СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування

від 04 березня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету С.В.ВЛАСЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … новий проект порядку денного. Чи є якісь кардинальні заперечення проти порядку денного?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо не маєте, є тоді пропозиція прийняти його за основу. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати, шановні колеги. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає. У кого є якісь доповнення, зміни або пропозиції по проекту порядку денного? Да, будь ласка, Альона.

 

ШКРУМ А.І. Колеги, я просто дуже попрошу 10-е питання порядку денного, я маю доповідати рекомендацію круглого столу, що у нас відбувся. У зв’язку з тим, що я маю доповідати 2 свої закони на Комітеті з прав людини, я б дуже попросила 10-е питання перенести, можливо, там до 4-го, наприклад. Це обидва питання, які я доповідаю. Дякую. Воно дуже коротке.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи хіба обходить членів комітету якісь доповіді? У кого є заперечення, колеги? Якщо заперечень немає, тоді, я думаю, що ми врахуємо. З врахуванням пропозицій Альони Іванівни Шкрум. Якщо немає інших пропозицій, хто за те, щоб затвердити порядок денний в цілому, прошу проголосувати.

Дякую, шановні колеги. Хто проти? Немає. Хто утримався? Також немає.

Переходимо до питання першого порядку денного про перейменування села Скипче Городецького району Хмельницької області. Будь ласка, Микола Трохимович Федорук.

 

ФЕДОРУК М.Т. Шановні колеги, перейменування села Скипче ініційоване його жителями… 

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Мікрофон…

 

ФЕДОРУК М.Т. Перейменування села Скипче, ініційоване його жителями у зв’язку з тим, що при оформленні офіційних документів мешканці цього населеного пункту вживали назву Скипче. Інститут української мови Національної академії вважає, що там посилаючись на архівні історичні документи, вважає, що таке перейменування відповідає історії і українському правопису, скажімо так. Тому є пропозиція підтримати, підкомітет підтримує перейменування даного населеного пункту на село Скипче.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи присутній хтось із села Скипче на засіданні комітету? Ні. Можливо, я не знаю, може, сільський голова приїхав, бо ми запрошували всіх насправді. Тому я хочу перепитати. Якщо нікого немає. Чи є заперечення у членів комітету?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Громада хоче.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді прошу підтримати рішення про перейменування села Скипче Городоцького району Хмельницької області. Хто за таке рішення, прошу проголосувати.

Хто – "за"? Дякую. Хто - проти? Немає. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято одноголосно.

Пропоную визначити доповідачем з цього питання голову підкомітету Федорука Миколу Трохимовича. Якщо немає заперечень, прошу підтримати голосуванням.

Хто – "за"? Дякую. Хто - проти? Немає. Хто утримався? Немає. Ми вичерпали перше питання порядку денного.

Переходимо до другого питання не менш цікавого.

 

ФЕДОРУК М.Т. Аналогічне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про перейменування села Дібрівка Ізяславського району Хмельницької області. Щось Хмельниччина у нас…

 

ФЕДОРУК М.Т. Да, сьогодні Хмельниччина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цей раз, да, щось Хмельниччина почала перейменовуватись. Будь ласка…

 

ФЕДОРУК М.Т. Аналогічне звернення ініційоване і жителями селами Дібрівка, в якому проживає 96 мешканців, на зборах були присутні 82 і вони просять перейменувати на село Дібровка. Адже також в документах є записи і вони користуються назвою, використовували назвою села Дібровка. Хоча Інститут української мови Національної академії наук визначає, що назва Дібрівка нова, а на позначення цього села вживається з 1967 року Дібровка, Хмельницька область, адміністративний поділ на 1 червня…

Короче, щоб не зачитувати це. Інститут вважає, що правильно було б називати залишити назву села Дібрівка. Але, враховуючи нашу традицію, яка започаткована на минулому засіданні комітету, підкомітет вважає за можливе піти на зустріч жителям села і дозволити винести на розгляд підтримати їх клопотання щодо перейменування їх на село Дібровка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є якісь запитання до доповідача?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є хтось з представників громади сільської тут? Немає. Тоді є пропозиція підтримати рішення про перейменування села Дібрівка Ізяславського району Хмельницької області.

Хто – "за", прошу голосувати. Дякую, шановні колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Не бачу. Рішення прийнято одноголосно.

Пропоную призначити доповідачем з цього питання від імені комітету голову підкомітету Федорука Миколу Трохимовича.

Хто за таке рішення, прошу  проголосувати. Дякую, шановні колеги.

Хто – проти? Немає. Хто – утримався? Немає.

У нас тут сталося трошки прикра подія після буремних подій Олексія Олексійовича Гончаренка, напевно вирішив ще раз  у Москву злітати його у нас немає.

Тому я би за традицією запропонував би покласти виконання  обов'язків секретаря цього засідання комітету на першого заступника голови комітету Олену Володимирівну Ледовських. Чи є заперечення у членів комітету?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає.

Тоді прошу за це проголосувати. Хто –"за"? Дякую, шановні колеги. Хто – проти? Немає. Хто – утримався? Також немає.

Ми переходимо до третього питання порядку денного про перейменування села Шевченко Славутського району Хмельницької області.

Будь ласка, Микола Трохимович Федорук.

 

ФЕДОРУК М.Т. Аналогічно, ініціювання жителями, мешканцями цього села. Проживає тут 96 також мешканців. На зборах було 72 і всі одноголосно проголосували на назву село Шевченко. Хоча Інститут української мови Національної Академії наук вважає, що було б більш логічно залишити село.   Чиє  село? Село Шевченка.

Ми навели також такі довідки, от працівники секретаріату в Україні є десь 60 сіл з назвами Шевченко і Шевченка, з них половина є Шевченко, інша половина – Шевченка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але тут пов'язано з правописом української мови, можливо, якісь села в ім'я Тараса Григоровича Шевченка, а може хтось в  ім'я Валентини Василівни Шевченко – це тут є нюанси.

Тому якщо громада хоче Шевченко, то…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні, жіночі не змінюються.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Жіночі не змінюються…

 

ФЕДОРУК М.Т.  Тому що є 60 сіл і половина на половину.

Також по аналогії є пропозиція підкомітету, так як просять мешканці назвати їх село Шевченко, адже документи на землю, і паспорта і свідоцтва про  народження оформлялися як  Шевченко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи є представник сільської громади тут? Немає. Дякую. Чи є бажання у когось із членів комітету висловитись? Будь ласка, в мікрофон і представляємося.

 

КУДЛАЄНКО С.В. Доброго дня, Сергій Кудлаєнко. У мене питання, я задавав тут. Ще є рішення Хмельницької обласної ради ще 2011 рік. Там все нормально по громадським слуханням і так далі? Що в тому рішенні, що в цьому я побачив, та ж сама ситуація. ….. 2009 року. Звернення ще на Литвина.

 

ФЕДОРУК М.Т. Так. Є на Литвина, на Жванію ще і так далі. Справа в тому, що ці питання довго не розглядалися. Всі необхідні документи оформлені згідно з чинним законодавством. І збори, і все інше. І ніяких змін у нас на комітет більше не надходило.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ще раз, будь ласка, наголосіть, скільки людей живе в селі і скільки було на зборах?

 

ФЕДОРУК М.Т. 96 і на зборах 72.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І одноголосно проголосували?

 

ФЕДОРУК М.Т. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що там немає питань.

 

ФЕДОРУК М.Т. Тому, і навпаки, що наш комітет ефективно працює і демонструє, що там лежало-лежало і …

 

КУДЛАЄНКО С.В. Ні, ну, тут з 2009 року.

 

ФЕДОРУК М.Т. Так, є і на Литвина, і на Жванію, там є багато. Це 2009 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто жодних документів, які б просили цього не робити, в комітеті немає?

 

ФЕДОРУК М.Т. Немає.

 

_______________. Сергій Володимирович, за ці 6 років уже наштампували нових документів Шевченка. Так? А ми тепер їх змінимо на Шевченко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та на, я думаю, що якщо там історично…

 

ФЕДОРУК М.Т. Ні, вони не штампували. Справа в тому, що всі ці, вони ж, як це буває на практиці. Як називають і печатка, все було так, як було. І печатка – було давно "о", - Шевченко. Це все... Ми йдемо назустріч.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони практично із-за того всі це переробляють. Вони кажуть, з 1967 року вони видавали всі документи уже по суті з новим ім'ям. І для того, щоб це не переробляти, вони попросили змінити десь одну літеру в назві. Це ж тільки з-за того.

 

ФЕДОРУК М.Т. Да-да, з-за того. Ми тільки йдемо назустріч.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно. Шановні колеги, чи є заперечення?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Тоді хто за те, щоб перейменувати село Шевченко Славутського району Хмельницької області, прошу голосувати. Дякую, шановні колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Рішення прийнято. Я також пропоную доповідачем визначити голову підкомітету Федорука Миколу Трохимовича. Якщо немає заперечень, прошу підтримати цю пропозицію голосуванням. Хто – "за"? Дякую, колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Ми вичерпали пункт третій порядку денного. Переходимо до пункту четвертого порядку денного об'єднаного з десятим.

Будь ласка,  Альона Іванівна Шкрум. Я думаю, що напевне розпочніть з рекомендацій круглого столу, а потім про проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу".

 

ШКРУМ А.І. Колеги, як ви знаєте, у нас відбувся в комітеті круглий сіл з питань нового закону "Про державну службу" та реформування державної служби 23 числа цього… попереднього місяця. І на круглому столі були присутні і  представники  громадськості, які долучилися дуже серйозно до напрацювання  цього законопроекту і з реанімаційного пакету реформ, і з "Нової країни", і представники Державного агентства з державної служби, які сьогодні у нас тут присутні, і представники міжнародних організацій, які надали й дуже позитивні висновки саме до нового проекту закону "Про державну службу".

Як ми пам'ятаємо, відповідно до Коаліційної угоди ця реформа  державної служби вона, дійсно, є дуже   важливою. І відповідно до Програми уряду, і наших зобов'язань з Європейським Союзом уряд має подати в першому кварталі цього року нову редакцію Закону "Про державну службу". Тобто у нас залишилося трошки менше місяця,  до кінця березня ми маємо в Верховну Раду отримати від Кабміну нову… новий закон про державну службу. І відповідно до круглого столу, що відбувся, та засідання підкомітету, яке у нас було буквально щойно, ми рекомендуємо прийняти, дійсно, ці рекомендації круглого столу, в яких зазначено, по-перше, що уряд, дійсно, має подати до кінця березня цю  нову редакцію закону, Верховна Рада має прийняти цю нову редакцію закону. А також уряд має взяти на себе  зобов'язання якомога швидше імплементувати нову редакцію закону, яка вже буде прийнята. Ну от, якщо дуже коротко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Альона Іванівна. Чи є запитання у членів комітету? Дякую.

У нас присутній голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Олександрович  Ващенко. Можливо декілька слів.

 

ВАЩЕНКО К.О. Дякую. Я насамперед хотів би, колеги, подякувати ще раз за цей круглий стіл. Головна його  заслуга в тому, що він дав серйозний поштовх сьогодні уряду, дійсно, не баритися і чимшвидше подати текст в Верховну Раду. буквально минулого тижня він  мав уже бути винесений на засідання урядового комітету, але в силу бюджетних баталій просто не  відбулося саме засідання. Я маю надію, що на найближчому… найближчої п'ятниці це відбудеться, і в середу наступну уряд все-таки схвалить цей законопроект, офіційно направить на розгляд парламенту. А далі будемо разом з вами доопрацьовувати для того, щоб дійсно мати нову якість державної служби в Україні. Тому ще раз хотів би подякувати за організацію, за співпрацю. І сподіваюсь на наш спільний успішний результат. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Костянтин Олександрович. І будь ласка, Олена Володимирівна Ледовських.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Колеги, я мала розмову з профільним міністром з цього приводу. Мені подобається те, що напрацювало сьогодні Національне агентство з питань державної служби. Ми спілкувалися і з Костянтином Олександровичем, і з міністром розмовляли з цього приводу. Я думаю, що єдина причина, з якої ще урядовий комітет не розглянув це питання до кінця, це з тим пов’язано, що Кабінет Міністрів готував зміни до бюджету. Я думаю, що після цього розмова відбулася і вже на рівні двох керівників.

Маю надію, що на наступному тижні урядовий комітет розгляне ці питання, вони вже готові. Я дивилася ці зміни, які знов пропонують для національного агентства. І думаю, що ці питання будуть розглянуті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна. І я теж мав певні консультації в Кабінеті Міністрів. І мене теж запевнили в тому, що найближчим часом цей законопроект буде схвалено відповідними урядовими інстанціями. І він від імені уряду буде внесений до Верховної Ради. Тому що насправді ми не можемо чекати з реформою державної служби. Про це заявили всі, хто виступав круглому столі. І саме зараз є час принаймні, прийнявши цей закон, цю реформу розпочати.

Хоча всі виступаючі, знову-таки, або їх подавляюча більшість, говорили про те, що практично з кожним днем якість цього закону, скажімо, будемо відверті, зменшується, оскільки відбуваються певні консультації, компроміси і так далі. Тому чекати дійсно немає сенсу. І цей закон, скажімо, трошки відрізняється від того первинного законопроекту, який був. У мене теж є розуміння, що буквально найближчим часом цей законопроект буде ухвалений. Це дійсно було пов’язано лише з тим, що уряд був задіяний тотально у підготовці змін до Державного бюджету.

Тому у мене є пропозиція затвердити рекомендації круглого столу, професіоналізація державної служби та забезпечення прав громадян на якісні державні послуги у рамках обговорення проекту нової редакції Закону України  "Про державну  службу".

Хто за те, щоб затвердити такі рекомендації, прошу проголосувати. Дякую, шановні колеги. Хто – проти?    Немає.  Хто утримався?  Немає.

Будь ласка,  Альона Іванівна. Питання четверте.  Про проект Закону про  внесення змін до Закону України  "Про державну службу" (щодо обов'язкового володіння українською мовою посадовими та службовими особами  органів державної влади) (реєстраційний номер 1201) (автори – народні депутати України).

 

ШКРУМ А.І. Дякую.  Законопроектом пропонується доповнити статті Закону  України  "Про державну службу" (ще   в старій редакції, тобто той закон, який зараз діє) вимогою до посадових  і службових осіб органів державної влади щодо володіння українською  мовою  на рівні, необхідному для виконання ними  їхніх обов'язків, недопущення публічних проявів зневаги до української мови, знущання та глуму з української мови, її дискредитації. А також цей законопроект  встановлює обов'язковий іспит державних службовців щодо рівня української мови та підтвердження  цього відповідного рівня.

Цей законопроект був розглянутий декількома комітетами. Насамперед  Комітет   запобігання корупції сказав, що там немає корупційних ризиків. Комітет з правової політики визначив, що він не суперечить Конституції України, оскільки дійсно у нас державна мова українська, в Конституції  підтверджується, і є обов'язковою, звичайно, для державних службовців. Комітет з питань бюджету зазначив зауваження, що такий іспит обов'язковий для всіх  державних службовців, у тому числі  для  тих,  які вже працюють, а не які лише прийдуть на  державну службу. Він буде вимагати  значних   все ж таки  витрат з державного бюджету. І у пояснювальній  записці мало   бути обґрунтування таких витрат, а  втім його немає.

Щодо Головного експертного управління, то Головне науково-експертне управління висловило декілька технічних зауважень, у тому числі термінологічних.  Ну наприклад, в законопроекті весь час говориться про українську мову, тоді як термінологія нашого законодавства говорить про державну мову. Ну я думаю, що це можна виправити і під час другого читання, це не є проблемою.

Також говорить про політичну фактично доцільність цього закону. Ми про це поговорили  зараз на підкомітеті. Ми всі погоджуємося з тим,  що, дійсно, українська мова як державна має бути встановлена обов'язкова для державних службовців. І вона і зараз встановлена як обов'язкова. І дійсно інколи  нам треба говорити про те, що державні службовці мають більше уваги, мабуть, приділяти українській мові і мають серйозніше відноситися до тих документів, які вони складають на державній мові. За рішенням підкомітету, яке щойно в нас відбулося, було вирішено рекомендувати Верховній Раді прийняти в першому читанні цей законопроект. Було висловлено .... зауваження, що, можливо, доцільно прийняти за основу таке зауваження, щоб  цей законопроект вступив в дію з 1 січня 2016 року, а не одразу після його опублікування. Для того, щоб дати можливість, по-перше, Кабінету Міністрів сформулювати порядок таких державних іспитів з української мови, а, по-друге, дати можливість тим, хто, можливо, зараз не володіє в достатньому обсязі українською мовою, також її трошки підучити, скажімо так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, зрозуміло, ви вирішили попіклуватися про міністра економіки, я розумію.

 

ШКРУМ А.І. Не тільки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Альона Іванівна.

У нас із авторського колективу присутній наш колега член комітету пан Юрій Бублик. Якщо ви маєте бажання щось сказати, будь ласка.

 

БУБЛИК Ю.В. Шановне товариство, щоб не відіймати вашого часу, тому що порядок денний насичений і комітетів усіх дуже багато, хотілося б акцентувати увагу в тому, що даний законопроект посилює норму 10 статті  Конституції України щодо обов'язкового знання і використання української мови державними службовцями.

Поряд з тим тут передбачено норму щодо складання іспиту із державної мови. Тому що всі ми з вами були неодноразово свідками, читаючи заяви того чи іншого чиновника, де половина помилок, що є неприпустимим як для високого статусу державного службовця. Тому прошу підтримати цей законопроект, готовий я доповісти у сесійній залі. Прошу вашої підтримки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до доповідача і до автора законопроекту? Будь ласка.

 

КУДЛАЄНКО С.В. Ми дійсно тільки що опрацьовували це питання на підкомітеті і в нас була така думка, що коли ми будемо розглядати саме Закон про державну службу, запросити, чи ця норма не передбачена в новому законі в новій редакції. Чому? Тому що ця поправка і цей законопроект передбачає безпосередньо внесення змін до второго закону, а ми вже сьогодні розмовляємо і будемо приймати рішення щодо нового, то, можливо, буде доцільно заслухати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Костянтин Олександрович.

 

ВАЩЕНКО К.О. Дякую, Сергій Володимирович.

Шановні колеги, ну, зрозуміло, що закон, він спрямований дійсно на посилення ролі і знання державним службовцем мови, але… державної мови. Але хотів би звернути увагу, і це підтримується і Науково-експертним управлінням, що сьогодні і в чинному законі, і в Законі про засади мовної політики в статті 11 чітко визначається необхідність, можу навіть зацитувати, посадові особи і службові особи зобов'язані володіти державною мовою і спілкуватися нею з відвідувачами, і так далі, і так далі. А в межах території, де є регіональна мова відповідним чином діяти. Тому, в принципі, на наш погляд, це питання на законодавчому рівні врегульовано. Інша річ, що ми могли би піти шляхом, тому що будь-який вступ на державну службу і сьогодні відбувається на конкурсних засадах, складаються іспити і просто в тій частині відрегулювати, а для цього не потрібно міняти закон, встановити ці конкретні вимоги, тому що автори законопроекту, до речі, так визначають достатнє володіння. Оця межа достатності також є достатньо суб'єктивною, на наш погляд.

І третє, на що я хотів би звернути увагу. У нас сьогодні, ну, в минулому році у нас рахувалося 295 тисяч державних службовців, це я на рахунок того  скільки треба зусиль і можливостей задіяти, щоб всіх, значить, пропустити через ці іспити і це вимагатиме організаційних, і інших зусиль, фінансових. На наш погляд, питання врегульовано. Вот. Але якщо комітет прийме інше рішення, ну, значить, будемо працювати таким чином.

Що стосується нового Закону про державну службу, у нас, в принципі, посилено компонента пов'язано з постійним професійним навчанням, підвищенням кваліфікації і розвитком професійних компетенцій державних службовців, в тому числі і в контексті знання мови. Це одна із переваг нового закону, про який ми будемо говорити. І, я вважаю, що ми зможемо це питання врегулювати і, прийнявши новий Закон про державну службу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Костянтин Олександрович, питання було дуже просте від нашого колеги заступника голови комітету Сергія Володимировича Кудлаєнка чи новим законом передбачено це чи не передбачено? От і все.

 

ВАЩЕНКО К.О. Ну, передбачено, що кожен державний службовець зобов'язаний вільно володіти державною мовою. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Чи є іще бажання… Да, будь ласка. Олена Володимирівна Ледовських.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Якщо ми будемо вимагати здачу іспиту державного службовця української мови, то як часто це має відбуватися? Це перше. І, по-друге. І що ми будемо робити після того як державний службовець не здасть цей іспит?

 

ВАЩЕНКО К.О. Дякую за запитання.

Складання іспиту має місце при вступі на державну службу. Сподіваюся, що потім  мову неможливо забути, якщо хтось нею володіє.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. У нас Азаров, взагалі, було так все нормально.

 

ВАЩЕНКО К.О. Він не знав її з самих початків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас бглагаю, я в шоці перебуваю, не згадуйте такі прізвища у нас на комітеті.

Колеги, чи  є  бажання в когось виступити ще?

Якщо немає, то надійшла одна пропозиція підтримати в першому читанні цей законопроект. Якщо немає заперечень, то прошу проголосувати. Хто – "за"?, прошу проголосувати. Дякую, колеги. Хто – проти? Немає. Хто – утримався? Також немає.

Є тоді пропозиція напевно від комітету доручити це  Альоні Іванівні, а ви Юрій Васильович як автор виступите теж. Немає заперечень? Щоб у нас не було конфліктів ми просто розводимо завжди такі питання.

Хто за це, прошу проголосувати. Хто за те, щоб доручити Альоні Іванівні Шкрум представляти комітет. Дякую.

Хто – проти? Немає. Хто – утримався? Також немає.

Переходимо до п'ятого питання порядку денного проект Закону про  внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення фінансової самодостаточності територіальних громад. Це 1898 – група народних депутатів.

Оскільки немає пана Реки, я доповім це питання. Ми розглядали уже цей законопроект. Єдине, що я…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я готовий доповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми його розглядали, але там питання  у наступному, тоді у нас були зауваження, пам'ятаєте, там були і 10 соток,  і було  збільшення мита. Значить, автори законопроекту дослухались, в тому числі і до пропозиції комітету, я тоді ще на комітеті сказав, що  вони готові від цього відмовитись. По суті,  цей законопроект просто перенесений без оцих двох речей – без  10 соток і яким було, можливо,  надавати без аукціонів і прибрали, взагалі, збільшення державного мита за ті послуги, які надаються сільськими, селищними радами. Оскільки це в принципі лягло б достатньо тяжким тягарем на тих людей, які проживають у сільській місцевості і здійснюють, вчиняють певні  дії, які потребують спеціального посвідчення сільськими,  селищними радами.

Тому в принципі є пропозиція підтвердити попереднє рішення комітету, якщо немає категоричних заперечень. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую, колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

І тоді доручали доповідати мені. І з вашого дозволу я прошу, щоб так і залишилось. Хто за те, щоб доручити мені доповідати цей законопроект від імені комітету? Дякую, колеги, за довіру. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Також немає.

Ми вичерпали питання п'яте порядку денного.

І переходимо до питання шостого порядку денного. Про проект Закону "Про державну підтримку жінок, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня" (реєстраційний номер 1052, автори – група народних депутатів. Слово для доповіді має голова підкомітету Дехтярчук.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Законопроектом передбачається визначити основні напрямки державної політики популяризації материнства, підстави та критерії присвоєння почесного звання "Мати-героїня". А також встановлюються додаткові соціальні пільги та компенсації, виплати жінкам, яким присвоєно таке звання.

Комітет Верховної Ради з питань бюджету здійснив експертизу законопроекту, зазначив, що всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради, статті 27 Бюджетного кодексу суб'єктом права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту.

За інформацією Комітету з питань бюджету Міністерство фінансів України вважає прийняття даного законопроекту недоцільним, оскільки реалізація його положень потребуватиме додаткових витрат державних місцевих бюджетів і не буде забезпечена фінансовими ресурсами. За орієнтовними розрахунками Мінфіну, реалізація запропонованим законопроектом пільг та виплат жінкам, яким присвоєно таке почесне звання, потребуватиме щороку додаткового виділення майже 1 мільярда гривень бюджетних коштів.

Окрім іншого, положення законопроекту, яким встановлюється можливість присвоєння жінкам почесного звання "Мати-героїня" посмертно, може привести до отримання відповідних пільг та компенсаційних виплат родичами, спадкоємцями померлих жінок, що також потребуватиме виділення додаткових бюджетних коштів. Проте, на даний час відсутні законодавчі підстави для визначення механізму отримання одноразової винагороди, пільг та компенсаційних виплат такими спадкоємцями.

Отже, Комітет з питань бюджету вважає, що законопроект, у разі його прийняття, матиме вплив на показники бюджету, збільшуючи витрати державних місцевих бюджетів. І у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року, він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2016 року. Після 15 липня – не раніше 1-го січня 17-го року. При цьому Комітет з питань бюджету рекомендує при доопрацюванні даного закону узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу. Насамперед, забезпечивши дотримання вимог частини другої статті 85-ої кодексу. Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку складової корупційної не вбачає. Інститут законодавства Верховної Ради, здійснивши за зверненням комітету експертний аналіз законопроекту, в своєму висновку висловив ряд зауважень, пропозицій до окремих його положень.

Науково-дослідний інститут державного будівництва, місцевого самоврядування Національної академії правових наук України, здійснивши на прохання комітету науково-консультативний висновок до законопроекту, зазначив, що окремі норми законопроекту варті на увагу. Однак запровадження соціальної підтримки певної категорії осіб із почесним званням України в окремий закон, має цілковито відповідати діючим нормативно-правовим актам, а не дублювати їх. Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України, не заперечуючи проти доцільності посилення уваги до стимулювання народжуваності та підвищення поваги до багатодітний матерів, вважає, що порушені в законопроекті питання значною мірою врегульовані як на законодавчому, так і на підзаконному рівні.

Висловивши низку зауважень до законопроекту, Головне експертне управління зазначає, що пропозиції щодо посилення соціального захисту жінок, яким присвоєно почесне звання України матері-героїні, доцільно вносити до чинної системи законодавчих актів, що мають предметом врегулювання вказані питання.

Головне управління також акцентує увагу, що реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме бюджетних видатків. Тому до законопроекту суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки. Потребує також уточнення термін набрання чинності Закону.

Отже, Головне науково-експертне управління вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно направити на доопрацювання. Аналогічної думки в даній ситуації і я також. Але якщо є автори, (на доопрацювання), якщо є автори законопроекту, давайте звичайно їх послухаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Чи є запитання у членів комітету до доповідача? Немає. Дякую. Чи присутній хтось з авторів законопроекту? Да, будь ласка.

 

ПИСАРЕНКО В.В. Уважаемый Сергей Владимирович…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І те, що оскільки у нас іде аудіо-запис, прохання представлятись.

 

ПИСАРЕНКО В.В. Писаренко Валерій Володимирович, один із авторів проекту.

Уважаемый Сергей Владимирович, уважаемые коллеги, действительно, я прочитал проект высновка и думаю, что мы здесь можем найти консенсус. Это была инициатива матерей-героинь. Сегодня они даже приехали с Харькова и хотели можеть быть там, если вы им дадите минуту, тоже выступить… свою позицию, потому что это те женщины, которые и  представляют эту социальную группу людей. Их не так много, но это, как правило, люди, которые  имеют по 8-9 своих детей и которые, действительно заслуживают отдельного внимания государства, поэтому мы акцентировали внимание на отдельном статусе, отдельном законопроекте и так далее.

Действительно, сегодня отдельные социальные льготы есть для поддержания и рождаемости в стране. Но мы основывались на том, что этот отдельный социальный статус необходимо сегодня в стране  узаконить и дать ему отдельные гарантии. Если мы пойдем на такой шаг, то я думаю, что и авторы законопроекта согласятся с мнением комитета, что мы могли бы на этот год во время второго чтения сделать поправку, что на этот год мы… например, предусмотренные социальные льготы не вводим. Ну с той точки зрения, что уже в этом году в бюджет их не впишут, а мы переносим это  на начало следующего года. И тогда в такой редакции он мог бы быть принят с изменениями во втором чтении.

И отдельная просьба.  Это дать выступить главе Совета многодетных семей в городе Харькове Аненко Людмиле Петровне. Если можно, одну минуту, Сергей Владимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Я думаю, що члени комітету не будуть заперечувати.

 

АНЕНКО Л.П. Я – одна из матерей-героинь Украины нашей. Звание я получила в 2010 году. И больно, и обидно, что  именно почему-то матеря-героини остались… получили звание, но это звание не подкреплено никакими льготами. Звание наше в 1947 году когда давалось, оно приравнивалось к Героям Украины. Всех этих героев родили матери. И я считаю, что мы заслужили также льготы.

Я понимаю, что сегодня тяжелое очень время для страны. Но поймите, что нам тоже… Мы вырастили детей. Сегодня наши дети трудятся на предприятиях и также платят налоги нашему государству. Они обрабатывают нас. Мы не просим много, но то, что возможно. Сегодня мы не выживем с повышением коммунальных платежей, сегодня мы не можем субсидии оформить, потому что, ну, вы прекрасно все знаете, что не все на предприятиях официально работают, а это значит, что наши семьи лишены этого. И вас очень просим почему в 2010 году, в 2009, извините, году, когда рассматривался законопроект о льготах, где были и матеря-героини, и когда выступил пан Томенко и сказал, что еще платить одну льготу и нас вычеркнули из этого списка, именно матерей-героинь, непонятно и просто больно, и обидно. Поэтому, я же говорю, что, ну, хотя бы, мы не просим много, ну, хотя бы то, что мы заслужили.

И я хочу сказать огромное спасибо Валерию Владимировичу – это один из депутатов, который действительно работает с многодетными семьями, который не отталкивает нам и, и, вот, мы приехали сегодня просить всех вас и, я думаю, что дойдет и депутатов Верховного Совета наши просьбы, наши отчаяния и, ну, в общем, вот, услышьте вы нас. Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Чи є у нас представники Міністерства соціальної політики?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так, є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

КУКСА Т. Завідувач сектору по роботі з багатодітними сім'ями Тетяна Кукса, Міністерство соціально політики України. Можна підтримати цей законопроект у разі ,якщо будуть передбачені кошти в державному бюджеті на ці пільги. Тут питань не буде.

 

_______________. Іще одне питання. Які виплати отримують матері-героїні?

 

КУКСА Т. Матері-героїні отримують тільки…

 

_______________. На сьогодні?

 

КУКСА Т. Тільки одноразову винагороду до почесного звання. Сума міняється в залежності від прожиткового мінімуму. На сьогоднішній день ця сума буде складати 12 тисяч 180 гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто 10 неоподаткованих мінімумів?

 

КУКСА Т. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання у членів комітету до представника Міністерства соцполітики? Немає. Будь ласка.

 

ПИСАРЕНКО В.В. Сергей Владимирович, я хотел бы еще раз предложение, я понимаю, что мы все упираемся в бюджет и вряд ли можно надеяться, что прям сегодня внесут изменения в бюджет с точки зрения предоставления социальных дополнительных льгот. Но давайте, может быть, пойдем на то, что мы с вами потом до второго чтения поработаем, уберем на этот год, вставим это, что будет финансирование в следующем году  и стразу же активируются статьи касательно  финансирования. А мы поработаем уже  с Кабмином для того, чтобы они посмотрели, когда это в перспективе возможно. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи хоче хтось із членів комітету висловитись?

Тоді, з вашого дозволу, я пару слів скажу. Я розумію, що питання складне. Прийшли жінки,  і нам зараз важко  їм дивитися в очі всім. Тому що всі розуміють, що на 1500 гривень пенсії, на 2000 гривень зарплати прожити в країні неможливо. Але з другого боку, давайте будемо  реалістами, давайте будемо  стояти ногами на землі – це в залі   не пройде.  І це в залі не пройде ні сьогодні,  на жаль, ні завтра. І воно не пройде з тих питань, про які сьогодні по суті сказали всі, хто виступив.  Я готовий підписатися під кожним словом. Але, на жаль, немає в бюджеті України   на це грошей сьогодні. Ми можемо популістично  зараз проголосувати всі "за", знімемо з себе відповідальність, підемо в зал і скажемо: ну ми такі красиві, а ви всі голосуйте далі за цей закон.  І зрозуміло, що цей закон підтриманий в залі  не буде, бо, на жаль, немає грошей на те, щоб виділяти, першочергово  надавати житлові приміщення, надавати пенсію за віком після досягнення   50 років. Немає за це грошей.  Ми билися з урядом і бюджетом за те, щоб дозволити не оподатковувати, не оподатковувати пенсії в розмірі двох прожиткових мінімумів цими  15 відсотками.  Уряд не пішов нам назустріч.

Ми однозначно будемо боротися за те, щоб залишити  ті виплати, які є. На жаль, ми сьогодні… Ну  у мене таке бачення  ситуації, я не знаю, може мене колеги не підтримають або підтримають, але, на жаль, сьогодні цей законопроект  просто не буде  підтриманий в залі. Для того, щоб його не палити, для того, щоб його не руйнувати, навіть якщо ми його проголосуємо  сьогодні  за пропозицією автора і скажемо, що давайте ми його розглянемо потім там чи ближче до бюджету. Давайте ми  зробимо по-інакшому.   Є компромісна пропозиція. Всі розуміють, що в  цьому році нічого не буде.  Всі розуміють це, в тому числі і жінки? Давайте ми зробимо таким чином: давайте ми зараз цей законопроект повернемо авторам на доопрацювання, щоб його не палити.

Я особисто можу вам пообіцяти, що ми цей законопроект розглянемо восени перед розглядом бюджету і будемо наполягати на тому, щоб ці пільги потрапили до Державного бюджету на 2016 рік. Оце практична річ, яка може працювати. Якщо…

Все інше просто фізично не працює тим більше,  що всі усвідомлюють, що в бюджет на цей воно не потрапить.

Тому в мене пропозиція така: зараз цей законопроект повернути на доопрацювання, щоб це було коректно. Тобто ми його не пропонуємо  відхилити, ми його повертаємо на доопрацювання. І при цьому домовляємося про те, що цей законопроект в тому чи іншому вигляді в залежності від ситуації із бюджетом на наступний рік тим більше, автор законопроекту сказав, що він готовий відпрацьовувати це питання з Кабміном.

Якщо буде погодження Кабміну тут немає жодних проблем і цей законопроект буде я переконаний підтриманий  комітетом одноголосно.

Колеги, члени комітету чи є інші пропозиції?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.  

 

_______________. Є питання.

Скільки у нас матерів-героїнь зараз в Україні, хто має  інформацію?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КУКСА Т. На сьогодні почесне звання України "мати-героїня"  присвоєно майже 140 тисяч багатодітний жінок. Починаючи з 2004 року звання присвоювалось…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так це квартира ще… Це ж питання не тільки виплати…

 

_______________. Це  50 відсотків до пенсії. Ми зменшуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я ще раз кажу, я особисто готовий підписатися під кожною строчкою. Але давайте будемо практичними. Я пропоную не  палити законопроект, я  пропоную повернути його авторам на доопрацювання і повернутися до цього питання при підготовці і формуванні бюджету на 2016 рік.

Тому що цей бюджет уже зверстаний і  в цьому році точно нічого не буде, говорити про те, що  давайте  ми приймемо його зараз і хай вступає в силу  з 1 січня 2016 року, мені здається,  що це не зовсім реалістично. Оскільки я ще раз підкреслюю,  зміст цього законопроекту буде залежати від одного єдиного, що  ми зможемо  вирвати у Кабінету Міністрів  по строчці матерів-героїнь. От і все. Навіть, якщо ми це зробимо зараз, і в подальшому Кабмін з якихось причин не зможе виконати це в бюджеті. Ми ж розуміємо, що  Верховна Рада його або перенесе на  2017 рік, або скасує, і ми  знову заявимо чергову декларацію, яка на жаль, не буде працювати. Я просто за те, щоб обіцяти те, що ми можем виконати. А не обіцяти щось, що реально м не зможемо виконати. Вибачте мене, шановні жінки матері-героїні, з такий підхід.

Будь ласка,  ще автор законопроекту хотів  щось сказати.

 

ПИСАРЕНКО В.В. Я только хотел еще раз свою точку зрения высказать. Я говорю о том, что мы с Кабмином можем работать, когда это появится у  нас в законодательной базе. Поэтому я именно предложение такое делал, что  мы сегодня проявляем  уважение к этому социальному статусу, принимаем закон, устанавливаем это отдельным законом. Но я согласен, я от имени всех авторов говорю, что весь раздел касательно льгот мы прописываем,  что он вступает в силу со следующего бюджетного года. И тогда Кабинет Министров уже должен будут учитывать, что есть такой социальный статус. Понимаете?

Если мы сегодня  откладываем это   долгий ящик. Мы понимаем, что мы придем к той же самой ситуации и через год, и через два.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте будемо реалістами. Кабінет Міністрів  зробить просту річ. В Законі про бюджет… відтермінується на 2017 рік, потім на 2018, а потім на 2020-й. Ну ми ж теж не перший день тут всі працюємо і розуміємо, як воно працює. Якщо ми політично не будемо мати згоду Кабінету Міністрів на внесення цієї строчки в  бюджет, це не буде виконано  в незалежності від того, чи буде у нас законопроект, чи не буде. Тому я пропоную вам. Ми теж розуміємо, що остаточні перемовини по бюджетному процесу це буде кінець листопада – початок грудня в  кращому випадку. Тому є пропозиція: поверніться з цим до зали, до Верховної Ради ну припустимо… я не знаю, в середині жовтня. І немає жодних питань. Напишіть, що воно вступає в силу з 16-го року, і ми підіжмемо цим Кабінет Міністрів для того, щоб зробити спробу чимось допомогти матерям-героїням. І це практична річ, яка буде працювати, я ще раз підкреслюю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Володимирович.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Шановні автори, шановні матері, прошу з розумінням поставитися. Просто сесійний зал абсолютно це питання не готовий зараз підтримувати в силу тих обставин, які є.

Разом з тим в законопроекті міститься багато нюансів, над якими досить є час попрацювати.Підкомітет готовий брати в тому участь. До авторів я звертаюся, ми готові сідати разом з вами і попрацювати, щоб довести до жовтня його до пуття. Це буде більш реально. Навіть там є певні розбіжності по Головному управлінню і свідомо… (Шум у залі) Пропозиція  таким чином – з розумінням  віднестися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, чи є необхідність продовжувати обговорення? Немає.  Тоді пропозиція була одна, вона, вона прозвучала практично у всіх рекомендаціях, які ми отримали, в тому числі і з Науково-експертного управління повернути авторам на доопрацювання. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

 

_______________. Дев'ять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Хто – проти?

 

_______________. Двоє проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято більшістю голосів.

Якщо автори законопроекту його не відкличуть, то він може доповідатися на сесії Верховної Ради, а відтак я би просив визначити доповідачем голову підкомітету пана Дехтярчука. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати. Дякую, колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Не бачу. Дякую.

Переходимо до питання 7 порядку денного про проект, це законопроекти, з опрацювання яких комітет не є головним. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реєстрації права оренди земельних ділянок органами місцевого самоврядування сільських населених пунктів (реєстраційний номер (1136) доповідає голова підкомітету Федорук Микола Трохимович. У мене є заява від автора комітету, що він просить цей законопроект розглядати без… за його відсутності.

 

ФЕДОРУК М.Т. Шановні колеги, законопроектом пропонується надати (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми заканчиваем уже, у нас осталось два вопроса.

 

ФЕДОРУК М.Т. Державного реєстратора права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Головне науково-експертне управління в своєму висновку звертає увагу на те, що згідно з Законом про державну реєстрацію речових прав державний реєстратор має бути громадянином, має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менше як 2 роки у разі, якщо посадова особа органа місцевого самоврядування виконує функції спеціального суб'єкту, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно щодо спадщини, це той же автор, що мав Закон про спадщину, то згідно з Законом про нотаріат має, має мати вищу юридичну освіту, досвід роботи в галузі права не менше 3 років, пройти протягом року стажування в Державній нотаріальній конторі або в приватному підприємстві, пройти навчання щодо роботи з реєстрами. Це ж треба  вхід до Єдиного державного реєстру, що функціонують у системі Міністерства юстиції скласти іспит і так далі.

Тому також вони вважають, що потрібно цей законопроект направити автору на  доопрацювання.

 Теж саме вважає Всеукраїнська асоціація "Асоціація міст органів місцевого самоврядування, асоціації міст України", яка в своєму експертному висновку щось із змісту законопроекту незрозуміла до яких груп повноважень самоврядних чи делегований це відноситься.

І асоціація також вважає, що потрібно направити цей  законопроект на доопрацювання. Підкомітет також думає, що цей законопроект потрібно відправити на доопрацювання.

Тому що  це одна справа спадщина, яка є проблемною, скажімо так, вартість її і тому подібне. І то також, є серйозні процедури. Теж саме у кожному  населеному пункті, село – там  92 особи проживає у населеному пункті і давати ці права, дуже важко  найти, підготувати фахівців. Коли буде введено в дію, проведено Закон про об'єднання громад, коли будуть самодостатні громади це тоді можна буде якраз дати такі функції саме об'єднаним громадам. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які пропозиції?

 

ФЕДОРУК М.Т. Пропозиція на доопрацювання – повернути авторам на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не основний  комітет чиє необхідність … Автора немає.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ми не основні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чиє інші пропозиції?

Тому є пропозиція підтримати Миколу Трохимовича рекомендувати основному комітету відправити авторам на доопрацювання. Хто за таку пропозицію,  прошу проголосувати. Дякую, шановні колеги. Хто – проти? Немає. Хто – утримався? Немає.

Ми переходимо до питання восьмого порядку денного про проект Закону про інформування  державних і комунальних друкованих засобів масової інформації (реєстраційний номер 1123). Мав доповідати пан Река, його немає.

Віталій Семенович, будь ласка.

 

КУРИЛО В.С. Шановні колеги, проект Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації", поданий депутатами Томенком і Абдулліним. Пропонується реформувати державні і комунальні друковані засоби масової інформації шляхом виходу  органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування з складу їх засновників, а майно, яке в них є, приватизувати. Ну так, якщо коротко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиції.

 

КУРИЛО В.С. Підкомітет розглядав і не дійшов до однозначного висновку. Була пропозиція одна – на перше читання, і друга пропозиція – повернути авторам на  доопрацювання. Тому що проти висловлювалася Асоціація  міст. Проти… є зауваження у Міністерства юстиції, яке стосується органів… центральних органів  виконавчої влади і друкованих органів,  тому що буде невідомо де друкувати офіційні документи таким чином фактично. І є застереження того, що особливо газети районні вони без підтримки на  сьогоднішній день органів влади місцевих вони  помруть. Ну і ще думка така була, що це фактично, що стосується місцевих органів влади, це  втручання  Верховної Ради в їх діяльність. Тобто ми їх заставляємо там тримати чи не тримати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми це вміємо. Да, ми це вміємо!

 

КУРИЛО В.С. Да, ми це вміємо. Чому ми повинні це робити? Потрібна їм газета, нехай тримають. Є гроші – нехай тримають. Нема грошей – нехай не тримають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Віталій Олександрович. Будь ласка.

 

______________В.О.  Кілька думо з цього приводу.  Хотів б звернутися до всіх присутніх виважено і дуже серйозно поставитися до цього законопроекту. Ми нещодавно мали аналогічні проблеми, дещо подібні з  законом про суспільне мовлення. Я чому порівнюю? Бо  місцеві засоби масової інформації нагадають ту саму валізу без ручки: важко нести, шкода кинути. І  такому плані…

Давайте говорити про те, що з того досвіду, який у мене є на сьогоднішній день Дублінська районна рада, де я працював, не мала власного органу засобів масової  інформації, але здійснюючи через програму підтримки місцевих засобів масової інформації, маючи таку програму, вона успішно мала можливості розміщувати всі документи, які були потрібні для її діяльності в органах масової інформації, власне, висвітлювати для населення.

В той же час, в маленькому містечку по сьогоднішній день місто і район це на 42,38 мешканців, тисяч мешканців, це 80 тисяч мешканців функціонує 5 газет. Звичайно, вони десь зараз поширили це на округ, всі вони в приватній власності, жодних непорозумінь, власне, жодних проблем в тому контексті, що як ми будемо жити без цього теж немає. Інші питання, наскільки ми готові в цьому законопроекті посилити право трудового колективу цієї газети, бути, власне, самим засновником – раз. Саме колектив цієї газети, наскільки він здатний сам вирішувати проблеми і працювати в нових комерційних умовах без державної підтримки у вигляді дотацій, без сильного засновника у вигляді державної влади. Я би говорив, що прийняти в першому читанні і започаткувати серйозну дискусію навколо цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олексій Олексійович Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. А в мене питання до доповідача. А є позиція Міністерства інформаційної політики?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, немає.

Ну, колеги, у мене, у мене пропозиція і логіка наступна, якщо в підкомітеті не змогли дійти згоди і вони розділилися пів-навпіл, то давайте тоді підтримуємо в першому, як пропозиція нашого колеги Дехтярчука, давайте підтримаємо в першому читанні, давайте будемо рекомендувати основному комітету підтримати в першому читанні, тим більше, що наша позиція є не основною. 

 

ЖЕЛЕЗНЯК Н.А. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А хто там?

 

ЖЕЛЕЗНЯК Н.А. … представляю Міністерство юстиції, директор департаменту реєстрації, систематизації правосвітньої діяльності Железняк Наталія Анатоліївна. Значить, я хочу просто попросити і попередити, в цілому проект закону якби, звичайно, може бути. Але хотілось би попросити розмежувати і предмети правового регулювання механізму набрання чинності нормативно-правовими актами, тому що на сьогоднішній день, якщо буде прийнято цей закон в редакції запропонованій, передбачено, що засновниками офіційних друкованих видань можуть бути лише центральні органи виконавчої влади, інші ж органи державної влади такі як Верховна Рада, як єдиний орган законодавчої влади, Кабінет Міністрів, Президент, Кабмін, невідомо де будуть друкувати і в яких засобах масової інформації свої нормативно-правові акти.

Більше того, якщо кожен орган, центральний орган виконавчої влади у своєму виданні надрукує якийсь свій нормативно-правовий акт, то не буде зрозуміло взагалі, як відслідковувати в державі дату набрання чинності нормативно-правовими актами.

В зв'язку з цим є пропозиція статтю 1 проекту закону доопрацювати і доповнити, що перелік друкованих засобів масової інформації, в яких оприлюднюються нормативно-правові акти Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Президента, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, визначаються спеціальним законом. Ну, і відповідно механізм набрання чинності.

Ми так думаємо, що це має бути Закон про нормативно-правові акти. На сьогодні ці питання врегульовані розпорошено по законодавчим актам. Це і Закон про Регламент Верховної Ради, і Закон про Кабінет Міністрів. І механізм набрання чинності нормативно-правовими актами міністерств в Законі про центральні органи виконавчої влади. Ну, і Конституція саме головне говорить. Що акти, не доведені до відома населення, закони і інші нормативно-правові, що визначають права і законні інтереси громадян, є нечинними.

Тому це має бути закон, який комплексно буде врегульовувати питання. Якщо прийняти в цій редакції закон і зміни до інших законів, то у нас не буде просто порядку набрання чинності нормативно-правовими актами і їх оприлюднення. Все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за інформацію. Єдине, що я вас інформаційно повідомлю, що ми розглядаємо питання про підтримку цього законопроекту поки що в першому читанні. Всі ті питання, які ви назвали, розглядаються при підготовці до другого читання. Це перше.

А по-друге, ми не є в цьому питанні головний комітет. Ми будемо висловлювати свою позицію як народні депутати в залі. Дуже дякую вам за ту інформацію, яку ви надали. Ми нею скористаємося під час підготовки цього законопроекту до другого читання. Будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Я хочу підтримати пропозицію вашу, Сергію Володимировичу, про те, щоб пропонувати комітету підтримати це в першому читанні. Ми знаємо, що у наших місцевих органів влади є такі засоби масової інформації. І коли, кожного разу коли приходить новий керівник, там відпадає бажання якось зменшувати витрати на ці засоби масової інформації.

В принципі для Європи це не є розповсюдженим явищем і взагалі нормою, що органи влади мають свої засоби масової інформації. Кожного разу це перетворюється на політичну історію, використовується в політичних цілях, тобто фактично платники  податків сплачують політичний піар тої чи іншої діючої влади. Тому, мені здається, що це треба припиняти. І, можливо,  і тут  якраз я не погоджуюсь, я взагалі завжди за те, щоб все вирішували питання місцеві влади самі по собі. Але тут   є питання, що ми розуміємо, що місцева рада  завжди буде  суб'єктивно більшість зацікавлена  у тому, щоб витрачати не свої гроші на власне  політичне висвітлення, а  гроші платників податків. Я не думаю, що ми маємо давати їм таку можливість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

І буле одна пропозиція рекомендувати головному комітету, порекомендувати  цей законопроект  до прийняття в першому читанні.

Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати. Дякую, шановні колеги. Хто – проти? Немає.  Хто утримався? Один.  Дякую.

Ми завершили  розгляд  восьмого питання  порядку денного.

Переходимо  до  останнього дев'ятого питання порядку  денного.  Про проект  Закону  про  першочергові заходи щодо захисту  соціально вразливих громадян від наслідків фінансово-економічної кризи (реєстраційний номер 1022) (автори –  народні депутати). Доповідати мав голова  підкомітету  пан Река.  Але у нас є Віталій Семенович Курило, який   нам з радістю доповість, я так розумію, це питання.

 

КУРИЛО В.С. Законопроектом, який пропонують депутати  Долженков і Воропаєв,  визначаються першочергові заходи, спрямовані на подолання  наслідків  фінансово-економічної кризи  в Україні 2014 року для найбільш незахищених  категорій  населення України, а також на стабілізацію соціально-економічного стану та стимулювання  інвестиційної діяльності  в Донецькій та Луганській областях. Зокрема,  передбачається: індексація  грошових доходів населення; встановлення мораторію на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для соціально вразливих  категорій населення; запровадження державного регулювання ціноутворення  на окремі групи  товарів; відновлення допомоги при народжені другої і третьої дитини та виплати її до трьохрічного віку; запровадження заходів із забезпечення  погашення заборгованості  із заробітної плати  та сприяння  зайнятості населення. Ну, от в цілому, в цілому це те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Семенович, який головний комітет?

 

КУРИЛО В.С. Так. Так. Так. Так. Тут не написано.

 

_______________. З питань соціальної політики.

 

КУРИЛО В.С. Соціальної політики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може будемо рекомендувати Комітету соцполітики прийняти рішення самостійно з цього питання.

 

КУРИЛО В.С. Ну, я думаю, це було б найкраще, що ми, ми не є фахівцями. Тому як виконати цей закон?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, насправді, побажання так само як і по матерях-героїнях, знаєте, побажання, побажання є дуже зрозумілі і я готовий підписатися під кожною літерою. Але давайте розуміти, на жаль, в який час ми живемо, де ми живемо і чому ми так живемо, да. І коли, коли ми говоримо про те, що уряд вносить пропозиції обкладати податками пенсії і найменші заробітні плати ,я розумію, що і панове Долженков і Воропаєв, знов-таки ми домовлялися не торкатися політичних, так би мовити, уподобань. Але абсолютно зрозуміло чому ці народні депутати зараз вносять такі законопроекти, розуміючи їх…неможливість їхньої реалізації. Відтак…

 

КУРИЛО В.С. Підкомітет рекомендував повернути на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я, я би підтримав…

Ні, давайте, давайте ми не будемо відхиляти.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  З поваги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да,, з повагою до членів парламенту, наших колег. Я навіть розумію зараз, яке буде голосування. Але я поставлю на голосування пропозицію повернути на доопрацювання, рекомендувати головному комітету повернути авторам на доопрацювання. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

Дякую. Хто – проти? Один. Хто утримався? Немає. Дякую.

Колеги, ми вичерпали порядок денний. Я перепрошую, одна хвилина. У нас залишилось в "Різному" декілька питань. Ну, по-перше, своїм розпорядженням від 18 лютого (№ 225) Голова Верховної Ради затвердив робочу групу, Експертну групу з питань підготовки законопроекту про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. На жаль, його, склад цієї експертної групи переважно створили представники Комітету з питань правової політики від нашого комітету голова включив лише мене. Я вважаю, що  це не зовсім коректно. Я би запропонував комітету наступне рішення, ми теж не можемо пропонувати голові, щоб нас усіх включили. Але  давайте ми визначимось за яку квоту ми поборемось і кого ми будемо рекомендувати від нашого комітету до  складу цієї робочої групи. Це було б напевно правильно, щоб наші фахівці теж прийняли участь в розробці цього найбільш важливого питання.

Будь ласка, Олексій Олексійович.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.

Враховуючи, що цим розпорядженням там є секретар Комітету, мені здається, з правової політики та правосуддя. Я вважаю, що це  хоча б для того, щоб була  рівність між нашими комітетами, то має бути і секретар нашого комітету.

Тому, якщо б мене підтримали колеги, то  я погоджуюсь з будь-яким рішенням, яке ми приймемо. Але також пропоную, щоб секретар був запропонований.

 

_______________. У нас сьогодні Олена Володимирівна секретар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте ми підемо системно. Давайте  визначимо скільки людей ми пропонували, я думаю, що якщо…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А скільки там всього?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Насправді, їх там багато, але ми якщо запропонуємо зараз 3-4 чи 5 людей нам не задовольнять наше прохання, будуть праві, бо це все роздується невідомо до чого. Я би думав, якби нам вдалося, переконати Голову Верховної Ради в тому, що в це розпорядження треба включити  ще двох членів нашого комітету, це була б наша відверта перемога – моє таке відчуття.

І чиє інші пропозиції по кількості?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає.

Тому без голосування погодимося, що  це має бути двоє людей. Тепер по людях…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ще двоє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще двоє. Хто?

 

_______________. Можна пропозицію.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. У мене є пропозиція…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Володимирівна Ледовських.

 

ЛЕДОВСЬКИЙ О.В. Колеги, я підходжу до цього приводу без якогось політичного  підтексту і таке інше. Але давно знаючи Олену Петрівну Бойко, знаючи як вона і на якому рівні вона – в законотворчому плані  займається  виборами, особливо місцевих депутатів, то я пропоную Бойко включити до цього. Вона кандидат наук, вона захищалася із цього приводу. І я вважаю, що  вона може писати закони такі, які потребує сьогодні час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Віталій Семенович.

 

КУРИЛО В.С. Я якраз хотів підтримати таку думку, що повинні заходити люди ті, які займалися вже  місцевими виборами і знають їх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Семенович, пробачте. Ні, Віталій Олександрович, давайте ми зрозуміємо для себе. Поки що ніхто нікуди не заходить. Поки що це пропозиція – зробити спробу переконати  голову, щоб він додатково включив.

 

КУРИЛО В.С.  Я розумію, я розумію, да, але ми повинні  кандидатури запропонувати такі, які залізобетонні. Тому я підтримую, що Гончаренко як секретар, да, ви вже входити, і Бойко. Якщо Бойко відмовляється, то можна Федорука.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми це оформимо рішенням комітету.

 

(Загальна дискусія)

 

КУРИЛО В.С. Не відмовляється, все. Ні, я кажу, якщо відмовляється, я ж не знаю, то Федорук, який практично тоже займався, от.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я лише одне слово, я ще останній місяць є членом конгресу місцевих, регіональних рад ради Європи. І в цьому місяці, в березні, в кінці я буду доповідати рекомендації всієї Ради Європи. Я є одним з доповідачів на всю Раду Європи, на 46 країн по критеріях участі в місцевих виборах. Тобто, ну...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, колеги, у нас була пропозиція: двоє людей – Гончаренко і Бойко.  Погодимося із цим?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Нема заперечень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу за це проголосувати. Я хочу це оформити рішенням комітету для того, щоб ми мали офіційні підстави говорити з Головою  Верховної Ради. Хто за те, щоб рекомендувати Голові Верховної Ради включити від нашого комітету до складу експертної групи з питань підготовки законопроекту про вибори депутатів  Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів секретаря нашого  комітету Гончаренка Олексія Олексійовича і  Бойко Олену Петрівну. Хто "за" – прошу проголосувати. Дякую, шановні колеги. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає. Ми в "різному" це питання вичерпали. Є два коротких питання.

Анжела Володимирівна, будь ласка, дайте коротку інформацію щодо  ситуації у нас в  секретаріаті комітету.

 

МАЛЮГА А.В. Хотіла вас проінформувати, що в зв'язку із тим, що предмет відання, який стосується законодавчого забезпечення виборів Президента, виборів народних депутатів, депутатів місцевих рад був переданий в Комітет правої політики. і керівництво Апарату пішло на зустріч керівництву того комітету і в нас забрали одну людину, яка безпосередньо цей напрямок. Посада в нас залишилася, це була посада заступника завідувача секретаріатом. Згідно Закону про комітети, я як завідувач секретаріату (стаття 55) вношу пропозицію про призначення головного консультанта секретаріату комітету, який довготривалий час працює в  секретаріаті, обіймає посаду на даний час головного консультанта секретаріату комітету Олександра Анатолійовича. Ви вже побачили його в роботі, побачили його відповідальність, ставлення до праці. Оскільки я формую команду, я би вас просила підтримати мою пропозицію, оскільки відповідальність, професіоналізм стоїть у нас на першому місці, тому хотіла би вас підтримати, вас просити підтримати мою пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми попередньо проговорювали, я так розумію,  з усіма, оскільки переді мною лежить лист – картка погоджень, яка, по суті, завізована практично всіма членами комітету. Чи є заперечення?

Тоді прошу проголосувати і підтримати кандидатуру Маковського Олександра Анатолійовича на посаду заступника завідуючого секретаріатом. Хто - "за"? Дякую, колеги. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає. Олександре Анатолійовичу, вітаю вас. Вам не стало легше, повірте мені.

І дуже коротке, останнє питання і в "Різному". У нас завтра Офіс Ради Європи в приміщення Мінрегіонбуду з 10-ї до 16-ї проводить презентацію фахового огляду з тематики "Муніципальна консолідація в Україні: тенденції її рішення щодо об'єднання та співробітництва". Вони розуміють, що у нас завтра сесійний день, тому вони просять, щоб наші представники комітету були десь з другої до четвертої, в перерву. Але вони просять мене письмово проінформувати їх. Вони просять, щоб я був присутній і один представник комітету – народний депутат України. Чи є у когось бажання прийняти участь? Ще раз: з другої до четвертої, в перерву. Там рівень представництва такий, що вони просять, щоб був голова комітету і хтось із депутатів. Я не взяв на себе відповідальності когось силоміць призначати, вирішив поставити це питання на засіданні комітету.

 

МАЛЮГА А.В. Ми з секретаріатом питання закриємо, щоб представництво зберегти, але рівень представництва депутатів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна людина, з другої до четвертої це треба під'їхати просто прийняти участь в презентації. Да? Тобто Сергій Володимирович Кудлаєнко не заперечує. Їм повезло, буде два Сергія Володимировича. Тут голосування не потребує.

Да, будь ласка, Олена Петрівна.

 

БОЙКО О.П. Шановні колеги, Сергій Володимирович, інформація до відома. 23 березня за календарним планом нашої з вами роботи у нас призначено попередньо круглий стіл з питань місцевих виборів. Цей круглий стіл…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спільний.

 

БОЙКО О.П. Спільний. Має бути спільним з нашими колегами. Сьогодні наші колеги теж засідають на своєму  комітеті, і теж будуть вирішувати питання порідку денного цього. Тому, будь ласка,  є прохання приєднатися до спільної роботи. Якщо у когось є в планах і  пропозиції, будь ласка,  слухаємо. (Шум у залі)  23 березня.

Єдине, що сьогодні буде якесь рішення. Теж буде прийнято рішення на тому Комітеті з питань  правової політики щодо формату цієї зустрічі. Якщо можна, Сергій Володимирович, щоб ми якось це  питання… щоб це було спільне засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні. В будь-якому випадку це спільний круглий стіл, який організовується двома комітетами: нашим і Комітетом  з питань правової політики. А відтак однозначно ми все це погодимо. Я просто планував це питання вирішити 18 числа, ну якраз, умовно кажучи, за декілька днів до проведення самого круглого столу. Це буде спільний круглий стіл. Якщо хтось хоче виступити, немає жодних питань. У нас завжди пріоритет народним депутатам членам відповідних комітетів, які організують. Звичайно, ми запросимо фахівців. Звичайно, ми запросимо  експертів. Але пріоритет депутатів є. Якщо хтось бачить  для себе можливість  зробити презентацію – будь ласка. Я переконаний, що Руслан Петрович Князевич не буде заперечувати, якщо хтось хоче трошки більше часу, але провести презентацію. Якщо  хтось захоче виступити в межах регламент, я теж не бачу жодних проблем із цим. Тому,  колеги, якщо хтось захоче виступити із своїми поглядами і баченнями, будь ласка,  ми 18 числа сформуємо цю річ. Я перед цим просто проговорю це з головою комітету, і ми це вирішимо в робочому порядку.

Все тоді? Чи є у когось в питанні "Різному" якісь заяви, пропозиції, оголошення?  Якщо немає, то тоді я оголошую засідання комітету закритим. Всім дякую за роботу.