Відкритий діалог «Оптимізація адміністративно-територіального устрою та її вплив на територіальну організацію і адміністрування виборів» (19 грудня 2022 року, м.Житомир)
19 грудня 2022, 11:00
Народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін зазначив, що «необхідно обговорити ті майбутні кроки, які будуть стосуватися сфери адміністративно-територіального устрою, виборчого законодавства і подібних речей. Оскільки це безпосередньо стосується місцевого самоврядування, то правильно починати обговорювати це з представниками місцевого самоврядуванням. І Житомир – це перший регіон, в якому ми проводимо таке обговорення».
Начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко зауважив, що Житомирщина до війни була серед лідерів процесу децентралізації, і цю реформу необхідно продовжувати: «Війна поставила перед нами нові виклики та пріоритети. Територіальні громади навчилися жити та працювати в нових умовах. Громади й райони, які були об’єднані ще два роки тому, показали, як вони можуть тримати удар та реагувати на виклики воєнного часу. Якщо ми хочемо перемогти у цій війні та створити потужну незалежну державу, ми в жодному разі не повинні зупинятися».
Житомирський міський голова Сергій Сухомлин вказав на важливість проведення таких форм обміну думками на всіх рівнях влади та громад, адже це позитивно впливає на вирішення проблем: «Перш за все, хочу подякувати народним депутатам за можливість такого діалогу. Насправді, впродовж останніх двох років у нас відбувається діалог і з Кабінетом Міністрів, і з Верховною Радою, і з Офісом Президента. І всі ці майданчики та комунікації дають можливість зрозуміти один одного, і від цього є результат для місцевого самоврядування».
Члени Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Вячеслав Рубльов, Олександр Аліксійчук, Віталій Войцехівський наголошували на необхідності детального опрацювання питань оптимізації (корегування) адміністративно-територіального устрою в умовах воєнного часу і з огляду на поствоєнний період, коли відновлюватиметься зруйноване і запускатиметься економіка на місцях.
Також у їхніх виступах йшлося про строки призначення виборів після припинення воєнного стану, механізми визначення належності особи до окремої територіальної громади з метою подальшої реалізації її виборчих прав, формування відповідної законодавчої основи. При цьому було звернуто увагу на ту обставину, що в Європі немає достатнього досвіду проведення виборів в умовах, коли в територіальних громадах є багато внутрішньо переміщених осіб, низка територій перебувала в тимчасовій окупації. В цьому сенсі слід звернути увагу на напрацювання Боснії і Герцеговини, яка проводила вибори після завершення військового стану.
Перша частина дискусії була присвячена ключовим принципам та критеріям формування адміністративно-територіального устрою та основним викликам, обумовленим військовою агресією російської федерації проти України. Зокрема активно було обговорено законопроекти з реєстр. №4664 та №8263.
Очільник підкомітету В.Безгін повідомив про необхідність корегування адміністративно-територіального устрою. Він вказав, що «По-перше, укрупнення – це загальносвітова тенденція, яка допомагає громадам надавати якісні послуги громадянам. По-друге, потрібно зважати на нову безпекову та економічну реальність: «Ми розуміємо, що потрібно корегувати будь-які дії в залежності від економічного потенціалу тієї чи іншої території. Тобто якщо громада знищена вщент чи залежала від конкретного підприємства, яке тепер зруйноване, то їй вкрай проблематично буде в подальшому забезпечувати життєдіяльність своїх громадян. Держава має відповідати на такі виклики».
Заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода наголосив на необхідності продовжувати реформу децентралізації, оскільки на це є суспільний запит і підтримка 76,5% українців. На його думку, нове законодавче регулювання адміністративно-територіального устрою дозволить не лише врахувати нові реалії та спроможності громад, а й виправити попередні неточності.
Представники всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування наголошували на необхідності більш тісної координації дій з місцевим самоврядуванням щодо можливих змін, аби уникнути несподіванок. Також серед побажань на адресу владних інституцій була висловлена пропозиція вчасно попереджати самоврядну спільноту про такі зміни.
У другому блоці учасники обговорили проблемні питання організації та підготовки виборів у повоєнний період та можливі шляхи їх законодавчого врегулювання.
Народний депутат України, голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Аліна Загоруйко зауважила, що «війна відкрила чимало непростих питань. Наприклад, якими мають бути передумови повоєнних виборів, як провести голосування з огляду на значну кількість внутрішньо переміщених осіб або як реалізувати виборчі права громадян, яких підозрюють у колабораціонізмі?» Очільниця підкомітету закликала учасників долучатися до пошуку шляхів вирішення проблемних питань. «Я переконана, що все обговорене знайде відображення у наших законодавчих ініціативах. Не стійте осторонь цих проблем, звертайтеся. Ми завжди готові до такого діалогу і, сподіваюся, продовжимо його в інших регіонах», – вказала А.Загоруйко.
Член Центральної виборчої комісії Сергій Постівий нинішніми проблемами вважає відсутність оновленого обліку виборців, питання внутрішньо переміщених осіб, руйнування «виборчої» інфраструктури, неточності щодо адрес в державному реєстрі виборців, зміни адміністративно-територіальних меж та фінансування виборів. З огляду на всі ці виклики представник ЦВК запропонував розглянути варіант збільшення строку для проведення виборів у післявоєнний період.
У обговоренні також взяли участь представники громадського та експертного середовища.
Представник «Громадянської мережі «ОПОРА» Павло Романюк зазначив, що кількість виборців та їхнє переміщення є ключовим для виборчого процесу, тому вкрай важливо спершу точно визначити та верифікувати виборців.
Виконавчий директор Центру дослідження верховенства права НАУКМА Володимир Венгер висловив думку, що критерії проведення виборів в регіонах України не мають бути універсальними й повинні зважати не тільки на безпекову ситуацію, а й на особливості адміністративно-територіального устрою та роботу органів місцевого самоврядування. Також, на його погляд, критично важливо забезпечити справедливі умови політичної конкуренції.
Керівник компоненту «Розробка політики та впровадження реформи децентралізації», Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» Ігор Парасюк наголосив, що «законопроект №8263 дозволяє продовжити реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади, та продовжити процеси в сфері адмінтерустрою, які стались після тектонічних змін 2020 року і, нарешті, дозволяє суттєво актуалізували і посилити законодавче забезпечення адміністративно-територіального устрою. Це перший етап на шляху до внесення змін до Конституції, які будуть можливі після війни та, зрештою, на шляху до прийняття Закону про адміністративно-територіальний устрій. У цьому законопроекті важливо звернути увагу на статті, які стосуються встановлення і зміни меж населених пунктів, адже це важлива категорія, яка впливатиме на економічний та просторовий розвиток, а також і на виборчі аспекти».
У заході також взяли участь представники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, Центральної виборчої комісії, експертного середовища тощо.
Відкритий діалог відбувся за сприяння та підтримки Проекту USAID «Підвищення ефективності роботи і підзвітності органів місцевого самоврядування» («ГОВЕРЛА»), Програми USAID «РАДА: наступне покоління», Міжнародної фундації виборчих систем (IFES)
Відеозапис відкритого діалогу в Житомирі можна переглянути за цим посиланням: https://bit.ly/3WbJ4r9