верховної Ради України щодо призначення позачергових місцевих виборів, прийнятих після 31 жовтня 2010 року, та про підстави, з яких такі вибори проводилися.
5. Про ситуацію, що склалася в Южноукраїнській міській раді Миколаївської області.
6. Про проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту бездомних осіб (реєстр. №9475, КМУ, М.Азаров).
7. Про проект Закону про внесення змін до статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо забезпечення прозорості роботи місцевих рад) (реєстр. №9599, н.д. А.Гриценко).
8. Про проект Закону про статус міст-героїв Одеса та Керч (реєстр. №4822, н.д. Л.Грач).
9. Про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України" (щодо присвоєння звання Герой України) (реєстр. №9537, н.д. А.Яценюк).
10. Про проект Постанови про присвоєння місту Феодосія Автономної Республіки Крим вищого ступеня відзнаки - звання "Місто-Герой" (реєстр. №5028, н.д. Б.Дейч).
11. Про проект Постанови про присвоєння місту Путивль Сумської області почесного звання "Місто партизанської слави" (реєстр. №9675, н.д. В.Даниленко).
12. Різне.
***
СЛУХАЛИ: Голова Комітету О.Омельченко ознайомив членів Комітету з проектом порядку денного засідання Комітету та запропонував внести свої зауваження і пропозиції до нього.
Голова підкомітету з питань державного будівництва В.Демчишен запропонував включити до порядку денного засідання Комітету питання про проект Закону України «Про громадські організації» (реєстр.№7262-1, друге читання, повторний розгляд) та розглянути його першим за черговістю порядку денного засідання Комітету.
Пропозицію підтримано.
Заступник Голови Комітету Ю.Ключковський поінформував присутніх, що 19-20 березня 2012 року відбулися серії круглих столів з метою експертного обговорення законодавства про вибори народних депутатів України (Закону України "Про вибори народних депутатів України" №4061-VI, постанов Центральної виборчої комісії).
За результатами проведення даного заходу представники Програми сприяння Парламенту II запропонували опублікувати матеріали, які були використані під час обговорення піднятих питань, для їх подальшого використання в роботі.
Інформацію взято до відома.
Голова Комітету О.Омельченко вніс пропозицію присутнім визначитися шляхом голосування щодо прийняття порядку денного засідання Комітету в цілому з такою послідовністю питань:
1. Про проект Закону України «Про громадські організації» (реєстр.№7262-1, н.д. Ю.Мірошниченко, С.Подгорний, А.Шевченко та ін.).
2. Про доручення Голови Верховної Ради України В.Литвина щодо підготовки проекту постанови Верховної Ради України про відкликання проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо особливостей голосування виборців з особливими потребами) (реєстр.№9306) та зняття його з розгляду у зв’язку з його відкликанням народними депутатами України В.Сушкевичем та Я.Сухим.
3. Про звернення Городницького сільського голови Городенківського району Івано-Франківської області Б.Козака.
4. Про доручення Голови Верховної Ради України В.Литвина щодо підготовки Комітетом узагальненої інформації про кількість постанов Верховної Ради України щодо призначення позачергових місцевих виборів, прийнятих після 31 жовтня 2010 року, та про підстави, з яких такі вибори проводилися.
5. Про ситуацію, що склалася в Южноукраїнській міській раді Миколаївської області.
6. Про проект Закону про статус міст-героїв Одеса та Керч (реєстр. №4822, н.д. Л.Грач).
7. Про проект Постанови про присвоєння місту Путивль Сумської області почесного звання "Місто партизанської слави" (реєстр. №9675, н.д. В.Даниленко).
8. Про проект Постанови про присвоєння місту Феодосія Автономної Республіки Крим вищого ступеня відзнаки - звання "Місто-Герой" (реєстр. №5028, н.д. Б.Дейч).
9. Про проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту бездомних осіб (реєстр. №9475, КМУ, М.Азаров).
10. Про проект Закону про внесення змін до статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо забезпечення прозорості роботи місцевих рад) (реєстр. №9599, н.д. А.Гриценко).
11. Про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України" (щодо присвоєння звання Герой України) (реєстр. №9537, н.д. А.Яценюк).
12. Про перейменування села Просокиряни Глибоцького району Чернівецької області.
УХВАЛИЛИ:
1.Затвердити порядок денний засідання Комітету в цілому.
ГОЛОСУВАЛИ: «За» – одноголосно.
Рішення прийнято.
1.
СЛУХАЛИ: інформацію голови підкомітету з питань державного будівництва В.Демчишена про проект Закону України «Про громадські організації» (реєстр. № 7262-1, друге читання, повторний розгляд).
Доповідач нагадав присутнім, що на засіданні Комітету 14 березня 2012 року було прийнято висновок рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 123 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України «Про громадські об’єднання» (реєстр. № 7262-1) за результатами розгляду в другому читанні прийняти в другому читанні та в цілому, попередньо визначившись щодо змісту частини першої статті 23 остаточної редакції законопроекту, яка стосується права громадських об'єднань зі статусом юридичної особи на фінансову підтримку за рахунок бюджетних коштів і щодо якої Комітет не дійшов згоди. Водночас після цього засідання за протокольним дорученням Комітету підготовлену редакцію законопроекту було передано Головному юридичному управлінню Апарату Верховної Ради України для надання попереднього висновку до законопроекту з можливістю його розгляду і врахування на одному з найближчих засідань Комітету. Такі висновки надійшли, що дозволить забезпечити додаткове узгодження окремих положень, термінології, усунення прогалин у тексті підготовленого до другого читання законопроекту, значне покращення якості нормативного матеріалу.
В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, працівники секретаріату Комітету.
УХВАЛИЛИ:
1. Врахувати зауваження та пропозиції народних депутатів України – членів Комітету до наступних статей остаточної редакції законопроекту:
1) У статті 9:
пункт 2 частини другої викласти в такій редакції:
«2) осіб, які брали участь в установчих зборах (відповідно до частини одинадцятої цієї статті);
частину третю викласти в такій редакції:
«3. Юридична особа приватного права бере участь в утворенні громадської спілки через свого керівника або іншого уповноваженого представника, який діє на підставі довіреності на вчинення дій щодо утворення громадської спілки»;
доповнити новою частиною в такій редакції:
«11. Невід’ємною частиною протоколу установчих зборів громадського об'єднання є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, в якому обов'язково зазначаються відомості:
1) щодо фізичних осіб – прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;
2) щодо юридичних осіб – повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах».
2) У частині першій статті 11:
пункт 4 викласти в такій редакції:
«4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі – керівні органи) громадського об’єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання та її заміни (для громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи)».
У зв’язку із цим по всьому тексту проекту слова «органи управління» замінити словами «керівні органи» у відповідному числі та відмінках.
Пункт 9 викласти в такій редакції:
«9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об’єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи)».
3) Частину другу статті 12 викласти в такій редакції:
«2. Реєстрація громадського об'єднання здійснюється безоплатно органами виконавчої влади, на які відповідно до законодавства покладені повноваження з питань реєстрації громадських об'єднань (далі – уповноважений орган з питань реєстрації), за місцезнаходженням громадського об’єднання».
4) У статті 14:
пункт 3 частини четвертої викласти в такій редакції:
«3) засвідчений печаткою громадського об`єднання примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення вищого органу управління громадського об’єднання про зміну зазначених осіб, прийнятого в порядку, визначеному статутом громадського об’єднання, та оформленого з дотриманням пунктів 1, 2, 6, 8 частини другої статті 9 цього Закону, та/або примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення»;
доповнити новою частиною в такій редакції:
«16. За прийняття повідомлення про зміни до статуту громадського об’єднання справляється плата у розмірі, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» за проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи».
5) Статтю 15 доповнити новою частиною в такій редакції:
«6. За видачу дубліката оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту громадського об’єднання справляється плата у розмірі, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» за видачу дубліката оригіналу установчих документів та змін до них, засвідчених державним реєстратором».
6) У пункті 2 частини другої статті 21 та в інших положеннях законопроекту слова «юридичні особи (підприємства, установи, організації)» замінити словами «юридичні особи (товариства, підприємства)» у відповідному числі та відмінках.
7) Частини першу та четверту статті 24 викласти в такій редакції:
«1. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи для виконання своє статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об'єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.
…
4. У разі реорганізації громадського об’єднання його майно, активи та пасиви передаються правонаступнику».
8) Статтю 29 викласти в такій редакції:
«Стаття 29. Порядок припинення громадського об’єднання
1. Припинення громадського об’єднання включає:
1) припинення внутрішньоорганізаційної діяльності громадського об’єднання;
2) припинення громадського об’єднання як юридичної особи.
2. Припинення діяльності громадського об’єднання розпочинається з дня, зазначеного у частині восьмій статті 26, частині шостій статті 27 цього Закону, з дня набрання законної сили рішенням суду про заборону цього громадського об’єднання. З цього ж дня припиняється членство (участь) у громадському об’єднанні.
3. Припинення внутрішньоорганізаційної діяльності громадського об’єднання, у тому числі передання до відповідних архівних установ документації громадського об’єднання, здійснюється протягом 60 днів з дня, зазначеного у частині другій цієї статті. Протягом встановленого часу управління поточними справами громадського об’єднання, спрямованими на припинення його діяльності, здійснює керівний орган громадського об’єднання. Після завершення зазначених дій діяльність керівного органу громадського об’єднання припиняється (за винятком покладених на нього повноважень ліквідаційної комісії, комісії з реорганізації).
4. Припинення громадського об’єднання як юридичної особи не може бути зупинено або скасовано цим об’єднанням після дня, зазначеного у частині другій цієї статті.
5. У разі прийняття судом рішення про припинення юридичної особи громадського об’єднання з підстав, зазначених у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", громадське об’єднання протягом шести місяців в довільній формі повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації про продовження діяльності без статусу юридичної особи та надає відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадське об'єднання, в обсязі, визначеному пунктом 3 частини другої статті 16 цього Закону.
6. У разі неотримання уповноваженим органом з питань реєстрації протягом шести місяців повідомлення громадського об’єднання про продовження діяльності без статусу юридичної особи уповноважений орган з питань реєстрації вносить до Реєстру громадських об’єднань запис про припинення діяльності громадського об’єднання».
9) Пункти 4 – 13 Розділу V викласти в такій редакції:
«4. Громадські організації, їх спілки (союзи, асоціації, інші об’єднання громадських організацій), легалізовані на день введення цього Закону в дію шляхом реєстрації або повідомлення про заснування, не потребують відповідно перереєстрації або повторного подання документів для повідомлення. Статути (положення) громадських організацій, спілок громадських організацій мають бути приведені у відповідність з цим Законом протягом п’яти років з дня введення його в дію. Реєстрація змін до статуту (положення), пов’язаних з введенням цього Закону в дію, здійснюється без справляння плати за реєстраційні дії протягом п’яти років з дня введення цього Закону в дію.
5. Вимоги статті 10 цього Закону не поширюються на громадські організації, їх спілки (союзи, асоціації, інші об’єднання громадських організацій), легалізовані на день введення цього Закону в дію шляхом:
1) реєстрації – до прийняття такими організаціями, спілками рішень щодо зміни їх назви;
2) повідомлення про заснування – до прийняття такими організаціями, спілками рішень щодо зміни їх назви або щодо їх реєстрації як юридичних осіб.
6. При застосуванні положення частини четвертої статті 10 цього Закону в частині вимоги відмінності власної назви громадського об'єднання від власних назв інших громадських об'єднань враховуються власні назви громадських об'єднань, які повідомили про своє заснування або внесли зміни до найменування з дня введення цього Закону в дію, та усіх зареєстрованих громадських об'єднань.
7. Всеукраїнські та міжнародні громадські організації, зареєстровані на день введення цього Закону в дію, вважаються громадськими організаціями, що підтвердили свій всеукраїнський статус. Місцеві осередки таких громадських організацій можуть враховуватися для цілей частин сьомої – дев'ятої статті 19 цього Закону як їх відокремлені підрозділи протягом строку, визначеного пунктом 8 цього розділу.
8. Правовий статус місцевих осередків громадських організацій, які діяли зі статусом юридичної особи на день введення цього Закону в дію, має бути приведений у відповідність із цим Законом протягом п’яти років з дня введення його в дію. Рішення про припинення таких осередків як юридичних осіб приймається вищим органом управління громадської організації. Правонаступником майна, активів та пасивів таких осередків є відповідна громадська організація.
9. З дня введення цього Закону в дію спілки громадських організацій (союзи, асоціації, інші об’єднання громадських організацій), легалізовані на день введення цього Закону в дію, визнаються громадськими спілками, утвореними на підставі цього Закону, за якими зберігаються всі права та обов'язки, які вони мали на день введення цього Закону в дію, якщо вони не суперечать цьому Закону.
10. Громадські організації, їх спілки (союзи, асоціації, інші об'єднання громадських організацій), крім громадських організацій та спілок, зареєстрованих виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, мають право протягом двох років з дня введення цього Закону в дію звернутися до органу, який здійснював їх реєстрацію до дня введення цього Закону в дію, із заявою про передачу їхніх справ до уповноваженого органу з питань реєстрації за своїм місцезнаходженням з метою проведення реєстраційних дій. Така справа передається відповідному органу протягом трьох робочих днів з дня надходження заяви. Після закінчення дворічного строку органи, які здійснювали реєстрацію громадських організацій та спілок до ведення в дію цього Закону, забезпечують пересилання реєстраційних справ громадських організацій та спілок до уповноважених органів з питань реєстрації за місцезнаходженням громадських організацій та спілок.
11. Громадські організації, їх спілки (союзи, асоціації, інші об'єднання громадських організацій), легалізовані на день введення цього Закону в дію, подають (надсилають поштовим відправленням) документи для вчинення реєстраційних дій до уповноваженого органу з питань реєстрації за своїм місцезнаходженням. Строк розгляду повідомлення про зміни до статуту, зміну у складі керівних органів, зміну місцезнаходження громадських організацій та спілок, зазначених у цьому пункті, продовжується на час пересилання реєстраційних справ громадських організацій та спілок. Для формування реєстраційних справ громадських організацій та спілок, зареєстрованих виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, документи подаються разом з копіями статутів (положень) та свідоцтв про реєстрацію громадської організації, спілки, засвідченими печаткою такої організації, спілки.
12. Виконавчим органам сільських, селищних, міських рад, які здійснювали делеговані повноваження щодо реєстрації громадських організацій, до дня введення цього Закону в дію забезпечити передачу уповноваженому органу з питань реєстрації відомостей щодо громадських організацій, зареєстрованих (легалізованих) відповідними виконавчими органами на день набрання чинності цим Законом, та щодо реєстраційних дій, які вчинятимуться відповідними виконавчими органами з дня набрання цим Законом чинності до дня введення його в дію. У разі наявності розбіжностей між відомостями, переданими виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та відомостями, наданими громадськими організаціями та спілками відповідно до пункту 11 цього розділу, уповноважений орган з питань реєстрації бере до уваги відомості, надані виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.
13. Громадські організації, легалізовані на день введення цього Закону в дію шляхом повідомленням про заснування, протягом шести місяців з дня введення цього Закону в дію визначають особу (осіб), уповноважену представляти громадське об’єднання, з дотриманням вимог частини шостої статті 9 цього Закону та подають відомості щодо цієї особи (осіб), передбачені пунктом 3 частини другої статті 16 цього Закону, до уповноваженого органу з питань реєстрації».
2. Доручити Робочій групі Комітету з підготовки зазначеного законопроекту до другого читання внести вищевказані зауваження та пропозиції до порівняльної таблиці законопроекту реєстр. № 7262-1 від 14 березня 2012 року та здійснити його редакційне доопрацювання з урахуванням вимог законодавчої техніки (порівняльна таблиця від 21 березня 2012 року додається).
ГОЛОСУВАЛИ: «За» – 13 народних депутатів України, «Утримався» - 1 народний депутат України.
Рішення прийнято.
2.
СЛУХАЛИ: інформацію голови підкомітету з питань виборчого законодавства та об’єднань громадян С.Подгорного про доручення Голови Верховної Ради України В.Литвина щодо підготовки проекту Постанови Верховної Ради України про відкликання проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо особливостей голосування виборців з особливими потребами) (реєстр. № 9306) та зняття його з розгляду у зв’язку з його відкликанням народними депутатами України В.Сушкевичем та Я.Сухим.
Доповідач зазначив, що суб’єкти права законодавчої ініціативи подали заяву про відкликання поданого ними проекту Постанови з реєстр. № 9306, який було включено до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України шостого скликання 7 лютого 2012 року. У зв’язку з цим для його зняття з розгляду потребується рішення Верховної Ради України, прийняте у формі Постанови.
Підкомітет з питань виборчого законодавства та об’єднань громадян пропонує Комітету погодитися з пропозицією народних депутатів України В.Сушкевича та Я.Сухого про відкликання поданого ними проекту Постанови та рекомендувати Верховній Раді України відповідно до частини другої статті 104 Регламенту Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України про відкликання проекту Постанови Верховної Ради України про відкликання проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо особливостей голосування виборців з особливими потребами) (реєстр. № 9306), зняти з розгляду.
В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, працівники секретаріату Комітету.
Пропозицію підтримано.
3.
СЛУХАЛИ: інформацію голови підкомітету з питань виборчого законодавства та об’єднань громадян С.Подгорного про звернення Городницького сільського голови Городенківського району Івано-Франківської області Б.Козака.
Доповідач поінформував присутніх про те, що до Голови Верховної Ради України В.Литвина звернувся Городницький сільський голова Городенківського району Івано-Франківської області Богдан Козак з проханням “скасувати Постанову Верховної Ради України “Про призначення позачергових виборів депутатів Городницької сільської ради та Городницького сільського голови (Городницька сільська рада Городенківського району Івано-Франківської області)”, прийняту Верховною Радою України 23 лютого 2012 року в частині призначення позачергових виборів сільського голови”, оскільки він вважає, що ця Постанова прийнята незаконно.
З огляду на зазначене, доповідач нагадав присутнім про ситуацію, яка склалася в цій сільській раді.
Спочатку до Комітету звернувся Городницький сільський голова Б.Козак з проханням призначити позачергові вибори депутатів сільської ради, як зазначено в клопотанні, у зв’язку з порушенням ними законів України.
Група депутатів Городницької сільської ради, зі свого боку, звернулася до Комітету стосовно бездіяльності сільського голови, незабезпечення здійснення наданих йому повноважень.
За наслідками розгляду цих звернень, Комітет на своєму засіданні 16 листопада 2011 року,
– взявши до уваги пропозиції Управління Апарату Верховної Ради України по зв’язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування,
– враховуючи, що Конституцією України та Законом України “Про місцеві державні адміністрації” повноваження в галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян на відповідній території належить до компетенції місцевих державних адміністрацій,
– законами України “Про місцеве самоврядування в Україні” (частина четверта статті 78 та частина п’ята статті 79) та “Про місцеві державні адміністрації” (частина друга статті 39) визначено, що голови обласних державних адміністрацій у випадках, передбачених законом, можуть порушувати перед Верховною Радою України питання про призначення Верховною Радою України позачергових виборів місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, прийняв рішення звернутися до голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації М.Вишиванюка з проханням детально вивчити ситуацію, яка склалася в Городницькій сільській раді Городенківського району Івано-Франківської області і за наслідками вивчення надати Комітетові пропозиції задля розв’язання конфліктної ситуації, яка склалася в цій сільській раді.
Згодом, як зазначив доповідач, голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації М.Вишиванюк своїм листом спочатку поінформував Комітет про необхідність детального вивчення ситуації, яка склалася, а потім – порушив питання про доцільність призначення позачергових виборів депутатів Городницької сільської ради та Городницького сільського голови.
При цьому доповідач звернув увагу присутніх на те, що відповідно до чинного законодавства Верховна Рада України не наділена правом достроково припиняти повноваження чи то місцевої ради, чи то сільського, селищного, міського голови.
Верховна Рада України відповідно до Конституції України та Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” наділена повноваженнями призначати позачергові вибори у разі дострокового припинення повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
При цьому доповідач наголосив, що на сьогодні є декілька шляхів вирішення цього питання.
Враховуючи, що відповідною територіальною виборчою комісією на сьогодні не було оголошено про початок виборчого процесу, Комітет, за словами доповідача, може не приймати рішення щодо визнання такою, що втратила чинність зазначеної вище Постанови, і, таким чином, вона залишиться в силі, або Комітет прийме рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти Постанову про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України “Про призначення позачергових виборів депутатів Городницької сільської ради та Городницького сільського голови (Городницька сільська рада Городенківського району Івано-Франківської області)”.
Враховуючи, що на засіданні Комітету були присутні Городницький сільський голова та представник Івано-Франківської обласної державної адміністрації, доповідач запропонував надати слово кожному з них.
В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, Городницький сільський голова, представник Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Г.Скопненко.
Городницький сільський голова Б.Козак у своєму виступі наголосив на бездіяльності місцевої влади у вирішенні конфліктної ситуації, яка склалася в сільській раді.
При цьому Б.Козак звернув увагу на те, що представники місцевих органів влади жодного разу не приїжджали в село, не вивчали ситуацію на місці і тому пропозиція голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації М.Вишиванюка про доцільність призначення позачергових виборів одночасно і депутатів Городницької сільської ради, і Городницького сільського голови, на думку сільського голови, є безпідставною.
Крім того, Б.Козак наголосив на відсутності будь-яких судових рішень щодо нього і, вказав, що він вважає, що прийнята Верховною Радою України Постанова є незаконною.
Водночас Б.Козак звинуватив сільську раду у бездіяльності, оскільки вона не працювала протягом майже десяти місяців, бюджет на 2011 рік був прийнятий лише у жовтні 2011 року. Але на сьогодні, за словами сільського голови, сесії ради вже проводяться і рада вирішує питання, віднесені до її відання.
Також Б.Козак поінформував присутніх про те, що на початку березня відбулася зустріч представників громади з головою обласної державної адміністрації М.Вишиванюком, який пообіцяв звернутися до Комітету з проханням переглянути рішення від 8 лютого 2012 року і призначити позачергові вибори лише депутатів Городницької сільської ради.
Головуючий надав слово представнику Івано-Франківської обласної державної адміністрації М.Бойчуку, який насамперед зазначив, що обласна державна адміністрація ніяким чином не втручається у роботу органів місцевого самоврядування, а лише надає їм безпосередню допомогу у разі необхідності.
Доповідач зазначив, що голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації, приймаючи рішення про порушення перед Верховною Радою України питання, зокрема, про призначення позачергових виборів Городницького сільського голови, керувався, насамперед, нормами статті 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, відповідно до частини четвертої якої саме сільський голова повинен організовувати роботу відповідної ради та її виконавчого комітету.
За словами М.Бойчука, Городницький сільський голова Б.Козак не забезпечив належним чином здійснення наданих йому повноважень, внаслідок чого рада не працювала близько десяти місяців, не був прийнятий бюджет села і працівники бюджетних установ протягом майже восьми місяців не отримували заробітну плату.
Доповідач також спростував слова сільського голови про те, що місцеві органи влади жодного разу не виїжджали у село, оскільки, за словами М.Бойчука, саме зусиллями виконавчих органів влади було вирішено питання розпаювання земель, що належать до сільської ради.
Таким чином, за словами М.Бойчука, Івано-Франківська обласна державна адміністрація вважає, що Городницьким сільським головою Б.Козаком були порушені закони України, права і свободи громадян, не забезпечено здійснення наданих йому повноважень, що на сьогодні є підставою для призначення позачергових виборів сільського голови.
Після обговорення, головуючий надав слово керівнику Управління Апарату Верховної Ради України по зв’язках з місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування Г.Скопненку, який нагадав присутнім про ознаки порушення закону з боку сільського голови ще під час першої сесії сільської ради при обранні секретаря сільської ради.
Зокрема, Городницький сільський голова Б.Козак не забезпечив належним чином підготовку питання щодо обрання секретаря ради, внаслідок чого відповідне рішення було опротестоване прокуратурою району. Однак, всупереч законодавству, сільський голова проігнорував протест та не виступив з пропозиціями щодо його розгляду на сесії сільської ради. Такий розгляд відбувся лише за ініціативою групи депутатів сільської ради – протест було задоволено і рішення про обрання секретаря ради скасовано. Не зважаючи на цю обставину, сільський голова при скликані наступних сесій так і не вносив на їх розгляд кандидатур на посаду секретаря сільської ради, чим блокував вирішення цього питання сільською радою.
Також Г.Скопненко нагадав, що при проведенні перевірки виконання сільського бюджету представниками фінансової інспекції було засвідчено наявність грубих фінансово-господарських порушень та завдання матеріальної шкоди на загальну суму майже 141 тис. грн., що для невеликої сільської громади є значною сумою.
Отже, на думку Управління, Постанову Верховної Ради України “Про призначення позачергових виборів депутатів Городницької сільської ради та Городницького сільського голови (Городницька сільська рада Городенківського району Івано-Франківської області)” необхідно залишити в силі.
Головуючий надав слово голові підкомітету С.Подгорному, який звернув увагу, що при прийнятті рішення про доцільність призначення позачергових виборів, зокрема, Городницького сільського голови, Комітет керувався частиною п’ятою статті 79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, яка надає право Верховній Раді України призначити позачергові вибори сільського, селищного, міського голови на підставі висновків відповідного комітету.
У даному випадку Комітет, вивчивши надані матеріали з цього питання та беручи до уваги пропозицію голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації, ухвалив відповідний висновок на своєму засіданні 8 лютого 2012 року, на підставі якого і була прийнята парламентом зазначена Постанова.
Отже, вдруге зауважив С.Подгорний, на сьогодні є декілька шляхів вирішення порушеного Городницьким сільським головою Б.Козаком питання, а саме:
перше – взяти інформацію до відома, залишивши в силі рішення Комітету по проекту Постанови Верховної Ради України “Про призначення позачергових виборів депутатів Городницької сільської ради та Городницького сільського голови (Городницька сільська рада Городенківського району Івано-Франківської області)”,
друге – підтримати внесення народними депутатами, членами Комітету на розгляд Верховної Ради України проекту Постанови про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України “Про призначення позачергових виборів депутатів Городницької сільської ради та Городницького сільського голови (Городницька сільська рада Городенківського району Івано-Франківської області)”.
О.Омельченко нагадав, що згідно норм статті 44 Закону України “Про комітети Верховної Ради України”, прийняті комітетом акти можуть бути переглянуті, якщо за це проголосує більшість від затвердженого Верховною Радою України складу членів комітету (тобто 9 членів комітету).
Головуючий поставив на голосування пропозицію щодо підтримки першого варіанту вирішення питання.
ГОЛОСУВАЛИ: «За» – 7 народних депутатів України, «Не брали участь в голосуванні» – 7 народних депутатів України.
Рішення не прийнято.
Головуючий поставив на голосування пропозицію щодо підтримки другого варіанту вирішення питання.
ГОЛОСУВАЛИ: «За» – 3 народних депутата України, «Не брали участь в голосуванні» – 11 народних депутатів України.
Рішення не прийнято.
4.
СЛУХАЛИ: інформацію голови підкомітету з питань виборчого законодавства та об’єднань громадян С.Подгорного про доручення Голови Верховної Ради України В.Литвина щодо підготовки Комітетом узагальненої інформації про кількість постанов Верховної Ради України щодо призначення позачергових місцевих виборів, прийнятих після 31 жовтня 2010 року, та про підстави, з яких такі вибори проводилися.
Голова підкомітету С.Подгорний поінформував, що відповідно до доручення Голови Верховної Ради України В.Литвина протягом зазначеного періоду Комітетом було підготовлено на розгляд Верховної Ради України 293 проекти постанов про призначення позачергових місцевих виборів.
Переважну кількість цих постанов (222 проекти) підготовлено у зв’язку з достроковим припиненням сільськими, селищними, міськими головами повноважень за їх зверненнями з особистими заявами до відповідних рад про складення ними повноважень голови згідно з пунктом 1 частини першої статті 79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Серед причин у заявах зазначаються:
- за станом здоров’я або вихід на пенсію по інвалідності – 83;
- вихід на пенсію за віком – 30;
- за сімейними обставинами – 13;
- у зв’язку з переходом на іншу роботу – 8;
- з інших причин – 5;
- причина в заяві не зазначається – 83.
Крім того, у зв’язку зі смертю голови підготовлено 43 проекти постанов, у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду – 17, за рішенням ради – 8, за рішенням ради та за поданням голови обласної державної адміністрації – 1, за поданням голови обласної державної адміністрації – 1, за висновком Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування – 1.
Таким чином, станом на 21 березня 2012 року Верховною Радою України прийнято 286 постанов про призначення позачергових виборів сільських, селищних, міських голів та трьох сільських рад (Городницької сільської ради Івано-Франківської області, Плесецької сільської ради Київської області, Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області).
Враховуючи вищесказане, зважаючи на предмет відання Комітету, до якого віднесено питання виборів та референдумів в Україні, С.Подгорний запропонував від імені Комітету опублікувати в газеті “Голос України” статистичну інформацію щодо кількості та підстав дострокового припинення повноважень окремими сільськими, селищними, міськими головами, внаслідок чого Верховною Радою України було призначено значну кількість позачергових місцевих виборів упродовж періоду після проведених 31 жовтня 2010 року чергових місцевих виборів.
Пропозицію підтримано.
5.
СЛУХАЛИ: інформацію голови підкомітету з питань місцевого самоврядування М.Трайдука про ситуацію, що склалася в Южноукраїнській міській раді Миколаївської області.
Доповідач зазначив, що розгляд даного питання було порушено у зв’язку із зверненням Южноукраїнського міського голови А.М.Стуліна до Голови Верховної Ради України В.М.Литвина, в якому повідомляється, що з 12 березня 2012 року за наказом начальника Управління МВС України у м. Южноукраїнську блокується доступ працівників виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради та громадян до приміщення, де розташований кабінет міського голови А.М.Стуліна, що, на думку останнього, стало можливим через втручання у діяльність міської ради голови Миколаївської обласної державної адміністрації М.П.Круглова. При цьому згідно з розпорядженнями за підписом секретаря міської ради від 07.03.2012 р. та від 13.03.2012 р., надрукованих на бланках Южноукраїнського міського голови, А.М.Стулін вважається звільненим з посади міського голови, а до обов’язків міського голови приступає секретар міської ради Г.В.Полікаліна та встановлено заборону на допуск гр. А.М.Стуліна до приміщення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради.
Крім цього, до Комітету надійшло клопотання Южноукраїнської міської ради відповідно до прийнятого нею рішення від 07.03.2012 р. №474 за підписом секретаря міської ради щодо призначення позачергових виборів Южноукраїнського міського голови.
Підставою для вказаного рішення, за визначенням ради, стало порушення обмежень щодо сумісництва діяльності Южноукраїнського міського голови А.М.Стуліна з іншою діяльністю, що передбачено пунктом 4 частини першої статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Факт зазначеного адміністративного корупційного правопорушення встановлений відповідно до Постанови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 листопада 2011 року по справі щодо А.М.Стуліна, на якого накладено відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу згідно з частиною другою статті 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційний суд Миколаївської області залишив апеляційну скаргу А.М.Стуліна без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.
Зі змісту надісланих копій згаданих постанов судів випливає, що їх було прийнято на підставі положень пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» стосовно обмежень сумісництва, у зв’язку з тим, що А.М.Стулін, займаючи посаду Южноукраїнського міського голови та будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, в порушення обмежень, передбачених цим Законом, станом на 12 вересня 2011 року входив до складу органу управління ТОВ «Пластик Ярд», що мало на меті одержання прибутку. При цьому, як вбачається, таким органом управління суд вважав загальні збори учасників товариства.
З огляду на викладене, а також на те, що у зверненні першого заступника Южноукраїнського міського голови, яке надійшло до Комітету у зв’язку із ситуацією, що склалася, міститься прохання надати роз’яснення щодо застосування окремих положень статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», необхідно звернути увагу на те, що відповідно до пункту 4 частини першої та пункту 1 частини сьомої статті 79 цього Закону відповідна рада має повноваження щодо прийняття рішення про дострокове припинення повноважень міського голови за порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених цим Законом. Такі обмеження встановлені виключно у статті 12 даного Закону, згідно з частиною четвертою якої міський голова не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.
Водночас згідно з абзацом першим частини другої статті 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» дострокове припинення повноважень особи на виборній посаді у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, а також відсторонення такої особи від виконання службових повноважень у випадку, зокрема, складення щодо неї протоколу про адміністративне корупційне правопорушення (див. абзац другий частини першої статті 22 цього Закону), здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Конституцією і законами України. Проте слід констатувати, що розвитку цієї норми на даний час законодавство України не містить, в тому числі базові закони у сферах протидії і запобігання корупції, а також місцевого самоврядування.
Враховуючи вищезазначене, можна констатувати, що на сьогодні вітчизняне законодавство не містить необхідних норм, які б надавали достатніх підстав для дострокового припинення повноважень Южноукраїнського міського голови.
Для всебічного, повного та об’єктивного аналізу ситуації та адекватного застосування норм чинного законодавства, на наше глибоке переконання, передусім слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 13.03.2012 року № 6-рп/2012, в якому єдиний орган конституційної юрисдикції України визнав конституційними положення пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», згідно з якими особам, уповноваженим на виконання функцій місцевого самоврядування, забороняється входити до складу органу управління підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, за винятком встановлення заборони вказаним особам брати участь у загальних зборах такого підприємства або організації.
Разом з тим, Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 р. №3206-VI щодо заборони посадовим особам місцевого самоврядування брати участь у загальних зборах підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
У зв’язку з цим маємо зазначити, що у мотивувальний частині рішення Южноукраїнського міського суду наголошується, що відповідно до статуту ТОВ «Пластик-Ярд» вищим органом підприємства є загальні збори його учасників, а міський голова А.М.Стулін саме і входив до складу органів управління товариством, що складаються з учасників або призначених ними представників.
Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що даним Рішенням Конституційного Суду України повністю нівелюються доводи місцевого та апеляційного судів, які стали підставами для визнання А.М.Стуліна винним у скоєнні адміністративного корупційного правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином вважаємо, що зазначене вище Рішення Конституційного Суду України дає всі підстави для перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами відповідних судових рішень за безпосереднім зверненням А.М.Стуліна до відповідного судового органу.
Водночас слід вказати, що питання призначення Верховною Радою України позачергових місцевих виборів Южноукраїнського міського голови потребує додаткового вивчення, оскільки фактичні підстави дострокового припинення повноважень А.М.Стуліна не узгоджуються з вимогами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Зважаючи на зазначені вище обставини, необхідно звернути увагу на фундаментальний припис частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, працівники секретаріату Комітету, А.Стулін.
Оскільки відповідно до статті 119 Конституції України та згідно з пунктом 2 статті 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян, М.Трайдук запропонував Комітету звернутися до голови Миколаївської обласної державної адміністрації з пропозицією розглянути звернення Южноукраїнського міського голови А.М.Стуліна та клопотання секретаря міської ради Г.В.Поліканіної до Верховної Ради України щодо призначення позачергових виборів міського голови та вжити заходів для відновлення законності та порушених прав.Та з огляду на те, що відповідно до пункту 9 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України прокуратура продовжує відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів, а згідно з нормами частини першої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам, про ситуацію, яка склалася в Южноукраїнській міській раді поінформувати прокуратуру Миколаївської області.Про розгляд питання на засіданні комітету, направлення звернень до голови Миколаївської обласної державної адміністрації та прокуратури Миколаївської області поінформувати Южноукраїнську міську раду та А.М.Стуліна. + звернутися до Комітету Бевза – у Олі. Пропозиції підтримано, інформацію взято до відома.
6.
СЛУХАЛИ: інформацію голови підкомітету з питань місцевого самоврядування М.Трайдука про проект Закону про статус міст-героїв Одеса та Керч (реєстр. № 4822, н.д. Л.Грач).
Доповідач поінформував присутніх, що даним законопроектом пропонується встановити спеціальний статус міст-героїв Одеса та Керч, у зв’язку з чим передбачається врегулювання в окремому законодавчому акті у вказаних містах суспільних відносин у сферах: адміністративно-територіального устрою, символіки, системи місцевого самоврядування, особливостей економічної і фінансової основи місцевого самоврядування, економічних і правових пільг, розпорядження міськими бюджетами, а також позабюджетними коштами, які належать відповідному місту.
М.Трайдук ознайомив присутніх із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, в якому Управління пропонує за наслідками розгляду у першому читанні відхилити даний законопроект та запропонував проект висновку Комітету щодо повернення його на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи.
В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, працівники секретаріату Комітету, В.Лютикова.
У ході обговорення законопроекту, народні депутати України - члени Комітету відмітили, що дана законодавча пропозиція не узгоджується з частиною другою статті 118, частиною третьою статті 133 та частиною другою статті 140 Конституції України, які передбачають визначення особливостей здійснення виконавчої влади, місцевого самоврядування та надання спеціального статусу лише двом містам в Україні – Києву і Севастополю виключно окремими законами України.
Комітет звернув увагу на те, що звання "Місто-Герой" присвоювалося Указом Президії Верховної Ради СРСР на підставі Положення від 8 травня 1965 року "Про вищу ступінь відзнаки – звання "Місто-Герой". На сьогодні в Україні, відповідно до пункту 25 частини першої статті 106 Конституції України та статей 5, 6 Закону України “Про державні нагороди” Президент України встановлює президентські відзнаки та нагороджує державними нагородами громадян України, іноземців та осіб без громадянства, а на колективних суб’єктів (якими є міста Одеса та Керч) положення цього Закону не поширюються.
Також члени Комітету зазначили, що на розгляді Верховної Ради України перебували проекти законів України про почесне звання України “Місто військової слави” (реєстр. № 7079) і про звання “Місто-герой” (реєстр. № 6016), подані народними депутатами України П.Цибенком та Б.Дейчем і О.Черноморовим. Зазначені законопроекти визначали правові засади та порядок присвоєння містам України почесного звання України “Місто-герой”, “Місто військової слави”, а також особливості їхнього правового статусу. Проте, Верховна Рада України за наслідками розгляду даних законопроектів у першому читанні проект Закону України про звання “Місто-герой” відхилила і зняла його з розгляду, а проект Закону України про почесне звання України “Місто військової слави” повернула суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Водночас народні депутати України – члени Комітету підтримали ідею правового врегулювання даної сфери правовідносин та вирішили звернутися з пропозицією до Кабінету Міністрів України доручити Міністерству юстиції України розробити положення про почесне звання України “Місто військової слави”.
УХВАЛИЛИ:
1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про статус міст-героїв Одеса та Керч (реєстр. № 4822), поданий народним депутатом України Л.Грачем, за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні повернути його суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
2. Доручити виступити з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народному депутату України - голові підкомітету з питань місцевого самоврядування М.Ф.Трайдуку.
ГОЛОСУВАЛИ: «За» – одноголосно.
Рішення прийнято.
7.
СЛУХАЛИ: інформацію голови підкомітету з питань державного будівництва В.Демчишена про проект Постанови про присвоєння місту Путивль Сумської області почесного звання "Місто партизанської слави" (реєстр. №9675, н.д. В.Даниленко).
Доповідач поінформував присутніх про те, що даним проектом Постанови пропонується присвоїти місту Путивль Сумської області почесне звання “Місто партизанської слави” задля всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників Сумської області у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.
Комітет Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України, проаналізувавши проект на відповідність його вимогам Регламенту Верховної Ради України, у своєму висновку зазначив, що застосування в проекті Постанови терміну присвоїти місту "почесне звання" не узгоджується з ідеологією чинного законодавства України про державні нагороди. Згідно з Законом України "Про державні нагороди України", державні нагороди, зокрема почесне звання, встановлюються для відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною.
Крім цього, зазначеним проектом Постанови пропонується Кабінету Міністрів України передбачати у Державному бюджеті України кошти на соціально-економічний розвиток міста Путивль Сумської області тощо. Проте, відповідно до вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до поданого проекту Постанови суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Якщо запропоновані зміни передбачають збільшення витрат бюджету, то до такого законопроекту пропонуються зміни щодо джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості.
Враховуючи викладене, В.Демчишен запропонував до обговорення проект висновку Комітету щодо повернення проекту Постанови з реєстр. № 9675 суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання, підготовлений підкомітетом з питань державного будівництва.
В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, працівники секретаріату Комітету, В.Даниленко.
УХВАЛИЛИ:
1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект постанови про присвоєння місту Путивль Сумської області почесного звання "Місто партизанської слави" (реєстр. № 9675), поданий народним депутатом України В.Даниленком, за наслідками розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
2. Враховуючи, що Законом України “Про державні нагороди України” не передбачено встановлення почесного звання “Місто партизанської слави”, звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією про розробку Міністерством юстиції України положення про запровадження такого почесного звання.
3. Доручити виступити від Комітету при розгляді цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народному депутату України, голові підкомітету з питань державного будівництва В.Демчишену.
ГОЛОСУВАЛИ: «За» – 8 народних депутатів України, «Не брали участі у голосуванні» - 6 народних депутатів України.
Рішення прийнято.
8.
СЛУХАЛИ: інформацію голови підкомітету з питань державного будівництва В.Демчишена про проект Постанови про присвоєння місту Феодосія Автономної Республіки Крим вищого ступеня відзнаки – звання "Місто-Герой" (реєстр. № 5028, н.д. Б.Дейч).
Доповідач зазначив, що даною постановою пропонується присвоєння місту Феодосії Автономної Республіки Крим вищого ступеня відзнаки – звання “Місто-Герой”. Він ознайомив присутніх з висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, в якому Управління вважає, що порушене в проекті Постанови питання щодо присвоєння місту Феодосії вищого ступеня відзнаки – звання “Місто-Герой” за своїм змістом більшою мірою належить до компетенції Президента України, ніж до компетенції Верховної Ради України. Підкомітет з питань державного будівництва загалом погоджується з аргументацією наукової експертизи та пропонує Комітету ухвалити висновок щодо повернення проекту Постанови з реєстр. №5028 суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, працівники секретаріату Комітету.
У ході обговорення даного проекту Постанови, народні депутати України - члени Комітету звернули увагу на те, що звання "Місто-Герой" присвоювалося Указом Президії Верховної Ради СРСР на підставі Положення від 8 травня 1965 року "Про вищу ступінь відзнаки – звання "Місто-Герой". На сьогодні в Україні, відповідно до пункту 25 частини першої статті 106 Конституції України та статей 5, 6 Закону України “Про державні нагороди” Президент України встановлює президентські відзнаки та нагороджує державними нагородами громадян України, іноземців та осіб без громадянства, а на колективних суб’єктів (яким є місто Феодосія) положення цього Закону не поширюються.
Також було відмічено, що на розгляді Верховної Ради України перебували проекти законів України про почесне звання України “Місто військової слави” (реєстр. № 7079) і про звання “Місто-герой” (реєстр. № 6016), подані народними депутатами України П.Цибенком та Б.Дейчем і О.Черноморовим. Зазначені законопроекти визначали правові засади та порядок присвоєння містам України почесного звання України “Місто-герой”, “Місто військової слави”, а також особливості їхнього правового статусу. Проте, Верховна Рада України за наслідками розгляду даних законопроектів у першому читанні проект Закону України про звання “Місто-герой” відхилила і зняла його з розгляду, а проект Закону України про почесне звання України “Місто військової слави” повернула суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Водночас народні депутати України – члени Комітету підтримали ідею правового врегулювання даної сфери правовідносин та запропонували звернутися з пропозицією до Кабінету Міністрів України доручити Міністерству юстиції України розробити положення про почесне звання України “Місто військової слави”.
УХВАЛИЛИ:
1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України про присвоєння місту Феодосії Автономної Республіки Крим вищого ступеня відзнаки – звання “Місто-Герой” (реєстр. №5028), поданий народним депутатом України Дейчем Б.Д., за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні повернути його суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
2. Доручити виступити з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народному депутату України, голові підкомітету з питань державного будівництва В.В. Демчишену.
ГОЛОСУВАЛИ: «За» – 8 народних депутатів України, «Не брали участі у голосуванні» – 6 народних депутатів України.
Рішення прийнято.
9.
СЛУХАЛИ: інформацію голови підкомітету з питань місцевого самоврядування М.Трайдука про проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту бездомних осіб (реєстр. № 9475, КМУ, М.Азаров).
Доповідач зазначив, що основною метою зазначеного законопроекту, за визначенням суб‘єкта права законодавчої ініціативи, є приведення у відповідність діючого законодавства до Закону України “Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей” та запобігання виникненню законодавчих колізій.
Даним законопроектом пропонує внести суттєві зміни в частині заміни слів “бездомний громадянин”, “спеціалізований заклад, що здійснює облік бездомних громадян”, “будинок для бідних та безпритульних” тощо словами “бездомна особа”, “центр обліку”, “відповідні заклади, що здійснюють облік бездомних осіб”, “заклади соціального захисту для бездомних осіб” тощо. Крім того, передбачається розширення власних (самоврядних) повноважень органів місцевого самоврядування та повноважень місцевих органів виконавчої влади повноваженнями щодо організації та надання допомоги бездомним особам. При цьому зміни вносяться, зокрема, до таких законів України, як:
– “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики” (абз. 15 ч.1 ст. 8);
– “Про Державний реєстр виборців” (ч. 3 ст. 8, абз. 1 ч. 8 ст. 22);
– “Про вибори Президента України” (абз. 1 ч. 7 ст. 34);
– “Про вибори народних депутатів України” (п. 10 ч. 20 ст. 39, п.7 ч. 4 ст. 44, абз. 1 п. 7 ч. 8 ст. 102-3);
– “Про житловий фонд соціального призначення” (ст. 1, ч. 2 ст. 10, ст.ст. 14, 15 та 21);
– “Про місцеве самоврядування в Україні” (п.п. 5, 6 ч.1 ст.34);
– “Про місцеві державні адміністрації” (п.п. 2, 10 ст. 23).
В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, працівники секретаріату Комітету, В.Пархоменко, І.Тарабукіна.
Голова підкомітету наголосив на тому, що відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей”, органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади утворюють заклади соціального захисту для бездомних осіб. У разі реалізації таких повноважень утворені органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади відповідно до закону центри обліку або інші заклади соціального захисту бездомних осіб згідно із статтею 91 Бюджетного кодексу України мають утримуватись за рахунок місцевих бюджетів.
Однак механізмів компенсації додаткових витрат урядовий законопроект не пропонує, хоча відповідно до частини третьої статті 142 Конституції України, витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади мають компенсуватися державою.
Було закцентовано увагу на тому, що віднесення питання соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей до категорії питань місцевого значення є необґрунтованим і помилковим. Зазначена проблематика носить загальнодержавний характер і вимагає суттєвих централізованих зусиль вищих органів державної влади та всієї виконавчої вертикалі, а не розпорошення важливої державної справи по селах і містах. Це підтверджує весь історичний досвід нашої держави, зокрема періоди після катастрофічних воєнних конфліктів ХХ століття.
Стосовно запропонованих змін до Закону України “Про вибори народних депутатів України” зазначалось, що вони стосуються Закону, який втратив чинність. При цьому прийнятий у новій редакції 17 листопада 2011 року Закон України “Про вибори народних депутатів України” № 4061-VI не містить положень, які потребують приведення у відповідність до Закону України “Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей”.
Директор Аналітичного центру Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України” В.Пархоменко зазначив, що пропоновані законопроектом додаткові повноваження спрямовані на перенесення відповідного фінансового навантаження з Державного бюджету України на бюджети місцевого самоврядування. Також пропонується виключити із зазначеного законопроекту передбачене доповнення до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, яке є дублюванням норм Закону України “Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” та не допускати наділення органів місцевого самоврядування повноваженнями, які за своєю суттю є загальнодержавними.
Голова підкомітету з питань місцевого самоврядування М.Трайдук ознайомив присутніх із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, в якому висловлюється низку зауважень та пропозицій до законопроекту. Підкомітетом з питань місцевого самоврядування підготовлено проект висновку Комітету щодо прийняття даного законопроекту за основу, який надано для розгляду народним депутатам України – членам Комітету.
УХВАЛИЛИ:
1. Рекомендувати Верховій Раді України відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту бездомних осіб (реєстр. № 9475) прийняти за основу та доручити Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування підготувати його до другого читання.
2. Визначити співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народного депутата України, голову підкомітету з питань місцевого самоврядування Трайдука М.Ф.
ГОЛОСУВАЛИ: «За» – 9 народних депутатів України, «Не брали участі у голосуванні» – 5 народних депутатів України.
Рішення прийнято.
10.
СЛУХАЛИ: інформацію голови підкомітету з питань місцевого самоврядування М.Трайдука про проект Закону про внесення змін до статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо забезпечення прозорості роботи місцевих рад) (реєстр. №9599, н.д. А.Гриценко).
Доповідач поінформував присутніх, що даним законопроектом передбачається законодавчо закріпити проведення засідань місцевих рад виключно у відкритому режимі та прямо заборонити проведення закритих засідань місцевих рад (крім випадків розгляду питань, інформація з яких становить державну таємницю або таємницю слідства, – на час розгляду відповідного питання, – із забороною паралельного або проміжного розгляду будь-яких інших питань), визнати право будь-кого бути присутнім на засіданні місцевої ради при розгляді відкритих питань як невідчужуване та таке, що не вимагає отримання будь-яких дозволів чи акредитацій.
М.Трайдук ознайомив присутніх із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, в якому висловлюється низка зауважень до пропонованих законопроектом змін як концептуального, так і юридико-технічного характеру. Зокрема, не враховано ту обставину, що місцеві ради не мають у своєму розпорядженні приміщень, які могли б вмістити будь-яку кількість бажаючих бути присутніми на їх засіданнях. Також йдеться про те, що приписи щодо гласності під час засідань місцевих рад повинні враховувати необхідність належного балансу між дотриманням принципу гласності та забезпеченням безперешкодної та ефективної діяльності місцевої ради.
На думку фахівців Головного управління нова редакція частини шістнадцятої статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” не зовсім узгоджується з чинним Законом України “Про інформацію”. Також не взято до уваги, що чинне законодавство вже містить механізми забезпечення принципу гласності у діяльності місцевих рад.
Погоджуючись із аргументацією наукової експертизи, підкомітет з питань місцевого самоврядування підготував проект висновку Комітету щодо повернення законопроекту з реєстр. №9599 суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, працівники секретаріату Комітету.
УХВАЛИЛИ:
1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України внесення змін до статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (щодо забезпечення прозорості роботи місцевих рад) (реєстр. № 9599), внесений народним депутатом України А.Гриценком, повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
2. Визначити співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народного депутата України – голову підкомітету з питань місцевого самоврядування Трайдука М.Ф.
ГОЛОСУВАЛИ: «За» – 10 народних депутатів України, «Утрималися» - 4 народних депутати України.
Рішення прийнято.
11.
СЛУХАЛИ: інформацію голови підкомітету з питань державного будівництва В.Демчишена про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України" (щодо присвоєння звання Герой України) (реєстр. № 9537, н.д. А.Яценюк).
Доповідач поінформував присутніх про те, що даним законопроектом вносяться зміни до Закону України “Про державні нагороди України”. Зокрема, пропонується встановити, що державними нагородами можуть бути нагороджені не лише громадяни України, іноземці, особи без громадянства (як у чинному Законі), а й “усі громадяни колишнього СРСР, які постійно проживали на території України”. Також передбачено можливість присвоєння звання Герой України “іноземцям, особам без громадянства та усім громадянам колишнього СРСР, які постійно проживали на території України, за заслуги, які мали місце в минулому і пов’язані зі становленням та розвитком незалежної України”.
В.Демчишен ознайомив членів Комітету із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, в якому висловлюється ряд зауважень до законопроекту та вказано, що він потребує доопрацювання.
Погоджуючись із аргументацією наукової експертизи, підкомітет з питань державного будівництва підготував проект висновку Комітету щодо повернення законопроекту з реєстр. № 9537 суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, працівники секретаріату Комітету.
УХВАЛИЛИ:
1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України" (щодо присвоєння звання Герой України) (реєстр. № 9537), поданий народним депутатом України А.Яценюком, за наслідками розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
2. Доручити виступити від Комітету при розгляді цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народному депутату України, голові підкомітету з питань державного будівництва В.Демчишену.
ГОЛОСУВАЛИ: «За» – 10 народних депутатів України, «Утрималися» – 4 народних депутати України.
Рішення прийнято.
12.
СЛУХАЛИ: інформацію голови підкомітету з питань державного будівництва В.Демчишена про перейменування села Просокиряни Глибоцького району Чернівецької області.
Доповідач поінформував присутніх про те, що до Верховної Ради України з поданням про перейменування села Просокиряни Глибоцького району Чернівецької області звернулася Чернівецька обласна рада. Необхідність перейменування села Кизилівка ініційовано його жителями у зв’язку із неможливістю для мешканців укладати цивільно-правові угоди, оскільки зазначена в документах назва населеного пункту не відповідає офіційному обліку адміністративно-територіальних одиниць Чернівецької області.
В.Сінченко зазначив, що питання про перейменування села Просокиряни Глибоцького району Чернівецької області погоджено відповідно до законодавства, розглянуто і схвалено Сучевенською сільською радою Глибоцького району, Глибоцькою районною та Чернівецькою обласною радами.
Також у висновку Інституту української мови НАН України, наголосив доповідач, підготовленого за зверненням Комітету, вказується, що варіант зміни назви Просикуряни більшою мірою відображає первісну форму назви населеного пункту, аніж Просокиряни, у зв’язку з чим, Інститут української мови вважає за можливе перейменування села Просокиряни на Просикуряни.
Підкомітетом з питань державного будівництва опрацьовано надіслані матеріали та підготовлено проект висновку Комітету про перейменування села Просокиряни Глибоцького району Чернівецької області, який надано для розгляду народним депутатам України – членам Комітету.
В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, працівники секретаріату Комітету.
УХВАЛИЛИ:
1. Підтримати подання Чернівецької обласної ради щодо перейменування села Просокиряни Сучевенської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області на село Просикуряни та доручити народним депутатам України – членам Комітету розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України «Про перейменування села Просокиряни Глибоцького району Чернівецької області».
2. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини першої та частини другої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України «Про перейменування села Просокиряни Глибоцького району Чернівецької області» прийняти за основу та в цілому.
3. Визначити доповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України голову підкомітету з питань державного будівництва, народного депутата України В.Демчишена.
ГОЛОСУВАЛИ: «За» – 9 народних депутатів України, «Проти» – 5 народних депутатів України.
Рішення прийнято.
Голова Комітету О.ОМЕЛЬЧЕНКО
Секретар Комітету С.ГОРДІЄНКО
ПИТАННЯ ПОРЯДКУ ДЕННОГО,
ЯКІ РОЗГЛЯНУЛИ НА ЗАСІДАННІ КОМІТЕТУ
21.03.2012 року
1. Про проект Закону України «Про громадські організації» (реєстр. № 7262-1, н.д. Ю.Мірошниченко, С.Подгорний, А.Шевченко та ін.)
2. Про доручення Голови Верховної Ради України В.Литвина щодо підготовки проекту постанови Верховної Ради України про відкликання проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо особливостей голосування виборців з особливими потребами) (реєстр. № 9306) та зняття його з розгляду у зв’язку з його відкликанням народними депутатами України В.Сушкевичем та Я.Сухим.
3. Про звернення Городницького сільського голови Городенківського району Івано-Франківської області Б.Козака.
4. Про доручення Голови Верховної Ради України В.Литвина щодо підготовки Комітетом узагальненої інформації про кількість постанов Верховної Ради України щодо призначення позачергових місцевих виборів, прийнятих після 31 жовтня 2010 року, та про підстави, з яких такі вибори проводилися.
5. Про ситуацію, що склалася в Южноукраїнській міській раді Миколаївської області.
6. Про проект Закону про статус міст-героїв Одеса та Керч (реєстр. № 4822, н.д. Л.Грач).
7. Про проект Постанови про присвоєння місту Путивль Сумської області почесного звання "Місто партизанської слави" (реєстр. №9675, н.д. В.Даниленко).
8. Про проект Постанови про присвоєння місту Феодосія Автономної Республіки Крим вищого ступеня відзнаки - звання "Місто-Герой" (реєстр. № 5028, н.д. Б.Дейч).
9. Про проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту бездомних осіб (реєстр. № 9475, КМУ, М.Азаров).
10. Про проект Закону про внесення змін до статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо забезпечення прозорості роботи місцевих рад) (реєстр. № 9599, н.д. А.Гриценко).
11. Про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України" (щодо присвоєння звання Герой України) (реєстр. № 9537, н.д. А.Яценюк).
12. Про перейменування села Просокиряни Глибоцького району Чернівецької області.