СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування

від 02 вересня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету С.В.ВЛАСЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте за невеличке запізнення. Як мені доповів наш секретаріат, у нас 11 людей присутні на засіданні нашого комітету із необхідних нам для кворуму 9, а відтак ми можемо розпочати засідання комітету. Інші колеги відсутні з різних причин, вони, в принципі, всі повідомили причини відсутності. Тому дозвольте розпочати засідання Комітету з державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України.

Я би хотів на початку зазначити, що у деяких наших колег відбулися певні події в житті, зокрема були дні народження у наших колег Олени Петрівни Бойко і Олександра Володимировича Дехтярчука. Не буду називати вік. (Оплески) Вік з одного боку юний для подальшого життя, але, з другого  боку, поважний для того досвіду, який наші колег, беззаперечно, мають… Олена Володимирівна, ну кожний про своє. Тому я ще раз  хотів привітати наших колег.

Вам роздано порядок денний, проект порядку денного чи є заперечення проти прийняття за основу законопроект… Проект порядку денного, пробачте. Якщо немає, то я пропоную проголосувати за основу проект порядку денного сьогоднішнього засідання комітету, хто – "за", прошу  голосувати, колеги. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто – утримався? Немає.

Чи є зміни та доповнення до  проекту порядку денного? Якщо немає то я пропоную проголосувати порядок денний в цілому. Хто – "за", колеги. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто – утримався? Немає. Рішення прийнято одноголосно. Єдине, що  я би хотів додати, що на  засіданні нашого комітету присутні представники Консультативної місії Європейського Союзу це Лайді Сурва – стратегічний радник з питань адміністративної реформи і Євген Килимник та Ольга Гороненко – це старші асистенти. Давайте ми їх також привітаємо на сьогоднішньому засіданні. (Оплески)

Я так думаю, що вони допоможуть нам  розібратися з пунктом  першим порядку денного проекту Закону про державну  службу (реєстраційний номер 2490). Це підготовка  до другого читання, ви знаєте, що  у нас була створена робоча група було  багато дискусій. Наскільки мені відомо відбулося засідання підкомітету одне і сьогодні відбулося друге засідання підкомітету.

Тому до слова запрошується  голова підкомітету керівник робочої групи Альона Іванівна Шкрум.

Будь ласка, Альона Іванівна.

 

ШКРУМ А.І. Дякую, Сергію Володимировичу.

Я буду дуже коротко, ми  вже не перший раз  розглядаємо цей важливий законопроект, який фактично має запустити реформу державної служби, Дійсно, у нас відбулося засідання… У нас повністю завершилася, як треба сказати процедура роботи робочої групи до  якої були долучені  більше 50 представників різних експертних середовищ: громадських об'єднань, міністерств, органів центральної влади, в тому числі міжнародних організацій, за що ми дуже вдячні. Робоча група напрацювала варіант до другого читання. Наразі у нас відбулося 16 липня перше засідання підкомітету, на якому були розглянуті поправки до  ключових статей 1-16, ми розглянули всі поправки до 570-ї. Нам вдалося досягти, ну, певних консенсусів, компромісів. На розгляд комітету, ну, насамперед, підкомітетом було вирішено відхилити технічну поправку "Самопомочі", яка зустрічається по всьому тексту щодо заміни терміну "державний орган" терміном "орган державної влади" у зв'язку із аналітичною довідкою, яку надало також науково-юридичне управління Верховної Ради України.

Було вирішено підтримати поправки групи народних депутатів, їх більше 30 по всьому тексту, щодо посилення гарантій використання державної мови державними службовцями і знання та вільного користування  українською мовою державними службовцями, це теж поправки по всьому тексту закону.

Була погоджена редакція статей на підкомітеті щодо сфери дії закону та категорій посад державної служби запропонована робочою групою, це надважливий крок, який ми вже змогли погодити. І сподіваюся, що в залі він теж буде погоджений і на засіданні комітету.

Були підтримані пропозиції народних депутатів: Ледовських та Бойко щодо дозволу державним службовцям бути членами політичних партій, крім державних службовців категорії "А", які на час державної служби на посаді мають призупинити своє членство в політичній партії.

А також було підтримано мою пропозицію і пропозицію громадських активістів щодо заборони державним службовцям обіймати посади в керівних органах політичної партії. Оце був той консенсус щодо політичної неупередженості, який ми знайшли на підкомітеті, який я виношу на засідання комітету.

Також було вирішено важливе питання: включити до складу комісії з вищого корпусу державної служби нашим голосуванням на підкомітеті по одному представнику від кожної фракції коаліції. Теж виношу на розгляд комітету неоднозначне положення, ну, це був той консенсус, який ми дійшли в чотирьох на підкомітеті. Наразі я нагадую, у нас один представник від Верховної Ради. І було встановлено кворум комісії з питань вищого корпусу державної служби – дві третини від її складу, при тому, коли рішення ухвалюється більшістю від присутніх. Це теж був, ну, важливе таке рішення, ось.

Тому на сьогодні відбулося друге засідання підкомітету, я дуже дякую тим членам підкомітету, які долучилися, і тим депутатам, які не є членами підкомітету, але теж долучилися. Дякую, Любомиру Львовичу.  На сьогодні в нас майже завершені всі поправки. У нас залишилося розглянути на підкомітеті, якщо буде така необхідність, Х розділ і "Прикінцеві положення". Ось такими рішеннями ми виходимо на засідання комітету. Я готова доповідати вже по конкретних блоках правок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Альона Іванівна. Ми можемо піти декількома шляхами в розгляді законопроекту. Оскільки законопроект містить величезну кількість поправок. Кожну з них ми повинні пройти окремо і проголосувати. Тут немає жодних питань. Але ми можемо піти різним шляхом з точки зору обговорення того, що ми будемо підтримувати або не підтримувати.

Ну, як мінімум Альона Іванівна назвала декілька тем, які не знайшли консенсусного рішення або, скажімо, рішення на рівні підкомітету. Ми можемо спочатку обговорити їх, прийняти певні концептуальні рішення, знову-таки. І в рамках цих концептуальних рішень приймати вже рішення по конкретних поправках. Або можемо обговорювати кожну поправку окремо. Як, колеги, ви вирішите, так в цій ситуації і буде.

Можемо розпочати іти по поправках. Якщо ми побачимо, що ми, ну, не в тупику, а в певній дискусії, то тоді будемо вирішувати, як нам діяти. Але закон дуже-дуже великий. Але йти нам тільки по поправках окремих, ми по-інакшому, на жаль, не зможемо цього зробити. Можемо зробити наступним чином. І зараз, Альона Іванівна. Можемо зробити, я просто шукаю найбільш оптимальну форму роботи нашої.

Можемо зробити наступним чином. У нас насправді сьогодні є декілька питань, які реально гарячі, в тому числі і питання затвердження переліку населених пунктів, на яких не проводяться вибори, які ми зобов'язані зробити сьогодні для того, щоб буквально завтра або після завтра Верховна Рада, але в будь-якому випадку до 5 вересня, своїм рішенням затвердила.

Ми можемо зробити наступним чином. Ми можемо зараз встановити регламент роботи над цим законопроектом на сьогоднішньому засіданні. Визначитися, що це буде тривати якусь певну кількість часу, я не знаю, скільки, зараз ми визначимось. І умовно кажучи, все, що встигнемо в цей час, встигнемо. Потім перейдемо до інших питань. І якщо будуть сили і натхнення, потім повернемося до Закону про державну службу.

Як, яким чином діємо, колеги?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Другим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другим, це яким?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Спочатку гарячі питання, а потім …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, ми вже розпочали, на жаль, це питання розглядати.

 

______________. …пропозицію, одну годину розглядати питання, пов’язані з державною службою, з законопроектом. потім перейдемо до гарячих питань, якщо у нас ще буде достатньо часу залишатися ще раз розглянемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І повернемося назад.

 

_______________. …можемо там ще півгодини розглядати законопроект про державну службу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре колеги, тоді якщо ми не заперечуємо щодо такого регламенту: що ми зараз годину працюємо інтенсивно над цим законопроектом по кожній конкретній окремій   поправці. Альона Іванівна коментує поправку, якщо є запитання або немає позицій підкомітету тоді ми визначаємося в обговоренні. Якщо в принципі є  консенсусне рішення  ми його підтримаємо технічно і йдемо далі.  Працюємо в такому режимі годину. Після цього переходимо до другого і інших питань  порядку денного, і по закінченню  питань порядку денного  повертаємося до цього законопроекту, якщо буде ще нормальний час і натхнення, як то кажуть. Немає заперечень проти такої пропозиції?

Колеги, тоді, хто за  такий регламент, прошу проголосувати. Дякую. Хто - проти? Немає. Хто утримався? Немає. Дякую. Рішення прийнято одноголосно.

Будь ласка, Альона Іванівна по поправках.

Поправка  перша вона відхилена. Відхилена я так розумію одностайно. Немає в колег питань?

 

_______________. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніхто не хоче прокоментувати. Хто за те, щоб відхилити зазначену поправку, прошу  проголосувати. Дякую, колеги. Хто - проти? Немає. Хто утримався? Немає.

По другій поправці. Вона врахована частково. В чому частковісь, Альона Іванівна?

 

ШКРУМ А.І. Змінюється два слова технічно вони підкреслені от в проекті: "підзвітно" і "можливість". Тобто ви побачите…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все зрозуміло. Чи є запитання? Немає. Хто за те, щоб врахувати частково в редакції  запропонованій підкомітетом. Дякую, колеги. Хто – проти?  Немає. Хто утримався?  Немає.

Поправка третя, врахована частково. Альона Іванівна.

 

ШКРУМ А.І. Теж саме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, там не теж  саме, я не бачу ніяких редакцій в кінці.

 

ШКРУМ А.І. Вона частково врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона врахована в  цьому  формулюванні. Хто за те, щоб врахувати частково в редакції запропонованій комітетом, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Четверта поправка  Шкрум.

 

ШКРУМ А.І. Змінюється два слова…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивно, що вона врахована.

 

ШКРУМ А.І. … "ефективна" та "порядок реалізації" це два слова, от які відрізняються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є заперечення, колеги? Хто за те, щоб врахувати цю поправку, прошу проголосувати. Хто – "за"? Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався. Немає. Рішення прийнято одноголосно.

8 поправка народних депутатів Сироїд.

 

ШКРУМ А.І. 5-а, 5-а, вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, вибачте, вибачте. Економили папір, ну, це нормально.

5 поправка. Бо я теж бачу, що була 4-а, і зразу 8-а. Бережіть ліс, він нам ще знадобиться.

5 поправка народного депутата Сольвара, Матвійчука і Безбаха. Вона відхилена.

 

ШКРУМ А.І. Змінити назву статті на визначення термінів. У нас ця назва є далі, а це не визначення термінів, це конкретно два…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є запитання? Немає. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

6 поправка народного депутата Ваната і Романовського. Вона теж відхилена в повному обсязі. Що там, Альона Іванівна?

 

ШКРУМ А.І. Ну, підкомітет вирішив зберегти фактично визначення, яке було в першому читанні, як більш коротке і доцільне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто мова йде про визначення питання державної служби?

 

ШКРУМ А.І. Так, це поправки з 5 по 24-у, вони всі стосуються визначення державної служби та державного службовця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вони всі відхилені. Окрім, 9-а врахована, 10-а врахована, 11-а врахована. 12-а відхилена, 13-а відхилена, 14-а відхилена, 15-а відхилена. 16-а врахована. 17-а відхилена.

Давайте ми зробимо таким чином, колеги. У мене велике прохання. Давайте ми продивимося всі поправки, які відхилені. Якщо по них є питання, то давайте ми задамо їх відразу, а голосувати, звичайно, будемо кожну окремо. З першої по?..

 

ШКРУМ А.І. По 24-у.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З першої по 24 поправку.

 

ШКРУМ А.І. Так. І наголошую на тому, що підкомітет прийняв рішення відхилити 8 поправку, яка зустрічається неодноразово потім. Це поправка якраз по завдання і функції держави в межах повноваження органу державної влади, функції. Тобто це поправка "Самопомочі", яка зустрічається по всьому тексту щодо..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви про це говорили, роблячу свою доповідь.

 

ШКРУМ А.І. Так, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, чи є запитання по всіх відхилених поправках до 24-ї? Якщо немає, то я тоді, з вашого дозволу, буду їх ставити одразу, без обговорення на голосування. Оскільки немає по них запитань.

Тоді 6 поправка Ваната.

Хто за  те, щоб відхилити цю поправку, прошу проголосувати.  Дякую.  Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Сьома поправка, Матвієнко. Відхилена. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Восьма поправка – Сироїд, Березюк, Семенуха, Сотник, Маркевич, Пастух. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу проголосувати. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Дев'ята поправка врахована. Що там? Альона Іванівна.

 

ШКРУМ А.І. "Публічно" слово вилучається. Тобто ми говоримо, що забезпечення надання доступних високоякісних адміністративних послуг, без публічних послуг.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає заперечень у колег?

Хто за те, щоб підтримати дев'яту поправку нашого колеги Гуляєва, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

 Десята теж врахована. Що таке?...

 

ШКРУМ А.І. Абсолютно те ж саме. У нас однаково…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто за те, щоб зробити незвичний крок і підтримати поправку Альони Іванівни Шкрум, прошу проголосувати.

Дякую.

Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Одинадцята поправка нашого колеги Єленського.

 

 ШКРУМ А.І. Те ж саме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона врахована.

Хто за те, щоб підтримати цю поправку, прошу голосувати. Дякую.  Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

12-а поправка, Матвієнко, відхилена. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу голосувати. Дякую, колеги. Хто проти? Один проти. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято.

13-а, Сироїд, Березюк, Семенуха, Сотник, Маркевич, Пастух. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу голосувати. Дякую. Хто проти? Один.  Хто утримався? Немає.

Ну, можливо, якщо ви проти, може, у вас є позиція?

 

_______________.  (Мікрофон вимкнено)  Позиція є, вона неодноразово обговорювалась. Я так розумію, що підкомітет прийняв рішення, робоча група, тому нема сенсу додатково обговорювати. Але наша позиція лишається незмінною. Ми вважаємо, що формулювання "органи державної влади", воно є більш точним, більш правильним і відповідає… 

 

ШКРУМ А.І. Мікрофон включіть, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Просто оскільки йде стенограма, мікрофончик.

 

_______________.  На нашу думку, формулювання "органи державної влади", воно є більш точне, більш коректне, більш написано юридичною термінологією. Тому ми все-таки наполягаємо на цій поправці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів вас. Дякую.

14 поправка – Сироїд, Березюк, Семенуха, Сотник, Маркевич, Пастух. Вона відхилена. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто "проти"? Один. Дякую. Хто утримався? Немає.

15 поправка – Шкрум. Відхилена? 

 

ШКРУМ А.І. Демократія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ленський... Це нетрадиційне щось.

Хто за те, щоб відхилити поправку номер 15 народного депутата Шкрум? Дякую. І сама Шкрум теж, що? Бачите, от "Самопоміч". Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає. Дякую, колеги.

16 поправка народного депутата Кужель, вона врахована. Альона Іванівна.

 

ШКРУМ А.І. Додати слова "визначене законодавством", для того, щоб більше гарантій зробити для цього: "реалізація інших повноважень, визначених законодавством".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи хтось хоче висловитися з колег?

Хто за те, щоб підтримати 16 поправку народного депутата Кужель, прошу проголосувати. Дякую, колеги. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

17 поправка Скуратовського відхилена. Хто за те, щоб відхилити 17 поправку, прошу проголосувати. Дякую, колеги. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

18 поправка Ваната відхилена, Ваната і Романовського. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

19 поправка Шкрум нарешті врахована. Альона Іванівна.

 

ШКРУМ А.І. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що там з вашою поправкою, яку ви врахували?

 

ШКРУМ А.І. Доповнити словами: "крім випадків визначених законом для подальших гарантій". І після слів "такого державного органу" виключити слово "апарату секретаріату".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає запитань до Альони Іванівни?

Хто за те, щоб врахувати цю поправку, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

У мене величезне прохання: у нас кворум на грані. У нас було 11, вийшло 2, а відтак я прошу секретаріат, по-перше, з'ясувати у Олега Романовича Березюка і Олексія Олексійовича, коли вони повернуться, бо кожен наступний вихід означає, що в нас не буде кворуму і ми змушені будемо призупинити засідання  комітету.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Закрыть дверь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єсть такая партія, да, можемо закрити дверь.

20 поправка Матвієнка, вона відхилена. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

21 поправка –  Сироїд, Березюк, Семенуха, Сотник, Маркевич, Пастух, вона відхилена. Хто за те, щоб відхилити 21-у поправку, прошу проголосувати, колеги. Дякую.  Хто проти? Немає. Хто утримався? Один, дякую.

22-а поправка, Сироїд, Березюк, Семенуха, Сотник, Маркевич, Пастух, вона також відхилена. Хто за відхилення цієї поправки, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Один, дякую.

23-я поправка, Шкрум, Ленський, Єленський, Скуратовський, відхилена. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто проти? Один. Хто утримався? Немає. Демократія.

І 24-а – Грановський, поправка відхилена.  Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято.

Будь ласка, 25-а поправка, Альона Іванівна, вам слово.

 

ШКРУМ А.І. Ну, фактично, це редакційна правка. Ми включаємо просто слово "наведені нижче терміни". Воно технічне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, що немає заперечень.

Хто за те, щоб врахувати цю поправку, прошу проголосувати, колеги! Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

26-та, народного депутата Матвієнка, вона теж врахована. Я так розумію, найближчий керівник, і мова йде про пряме підпорядкування для того, щоб уточнити. Чи немає заперечень, колеги, щоб врахувати цю поправку? Хто "за", прошу проголосувати. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

27-а поправка, Шкрум, аналогічного змісту. Вона теж врахована. Хто за те, щоб врахувати цю поправку, прошу проголосувати. Дякую, колеги. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

28-а поправка, Ваната, врахована частково. Я так розумію, що теж у цьому контексті.

А що, до якої у нас поправки мова йде про це?

 

ШКРУМ А.І. У нас закінчується на 29-й, саме "безпосередній керівник", а до 61-ї йде визначення термінів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте ми з цим розберемося.

28-а поправка, Ваната, врахована частково. Хто "за", прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

29-а поправка, народні депутати Сироїд, Березюк, Семенуха, Сотник, Маркевич, Пастух. Вона враховна частково. Немає заперечень у колег? Немає. Хто за таке рішення, прошу проголосувати.  Хто – "за"? Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

З 30-ї по 61-у, Альона Іванівно, повертайтесь на  засідання комітету. 

З 30-ї по 61-у наскільки я розумію…

 

ШКРУМ А.І. Це визначення всіх термінів по закону, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ми не можемо, на жаль, в такий спосіб піти. Оскільки мова йде не про один термін, а про всі.

 

ШКРУМ А.І. Давайте тоді, якщо можна з 30-ї по… От по 31-у ми завершимо, а потім з  32-ї по  39 – це  один термін "керівник державної служби".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо. Давайте 30-у і 31-у пройдемо. 30 поправка  Скуратовського вона відхилена.

 

ШКРУМ А.І. Немає змісту доповнювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо немає заперечень, колеги, хто підтримає таке рішення підкомітету, прошу  проголосувати. Хто –"за"? Дякую. Хто проти? Немає. Хто – утримався? Немає.

31 поправка. Сироїд, Семенуха, Сотник, Маркевич, Пастух. Поправка відхилена. Альона Іванівна.

 

ШКРУМ А.І. Це визначення зустрічається далі, коли ми говоримо про  конкурс зараз воно не потрібне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олеже Романовичу! Окей.

Хто за те, щоб відхилити цю  поправку, прошу проголосувати колеги.

 

(?) БЕРЕЗЮК О.Р. Прошу називати прізвище Сироїд тільки, всіх не називайте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає питань просто я із поваги до всіх колег…

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Ми  погоджуємося просто перше прізвище.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Колеги, хто за те, щоб відхилити 31 поправку, прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався?  Немає.

 32-а, Ванат і Романовський. Вона теж  відхилена.

Альона Іванівна.

 

ШКРУМ А.І. Я би пропонувала з 32 по 39 подивитися, якщо є заперечення по відхиленим поправках фактично, дуже багато схожих. Ми змінюємо два слова з першого читання ми додаємо: "керівник державної служби в органі", а не просто  "керівник державної служби" та додаємо, "що  він займається  організацією роботи інших працівників  у цьому органі". А "прийняття рішень про розподіл бюджетних коштів" прибираємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, якщо немає заперечень, то ми зробимо в такий спосіб, як ми тоді зробили раніше, якщо немає питань до  Альони Іванівни, якщо немає заперечень по відхилених поправках тоді я буду ставити їх на голосування  одразу без обговорення. Якщо є питання, будь ласка, а якщо питань немає, то ми тоді…

Так, будь ласка, Микола Трохимович Федорук.

 

ФЕДОРУК М.Т. Можливо… Наскільки це, давайте ми домовимося, ми будемо це будемо сидіти це 24 години десь приблизно. Можливо,  якщо немає по блоку питань проголосуємо одним голосуванням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Трохимовичу, ми не маємо права це робити, положення регламенту, на жаль, чи на щастя, вимагає голосування кожної поправки окремо. (Шум у залі) Тому, на жаль, ми не можемо проголосувати одним голосуванням. Я все розумію… 

 

БЕРЕЗЮК О.Р.  В цілому не можемо? Можемо! (Сміх у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олеже Романовичу, це не до мене. Це в інший комітет, в інший кабінет, але не до мене точно.

Колеги, 32-а відхилена. Хто за те, щоб відхилити 32-у поправку, прошу голосувати. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

33-я поправка  врахована. Хто за це, прошу проголосувати. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

34-а, врахована по суті, Матвієнко. Хто "за"? Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

35-а, Сироїд та інші, врахована. Хто "за", колеги? Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

36-а, Сироїд та інші, відхилена. Хто "за", колеги? Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

37-а, Сироїд… (Шум у залі)

Ви були проти? Вибачте! Один проти.

37-а, Сироїд та інші, відхилена. Хто "за", колеги? За відхилення, я маю на увазі. Дякую. Хто проти? Немає… Один, пробачте! Хто утримався? Немає.

38-а, Власенко, чомусь врахована.

 

_______________. Ничего себе!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я в шоці!

 

_______________.  Я тоже! (Сміх у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто… Чи обговоримо може? Хто "за", колеги?  Дякую за довіру. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

39-а, Шкрум, відхилена. Хто за відхилення цієї поправки? Дякую. Хто проти? Один. Хто утримався? Немає нікого.

40-а. Що у нас, Альона Іванівна, із 40-ю і далі?

 

ШКРУМ А.І. З 40-ї по 43-ю, це поправки до посади державної служби. Ми вирішили взагалі версію першого читання і нічого не змінювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, всі ці поправки відхилені.

Якщо хтось хотів би виступити по якійсь із поправок або задати питання, будь ласка. Якщо цього немає, переходимо до голосування.

Хто за те, щоб відхилити поправку 40, прошу проголосувати? Дякую, колеги. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

 41-а поправка, Матвієнко.

Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу проголосувати, колеги. Дякую.  Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

42-а, Сироїд та інші. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає. Один утримався, пробачте.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Два.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Два утримались. Дякую.

43 поправка Скуратовського відхилена. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

44 поправка, Ванат, Романовський. Вона відхилена, Альона Іванівна.

 

ШКРУМ А.І. Якщо можна, з 44-ї по 48-у, це правки до професійної компетентності. Ми вирішили уточнити, дійсно, що це здатність особи в межах, визначених за особою повноважень. І вирішили, взяти до уваги правку "Самопомочі" і додати слово "моральні", а не тільки ділові якості. А також особистісний розвиток.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, немає заперечень до концепції?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тоді по суті ми з 44-ї по 48-у, ми погоджуємося з позицією комітету. Вони 44-у відхилили, 45-у врахували, 46-у врахували, 47-у відхилили і 48-у врахували.

 

_______________. Альона, а які моральні?

 

ШКРУМ А.І. У нас була велика дискусія, що таке моральні якості, на робочій групі. Ну, вирішили підтримати "Самопоміч".

 

_______________. Моральний кодекс…..

 

ШКРУМ А.І. Моральні та ділові якості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, починаємо голосувати? Хто за те, щоб відхилити 44 поправку народного депутата Ваната і Романовського? Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

45-а, Сироїд та інші. Врахована. Хто за врахування, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

46-а, Шкрум, Продан. Врахована. Хто за врахування, прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

47-а, Ванат, Романовський. Відхилена. Хто за врахування, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

І 48-а, Шкрум. Врахована. Хто за врахування цієї поправки, прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Далі. 49-а, Матвієнка. Відхилена. Альона Іванівна?

 

ШКРУМ А.І.  З 49-ї по 56-у, це правка до суб'єкта призначення. Ми вирішили залишити редакцію першого читання, тільки додати уточнення: посаду державної служби в державному органі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це корелюється з тим, що ви робили правки раніше. Колеги, якщо немає заперечень по цьому питанню, тоді я з вашого дозволу буду ставити на голосування послідовно  поправки з 49-ї по 56-у.

Хто за те, щоб відхилити 49 поправку  народного депутата  Матвієнка. Прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти?  Немає. Хто утримався? Немає.

50-а, Сироїд і інші. Врахована. Хто за  врахування цієї  поправки? Дякую, колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

51-а, Шкрум. Врахована. Хто за врахування цієї поправки. Дякую, колеги. Хто – проти?  Немає. Хто утримався? Немає.

52-а, Скуратовський. Відхилена. Хто за відхилення цієї поправки? Дякую, колеги. Хто – проти?  Немає. Хто утримався? Немає.

53-я, Сироїд і колеги. Врахована. Хто за врахування? Дякую. Хто – проти?  Немає. Хто утримався? Немає.

54-а, Ванат, Романовський. Відхилена. Хто за відхилення цієї поправки, прошу проголосувати. Дякую, колеги. Хто – проти?  Немає. Хто утримався? Немає.

55 поправка, Березюк, Береза, Кубів, Матіос і  інші колеги.

 

ШКРУМ А.І. Відхилено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилено.

 

ШКРУМ А.І. Можу пояснити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Альона, бо дуже великий авторський   колектив.

 

ШКРУМ А.І. Ми погоджуємося з цією поправкою, вона далі по тексту зустрічається в кожній категорії державної служби, в обов'язку кожного державного службовця знати  українську мову. Наразі визначилися, що  тут  вона не має місця бути. Вона зустрічається всюди по тексту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я би зазначив таким чином, що ця поправка врахована редакційно в тексті  закону.

 

ШКРУМ А.І. Вона так і є, в принципі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так буде коректніше. В тексті закону, да?

Хто за таку редакцію,  не за редакцію, яку запропонував головуючий, прошу проголосувати. Дякую, колеги. Хто – проти?  Немає. Хто утримався? Немає.

56 поправка, Княжицький  та інші.  Врахована редакційно. Хто…

 

ШКРУМ А.І. Я перепрошую, тут ще питання є Конституції. Тут має бути слово… Конституції України надано статус офіційної мови спілкування посадових осіб. Чому саме от Княжицького редакція  для нас була вагомішою, скажемо так.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ШКРУМ А.І. Так, вони доопрацьовували декілька разів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, немає заперечень?

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ.  Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за таке рішення, прошу проголосувати.

Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

57-а і дальше. Альона Іванівна.

 

ШКРУМ А.І. 57-61-а – це термін "близькі люди" вирішили змінити слово "безпосереднє підпорядкування" на "пряме підпорядкування", в корупційне правопорушення додати потенційний конфлікт інтересів і правку "Самопомочі" прийняти щодо визначеному Законом України "Про запобігання корупції", а не на веденому в законі України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, звичайно.

Колеги, немає заперечень проти позиції підкомітету, яким 57-а врахована, 58-а врахована, 59-а врахована, 60-а врахована, 61-а відхилена?

 

(?) ГОНЧАРЕНКО О.О. Є повна підтримка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це надихає. Оскільки нам ще голосувати і голосувати, то це надихає.

Хто за те, щоб врахувати 57 поправку народного депутата Матвієнка, прошу проголосувати, колеги.

Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

58-а, Сироїд і колеги. Поправка врахована.

Хто за врахування цієї поправки, прошу проголосувати. Дякую. Хто  - проти? Немає. Хто утримався? Немає.

59-а, Сироїд і колеги. Врахована. Хто – "за", прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає. 

60-а, Сироїд і колеги. Врахована. Хто за врахування цієї поправки, прошу проголосувати, колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

61-а, Сироїд і колеги, і ті самі колеги. Відхилена. Хто за відхилення цієї поправки, прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти? Один. Хто утримався? Немає. 

62-а і далі. Альона Іванівна.

 

ШКРУМ А.І. 62-а це, наскільки я розумію, не моя поправка, а саме узгоджена версія підкомітету, тому що всі поправки далі по сфері дії закону, ну, підкомітет і робоча група напрацювала свою версію. Я її подала офіційно, скажемо так. Ми це… (Шум у залі)

Я нагадую, що ми мали засідання комітету в попередній сесії, де ми концептуально узгодили фактично сферу дії закону і категорії посад. От відповідно до цього і було напрацьовано підкомітетом редакцію. Тому ви і побачите, що багато, що там частково буде враховано. А ті колеги, наприклад, як Макар'ян та інші, які пропонували абсолютно, ну, свою сферу дії закону і, яка не корелювалась першим читанням, ми відхиляли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Це у нас, до якої поправки йде?

 

ШКРУМ А.І. Я пропоную все ж таки йти  по черзі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає питань. Так, будь ласка.

 

_______________. У нас по цій поправці, в "Самопомочі", була така пропозиція: розширити формулювання  в частині дія… В частині того на кого поширюється дія цього закону. В даному формулюванні це досить вузько написано і в кінці просто написано: "інших державних органів". Тобто я не  був присутній тоді на підкомітеті, тоді просто хотілось би почути аргументацію чому саме так було вирішено?

 

ШКРУМ А.І. Дякую, вам за запитання.

А вирішено було  так, що ми не можемо перерахувати всі державні  органи, ми можемо спробувати, але обов'язково буде реорганізація, ліквідація, перейменування ми  не зможемо всіх зазначити. А ми спеціально звернулися до Юридичного управління Верховної Ради з питанням чи  можемо ми просто зазначити "інших державних органів" і чи є у нас  органи, які не є державними. Наприклад, РНБО є там спеціальним органом або щось інше.  І у нас є офіційна  відповідь, що "інших державних органів" буде  якраз включати всі можливі органи вони всі є державними навіть апарати суддів це всеодно державні органи. Тому це  було таке найбільш широке визначення, щоб ми нікого не забули. От "Самопоміч" погодилась тоді з цими правками на робочій групі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи є  ще запитання до Альони Іванівни? Якщо немає то, хто за те щоб підтримати редакцію запропонованою  поправкою 62, прошу проголосувати. Дякую. Дякую, колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

А відтак, з точки зору логіки і здорового глузду точно 63-я повинна бути відхилена, бо це  контраверсійна  поправка  до  поправки 62. Хто за те, щоб відхилити 63 поправку. Дякую, колеги. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

64-а, Гуляєв, Денисенко, Сольвар, Матвійчук, Безбах, Скуратовський. Вона врахована.

 

ШКРУМ А.І. З 64-ї по 69-у це технічні такі  редакційні  поправки ми вирішили прибрати з першого читання слово "державно-службові" і "суспільні відносини" і залишити:  "Цей  закон регулює відносини, що виникають…"  і далі.  Все інше  перше читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, немає заперечень. З 64-ої по 69-у.

64-а. Врахована.

65-а. Врахована.

66-а. Відхилена.

67-а. Врахована.

68-а. Відхилена.

69-а. Відхилена.

Немає запитань? Тоді голосуємо. 

Хто за те, щоб врахувати 64 поправку, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

Хто за те, щоб врахувати 65 поправку – Ванат, Романовський, прошу проголосувати. Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

Хто за те, щоб відхилити 66 поправку Матвієнка, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

Хто за те, щоб врахувати 67-у – Сироїд і колеги, прошу проголосувати. Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

Хто за те, щоб відхилити 68 поправку народного депутата Грановського, прошу проголосувати, колеги. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

Хто за те, щоб відхилити 69 поправку нашого колеги Алексєєва? Хто за відхилення поправки, прошу проголосувати. Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

70 поправка. Альона Іванівна, будь ласка.

 

ШКРУМ А.І. Значить, з 70-ї по 81-шу – це дія закону поширюється на конкретних осіб. Ми визначили, що це апарат Кабінету Міністрів, міністерства, місцеві державні адміністрації, органи прокуратури, також ми врахували і правки інших органів державної влади. Ну, наприклад, ми забули про органи військового управління, нам Міністерство оборони це видало. Закордонні дипломатичні установи України були забуті в першому читанні, це було прохання МЗС – їх включити. Державні органи, особливості проходження державної служби яких визначено розділом 10. От це у нас може бути питання фактично стратегічне, воно підтримано  робочою групою і підкомітетом, але це треба визначити, і інші державні органи. От відповідно до цієї концепції ми розглядали і всі поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, чи немає заперечень і запитань до Альони Іванівни?

Тоді ми будемо зараз голосувати поправки з 70-ї по 81-шу.

Хто за те, щоб відхилити 70 поправку народного депутата Дерев'янка, прошу проголосувати. Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

Хто за те, щоб відхилити 71 поправку Лінька народного депутата, прошу проголосувати. Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

72-га – Сироїд і колеги, врахована частково. Хто за те, щоб врахувати цю поправку частково? Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

73 поправка, Шкрум, Рябчин, Найєм, Голуб, Заліщук, Климпуш-Цинцадзе, враховано частково. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую.Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

74-а, Кужель. Відхилена. Хто за те, щоб відхилити поправку народного депутата Кужель, прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти? Хто утримався? Дякую.

Хто за те, щоб врахувати частково 75 поправку Ваната, Романовського. Хто - "за", колеги? Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Хто  за відхилення 76 поправки Хомутинніка і Бондаря. Хто – "за"? Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

77 поправка Кужель відхилена. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти? Немає.

78-а відхилена. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую. Хто  – проти? Немає. Хто утримався? Немає, але я вам це згадаю.

79-а. Хто за відхилення поправки народного депутата Скуратовського? Дякую, колеги.

Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

80 поправка народного депутата Вадатурського відхилена. Хто за відхилення цієї поправки, прошу проголосувати. Дякую, колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

81-а, Сироїд і колеги, відхилена. Хто за відхилення цієї поправки, прошу проголосувати. Дякую, колеги. Хто – проти? Один. Хто утримався? Теж один. Дякую, колеги.

82-а, Альона Іванівна.

 

ШКРУМ А.І. З 82-ї по 109-у, це все фактично на кого дія закону не поширюється. Знову ж таки ми виходили з тих концептуальних речей, які ми узгодили з вами на комітеті, і, відповідно до цієї позиції, ми потім враховували або відхиляли, або частково враховували. Не поширюється на політичні посади, як ми пам'ятаємо, на Президента України, на главу Адміністрації Президента, також забули під час першого читання постійного представника Президента в Автономній Республіці Крим, не поширюється на членів Кабінету Міністрів, на заступників міністрів, на голів та членів державних колегіальних органів, на секретаря РНБО, це узгоджено було самим РНБО, на народних депутатів, на голову та членів Рахункової палати, на Уповноваженого Верховної Ради  з прав людини, теж узгоджено з ним, на службовців Національного банку, це був відкритий лист, з яким звернулися до голови комітету та до мене з проханням вивести працівників Національного банку взагалі з державної служби, а також на депутатів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Навіщо їм обмеження зарплат? Сто процентів, це їм точно  не потрібно.

 

ШКРУМ А.І. А також забули під час першого читання депутатів Верховної Ради  Автономної Республіки Крим. На них теж не поширюється.

Ось також не поширюється …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На них розповсюджується Кримінальний кодекс України.

 

ШКРУМ А.І. Також на суддів і на прокурорів не поширюється, ну, і на працівників, які виконують функції з обслуговування.

Ось це була концепція. Плюс не поширюється на військовослужбовців Збройних Сил, відповідно і до першого читання, на працівників патронатних служб і осіб рядового начальницького складу органів внутрішніх справ. Тобто ми додали всіх, кого забули під час першого читання і щодо яких там звернулися конкретні державні органи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, чи є запитання до Альони Іванівни? Немає. Тобто ми йдемо з поправки 81-ї до поправки …

 

ШКРУМ А.І. Одну секундочку!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З 82-ї, пробачте. До 109-ї.

 

ШКРУМ А.І. До 109-ї, так. От до 108-ї. 108-а остання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  До 108-ї, дякую.

82-а поправка, народний депутат …

 

ШКРУМ А.І. Вибачте, будь ласка. Можна одну секундочку? От мені зараз нагадує секретаріат от буквально те, що секретаріат напрацював за останні ще два місяці. Ми забули навіть робочою групою представників Уповноваженого Верховної Ради. Тому нам треба прийняти політичне рішення. Їх дев'ять. А вони, фактично, за наполяганням Уповноваженого виконують функції державної… ну, державні політичні функції, і Уповноважений просить їх зробити державними службовцями категорії "б".

Я знаю, що була позиція, в тому числі, "Самопомочі", що вони не мають бути державними службовцями, оскільки Уповноважений – це окремий такий інститут влади, і це навіть не центральний органи виконавчої влади. Оскільки ми їх забули, то і рішення підкомітету немає. Нам просто треба визначитися: вони державні службовці чи ні. Тоді ми їх додаємо в те, що вони не є державними службовцями або є.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Вони не можуть бути державними службовцями? Чому? Вони ж за права людей.

 

_______________. Альона Іванівна сказала, що вони виконують політичні державні функції, відповідно до концепції закону вони мають бути…

 

ШКРУМ А.І. Да. Я  можу пропонувати редакцію, оскільки ми їх просто забули, я можу запропонувати, щоб вони не були державними службовцями, ми їх включити якраз сюди от у цю третю статтю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, в принципі, рішення підкомітету немає. Ми зараз можемо його прийняти окремо і концептуально.

Давайте ми зробимо таким чином, у мене пропозиція така: пройти поправки від 81-ї, 82-ї, пробачте, до 108-ї, а потім обговорити питання уповноважених.

І скажіть мені, будь ласка, Альона Іванівна, ви сказали, що секретар РНБО у нас не входить.

 

ШКРУМ А.І. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А співробітники Апарату?

 

ШКРУМ А.І. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А співробітники допоміжних підрозділів, припустимо, Інститут стратегічних досліджень?

 

ШКРУМ А.І. Ні. Тому що у нас є навіть в першому читанні виключення… Зараз вам скажу. Виключаються всі наукові установи і їх підрозділи і таке інше. Це навіть під час… ну, це все в першому читанні закріплено. Працівники державних підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання, також навчальних закладів, заснованих державними органами, – вони всі не є державними службовцями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І за нашою концепцією коли ця норма вступає в дію?

 

ШКРУМ А.І. Одразу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми хочемо втратити всю стратегічну науку?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так, давно втратили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Олена Петрівна Бойко.

 

БОЙКО О.П. Хочу уточнити: сторінка 27-а, відповідно до позиції 4 не входять до державної служби посади Секретаря Ради національної безпеки і оборони та його заступників, заступники теж не входять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, у нас тут з точки зору концепції випадають декілька речей, про які ми повинні подумати і поговорити.

Перше – це співробітники Уповноваженого Верховної Ради. Ну, це те, про що колеги з "Самопомочі"…

 

ШКРУМ А.І. Представники.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представники, так.

І це у нас наукові установи, які обслуговують державні органи. Просто моє переконання, що якщо ми зараз їх відріжемо, сьогодні, давайте тоді в "Перехідних положеннях" запишемо, що ще якийсь період часу за ними зберігається той статус, який вони мають. Інакше ми просто втратимо ці речі.

 

_______________. А що воно дає їм?

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Залежність, він дає залежність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я просто задаю питання. Я розумію, що ми можемо теоретично гарну модель вибудувати, але ми живемо в реальності.

 

ШКРУМ А.І. Можна одну фразу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Альона Іванівна, будь ласка.

 

ШКРУМ А.І. Наскільки я розумію, їх чотири зараз, правильно, цих навчальних закладів, заснованих державними органами?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це не навчальні заклади. Це науково-дослідні... науково-дослідні, стратегічні інститути. У нас сьогодні вперше, ну, принаймні те, що я знаю, Інститут стратегічних досліджень подав нову стратегію взагалі розвитку України і стратегію протистояння агресії зі сходом. Якщо ми зараз їх підріжемо, підріжемо, то я не думаю, що це буде позитивно. 

Можливо, як компромісний варіант, я ж кажу ще раз, як компромісний варіант, я це підкреслюю, зазначити, що... І так само в нас є Інститут законодавства Верховної Ради України, який, в принципі, виконує ті самі функції, які виконують по суті співробітники секретаріату, принаймні в частині, в частині експертизи і в частині законотворчої роботи. Я не знаю, я ж кажу, що це на обговорення, колеги. Я не...

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. І вони є сьогодні державними службовцями?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Розумієте...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да, да. Будь ласка, Олена Володимирівна. Але єдине, що – в мікрофон, да.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Цю ситуацію можна зрозуміти, тому що багато людей, які ідуть працювати в подібні структурні підрозділи, то вони йдуть на  державну службу і це для них дуже важливо.  Давайте сьогодні думати, або ми залишаємо, якщо це така стратегічна концепція – це одна справа, якщо ми можемо цими речами якось так похибити, то, можливо, це на перехідний період. От ми сьогодні обговорювали деякі речі, які будуть стосуватися перехідного періоду на 1,5-2 роки, можливо, це залишити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Олексій Олексійович.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О.  Дякую.

Підтримую: залишити на перехідний період. Все ж таки взяти і відрубати, мені здається, це буде неправильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Олена Петрівна Бойко.

 

БОЙКО О.П. Є пропозиція: уточнити цей перелік для того, щоб він був вичерпний. І якщо  можна, ви говорили про 4 заклади, якщо можна їх...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не говорив про чотири, це хтось сказав до мене.

 

БОЙКО О.П. Інститут... Да, я... Вибачте, будь ласка. Інститут стратегічних досліджень, Інститут законодавства.

І які є ще пропозиції? Особисто від мене, ви знаєте, пропозиція була – Національна академія державного управління. Тому що вони теж при Президентові України і вони на сьогодні теж мають...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, але це, почекайте, це різні речі. Коли ми говоримо про навчальні заклади, які готують фахівців – це одна річ, яка абсолютно немає нічого спільного з державною службою. Коли ми говоримо про специфічні державні наукові інституції, які забезпечують, по суті, роботу державних органів, які сьогодні мають статус державної служби. І знову-таки, от я ще раз підкреслюю, я теж за перехідний період. Я за те, щоб їх, в принципі, ну, в концепції не було, бо це не логічно, але, виходячи із реальності сьогоднішньої, на невеликий перехідний період, от, ну, принаймні інституції, які займаються стратегією, або повинні займатися стратегією розвитку держави, мені здається, що треба було б їх залишити, щоб вони у нас не померли.

Будь ласка, Олег Романович Березюк.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Нічого доброго залежність від державної служби науковцю не робить, тому що сьогодні один Президент, завтра інший, і він завжди мусить залежати. Тому це справді концептуально є недоречно взагалі, це сором.

А, з іншого боку, можливо, комусь треба на пенсію через рік піти – це важливо. Але це перехідний період не має тривати більше як один рік. А решту, ну, не можна цього робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олеже Романович, я з вами погоджуюся. Давайте підемо в два кроки. Тобто ми погоджуємося, що це може бути перехідний період, а потім обговоримо якісь логічні рамки цього перехідного періоду, і тоді будемо це враховувати.

Да, будь ласка, Ігор Коліушко.

 

КОЛІУШКО І.Б. Ну, щоб визначатися по цьому питанню, треба зрозуміти, власне, в чому полягають інтереси цих посадових осіб залишатися державними службовцями. Сьогодні ні з точки зору зарплати, ні з точки зору статусу вони нічого не виграють від цього. Якщо мова йде про пенсійне законодавство, то це доцільно врахувати, власне, в "Перехідних положеннях", що працівники цих закладів, виходячи на пенсію впродовж двох років, наприклад, на них поширюється законодавство про пенсійне, ну, попереднє пенсійне забезпечення державних службовців, щось таке врахувати. Але просто залишати їх державними службовцями – це погано, тому що тоді розмивається оця чистота розподілу. Державні службовці є тільки ті, хто працює як державний службовець. Більшість із працівників, наприклад того ж Інституту законодавства, вони не працюють так, як працівники юридичного управління Апарату Верховної Ради, наприклад. Тому тут треба чистоту розмежування зберегти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні. Дякую, пане Ігорю. З точки зору концепції я з вами погоджуюсь, немає жодних питань, ми з точки зору концепції, звичайно ж, повинні їх розмежувати і тут немає жодних проблем. Але ми говоримо про те, що у нас існують певні реалії, сьогодні вони такі і сьогодні людям сказати, що: "Люди, ви без попередження, без нічого, ми в принципі вас обрізаємо", от в чому питання. Я ж тому перезапитав, з якого дня. Якби ми пішли в інший спосіб і сказали, що ми зберігаємо для тих, хто є, для всіх, хто є сьогодні, іще на рік, припустимо, існуючу ситуацію, говорячи про те, що всі інші, от ми сьогодні розмежували, а всі, хто сьогодні, ще рік цими правами користується і визначається, чи хочуть вони залишатися на своїх посадах, чи хочуть вони перейти, от це було б логічно тоді. а так, як ми сьогодні кажемо: "Вам довідзення, а вам не довідзення", то це просто неправильно концептуально, мені здається. Але з точки зору того, що ці люди не мають відношення, в території, до державної служби, я з вами теж погоджуюсь.

Так, будь ласка, Альона Іванівна.

 

ШКРУМ А.І. Останню ремарку, якщо можна, дуже швидко.

Я не спеціаліст в Національному інституті стратегічних досліджень, тут треба визначатися, але у нас був представник Інституту законодавства на кожній зустрічі і ми вивчили це питання досить досконально. В інших державах світу теж є схожі інститути, але вони є тоді структурними підрозділами парламенту, і тоді вони державні службовці. Якщо це окремий інститут, то вони не виконують функції державної служби і взагалі державно-політичних функцій. Тим більше, цей інститут, де захищаються кандидатські роботи, тобто він скоріше науковий, ніж стратегічно-державного розвитку, скажімо так. Оце моя ремарка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я би вам сказав, що в різних державах державна служба регулюється по-іншому. Припустимо, у Фракції навіть людина, яка розбирає асфальт біля, але отримує зарплату з бюджету, вона вважається у них, умовно кажучи, державний службовець. Тому давайте, воно по-різному всюди.

Я пропоную наступний варіант.

Дивіться, насправді у нас залишилось працювати 12-15 хвилин, виходячи з того регламенту, який ми собі встановили, я думаю, що ми йдемо достатньо жорстко в графіку і достатньо плідно працюємо.

Я би запропонував зараз концептуально погодити, що ми відносимо такі речі в перехідний період, в перехідний період. І я би просив зібратися підкомітет ще раз, і вже нам дати формулювання, але концептуально ми це виносимо в перехідний період.

Колеги, немає заперечень проти такого рішення?

 

ШКРУМ А.І. В мене є питання: який перехідний період? І ми виносимо лише…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зробіть нам пропозицію, ми все одно це будемо голосувати на наступному засіданні, ми сьогодні це все одно не проголосуємо.

 

ШКРУМ А.І. О'кей, але ми говоримо тільки про стратегічні національні інститути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І які працюють по суті при умовно кажучи,  при… забезпечують функціонування державних органів у той чи інший…

Будь ласка, Олена  Володимирівна.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Колеги, у мене  є ще пропозиція щодо перехідного періоду для всіх, наприклад, статей цього закону визначити один. Тому що якщо ми… окремі позиції,  да, там   два роки, там півтора, там рік і таке інше. Такого, мені  здається, бути не може.  Два роки практично  перехідний період для реалізації цього закону. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо. Шановні колеги, тоді у мене пропозиції дві. Зараз  ми підемо знову по поправках. Пропозиції дві концептуальних. Ми виносимо  стратегічні інститути, які забезпечують роботу державних органів, в перехідний період  2 роки вони ще будуть мати статус… Вірніше, виносимо це в перехідний період. 

Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую, колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Один.

І ми перехідний період, друге рішення, ми перехідний період по всіх питаннях  встановлюємо 2  роки. Немає заперечень, колеги?

Хто за таке рішення, прошу проголосувати.  Дякую. Хто – проти?  Немає. Хто утримався? Немає.

Ми переходимо  до голосування по поправках.

 

 ШКРУМ А.І. Тоді до 97-ї, тому що 97-а – це…....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 81-а, Сироїд і колеги. Відхилена. Ми її проголосували.

82-а, Чорновіл. Врахована частково. Хто за таке рішення, прошу проголосувати, колеги. Хто – проти?  Немає. Хто утримався? Немає.

83-я, Сироїд і колеги. Відхилена.  Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую.  Хто – проти?  Один. Хто утримався? Немає.

84-а,  Ванат, Романовський. Відхилена. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую.  Хто – проти?  Немає. Хто утримався? Немає.

85-а, Ленський,  Лінько. Відхилена. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую.  Хто – проти?  Немає. Хто утримався? Немає.

86-а, Шкрум, Рябчин, Найєм (хто всі ці люди), Голуб, Заліщук, Климпуш-Цинцадзе.  Враховане. Хто за таке рішення… Вибачте за жарт. Хто за таке, рішення прошу проголосувати. Дякую, колеги. Хто - проти? Немає. Хто утримався? Немає.

87-а, Власенка.

 

_______________. Хто це? (Сміх у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто це і знову відхилена зверніть увагу, знову відхилена. Хто за таке рішення, прошу проголосувати колеги. Дякую. Хто – проти? Немає.

 

_______________. Як немає?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Один, дякую.

Я зауважив. Дякую.  Хто утримався? Немає.

88-а, Дехтярчук. Врахована. Хто за те рішення, прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Один. Це так.

І 89-а, Кужель. Відхилена.

Кужель, Дерев'янко. Відхилена. Хто за те рішення, прошу проголосувати колеги. Дякую. Хто – проти? Хто утримався? Немає.

90-а, Альона Іванівна.

 

ШКРУМ А.І. Нічого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, до  97-ї ви попросили, пробачте. 

90-а. Відхилена. Дерев'янко. Хто за таке рішення, прошу  проголосувати.  Дякую, колеги. Хто – проти? Немає.  Хто утримався? Немає.

91-а, Ванат, Романовський. Хто за відхилення цієї поправки, прошу  проголосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Дерев'янко 92 поправка. Відхилена. Хто за таке рішення, прошу  проголосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

93-я, Матвієнко. Врахована частково. Хто за таке рішення. Дякую, колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

94-а…

 

_______________.  …він і так не голосував…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу його, я читаю його мислі на расстоянии.

 

_______________. По очах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 94-а, Хомутиннік, Бондар поправка відхилена. Хто за відхилення, колеги. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

95-а, Скуратовський поправка відхилена. Хто за відхилення цієї поправки. Дякую. Хто – проти? Хто утримався? Рішення прийнято.

96-а, Дерев'янко поправка  відхилена. Хто  за відхилення  цієї поправки, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто – проти? Немає утримався? Немає.

97-а, Шкрум, Рябчин, Найєм, Голуб, Заліщук, Климпуш-Цинцадзе. Відхилена.

 

ШКРУМ О.І. 97-а, 98-а, 99-а ми запропонуємо нову редакцію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді з урахуванням того, що ми зараз погодили. Тобто ми зараз їх не... ми все одно їх голосуємо як відхилені. Але ви замість 97-ї, 98-ї і 99-ї запропонуйте... Тоді давайте зробимо так...

 

ШКРУМ А.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція: не голосувати 97-у, 98-у, 99-у, ви запропонуєте редакційний варіант з урахуванням позиції комітету і ми врахуємо як редакційну правку на підставі цих поправок.

100-а, Альона Іванівна.

 

ШКРУМ А.І. 100-а, із 100-ї по 100....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 109-у. Ну, восьму....

 

ШКРУМ А.І. По 109-у.... Погодили концептуально, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ми погодили?

 

ШКРУМ А.І. Тут ми залишаємо редакцію першого читання: військовослужбовців не є державними службовцями, особи рядового, начальницького складу....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все я зрозумів.

Колеги. запитання є до Альони Іванівни?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо немає. Хто за те, щоб відхилити 100 поправку Матвієнка, прошу проголосувати. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

101-а – Шухевич, Гуляєв, Ванат, Романовський, Гончаренко, Хомутиннік, Бондар, Кривенко, Грановський і інші, врахована частково. Хто за таке рішення, колеги? Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

102-а – Співаковський, Кремінь, Бриченко, Кобцев і Єленський, враховано частково. Хто за таке рішення, колеги? Прошу голосувати. Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

103-я – Лабазюк, Колєсніков, Вілкул, врахована частково. Хто за таке  рішення, прошу голосувати. Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

104-а – Князевич, відхилена. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

105-а – Власенка, відхилена. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався?

 

_______________. Як нема? Я – проти.

 

ШКРУМ А.І. До речі, вона концептуально врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не грає ролі.

106-а – врахована частково. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

Яніцький, відхилена 107 поправка. Хто за таке рішення, прошу проголосувати, колеги. Хто "за"? Дякую. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає.

108-а – Сироїд і колеги, врахована частково. Хто за таке рішення, прошу  голосувати. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

109-а, Шкрум.

 

ШКРУМ А.І. Окрема поправка від робочої групи, якщо я не помиляюсь, надана вона була Нацдержслужбою, щоб уточнити, що є таке працівники, які виконують функції з обслуговування. Такі критерії затверджуються Кабінетом Міністрів за поданням Нацдержслужби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ця поправка врахована. Колеги, чи є запитання до Альони Іванівни.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я прошу підтримати рішення про врахування 109 поправки. Хто – "за"? Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

110-а. Альона Іванівна.

 

ШКРУМ А.І. Починаються принципи державної служби. Якщо говорити про кожний принцип окремо, то, ну наприклад, верховенство права…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у мене пропозиція. Насправді нам залишилося дві хвилини працювати по тому регламенту, який ми… Скільки поправок там у нас йде?

 

_______________. 500

 

ШКРУМ А.І. Багато по принципах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми на цьому зупинимося, у мене є пропозиція.

 

_______________. А чому 500? 1 тисяча 300.

 

ШКРУМ А.І. 1 тисяча 400.

 

_______________. Я по принципах…

 

ШКРУМ А.І. А, по принципах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень, да? Тобто в нас, в принципі, залишилося дві хвилини нашої роботи. Ми зупинилися на 110 поправці. А відтак згідно з рішенням комітету на цій стадії ми зупиняємо розгляд поправок до законопроекту про державну службу. Я вважаю, що насправді ми пройшли достатньо швидко достатньо велику кількість поправок. Можливо, там будуть питання, тому нам треба це буде обговорити.

Ми на цьому зупиняємо розгляд питання першого порядку денного. І переходимо до питання другого порядку денного: "Про проект Закону про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" (№ 2067а). Доповідає голова підкомітету Федорук Микола Трохимович.

Будь ласка, Микола Трохимович.

 

ФЕДОРУК М.Т. Шановні колеги, автори законопроекту пропонують зупинити дію, або припинити дію Закону "Про добровільне об'єднання територіальних громад". Комітет з питань запобігання корупції вказує, що в проекті не виявлено корупціогенних факторів. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб'єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Якщо говорити про припинення дії цього закону, то, як казав один класик, процес уже  пішов і сьогодні процес добровільного об'єднання громад, з моєї точки зору, має незворотній характер, і тому йому зупиняти реформи, які ми починаємо, коли вони розпочалися, це є недоцільно.

Пропоную відхилити даний законопроект і не направляти авторам навіть на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Трохимович. Дуже важливо, щоб цей процес не перетворився в процес Кафки,  а так все добре інше. Але я погоджуюся з вами, що дійсно у нас є насправді дві альтернативи, або вдосконалювати закон про добровільне об'єднання громад, який очевидно потребує вдосконалення, або ставити питання так, як його поставили наші колеги, зареєструвавши законопроект 2067а. Я теж підтримую позицію Миколи Трохимовича, що треба відхилити законопроект, не гратися тут в політичні ігри.

Шановні колеги, чи є бажання у когось висловитись з цього приводу?

 

_______________. Підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Река.

 

РЕКА А.О. … обов'язково треба підтримати його пропозицію відхилити, а те, що внести пропозицію треба буде, чи то доповнення до законопроекту по виборах, призначення виборів у об'єднаних цих, то давайте ми до нього повернемося, коли там…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми до нього, скоріше за все, не повернемося, закон пройшов розгляд в Комітеті з правової політики. І я просто хочу офіційно заявити і хочу отримати підтримку комітету, я вважаю, що, оскільки просто ви підняли це питання, насправді це, мені здається, що це цинічна маніпуляція, коли наш закон вчергове віддали невідомому комітету.

Насправді законопроект номер 3008, який був зареєстрований лише сьогодні, сьогодні зареєстрований законопроект, який на 90 відсотків стосується Закону "Про добровільне об'єднання територіальних громад", з невідомих причин потрапив на засідання Комітету з правової політики. На скільки мені відомо, Комітет з питань правової політики вже його схвалив і рекомендують його розглянути в цілому.

 

_______________. Давайте на сесії піднімемо це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому зараз ми проголосуємо це питання. І я, в рамках цього питання, дозволю собі поставити на голосування доручення комітету, мені звернутися до Голови Верховної Ради з вимогою передати, по-перше, цей законопроект на розгляд в наш комітет як головний. Вони там формально записали одне речення про вибори, а все решта там 99,9 відсотків  про Закон про добровільне об'єднання громад. Я вважаю, що це маніпуляція, яка не личить нашому парламенту.

Але щодо тої пропозиції, яка звучала Миколи  Трохимовича Федорука, якщо немає бажань висловитися, тоді я пропоную голосуванням її підтримати.

 Хто за те, щоб відхилити законопроект  2067а Закон про втрату чинності Закону  про  добровільні об'єднання.  Дякую. Хто – проти?  Немає. Хто утримався? Один. Дякую.

І прошу другим питанням підтримати доручення від комітету голові комітету звернутися до Голови Верховної Ради   з вимогою передати цей законопроект  для нормального законного розгляду в Комітет Верховної Ради  з питань державного  будівництва, регіональної політики та  місцевого  самоврядування, незважаючи на те, що  там нібито  є уже рішення Комітету  з  правової політики.

Хто  за таке рішення, прошу проголосувати, колеги.  Дякую. Хто – проти?  Немає. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято одноголосно.

Дякую, колеги. Ми  вичерпали  друге питання порядку денного. Єдине що, якщо це питання прийдеться доповідати з трибуни Верховної Ради, я прошу проголосувати і підтримати пропозицію уповноважити Миколу Трохимовича Федорука, як ми це завжди робимо,  відстоювати позицію  комітету  з трибуни Верховної Ради.

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую. Хто – проти?  Немає. Хто утримався? Немає.

Переходимо до третього  питання порядку денного. Про проект Закону про внесення змін  до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в  Україні" (щодо поіменних голосувань) (реєстраційний номер  2016а). Авторський колектив – група народних депутатів. Доповідати його повинен був наш колега, голова підкомітету Юрій  Васильович Бублик.  Він відсутній на засіданні комітету. З вашого дозволу, коротенько доповім я.  Я один із авторів цього законопроекту.

Він стосується лише одної невеликої норми про те, що результати поіменного голосування, мається на увазі поіменного голосування в органах місцевого самоврядування на засіданнях рад. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону "Про доступ до публічної інформації" та повинні бути опубліковані на офіційному веб-сайті і є частиною протоколу. Я думаю, що абсолютно нормальна річ.

 

_______________. Повна підтримка. Абсолютно правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, а, може, в цілому порекомендуємо?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Давайте в цілому порекомендуємо.

 

ШКРУМ А.І. Я підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект 2016а в цілому як закон? Дякую, шановні колеги. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

З вашого дозволу, оскільки немає пана Юрія Бублика, тоді давайте таким чином: уповноважимо або пана Юрія Бублика, або голову комітету доповісти цей законопроект в залежності від того, хто буде в залі. Якщо немає заперечень… Голову комітету або пана Юрія, бо ми з ним знайдемо спільну мову, я сподіваюся.

Хто за таке рішення, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято одноголосно. Ми вичерпали третє питання порядку денного.

І переходимо до четвертого питання порядку денного: "Про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус гірських населених пунктів" (щодо розширення критеріїв віднесення населених пунктів до категорії гірських та надання державних гарантій) (реєстраційний номер 2469). Доповідає голова підкомітету Микола Трохимович Федорук.

Одну хвилинку, Микола Трохимович. В рамках питання номер 2, будь ласка, доручення секретаріату: підготуйте, будь ласка, письмове звернення до голови комітету щодо законопроекту, який був розглянутий Комітетом правової політики. Дякую.

Будь ласка, Микола Трохимович.

 

ФЕДОРУК М.Т. Сергій Володимирович, шановні колеги, тут є автор закону, який на засіданні, наш колега Іван Рибак. Я не знаю, я декілька слів скажу.

Вважаю, враховуючи те, що – ми попередньо говорили з автором законопроекту, - враховуючи те, що тут не надано висновки і цей законопроект потребує змін, фінансових ресурсів, затрат, і розрахунку, скільки він коштує, його немає, тому автор погоджується на те, щоб, як я зрозумів, на те, щоб направити його на доопрацювання. Але послухаємо автора.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка. Будь ласка, народний депутат Рибак.

 

РИБАК І.П. Рибак Іван Петрович. Дійсно я є автором цього законопроекту.

Справа в тому, що в статті 3 відповідного закону державні гарантії соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, вже є в пункті першому, для забезпечення соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, держава гарантує виділення бюджетних коштів на розвиток і зміцнення матеріально-технічної бази, пасажирського транспорту, дорожнього господарства, у зв'язку  в тому числі освіти. Внесенням пункту 6 до статті 3 ми тільки уточнюємо і тому тут не йде мова про збільшення фінансових ресурсів, а саме про цільове їх спрямування, от і все.

Тому це перше, що було, чому не надавались ніякі фінансово-економічні обґрунтування і Головне науково-експерте управління, напевно, просто не читало сам закон. Але якщо немає підтримки, цей закон дійсно важливий для мешканців відповідних населених пунктів, якщо у комітету немає підтримки, я прошу тоді відхилити, давайте разом доопрацюємо і ще раз у вас його розглянемо. Просто, якщо можна дати доручення відповідному підкомітету для того, щоб ми могли більш широко попрацювати.

Справа в тому, що на сьогоднішній день, ще одна ремарочка, сталась така річ, що у зв'язку з тим, що у відповідних населених пунктах зарплата, мінімальна зарплата більша на 20 відсотків і пенсії більші на 25 відсотків, ці люди сплачують більший податок на дохід для фізичних осіб у казну, тому ці люди стали, у дуже несправедливому такому становищі опинилися і я прошу розглянути це питання на підкомітеті, а потім з подальшим винесенням на комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за розуміння. Ми завжди з прихильністю ставимося до того, коли наші колеги, автори законопроектів, готові до співпраці з комітетом, шанують думку комітету, тому, звичайно ж, ми попросимо в рамках сьогоднішнього рішення і дамо доручення, проголосуємо за те, що комітет доручає відповідному комітету щільно з вами співпрацювати і підготувати найближчим часом спільну позицію щодо цього законопроекту.

Колеги, чи є запитання до доповідача або до автору законопроекту.

Якщо немає, хто за те, щоб підтримати пропозицію підкомітету і повернути автору  на доопрацювання проект   Закону про внесення змін  до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" (реєстраційний номер  2469).

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую, колеги.  Хто – проти?  Немає. Хто утримався? Немає.

  І хто за те, щоб доручити голові підкомітету Федоруку Миколі Трохимовичу разом з авторами  відпрацювати  позицію, яка була б узгоджена  одразу з підкомітетом, щоб ми по суті винесли найближчим  часом узгоджений  законопроект.

Хто за таке  рішення, прошу голосувати. Дякую, колеги. Хто – проти?  Немає. Хто утримався? Немає. Ще раз  дякую за співпрацю колезі.

Ми вичерпали  четверте питання порядку денного. На всякий випадок, якщо  це питання буде  голосуватися, ми повинні призначити людину, яка це питання буде доповідати. За традицією це Микола Трохимович Федорук.

Хто за таке рішення, прошу голосувати.  (Шум у залі) Дякую. Хто – проти?  Немає. Хто утримався? Немає.

Давайте щось йому доручимо таке, що непрохідне, що нам треба. Дякую, колеги. 

Ми переходимо, насправді, до одного із найскладніших питань, це питання    п'яте порядку денного. Незважаючи на те, що воно у нас віднесене до категорії  "організаційних", але питання складне.  Про Постанову Центральної виборчої комісії від  29.08.2015р. №2007 "Про неможливість проведення чергових виборів депутатів окремих районних, міських, районних у містах…" і так далі, далі, далі "голів  25 жовтня  2014 року" та про Постанову  Центральної виборчої комісії від  29.08.2015 року №2008.

Шановні колеги, ви пам'ятаєте всі, що, насправді, ми на комітеті прийняли, як мені здається, єдине можливе виважене рішення. І, до речі, нашу позицію тоді підтримали губернатори двох, по суті голови військово-цивільних адміністрацій і Луганської, і Донецької областей щодо, напевно, такого, достатньо складних виборів, які будуть відбуватися на територіях, які контролюються українською владою, я думаю, що нашу з вами позицію підтвердило і те, що практично одразу після прийняття рішення про вибори почалися масовані артилерійські обстріли, які і Генеральний штаб, і Міністерство оборони назвали такими, що порівнюють, що навіть таких не було весь період, весь період агресії Російської Федерації.

Зокрема були обстріли і тих міст, які чомусь вважаються безпечними. Тобто обстрілювалися околиці Маріуполя та інші, це відкрита інформація, ми можемо про це говорити. Тому я вважаю, що комітет прийняв абсолютно виважене професійне рішення, ну, яке політично не було підтримано залою Верховної Ради, але це вже політика. І тому я гордий за наш комітет, який витримав, витримав професійну позицію.

Ще раз звертаю увагу, нас залишилось дев'ять. У нас кворум на грані.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, прийде – буде десять. Але, ви, знову-таки, пам'ятаєте, що проекти постанов вносилися з голосу. І в тому числі з голосу в них вносилися правки. І зокрема в проект Постанови Верховної Ради про призначення чергових місцевих виборів з голосу була внесена правка, згідно з якою Верховна Рада повинна затвердити рішення Центральної виборчої комісії про встановлення тих регіонів, де неможливо провести вибори. А Центральна виборча комісія в свою чергу таке рішення приймає на підставі подань військово-цивільних адміністрацій.

Наскільки ми отримали до комітету, ми отримали 30-о, 31-о, пробачте, числа ми отримали матеріали із Центральної виборчої комісії, в тому числі і матеріали постанов № 207 і № 208 від 29.08.2005 року, які є предметом сьогоднішнього розгляду, пробачте, в яких є переліки рад, в яких, на думку військово-цивільної адміністрації, неможливо проводити вибори.

У нас на засіданні присутній заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Йосипович Магера. Я би спочатку, напевно, надав слово йому з приводу цих постанов. Можливо, він би нас проінформував і про саме рішення, і про процедуру його прийняття. А далі ми обговоримо, що ми можемо робити в цій ситуації.

Будь ласка, Андрію Йосиповичу.

 

МАГЕРА А.Й. Дякую, пане Сергію.

Шановні члени комітету, справді, Центральна виборча комісія на виконання Постанови Верховної Ради, зокрема пункт 4-го Постанови "про призначення чергових місцевих виборів" від 17 липня, звернулася своєчасно до керівників військово-цивільних адміністрацій, як Донецької, так і Луганської областей, за інформацією щодо можливості, неможливості проведення виборів в окремих місцевостях цих областей, зокрема з точки зору і терористичної загрози, і можливості дотримання стандартів ОБСЄ, і усіх інших моментів, які визначені в пункті 4-му Постанови Верховної Ради України.

Хотів би звернути вашу увагу і на те, що інформація, яка надавалася військово-цивільними адміністраціями до Центральної виборчої комісії, вона має все ж таки юридичне значення, зокрема це функції, визначені в статті 4 Закону "Про військово-цивільні адміністрації". І тому Центральна виборча комісія цілком обґрунтовано керувалася відповідними поданнями від обласних військово-цивільних адміністрацій.

Всього постановами Верховної Ради України щодо Донецької області визначено 91 місцеву раду, де, на нашу думку і з  ініціативи обласної військово-цивільної адміністрації, проводити вибори є неможливим, в першу чергу з точки зору загрози життю виборців, членів виборчих комісій, а також відносно 31 місцевої ради на території Луганської області.

Всі подання надходили до Центральної виборчої комісії, їх було 4 по Донецькій області, 4 по Луганській області. Керівники адміністрацій певною мірою уточнювали свої подання, але з розумінням до цього поставилися, тому що ситуація дуже непроста в тих місцевостях.

І в зв'язку з цим ми прийняли наші ті дві постанови від 29  серпня. Також я, шановні члени комітету, хочу звернути вашу увагу, що окремі місцевості, навіть в цих постановах навіть не перебувають під контролем офіційного Києва. Наприклад, місто Дебальцеве, воно помилково в постанові  Верховної Ради  України  свого часу щодо переліку окупованих територій не було зазначено. Це як приклад того, чому це місце також увійшло в цей перелік. Разом  з тим,  я не виключаю, що, не дай Бог, якщо ситуація буде  в цих місцевостях погіршуватися, очевидно, доведеться розглядати нову  інформацію військово-цивільних адміністрацій і звертатися  повторно до  Верховної Ради  України. Я би дуже не хотів, щоб така ситуація була, але ми нічого виключати у даному разі не можемо. 

Тому прийнявши дві постанови Центральної виборчої комісії, зокрема на виконання пункту 4 Постанови Верховної Ради про призначення місцевих виборів, ми надали цю  інформацію вам. Свідомо не писали, що потрібно робити Верховній Раді, чи затверджувати, чи ні, не нам  вас вчити, тому що це все ж таки Верховна Рада України. На мою думку, ми свою місію виконали і подали цю інформацію Верховній Раді України  і розраховуємо на ваше розуміння. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Йосипович. Чи правильно я зрозумів, що ви,  ну умовно кажучи, просто узагальнили ті дані, які надали військово-цивільній адміністрації і зазначили всі ці дані у відповідних  постановах   Центральної виборчої комісії, не вносячи жодних змін в ту  інформацію, яка надійшла вам  від  військово-цивільних  адміністрацій,  і передали вже ці  дані до  Верховної Ради України. Чи правильно я  зрозумів?

 

МАГЕРА А.Й. Власне, Центральна виборча комісія  не доповнила той перелік, який вносили військово-цивільні адміністрації ні додатковими пунктами. І з іншого боку, ми не скорочували цей перелік, інакше це би був будь-який суб'єктивний чинник збоку Центральної виборчої комісії.

Наголошую на тому, що подання військово-цивільних адміністрацій також містили обґрунтування, чому не можна проводити місцеві вибори.

Ми, члени комісії, більшістю, на своєму засіданні, погодилися з відповідними обґрунтуваннями військово-цивільних адміністрацій, тому вони абсолютно на 100 відсотків відповідають поданням військово-цивільних адміністрацій двох областей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз тоді уточню для себе.

Тобто ви погодились лише тому, що ваша думка співпадає з думкою військово-цивільних адміністрацій?

 

МАГЕРА А.Й. Справа в тому, що Центральна виборча комісія, це, на жаль, не той орган, який зможе оцінювати реальну небезпеку для життя членів виборчої комісії чи виборців на відповідних територіях, ну в силу різних об'єктивних причин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так само, як Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва…

 

МАГЕРА А.Й. Ми не можемо теж вам, за вас це вирішувати. Але ми свідомі того, що обласні військово-цивільні адміністрації мають достатній обсяг інформації, мабуть в країні це найбільш поінформована структура, на відповідних місцевостях, зокрема, вони мають інформації від Служби безпеки, від Міністерства внутрішніх справ. Від інших воєнізованих формувань. Тому ми все ж таки виходили в першу чергу із цих міркувань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто, шановний Андрій Йосиповичу, чому виникають ці питання? Ці питання виникають із-за того, що насправді правове регулювання повноважень Центральної виборчої комісії в момент прийняття Постанови Верховної Ради про призначення виборів було одне, а у зв'язку із прийняттям Закону України "Про місцеві вибори" і вступом його в силу, на момент прийняття постанови від 29.08.15 року таке регулювання повноважень Центральної виборчої комісії стало іншим. Так, відповідно до підпункту 7 частини першої статті 24 Центральна виборча комісія отримала нові повноваження, в тому числі і у разі встановлення неможливості забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів, відповідно до положень цього закону, Центральна виборча комісія на окремих територіях приймає рішення про неможливість проведення виборів до  відповідних органів місцевого самоврядування. Просто у нас були дві ситуації правового регулювання, коли Верховна Рада приймала рішення про те, що ЦВК повинно отримати цю інформацію від військово-цивільних адміністрацій і потім прийняти рішення і передати його на затвердження до Верховної Ради, що теж є сумнівним з точки зору юридичної і конституційної, і так далі. Але після цього відбулося певне регулювання. Тому я питаю, що таке, який правовий, який юридичний сенс постанови ЦВК 207-ї і 208-ї? Тобто це ваша думка чи ви просто, ну, легалізували думку військово-цивільних адміністрацій? Вибачте…

 

МАГЕРА А.Й. Да. Ми в тому числі, я вважаю, що реалізовували повноваження, які визначені, зокрема, і статтею 24 пунктом 7. І хочу звернути вашу увагу на те, що Центральна виборча комісія також в постанові від 11 серпня 2015 року за номером 176 затвердили роз'яснення щодо визначення окремих територій таких, де неможливе проведення чергових місцевих виборів.

І нашою постановою і цим роз'ясненням було, власне, навіть додаток 2 затверджено, в якому вигляді має виглядати… в якому вигляді має існувати подання від відповідних керівників обласних військово-цивільних адміністрацій і щодо обґрунтування, і щодо всього іншого.

Тому, як на мене, ми виконали і вимоги закону, і постанову Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж не ставлю під сумнів те, що ЦВК виконало чи не виконало вимоги закону. Я просто хотів для себе зрозуміти і для членів комітету зрозуміти статус постанов ЦВК 207, 208. У нас на засіданні присутній наш колега секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Дмитро Валерійович Лубінець. Він просить слово. Будь ласка.

 

ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Добрый день, уважаемые коллеги! Мажоритарщик Донецкой области, избирательный округ номер 60, это весь юг Донецкой области.

Ну, все вы помните мою позицию, я приходил к вам на комитет, когда рассматривали этот вопрос. Тогда комитет полностью поддержал и мою точку зрения. Но, тем не менее, Верховная Рада, к сожалению, нас не поддержали.

Я почему пришел на заседание. У меня есть вопросы, неточности, на мой взгляд, допущенные Центральной избирательной комиссией при вынесении этой постановы, а именно, мы можем взять Волновахский район, это мой округ, и посмотреть. Я абсолютно соглашаюсь с теми населенными пунктами, которые внесены Центральной избирательной комиссией. Так вот, парадокс заключается в том, что из 44 сельских поселковых, городских советов ЦВК идет навстречу военно-гражданской администрации и 30 вносит в перечень населенных пунктов, где нельзя провести выборы. Но при этом оставляя 14 населенных пунктов просто сельских, не вписывают районный совет. Вот по логике, мы в районном совете проводим выборы? И если проводим, то каким образом меньше, чем 30 процентов населенных пунктов могут сформировать районный совет?

Точно такая же ситуация в Марьинском районе, точно такая же ситуация в Артемовском районе. И точно такая же ситуация в Константиновском районе. Точно так же представитель Центральной избирательной комиссии, обратил внимание, что действительно, ряд населенных пунктов, не только Дебальцево, ошибочно внесены в населенные пункты, которые, к сожалению, не контролирует наша власть.

Такой город как Докучаевск мы, к сожалению, уже год не контролируем. При этом мы его почему-то вносим. Точно также Старобешевский район, - вообще ни одного населенного пункта мы не контролируем больше, чем год. И сюда вписали Стылскую сельскую раду.

Поэтому у меня вопрос. Мы, все правильно сделала ЦВК, на мой взгляд. Но почему-то забыли районные советы. Если вы их не забыли, то мне как бы хотелось услышать логику, как 30 процентов населенных пунктов, причем, ну, практически все очень маленькие, могут сформировать районный совет? Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Андрій Йосипович.

 

МАГЕРА А.Й. Шановний член комітету! Я певною мірою поділяю вашу позицію з цього приводу. Але хочу відзначити, що у нас, ну, це не є велика якась таємниця, між членами комісії була певною мірою дискусія. Але все ж таки ми зійшлися на тій позиції, що якщо ми тільки десь будь-який суб'єктивний чинник допустимо при прийнятті нашого рішення, нас будуть критикувати як з одного, так і з іншого боку. У нас іншого варіанту не було, як все ж таки погодитися з поданнями відповідних адміністрацій.

Що стосується виборів депутатів районної ради. Так, ця проблема, можливо, існує. Але, якщо виникає питання відносно того, чи зможе бути сформована районна рада в таких умовах, навіть при умовах, що там 30 чи 40 відсотків виборців можуть реально взяти участь у голосуванні на виборах до районної ради. То відзначу таким чином, що існуюча виборча система на виборах до районної ради пропорційна. І сформувати склад районної ради все ж таки хочеться вірити, що будуть для цього можливості, і сформувати  повноцінно склад ради у кількості не менше двох третин депутатів.

Разом з тим, я не виключаю того моменту, і я про це вже сьогодні говорив, що  якщо не  дай Бог, ситуація буде якимось  чином змінюватися  в  гіршу сторону, Центральній виборчій комісії доведеться також відповідним чином реагувати і будемо спільно з військово-цивільними адміністраціями  ухвалювати рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Я хотел бы уточнить, что военно-гражданские администрации подавали и районные советы в том числе, и здесь ЦВК как раз не пошло на встречу. Это первое.

И второе. Если вы идете по этой логике, тогда возникает логичный вопрос, а почему  тогда областной совет мы   не делаем  Донецка и Луганска. А областные советы  мы четко прописываем, мы выборы не проводим. Тогда если не проводим в областные, соответственно  мы не проводим в районные. Если мы проводим в районные на  30 процентов, значит мы проводим в областные. То есть вы тут сами себе противоречите. Надо либо один принцип взять, либо другой принцип взять, а мы на местах с ним абсолютно согласимся,  за что и проголосует  Верховна Рада.  При  том  вот эти все вопросы я вам задаю   именно как мажоритарщик, это именно мой округ, и я практически там на месте  с этими вопросами и должен  с чем-то ехать к людям.  А на данный момент  у меня даже нет вопросов  на данные   ответы.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Дмитро Валерійович.

Будь ласка.

 

МАГЕРА А.Й. Я розумію вашу стурбованість. Я кажу ще раз, проблема тут є, але не випадково я говорив про те, що було 4 подання Донецької обласної військово-цивільної адміністрації. І з врахуванням  останніх подань, уточнених подань цієї адміністрації Волноваського району, Волноваської, точніше, районної ради, виборів  депутатів цієї ради   там не було. Тобто ми  врахували останні всі подання цієї  адміністрації.  

Щодо обласної ради, до речі, у мене теж  така думка була. Але справа у тому, що коли ви голосували, вибачте, що я так кажу, чи більшість  депутатів Верховної Ради голосували за Закон про місцеві вибори, ви в "Прикінцевих положеннях" записали, що вибори депутатів обласних рад в Донецькій, Луганській області не проводяться. Тобто це було ваше рішення, ми змушені… Хоч, скажімо, я десь певною мірою не погоджувався до останнього моменту з доцільністю такого рішення, але Верховна Рада як політичний орган визначилася, ви прийняли це рішення. Ми змушені були його виконувати. І відтак жодних виборів до Донецької чи Луганської обласної ради бути не може.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Йосипович. Дійсно, згідно з пунктом 4 "Перехідних положень" така норма записана, і ЦВК, дійсно, не могла нічого робити, я маю на увазі щодо виборів до Луганської і Донецької обласних рад.

Колеги, у нас ситуація, з одного боку, проста, а, з іншого боку, складна. На жаль, от всіма цими рішеннями, я маю на увазі прийняттям постанови про призначення виборів в такому, достатньо сумнівному, з конституційної точки зору, редакції; прийняття після цього закону, вступ в силу закону не одразу, а через певний період часу, створив цілу низку юридичних колізій щодо повноважень різних органів щодо прийняття рішення, на яких територіях і в які відповідні місцеві ради вибори не проводяться.

У нас є з вами декілька концептуальних можливостей, які ми можемо зараз обговорити. І в залежності від того, який ми концепт приймемо, такі будуть і кінцеві рішення.

Концепт перший. Ми можемо йти в руслі виконання Постанови Верховної Ради про призначення місцевих виборів, тобто ми приймаємо рішення про затвердження відповідних рішень Центральної виборчої комісії щодо непроведення виборів ті чи інші органи місцевого самоврядування Донецької і Луганської області. Це перший концепт. Але, ну, це достатньо сумнівна річ з точки зору конституційної, тому що ані Верховна Рада не має права затверджувати рішення ЦВК, а, з другого боку, це суперечить, чесно кажучи і теорії права, коли один державний орган затверджує рішення другого державного органу, при тому що один є органом законодавчої влади, а другий є спеціальним органом, покликаним виконувати окремі функції.

Є другий концепт. Мені він здається, чесно кажучи, більш привабливим, оскільки рішення щодо місцевих рад, в яких вибори не проводяться, Центральна виборча комісія вже прийняла, а єдиною нормою, яка зобов'язує Верховну Раду в якийсь спосіб щось там затверджувати, є Постанова про призначення виборів, ми можемо внести зміни в Постанову про призначення виборів і забрати звідти оцю фразу про те, що ми затверджуємо рішення ЦВК.

Третє питання, яке у нас є, але у нас є згадка в Законі "Про місцеві вибори" в прикінцевих положеннях про те, що ми затверджуємо перелік адміністративно-територіальних одиниць, в яких не проводяться місцеві вибори, призначені на 25 жовтня, визначаються Верховною Радою України в Постанові про призначення місцевих виборів. тобто ми цього вже не зробили, але постанова у нас була раніше, ніж закон набув законної чинності, тобто у нас, умовно кажучи, повна каша.

Тому третій варіант, який ми можемо зробити, ми можемо, не роблячи згадку або роблячи згадку в преамбулі щодо постанов ЦВК, просто затвердити додаток, базуючись на постанові ЦВК затвердити додаток до Постанови про призначення чергових виборів.

У нас 3 концепти, ми можемо обирати будь-який із них. Який із них чистий, з точки зору юридичної, відповім, жоден. Тому ми повинні обрати якесь найменше зло, пробалансувати між крапельок і завтра презентувати цю позицію.

Будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.

Моя пропозиція піти третім варіантом, тобто затвердити перелік і в нього внести пропозицію нашого колеги, крім тих рад, які вже перелічені в постанові Центральної виборчої комісії, також ті районні ради, в яких в більшості населених пунктів вибори не відбудуться, бо незрозуміло які районні ради ми тоді обираємо, якщо в більшості населених пунктів вибори не відбуваються.

І тому така пропозиція, хочу її внести на  розгляд комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович.

Мені здається, що це найбільш контраверсійна пропозиція, яка викличе дискусію в сесійній залі і яку ми точно не зможемо обґрунтувати,  чому ми діємо саме так. І тут я погоджуюся з Андрієм Йосиповичем Магерою, що ми так само як і Центральна  виборча комісія не маємо жодних підстав  стати суб'єктивними. Ми повинні, знов-таки, не маючи  жодних повноважень ані по встановленню, ані по перевірці, ані по нічому, ми  повинні  на чомусь спиратися. Насправді, це те саме, що ми розглядали на попередньому засіданні комітету, коли нам не було на  що спертися, і ми зрозуміли, що у нас  був єдиний  вихід.

 

_______________. А що з цього приводу  адміністрації сказали?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, адміністрації сказали так, вони, наскільки я розумію,  і колеги мене зараз поправлять, вони спочатку подали це, а потім відкликали.

Андрій Йосипович, будь ласка. Ви ж отримували дані від адміністрацій.

 

МАГЕРА А.Й. Адміністрація всього 4 подання фактично вносила, було первинне, а потім були уточнення кожного разу свого подання власного. І ми вже виходили, фактично базуючись з усіх    чотирьох подань, тому що кожне   наступне подання десь уточнювало, скасовувало, доповнювало оцей перелік якимись іншими радами. Брали до уваги останнє, буквально четверте подання щодо уточнень по Маріуполю, і по Лисичанську.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Трохимович Федорук, будь ласка.

 

ФЕДОРУК М.Т.  Шановні колеги,  можливо, оскільки  ми не маємо повної інформації, можливо, ми поступимо так, оскільки  Верховна Рада  приймала рішення таке про вибори і про цю систему, запропонувати це винести в зал і як визначиться Верховна Рада…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, але ми повинні вийти з пропозицією.

 

_______________. (Не чути)

 

ФЕДОРУК М.Т.   А який матеріал? А який матеріал?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, дивіться,  у нас є постанова ЦВК, яка складена на підставі подань військово-цивільних адміністрацій Донецької і Луганської області. У нас є єдина  база, на яку ми можемо спиратися. У нас більше нічого  немає.  Тобто у нас  є тільки… Тому у нас  і питання порядку денного  називається "Про Постанову Центральної виборчої комісії…". Тобто у нас  є  подання ЦВК і все.  І є якісь різні суб'єктивні думки.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Нє, ну є  ще здоровий глузд.

Я вибачаюсь, є ще здоровий глузд…

 

МАГЕРА А.Й. Так чому ми не можемо винести на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, якби був здоровий глузд, ми би не проводили там виборів взагалі.

Будь ласка, пан Дехтярчук. І потім ще раз…

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Технічне питання. Минулого разу, шановні колеги, у нас на комітеті була представник ЦВК, яка наголосила на технічному питанні, бо ми сьогодні обговорюємо тільки ті пропозиції, наскільки я розумію, які були подані військово-цивільними адміністраціями.

Вона ж нам говорила про проблеми із електронними списками виборців, із реєстром виборців, пригадуєте, у виступі своєму? Як зараз ситуація з цими речами. Бо нам сказали, що немає реєстрів виборців, є проблема зі встановленням осіб: біженців, переселенців і тому подібне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Йосипович, зможете відповісти? Бо була у нас Жанна Іванівна попередній раз і інформувала нас про це.

 

МАГЕРА А.Й. Що стосується, власне, даних державного реєстру виборців, зокрема відносно цих двох областей, справді, підтверджую позицію Жанни Іванівни, що окремі проблеми існують. Разом з тим, якщо ми виходимо з цього переліку, який на сьогоднішній день є затверджений постановою Центральної виборчої комісією, одною і другою, я вважаю, що в цих умовах ми все ж таки можемо справитися і забезпечити виготовлення списків виборців, щоб органи ведення реєстру виготовили списки виборців для проведення місцевих виборів.

І, з вашого дозволу, звичайно, мені трішки некоректно щось радити комітету в цій ситуації з огляду на статус, але я би все ж би зупинився, можливо, на тому варіанті – здається, другий, - щодо виключення речення з пункту 4-го Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів" відносно необхідності затвердження постанов Центральної виборчої комісії Верховною Радою України. Гадаю, цілком самостійно Центральна виборча комісія могла б на основі пункту 7-го статті 24-ї Закону "Про місцеві вибори" приймати таке рішення. Повірте, ми цим зловживати не будемо, безумовно, такі наші рішення обов'язково до Верховної Ради будуть направлятися до відома.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Йосипович.

Давайте, колеги, все-таки я би обговорив. От у нас є концепт. У нас є дві норми, які зобов'язують Верховну Раду вчиняти не властиві їй функції, в принципі, да? Давайте, можливо, давайте обговоримо. Якщо ми зараз рішенням комітету на підставі обговорення цього питання вийдемо на те, що комітет рекомендує Верховній Раді перше – внести зміни в постанову про призначення виборів, якою виключити там, де ми затверджуємо. Тобто залишити. Раз.

І друге. Уповноважити голів комітетів і членів комітетів завтра зареєструвати Закон про внесення змін до Прикінцевих і перехідних положень Закону про вибори, яким останній оцей рядок, що Верховна Рада затверджує перелік адміністративно-територіальних одиниць, бо він нелогічний. Він прийнятий після постанови, яка вже прийнята. Він прийнятий після постанови, в якій цього не було відображено. Ну, і з точки зору логіки і здорового глузду він не працює.

Тоді з точки зору формально-юридичної у нас залишиться постанова про призначення виборів, в якій буде написано, що ЦВК приймає це рішення і інформує про це Верховну Раду. Вони таке рішення прийняли, проінформували. Це корелюється із статтею 24 Закону про місцеві вибори, це їхня компетенція, вони це зробили. І вони можуть в подальшому це робити, немає жодних питань. І їм не треба нас, вони лише нас про це інформують і крапка.

Якщо ми це приберемо із двох норм, ми просто розв'язуємо руки, да, парламент не буде приймати в цьому участі. Але парламент насправді і так не може приймати в цьому участі об'єктивно. Ми не маємо жодної інформації, на яку ми можемо спертися. Ми не маємо жодних даних, на які ми можемо спертися, окрім даних військово-цивільних адміністрацій, на які і так, і так спирається ЦВК.

Я би запропонував комітету знайти отаке рішення. Розв'язати руки парламенту і відпустити парламент з цієї процедури. Парламент тут не потрібний. Ми не є фахівцями з точки зору, де безпечно проводити вибори, де небезпечно проводити вибори. На моє переконання, в Маріуполі не можна проводити вибори, бо там ідуть обстріли. Ну, от не можна!

Я вважаю, що якщо, що означає 30 відсотків людей можуть прийняти участь у виборах районної ради і ми проводимо вибори в районну раду, то це маразм, пробачте. То це маразм! Ні, ну, а як сформують?! Тобто третина людей проголосувала, не відомо, 70 відсотків не про…, не те, що вони не хочуть, а може, вони хочуть? Але це точно не компетенція нашого комітету. Тобто у нас немає для цього ні можливості, ні механізмів, ні достатніх документів.

Тому я би запропонував парламенту наступне рішення. Ми зараз уповноважуємо членів комітету підготувати і зареєструвати і подати до завтра до ранку, перше, проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради "Про призначення місцевих виборів", яким із пункту четвертого виключити слово… слова "для затвердження", і буде, звичайно, таким шляхом, що "Центральна виборча комісія приймає рішення про неможливість проведення виборів депутатів відповідних місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Крапка. "Таке рішення невідкладно після його прийняття подається Центральною виборчою комісією до Верховної Ради України". Крапка. Все! Ми це питання вирішили.

І друге, зобов'язати членів комітету підготувати і завтра зареєструвати законопроект про виключення із пункту 4 Перехідних… Прикінцевих і Перехідних положень Закону України "Про місцеві вибори" фрази, що перелік адміністративно-територіальних одиниць, в яких не проводяться місцеві вибори, призначені на 25 жовтня 2015 року визначаються Верховною Радою України в постанові про призначення виборів. Ми прибираємо і це, і це, в нас залишається Постанова ЦВК, якою територією визначені, у нас є механізм, передбачений і Постановою про призначення виборів, і законом, що це рішення приймає ЦВК на підставі подань військово-цивільних адміністрацій, і крапка. І ми не затверджуємо переліки і не затверджуємо нічого.

Будь ласка, Олена Володимирівна Ледовських.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. З багатьма речами я погоджуюсь. Але я хочу задати питання самій собі, так?

Подивіться, нам представили військово-цивільні адміністрації перелік тих територій, на яких неможливо провести вибори. Центральна виборча комісія затвердила їх так, як вони були представлені їй на це погодження, це затвердження. Тоді хто це буде перевіряти, і не можливо буде їх перевірити, ми повинні будемо перевірити те, що сьогодні зроблять військово-цивільні адміністрації.

Але я не можу зрозуміти логіки цього списку. Якщо не можна проводити вибори в міську раду волноваську, а в районну раду волноваську ми можемо проводити вибори, то поясність, може, я чогось не розумію? У Волновасі не можемо проводити вибори в маленьку  міську раду, але на тій же території ми можемо проводити районні вибори.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так і при цьому місто, напевно, складає відсотків 25, а то й більше.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. То поясність мені… Да!

І якщо Волноваха тут на місті....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я ж кажу.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Я б могла ще зрозуміти, що в районну раду ми не можемо проводити, бо територія району деяка, вона знаходиться в таких умовах, де не можна проводити вибори. Ну, якщо міська, міський виборець може приймати участь в міських виборах, а в районних – ні, я не розумію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, шановна...

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Хто буде все це перевіряти і хто розпише цю логіку, яку подає військово-цивільна адміністрація в ЦВК?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановна Олена Володимирівна, дивіться, на сьогоднішній день, я ще раз підкреслюю, ми зараз не розглядаємо питання коректності чи некоректності цього списку. Я з вами погоджуюсь, що він тотально алогічний, але у нас питання, зараз виникає питання компетенції, яку ми заплутали двома рішеннями. Перше, ми прийняли Постанову про призначення виборів, в якій ми записали один алгоритм. Після цього ми приймали Закон про місцеві вибори, в який ми записали інший алгоритм, та ще й в законі ми послалися на постанову, яка була прийнята раніше і в якій не було того, що вимагає закон, щоб там було.

Я пропоную цю правову колізію розв'язати, залишити ці повноваження, як воно і передбачалося логікою самого Закону про місцеві вибори, у ЦВК. ЦВК має для цього всі інструменти. Верховна Рада до затвердження цих переліків не буде мати жодного відношення і справедливо, бо ми не маємо до його жодного відношення. І тому хай вони приймають це рішення.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Сергій Володимирович, я на протязі цього тижня по... на поважному каналі "Інтер" наблюдала дуже цікаву картинку, коли виборці міста Маріуполя вимагали виборів від... Зверталися до Президента України, до Верховної Ради України, щоб вони призначили вибори в місті Маріуполі.

Тепер в мене питання: до кого має звернутися сьогодні виборець, ну, наприклад, Волноваського району для того, щоб провести вибори на їх території? До цивільно-військової адміністрації, до ЦВК? Чи, знову таки, до Верховної Ради, якщо ми і постановою, і виключенням положень з нашого закону знімаємо з себе всяку відповідальність за цю... цей захід?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо виключенням із постанови і виключенням із закону ми знімаємо, ми розв'язуємо юридичну колізію, яка існує це рішення буде приймати Центральна виборча комісія. Але вони повинні враховувати небажання чи небажання проводити вибори. Вони повинні враховувати інші  чинники, звичайно, що навіть тих десять відсотків людей, які живуть на вільній території вони би напевно хотіли  би приймати участь у виборах. Але в цій ситуації ЦВК повинно врахувати: перше,  фізичну можливість проводити  вибори – раз. Безпека людей – два. Звичайно, що  Маріуполь хоче провести  вибори. Але якщо їм обстрілюють околиці, чи будуть там  вибори реальними, і чи будуть вони відповідати стандартам це повинна буде визначити Центральна виборча  комісія, якщо ми  це приберемо із законів.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Колеги, я погоджуюсь   з цим, і я погоджуюсь з тим, щоб ви сказали із змінами до постанови і із змінами до закону. Але  чи має право Центральна виборча комісія сьогодні вмішуватися  в той процес, який сьогодні проходить на рівні Військо-цивільних адміністрацій   той, хто складає список.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Я хочу задати питання Жебрівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це окреме  питання.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Так. Яким чином все це складалось, що до  Волноваської міської ради ми не можемо провести вибори, а до  Волноваської районної ради можемо провести вибори.

Будь ласка, Дім, я щось не розумію тут. І тому …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз… Зараз, Олено Володимирівно, згідно з  підпунктом 7 частини першої статті 24 Закону про місцеві вибори. Стаття називається  "Повноваження Центральної виборчої комісії" пункт 7 цитую: "Вразі встановлення неможливості забезпечити підготовку та проведення  місцевих виборів, відповідно до положень цього закону, на окремих територіях приймає рішення Центральна виборча комісія про неможливості проведення виборів до відповідних органів місцевого самоврядування". Вони не повинні керуватися виключно позицією Військово-цивільних адміністрацій. Вони мають окремі повноваження зробити це самим і  це їх повноваження,  і вони скориставшись цими повноваженнями це зробили.  Я ж вісім разів перепитував чи їхня позиція співпадає з позицією… Вони сказали, так.  Якби у них була відмінна позиція вони б мали  повноваження  це зробити. Але до Жебрівського питань дуже багато. І ми від імені комітету ці питання вже позавдавали письмово.

Але зараз проблема в іншому. Я ще раз кажу, у нас є юридична колізія, яку нам треба розв'язати. Ми її можемо розв'язати, або затвердивши рішення ЦВК, тоді ми виконаємо постанову нашу про призначення виборів, але не виконаємо закон.  Друге. Ми можемо просто згідно з законом внести додаток до  постанови, але тоді ми не виконаємо саму постанову, де було записано по-іншому. Або ми можемо зробити третій варіант: внести зміни  в постанову забрати це повноваження, внести зміни в закон забрати від нас це повноваження. І тоді правова ситуація буде наступна: ЦВК уже затвердило це, ЦВК має повноваження  вносити сюди зміни. ЦВК може  затверджувати новий перелік рад, в яких не будуть проводитися вибори, оперативно це робити,  з урахуванням або без врахування думки  військово-цивільних адміністрацій. Єдине, що в цій ситуації – вони будуть інформувати про це Верховну Раду інформативно. І Верховна Рада не буде  казати, а ми тут з вами згідні чи не згідні.  От і все.

Будь ласка.

 

ШКРУМ А.І.  Я точно  тут не експерт, мені  теж важко зрозуміти.

По-перше, чи може ЦВК зараз оперативно це робити? Тому що  вони мають звертатися весь час до нас, як ми зможемо швидко  оперативно зібрати комітет за цим законодавством, яке у нас є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у нас є два нормативних акти, які протирічать один іншому. Я розумію, що зараз ми можемо говорити про способи розв'язання конкуренції в  нормативних актах. У нас є Закон про вибори, який дає одну  процедуру і говорить про те, що це встановлює Верховна Рада у Постанові про призначення виборів, чого ми не зробили. Але цей закон, вказуючи про постанову виборів про 25 жовтня   15-го року був прийнятий пізніше ніж сама постанова. Тобто нам регламентували законом, що ми повинні були зробити раніше. Абсурд! Ми це повинні зняти з закону, щоб не виглядати, ну, незрозуміло.  Але, з другого боку, якщо ми не внесемо зміни в постанову ЦВК, вірніше, в постанову Верховної Ради  про призначення виборів, то це буде означати, що  кожне рішення  ЦВК повинно передаватися до Верховної Ради  і повинно  розглядатися у такому режимі… Це друга  шизофренія, конечно. Тому я пропоную не затверджувати цей перелік, не вносити його  як додаток в постанову, а внести зміни в постанову, прибравши "для затвердження", і ми це зробимо сьогодні, приймемо рішення комітетом сьогодні, і завтра будемо готові його презентувати Верховній Радій.

І друге: внести зміни в закон. Єдине що, нам треба буде просити Верховну Раду, ну, по-перше, внести зміни в цей закон оперативно, скликати комітет Князевича, вони хлопці файні, вони швидко це роблять. Тим більше тут одна строчка, тим більше вона ідіотична і так далі. І завтра це все розглянути. Якщо ми знімаємо цих два питання, ми повністю розв'язуємо, по-перше, руки ЦВК, і вони можуть нормально… Якщо вони отримають шизофренію від військово-цивільних адміністрацій, вони можуть це коригувати своїми рішеннями. Ну, я абсолютно погоджуюся з логікою Олени Володимирівни, яка пройшла не одні вибори і розуміється на цьому. Але ми не будемо зав'язані, ми як… ми тут, як п'яте колесо у возі, яке не потрібне, раз, яке просто гальмує процес – два, і яке робить цей процес неможливим, і яке робить цей процес суперечливим з різних боків.

Да, будь ласка, пане…

 

_______________. Як на мене, то найздоровіший… Сергій Володимирович, ви не чуєте мене. Як на мене, то найздоровіший смисл – те, що ви зараз сказали: щоб розв'язувати руки ЦВК зміною, скажімо, і в законі, і в постанові, дати їм можливість приймати рішення самостійно. А хто сказав, що до 25 жовтня ситуація, не дай Бог, не може помінятися? Як ми тоді на неї відреагуємо? ЦВК збирається і приймає рішення – і не проводять вибори ще десь. Їх легше відмінити, ніж не буде в них цих повноважень.

Тому я пропоную по-любому розв'язати руки ЦВК. А другого виходу немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, є тоді пропозиція прийняти рішення наступне. Є пропозиція тоді зобов'язати голову комітету підготувати, і підписати у членів комітету, і зареєструвати постанову про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України, до пункту 4-го Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2015 році", запропонувавши виключити слова "для затвердження". Це перше.

Друга пропозиція. Уповноважити голову комітету, членів комітету підготувати зміни до Закону про місцеві вибори, яким із Прикінцевих та із пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень виключити останнє речення, яке звучить наступним чином: "Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в яких не проводяться місцеві вибори, призначені на 25 жовтня 2015 року, визначається Верховною Радою України в постанові про призначення місцевих виборів".

І тоді цей пакет ми реєструємо завтра з самого ранку. Я інформую про це Голову Верховної Ради. Я не бачу жодних застережень. Це абсолютно технічні два законопроекти, які Верховна Рада може прийняти в першому читанні і в цілому. Немає жодних питань.

Просите єдине. Що звернутися до Голови Верховної Ради, щоб він надав доручення Комітету правової політики провести якнайшвидше, а саме завтра, відповідне засідання. І щоб вони формально прийняли рішення. Ну, це їх комітет. І так, щоб ми буквально за завтра це питання вирішили в стінах Верховної Ради і розв'язали, розв'язали колізію.

Андрій Йосипович, у вас як у представника ЦВК немає заперечень?

 

ШЕЛЕСТОВ О.М. Можна? Шелестов Олександр. Я за розподілом обов'язків є членом комісії, який саме відповідає за місцеві вибори і був автором і доповідачем, ну, фактично по всім проектам, який в тому числі вами і розглядався сьогодні.

Можу сказати щодо районних рад одразу інформативно. Що на теперішній час у чому проблема виборів чи невиборів до районних рад, у тому числі і Волноваського, і інших районів. Їх там декілька у Донецькій області, і декілька у Луганській. Для того, щоб провести вибори у тих населених пунктах, де це можливо провести у цих районах до сільських саме рад, потрібно, щоб була утворена районна виборча комісія, яка в незалежності від того, чи будуть районні вибори, чи ні..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колего, пробачте. У мене величезне питання. Ми зараз виходимо з цього питання обговорення тих місцевих рад, де можуть або не можуть бути проведені вибори. У мене просте питання. Я як головуючий вніс пропозицію зараз розв'язати цю колізію простим шляхом: внести зміни до Постанови Верховної Ради, виключити там, де ви відправляти для затвердження, і воно буде звучати: "Таке рішення невідкладно після його прийняття подається Центральною виборчою комісією до Верховної Ради". Крапка.

І друге, ми хочемо внести зміни в Закон "Про вибори" в "Перехідні положення" і прибрати обов'язок Верховної Ради  визначати у постанові перелік регіонів, де не будуть проводитись вибори.

Чи влаштовує така позиція? Чи немає жорстких заперечень у Центральної виборчої комісії лише з цього питання? З районними радами ми будемо розбиратися пізніше.

 

_______________.  Безумовно, Центральна виборча комісія, я думаю, у повному складі підтримує таку позицію комітету. Тому що ми попередньо обговорювали це на нараді. А щодо …..  що рішення Центральної виборчої…  не остаточне. Тобто ми також це будемо розглядати, і скоріше всього, будуть прийняті певні рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, хто за таке рішення комітету, прошу проголосувати. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Один.  Дякую.

Тоді, з вашого дозволу, я думаю, що ми буквально завтра від самого ранку відкриємо цю постанову для підписання. Я думаю, що всі колеги і члени комітету, які будуть мати бажання і підписати, можуть це зробити.

Єдина, у мене величезне прохання: постанова буде готова до підписання о 9 годині 45 хвилин в кулуарах Верховної Ради  так, щоб ми це зробили до початку засідання. І…

 

_______________. Хто має бажання, може… Прохання підняти руку, ми зафіксуємо, тоді ми вас знайдемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Та ні, давайте ми зробимо по-інакшому: давайте ми призначимо місце, куди колеги зможуть підійти. Давайте під картину чи під телевізор. Під телевізор в кулуарах. Під телевізор підходимо о 9.45, підписуємо постанову і її реєструємо. З вашого дозволу, доповідати буду я.

 

_______________. І Закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, закон зараз ми розберемося.

Немає заперечень по цьому? Прошу проголосувати за це рішення.  Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

По закону, авторство саме. Доповідати від авторського колективу хто бажає? Нема бажання? Тоді, з вашого дозволу, доповідати буду я. Хто за таке рішення, прошу голосувати.  Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Ми вичерпали це питання порядку денного і ми переходимо до наступного питання порядку денного про інформацію окремих обласних рад щодо утворення об'єднаних територіальних громад та призначення перших місцевих виборів. Доповідає голова підкомітету Федорук Микола Трохимович. 

У нас по цьому питанню було запрошено на наше засідання  нашого доброго  колегу В'ячеслава Андроновича Негоду.  Іще  вчора ми отримали від нього підтвердження, що він буде. З незрозумілих  для мене причин В'ячеслава  Андроновича немає, але є заступник начальника відділу  з питань моніторингу чогось там Демонцова Людмила Петрівна.  Пробачте, Людмила Петрівна, ви потім назвете повністю назву  вашого відділу.

А зараз, будь ласка, Микола Трохимович Федорук.

 

ФЕДОРУК М.Т. Шановні колеги,  до Верховної Ради України надійшла інформація від  8 обласних рад Житомирська,  Франківська,  Кіровоградська, Київська, Одеська, Полтавська, Хмельницька та Чернівецька щодо прийняття рішень про об'єднання територіальних громад та призначення перших місцевих виборів.  На сьогодні до Верховної Ради  надійшла інформація про утворення 63  об'єднаних територіальних громад.

Разом з тим, як вбачається з постанови ЦВК   від  28 серпня  про початок виборчого процесу  перших виборів депутатів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та відповідних  сільських, селищних, міських голів  25 жовтня 2015 року рішення щодо об'єднання територіальних   громад   прийняли також    дві  інші обласні ради Волинська і Дніпропетровська.  Але  вони не надіслали нам  відповідних повідомлень.

Згідно зазначеної постанови ЦВК оголосять з  5 вересня початок виборчого процесу перших  виборів депутатів  сільських,  селищних, міських рад об'єднаних  територіальних громад на  відповідних сільських, селищних,  міських голів згідно  з переліком. Всього буде оголошено про початок виборчого процесу в 74  об'єднаних територіальних громадах.

При  цьому  двома іншими  постановами  191 та  192  ЦВК встановила відсутність правових підстав для оголошення початку виборчого процесу перших виборів депутатів  Гостомельської селищної та  Бучанської  міської ради об'єднаних  тергромад  гостомельського селищного та бучанського міських голів  Київської області у зв'язку з тим, що  рішення Київської обласної ради  в частині утворення тергромад не набули чинності.

Депутатів Нетішинської та Славутської міських рад об'єднаних    територіальних громад і нетішинського та славутського міських голів Хмельницької області в зв'язку  з тим, що Верховна Рада України станом на цей час не прийняла рішень про зміну меж Ізяславського, Славутського районів і міст Нетішин та Славута Хмельницької області, на території яких розташовані територіальні громади, які прийняли рішення про об'єднання.

Щодо цих двох рад, Нетішинської та Славутської, об'єднаних територіальних громад, слід зазначити, що, на нашу думку, у випадку об'єднання територіальних громад міст обласного значення з територіальними громадами суміжного району не потребуються змін міста і суміжного з ним району, оскільки відповідно до частини дев'ятої статті 7 Закону України "Про добровільні об'єднання територіальних громад", якщо до складу об'єднаної територіальної громади передбачається надходження територіальної громади, розташованої на території суміжного району, то Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна рада звертається з поданням до Верховної Ради України щодо змін меж відповідних районів у порядку, визначеному законом. Про зміну межі міста в законі мова не йде, лише про зміну меж суміжних районів.

І скажу і свою точку зору, шановні колеги. Хочу звернути увагу: коли ми говоримо про об'єднання громад, то інша справа, ми не змінюємо, скажімо так, населені пункти. І коли сільська якась громада приєднується до міської і якщо будуть змінені межі населеного пункту, то треба, щоб цей населений пункт був ліквідований. І тоді мешканці цього населеного пункту втрачають право жителя сільського населеного пункту. Тобто йому буде лише 10 соток землі для ведення, а він не має права мати, ну, не більше ніж 10 соток, там, і 1 плюс на гараж і так далі.

Тому, з моєї точки зору, і говорять фахівці, що не потрібно змінювати межі міста, коли до нього приєднується населений пункт сільський. І тому ЦІВК, з нашої точки зору, мала б призначити вибори цих, Нетішинської та Славутської, об'єднаних територіальних громад.

Є звернення також заступника голови обласної ради Хмельницька про те, що таке рішення ЦВК, ну, викликало нерозуміння мешканців цих населених пунктів і до обласної ради надходить інформація, зокрема, територіальних громад цих територій про бойкотування виборчого процесу. З нашої точки зору, потрібно було б приймати там рішення про проведення виборів об'єднаних територіальних громад. Є також звернення до нашого підкомітету із жителів села Вілька Романівського району Житомирської області щодо примусового їх віднесення до об'єднання... до... вони хочуть приєднатися до населеного пункту, об'єднатися, з іншого району, а Житомирська обласна рада не врахувала їх думку. Ну, я це направлю, мабуть, направимо це до Житомирської обласної ради і до міністерства, Мінрегіонбуду. Ось така інформація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Трохимович.

Перед тим, як надати слово Людмилі Петрівні Дамецовій, в мене велике питання: а чого не зміг бути В'ячеслав Андронович? Насправді, в нас завжди дискусію, ми його любимо і поважаємо, ми раді його завжди бачити. А що сталося?

 

ДАМЕНЦОВА Л.П. Насправді, запрошення для В'ячеслава Андроновича до Мінрегіону не було як такого. Єдине, що ми в останню хвилину побачили це  запрошення для віце-прем'єра Геннадія Григоровича Зубка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що означає "в останній момент"?

 

ДАМЕНЦОВА Л.П. Ну, от, уже так всі матеріали, що, які там  пропонувалися в листі надати - ми всі надали матеріали. А до виступу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі?

 

ДАМЕНЦОВА Л.П. Звичайно, які просилися – ми весь перелік дали. А до виступу ми уже так от в останню хвилину доїжджали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

По суті.

 

ДАМЕНЦОВА Л.П. Дозвольте?

Хотілося б поінформувати, що станом на 01.09. у нас навіть збільшилося тих громад, які готові йти на вибори, які просять аби їх пустили на вибори 25 жовтня. Не зважаючи на те, що перші місцеві вибори оголошено... вони мають оголошуватися за 70 днів, але багато рад не встигли провести  сесії і оголосити про об'єднані такі громади. Наприклад, наразі є лише 85 спроможних об'єднаних громад, які встигли до 15 серпня. Навіть Запоріжжя там трохи запізнилося, там 6 громад, вони уже прийняли рішення після 15 серпня.

Крім того, наразі у нас є 105 об'єднаних громад, це крім 85, які просять аби їх пустили на перші вибори, щоб у них не проводили чергові місцеві  вибори і не витрачалися кошти, щоб не було супротиву. І майже всі сільські голови, майже всі люди за те аби не проводити чергові, а провести в них саме перші місцеві  вибори.  Тобто саме цим законопроектом 3008 регулюється це питання, оскільки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Багато цікавих речей регулюється, окрім цього.

 

ДАМЕНЦОВА Л.П. Оскільки можна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не згадуйте 3008…

 

ДАМЕНЦОВА Л.П. …цих людей  на вибори аби не  проводити в них чергові місцеві вибори, а  перші вибори в об'єднанні територіальні громади аби вони мали право реалізувати це. Дякую.

Готова надати відповідь на питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмило Петрівно.

Насправді, ситуація з реалізацією Закону про добровільне  об'єднання громад, не зважаючи на такі достатньо оптимістичні цифри, оптимістичні заяви, не така проста і не така  райдужна,  насправді. І ми отримуємо в комітет просто… Чому виникло це  питання, тому що ми отримуємо в комітет дуже багато листів від громад, від представників громад, які не зовсім  задоволені, взагалі, тим, що відбувається.

Я розумію, що Мінрегіонбуд нам розказує, що все добре, що все гарно. А скажіть, будь ласка, а  скільки  перспективних планів не затверджено ще?

 

ДАМЕНЦОВА Л.П. Наразі у нас затверджено Кабінетом Міністрів    п'ять перспективних планів, десять уже… Плюс десять схвалено на урядовому. Один це по Полтавській області надіслано в установленому порядку і решта опрацьовується за інтересованими органами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скільки у нас рішень обласних рад про затвердження?

 

ДАМЕНЦОВА Л.П. 22. Схвалено?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

ДАМЕНЦОВА Л.П. 22. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто всі.

 

ДАМЕНЦОВА Л.П. У нас 22 перспективних плани схвалено, Тернопіль і Закарпаття у нас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А в чому там  проблема?

 

ДАМЕНЦОВА Л.П. Ну там політична ситуація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну  ситуація…

 

_______________. Не приймаються рішення. Тобто не схвалюють.

 

ДАМЕНЦОВА Л.П. Не схвалюють перспективні плани, не приймають рішення. Хоча перспективні плани розроблені і там  навіть є об'єднані громади. Наприклад, в Тернопільській області 35 об'єднаних громад, у Закарпатській області 2 об'єднані громади. Але навіть останнього разу вносилося це питання щодо об'єднання  цих двох громад по Закарпатській області був повний супротив просто встали, повиходили і на цьому все закінчилося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А тоді окей. А якщо би … Я би тоді, може, звернувся до колег з такою пропозицією, а, може, ми би виїхали в регіони трошки і подивилися на місці це все?

Ні, дивіться, колеги, я не закликаю… я не закликаю їхати всіх… Ну, це да? а хто хоче. Давайте ми можемо в рамках… Я не знаю, може, давайте в рамках розгляду цього питання приймемо рішення там, я не знаю там, уповноважити чи  зобов'язати голову комітету підготувати  пропозиції по проведенню заходів комітету в регіонах у зв'язку з отакою ситуацією. Можливо, окремо, приділимо увагу тим регіонам, де не затвердили, для того, щоб з'ясувати, що там відбувається, щоб у нас в комітеті була інформація. Може, навіть ми десь допоможемо розв'язати цю… я не знаю. Але треба з'ясувати це все, що там відбувається. І проведемо заходи, на які… на яких наші колеги не те, що зобов'язані… Хто хоче, той поїде, хто не хоче, той не поїде. Можемо якісь "кущові"речі провести, просто поспілкуватися з людьми, там, де у нас є позитивний досвід, там, де у нас є негативний досвід, побачити, що там є, можливо, якісь рекомендації дамо Мінрегіонбуду. Знову таки, не примушуючи їхати всіх, ми знайдемо організаційно-правову форму, в якій ці заходи провести.

Да, будь ласка, Олена Петрівна Бойко.

 

БОЙКО О.П. Можна пропозицію? Для того, щоб їхати, ми маємо все ж таки з Мінрегіоном з'ясувати одне основне питання. От я як громадянка не говорю про статус депутата, маю визначитись, вибачте, де у нас є ці об'єднані громади. Визначитись  дуже важко. Десь якісь обласні ради друкують це рішення на своїх сайтах. Слава Богу! А є й такі, що навіть не друкують цей перелік. Тобто хто з ким, з чим, де, в якій області об'єднався… ви мене зараз запитайте, я вам не дам відповіді ні як громадянка, ні як депутат, який цікавиться цим питанням.

Тому величезне прохання, яке я озвучувала неодноразово до Мінрегіону: будь ласка, зробіть цю інформацію оперативно відкритою. Зараз іде виборчий процес, працювати  на місцях з цим якось потрібно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олена Петрівна, я вас інформую, що на минулому тижні я підписав листа на ім'я віце-прем'єра Зубка з проханням надати цю інформацію: а) по перспективних планах, які затверджені; б) по кількості громад, які об'єдналися з переліком. Тобто така інформація, я сподіваюся, що у нас або є, або надійде найближчим часом. У нас частково вона є, але в тому числі, та.

Тому я, Людмила Петрівна, звертаю вашу увагу на те, що комітет звертався з таким проханням в рамках здійснення комітетського, парламентського контролю. Тому це не факультатив. І тому я перепитав чи вся інформація, яку ми просили надана нам повністю, включаючи, до речі, це вам відповідь, Олена Петрівна. Я просив і надати копії перспективних планів, можливо, не в друкованому вигляді, бо я розумію стоси, але принаймні в електронному вигляді вони у вас точно є. І тут для роботи абсолютно чітко, і для роботи комітету це необхідно з метою контролю Закону про добровільне об'єднання, парламентського контролю про виконання Закону про добровільне об'єднання територіальних громад це необхідно, і так далі, і так далі, і так далі.

Я ще раз звертаюся до колег. Я ж не кажу, що ми повинні вже кудись їхати. Я кажу, що, насправді, ситуація непроста і нам це підтверджує Мінрегіонбуд. Давайте подумаємо чи нам це треба, чи не треба. Якщо треба, то куди можна виїхати, я не знаю, з круглими столами, з якимись обговореннями, я не кажу, щоб ми проводили виїзні засідання комітету, бо на це дійсно немає часу. Але ми знайдемо форми, в яких, в яких це робити. Якщо немає заперечень, ми просто цю роботу зробимо, запропонуємо всім членам комітету прийняти в цьому участь, всім бажаючим. Хто буде бажати, прийме участь. Якщо це круглий стіл,  так це не означає, що весь комітет повинен виїжджати. Тим більше, якщо буде якийсь приймаючий регіон, депутат, який представляє регіон там точно буде. Там, я не знаю.

 

_______________. В мене є така пропозиція по поводу провести одну таку поїздку, ну, наприклад, в Тернопільську область...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вот, я ж кажу, якісь такі речі. Да.

 

_______________. Ця проблема чисто політична.

 

_______________. Однозначно.

 

_______________. Політична. Тому є пропозиція поїхати в Тернопільську область, а далі буде видно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О, супер. Так давайте ми це питання відпрацюємо, я погоджуюся з цією ідеєю. Тобто ми зараз з секретаріатом відпрацюємо всі можливості, ми отримаємо доручення від комітету це зробити і ми відпрацюємо можливості проведення різних заходів за участю комітету пов'язаних з парламентським контролем за виконанням Закону про добровільне об'єднання територіальних громад. Хто за таке рішення, колеги, прошу проголосувати.

Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Доручення комітету підготувати приблизний, орієнтовний з урахуванням тих регіонів, де найбільші проблеми з виконанням закону, звичайно. І я погоджуюсь, що перше повинно бути або Закарпаття, або Тернопіль, або десь, де люди з Тернополя і Закарпаття зможуть під'їхати туди. Дякую.

 

_______________. Але справедливості раді я хочу сказати, що у нас на Полтавщині є, там, в кожній сільській раді, в кожному районі, на моєму окрузі по декілька раз був і непроста це робота. Для того, щоб люди зрозуміли треба було проводити велику роботу. Вона не проводилася ні Мінрегіонбудом, ні ким, ні по телебаченню... Були якісь двоякі, троякі рішення були.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я все роблю.

 

_______________. А нам сьогодні треба чітко йти до того. І ті прохання, які є, щоб  провели… одні вибори, треба як-то підійти, підібрати нам можливість проводити нам вибори уже об'єднаних громад. Не проводять вибори, тому що ми остальним… Ви ж розумієте скільки було тих посланців і з обласної ради, і, скажемо, тих олігархів, які не хотіли, щоб вони об'єдналися, які людей задурманювали всякими, там, страхами.

Тому треба… А все-таки вони пішли на це. Їм треба дати сьогодні можливість не проводити вибори не об'єднаних, а проводити в об'єднаних. Навіть, якщо це буде через, там, скажемо, тяжку… тяжкі строки, щоб встигнути це зробити. Ту роботу, яку привели її не можна перечеркнути сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, ………….. . Будь ласка.

 

_______________. Я би просто просив, бо з досвіду попередніх років, коли ще я працював в комітеті, залучалися працівники і Кабінету Міністрів, і Мінрегіону. Оскільки ми всі зацікавлені і комітет, і Мінрегіон, і Кабінет Міністрів, щоб. можливо, до цієї роботи до виїзду ми всі разом брали участь в цих заходах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Немає питань. Я думаю, що ми врахуємо всі можливі пропозиції і, звичайно ж, ми повеземо з собою представники Мінрегіонбуду. Вони нас нікуди не возять, то ми їх повеземо кудись. Будь ласка, пан Дехтярчук.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Коротко і кілька слів.

Та практика, яка є говорить про те, що необхідно, мабуть, буде вносити нам певні зміни, які можуть вдосконалити Закон про добровільне об'єднання громад в напрямку вдосконалення. Мова йде про такі речі. От в мене, приміром, звернення Привільнинської сільської ради. Привільнинська сільська рада, 3 села готові об'єднатися, приєднатися, але депутати сільської ради мають, більшість проголосували об'єднання до іншої громади, приміром. Це конкретний приклад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Тобто депутати мають одну думку, дворове опитування з хати в хату показало абсолютно іншу думку сіл 90 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Абсолютно. Але я просто хочу нагадати, насправді, от чому мене  зараз це  наштовхнуло на цю ідею. Просто наша поїздка на Полтавщину вона була дуже  показова і ми просто змогли наочно дещо   там змінити свої позиції, ми побачили реальних людей, ми побачили реальні позитивні речі, які там робляться. І ми перед тим приїхали з Німеччини і думали, ой, а у нас такого  немає, а у нас таке є. І, насправді, нам  як комітету для  того, щоб відчути наскільки це рухається реально нам треба просто більше говорити з людьми. Тому  нам треба просто знайти різні форми як ми можемо спілкуватися з людьми. Але я з Андрієм Олександровичем погоджуюся абсолютно в тому, що, на жаль, поки що   до нас це ніхто не  робив. Хоча і Мінрегіон повинен був це робити і всі інші повинні були це робити. Тому я вважаю, що це  нормальна ідея, яка у нас спрацює.

Колеги, якщо по цьому питанню ще є ідеї, питання, уточнення. Якщо ні, то ми тоді завершили розгляд шостого питання порядку денного у нас немає ніяких висновків з  цього приводу.

 

_______________.  …взяти те, що...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  інформацію… Інформацію з цього питання комітет бере до відому ми це… Ну ми   не голосуємо з цього… Ніхто не заперечує? Ні. Дякую.

Ми переходимо до  сьомого питання порядку денного про календарний  план проведення засідань комітету нашого. Доповідає секретар комітету Олексій Олексійович Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні колеги, вам всім розданий календарний план. Він  враховує той календарний план сесії поточної, який затверджений. І в принципі ніяких змін, по середах засідання комітету пропоную вам затвердити його.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є запитання до Олексія Олексійовича. Якщо немає, є пропозиція затвердити план за основу. Хто за таке  рішення, прошу  проголосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає. Чи є  у когось зміни, доповнення і пропозиції до запропонованого плану. Немає. Хто за те, щоб затвердити за зазначений план в цілому, прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Ми завершили розгляд сьомого питання  порядку денного. Переходимо до  восьмого питання порядку денного  про внесення змін до  рішення  комітету про створення підкомітетів нашого комітету. Ви всі знаєте, що  у нас з'явився наш колега із "Самопомочі" – пан Зубач і ми, звичайно, повинні ввести його  в склад підкомітетів.

Пан Зубач, наскільки я розумію, висловив бажання працювати в трьох підкомітетах нашого комітету, а саме: підкомітеті з питань адміністративних послуг, державних символів і нагород, в підкомітеті з питань місцевих органів виконавчої влади та територіального  устрою і підкомітеті з питань місцевого самоврядування. Немає заперечень у колег? Ну, я думаю, що треба…

 

_______________. А що вы ни к кому из девочек не пошли?

 

_______________. Я что вы ни к кому из девочек не пошли?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не "по девочкам". Я понял. Не "по девочкам" – на работе. (Сміх у залі)  Зрозуміло.

Тоді, шановні колеги, я прошу підтримати позицію нашого колеги… позицію нашого колеги щодо включення його до підкомітету з питань адміністративних послуг, державних символів і нагород до підкомітету з питань місцевих органів виконавчої влади та територіальних устроїв і підкомітету з питань місцевого самоврядування.

Хто за включення нашого колеги до цих підкомітетів, прошу проголосувати. Дякую.  Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Рішення прийнято одноголосно.

І у нас є дев'яте питання… Ми вичерпали восьме питання, у нас є останнє питання порядку денного, про утворення робочої групи комітету з підготовки до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг), реєстраційний номер 2984.

Слово надається голові підкомітету Дехтярчуку Олександру Володимировичу.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Дуже коротко. Ми прийняли законопроект у першому читанні. Як ви пам'ятаєте, 11 народних депутатів подали свої зауваження, пропозиції. І є така думка, що створити пропонується робочу групу відповідно, і визначитися щодо керівництва робочої групи, а також, відповідно, визначитися… Там знову ж у нас дилема, ще це саме питання розглядав комітет з економічних питань Галасюка.

Тобто делегувати голову підкомітету, то буде визначення також взяти участь у засіданні їхнього комітету і донести наші напрацювання і до їхнього відома. Коротко. За два дні буде сформовано склад робочої групи, ми вже над цим працюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, хто за те, щоб обтяжити роботою додатково нашого колегу Дехтярчука з цього приводу. Прошу проголосувати.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Ми вичерпали робочі питання порядку денного. дуже коротко в "Різному".

Колеги, дивіться, на жаль, у нас… у нас така виникає ситуація. Ми… у нас запланований… заплановане засідання комітету 16 вересня. Але, на жаль, у мене у зв'язку з засіданням Комітету Парламентської асамблеї Ради Європи буде відрядження. Тому я просив би погодити зараз в робочому режимі або 14 вересня – це понеділок, ну, припустимо, 14 година, так, щоб ми спокійно відпрацювали всі питання, або у вівторок в перерві. Ну, але ми розуміємо, що у вівторок в перерві це…

 

_______________. Встигнемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Встигнемо?

 

_______________. Закон про державну службу, якщо…

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Так. Ну, от, що ти придумуєш?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Вообще 16-е – было отлично, я б сразу б выставился.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ты и так выставишься. Ты от этого никуда не денешься.

 

ШКРУМ А.І. Колеги, а мене, на жаль, не буде 14-о теж. Тому мені треба буде визначити когось, можливо, з колег, які проведуть правки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Ні. Давайте, я би просив, я би просив, Альона Іванівна багато вклала в цей законопроект, я би просив без неї розглядати. А відтак, то тоді, тоді у вівторок з 14.15…

 

_______________. Який вівторок?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вівторок сесійний через тиждень.

 

_______________. Це яке в нас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 вересня.

 

_______________. Супер.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 вересня тоді у нас засідання комітету. Але я би просив не запізнюватись 14.15, так, щоб ми встигли провести це засідання під час перерви в роботі Верховної Ради.

 

___________________. Але тільки одне питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яке?

 

_______________.  Держслужба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас не буде держслужби і не буде Шкрум.

 

ШКРУМ А.І. Ні. Колеги, дивіться, мене, на жаль, не буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Її не буде, з 14 по 18 вона у відрядженні.

 

ШКРУМ А.І. теж на цьому, на цьому тижні. Якщо є можливість зробити в будь-який інший день, я не знаю, до цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми зробимо, давайте ми подумаємо, що ми можемо зробити до цього, да. Якщо у нас не вийде до цього, тоді ми будемо просити на понеділок через тиждень, але це несесійний.

 

_______________. Там командировок багато.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте подумаємо.

 

_______________. Куда тобі їхати?

 

_______________. В Америку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, колеги, це…

 

_______________. Я думала, ти в округе…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це інформаційне. Шановні колеги, ще одне коротке… ще одне коротке… коротке оголошення. Оскільки Олексій Олексійович Гончаренко дуже незадоволений тим, що він не зможе виставитись, як він каже справедливо, 16 вересня, я пропоную йому зробити це сьогодні, оскільки насправді 2 вересня відзначається 600 років з часу згадки про місто Одеса. І я хочу привітати місто Одеса, привітати Олексія Олексійовича Гончаренка і запросити його виставитись.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Ні, згадка – це про Хаджибей, і вже в нас і історики таке знайшли. А взагалі, звичайно, місту 221 рік сьогодні. Дякую за поздоровлення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз тоді всім дякую. Якщо немає ні в кого оголошень, засідання комітету оголошується закритим.

 

_______________. Так когда?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вівторок 15 вересня…