СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування

від 24 грудня 2014 року

Веде засідання Голова Комітету С.В.ВЛАСЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! На  засіданні комітету присутні 10 членів комітету із 16-ти, це означає, що у нас є всі можливості і повноваження розпочати засідання комітету. Я з вашого дозволу тоді розпочну засідання нашого комітету.

Вам всім роздано попередній порядок денний, всі його бачили. Є пропозиція: прийняти його за основу. Хто за – прошу голосувати. Дякую. Одинадцять?

 

_______________. Десять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Десять? Хто проти? Немає. Утримався? Немає. Рішення прийнято одноголосно. Чи є якісь доповнення до порядку денного? Немає. Дякую. Тоді прошу прийняти цей проект в цілому як порядок денний. Хто за – прошу голосувати. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає. Я, з вашого дозволу, тоді єдине, що хотів би просити комітет розглянути спочатку питання: 4-е, 5-е і 6-е, оскільки вони достатньо технічні і я думаю, що ми їх пройдемо швидко. І після цього ми перейдемо до питання 1-го, 2-го і 3-го, саме заради якого, по суті, зібрався комітет.

 

_______________. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я кажу, я кажу: 4-е, 5-е і 6-е – зараз. А потім – всі  питання, пов'язані з бюджетом і ми там...

 

_______________. Я мушу йти на раду коаліцій...

 

_______________. (Не чути).

 

_______________. ....я маю ряд зауважень до Бюджетного кодексу .... до .... бюджету, вони майже перегукуються з пропозиціями Асоціації міст.

 

_______________. (Не чути).

 

_______________. Добре. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо питання призначення позачергових місцевих виборів, прошу, пан Бойко є? Пані Бойко, пробачте. Так, будь ласка, Олена Петрівна, так.

 

БОЙКО О.П. Доброго дня, шановні колеги. Дозвольте поінформувати, що згідно з пунктом 3 части першої статті 85 Конституції України, до повноважень Верховної Ради належить призначення позачергових виборів до органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", комітети Верховної Ради України здійснюють законопроектну, організаційну та контрольну функції з питань свого відання. До відання Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування належить призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 4 грудня 14-го року, номер 22.

З огляду на це дозвольте поінформувати, що станом на 22-е грудня поточного року в комітеті перебуває на розгляді 212 клопотань по призначенню позачергових виборів до окремих органів місцевого самоврядування. Зокрема – 17-ти міських, 17-ти селищних 178-ми сільських голів та депутатів від Михайлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області. Матеріали є у вас, вони роздані.

Таким чином, комітету необхідно ухвалити висновки за результатами розгляду клопотань про призначення позачергових виборів до окремих органів місцевого самоврядуванні. При прийняті рішення прошу врахувати наступні обставини.

Перше. Відповідно до статті 141 Конституції України, чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад сільських, селищних, міських голів відбувається в останню неділю жовтня 5-го року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах, – тобто 25-го жовтня 15-го року.

Прошу врахувати вимоги частини третьої статті 83 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів", що в останні 6 місяців повноваження депутатів сільських, селищних, міських голів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах, позачергові вибори депутатів сільського, селищного, міського голів не призначаються та не проводяться. Відповідно до частини третьої статті 14, частини першої та п’ятої статті 15 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів" у разі дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови, позачергові вибори призначаються Верховною Радою України на неділю, не пізніше як за 60 днів до дня виборів. Отже, Верховна Рада України може призначити позачергові місцеві вибори в 2015 році не пізніше ніж на неділю 22 березня, ухваливши відповідне рішення до завершення роботи першої сесії восьмого скликання, а це 13-16 січня 2015 року.

Доводжу до вашого відома, що Постановою від 9 липня 2014 року № 794 Центральна виборча комісія затвердила обсяг видатків для включення до бюджетного запиту за бюджетною програмою субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів до проекту Державного бюджету України на 2015 рік в сумі 1 мільярд 210 мільйонів 300 тисяч гривень. У проекті бюджету на 2015 рік ця пропозиція врахована.

Прошу також врахувати суттєві обставини, які виводять питання призначення позачергових виборів окремих місцевих рад з площини правової в політико-правову, а саме: за умови призначення позачергових виборів новообрані органи місцевого самоврядування матимуть повноваження лише до моменту призначення чергових виборів, до 25 жовтня 2015 року, тобто півроку. В умовах економічної кризи постає питання економії коштів бюджету на проведення позачергових виборів.

З огляду на вищезазначене пропоную ухвалити один з висновків комітету: або щодо доцільності призначення і проведення у 2015 році позачергових місцевих виборів, в такому разі рекомендувати Верховній Раді України призначити їх на неділю 22 березня 2015 року; або щодо відтермінування вирішення питання призначення позачергових виборів з огляду на вищезазначене.

При прийнятті комітетом рішення прошу врахувати також думку Центральної виборчої комісії. Пропоную обговорити це питання в комітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Петрівна. Тобто ситуація у нас достатньо проста. У нас є 212 подань, абсолютно обґрунтованих, законних подань, про проведення дочасних виборів. Як правило, мова йде про міста, містечка, село і селище, тобто про невеликі населені пункти. Це пов'язано або зі смертю, або з відставкою, або з віком, або із тим, що… з обранням, або із засудженням. Там є, наскільки я бачив в матеріалах. Але є декілька "але" при цьому.

Але перше. В державному бюджеті зазначено, виділено кошти на проведення чергових місцевих виборів в розмірі 1 мільярд 200 мільйонів гривень. Це лише ті кошти, які необхідні для проведення чергових місцевих виборів. Тобто кошти на позачергові місцеві вибори, виборів в проекті державного бюджету не передбачені. Це перше "але".

І друге "але". Це те, що ми обмежені вимогами закону про те, що ми не маємо права призначати дочасні місцеві вибори пізніше ніж за півроку до чергового строку виборів. Насправді, у нас є декілька, декілька юридичних можливостей розв'язання, умовного розв'язання, цієї ситуації: перше – це звернутися від імені комітету до Верховної Ради України з проханням прийняти рішення про непроведення дочасних виборів. Це перше. І таким чином зняти цю проблему.

Друге питання. Друга можливість. Це підготувати 212 проектів постанов про призначення дочасних виборів, зареєструвати їх у Верховній Раді і далі уже дивитися яким чином Верховна Рада буде на це реагувати і чи буде Верховна Рада приймати рішення. Але ми це повинні зробити до середини, до середини січня і то це вже буде пізно. Тобто ми це повинні зробити сьогодні або завтра, якщо ми йдемо цим шляхом. І, в принципі, є третій шлях, який абсолютно теоретичний і цілковито неправильний – робити вигляд, що нічого не відбувається. Тому я попередньо розмовляв з Головою Верховної Ради з цього приводу. Його позиція, він, він іще немає остаточної позиції, ми з ним домовилися, що ми цю розмову з ним продовжимо буквально завтра, але мені треба позиція комітету для того, щоб я міг не просто як народний депутат з ним говорити, а говорити від імені комітету. Саме тому я і запропонував нам всім сьогодні швидко розглянути концептуальне, я підкреслюю ще раз, розглянути це питання. Чи, чи ми наполягаємо на дострокових виборах, розуміючи, що у нас війна, розуміючи, що у нас немає коштів в бюджеті, і розуміючи, що це – маленькі населені пункти, або ми приймаємо політичне рішення про те, що ми рекомендуємо Верховній Раді  в той чи і інший спосіб вибори не проводити.

Тому, будь ласка, хто хоче виступити в обговоренні? Да, будь ласка.

 

_______________.  Дякую.

Мені здається, що краще прийняти рішення, і моя думка, що не треба проводити вибори, і нащо витрачати той час?  Головне тут не те, що війна, бо війна не є привід для того, щоб не проводити вибори, не те, що грошей нема, бо їм можна запланувати, головне в тому, що з нас самі мешканці цих сіл, селищ, містечок будуть сміятися, що ми проводимо вибори, а через там 5-6-7 місяців у них знову вибори.

 

_______________. Дякую. Коротко позиція дуже проста: згідно Закону "Про державну службу", службу в органах місцевого самоврядування, є виконуючий обов'язки тих чи інших посад. І в даному випадку говорити про те, що не буде розвитку тих чи інших територій, абсолютно не є доцільним. Мені знайомі аналогічні випадки по тій території, де я був головою районної ради, ми навіть не подавали такого звернення, наприклад, до Верховної Ради – оголошувати дострокові вибори. Сільський голова написав заяву, пішов з посади, але секретар виконує його обов'язки, і в цьому жодних проблем для цієї території немає.

Тому, я думаю, що буде доцільним все-таки звернутися до цих  місцевих рад від нашого комітету, вивчити можливість у такому дусі до кожних місцевих рад у зв'язку з війною, економією кошти і всім іншим.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка.

 

_______________.  Дякую.

Я є тим головою, який подав заяву ….. у зв'язку з обранням. І не бачу я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  То ми із-за вас…

 

_______________.  … і не бачу я потреби навіть у своєму селищі проведення виборів.

То ми також приєднуємося до того, щоб вибори не проводити. Прийметься закон, і дальше підуть вибори строкові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, будь ласка.

 

БОЙКО О.П.  Взагалі, колеги, я хотіла б, щоб ми трошки подискутували з того приводу, що багато політиків сьогодні, особливо політиків тих чи інших політичних сил говорять про проведення дострокових місцевих виборів. "А" –  у нас не готове сьогодні законодавство під ці вибори, "б" – що тоді робити, якщо ми у травні проводимо ці вибори, а що ми робимо тоді, коли наступить остання неділя у жовтні місяці 2015 року?

 Тому я вважаю, що позиція комітету з цього  приводу теж повинна прозвучати, або ми не  виходимо з цього перманентного… з цих виборів безконечных або  ми проводимо все це в жовтні місяці, і готуємось до цього.

 

_______________. В продовження Олени Володимирівни, якщо ми хочемо говорити про більш широкий  підхід до місцевих виборів абсолютно логічно.

Дякуємо секретаріату, вони нам  роздали рішення Конституційного Суду за подання  47 депутатів, де дуже чітке однозначне рішення суду, коли проводяться згідно Конституції місцеві вибори – це 31 жовтня 2015 року.

Якщо ми хочемо будувати  нову систему, і це мають бути  реформи місцевого  самоврядування і органи місцевої влади, то ми повинні говорити про  системні зміни, а не чергові вибори.

Звичайно, треба провести системні зміни, а тільки тоді під них вже  проводити нові місцеві  вибори.

Ми вже бачимо в Податковому  кодексі, ми бачимо в Бюджетному кодексі нові поняття – це "об'єднані територіальні громади". В той же час ми тільки в другому читанні  плануємо комітетом розглядати Закон про  об'єднання, добровільне об'єднання територіальних громад.

Знову ж таки вживається цілий ряд нових понять, як "план", який нібито має затверджуватися  обласною радою чи обласною адміністрацією по об'єднанню громад, це в проекті Бюджетного кодексу, і інші.

Тобто, якщо  ми маємо якесь бачення, то ми  повинні провести системні зміни. І тільки після  проведення цих відповідних системних змін мають бути оголошені місцеві вибори. І раніше ніж жовтень місяць їх зробити неможливо.

Знову ж таки в Бюджетному кодексі чітко зазначено, що з Фонду регіонального розвитку об'єднані громади можуть отримати, і в мене є  виписана потім  стаття, коли будемо обговорювати, можуть отримати  відповідно кошти з Фонду регіонального розвитку тільки в тому випадку, якщо вони подадуть відповідні пропозиції, які будуть розглядатися на  конкурсній основі до  1 серпня.

Тобто, якщо ми зараз проводимо вибори, то ми що  в березні-травні – одні  вибори, а в жовтні інші  будемо проводити. В чому тут  логіка – мені  незрозуміло?        

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка.

 

_______________. Хотів би не погодитися, що секретар сільської, селищної і міської ради виконуватиме так гарно свої посадові обов'язки як це  б робив голова. Яскравий приклад тому пане Андрій, ну, його ніхто там не заміне в Санжарах і секретар так не виконає ті функції. Але, знову ж, погоджуюсь із товариством, повністю згоден, немає тієї законодавчої бази, на яку очікують органи місцевого самоврядування, тобто – децентралізація і нові правила гри, так би мовити. І, не маючи тієї бази, проводити вибори, я гадаю, недоречно. Жовтень місяць не так далеко, на півроку – ні туди, Господі, ні сюди, новообраного сільського селищного голову тільки призначили, він ще не вспіне зреалізуватися і знову  перевибори. Тому, я гадаю, краще не втрачатися, готувати зміни системні, на  що сподіваються органи місцевого самоврядування, і готуватися до чергових виборів в жовтні місяці. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще хтось хоче? Будь ласка.

 

_______________. Я також підтримую те, що дострокові вибори призначати не потрібно. Адже мають бути вибори у жовтні 2015 року по Конституції. Якщо ми проведемо дострокові вибори у березні, то в жовтні знову треба проводити. Це трата коштів.

Але й друге питання я хотів би звернути увагу на те, що нам потрібно, я не знаю, ініціювати наші функції чи не наші, чи комітету з правової політики, законодавство щодо місцевих виборів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Місцеві  вибори  поки що наша... наше питання.

 

_______________. Наше, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Але це друге питання, яке я обговорював із Головою Верховної Ради і з представниками регламентного комітету, це те, на що ви мене  уповноважили на минулому засіданні. Але це питання ще  остаточно не вирішено: чи відійдуть нам, чи ми віддамо ці питання у відання правового комітету.

 

_______________. Так от нам потрібно, Сергій Володимирович, якомога швидше прийняття закону про місцеві вибори. Це наша має бути,  ваша от ініціатива при розмові з керівництвом Верховної Ради, на Погоджувальній раді в тому числі, поставити на цей самий, треба терміново.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо Закону про місцеві вибори, моє чітке розуміння, що такий закон повинен бути ухвалений Верховною Радою не пізніше, ніж за півроку до виборів для того, щоб місцеві громади абсолютно чітко розуміли, за якою системою будуть проходити місцеві вибори. А це означає, що ми вже вчора повинні були запустити всі ці механізми. Звичайно, я це питання тримаю на окремому контролю.

Я єдине, уточнюю, чи є бажання у Президента України або у Кабінету Міністрів внести свій законопроект, щоб ми трошки не бігли наперед перетяга. Якщо такого бажання нема, то ми одразу будемо вносити закон… або обговоримо тут якісь засадничі речі. І після цього, я думаю, що більшістю членів комітету підпишемо і внесемо такий законопроект для того, щоб він якнайшвидше був прийнятий.

Резюмуючи виступи всіх, наскільки я зрозумів, ситуація наступна. Перше, є бажання комітету прийняти рішення, звернутися до Верховної Ради  з пропозицією не проводити дочасних виборів до місцевих органів влади. Перше. По тих 212 поданнях, які у нас уже є на сьогоднішній день, і які згідно закону, мали б підстави для того, щоб такі вибори були проведені.

Друге, є позиція комітету, яка полягає у тому, що комітет вважає за необхідне проводити не дочасні, а чергові  місцеві вибори у жовтні 2015 року.

Третє, комітет вважає за необхідне якомога раніше прийняти Верховною Радою відповідний закон, який регламентує процедуру і порядок проведення місцевих виборів. Відтак, для того, щоб наші громадяни і місцеві громади чітко знали, за якими правилами обираються місцеві органи, органи  влади.

Чи немає заперечень до такого проекту рішення з цього питання?

 

_______________.  Нема.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді прошу проголосувати за основу такий проект рішення. Хто "за", прошу голосувати.  Дякую.  Хто "проти"? Немає.  Хто "утримався"? Немає.

Єдине що, я для протоколу можу зазначити, що в нас присутні 13 членів комітету.

Тоді хто хоче доповнити такий проект рішення? Доповнень немає.

Тоді я прошу проголосувати в цілому. Хто "за"? Дякую.  Хто "проти"? Немає.  Хто "утримався"? Немає.

Рішення прийнято одноголосно.

З питання п'ятого, про утворення робочої групи комітету з опрацювання та підготовки до другого читання проекту України "Про засади державної регіональної політики", будь ласка, Олексій Олексійович.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Заслухавши інформацію народного депутата України, голови підкомітету з питань місцевих органів виконавчої влади та територіального устрою Федорука щодо, це в нас який…. Це по Федоруку, так? Ні, це про засади державної регіональної політики, перше.

То ……. щодо поданого Кабінетом Міністрів України проекту Закону про засади державної регіональної політики, реєстраційний номер 0908, від 27 листопада 14-го року, прийнятого за основу 3 липня 14-го року Верховною Радою України сьомого скликання та внесено до Верховної Ради України восьмого скликання для його подальшого розгляду відповідно до статті 106 Регламенту Верховної Ради України за процедурою підготовки до другого читання. Відзначаючи важливість предмету регулювання законопроекту, необхідність ґрунтовного всебічного і якісного опрацювання нормативного матеріалу та керуючись статтею 15 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", я пропоную комітету прийняти наступне рішення.

Утворити робочу групу Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування з опрацювання та підготовки до другого читання проекту Закону про засади державної регіональної політики. Керівником цієї робочої групи призначити голову підкомітету Реку, включити до складу робочої групи народних депутатів, членів підкомітету з питань регіональної політики місцевих бюджетів та комунальної власності нашого комітету. Залучити до участі в роботі робочої групи народних депутатів України, представників апарату Верховної Ради України, адміністрації Президента, Секретаріату Кабміну, центральних органів виконавчої влади, провідних асоціацій органів місцевого самоврядування, неурядових організацій, науковців, експертів за їхньою згодою. Доручити керівнику робочої групи сформувати персональний склад робочої групи та подати його на затвердження комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович. Хто хоче висловитися з цього питання?..

У мене є декілька коротеньких інформацій з цього приводу і зауважень. По-перше, якщо ви бачили календарний план, у нас цей законопроект пропонується винести на розгляд в другому читанні 13-го і 15-го січня під час пленарного засідання. Це означає, що до цього моменту ми повинні не просто створити  робочу групу, а ми повинні, робоча група повинна відпрацювати – раз, відзвітувати комітету – два, і комітет зобов'язаний підготувати це питання до другого читання.

Тому якщо надійшли у нас додаткові зауваження, поправки і так далі. Якщо таких поправкок у нас немає, то тоді у нас немає проблем. Але у зв'язку з тим, що теоретично у нас 26 числа, якщо я не помиляюсь, закінчується строк подачі поправок, і ми ще не знаємо, чи вони подані чи не подані… Чи секретаріат  якусь інформацію має? Будь ласка.

 

_______________.  Подані, але після того, як комітет розгляне ці  поправки на своєму засіданні, ми маємо ще пройти редакційне управління і юридичне управління.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я все розумію. Саме тому, що я пропоную? Я пропоную в пункт 5 внести правку наступного характеру: "Доручити керівнику робочої групи впродовж двох днів сформувати персональний склад робочої групи". Це – раз.

І додати пункт 3; до 06.01-го проінформувати комітет про результати своєї роботи. Для того, щоб ми могли після 6 числа, коли у нас комітетський тиждень, після 6 січня, на жаль або на щастя, щоб ми могли після 6 січня, по-перше, провести засідання комітету, розглянути все, що буде напрацьовано робочою групою, і після цього зробити ті процедури, про які сказав керівник секретаріату, а саме передати ці всі матеріали у відповідні підрозділи Верховної Ради  для підготовки до другого читання. Тому що 13-15-е, це у нас получається вівторок, після шостого одразу вівторок-середа. Там, принаймні, по тому календарному плану, який був за станом на вчора, у нас там дуже-дуже стислий графік роботи. Тому отакі поправки, на жаль, у нас виникають.

Якщо немає заперечень,…

 

_______________.  Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … тоді я прошу проголосувати це рішення за основу.

Хто "за", прошу голосувати.  Дякую, прошу опустити. Хто "проти"? Є проти? Дякую. Хто "утримався"? Немає. Якщо  немає доповнень, давайте проголосуємо його одразу і в цілому.  

Хто за те, щоб проголосувати в цілому?  Дякую.  Хто "проти"? Немає. Хто "утримався"?  Немає. Рішення прийнято одноголосно.

І у мене абсолютно аналогічні поправки по наступному рішенню, бо воно однакове. Тому, Олексій Олексійович, прошу вас.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я коротко.

Те ж саме: пропонується створити робочу групу, призначити керівником робочої групи голову підкомітету з питань місцевих органів виконавчої влади та територіального устрою Федорука. Мова йде про проект Закону України про добровільне об'єднання територіальних громад. Включити до складу робочої групи народних депутатів – членів цього підкомітету, а також за згодою народних депутатів і інших представників Апарату Верховної Ради і  Адміністрації Президента, секретаріату Кабміну, центральних органів виконавчої влади, асоціації органів місцевого самоврядування, неурядових організацій, науковців, експертів, ну, і я погоджуюсь з тими пропозиціями і поправками, які голова комітету пропонує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи хтось хоче висловитися? Будь ласка, Федорук.

 

ФЕДОРУК М.Т. Хочу сказати, що....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Федорук почув, щільний графік і вирішив трошки...

 

ФЕДОРУК М.Т. Ні, ні, без питань.

Справа в тому, що вже на сьогоднішній день є більше 60 пропозицій до цього закону. Тому треба працювати щільно і будемо працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ні, абсолютно зрозуміло, що ці закони викличуть певний резонанс і певні побажання з боку народних депутатів. Тому ми повинні це розуміти і повинні будувати графік своєї роботи таким чином, щоб могли висловитися. У нас присутні на засіданні наші колеги народні депутати. Будь ласка, пане Івченко.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, Сергію Володимировичу.

Я хотів з приводу законопроекту про добровільне об'єднання громад. Знаєте, він...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб ви розуміли, ми не обговорюємо цей законопроект зараз, ми лише створили  робочу групу...

 

ІВЧЕНКО В.Є. Сергій Володимирович, я до чого просто веду, цей законопроект вже майже 9 місяців напрацьовувався експертами, асоціаціями, напрацьовувався безпосередньо сільськими головами, міськими і так далі. І ми би... дуже хотілося просити, щоб цей законопроект про добровільне об'єднання громад, оскільки на сьогодні ви бачите, що відбувається з бюджетом, там вже є планка об'єднання громад, там вже спускається безпосередня децентралізація на районний рівень, він дуже зараз потрібний. Поэтому я б дуже просив, щоб ми не затягували з цим законопроектом. Звичайно, потрібно розглянути всі правки і так далі. Він зараз дуже потрібний, тому що ми далі рухатися по формуванню спроможних громад не зможемо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Члени комітету абсолютно чітко розуміють важливість цього законопроекту, саме тому ми створили робочу групу, саме тому ми вибудували спеціальний механізм ..... спеціальний механізм його підготовки до другого читання, але цей механізм зробили достатньо щільним для того, щоб з 13 по 15 січня Верховна Рада змогла розглянути в другому читанні цей закон. Дякую.

Хто ще хоче висловитися? Ніхто. Дякую.

Тоді, прошу проголосувати за те рішення, яке  оголосив Олексій Олексійович, – за основу. Хто –"за"? Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Чи є зауваження до  рішення?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає. Дякую.

Прошу проголосувати за це рішення в цілому. Хто – "за"? Дякую.

Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято одноголосно.

Ми розглянули  4, 5 і 6 питання порядку  денного і прийняли  відповідні рішення.

Тепер повертаємося до  питань першого, другого і третього. Була  пропозиція на початку питання перше – зробити питанням третім. Чи є заперечення проти цього?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

_______________. А я взагалі пропоную розглянути всі ці три питання одним, щоб інформацію одну зробити. Ми  обговорювали на підкомітеті півтори години, було багато присутніх у нас, і депутатів,   і  запрошених і до  такої думки прийшли, пропозиції, всі три розглянути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не заперечую. Єдине, що мене трошки насторожує ситуація, яка відбулася вчора в залі Верховної Ради, коли зробили кашу із всіх цих питань зливши це, умовно кажучи, в одне питання. І ми по суті не побачили, а ні презентації окремо бюджету, як такої, а ні презентації Закону  про внесення змін до Бюджетного кодексу, а ні презентації Закону  щодо внесення змін до  Податкового кодексу… та іншого законодавства, які нам пропонує Кабінет Міністрів України.

Давайте ми тоді спробуємо зробити таким чином,  я знаю, достеменно, що у нас є окрема презентація щодо Закону України "Про державний бюджет". Давайте ми тоді і її, давайте ми спочатку обговоримо такі два  питання – Бюджетний кодекс і Податковий.

Бюджетний кодекс і  Податковий, а потім – окремо тоді заслухаємо  презентацію щодо  Закону про  державний бюджет.

 Я би запропонував комітету визначити, оскільки питання велике і ґрунтовне, я би запропонував комітету визначити … регламент, певний регламент для того, щоб все-таки ми не зловживали. Знаєте, можна  слухати одне й теж саме по 125 разів, але в цьому немає жодного сенсу.    

Я би попросив, у нас є представники Мінфіну? Да, дякую. Я би запропонував наступним чином, я би запропонував представникам Мінфіну висловити свою пропозицію, оскільки це Кабінет Міністрів  все-таки вносив два законопроекти і щодо змін до Бюджетного кодексу, і щодо змін до Податкового кодексу. Я би запропонував спочатку висловитися представникам Мінфіну і надати їм для цього, ну, максимум до 10 хвилин, щоб не перетворити це... Вам достатньо буде? Ну, знову таки, регламент візьмемо гнучкий. Якщо буде в цьому реальна, об'єктивна потреба, то, звичайно, ми збільшимо цей час. Але якщо такої потреби не буде, то тоді її не буде.

Да, будь ласка.

 

_______________. Я підтримую і щоб включити тоже для інформації виконавчого директора асоціації Пітцика Мирослава Васильовича разом із представником Мінфіну. Тому що він і був і працював і багато працював з бюджетним комітетом, і з громадами працював. І ми отримуємо багато інформації, більше, ніж ми зробимо інформації із підкомітетом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мирослав Васильович, скільки вам треба часу?

 

ПІТЦИК М.В. Хвилин до 10.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто 10 – Мінфін, і 10 – ви. Я вважаю, що це... Ви щось хотіли?

 

_______________. Ні, ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все? Дякую.

Тоді слово надається представникам Міністерства фінансів.

 

ГОГОЛЬ О.В. Доброго дня! Я – Гоголь Олена. Я представляю Міністерство фінансів, насамперед, вибачення від нашого керівництва, так як зараз на стільки щільний графік засідань комітетів, що і заступник міністра, і керівництво департаменту приймають участь у засіданні бюджетного комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нічого страшного. Ми їм нагадаємо на наступний раз. Не переживайте за це. Ми їм пригадаємо це, нагадаємо.

 

ГОГОЛЬ О.В. Ви мабуть знаєте, що робота над Бюджетним кодексом і Податковим почалася ще весною після того, як  була прийнята концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні і створена робоча група, залучені експерти, опрацьований кращій європейський досвід з питань Бюджетного кодексу, ну, можливо, і Податкового. Я більше можу говорити про бюджетний кодекс, оскільки я безпосередньо працювала з ним. І перша спроба була подати Бюджетний кодекс у нас  в серпні місяці. Але попереднє скликання Верховної Ради його не розглянуло, через те у вересні місяці згідно з  бюджетним законодавством був поданий бюджет на 2015 рік. Але урядом було  прийнято рішення, бюджет на старій  бюджетній і податковій основі не подавати на розгляд Верховної Ради. А спочатку все-таки прийняти нові зміни  до Бюджетного кодексу, зміни до Податкового кодексу, і тільки тоді розробити бюджет на 2015 рік на новій основі бюджетній  і податковій.

У вересні місяці був поданий з нову доопрацьований проект Бюджетного кодексу і  Податкового, і також, він не був розглянутий.

Зараз Бюджетний кодекс, зокрема, був також  доопрацьований Міністерством фінансів з урахуванням і пропозицій асоціацій і, скажімо, інших пропозицій. Він був поданий Кабінету Міністрів, на засіданні Кабінету Міністрів схвалений, і були надані  зауваження деякі, які враховані.

Також, він був опрацьований  Міністерством економічного розвитку і Мін'юстом, із врахуванням уже всіх рекомендацій і зауважень, зараз зареєстровані у Верховній Раді.

Основні позиції, в основному за  цей період не помінялися, і скажімо,  я можу вам озвучити їх.

Перше, забезпечується бюджетна та  фінансова самостійність  місцевих бюджетів. Якщо раніше місцеві бюджети були прив'язані до  затвердження державного бюджету, і могли розглядати свої бюджети тільки після того як затверджений державний бюджет, то тепер у цьому їм надається самостійність. І місцеві бюджети вже починаючи з вересня можуть формувати свої бюджети. І затвердити їх до  25 грудня   незалежно  від того, чи прийнятий державний бюджет чи ні?

Якщо в державному  бюджеті будуть затверджені обсяги міжбюджетних  трансфертів, субвенцій, в іншому обсязі ніж вони передбачені в місцевих бюджетах, то протягом двох тижнів місцеві бюджети мають привести їх у відповідність.

Спрощується надання, процедура  надання місцевих гарантій і здійснення запозичень від міжнародних фінансових організацій. Якщо місцевий бюджет  бере позичку чи надає гарантію, то для цього потрібно  погодження Міністерства фінансів. Ми розглядаємо матеріали і надаємо погодження або якісь зауваження. Якщо протягом місяця такі зауваження не надані, то застосується принцип мовчазної згоди, тобто Міністерство фінансів, вважається, що погодило запит.

Крім того, надається право місцевим бюджетам на обслуговування в банках, а не в органах казначейства, коштів бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ. Це всі кошти є цільовими, тобто вони направляються, конкретні доходи, на конкретні видатки. І зачасту, ну, були нарікання на казначейську службу, що кошти затримуються і не приходять видатки ті, що мають цільове спрямування. Через те надається право за рішенням місцевої ради визначити, чи можуть місцеві бюджети обслуговуватися в банках, в установах державних банків.

Міністерство фінансів не буде визначати тепер індикативні показники по доходах і видатках, формується єдиний кошик загального фонду місцевого бюджету.

Місцевим бюджетам розширено дохідну базу, в тому числі за рахунок передачі з державного бюджету плати за надання адміністративних послуг – це 0,9 мільярда гривень (це орієнтовні розрахунки Міністерства фінансів), державне мито – 0,4 мільярда гривень, 10 відсотків податку на прибуток підприємств з приватного сектору економіки – більше 3 мільярдів гривень, який буде зараховуватися до обласних бюджетів і бюджету міста Києва.

Запроваджується збір з роздрібного продажу підакцизних товарів. Це близько 5,9 мільярда гривень. Розширюється база оподаткування податку на нерухомість шляхом включення комерційного нежитлового майна. Це буде біля 2 мільярдів гривень. Збільшується норматив зарахування до місцевих бюджетів екологічного податку: з 35 відсотків, як було раніше, до 80 відсотків.

Також місцевим бюджетам буде передбачатися базова дотація вирівнювання. На зміну дотації вирівнювання буде передбачатися базова дотація.

Міняються нормативи зарахування податку на доходи фізичних осіб до бюджетів міст обласного значення, бюджету району і бюджету об'єднаної громади буде зараховуватися 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб, до обласних бюджетів – 15 відсотків, до бюджету міста Києва – 40 відсотків, і державний – 25, ну, і з міста Києва відповідно 60.

Міняються нормативи зарахування у з тим, що взагалі міняється механізм фінансування видатків на освіту і охорону здоров'я, які зараз будуть фінансуватися за рахунок субвенцій з державного бюджету, тобто цільових коштів.

Під час роботи над Бюджетним кодексом розроблено абсолютно нову систему горизонтального вирівнювання. Якщо раніше Міністерство фінансів давало дотацію вирівнювання, якою балансувалася дохідна і видаткова частина, то тепер буде надаватися базова дотація. І вона буде рахуватись залежно від рівня надходжень податків на одного жителів. Базова дотація буде розраховуватися по двох видах податків: ПДФО і податок на прибуток. Якщо рівень надходжень місцевого бюджету буде складати менше 0,9 від середнього показника по Україні, то буде надаватися базова дотація в розмірі 80 відсотків для досягнення такого показника. Ну, не 100 відсотків для того, щоб все-таки стимулювати місцеві бюджети до нарощування бази. І якщо цей середній показник перевищує 1,1, то буде вилучатися 50 відсотків цього перевищення. Всі інші податки залишаються в місцевих бюджетах, ну, до них не застосовуються ніякі вирівнювання і вони будуть джерелом фінансування місцевих видатків.

Що стосовно міста Києва, то по Києву вирівнювання не буде здійснюватись і податки в повному обсязі будуть зараховуватись до бюджету, в тому числі для виконання функцій столиці.

Крім того, запроваджуються нові види міжбюджетних трансфертів такі як: субвенція на забезпечення освітніх і медичних послуг; це буде освітня субвенція; субвенція на підготовку робітничих кадрів; медична субвенція і субвенція на забезпечення медичних заходів окремих державних програм.

Розпорядниками цих коштів визначаються галузеві міністерства: Міністерство охорони здоров'я і Міністерство освіти для того, щоб вони мали більший вплив для реалізації політики у відповідній галузі і формування взагалі політики як  бюджетної, так і галузевої.

Ці субвенції будуть розраховуватися за формулами, які будуть затверджуватися Кабінетом Міністрів. Порядки використання субвенцій довгострокові, і кошти, які можуть бути невикористані протягом бюджетного періоду, не будуть вилучатися в місцевих бюджетах, а залишатися на наступний рік для використання на поліпшення матеріально-технічної бази закладів.

Дані зміни, підготовлені до Бюджетного кодексу, також передбачають одну з важливих функцій – це стимулювання громад до об'єднання і формування спроможних територіальних громад. Це те, про що вже йшла мова – про об'єднання громад. Як ми знаємо, у нас більше 12 тисяч місцевих бюджетів, які дуже дрібні і не мають, практично, фінансових ресурсів для своєї діяльності. Через те передбачено, що місцеві бюджети будуть формуватися таким чином: громади, які об'єдналися згідно з законопроектом поки що …. про об'єднання територіальних громад, будуть мати повноваження такі самі, як міста обласного значення і районні, і будуть мати прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом. Тобто це і інша дохідна база, інші видаткові повноваження, взагалі інші можливості. В принципі, це  має стимулювати їх фінансової сторони до об'єднання.

І за прогнозними розрахунками, фінансовий ресурс має зрости на 2015 рік майже на 25 відсотків. (Шум у залі) Місцевих бюджетів, так.

Якщо є питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Я би пропонував питання задавати після всіх доповідей, і тоді ми будемо задавати вже питання тому, кому вважаємо за потрібне, для того, щоб спочатку послухати всіх.

Якщо ви закінчили, то тоді, будь ласка, пане Пітцик. 

 

ПІТЦИК М.В. Шановний Сергій Володимирович! Шановні народні депутати! Я рішив все-таки зробити презентацію, щоб показати в якому стані перебувають сьогодні місцеві бюджети? Що ми  хотіли від змін по децентралізації? Нарешті, що  ми отримали?

Але, перш за все, поки включають презентацію я хочу сказати, що мене сьогодні турбує ще одна річ дуже. Це те, що той компроміс, який був знайдене між органами  місцевого самоврядування, урядом у жовтні місяці, останні два  місяці піддався серйозній ревізії. Причому ревізії в сторону погіршення стану з бюджетним забезпеченням місцевого самоврядування. Ми виклали в  окремому документі  він вам розданий – наші так сказати застереження. Але я наголошую на ряді з  них, в першу чергу з чого відбулося погіршення, випало з Бюджетного кодексу питання по списанню    … позик – це 9,7 мільярдів.  Там питання було вирішено, якщо не списання, то по крайній мірі замороження на декілька років, щоб побачити як працює новий Бюджетний кодекс і нова бюджетна система взагалі в державі.

Нас турбує те, що та домовленість, яка  була по малих містах, селах і селищах про те, що делеговані повноваження будуть в 2015 році фінансувати не менше ніж це зроблено  в цьому році. Вона якимось чином зникла, появилась така модифікована річ, яку назвати нашу домовленість, що вона була  з реалізована не можна.

            Нас турбує так само питання  казначейського обслуговування, тому що вроді дозволяється нам  тримати кошти в банках. Але, по-перше, не  визначено в яких банках ми можемо  ці кошти держати. По-друге, ми втрачаємо ряд можливостей на запозичення короткотермінові.

І третє, ми втратили відповідальність казначеев за затримку цих платежів. Це те, що було вже записано у  Бюджетному кодексі.  Зараз вже його немає.

І ще ряд речей, я не буду акцентувати, я роздав ці матеріали вам, і просив би до другого читання обов'язково необхідно буде внести відповідні поправки, тобто повернути старі норми до цього Бюджетного кодексу.

Ну, а тепер вступ. Значить, які ми поставили основні завдання? Це збільшити власні  доходи… ресурси місцевих бюджетів, повне забезпечення делегованих, удосконалення казначейського спрощення, процедур запозичення і покращання бюджетного планування.

Чому ми це робили? От подивіться картину: порівняно з країнами сусідами як виглядає структура українського бюджету. От Україна, бюджет місцевого самоврядування, значить, верхня, червоним кольором позначено кусок цього стовпчика, 9,2 проценти – це той ресурс, який ми можемо направити на виконання власних повноважень. І подивіться, як  Словаччина, які має  можливості по власним повноваженням, Угорщина, Латвія, Польща – це всі співрозмірні повноваження.

І третє, багато кажуть, що ми дуже зловживаємо витратами на управління. Так само хочу звернути вашу увагу на зелену частинку цього стовпчика, оце тоді суми, які в структурі бюджету ми тратимо на органи управління: Україна – 5,3 проценти, Польща – 17,9 проценти, це в структурі, я не кажу вже в абсолютних цифрах. То ви розумієте, що там абсолютно серйозніша ще ситуація.

Наступне, от подивіться, яка картина з власними повноваженнями, порівняно Україна і, допустимо, країни-сусіди: якщо перевести в євро, Україна може на одну людину потратити на власні повноваження 28 євро, Польща – 305.

Ми ставили завдання навіть не до Польщі, хоча Польща в 10 раз має  більше спроможності, ми хоча би вивести наполовину, наблизитися до Словаччини, тобто збільшити у 5 раз можливості по ресурсах на виконання власних повноважень. Бо з такою ситуацією, оце 28 євро, ми будемо оновлювати основні фонди, які  в нас є в органів місцевого самоврядування, 60 років. Шістдесят років, скажіть, будь ласка, що може прослужити в місті? Тролейбус, ліфт і так дальше? Нічого. Ми просто доводимо до розрухи нашу міську інфраструктуру.

Наступне, оскільки у нас делеговані повноваження не повністю фінансовані, ми з тих ресурсів власних, оце подивіться по роках, змушені були своїх власних ресурсів перекидати такий процент ресурсів на делеговані повноваження. От в 2013 році в нас 38,7 процента власних ресурсів було перекинуто на виконання делегованих повноважень, в 2014 планується 38,4. А тепер дальше, от як фінансуються делеговані повноваження?  Делеговані повноваження 2009 по 2014 рік фінансуються рівномірно з недофінансуванням в середньому по 20 відсотків. Двадцять відсотків недофінансування делегованих повноважень – це трохи більше, ніж 20 мільярдів гривень.

Якщо б ми збільшили власні ресурси в 5 раз, закрили повністю фінансування делегованих,  коли ми порахували, у нас вийшло 111 мільярдів гривень. Коли ми сунулися із цією цифрою до уряду, ми, звичайно, получили от ворот поворот і потихеньку почали забаганки свої зменшувати, тому  що ресурсів, звичайно, нема. От вчора Віктор Михайлович Пинзеник називав 200 мільярдів борг цього року, 200 мільярдів гривень. Я не знаю, може, він більше, але на наступний рік, враховуючи те, що очікується запозичення в 15 мільярдів доларів, то це більше 250 мільярдів ресурсу не вистачає в бюджеті, щоб зробити ті, виконати ті повноваження, які ми запланували. Тобто ситуація отака з делегованими і власними повноваженнями. От таким чином живуть наші українські  громади.

Тепер от ще одна річ. Оце рівень фінансової забезпеченості по галузям, можете подивитися, яка картина, найкраще у нас, звичайно, забезпечена галузь мистецтва і культури – 92,1 процента. На державне управління нам виділяється тільки 44 проценти, і потім казначейство чи інші структури мінфінівські кажуть, що ми перевищуємо видатки на управління, коли з держави на ці заходи нам передбачається лише 44 відсотки. До речі, вони навіть не покривають той управлінський апарат, який ми утримуємо на соціальний захист, по соціальному захисту. Там більше половини чиновників, які фінансуються якраз з цих коштів, які надходять по цьому напрямку.

Ну а тепер що ми отримали. Як бачите, бюджет 2013 року, структура, бюджет 2015 року. Якщо ви бачите, по ресурсах ми не багато виграли. Але є дуже великі і цікаві відмінності. По-перше, ми відмовилися від трьох тих кошиків: делеговані повноваження, бюджет розвитку і власні повноваження. Загалом по структурі у нас в 2013 році було – це по факту ми просто прив'язуємося, - 228,1 мільярда сума, на що: 190,8 мільярда йшли на делеговані повноваження, і тільки на власні повноваження – 28,7 мільярда.

По Бюджетному кодексу бюджет буде виглядати органів місцевого самоврядування наступним чином. Освітня - окремо субвенція, охорона здоров'я – окрема субвенція, соціальний захист – окрема субвенція. Суми, ви бачите, які. Це в мільярдах гривень. І що саме важливе: ми отримуємо бюджет місцевого самоврядування порядка 93,27 мільярда. Це той ресурс, який орган місцевого самоврядування самостійно буде визначати пріоритети, куди їх першочергово направляти. Тобто збільшення реального ресурсу якраз на розпорядження органам місцевого самоврядування – це є, мабуть, основний здобуток органів місцевого самоврядування на сьогоднішній день.

Цю систему не ми винайшли, ми її запозичили в поляків зараз. Поляки, в свою чергу, запозичили їх в німців. І вона показала свою  ефективність працювання в цих країнах.

Лише є одна проблема, і за допомогою, щоб вирішити її, я хочу звернутися до вас.  Якщо раніше всі ці  субвенції – освітня, охорони здоров'я і соціальний захист було погоджено, що вони йдуть через галузеві міністерства. Тобто галузеві міністерства визначалися основними розпорядниками цих коштів.

Ми спеціально на цьому настоювали, тому що реформу якщо ми робити будемо в цих галузях без участі галузевих міністерств, ми нічого доброго не зробимо. Тому що всі нормативні законодавчі акти, які виносяться через уряд на Верховну Раду по цих галузях, вони йдуть від галузевих міністерств. І на сьогоднішній  день моя спроба дізнатися на засіданні уряду, чи знає міністр освіти, скільки коштує навчання одного учня в школі відповдіно тих нормативних і законодавчих актів, які вони прийняли, виявляється, що він  її не знає.

Ми її порахували. Виявляється, що вона коштує 10 тисяч 600 гривень  один учень в рік. На самом деле, Міністерство фінансів пропонує нам кожний рік  по 8 тисяч 200, а до міст, коли ми зробили опитування, починаючи від Алчевська і закінчуючи Дрогобичем, перевірили, від 5 до … різниця невелика, але від 5 до 6 тисяч гривень один учень обходиться. А є школи в селах, в глибинках, де  один учень обходиться 32 тисячі гривень.

Тобто закономірність така: чим дорожче обходиться навчання учня, тим менш він спроможний потім конкурувати при поступленні у вищі навчальні заклади. Тобто серйозно треба задуматися, кого ми в кінці кінців готуємо за такі великі кошти. Треба йти на серйозні реформи.

Тому наше прохання до вас так само, щоб ці галузеві субвенції по соціальному захисту… До речі, охорона здоров'я, на відміну, міністр охорони здоров'я каже так: "Як я буду проводити охорону здоров'я, якщо я не розберуся, скільки в мене обходиться лікування одного хворого?"

Тобто якраз та людина, яка прийшла серйозно націлена на реформи, він однозначно за  те, щоб ця субвенція йшла через Міністерство охорони, а  освіта й соціальний захист категорично відмовляється.

Тому прохання вплинути на цих міністрів через фракції, засідання, через відповідні правки до Бюджетного кодексу, які ми теж вам запропонували вже в тих пропозиціях, які асоціація пропонує.

І насамкінець, ті три питання, які я озвучував як основні, які  треба було вирішити, частково вони вирішені.

І для того, щоб їх остаточно вирішити в тій формі, в якій вони вже були  вирішені, так само є  додаткові пропозиції, які я передав і голові підкомітету. І я, Сергій Володимирович,  готовий  передати вам комітету, коли ви будете готувати відповідне рішення, яке піде на  Верховну Раду. Дякую за увагу. Вибачте, що затримав трохи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам зацікавий…

Я звик, нормально. Так в прокуратурі, деколи вони робили. Тому звичка є.

Бачите, не все добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Олександрович Река нам декілька слів скажіть з цього приводу.

 

РЕКА А.О. Нічого повторювати. Ми півтори години на засіданні підкомітету розглядали таким  чином питання, як і зараз на комітеті і прийшли  висновку, що рекомендувати комітету, рекомендувати прийняти за основу. А потім – внести зміни і доповнення вже в другому читанні, коли будуть прийняті. А в основному добавляти мені немає чого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Хто ще є?  Будь ласка. 

 

_______________. З вашого дозволу, в мене кілька зауважень  таких власне загальних і конкретних. Дійсно, Асоціація міст проробила велику роботу. Але  деякі речі,  на які я хотів би  звернути увагу на тому, щоб ми  не обговорювали лише з позиції міст – місцеве  самоврядування. Дуже турбує мене особисто питання ролі місцевої громади – поняття  "первинної громади". Це сільська громада  в першу чергу. Ми розглядаємо зупинення зусиль і  реформ саме на районному рівні.

Декілька зауважень по  Податковому кодексу? Я більш конкретно до Податкового кодексу, з вашого дозволу. Відповідно до статті 88-ї проекту Бюджетного кодексу на місцевому бюджеті рад базового рівня залишається лише заробітна плата оператора, апарату сільської ради. Таким чином, ради, які відповідно до перспективного плану територій громад, втрачають реальні важелі здійснення впливу на освітні, культурні установи, розташовані на їх території. Видатки на утримання НВК, клубів, медичних закладів здійснюються виключно з районного бюджету.

В той же час відповідно до статті 24-ї пункту 1-го гроші, які виділяються для об’єднаних громад, виділяються на конкурсній основі центральним органом виконавчої влади на основі індикативного прогнозованого обсягу фонду регіонального розвитку.

80 відсотків коштів відповідно до чисельності населення, і 20 відсотків відповідно до рівня соціально-економічного розвитку пропозицій подаються до 1-го серпня Кабінету Міністрів України. В такому розподілі, на мою думку, не врахована однозначно гарантія надходження коштів цим об’єднаним громадам, відсутні елементи прозорості.

Також громади відповідно до змін нового Бюджетного кодексу у випадку об’єднання не відповідно до обласного плану об’єднання громад, можуть просто не отримати цих коштів. Таким чином сільська рада перетворюється просто за Бюджетним кодексом на касу з виплати коштів апарату сільської ради без жодних інших повноважень.

Стаття 91-а, пункт 1, 2 повторює у Бюджетному кодексі статтю 88-у. Таке собі "масло масляне" щодо фінансування органів місцевого самоврядування, де також повторюються обмеження, що крім апарату управління, ніякі видатки не здійснює.

Стаття 100-а, дотації вирівнювання скасовуються. Натомість пропонується дотація платоспроможності, яка розраховується за умови: перше, змін меж району, пропоную додатки пункт "Врахування показників фінансового стану суб’єктів господарювання по фактах року". Наприклад, працював цукровий завод, завод закрили, а від показника буде далі рахуватися і відповідно буде впливати на розмір цієї дотації.

Далі. Освітня субвенція. У її переліку згадуються школи, НВК, інтернати, спецшколи. Але немає жодної згадки про методкабінети, які при районах, в багатьох районах оформлені самостійними юридичними особами. Бог з ними, без методкабінетів можна обійтися. Але заклади позашкільної освіти і станції юних техніків. Вони випали, і їх там у переліку немає, наскільки я читав, я їх не знайшов.

Стаття 24, знімається обмеження з обсягів видатків резервного фонду. Натомість, наскільки я розумію, резервним фондом, його розпорядником є  голова районної державної адміністрації. Був один відсоток. Чи не породжуємо ми зловживання в цій сфері, не встановлюючи відсотки резервного фонду? Можливо, все-таки, хай не один, але 3-5 відсотків, мабуть, ці обмеження треба робити.

Наступний момент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо дозволите. Шановні колеги, дивіться, яка ситуація. Ситуація наступна. Згідно з тими рішеннями, яке ми прийняли вчора на засіданні Верховної Ради, якщо ми говоримо про внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексу, у нас питання, насправді, дуже просте. Оскільки це розгляд цих документів перед першим читанням, ми повинні лише визначитися, чи ми рекомендуємо приймати його за основу  чи не рекомендуємо. Це – перше.

Що стосується Державного бюджету. По Закону "Про Державний бюджет" ситуація трошки більш складна. Вона виглядає наступним чином: якщо Верховна Рада в першому читанні закон … ті законопроекти, які запропонував уряд як бюджетоутворюючі так звані, включаючи внесення змін до Закону про Бюджетний і Податковий, в першому читанні в четвер, тобто завтра, тоді ми будемо їх розглядати і готувати до другого читання до неділі. Все те, що ви зараз пропонуєте, воно, по суті, стосується підготовки до другого читання. Саме тому я пропонував би, може, не витрачати на це час, абсолютно зрозуміло, що закони далеко – далеко! – недосконалі потребують великої кількості правок. Але просто чи є сенс зараз про них говорити і їх обговорювати? Можливо, поки що це трошечки передчасно.

Нам треба визначитися зараз, чи рекомендує комітет підтримати це в першому читанні, тобто за основу, чи не рекомендує. От і все по двох законах.

І ми почули презентацію  по Закону… законопроекту  "Про Державний бюджет на 2015 рік", можливо, нам доцільніше треба помучити трошки представників Міністерства фінансів, задаючи їм питання конкретні, які нам не зовсім зрозумілі за станом на зараз, і це буде просто трошки більш ефективно, ніж зараз обговорювати пропозиції до другого читання. Дякую.

 

_______________.  Сергій Володимирович, ми чітко підтримуємо…….. на комітеті, підтримуємо те, що я тільки що сказали, але коли до другого читання ми будемо підходити, треба, щоб вже сьогодні ми були готові і знали, що …..великого обурення, якщо ми не зробимо поправки, не внесемо… Скажімо, от стаття: ставка податку на нерухоме майна для об'єкта житлового та нежитлового приміщення, - там треба обов'язково внести, щоб було "для об'єктів житлової і нежитлової площі житлового будинку". Тому що, подивіться, у селі скільки тих сараїв залишилося, коли була сім'я, велика, здорова, а залишилися одні старики, а сараї стоять, за них платити…

 

_______________. …будинок в селі не існує на сьогоднішній день.

 

_______________. Да, поняття не існує "дачний будинок". Там є хати, що ніхто не проживає, але вони є чиїсь, не продаються, не то… і там сараїв десяток, якими не користуються. Оце включити.

І обов'язково, Сергій Володимирович, те, що говорив Мирослав Васильович, щоб міністерства галузеві займалися субвенцією, не Мінфін, тому що вони ніколи не будуть знати, що школи… а й не потрібно, де 35 гривень на учня, і ніхто з нас не захотів би, щоб діти навчалися в тій школі. А роботи в селі немає для такої продукції, знань, які вони отримують у цій школі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я з вами повністю і категорично погоджуюся. Є єдине питання. Ми зараз перебуваємо в стадії розгляду цих питань, я маю на увазі, якщо ми говоримо про всі законопроекти, крім Закону про бюджет, ми перебуваємо в стадії підготовки до першого читання. От і все.

Що стосується Закону про Державний бюджет, ну, повірте, питання вчора, наскільки я зрозумів, для уряду було достатньо великою несподіванкою, що законопроекти, пов'язані з дохідною частиною бюджету в частині легалізації грального бізнесу, були взагалі не включені до порядку денного. Правильно, да, але при цьому 2 мільярди, які анонсував Арсеній Петрович, у нього з дохідної частини бюджету вчора розтанули, умовно кажучи.

Тому я переконаний в тому, що Закон про бюджет скоріше за все буде опрацьований після того, як будуть в першому читанні прийняті, ну, скоріше в другому читанні буде прийнятий оцей пакет бюджетоутворюючих законів, які вніс уряд.

Саме тому я абсолютно погоджуюся. що нам треба чітко зафіксувати, що бюджет далеко не ідеальний, у бюджету величезні проблеми. Звичайно, що ми і як комітет, і члени комітету як окремі депутати, підготують свої поправки.

Ми можемо підготувати від комітету поправки. Для того, щоб зробити цей бюджет краще, якщо така можливість буде у уряду. Але я хотів сказати про те, що просто зараз не на часі це обговорювати. От і все.

Будь ласка, Олексій Олексійович.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О.  Спасибо, Сергей Владимирович. Так как мы все-таки планируем построить работу? После того, как в четверг, если это будет принято в первом чтении, мы проведем в пятницу снова комитет, в субботу как мы планируем назначить при подготовке ко второму чтению? Что вопросом на самом деле много, и надо понять, тогда когда их задавать и когда мы это все будем обсуждать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, шановні колеги, ситуація, графік, наскільки я почув його від Голови Верховної Ради, графік голосування цих законопроектів у Верховній Раді наступний. Завтра в першому читанні приймається, якщо приймається. Це ж, якщо приймається Верховною Радою той пакет бюджетоутворюючих законів, які запропонував уряд. І одразу передається в комітети для розгляду і підготовки їх до другого читання. В принципі, наскільки я там подивився по діагоналі і краєм ока, там наших законопроектів напряму немає. Тобто ми не визначені ніде по …. Комітетам. Тому у нас немає необхідності як комітету збиратися для того, щоб їх розглянути.

Ми можемо зробити це абсолютно добровільно, якщо у нас є така позиція. Я думаю, що це треба зробити, ми це зробимо. Але у нас немає обов’язку, ми ніде не визначені, як перший комітет.

Якщо наші колеги будуть вважати за необхідне, якісь позиції і моменти на тому етапі, я ж кажу ще раз, що далеко не факт, що якась частина цих законів, от як Закон "Про гральних бізнес", були прийняті в першому читанні. Це ж, давайте дочекаємося юридичного факту. Давайте дочекаємося коли відбудеться голосування. Тоді в п’ятницю проведемо засідання комітету, обговоримо позицію комітету по ключових речах. Я думаю, що таких речей не повинно бути 100, ми їх визначимо 15, там, чи 20 і будемо їх одстоювати як позиція комітету.

 

_______________. В п’ятницю чи в суботу, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В п’ятницю чи в суботу, ми визначимося по графіку.

 

_______________. Субота,  прописано: комітетський день

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми визначимося, як це зробити, чи в п’ятницю, чи в суботу. Будемо дивитися. Тут немає жодних питань і жодних проблем. Будь ласка, Олексій Олексійович.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Спасибо, я еще не закончил. Тогда у меня одно только есть из всего того перечня, который я хотел обсуждать, сейчас нам роздан висновок, що стосується  проекту про державний бюджет.

Я так розумію, він підготовлений нашим підкомітетом, який наш шановний колега народний депутат Река очолює.

І тут ми, нам пропонується запропонувати Кабінету Міністрів передбачити формування Державного фонду регіонального розвитку в обсязі не менше одного відсотку прогнозного обсягу доходів із Загального фонду Державного  бюджету України на наступний бюджетний період. Правильно.

Я тоді хочу ще одну  річ запропонувати, щоб ми відразу це також прописали, бо у нас якимось чином  в державному бюджеті на 2015 рік, в проекті є державні капітальні видатки, що розподіляються  Кабінетом Міністрів  України обсягом – 4,5 мільярди гривень, які мають бути розподілені. Я так розумію, згідно проекту в ручному режимі, а не по тій формулі, яка закладена в новий, в проект Бюджетного кодексу. І це є неправильно. Так.

Тобто мені здається,  що одним з головних наших завдань, яке ми зараз виконуємо, це максимально  піти від ручного управління до формульного,  до прозорого розрахунку.

Тому я пропоную в нашу цю рекомендацію, яку ми будемо приймати,  саме   по  державному бюджету, по проекту державного бюджету добавити сюди не лише  про прогнозну, не лише про обсяг, але й про формулу його розподілення між областями. Так як це прописано Бюджетним кодексом, а саме 80 відсотків в залежності  від населення. А решта 20 відсотків по тих відстаючих,  скажімо, регіонах, які там не дотягують до  певного рівня, і також, пропорційно до їхнього  населення. Щоб це була чітка формула, а не так, що Кабінет Міністрів буде гроші в ручному  режимі роз приділяти своєю постановою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович.

Будь ласка.

 

_______________. Маленьке зауваження концептуальне, я не буду доходити до норм закону, дійсно, в другому читанні будемо  їх додавати. Але перше, я вивчав словацький  досвід,  я вивчав польський досвід, дуже  ґрунтовно, я був у тих громадах, і я  знаю, яка ситуація і як відбувалося це об'єднання громад.

 У нас відбувається парадоксальна  ситуація і комітет стоїть перед фактом сьогодні знову. Ми не прийняли  закон про об'єднання територіальних громад, ми не визначилися  з громадою базового  рівня, про що я наголошую, натомість  ми уже приймаємо рішення про  розподіл  коштів по Бюджетному кодексу, де передбачено і механізм в тій чи іншій мірі, і засоби, які передбачаються, розподілу коштів. Таким чином, ми будемо, комітет буде працювати далі, приймаючи закон у другому читанні уже по формулі, яка нам кимось напрацьована.

Хотілося б  зараз дуже… ну, я не знаю, хто автор Податкового, Бюджетного, у даному випадку, кодексу, чи присутні тут у змозі відстоювати ці всі позиції і обговорювати питання, чому рада базового рівня, сільська громада і первинна громада абсолютно випадає з цього процесу. Якщо ми говоримо про "батіг і пряник", то, на мою думку, тут є дуже багато "батога" і дуже мало "пряника". Отримання "пряника" для громад – абсолютно туманний, абсолютно незрозумілий механізм і абсолютно непрозорий, як і сам "пряник" у вигляді того відсотку Фонду регіонального розвитку, про який йшлася мова.

Тому, я не знаю, голосуючи зараз уже за проект Бюджетного кодексу  і не вносячи до нього зміни, не знаю, чи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У першому читанні.

 

_______________.  У першому читанні. І не знаючи про готовність чи Міністерства фінансів, чи того, хто нам його подав, на готовність обговорювати ці речі концептуально, бо Закон "Про об'єднання громад"ми тільки збираємося обговорювати, я не знаю, чи ми не породимо дуже серйозних проблем у майбутньому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так задайте питання, у вас знаходиться представник Міністерства фінансів, задайте питання, яке ви вважаєте за необхідне, ми почуємо відповідь, чи спроможна людина відповісти чи неспроможна.

 

_______________.  … Не розглядаються, райони розглядаються. А районні громади – поняття, я не знаю… ніде в історії немає, і в європейській,  такого  поняття. (Загальна дискусія)

 

ГОГОЛЬ О.В. Перше, що я хотіла сказати, Перехідними положеннями до Бюджетного кодексу передбачено на 2015 рік норма така, що за рішенням районної ради сільським громадам можуть надаватися кошти у вигляді, ну, так, міжбюджетного трансферту на фінансування тих повноважень, які були, скажемо, у 2014-у і попередніх роках. Це – перехідний період на 2015 рік. Це Прикінцеві положення, пункт 12… не пам'ятаю точно, який. (Шум у залі) Так. Це така само формула, яка застосована, припустимо, у цьому році і в минулому, по якій розраховано …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пробачте. Питання до вас як до представника Міністерства фінансів полягало, наскільки я розумію, в іншому: чи готові ви дискутувати щодо цього, чи для вас це уже жорстка позиція, від якої ви ніколи не вступитися. От в чому питання полягає. Чи ви можете відповісти на це питання, чи не можете? Чи це питання рівня вашої компетенції, чи ні? От і все.

 

ГОГОЛЬ О.В. Ну, я думаю, що не зовсім мого рівня компетенції, але дискутувати уже мабуть з Мінфіном пізно через те, що законопроект знаходиться в Верховній Раді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ні, дискутувати з Мінфіном никогда не рано, никому не поздно.

 

ГОГОЛЬ О.В. Що стосується, да, Державного фонду регіонального розвитку, що він не дійде до громад, то він розподіляється між, скажімо так, між територіями областей. І не розподіляється на конкурсній основі, тобто обласна державна адміністрація приймає проекти, це які, ну, скажімо, розроблені, і подає їх в Мінекономрозвитку, зараз ці повноваження передаються Міністерству регіонального розвитку.

 

_______________. Для прикладу у Словаччині якщо громада об'єдналася з іншою громадою, вона отримує, відмовляється від адміністрації в своїй громаді, вона автоматично отримує суму коштів на розвиток власної громади. Ви зрозуміли, якщо адмінцентр послуг отримав - на тобі гроші на розвиток територій, оце пряник. В нашій ситуації з'являється якась загадкова конкурсна комісія, я це не розумію.

 

_______________. Сергій Володимирович, в нас там кругом... у нас там кругом називається район... район і там, де, скажімо, 60 процентів для сіл району. І повірте мені, і скаже про це Мирослав Васильович, що органи місцевого самоврядування, керівники так хотять, щоб швидше не стало районів, що не ходити, на колінах не стоять, не випрошувати.....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я це розумію. Будь ласка, Віталій Семенович, будь ласка, шановні колеги, давайте так до порядку трошки більше.

 

КУРИЛО В.С. Можна питання представнику Мінфіну? Скажіть, в додатку 10, такий є великий додаток до бюджету, там є  перелік об'єктів, які передаються з фінансування з  державного бюджету на місцеві бюджети. Це мається на увазі обласні бюджети чи районні, чи міст обласного підпорядкування, де знаходиться місце розташування там ліцею, коледжу чи гімназії, чи іще чогось? Можете сказати?

 

ГОГОЛЬ О.В. Статтями кодексу 89, 90 передбачено, з якого рівня бюджету будуть фінансуватися відповідні заклади і на такий рівень бюджету будуть передаватися ці заклади… Так, Бюджетного кодексу.

 

_______________. Сергій Володимирович, доповнення того, що прозвучало. Маленька ремарка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте по черзі, давайте не перетворювати це все в якийсь…

 

_______________. Ні, я в умовах дискусії, я ж прошу слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. От Віталій Семенович зачепив дуже серйозну річ. Чому сільська громада вилучається, на сьогоднішній день позиція про те, сільська громада не має права скорочувати. Раніше без згоди сільської громади не можна було скоротити заклад охорони здоров’я, культури чи дошкільний, до освітній заклад, так? Так. Тепер, забираючи на районний бюджет, це можна легко робити відповідно на рівні району, ці речі без питань робляться.

Тобто мова йде про те, що не посилюється громада, не посилюється місцеве самоврядування, а знаходиться механізм безболісної законодавчої ліквідації інфраструктури освіти, культури і інших закладів. Це моя думка в даній ситуації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, пане Івченко.

 

ІВЧЕНКО В.Є. … Сергію Володимировичу. Знаєте, ми вчора допізна вивчали дані зміни. Сьогодні ми зранку сиділи і дивились, а що ж у нас відбулося. У нас реально відбулася децентралізація, якщо її так можна назвати. Хоча коли ми взяли по видаткам і по доходам, обсяг місцевого бюджету, то там йде реальне зменшення. 22,9 в 2014-у році проти 18,1 в 2015-у, що пропонується. Те ж саме відбувається по видатках. З 42,1, тобто 262 мільярди – до 40,7. Це дані підтверджені нашими експертами. Якщо потрібен калькулятор, ми можемо дати і показати ці цифри.

Натомість зростає транспорт, тобто кількість транспортів, які надають місцевим бюджетам, зростає. Тобто у держави з’являється більше коштів на транспорт. Що це означає? Це означає, що реально відбувається централізація, а не децентралізація.

Що далі відбувається? Відбувається децентралізація на рівень району. Ми розуміємо, що сьогодні нема спроможних громад. Але ж немає і закону. Це не вина сьогодні громад, що немає закону. Район сьогодні буде надавати субвенцію на культуру і  вирішувати питання скільки там людей буде  працювати, який там штат буде – район буде вирішувати.

Район буде вирішувати, яка субвенція буде надана на дитячі навчальні заклади, якщо ви не  знаєте, то сільські голови, якщо ви приїжджаєте в село, перше, що вони вам покажуть це свій дитячий садочок.

Що вони зробили? Яка там постіль? Які там ліжка, скільки дітей в групах, які там  меблі і так далі. І це сьогодні переходить на субвенцію на рівень району.

Мало того, на сьогоднішній день спроможність сільської громади, які можуть фінансувати своє державне управління, тобто апарат, вони фінансували і так.

Тобто вони дофінансовували  дитячі садочки, вони дофінансовували, де є ФАПи, купляли. Тому, що коли  забрали в  2012 році на рівень району, то сьогодні там немає ні  ліків, ні нормальних, вибачте  мене, послуг, сільські громади, сільські ради дофінансовували. І вони дофінансовують безпосередньо своє державне управління.

Сьогодні їм кажуть, якщо  у сільської громади  є 500 тисяч, які вона тратила безпосередньо на свою територію, кажуть, сьогодні у вас субвенцій на  державне управління не буде. Тому що йшли  дотації дотаційним сільським радам, а вони у нас майже всі дотаційні, сьогодні ви будете це  утримати з власних коштів. Тобто вони сьогодні свої кошти власні, які, до речі, ми спільно з аграрним комітетом, щоб ви зрозуміли ми вибили і аграрії погодились збільшити  ФСП  в три рази. Вони сьогодні погодились.

Вони сьогодні погоджуються направляти свій ПДВ на розвиток тваринництва. Вони сьогодні підтримують нас, щоб легалізувати одноосібне селянське господарство і так далі. Тобто з цього сектору йде, з іншого сектору, що  відбувається?

Відбувається, що  вони кошти, які заробляють з ПДФО вони їх не отримують. Тому що буде вирішувати тепер за органи місцевого  самоврядування районна державна адміністрація, у нас ще немає  виконкомних районних рад. Тобто сьогодні районний представник  Президента – районна державна адміністрація буде  вирішувати надати, вибачте мені, селу гроші чи не надати, звичайно, з рішенням районної ради.

Що відбувається далі? Звичайно, відсутня норма  казначейства. Ми казали про те, що має бути відповідальність казначейства – там два дні за проведення захищених статей і там п'ять днів. Немає. Ця норма зникла. І ми працювали разом з асоціаціями, і я знаєте, якщо  ми передаємо повноваження, і ми повинні за  відповідальність говорити не тільки з боку місцевого самоврядування. Ми повинні говорити  за відповідальність і з боку безпосередньо центральних органів і Казначейства, яке, вибачте мене, ще не зрозуміло, коли розрахується з органами місцевого самоврядування, там мільярдні борги.

Що відбувається далі? Добре, на уровень району ми спустили, кажемо: "Формуємо, хлопці, спроможні громади". Закон? Ну, будь ласка, ось вам закон. Правильно сказав колега, а де заохочення фінансове? В Латвії сьогодні голова асоціації повернувся, на одне село давали шість мільйонів, ну, в переведенні з євро. Десять сіл об'єдналося – 60 мільйонів. Нате вам, будь ласка, 60 мільйонів з державного фонду регіонального розвитку, який сьогодні закладений ноль, а на капітальні видатки Кабмін в ручному режимі – 4,5 мільярди. Нате вам, будь ласка, робіть свою громаду. Тоді ми можемо сказати. Якщо нормальне стратегічне бачення децентралізації, ось Володимир Михайлович закон, ось фонди на формування спроможних громад в цьому році – 4,5 мільярда, в наступному році. Але в вас є два роки збудувати спроможні громади, иначе на тертій рік ми в вас заберемо делеговані повноваження на ДНЗ і на культуру, а через рік ще заберемо на державне управління. А на п'ятий рік ми приймемо Закон про новий адмінтерустрій і об'єднаємо вас примусово. Це нормальний державницький підхід, коли вони розуміють, що є закон, є гроші і тільки залишається громадам, вибачте меня, проводити все, згідно законодавства і так далі.

Тому яка пропозиція? Яка пропозиція? Ми готуємо, колеги, свої зміни. Ми  будемо готу вати свої зміни до Бюджетного кодексу, до Податкового кодексу.  Але саме головна зміна, ми хочемо все ж таки залишити  селам, селищам... І я ще хочу додати, тут сидить голова асоціації малих міст, вони в такій ситуації, в навіть хужій ситуації. Якщо у сільських громад сьогодні буде наповнення, дещо буде наповнення від ріллі, від земель сільськогосподарського призначення, тут ріллі немає. І вони теж тепер залежать від районної державної адміністрації, субвенції ідуть звідти і так далі, і так далі.

Тому пропозиція все ж таки.... тобто норми, які пропонуються, вони хуже будуть в 2015 році....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте до пропозицій ближче, бо ви так: четверте коло – пропозиція така і знову....

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ну, ми будемо пропонувати пропозиції. Щоб комітет підтримав все ж таки державне управління, щоб була субвенція на державне

управління – раз.  І друге – обов'язково, я підтримую колегу: державний фонд регіонального розвитку, тобто  4,5 мільярди мають бути там, і мають бути спрямовані на формування спроможних громад.

 І третє – це відповідальність казначейства. Це зараз  обов'язково, тому що дуже багато залишиться в казначействах. Нам потрібно, щоб вони відповідали за ту роботу, яку вони роблять.

Оці три пропозиції, які ми будемо вас просити підтримати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам, практично, за третю доповідь, але ще раз підкреслюю, ми зараз перебуваємо у стадії підготовки до першого читання. До першого, не до другого – до першого читання.

Ще раз підкреслюю: моя особиста позиція полягає у тому, що жоден з поданих документів не є досконалим. Далеко… не те, що… дуже-дуже далекі від досконалості.

Ті питання, які ви підняли, вони виходять за рамки, у тому числі, і бюджетного… Вони торкаються бюджетного процесу і стосуються бюджетного процесу, але питання децентралізації, воно значно більш широке. Зрозуміло, що воно пов'язано з бюджетним процесом, зрозуміло, що воно пов'язано з законом "Про бюджет", зрозуміло, що воно пов'язано з тією проблематикою, про яку говорили наші інші колеги, що нас, по суті, ставлять перед фактом, включаючи в Закон "Про бюджет" певні речі, не маючи закону. І, по суті, примушуючи прийняти закон у конкретній редакції. Але, знову таки, сьогодні ми розглядаємо ці всі питання лише в підготовці до першого читання – раз, а Закон про бюджет лише в розумінні загальної презентації.

Ми поділяємо ці всі думки, які ви висловили. Я думаю, що ми на засіданні комітету, коли будемо готувати ці … коли буде розглядати ці законопроекти під час підготовки до другого читання, звичайно ж, це все врахуємо.

Хто ще хотів би висловитися? Єдине, що – я би просив трошки стисліше. Будь ласка.

 

КОЗИРЄВ П. Г.  Дякую.

Павло Козирєв, Асоціація малих міст України.

Дивіться, у нас є два місцевих самоврядування: з одного боку – міста  обласного значення, з іншого – села, селища, міста районного значення. Там приблизно пополам населення. Тобто, частина… половина України в тих живе, половина – в тих.

Я просто стисло скажу, що ці зміни до Бюджетного кодексу не вирішують жодної проблеми сіл (селищ), міст районного значення, але натомість створюють нові. Пропозиція-максимум: давайте доопрацюємо, тому що досвід каже, що ті всі, які ми  на друге читання відкладаємо, ніхто ніколи не враховує, а тут суттєві дуже речі. Тому пропозиція максимум – доопрацювати і врахувати інтереси половини населення України, так. Пропозиція мінімум – будь ласка, там, де комітет ухвалив, в пункті 3 записали: "Крім зауважень Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування, асоціації міст України", бо в них тих проблем, які з малими містами, – немає, на жаль. Я вам гарантую сьогодні до кінця дня, завтра до ранку, щоб тут вписали хоча б формально, що є ще пропозиція Асоціації малих міст України. Тому що це дуже, це мінімум, хоча б формалізувати, так. Але насправді бажано було б доопрацювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз. Шановні колеги, 5-й раз, напевно. Ми можемо прийняти всі пропозиції, проголосувати за все, що завгодно. Але у нас є межі повноважень нашого комітету, під час розгляду законопроектів до їх підготовки до першого читання.

 

КОЗИРЄВ П. Г. Це ваше рішення, це ваші повноваження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От і все. Якщо у вас є пропозиції конкретні під час підготовки до другого читання, будь ласка, ми їх уважно розглянемо. От і все. Тобто сьогодні, це… Хто ще хоче висловитися?

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Микола ……….

 

_______________М. 2 слова. Шановні колеги, бюджет 15-го року і Закон "Про об’єднання територіальних громад", вони дійсно не гармонізовані. Але є певні перехідні положення в Бюджетному кодексі. І закон, І Бюджетний кодекс передбачають, якраз стимулюють об’єднання і створення самодостатніх громад на рівні декількох населених пунктів для того, щоб зменшувати вплив районних державних адміністрацій. В майбутньому вони будуть ліквідовані і створені самодостатні громади. Бюджет 15-го року треба розглядати як перехідний. Абсолютно він перехідний, уважно прочитайте, і ви побачите.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Покажіть, будь ласка, в перехідних положеннях, де...

 

_______________М. Вибачте, я вас не перебивав…. Я вас не перебивав, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Івченко, будь ласка… Ви знаєте, ви гість у нас на комітеті, будь ласка, стримуйте себе трошки. Якщо у вас є питання, піднімайте руку і все, кожен отримає слово.

 

_______________М. Так. І тому треба до цього відноситися. Питань більше ніж достатньо і по Бюджетному кодексу, і по бюджету, але оце от таке, щоб ми розуміли, не все влаштовує міста, а тим більше сільські населені пункти. Але це є крок для того, щоб сказав: створення зменшення кількості громад… я зараз от прочитав, у нас в 1962 році було, здається, 200 районів, а в 2009-му – 400, в Україні, в УРСР і в Україні. Оце факт… (Загальна дискусія)

 Ні, не буде району базового рівня, не буде, буде об'єднання і так далі. Дякую. І тому треба прийняти оте, що пропонує…

 

_______________. Сергій Володимирович, ми на комітеті розглядали довго і так само обговорювали. І колегам спасибі, що вони прийшли, а нічого не принесли з собою, ніяких пропозицій. Це одне. Ми вирішили в першому читанні рекомендувати прийняти. І давайте проголосуємо і завершимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдине що, я би хотів звернутися до наших колег. Якщо у вас з'являться завтра в письмового вигляді якісь напрацювання, звичайно, комітет абсолютно відкритий для співпраці, будь ласка. Єдине, що просто треба кожні зауваження вносити в свій час. Ми готові це розглянути під час підготовки цих законопроектів до другого читання. Ми готові від імені комітету, якщо комітет з цим погодиться, внести їх в залу в якості поправок, наполягати на них, вимагати їх прийняття і так далі. Просто зараз це наразі не на часі.

У нас є три рішення по трьох питаннях порядку денного. У нас є рішення, пан Река, в принципі, його оголосив: щодо проекту Закону про Державний бюджет України на 2015 рік.

Хто за те, щоб прийняти таке рішення за основу, прошу проголосувати. Хто – "за"? Дякую. Хто проти? Двоє я бачу. Хто утримався? Немає.

Єдине що, я би просив шановних панів, які проти, якщо можна, поясніть позицію, будь ласка, бо ви не висловлювалися, ви не… Якщо є бажання, звичайно.

 

_______________. Ну, мы все говорим о том, что мы даем полномочия местным советам, но я здесь ничего не услышал, кроме забирания полномочий у местных советов. Только что мой коллега говорил о детских садиках, о школах.

Я – председатель сельского совета, я знаю, как я отношусь к своему детскому саду. Поверьте вы, не будет этого, у меня и английский, у меня есть, ну, все, все, все есть в моем садике, только он перейдет на эту дотацию или, как она говорится, района – ничего там не будет, вот так, это только одно и так же самое, клуб и все остальное. За что мы голосуем? Непонятно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Насправді, ми поки що голосуємо за те, щоб це питання було, по суті, розглянуто в першому читанні.  Будь ласка, підготуйте ваші поправки, підготуйте ваші зміни. На наступному засіданні комітету ми їх розглянемо. Якщо комітет їх підтримає – звичайно, ми будемо наполягати обов'язково на включенні цих змін до Закону про державний бюджет, звичайно, звичайно. Тобто ми сьогодні говоримо лише концептуально, це підготовка, по суті, до першого читання, от і все.

 

_______________. Спасибо. Обязательно  подготовим.

 

_______________. ... позиції по кожному моменту. Ставте на голосування...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, єдине, про що йдеться. На сьогоднішній день я для стенограми оголошую рішення, яке ми тільки що проголосували. Оскільки воно роздано всім, всі його бачили, запропонувати Комітету з питань бюджету при доопрацюванні проекту Закону України про Державний бюджет України на 2015 рік (реєстраційний номер 1000), поданого Кабінетом Міністрів України передбачити формування державного фонду регіонального розвитку в обсязі не менше одного відсотку прогнозованого обсягу доходів загального фонду державного бюджету України на наступний бюджетний період.

Але при цьому я ще раз підкреслюю, насправді, реальна, детальна робота над державним бюджетом розпочнеться лише після того, як  будуть прийняті в другому читанні законопроекти з того бюджетоутворюючого пакету, який вніс уряд вчора, включаю чи внесення змін до Закону про державний бюджет і внесення змін до Податкового кодексу. Бо без цього уряд не зможе залишити цей бюджет або змінити. Вони вже його змінюють. У них вчора уже забрали два мільярди доходної частини. Вони його будуть змінювати стовідсотково.

 

_______________. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олексійович

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Ну, прошу все-таки, когда мы будем сейчас голосовать в целом, вот в висновок наш по державному бюджету добавить этот пункт про то, что обратить внимание, что мы не разделяем подход выделения средств на державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України. А мы просим, и наше мнение комитета: передбачити формування Державного фонду регіонального розвитку в обсязі не менше 1 відсотка від прогнозованого обсягу, з розподілом відповідно до проекту Бюджетного кодексу.

То есть вот этот момент по поводу Державних капітальних видатків, которые они хоть вынесли отдельно в ручной режим, все-таки прошу уже сейчас учесть в нашем висновке.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За цією логікою ми повинні тоді в рішення вписати ще, що ми не розподіляємо підходу по формуванню громади на рівні району, що ми проти інших речей і так далі. Тобто ми, в принципі, по суті це робота при підготовці вже до затвердження Державного бюджету. Ми це, звичайно, зробимо. Я ще раз підкреслюю, шановні колеги, ми це, звичайно, зробимо, але на певній стадії бюджетного процесу. Ми зараз перебуваємо на іншій стадії бюджетного процесу. Тому при всій підтримці вашої позиції, Олексій Олексійович, я би просив не перевантажувати рішення принаймні зараз. Ми глобальну річ тут відклали одну, і хай вона там і лежить.

Але при цьому все інше ми відпрацюємо і, звичайно ж, ми врахуємо вашу пропозицію, коли будемо збиратися на наступний раз, в п’ятницю, суботу чи тоді, коли будемо розглядати вже бюджет після того, як уряд вже підтвердить, що саме цей бюджет у нас залишиться. Звичайно ж, всі ці зауваження врахуємо.

Тому я просив би проголосувати рішення в цілому, без врахування. Так, будь ласка.

 

_______________. Зауваження, ні, ні, не стосується. Я підтримую зараз голосування і закликаю до цього колег. Але за єдиної умови, щоб на наступне засідання в суботу, був представник Мінфіну, який здатний по своїх повноваженнях дослухатися до наших зауважень, і вони були б враховані. Абсолютно. Це єдина умова. Від комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу проінформувати членів комітету про те, що ми зверталися до Міністерства фінансів з проханням надіслати сюди співробітника на рівні заступника міністра. Однак, на жаль, оскільки зараз відбувається бюджетний процес в шаленій фазі, вони всі знаходяться в різних інституціях, включаючи і певні інституції Верховної Ради, зокрема. Там в бюджетному Комітеті вони дуже жваво працюють. І на жаль, вони не змогли надіслати нам співробітника більш високого, високого рангу і високого рівня. Але я обов'язково звернуся, щоб на наступне засідання нам все-таки обов'язково надіслали… Немає питань. Немає питань, я з вами погоджуюся. Я ще раз підкреслюю, я звертався до Міністерства фінансів, я трошки попрошу їх не треба шантажувати комітет. Да.

 

_______________. … і спеціаліст високого рівня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Тепер у нас є питання друге про проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу. Вам теж роздане, розданий проект рішення рекомендувати прийняти його за основу. Дивіться, я би 3 пункт прибрав із рішення, із формального рішення. Але при цьому ми розуміємо, що ми повинні ці поправки підготувати не лише за участі, за участі асоціації міст України, да, а за участі всіх можливих наших асоціацій. Я би просто це прибрав із формального рішення з вашого дозволу. Тому я би пропонував ухвалити рішення наступне: вважати за доцільне рекомендувати Комітету з питань бюджету, рекомендувати Верховній Раді відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України поданий Кабінетом Міністрів (реєстраційний номер 1557) за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу і надіслати цей висновок до, до Комітету з питань бюджету. Доручити, представити підготовлені пропозиції та пропозиції на засіданні Комітету з питань бюджету… Ні, я би зробив не таким чином. Я би прибрав 4 і 5 пункт, я думаю, що ми все одно зберемо ще раз засідання комітету, на якому ми будемо обговорювати цей законопроект за наслідками розгляду в першому читанні. Тобто я би залишив лише 1 і 2 пункт, який я тільки що оголосив. Хто, хтось заперечує проти цього? Дякую.

Хто за те, щоб прийняти це рішення за основу, прошу проголосувати. Дякую. Хто проти? Двоє. Хто утримався?

Немає.  Рішення прийнято більшістю голосів.

Хто за те, щоб прийняти це рішення в цілому з урахуванням моїх пропозицій залишити пункт перший, пункт другий все інше прибрати.

Хто – "за", прошу  голосувати.  Дякую. Хто – проти? Двоє. Дякую. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято.

З питання третього порядку денного – про проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законів України щодо податкових реформ.

Аналогічна пропозиція, за наслідками розгляду запропонувати  бюджетному комітету рекомендувати  Верховній Раді України: за наслідками розгляду  в першому читанні прийнятий цей законопроект за основу його (реєстраційний номер 1578). Він внесений  Кабінетом Міністрів України.

І пункт другий, рішення надіслати, цей висновок Комітету з питань податкової та митної політики. 

Хто за те, щоб  це рішення прийняти за основу, прошу голосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Чи є якісь доповнення  до цього проекту рішення? Якщо немає, то прошу проголосувати його в цілому.

Хто – "за", прошу голосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Теж немає. Дякую.

Рішення прийнято.

На цьому порядок  денний комітету вичерпаний чи можливо у когось є оголошення.

У членів комітету оголошення чи  заява?

Давайте  ми  подивимося, що у нас відбудеться в четвер? І одразу після голосування в четвер ми визначимося, і поінформуємо членів  комітету. Будь ласка, Олена Володимирівна.

Одна хвилина, Олена  Володимирівна Ледовських просить слово.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Я хотіла подякувати своїй тезці Олені Володимирівні, що вона все ж таки прийшла … Мінфіну і давала нам все, що сьогодні мав довести до нас Кабмін – незалежно від свого статусу, чоловіки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, засідання комітету вважається закритим.