Про проект Закону України про внесення змін до статті 34 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”
(реєстр. № 10426 від 03.05.2012)
За доручення Голови Верховної Ради України В.Литвина Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування розглянув на своєму засіданні проект Закону України про внесення змін до статті 34 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (щодо пропозицій спеціально уповноваженого органу) (реєстр.№10426 від 03.05.2012), поданий Кабінетом Міністрів України.
Зазначений законопроект, за визначенням суб’єкта права законодавчої ініціативи, розроблений з метою вдосконалення правових та організаційних засад провадження державної регуляторної політики органами та посадовими особами місцевого самоврядування шляхом обов‘язкового надання спеціально уповноваженим органом, яким згідно зі статтею 18 цього Закону є центральний орган виконавчої влади з питань державної регуляторної політики, пропозицій до проекту регуляторного акту, розробленого органом та/або посадовою особою місцевого самоврядування.
Комітет звертає увагу на сферу дії проекту Закону, який стосується діяльності всіх місцевих рад, утворених ними виконавчих органів, постійних комісій, депутатського корпусу, посадових осіб місцевого самоврядування. Йдеться про підготовку рішень, які підпадатимуть під визначення регуляторних, а це, фактично, всеохоплююче коло питань, віднесених до відання місцевого самоврядування Конституцією та законами України, оскільки практично скрізь здійснюється господарювання.
Погоджуючись з експертними висновками Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» щодо вищезгаданого проекту Закону, Комітет відзначає, що він передбачає істотне ускладнення процедури розгляду місцевими радами проектів місцевих нормативно-правових актів, що носять регуляторний характер.
Додатково до розгляду внесеного проекту постійною комісією та місцевою радою передбачається необхідність подання постійною комісією місцевої ради проекту нормативно-правового акту та підготовленого експертного висновку щодо його регуляторного впливу на розгляд спеціально уповноваженого органу для підготовки у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проекту відповідно до принципів державної регуляторної політики. Після цього, отримавши пропозиції спеціально уповноваженого органу, постійна комісія має знову готувати свої висновки на розгляд місцевої ради вже з врахуванням тих пропозицій, а при представленні на пленарному засіданні місцевої ради проекту нормативно-правового акту, що носить регуляторний характер, голова постійної комісії повинен доповідати на сесії місцевої ради, крім висновків своєї постійної комісії, також і пропозиції спеціально уповноваженого органу разом з рішенням комісії про їх врахування.
Включення державного органу в процес підготовки рішення місцевої ради (локальної нормотворчості) може стати небезпечним прецедентом для вітчизняного законодавства і започаткувати розширення втручання інших державних органів у справи місцевого самоврядування. Адже досі таке втручання чинним законодавством не передбачається. Воно прямо порушує принципи правової та організаційної автономності місцевого самоврядування і суперечить статтям 4, 6, 7, 8 Європейської хартії місцевого самоврядування.
Комітет не бачить необхідності включення до процесу розгляду проектів локальних нормативно-правових актів чергової бюрократичної інстанції на рівні центрального органу виконавчої влади. Принаймні, в пояснювальній записці до законопроекту конкретні аргументи на його користь відсутні. Маючи широку інформацію з усіх регіонів України щодо проблем місцевого самоврядування, в тому числі за матеріалами форумів, обговорень, слухань, круглих столів, конференцій, телевізійних, газетних, інтернет-репортажів тощо, Комітет зазначає, що серед маси пропозицій з покращення ситуації на місцях ніколи не пропонувалася ідея включення виконавчої влади у суто внутрішній регламентний процес підготовки рішень органами місцевого самоврядування. Навпаки, завжди йшлося про зворотнє: більше самостійності, більше відповідальності перед громадою, а не підконтрольності виконавчій бюрократії.
Також пропонована Урядом новація передбачає додаткове до запроваджених Законом України «Про доступ до публічної інформації» (20 робочих днів, або ж 28 календарних) строків підготовки документів, оскільки йдеться про додатковий етап розгляду проекту нормативно-правового акту з включенням до процесу ще одного суб’єкту – тепер вже державного органу. При цьому терміни підготовки і надання цим органом пропозицій до проекту не обмежуються. Така ситуація є вкрай несприятливою для місцевої економіки, комунального господарства, інших галузей самоврядної сфери, особливо за потреби ухвалення оперативних, невідкладних, вкрай необхідних рішень.
Комітет висловлює здивування з того факту, що в черговий раз внесений Кабінетом Міністрів України проект Закону, на порушення вимог Закону України «Про асоціації органів місцевого самоврядування», не надсилався на погодження до провідних асоціацій органів місцевого самоврядування з всеукраїнським статусом, з ними не проводилося жодних консультацій щодо змісту законопроекту. Крім того, твердження авторів пояснювальної записки, що розроблений документ «не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць і не впливає на регіональний розвиток, а тому не потребує погодження з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування» виглядає відвертим цинізмом, знущанням над реальним станом справ і свідомим введенням в оману депутатського корпусу та громадян України. Надуманою видається відмова розробників від консультацій з громадськістю, а підприємницька спільнота не може бути зацікавлена з затягуванні процесу прийняття необхідних їй рішень. Також необґрунтоване твердження, що «у проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень». Адже включення до процесу прийняття рішення додаткової бюрократичної ланки якраз і збільшує такі ризики.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 28.05.2012 №16/3-552/10426 висловлює низку зауважень до законопроекту. Зокрема, вказується, що надмірна бюрократизація процесу прийняття регуляторних актів представницьких органів місцевого самоврядування може призвести до затягування процесу прийняття зазначених актів і стати підґрунтям для вчинення правопорушень, у тому числі корупційних. Також йдеться, що зазначена процедура, за якою представницький орган місцевого самоврядування щодо змісту свого правового акту має враховувати думку центрального органу виконавчої влади, є досить сумнівною з точки зору природи взаємовідносин між цими органами, оскільки згідно із ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Крім цього, звертається увага на те, що у ст. 144 Конституції України вже передбачений спосіб усунення невідповідності рішень органів місцевого самоврядування законам України, за її змістом такі рішення зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління полягає у доцільності відхилення за результатами розгляду у першому читанні поданого Урядом проекту Закону України про внесення змін до статті 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Зважаючи на вищезазначені обставини, заслухавши інформацію підкомітету з питань місцевого самоврядування, з’ясувавши позицію народних депутатів України – членів Комітету, запрошених на засідання осіб, взявши до уваги висновки Головного науково-експертного управління та Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України», всебічно обговоривши питання Комітет у х в а л и в:
1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 2 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до статті 34 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”(реєстр. № 10426) за наслідками розгляду у першому читанні відхилити.
2. З огляду на зміст проекту Закону за реєстр. № 10426, який всупереч існуючому конституційному порядку здійснення влади в Україні, міжнародним зобов’язанням держави у відповідній сфері кардинально змінює систему підготовки рішень органами місцевого самоврядування, порушуючи загальновизнані світові, європейські, вітчизняні принципи організаційної та правової самостійності місцевого самоврядування, констатуючи його тісну пов’язаність з предметом відання Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, маючи на меті сприяння всебічному, об’єктивному і неупередженому розгляду відповідного питання, недопущення утиску інтересів територіальних громад та сформованих ними самоврядних органів влади, звернутися до Голови Верховної Ради України В.Литвина з пропозицією надати Комітету можливість виступу із співдоповіддю при розгляді законопроекту за реєстр. № 10426, на пленарному засіданні Верховної Ради України та розповсюдити висновок Комітету щодо вказаного проекту Закону серед народних депутатів України.
3. Доручити виступити із співдоповіддю при розгляді проекту Закону України про внесення змін до статті 34 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” Секретарю Комітету, народному депутату України С.Гордієнку.