СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування

від 11 лютого 2015 року

Веде засідання Голова Комітету С.В.ВЛАСЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! У нас сьогодні на засіданні присутні 12 членів комітету, що надає нам можливість відповідно до вимог Регламенту розпочати засідання нашого комітету.

Шановні колеги, вам роздано проект порядку денного. Чи є заперечення якісь кардинальні до порядку денного?

Да, будь ласка.

ДЕХТЯРЧУК О.В. Є пропозиція. Минулого разу ми обговорювали, пропозиція з голосу, додати до поряду денного законопроект, доопрацьований спільно Романовою і Білецьким. Пам'ятаєте? Про статус, надання статусу Герой України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 1421, є таке питання.

У нас прохання одного із авторів:  зняти 1177, оскільки його  немає.

І у нас є прохання одного із авторів: 1613 перенести у зв'язку з його хворобою. Але я би пропонував поки що його не виключати. Якщо у нас будуть якісь, можливо, суттєві запитання до автора чи якісь серйозні побажання, то тоді ми його відкладемо, а поки що його не відкладати.

Тобто я би запропонував за пропозицією пана Дехтярчука включити в порядок денний 1421 доопрацьований і зняти з порядку денного 1177. Чи є заперечення?

ГОЛОСИ З ЗАЛУ. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді є пропозиція проголосувати за основу спочатку, да.

Хто за те, щоб підтримати проект за основу, прошу голосувати. Дякую, шановні колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Теж немає.

І тоді з тими зауваженнями, які ми зазначили, зняти 1177 і додати 1421. Хто за те, щоб прийняти його в цілому, прошу голосувати. Хто – "за"? Дякую, колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Теж немає.

Єдине що, у нас є присутніми на засіданні комітету наші іноземні гості: пан Шейн Квінн, це директор проекту Академії Фольке Бернадотта (Швеція) "Місцеве самоврядування та верховенство права в Україні",  і координатор цього проекту в Україні Юлія Седик.

Вони просили надати їм можливість першим питання зробити, я так розумію, невелику презентацію, оскільки у них там певні організаційні питання. Якщо немає заперечень, то я це питання тоді поставлю першим до розгляду.

Скажіть, будь ласка, шановні панове, скільки часу вам треба для презентації?

СЕДИК Ю. Доброго дня! Нам потрібно десь максимально 7 хвилин.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже добре.

СЕДИК Ю. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми щиро заздримо вашій оперативності.

Будь ласка, тоді я запрошую до слова, до презентації пана Шейна Квінна. Регламент – 7 хвилин.

ШЕЙН КВІНН.  Дуже дякую, пане голова. Шановні народні депутати, члени Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики і самоврядування.

Я хочу презентувати цей проект "Місцеве самоврядування і верховенство права в Україні". Дякую за те, що ви виділили час. Для мене це честь звертатися до вас в цей критичний період історії вашої країни, і я сподіваюся, що і Фольке Бернадотта Академія, партнери цього проекту, можуть вам хоч трохи допомоги у впровадженні вашої реформи.

Академія Фольке Бернадотта – це швецька урядова агенція з питань миру, безпеки, розвитку. Вона підпорядковується Міністерству закордонних справ Швеції.

Основні функції, обов'язки цієї організації – це набирати цивільних працівників в міжнародні миротворчі операції, а також проекти з освіти, навчання, політики, досліджень і, звичайно, проекти, спрямовані на розвиток громадянського суспільства.

Цей проект є важливим з кількох причин. Я хочу вам пояснити як би обґрунтування цього проекту, а також пояснити, чому ви як народні депутати, члени цього комітету, маєте відігравати певну роль, і на це питання я також надавав відповідь під час конференції в Українці.

Верховенство права часто асоціюється з реформуванням судової системи, сектору правосуддя, кримінальної юстиції, але в цьому проекті ми хочемо зосередитися саме на верховенстві права як принцип врядування. Це такі принципи як прозорість, підзвітність, доступ до інформації, сприяння участі громадян у процесі прийняття рішень, а також зміцнення законності правил і процедур, які застосовують органи самоврядування. Цей принцип зосереджується на тому як загалом органи влади задовольняють очікування громадян з точки зору дотримання верховенства права. Проект також стосується покращенню і посиленню довіри до місцевої влади і саме в тому, де громадяни взаємодіють з державою. І це означає, що довіра буде формуватися і зміцнюватися не тільки до місцевої влади, але і загалом до держави. Незалежно від того, які питання вирішують громадяни, чи це реєстрація громадянського стану чи інше, стосуються не тільки того, чи рішення приймаються вчасно, але і те, наскільки правильні рішення приймаються. Цей проект допоможе виявити, що спрацьовує, що не спрацьовує в сфері дотримання принципів верховенства права і виробити певні рекомендації стосовно покращення цієї сфери. Наприклад, наскільки законодавство, дійсно, передбачає процедури для прийняття рішень у певних справах, наскільки є доступною інформація, як ці закони працюють на практиці.  

Ми провели пілотний проект. І цей великий проект він ґрунтується на результатах пілотного проекту, і ми побачили вже такі результати, як навчання співробітників органів влади стосовно певних принципів верховенства права при наданні послуг. Формулювання пропозицій щодо змін у певних законодавствах для того, щоб усунути певні нечіткості у інтерпретації законів. Також цей проект допомагає розробити певні стратегії відстоювання інтересів місцевого самоврядування. Можна усунути певні вузькі місця і тим самим зміцнити такі принципи, як прозорість, підзвітність, право на оскарження, право бути почутим і також зміцнити громадянське суспільство і його роль. І, нарешті, я думаю, що це є критично важливим. Це також зосереджено на громадянах і на їх правовій обізнаності в тому, які права вони мають при зверненні за одержанням певних послуг.

Цей проект розрахований на три роки і має бюджет до 3 мільйонів євро. Фінансування надає шведське агентство ………, і це є таке спільне партнерство між Асоціацією малих міст України, центром Разумкова і Академією імені Фольке Бернадотта.

Ми знаємо, які виклики можуть стояти у процесі впровадження цього проекту, але він також є дуже актуальним. Ми зустрічалися з певними партнерами цього проекту, і ми бачили бажання, і інтерес до питань дотримання принципів верховенства права. І ми дуже-дуже задоволені в тому, що комітет може запропонувати своїх представників бути членами наглядової ради проекту. І я сподіваюсь, що ми дійсно зможемо сформулювати дуже важливі і вчасні рекомендації щодо зміцнення принципів верховенства права в Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за змістовну презентацію. Я думаю, що це лише початок або продовження плідної співпраці комітету з проекту "Місцеве самоврядування та верховенство права в Україні". Я думаю, що сьогодні, делегувавши одного або декількох членів нашого комітету до наглядової ради вашого проекту, ми цю співпрацю зробимо більш плідною. У мене була ідея делегувати всіх членів комітету, але я думаю, що ми обмежимось, можливо, одним або двома членами комітету для того, щоб працювати там. Єдине що, я б хотів би звернути увагу наших колег, що мова йде про верховенство права і місцеве самоврядування.

Тому які є пропозиції щодо делегування, по-перше, щодо кількості людей, які б ми хотіли делегувати? Але це не просто почесна посада, в принципі, це кропітка, практично щоденна, робота. Тому хто з колег хотів би сам або був би готовий когось рекомендувати?

Да, будь ласка, пан Курило.

КУРИЛО В.С. Готовий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви готові працювати? Дуже добре. Бачите, хоч одна людина в комітеті є, яка готова працювати.

Альона Шкрум.

Я думаю, що ми десь вже як аукціон вже відкрили. У нас вже три кандидатури є. Можливо, ми пізніше трішечки вирішимо, і ми тоді вас проінформуємо, хто представлятиме ……… у вашому проекті. Дуже дякую.

Я думаю, що ми порадимось і знайдемо кандидатів з трьох або всіх трьох рекомендуємо, але рішення це приймемо трішки пізніше.

Якщо ви хочете ще щось сказати, то, будь ласка, якщо ні, то ми тоді вам дякуємо і переходимо до другого питання порядку денного.

Другим питанням порядку денного у нас іде питання про перейменування села Поділки Липоводолинського району Сумської області.

Будь ласка, Микола Трохимович Федорук.

ФЕДОРУК М.Т. Шановний Сергію Володимировичу, шановні колеги!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдине що, я, пробачте, Микола Трохимович. У нас практично 4 питання іде саме по різних селах Липоводолинського району Сумської області. Можливо, ми всі їх об єднаємо і заслухаємо одну доповідь, це було б, напевно, правильніше  і простіше. Єдине, що в мене питання, що там відбувається в Липоводолинському районі Сумської області, що вони перейменовують село за селом?

ФЕДОРУК М.Т.  Да. Значить…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді по чотирьох назвах, Микола Трохимович, по чотирьох селах… Так, звичайно, це буде простіше.

ФЕДОРУК М.Т. Я скажу. Пропонується перейменувати село Поділки в Подільки. Проживає в ньому 589 осіб. Є тут певні питання, певні проблеми.

Інститут української мови вважає, що перейменування села Поділки з лінгвістичного погляду безпідставне, тому що вони посилаються на історичні документи XVII і XІX століття,  Подолки, якщо перекласти це російською мовою на українську, то буде Поділки, ось. Але є тут одне питання, тому треба порадитись. І ми, члени комітету, повинні визначитись з цього приводу і по декількох інших.

Справа в тому, що документи всі, які видавалися мешканцям цього села, отам є приведений приклад, якщо ви подивитесь. Атестат Бурик Валентині Василівні, яка закінчила школу, там написано село Подільки. Так само документи на землю, на всі інші користувалися люди назвою Подільки. І тут нам потрібно визначитись, чи ми ідемо в розріз з рекомендаціями українського правопису, чи приймаємо рішення, яке буде зменшить проблеми у людей, які проживають в цьому населеному пункті.

Так само, така ж сама ситуація і в селі Кимличка, того ж району Сумської області. Там проживає 398 осіб. І в селі Галаєвець Калінінської сільської ради, знову ж таки Сумської області. Лише село… Ні, в селі… Я вибачаюсь, в селі Мельникове. На селі Мельникові, там 97 осіб.

Лише немає питань по селу Кимличка. Да. Питань немає, а по всім трьом однакове питання, що воно не гармонізує з сучасним правописом із правописом української мови.

Але проблеми у людей. Тут ми повинні визначитись, яким чином ми поступаємо в даному випадку. Підкомітет пропонує розглянути це на засіданні комітету.

По селу, яке я назвав…

ГОЛОВУЮЧИЙ. По Кимличці.

ФЕДОРУК М.Т. Да, Кимличка, проблем немає. Тут… Кимличка, значить, питань немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді у мене пропозиція така. Якщо по Кимличці немає проблем, можливо, ми підтримаємо цю пропозицію без обговорення. Можливо, якщо у когось є заперечення, то тоді, звичайно, що ми почнемо обговорення. А по трьом іншим швиденько обговоримо.  Немає?

(Загальна дискусія) 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто немає заперечень?

Тоді в мене є пропозиція підтримати позицію підкомітету щодо перейменування села Кимличка Липоводолинського району Сумської області.

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую, шановні колеги. Хто – "проти"? Немає. Хто – "утримався"? Теж немає.

Тепер давайте обговоримо питання трьох сіл. У нас є Подільки, Мельникове і Галаєвець.

Які є думки, шановні колеги? Хто би хотів висловитись з цього приводу.

Будь ласка, пан Курило.

КУРИЛО В.С. Шановні колеги, я уважно почитав всі документи, які нам надано, в тому числі висновки Інституту української мови, висновки історіографічні. І я б підтримав в даній ситуації висновок Інституту української мови і по цих трьох селах відмовити перейменування.

Чому? Тому що ці назви, які є, вони склалися історично. І якщо ми говоримо, що є певної кількості людей за якийсь період проблеми з документацією, то це не значить, що село, яке було названо 200 чи 300 років назад одержало свою історичну назву, зараз із-за того, що десь адміністративно передавались з району в район і утворились якісь негаразди, тепер треба перейменувати і забути історичні назви. Бо завтра знову повернемося до цього ж питання по відновленню історичної справедливості.

Тому історію не треба до неї підходити так легковажно і необхідно зважати на те, що є дійсно історичні назви, і їх треба залишити. Тому моя пропозиція відмовити по цих трьох сел.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Трохимович, у мене питання.  Скажіть, будь ласка, тобто те, що подання вносила Сумська обласна рада, тут немає жодних питань. А скажіть, будь ласка, чи були збори села?

ФЕДОРУК М.Т.  Так, все пройшло, всі процедури пройшли.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, а скажіть, будь ласка, скільки людей приймали участь в зборах села? От якщо їх є там 97, скільки у них людей приймало участь?

ФЕДОРУК М.Т. Ну таких даних…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну ми ж теж, просто ми теж не можемо ігнорувати. Якщо 97 мешканців села хочуть перейменувати своє село, незважаючи на позицію мовознавчого інституту…

ФЕДОРУК М.Т. Зараз треба подивитися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, якщо можна, просто гляньте, під стенограму озвучте, щоб ми розуміли, скільки людей про це просить в кожному селі.

ФЕДОРУК М.Т. Село Мельникове – дев'яносто, так… Збори, це просто це характеристика, а збори –  немає. А ні, порядок денний є. Протокол загальних зборів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Присутніх 65.

ФЕДОРУК М.Т.  Присутні – 65. "За" – 65, проти – 0, утрималось – 0.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тобто, як мінімум, дві третини села, переважна більшість людей.

(Загальна дискусія)

ФЕДОРУК М.Т. Те ж саме село Галаєвець. Голосували "за" – 52, проти – 0,  утрималося – 0. Це з 97 чоловік присутні 52.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуючись з усіма тими доводами, які навів пан Курило, які є абсолютно слушними, які заслуговують на увагу і, можливо, через якийсь час, через декілька поколінь ми повернемось до цього питання. Але ті люди, які живуть в цих селах зараз, просто бачать назву свого села трішки по-іншому. І зараз, мені здається, що нам би йти проти волі цих людей було б напевно не зовсім правильно і коректно. Тим більше, що якихось прямо наджорстких застережень у нас по висновках немає. Якби у нас було у висновках, що це взагалі не відповідає українському правопису чи чомусь іншому, тоді напевно ми могли б за це братися.

Дійсно, історично певні місцевості бачать свою назву в певний період часу по-різному, і ми повинні з цим, напевно, погодитися. Бо і Львів колись був Лємбєргом, але це нічого не означає.

Да, будь ласка.

_______________. І обов'язково треба врахувати те, що якщо 97 проживає осіб, то треба знати, що це за люди. Це люди всі, які за 70 далеко. Молодих там, як правило, 10 відсотків, таких що 50 років. Тому і участь їх на зібранні – це стопроцентна участь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, чи є якісь заперечення проти цієї позиції?

_______________. Микола Трохимович, лзвучте ще цю пропозицію.

ФЕДОРУК М.Т. Така ще може бути пропозиція. Не підтримувати подання Сумської обласної ради та рекомендувати відповідній місцевій раді в межах компетенції вжити заходів щодо приведення у відповідність з офіційним обліком назву населеного пункту та вирішення, пов'язаних з цим питанням. Це якщо ми відмовляємось.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Насправді, мені здається, що люди пройшли такий шлях, це ж теж величезний шлях провести збори, пробити це питання в районній раді, отримати подання в обласну раду, отримати рішення обласної ради, ще раз, це абсолютно суб'єктивна позиція. Якби були якісь жорсткі заперечення, я б теж сказав, да, напевно. Але так мені здається, що нам треба було б підтримати бажання цих людей.

Пробачте, пан Курило, але я змушений поставити першу пропозицію вашу, якщо ви її не знімаєте.

КУРИЛО В.С. Ні, так все, уже перейменовували скільки всього в цій країні. От звикли переіменовувати. Вулиці, міста, все, що завгодно. Треба зупинитися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ні, пан Курило, є трішки різні перейменування. Коли ми перейменовували, спочатку всі вулиці називали вулицею Леніна, а потім її перейменовували в щось інше – це одна річ.

КУРИЛО В.С. Дивіться, я не можу зрозуміти до кінця...

_______________. Мікрофон включіть, будь ласка.

КУРИЛО В.С. Дивіться, логіка. Вони просять нинішню назву, яка відповідає, яка зараз зафіксована, змінити. Це ж їм треба переробляти всі документи, які сьогодні є? А що це дає їм в такому випадку, я не можу логіки зрозуміти? Що їм дає?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Курило.

Ні, ні, Олена Володимирівна Ледовських.

ЛЕДОВСЬКИХ О.В.  Просто люди тут підійшли з більш практичної точки зору. Всі документи, у них були написано: Подільки. І тому вони хочуть, щоб зараз… Більш за себе думаю, бо щоб мені не переробляти атестат, то мені краще оце заслати у Верховну Раду і переробити назву свого села, і все.

_______________. Землю.

ЛЕДОВСЬКИХ О.В.  Землю, тут же все оформлено на те, що ми раз перейменовуємо.

КУРИЛО В.С. Зараз оформимо на Подільки. Так? А звідки тоді, а просять перейменувати Поділки…

ЛЕДОВСЬКИХ О.В.  Ні, навпаки.

КУРИЛО В.С. А де тоді існують Поділки? Поділки офіційно зафіксовано назва села.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ситуація дуже проста. З різних причин, тому що ці листи надходять до комітету з різних причин, з різних абсолютно причин. Історично складається так, що в них навіть печатки відповідної сільської ради вже зроблені під Подільки, як вони хочуть. Але у них це все відбувалося помилково, вони історично видавали атестаи, видавали довідки, земельні акти, фактично з неправильною назвою села. Тепер правильно сказала Олена Володимирівна, вони знайшли найпростіший для себе шлях, замість того, щоб переробляти всю цю кіпу документів, вони теж пройшли важкий шлях, вони провели збори села і попросили їх перейменувати. Тобто по факту привести це у відповідність з тими документами, які вони вже мають.

_______________. Колеги, давайте підтримаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми переконуємо одного пана Курила, мені так здається.

(Загальна дискусія)

 Зараз це зробимо. Дивіться, я все-таки…

КУРИЛО В.С. Переламаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, боронь Боже, ніхто нікого не ламає, у вас є святе право. Тому я ще раз кажу, у мене була перша пропозиція пана Курила, тому я ставлю її на голосування, пропозиція не підтримувати і відмовити в перейменуванні. Голосуємо разом чи по кожному селу окремо? Мусимо по кожному селу окремо.

Хто за те, щоб не перейменовувати село Подільки Липоводолинського району Сумської області, прошу проголосувати. Немає голосів. Дякую.

Подальше… (Загальна дискусія)

 Дякую, Віталій Семенович, ви нам спростили ситуацію до нєльзя.

Тоді, шановні колеги,  хто за те, щоб все-таки перейменувати село Подільки Липоводолинського району Сумської області. Прошу проголосувати, хто – "за"? Дякую, шановні колеги, вдячний всім за одноголосне рішення.

Хто за те, щоб перейменувати село Мельникове Липоводолинського району Сумської області, прошу голосувати. Хто – "за"? Дякую, шановні колеги. Рішення одноголосно.  Проти і уримавшихся немає.

Хто за те, щоб перейменувати село Галаєвець Липоводолинського району Сумської області, прошу проголосувати. Дякую, шановні колеги,  рішення прийнято одноголосно. Проти і утрившихся немає.

Переходимо до… Ми йому вдячні за це, насправді, за те, що комітет голосує одноголосно, це важливо. Ми нікого не  ламаємо через коліно, ми деколи переконуємо.

Про проект… Ні, ні, не було такої пропозиції. Про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди, якими відзначені трудові колективи, навчальні заклади, об'єднання громадян, військові частини і з'єднання" (реєстраційний номер 1774), авторський колектив із народних депутатів. І доповідає голова підкомітету пан Дехтярчук.

ДЕХТЯРЧУК О.В. Коротко, з вашого дозволу. Законопроект пропонується доволі короткий. Суть справи полягає в слідуючому. Метою проекту є врегулювання правонаступництва трудових колективів, відзначення державними нагородами іноземних держав.

На думку авторів, прийняття цього законопроекту дозволить підвищити авторитет трудових колективів та особового складу військових частин, які були відзначені іноземними державними нагородами. Підвищити виховний потенціал цих колективів, зберегти інституційну пам'ять, авторитет та значимість цих підприємств.

Є висновки відповідні Міністерства оборони, Міністерства фінансів. Додаткових завтра не потребує. Висновки всі є позитивними.

Про що йде мова? Мова йде про те, що свого часу було випущено… коли визнавалося правонаступництво нагород СССР і інших країн, то інших країн було випущено. І на сьогоднішній день ряд товариств там "Україна-В'єтнам" і інші товариства звертають увагу на те,  щоб розвивати горизонтальні зв'язки між підприємствами, то інша сторона нам вказує на те, що ви ж не визнаєте, наприклад, наші нагороди. То пропонується додати слово "інших" в законопроект.

Позитивні висновки, в тому числі й Головного експертного управління.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну законопроект достатньо простий і зрозумілий. Мова йде про ті нагороди, які були отримані за часів Радянського Союзу підприємствами, установами, організаціями від інших держав. А оскільки вони просто з технічних причин випали, то за станом на сьогоднішній день ми не можемо говорити про правонаступництво цих підприємств, в основному організацій, в володінні нагородами іноземних держав.

ДЕХТЯРЧУК О.В. І питання їхнього зберігання, автоматично поваги і всього іншого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну зрозуміло. Скажіть, будь ласка, чи є якісь запитання до доповідача у членів комітету? У запрошених, я сподіваюсь теж? Чи хтось бажає висловитись з цього питання? Ніхто.

Тоді…

ДЕХТЯРЧУК О.В.  Можливо, одне єдине пропонувати в цілому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу і в цілому. Ну от, бо оскільки законопроект простий і по суті із одного слова, і він не потребує доопрацювання, є пропозиція від підкомітету рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу і в цілому.

Чи є заперечення, шановні колеги? Немає.

Тоді хто за таку пропозицію прошу голосувати.

Хто – "за"? Дякую. Хто – "проти"? Немає. Хто утримався? Теж немає. Рішення прийнято.

Доповідачем по цьому законопроекту ми призначаємо кого? Пане Дехтярчук? Бо в ж у нас і автор, і…

ДЕХТЯРЧУК О.В. Кого скажете.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Не можем. Він автор, нам треба, щоб хтось від комітету.

Олексія Олексійовича Гончаренка

________________. Кудлаєнка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кудлаєнка?

________________. Так, Кудлаєнко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень? Я пропоную за це проголосувати.

Хто за таке рішення, прошу голосувати, шановні колеги. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Теж немає.

До речі, ну, це, ви ж знаєте, це моя стара хвороба, я би просив все-таки визначити доповідачем по 4 питаннях по перейменуванню Миколу Трохимовича Федорука. Ну, це…

Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую, шановні колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Оскільки ініціатива у нас наказуема і за ініціативою пана Дехтярчука ми включили в порядок денний 1421 об'єднаний, прошу зробити коротку доповідь.

ДЕХТЯРЧУК О.В. По 1421. Шановні депутати, шановні запрошені! Ви знаєте, що у нас було питання, це вже вдруге ми повертаємося до цього законопроекту і, боюся, якщо ми зараз не знайдемо розуміння, то ми можемо повертатися і втретє. Мова іде про архіважливий, на наш погляд, усі присутні в комітеті ми про це говорили, законопроект про розширення переліку осіб, які можуть бути нагороджені нагородою "Герой України". Не хочу повторювати, всі розуміємо важливість, і про Майдан, і про війну. Автори законопроекту послухали нас і погодилися доробити спільні зміни до законопроекту, але дописали трошки більше, ніж ми власне їх і просили. А саме, попередньо стаття 6 звучала так: "Звання "Герой України" присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення". Автори законопроекту пропонують: "Звання "Герой України" присвоюється громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, – що власне ми і звертали увагу, – за здійснення героїчного вчинку, –  і додали, – пов'язаного із захистом прав, свобод громадян, незалежності, територіальної цілісності України або визначного трудового досягнення". Тобто особи без громадянства, в тому числі, от, громадяни України, іноземці, особи без громадянства, тобто дописується далі поняття, пов'язані зі захистом прав і свобод громадян, незалежності, територіальної цілісності України.

Далі. Головне експертне управління також нашу увагу звернуло слідуючим чином. Головне науково-експертне управління, розглянувши доопрацьований варіант законопроекту, зазначає, що концептуальні зауваження та пропозиції, які були висловлені до його попередньої редакції, були враховані, а тому підтримує його прийняття за основу. Водночас, зауважує, що відповідно до вимог законодавчої техніки, не доцільно викладати статтю закону у новій редакції, якщо зміни вносяться тільки до однієї з її частин. Пропозиція: рекомендувати Президенту України привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим законом, на думку управління, є зайве. Адже відповідно статті 106 Президент України на основі та виконання Конституції, законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України, а тому до додатково закріплювати, закріплення це не потребує, ось таким чином.

Пропонується підкомітетом прийняти відповідно за основу з урахуванням висловлених зауважень. Але я б все-таки звертався якимось чином до авторів законопроекту. На мій погляд, цей додаток, саме захисту прав свобод громадян, незалежності територіальної цілісності, він, я не впевнений, є доцільним так, як він дещо звужує поняття "герой України" за здійснення визначного  геройського вчинку. Визначний геройський вчинок навряд чи потребує пояснення в даній ситуації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко.

ГОНЧАРЕНКО О.О. Уважаемые коллеги, уважаемые авторы законопроекта, полностью поддерживая идею и понимая, почему мы это делаем, у меня есть вопрос. Все-таки это закон и он будет распространяться не только на конкретный случай, связанный с "Героями Небесной сотни". И вот получается, что после того, как мы его примем в такой редакции, звание "Герой Украины" сможет получить иностранец за визначне трудове досягнення.  Мне кажется, это несколько неправильным. То есть, если действительно человек там воевал, отдал жизнь, не дай бог, за нашу страну, понятно, но так мы тогда дойти, мы можем начать раздавать "звезду Героя Украины" президентам иностранных государств. То есть это может все превратится в совершенно не в том, что, мне кажется, задумывалось, как высшая степень отличия в Украине.

Поэтому мое предложение, как-то так переписать этот текст, чтобы было понятно, що за героїчний вчинок можна давати і громадянам інших країн, а за трудове досягнення лише громадянам України.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олексій Олексійович. А чи є хтось із авторів?

Так, будь ласка.

_______________. Доброго дня шановний головуючий,  шановні колеги,  шановні присутні! Я хочу внести пояснення чому ми саме звузили поняття і дещо розшифрували. Тому що, якщо ви подивитесь список тих осіб, які за ці всі роки існування Закону "Про звання  Героя України" були удостоєні цього звання, то ви побачите там досить велике коло таких осіб, які на наш погляд дещо не коректно, на разі, називати Героями України.

Багато з них на сьогодні є на території, на боці терористичних організацій, я не буду навіть називати і воюють не на тому боці. Наш колега Юрій Бойко досі є Героєм України.

І, ви знаєте, коли комітет на минулому скликанні рекомендував нам, по-перше, розширити коло авторів, по-друге, розширити поняття, включити туди осіб без громадянства, ми вирішили дещо переформулювати взагалі визначення Героя України.

І так, добавити геройський вчинок, саме в якій сфері. Тому що те визначення, яке було, яке зараз у законі, воно створює таку велику лазейку для того, щоб присвоювати звання Героя України не тим особам, які удостоєні цього. І ви знаєте,  ці люди, які зараз Герої України, нівелюють це поняття. Тобто, що люди як Жизнєвський, що люди які були там недостойні.

Щодо того, що сказав Олексій Гончаренко, я погоджуюсь і, навіть  коли ми формулювати, ми думали взагалі прибрати "значне трудове досягнення", але потім залишили це визначення. Але я все-одно пропоную голосувати, підтримати цей законопроект за основу і в цілому, тому що все-одно Президент вирішує кого нагороджувати і це саме наша задача контролювати, щоб не нагороджували, як сказав Олексій Гончаренко, за трудове досягнення, там, президентів інших країн чи інших осіб.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви знаєте, у нас просто в комітеті така традиція, що якщо цей законопроект складається, ну умовно кажучи, регламентує лише одну норму права, то ми тоді доробимо, як виключення, рекомендацію голосувати в першому читанні і в цілому, так як у нас було от попередній закон. Він в принципі, його неможливо виправити, бо він або такий, або ніякий. А у вас, на жаль у вас, як мінімум, два питання регламентується, це можливість іноземцям та особам без громадянства отримати, плюс ви внесли другу річ. Якби цей законопроект був в такому вигляді, як ми його обговорювали минулий раз, то тоді ми могли б говорити про те, щоб його прийняти за основу та в цілому, тому що він або такий, або ніякий, і там зміни вносити неможна. А в вашій же ситуації, на жаль, це дві норми, які, тим більше одна із яких викликає достатньо жваві дискусії уже на засіданні комітету, не говорячи вже про зал.

Тому моє відчуття, що ми звичайно ж підтримаємо це, оскільки ми рекомендували вам це зробити, ми вам вдячні, що ви дослухалися до нашої рекомендації. Але оскільки ви трошки розширили бачення цієї норми, мені здається, що було б логічним його підтримати за основу і достатньо швидко внести в зал, і після цього, за скороченою процедурою, уточнити і внести уже на друге читання.

Будь ласка.

_______________. З вашого дозволу, хочу просто звернути увагу авторів. На жаль, вони про це не знають, що нашим комітетом вже розглядався законопроект про тему, про яку ви обговорюєте. Це законопроект 1211, і він пройшов наш комітет, він в очікуванні на розгляді в Верховній Раді, про державні, де внесення знову змін в Закон про державні нагороди України щодо позбавлення державних нагород. І там от якраз  обговорювалося ситуація про те, що Президент отримав право позбавляти державних нагород псевдогероїв України за сепаратизм і інші речі.

_______________. А в нинішньому законі є стаття 9, яка…

_______________. Ми знаємо, ми обговорювали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, от ми всі ці дискусії проведемо під час підготовки до другого читання. Це якраз, це чиста дискусія в підготовці до другого читання.

Хто ще із колег, членів комітету, хотів би висловитися з цього приводу?

Тоді я би пропонував проголосувати підтримку цього законопроекту за основу, а в другу тоді пропозицію ми би розглянулиякщо, якщо ця пропозиція не пройде, ми розглянемо пропозицію за основу і в цілому. Оскільки, на жаль, ви не член комітету, а просто запрошена особа.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає з цим проблеми, ми теж, дійсно, в рішенні зазначити, що комітет рекомендує за скороченою процедурою, оскільки законопроект, дійсно, не складний, складається лише із двох норм.

Хто за те, щоб підтримати цей законопроект за основу і пропонувати парламенту розглянути його за скороченою процедурою підготовки до другого читання, прошу проголосувати. Дякую, шановні колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято одноголосно.

Я хочу ще раз подякувати авторам законопроекту за плідну і конструктивну співпрацю, що дуже важливо. Дякую.

Доповідачем по цьому питанню у нас буде пан Дехтярчук, за моєю пропозицією. Хто за це рішення, прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає. Дякую.

До нас приєднався наш колега Олег Романович Березюк, ми раді його вітати.

Ми переходимо до питання сьомого порядку денного, яке у нас іде під номером 6 – про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус гірських населених пунктів" (номер 1345), авторський колектив народних депутатів. Доповідає Федорук Микола Трохимович, будь ласка.

ФЕДОРЧУК М.Т. Шановні колеги, за визначенням суб'єктів законодавчої ініціативи даний законопроект внесений  з метою розширення нормативно-правового поля стосовно збільшення державних гарантій соціально-економічному розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, а також забезпечення державної підтримки проектів, які здійснюються в гірських населених пунктах в соціальній сфері та сфері розвитку інфраструктури.

Комітет з питань запобігання і протидії корупції в своєму висновку вказує, що не виявлено корупційних факторів. Проект відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку від 23 січня висловлює ряд зауважень до законопроекту та вважає, що він потребує доопрацювання.

Міністерство інфраструктури України не підтримує законопроект в запропонованій редакції та пропонує направити його на доопрацювання. Те ж саме пропонує, от прийшов сьогодні, буквально, експертний висновок і від Міністерства фінансів, де вони також з огляду на першочергову необхідність забезпечити в умовах фінансової кризи своєчасне фінансування вже прийняті рішення щодо соціального захисту населення та підтримки соціально-економічного розвитку, а також враховуючи заходи, які здійснюються урядом щодо жорсткої економії бюджетних коштів, приймати рішення, які приводять до додаткових бюджетних витрат, недоцільно. Зазначені питання  мають вирішуватись комплексно, виходячи з соціально-економічного становища країни і так далі.

Вартість цього законопроекту. В цілому він, якщо казати так, свою точку зору, він правильний, направлений саме на увагу до цих населених пунктів. І вартість його – 3 мільйони 500 тисяч гривень є. 300 мільйонів 500 тисяч гривень. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, трохи є різниця. Не велика, але трохи є.

ФЕДОРУК М.Т.  300 мільйонів 500 тисяч гривень.

Крім того, в чому є от… в чому можна погодитись із висновком науково-експертного управління. Автори посилаються на закони, які ще не прийняті Верховною Радою, які знаходяться ще на розгляді у Верховній Раді.

Міністерство інфраструктури зауважує те, що там пропонується зменшити на 10 відсотків податок на прибуток чи доходи фізичних осіб. Разом з тим джерело покриття або джерело субсидування – це є додаткові навантаження на транспорту галузь в Україні і так далі.

Тому закон, який має прийнятися ще в першому читанні, не прийнятий навіть у першому читанні, також є джерела надходження до додаткових поступлень саме в бюджет.

Тому моя точка зору, для того, щоб не рубати хорошу ініціативу, можливо, надати авторам на доопрацювання з тим, щоб з часом його винести вже, коли будуть прийняті ті закони, здається (1569), по-моєму, який визначає додаткові джерела надходження до бюджету, і в комплексі розглянуте.

Але це має визначити комітет, наш комітет, шановні колеги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Трохимович.

У нас запрошені на засідання комітету Людмила Петрівна Даменцова, начальник Відділу департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальних організацій Міністерства регіонального розвитку. Будь ласка.

ДАМЕНЦОВА Л.П. Я також підтримую пропозицію Міністерства фінансів і Міністерства інфраструктури. Вони також ……………, що його потрібно доопрацювати цей законопроект. Але оскільки його деякі положення носять декларативний характер…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але для стенограми, на жаль. І включіть, будь ласка.

ДАМЕНЦОВА Л.П. Носять декларативний характер, і потрібно тут деякі пункти ще додати, доопрацювати, і також стосовно коштів, які будуть забезпечувати розвиток соціально-економічний на цих територіях, також потрібно це питання ще над ним працювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

У нас також присутня Валентина Анатоліївна Кудін, заступник директора департаменту пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики. Ви ж цього питання?

КУДІН В.А. Доброго дня, шановні народні депутати і учасники комітету! Підтримую думку моїх колеги і єдине уточнення, що за розрахунками Пенсійного фонду, сума додаткових видатків з державного бюджету пов'язана з підвищенням розміру доплати до пенсій для осіб, які проживають у високогірних населених пунктах, складає близько мільярд гривень. Тому також необхідно прив'язати до джерел наповнення державного бюджету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто із членів комітету хотів би висловитися? Будь ласка, Олег Романович.

БЕРЕЗЮК О.Р.  У нас де-факто залишилися тільки одні гори Карпати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Терикони ніколи не були горами.

БЕРЕЗЮК О.Р.  Кримські гори, на жаль, зараз де-факто не є наші. Але я хочу сказати, що справді про гірські райони треба дбати. Але наші гори не є такі гори, щоб про них так дбати. Це дуже соціалістичний закон, по великому рахунку, я не бачу в ньому розвитку територій.

Якщо б в Карпатах зробити дороги, не треба було б доплачувати пенсії. Карпати є неймовірно рекреаційна красива, легка територія для цієї справи. І от якщо би ми прийняли закон, я не знаю, який, але треба думати про те, щоб якась зміна до оподаткування чи оподаткування бізнесу і інших питань стосувалася будівництва доріг в горах, ми би вирішили всі питання автоматично. Люди би мали гроші на навчання дітей, люди би мали гроші на лікування і ніші речі. Тому сприймати в ХХІ столітті такий соціалістичний закон в горах, які наповнені золотом, є неправильно. Є гірські райони в певних країнах, які є депресивними. Карпати інколи не були депресивними. Тому я би просив авторський колектив, якщо він здатний на таке, так, подумати про закон, який би давав економічні чинники розвитку цієї території, а не просто людям пенсії підвищити і дітям дозволити, як якимось зовсім недорозвиненим, мати поза, поза… Як воно називається?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Конкурсом.

БЕРЕЗЮК О.Р. …конкурсний прийом. Це приниження людської гідності, я вважаю. Тому  я би дуже… Якщо вони так не можуть. Але присвятити  справу горам потрібно.

Ще одна річ. В горах прекрасно розвивається бізнес. До речі, ті пільги будуть стосуватися одного з найдорожчих гірськолижних курортів України – Буковелю. Тому що Буковель знаходиться на висоті вище, ніж задекларовано у цьому… Питання – для кого ми цей закон ще робимо. Так що, sorry.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, чи є присутні хтось від авторів законопроекту?

________________. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нікого немає. Тоді у нас є одна пропозиція: повернути авторам на доопрацювання.

Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати. Дякую, шановні колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Один – утримався. Дякую, шановні колеги. Рішення прийнято більшістю голосів.

     Ми переходимо до… Оскільки цей законопроект… Ми не переходимо поки що до іншого питання порядку денного, оскільки цей законопроект включено до порядку денного, він може бути розглянутий в залі, якщо автори його не відкличуть і тоді в цьому випадку позиція позиці комітету я пропоную, щоб висловив Микола Трохимович Федорук, як особа, яка доповідала.

Хто за це рішення прошу проголосувати. Дяку колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Переходимо до питання 8 порядку денного, яке у нас іде під номером 7 – це перелік законопроектів, з опрацювання яких комітет не є головним. А саме, проект Закону про внесення до деяких законів України щодо залучення до роботи у державних органах іноземців відповідно до державних інтересів України (номер 1161).

Будь ласка, пані Альона Шкрум.

ШКРУМ А.І. Шановні колеги, цей законопроект, як ви бачите, зроблений з метою залучення до роботи у відповідних державних органах саме іноземців. Він є досить інноваційним по своїй суті, але нам треба дивитись на юридичну техніку. Ну от, наприклад, якщо ми говоримо про першу статтю, то фактично законопроект говорить, що генеральним прокурором України може бути призначений повнолітній, дієздатний іноземець або особа без громадянства, який має відповідний досвід у впровадженні реформ цієї галузі, володіє державною мовою або розуміє її в достатньому обсязі. Це щоб зрозуміти просто суть до чого йде законопроект.

Це стосується не тільки генерального прокурора, а й інших посад, в тому числі там і радників Президента та інших вищих державних посад на які можна залучати буде іноземців, та осіб без громадянства.

Науково-експертне управління достатньо серйозно опрацювало цей законопроект і надало декілька суттєвих зауважень. Ну головним є те, що в деяких частинах цей законопроект можна вважати таким, що суперечить Конституції України. Тому що ми знаємо, що Конституція України розділяє поняття "кожній особі гарантується" і "гарантії, які надані всім особам без виключення", і "гарантії, які надаються саме громадянам України".

Ну і насправді, стаття 38 Конституції України говорить про те, що громадяни саме України, громадяни мають право брати участь в управлінні державними справа, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, користуються рівним правом доступу до державної служби.

Таким чином, ми говоримо про те, що Конституція України все ж таки наділяє конституційним правом на участь в управлінні державними справами виключно громадян України.

Ну, тут можна дискутувати з цього приводу, але якщо ми погоджуємося з цим визначенням, тоді деякі положення цього законопроекту є антиконституційними і відповідно до регламенту ми просто маємо обов'язок повернути його на доопрацювання.

Оце те, що я б хотіла зазначити. Є ще декілька положень, які критикуються науково-експертним управлінням. Ну, наприклад, фактично положення щодо того, що таке достатній досвід впровадження реформ, це положення дуже широке, хто це буде визначати, незрозуміло. Тобто деякі питання юридичної техніки також присутні. На жаль, підкомітету з цього питання в нас не відбулося з технічних причин. Тому я думаю, що ми можемо і подискутувати про це питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Альона.

Єдине, що би від себе хотів зазначити, ви знаєте, у нас пішла мода на іноземців у владі. Моя особиста позиція полягає в наступному.

Перше. Що таке є суверенітет держави? Це є можливість державі самостійно вирішувати питання внутрішньої і зовнішньої політики. Якщо на чолі того чи іншого міністерства, або того чи іншого органу, який покликаний формувати політику в тій чи іншій сфері, буде стояти іноземець, то це означає, що Українська держава перестає визначати політику в цій галузі, а її визначає іноземець, і це є часткове обмеження суверенітету. Це моє розуміння, можливо суб'єктивне, з ним можна погоджуватися чи не погоджуватися. Це перше.

По-друге, я переконаний, що українці насправді велика, мудра і працьовита нація. І ми зможемо знайти на ключові посади осіб, саме на посади осіб, які є громадянами України, в крайніх якихось випадках ми можемо прийняти людину в громадянство українське, але брати іноземця на роботу, я говорю зараз про вищі щаблі державної влади, державного управління.

На мій погляд, мені здається це не зовсім коректно і правильно. При цьому, звичайно, ніхто не говорить про те, що ми повинні закритися в середині країни, ми повинні споживати весь світовий досвід, який є, ми повинні користуватися всіма порадами, які нам дають наші друзі, колеги з різних країн світу, при цьому ми повинні їх залучати до державного управляння, але не на ті посади, на який приймається рішення від імені, по суті від імені держави Україна. Тут, припустимо, пропонується в цьому законопроекті Генерального прокурора призначати іноземця, ну ми, слава тобі Господи, чи не слава Господи, обрали Генерального прокурора вже на якийсь час.

Але знову таки, з точки зору концепції, я це абсолютно не поділяю, тому що відповідати за правопорядок в українській державі за дотримання законності повинен український громадянин і українська держава, а не іноземець. Тому, і знов таки я прошу не плутати, бо деколи люди плутають дві ситуації. Коли ми говоримо про іноземця, іноземець – це людина без українського паспорту. Навіть якщо він вчора був іноземець, а сьогодні, як от наші міністри, і пані Яресько, і пан Абромавичус, уже мають українські паспорти, вони юридично не є іноземцями. Ми повинні чітко це усвідомлювати.

Ці ж законопроекти, цей законопроект, пробачте, пропонує давати таку можливість в тому числі і тим особам, які не тільки не здали паспорти інших держав, а які не мають українського паспорту. Я не торкаюсь уже таких питань як державна таємниця і все таке інше, я зараз поки що говорю про концепт. Тому я би дуже-дуже так обережно підійшов до цього законопроекту або навіть я би сказав дуже і дуже обережно. Вибачте за довгий монолог.

Будь ласка, пані Альона.

ШКРУМ А.І. Сергій Володимирович, якщо дозволите, ще коротка ремарка. Погоджуюся з тим, що ви сказали. Все ж таки на невеличкий захист авторів закону, з якими я спілкувалася, тут питання було не стільки в тому, щоб іноземці працювали протягом 50 років на цих посадах, а для того, щоб вони мали право саме на ці посади бути запрошені. І я так розумію, що це питання ми якраз вирішили, провівши швидку таку процедуру набуття громадянства України. Тому тут сама суть закону вона зараз, ну, вже не настільки на часі, так. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, розумієте, питання на часі чи не на часі, то вже інше. Автори законопроект свій не відкликали, він не перетинається з предметами регулювання інших законів, він сповідує просто інший абсолютно концепт. Чи він актуальний сьогодні чи не актуальний, то абсолютно суб'єктивне інше питання. Як мені здається, то цей законопроект концептуально не є коректним, тому я би пропонував повернути авторам на доопрацювання з глибокою подякою за їхні розробки і напрацювання, але повернути на доопрацювання. Чи є… Ну, це на… Ні, я, давайте повернемо на доопрацювання, хай доопрацюють. Тим більше, ми не головні, і ми висловимо свою позицію, і не більше того. Колеги, чи є заперечення проти?               

ШКРУМ А.І. Можна коротко, знову ж таки,  на заперечення запитання…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тому відправимо його на доопрацювання, коректно. Да.

ШКРУМ А.І. Дивіться, у проекті висновку, який нам запропонував комітет, ми пишемо в пункті 2: направити висновок нашого комітету, враховуючи, що ми не є головним, до комітету, який є головним. Так.

Ну на мою думку, все ж таки ми маємо… Нам доручення надала Верховна Рада, мені здається, що було б більш доцільно направляти, в тому числі, висновок Верховній Раді. Хоча я розумію, що ми не є головним комітетом, тому тут я покладаюся на досвід колег.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не передбачено Регламентом. Наш висновок, на жаль я вже говорив неодноразово, що на жаль, висновок будь-якого комітету, який не є головним, він практично ніколи не береться до уваги, але, ну, це позиція комітету і не більше того.

Тому я ще раз пропоную прийняти рішення рекомендувати головному комітету прийняти рішення про повернення цього законопроекту на…

Да. Пане Олеже, вибачте.

БЕРЕЗЮК О.Р.  Я би не закривався так. Я погоджуюсь з вами щодо там безпеки і присутності іноземців на вищих посадах. Це є беззаперечно не правильно. Але на нижчих посадах, тобто на посадах державної тої самої служби, але на позиціях радників, заступників –   це достатньо прогресивний момент справи. Адже найкращий університет – це є університет порівняння. І тому, можливо, нам треба не просто відправити на доопрацювання, а доопрацювання з певними зауваженнями, що все-таки можливість цих речей. Не треба закриватися, бо ми прекрасно, як українці і дуже сильна нація керуємо 24 роки, і маємо успіхи, але маємо і недоліки. Тому не можна закриватися.

Я би пропонував, щоб на доопрацювання беззастережно, не можна відхиляти ці процеси, але з зауваженнями, які би все-таки розвивали цей законопроект, а не забороняли його.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена Володимирівна Ледовських.

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Я хочу підтримати свого колегу в цьому відношенні, тому що думаю, що автори проекту трохи забули про свій же законопроект, він вже 3 місяці після реєстрації знаходиться, але вже стільки подій відбулося у Верховній Раді і стільки ми з цього приводу вже напрацювали з іноземцями, що я думаю, просто повернути їм на доопрацювання і хай ще подивляться серйозно до нього.

Тим більше, я не пам'ятаю де я вчора подивилася інформацію, що в на ставлю на голосування в деяких структурах провладних, в тому числі в Адміністрації Президента, до ста уже радників, не знаю в яких трудових відносинах вони знаходяться, але сьогодні вони вже є в структурах наших і допомагають, з нами працюють.

Давайте, можливо, Князевич, Найєм подивляться ще раз цей законопроект і доведуть його до ума. Тому що 3 місяці, я думаю, вони до нього не заглядали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна.

Хто ще з колег хотів би висловитися? Будь ласка. Олексій Олексійович, а потім пан Курило.

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я хотел бы сказать, что в принципе я считаю, что та идея, которая в нем есть, концепт этот, я разделяю, и о том, что может быть мы можем привлекать иностранцев сегодня к управлению государства. На самом деле вопрос иностранец – не иностранец в современном мире, ну, размыт до необыкновения, и кто является иностранцем, кто не является, гражданин Украины, который в Украине бывает очень, там раз, один месяц в голу или пусть 6 месяцев в году, или человек, который здесь будучи иностранным гражданином, живет, воспитывает детей и так далее, то оно достаточно все относительно.

Поэтому лично я разделяю концепт к предложенной авторами этого законопроекта. Учитывая ситуацию, что действительно у нас нет здесь ни одного автора, я правильно понимаю, что авторы не пришли. У нас нет их представителей, и может быть этот законопроект подавался действительно под конкретную цель, когда мы формировали их состав Кабинета Министров, поэтому, как вариант мы же  можем просто сконтактировать с авторами, это же вообще не проблема. Может быть они его, он уже там не на часі, а может они хотят его пересмотреть. Как-то так.

То есть просто сказать, что этот концепт, как прозвучало, например, одно из мнений, что этот концепт просто не правильный, я считаю, что… я не разделяю такую точку зрения. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович. Ви зможете висловитися під час голосування. Так, по-моєму, ви в попередній раз казали.

Насправді я хотів би зазначити. Олексій Олексійович багато в чому пиравий. Єдине, є невеличка ремарка. Це все немає ніякої  різниці в приватній сфері бізнесу. Коли про державну службу, у будь-якій країні стоять жорсткі обмеження, що лише громадяни можуть приймати участь у державній… громадяни відповідної країни, здебільшого такі правила, приймають участь у державній службі саме цієї країни.

У нас є представник держслужби. Будь ласка.

ВАЩЕНКО К.О. Дякую. Голова Нацдердслужби Ващенко.

Я абсолютно підтримую позицію, яка стосується відхилення цього законопроекту. Але хотів би внести деяку ясність про те, що казав пан Березюк і інші колеги.

Ми, як ви знаєте, сьогодні вже на фініші підготовки закону, нового Закону про держслужбу, 23-го у нас планується круглий стіл в комітеті. І серед новацій закону, який ми будемо пропонувати на ваш розгляд від імені уряду, є чіткий розподіл на політичні і адміністративні посади. Ми виводимо за межі державної служби працівників патронатних служб, а це означає радники, консультанти, і таким чином в тому числі відкриваємо можливість для іноземців на цих посадах працювати. Не керувати органами, а давати поради, ділитися досвідом, вступати в офіційні трудові відносини, але не будучи при цьому в статусі державного службовця.

Тому я, трошки забігаючи наперед, хотів би сказати, що ми це питання розв'яжемо в той спосіб, який найкраще відповідає інтересам України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді у нас було дві пропозиції. Одна була озвучена мною – повернути на доопрацювання. Друга була озвучена Олексієм Олексійовичем. В порядку надходження.

Хто за те, щоб повернути на доопрацювання авторам законопроекту цей законопроект, прошу проголосувати.

________________. Так а чого вже доопрацьовувати? Відхиляємо чи як? 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Давайте, це наші колеги, давайте відправимо на доопрацювання, ми не основний комітет. Я прошу за це проголосувати.

Хто – "за"?

________________. 11 – "за".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Хто – проти? Немає. Хто утримався? Дякую, шановні колеги, рішення прийнято. І  відповідно друга пропозиція не ставиться на голосування.

Ми переходимо до наступного питання порядку денного –  про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій для працівників на час виконання обов'язків у зв'язку з мобілізацією (реєстраційний номер 1613). Це той законопроект, який пан Заболотний просив зняти у зв'язку з його хворобою. Переносимо, да? Тобто немає заперечень? Ну, тоді протокольно: ми його переносимо.

У нас 9 питання, яке у нас ішло в порядку денному, воно теж зняте (1177) у зв'язку з відкликанням.

10 питання ми уже розглянули. У нас залишилося лише "Різне", якщо є необхідність.

Що саме? Значить у нас, я хочу проінформувати колег, у нас в зв'язку з відсутність пана нашого колеги Юрія Бублика, я хочу проінформувати комітет про результати роботи робочої групи по відновленню районних рад у місті Києві.

Робота робочої групи, як я вважаю, завершилася дуже позитивно. Ми знайшли консенсус із Київською міською радою і між усіма авторами законопроекту. У нас практично розроблений єдиний законопроект щодо відновлення районних рад в місті Києві. Він, наскільки я розмовляв з колегами, він з технічних причин просто трошки затримується до реєстрації. Можливо, сьогодні або завтра буде зареєстрований. Він погоджений з усіма. Тому, я так думаю, що на наступному засіданні комітету ми його розглянемо, схвалимо. І я буду просити Голову Верховної Ради включити його, оскільки він практично погоджений між усіма політичними силами, для того щоб якнайшвидше внести його в зал Верховної Ради, щоб ми розв'язали питання, пов'язане із відновленням діяльності районних рад в столиці України, в місті-герої Києві. Просто можу проінформувати колег, що ми там скоротили кількість депутатів, знайшли теж консенсус практично по всіх питаннях.

І друге оголошення, яке я хотів зробити. У нас є пропозиція від Агенції Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) проводити он-лайн трансляції засідання комітету. У нас присутній Едуард Рустамович Рахімкулов. Будь ласка.

РАХІМКУЛОВ Е.Р. Доброго вечора, доброго дня, шановні народні депутати! Я коротко, 3-4 хвилини, тому що сподіваюся, що десь за місяць, в березні, буду презентувати нашу програму, яка практично зараз розгортається. Деякі елементи ви, багато з ваших колег, вже знають. Це програма стажування (у нас працюють практично в усіх комітетах наші стажери, яких ми через Лігу інтернів підтримуємо), це модельні округи. Але знову ж таки я більше про це розкажу, сподіваюсь, за місяць. 

А от ми пропонуємо від нашої програми, була ініціатива від Голови Верховної Ради Володимира Борисовича Гройсмана, про те, щоб забезпечити пряму трансляцію або стрімінг в Інтернеті, лайф-стрімінг засідань комітету. Це камера, яка стоїть стаціонарно, і таке засідання воно транслюється он-лайн. Тобто у нас є погодження з Комітетом з питань боротьби і протидії корупції. Для цього потрібно…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У них стоїть прихована камера, я так розумію…

РАХІМКУЛОВ Е.Р.  …рішення комітету. Це там внизу на третьому поверсі. Ми готові від себе забезпечити технічно. Тобто забезпечити повністю технічними засобами: купити камеру, налагодити зв'язок, який би був, не квакав в Інтернеті. Тобто це наша пропозиція. Тут вже далі буде залежати від васю. Якщо комітет прийме таке рішення, звернеться до нас, ми з вами будемо працювати, я сподіваюсь, що досить скоро ми зможемо це забезпечити.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, немає заперечень поприймати участь в експерименті над собою? Насправді, я думаю, що наш комітет один із самих відкритих комітетів Верховної Ради, у нас завжди йде жвава дискусія, у нас немає жодних проблем. Тому я думаю, що…

(Загальна дискусія)

 Це наступний крок, Олеже Романович, це наступний крок. Це наступний крок.

(Загальна дискусія)

Шановні колеги, тоді якщо немає заперечень, тоді ми підтримаємо пропозицію, я не думаю, що для цього нам потрібне голосування якесь спеціальне, ми просто погодимо цю позицію. Ми вам вдячні за пропозицію і будемо щиро раді співпрацювати в цьому напрямку.

В принципі, якщо у колег немає більше питань, то тоді засідання комітету оголошується закритим. Дякую.