Про проект Постанови Верховної Ради України

про збереження найменування міста Дніпропетровськ

Дніпропетровської області (щодо зміни етимології найменування міста – визначення найменування міста Дніпропетровська за назвою

ріки Дніпро та на честь Святого Апостола Петра)

(реєстр. № 4001 від 03.02.2016р.)

____________________________________________________________________________________________________________________

         За дорученням Голови Верховної Ради України В.Гройсмана Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування розглянув на своєму засіданні проект Постанови Верховної Ради України про збереження найменування міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області (щодо зміни етимології найменування міста – визначення найменування міста Дніпропетровська за назвою ріки Дніпро та на честь Святого Апостола Петра) (реєстр. № 4001 від 03.02.2016р.), внесений народним депутатом України О.Вілкулом.

Проектом Постанови пропонується перейменувати місто Дніпропетровськ Дніпропетровської області на місто Дніпропетровськ, змінивши етимологію найменування міста (визначити найменування міста Дніпропетровська за назвою ріки Дніпро та на честь Святого Апостола Петра).

Відповідно до пункту 8 статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» Верховна Рада України у тримісячний строк, який обчислюється з дня закінчення строку, визначеного пунктом 7 цієї статті Закону, приймає рішення про перейменування населених пунктів та районів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, з урахуванням пропозицій, поданих Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, та рекомендацій Українського інституту національної пам’яті.

Український інститут національної пам’яті у своїх рекомендаціях зазначив, що у назві міста Дніпропетровськ використано ім’я Петровського Григорія Івановича – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., встановлення радянської влади, переслідування учасників боротьби за незалежність України у ХХ ст., організації Голодомору 1932–1933 рр. в Україні та яка обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР та УРСР. Враховуючи зазначене, Інститут рекомендує перейменувати місто Дніпропетровськ на місто Дніпро.

Комітет також розглянув рішення Дніпропетровської міської ради №7/2 від 22 грудня 2015 року «Про перейменування міста Дніпропетровськ в місто Дніпропетровськ», у якому Дніпропетровська міська рада висловила таку ж пропозицію – перейменувати місто Дніпропетровськ на місто Дніпропетровськ шляхом зміни етимології найменування міста – визначення найменування міста Дніпропетровська за назвою ріки Дніпро та на честь Святого Апостола Петра.Комітет відзначає, що законами України «Про географічні назви» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» не передбачено зміну назви населеного пункту шляхом зміни її етимології.

Заслухавши інформацію підкомітету з питань місцевих органів виконавчої влади та територіального устрою, з’ясувавши позицію народних депутатів України – членів Комітету, запрошених на засідання осіб, всебічно обговоривши питання Комітет у х в а л и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 2 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Постанови про збереження найменування міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області (щодо зміни етимології найменування міста – визначення найменування міста Дніпропетровська за назвою ріки Дніпро та на честь Святого Апостола Петра) (реєстр. №4001), внесений народним депутатом України О.Вілкулом за наслідками розгляду в першому читанні відхилити.

2. Визначити співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народного депутата України, голову підкомітету з питань місцевих органів виконавчої влади та територіального устрою М.Федорука.