Законопроектом пропонується доповнити статті Закону України «Про державну службу» (в редакції від 16 грудня 1993 року) вимогою до посадових і службових осіб органів державної влади щодо володіння українською мовою на рівні, необхідному для виконання ними їхніх обов’язків, недопущення публічних проявів зневаги до української мови, знущання чи глуму до неї, її дискредитації, а також зобов’язання складати іспит з української мови для підтвердження відповідного рівня.

За визначенням авторів законопроекту метою його внесення є безумовне забезпечення виконання конституційної норми про всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, додержання Конституції України посадовими та службовими особами органів державної влади під час виконання ними службових обов’язків.

Комітет з питань запобігання і протидії корупції вважає, що законопроект відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Комітет з питань правової політики зазначає, що законопроект не суперечить положенням Конституції України.

Комітет з питань бюджету у своєму висновку на даний законопроект зауважує, що реалізація положення законопроекту щодо проведення відповідних іспитів з української мови потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету. При цьому до законопроекту не надано фінансово-економічного обгрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо збалансування державного бюджету, як це передбачено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Крім того, термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, не узгоджується з вимогою частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України. Також у висновку вказується, що Міністерство фінансів України зауважує, що законопроект у разі його прийняття призводитиме до збільшення видатків державного бюджету і може бути розглянутий після аналізу розрахунків додаткових видатків бюджету.

Національне агентство України з питань державної служби зауважило, що вимога про володіння державними службовцями українською мовою міститься у статтях щодо права на державну службу та обов’язків державних службовців  проекту нової редакції Закону України «Про державну службу», який має бути невдовзі поданий Кабінетом Міністрів України до парламенту. З огляду на зазначене Нацдержслужба України не підтримує законопроект.

Інститут законодавства Верховної Ради України, проаналізувавши зарубіжний досвід законодавчого захисту державної мови на державній службі та погоджуючись у своєму висновку з необхідністю обов’язкового застосування української мови як мови офіційного спілкування відповідними посадовими та службовими особами під час виконання ними службових обов’язків, у своєму висновку зазначає, що запровадження новації щодо іспиту потребуватиме розроблення критеріїв володіння державною мовою та додаткових витрат бюджетних коштів на організацію і проведення іспитів. Інститут законодавства вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з подальшим доопрацюванням його окремих положень.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку на даний законопроект зазначає, що Конституція та окремі закони України вже містять  кваліфікаційні вимоги щодо володіння державною мовою для певних посадових осіб, тому відповідна новела (зміна до частини четвертої статті 4) загалом узгоджується з положеннями чинного законодавства України. Водночас висловлюються суттєві зауваження щодо нового принципу державної служби (доповнення до частини третьої статті 3 Закону) та нової частини статті 4, зміст якої виходить за межі предмету регулювання даної статті. Також вказується на порушення принципу єдиної законодавчої термінології у поданому законопроекті.

З огляду на зазначене Головне управління вважає за доцільне за результатами розгляду даного законопроекту в першому читанні повернути його суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Комітет взяв до уваги, що предметом його розгляду вже був ідентичний законопроект з реєстр. № 3494 від 25.10.2014, який повністю повторює за назвою та змістом даний законопроект, і висловлює такі зауваження:

- питання володіння державними службовцями українською мовою достатньо врегульовано чинним законодавством, а окремі новели законопроекту (як  доповнення до основних принципів, на яких ґрунтується державна служба) є предметом регулювання Закону України «Про правила етичної поведінки». Тому новий принцип, яким пропонується доповнити статтю 3, за змістом потребує суттєвого доопрацювання;

- доповнення статті 4 новою частиною щодо зобов’язання скласти іспит не є предметом регулювання цієї статті та взагалі викликає сумніви щодо доцільності включення відповідного положення оскільки запропонована вимога щодо проведення іспитів з української мови стосується відповідних осіб після прийняття їх на державну службу. Крім того, мали б бути визначені правові наслідки у випадку, якщо відповідні особи за результатами складеного іспиту не підтвердили належний рівень володіння українською мовою.

- у нормах законодавства України (Конституції України, Законі України «Про засади державної мовної політики», Рішенні Конституційного Суду України від 14.12.99 № 10-рп/99 та ін.) закріплений обов’язок державних службовців застосовувати державну – українську мову як мову офіційного спілкування посадових і службових осіб під час виконання ними службових обов’язків, а стаття 10 Закону вже містить норму щодо загального обов’язку державних службовців додержуватися Конституції та інших актів законодавства України. Тому доцільність доповнення цієї статті однією з кваліфікаційних вимог є сумнівною;

- відповідний закон у разі прийняття даного законопроекту може набрати чинності не раніше 1 січня 2016 року. Водночас у І кв. 2015 року Кабінетом Міністрів України має бути поданий проект Закону України «Про державну службу», у якому переважна більшість запропонованих новацій не передбачена.

Водночас у процесі обговорення загалом було підтримано ідею законопроекту, оскільки аналіз мовної ситуації у сфері державної служби свідчить про наявність певних проблем, принаймні, щодо застосування української мови державними службовцями під час здійснення ними своїх службових повноважень. Всебічно обговоривши питання та з’ясувавши позицію народних депутатів України - членів Комітету, Комітет ухвалив:

1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України, затвердженому Законом України від 10.02.2010 р. № 1861-VІ, проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо обов’язкового володіння українською мовою посадовими та службовими особами органів державної влади) з реєстр. № 1201 від 02.12.2014, внесений народними депутатами України М.Головком, О.Осуховським, Ю.Левченком, Ю.Бубликом, А.Іллєнком, О.Марченком, за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу та доручити Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування підготувати його до другого читання.

2. Визначити співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народного депутата України, голову підкомітету з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування А.Шкрум.