СТЕНОГРАМА

засідання  Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування

від 26 грудня 2014 року

Веде засідання Голова Комітету  С.В.ВЛАСЕНКО

 

РЕКА А.О. … Ледовських Олена Володимирівна, член Комітету Верховної Ради  України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, я  сказав, народний депутат  України.

Лісніченко Андрій Сергійович, заступник начальника Відділу з питань  місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою  Управління  конституційного  та адміністративного законодавства Департаменту конституційного, адміністративного та соціального законодавства Міністерства юстиції  України.

Малюга Анжела Володимирівна, завідувач секретаріату  Комітету Верховної Ради  України з питань державного  будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Нижник  Олена Михайлівна, директор Департаменту  економіки регіонів Міністерства  економічного розвитку і торгівлі  України.

Пархоменко Володимир Григорович, заступник  директора Центру аналізу та розробки  законодавства Всеукраїнської  асоціації органів місцевого самоврядування "Асоціації міст  України".

Пашкевич Сергій Олександрович, завідувач сектору з питань регіонального розвитку Відділу взаємодії з  регіонами Департаменту регіональної політики  та  адміністративної реформи Секретаріату  Кабінету Міністрів  України.

Степанян Гайк Самвелович, старший консультант секретаріату Комітету Верховної Ради  України. 

Цибитовський Сергій Юрійович, начальник Відділу  з питань правової політики Секретаріату Української асоціації  районних та обласних рад.

Шаршов Сергій Іванович, директор  Департаменту регіонального розвитку та  проектного управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального  господарства  України. 

Шкрум Альона Іванівна, народний депутат  України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І дай Боже вам роботи, в такому великому колективі, злагодженої.

 

 РЕКА А.О. Спасибі!

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

РЕКА А.О. Дайте пропозицію і   візьмемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голові робочої групи і дай Боже їм роботи в такому великому складі.

 

 РЕКА А.О. Спасибі!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Так, шановні колеги, у нас в чистому вигляді є кворум, у нас присутні 9 членів  комітету, необхідних для початку роботи. У нас Олексій Олексійович  Гончаренко,   він теж віртуально з нами, він був присутній, але він буде хвилин через 15-20, він просив теж його голос врахувати як присутнім. Тому у нас вчисту є кворум дев'ять присутніх, плюс Гончаренко – десять людей, а відтак ми можемо відкривати роботу нашого комітету, засідання є повноважним.

Вам роздано проект порядку денного. Після вчорашнього голосування по законопроектах, які формують бюджет 2015 року, я вважаю за необхідне, як мінімум, я підкреслюю, розглянути 1557, який був прийнятий у першому читанні, це реформа міжбюджетних відносин. І цей законопроект здебільшого стосується питань взаємин центрального і місцевого бюджету, повноважень місцевих органів влади. І, незважаючи на те, що ми не є профільним комітетом, але цей законопроект на 90 відсотків торкається повноважень місцевих органів влади і тому я вважав за необхідне винести це питання на розгляд комітету. Так само мова йде про 1558.

І що стосується Закону про бюджет? В мене було розуміння, що після провалу 1577, уряд відкличе бюджет, уряд бюджет не відкличе, скоріше за все і скоріше за все в неділю ми з вами бюджет будемо розглядати, і знову ж таки скоріше всього в такому вигляді, в якому він є. Тому я пропонував, незважаючи на те, що ми це питання розглядали на минулому засіданні комітету і таке, скажемо так, полегшене рішення прийняли, я пропонував би сьогодні серйозно і глибоко розглянути Закон про бюджет і викласти всі ті зауваження, які в нас були, для того, щоб у нас потім не було питань до уряду, а у уряду не було до нас. Тому що відкликати бюджет ніхто не збирається і бюджет саме в такому вигляді буде розглядатися. І саме тому до порядку денного пропонується внести ці три питання, про які я наголосив, і "Різне". 

Є пропозиція прийняти цей порядок денний за основу.

Хто –  "за", прошу голосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає. 9 –  "за". Рішення прийнято.

Чи є якісь доповнення до порядку денного? Немає. Дякую.  Тоді прошу проголосувати цей порядок денний в цілому.

Хто – "за", прошу голосувати. 9. Дякую. Хто –  проти? Немає. Хто утримався?  Немає.

Я би пропонував, з вашого дозволу, порядок денний є затвердженим, переходимо до розгляду першого питання порядку денного. Я би пропонував зробити наступним чином. По-перше, я би хотів обговорити коротеньке наше питання. Зрозуміло, що під час підготовки законопроекту до другого читання кожен народний депутат має право і можливість внести свої пропозиції, свої поправки до тих законопроектів, які ми зазначили, оскільки ми не є головним і першим комітетом.

Але мені здається, знову-таки, це для обговорення питання, що припустимо, 1557 є надто важливим для органів місцевого самоврядування, щоб ми не висловились як комітет. Якщо немає заперечень проти такої позиції, тоді я прошу секретаріат в режимі стенограми, практично конспектувати всі зауваження, які висловлюють члени комітету. За наслідками засідання комітету оформити це в якості листа за моїм підписом на адресу від імені членів комітету, на адресу бюджетного комітету, саме як позиція нашого комітету по Закону 1557. Далі ми визначимося по інших законах як і що робити.

Мені здається, що… Я коротенько свою позицію скажу, по 1557. Мені здається, що 1557 є неможливим для прийняття в такому вигляді, тому що він містить абсолютно стратегічні, засадничі речі, які просто не можуть бути прийнятними. Наша позиція повинна бути з цього приводу абсолютно жорстка, бо нас як комітет не зрозуміють, ані місцеві органи влади, ані місцеві ради, ані місцеві громади, ані ніхто. Я думаю, що, знаєте, забрати у місцевих органів влади можливість, по-суті можливість самостійно формувати бюджет, нав'язати їм децентралізацію в лапках, в тому вигляді,      в якому це бачить уряд, не даючи ніякої компенсації, це є абсолютно неприйнятним. І говорите про те, що цей закон це є закон про децентралізацію про розширення повноважень місцевих органів влади не тільки недоречно, а в принципі не можливо.

Тому я просив би колег, виступаючи по цьому законопроекту, виступати абсолютно конкретно, тому що ще раз, я маю на увазі по статтях, по пунктах, що є неприйнятним, що є неможливим, тому ще раз підкреслюю, секретаря стенографує і ми це оформляємо у вигляді позиції комітету, яку ми надсилаємо в бюджетний комітет для врахування при підготовці до другого читання. У кого є додаткові бажання або чия позиція буде не підтримана жорстко комітетом, той народний депутат має всі права і повноваження оформити свою окрему позицію або свою позицію будь-яку як свої особисті правки і передати їх до бюджетного комітету.

На засідання комітету прибув ще один народний депутат, тобто у нас присутніх є 10, а фактично 11.

Тому, шановні колеги, давайте обміняємося думками по 1557, але з конкретним посиланням на норми статті і ті зауваження, які у кого є, можливо і концептуальні. Хто би хотів розпочати дискусію з цього приводу?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, на жаль, Міністерство фінансів у нас в тому самому обличчі, оскільки знову ж таки з тих самих причин, ми просили надіслати нам представників рангом повище. У нас є присутня Гоголь Олена Володимирівна, але, на жаль, з тих самих причин вони не змогли надіслати нам представника. Ну, чесно кажучи, це було очікувано і це було зрозуміло. Але це не означає, що ми не повинні задавати Олені Володимирівні  питання, якщо вони у нас є.

Тому, хто із колег хотів би висловитись по 1557 або можливо хтось із присутніх хотів би висловити по 1557? Якщо у членів комітету поки що немає зауважень.

Будь ласка, народний депутат Івченко.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні Сергій Володимирович, шановні народні депутати! Шановні присутні!  Знаєте, вчора після того, як ми закінчили роботу, до трьох часов ночі були дзвінки. Дзвонили мери малих міст, вони надали свої пропозиції. Вони, до речі, у вас в роздрукованому вигляді є. Телефонували сільські, селищні голови.

В цьому законопроекті, який нам запропонований, фактично всі кошти, якими розпоряджалися міста районного значення і села, селища передані районним державним адміністраціям.

Сьогодні районні державні адміністрації будуть визначати штати дитячих садочків і зарплату їм будуть нараховувати, теж саме буде йти на культуру, теж саме буде йти на державне управління.

Якщо ви подивитесь структуру сільського бюджету, отут є сільський голова з Київської області, Васильківський район, не погане село, то 90 відсотків сільського бюджету складає податок на доходи фізичних осіб і десь 10 відсотків – це інші податки, в тому числі, земельні.

Так, звичайно, закон розширює податки земельні, закон розширює фіксований сільськогосподарський податок, майже піднімає в три рази. Але, як показують цифри – це буде збільшення з 10 відсотків, того маленького, буде збільшення до 25. Тобто недофінансування міст по власним коштам те, що вони мали і районного значення, я вибачаюсь, і сіл, селищ буде мінус 75 відсотків. В цьому контексті, що буде відбуватись? Це просто сільські ради ті, які не будуть тягнути, вони просто закриються на ключ, ніхто не буде видавати довідки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Івченко, в мене велике прохання, ми всі розуміємо, що буде відбуватися. Давайте, щоб ми не гаяли час на опис жахіть, які всі і так розуміють, давайте по конкретних пропозиціях, які би секретаріат міг відфіксувати, щоб ми чітко це зазначили. Ми прекрасно розуміємо, що нам несе Закон 1557…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Зрозуміло. Сергій Володимирович, тоді по пунктам.

Буде зареєстрована постанова, дуже хотілося б, щоб 60 відсотків, які йдуть на район, щоб вони 25 віддавали на міста і на…  тобто сільські, селищні ради, тобто 35 залишається в районі, 25 піде на громади, для того, щоб не забирати з громад – це перше.

Друге. Я хотів, щоб зафіксували. 4,5 мільярди, які в ручному користуванні планує капітальні видатки розподіляти уряд, щоб були зафіксовані в державному фонді регіонального розвитку і на кінець тому виконали закон. Що сьогодні це дає? Тут сидять експерти з асоціації з регіонального розвитку. Це дає можливість при прийняті Закону "Про регіональну політику" залучити ще 55 мільйонів євро з європейської комісії…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тут нема дискусії. Ідемо далі.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Далі. Тобто два пункти. Три пункти. Я хотів би, щоб ми побачили, і комітет це відобразив, відповідальність казначейства за непроведення платежів тому, що ми це обговорювали, це було в попередньому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийнято! Йдемо далі. Ми про це теж говорили.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Третє. Швидку медичну допомогу ми б хотіли, щоб передали на рівень району. І я думаю, що ще додасть з Асоціації міст – там є пропозиції  щодо списання середньострокових ..…. І оці основні питання хотілося б, щоб комітет, я буду просити вас, щоб врахував і подали на бюджетний комітет. Там уже будуть конкретні постанови по конкретним стаття  для того, щоб ми з вами дійсно от цей закон прийняти такий, який буде відповідати інтересам територіальних громад. Я вам дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто із колег ще бажає висловитись? Будь ласка.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. По тих моментах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдине щоб… Єдине прохання, оскільки ведеться стенограма, представлятися.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Олександр  Дехтярчук. Ми з Оленою Володимирівною спілкувалися по цих ще питаннях, я коротко зауваженням статей.

Стаття 100. Пропоную, читаю по тексту: "дотацію вирівнювання" зрозуміло, скасовується. Пропонується  "дотації платоспроможності", які розраховуються за умови… І там йде перелік умов: змін меж районів. Пропоную додати пункт "врахування показників фінансового стану суб'єктів господарювання по факту року". Саме це поняття, чому? Тому що я наводив приклад, підприємство працювало, так, відповідно, але в силу тих обставин чи стало гірше працювати або закрите,  воно буде в показниках, а дотація буде  тоді зменшена, ви зрозуміли,  не буде враховувати це. Це дуже суттєво до місцевого бюджету.

Далі. Стаття 103. Вже пропозиції були, я бачу, підкомітету там доповнювалася вона позашкільною освітою, передивитися уважно, бо не буде в Бюджетному кодексі згадуватись, наприклад, там методичні кабінети відділів освіти, так і немає. А методкабінети в багатьох районних відділах освіти – це окремі установі і окремі юридичні особи.

Далі. Стаття 24. Знімається обмеження обсягу видатків резервного фонду, раніше був один відсоток, зараз взагалі не встановлюється. За умови, якщо голова адміністрації є людиною, яка, скажімо так, має певні владні амбіції, то знаєте це не бажано робити, пропоную встановити обмеження 3-5 відсотків. Все наразі. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Хто ще із колег хотів би висловитись по 1557. Будь ласка, Микола Трохимович. Микола Трохимович Федорук, народний депутат.

 

ФЕДОРУК М.Т. Тут є пропозиції (так, Федорук) щодо змін до Бюджетного кодексу, які були підготовлені Асоціацією міст. Я думаю, що Олександр Слобожан, я передам йому слово, якщо це можливо, він в темі більше, я в частині тільки, він більш детально про це скаже. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

СЛОБОЖАН О.В.  Доброго дня. Шановні народні депутати,  у вас на руках є порівняльна таблиця, я тільки по конкретним статтям пройдуся.

Стаття 16, що стосується місцевих запозичень. Дозволити право здійснювати місцеві запозичення всім органам місцевого самоврядування.

Що стосується статті 64 "Склад доходів". В частині першій підпункт 30 щодо рентної плати за користування в тому числі сплати по водним об'єктам пропонується вилучити не за місцем податкової реєстрації платника рентної плати, а за місцем розташування відповідного цього водного об'єкту.

Що стосується статті 69 частини першої "Доходи бюджетів міст районного значенням, сільських, селищних бюджетів". Аналогічна правка теж, щоб  за місцем розташування об'єктів.

Що стосується доходів спеціального фонду, 69прим 1. Пропонується частину плати за скорочення термінів надання послуг щодо реєстрації в сфері речових прав залишати в місцевих бюджетах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В повному обсязі.

 

СЛОБОЖАН О.В.   Ми пропонуємо 50, тому що частину треба на ці органи державної влади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я просто уточнив, щоб це прозвучало для стенограми.

СЛОБОЖАН О.В.   Стаття 71 "Бюджет розвитку". Пропонується зняти обмеження, щоб  бюджет розвитку формувався не менше 10 відсотків доходів загального фонду. Тут встановлені обмеження зараз, з яких джерел він не може формуватися. Оскільки з бюджету розвитку збираються серйозні податкові надходження, то ми пропонуємо, що органи місцевого самоврядування передаються до загального фонду, має сам визначатися, які джерела він має спрямувати з поточних та капітальні видатки, бюджет розвитку, щоб забезпечити і, в тому числі, приклад по місту Києву, наприклад, і обслуговування місцевого боргу і по іншим містам, оскільки покладаються на органи місцевого самоврядування капітальні видатки по бюджетним установам, це галузь освіти, охорони здоров'я і інші, то вони мають мати належні ресурси, щоб спрямовувати.

Стаття 71. Пропонується вилучити "(крім пунктів 1, 1прим 1, 2-5, 15, 35 частини першої статті 64, пунктів 1, …прим 1, 2-6 частини першої статті 66, пунктів 20-1, 20-2, 20-5 частини першої статті 69)". Тобто просто, щоб звучало не менше 10 відсотків доходів загального фонду, вони формують.

Що стосується статті 78 по казначейському обслуговуванню.  Ми це обговорювали в минулих комітетах дуже суттєву норму, яку прибрали зараз, це щодо проходження платіжних доручень в системі Держказначейства платіжних доручень місцевих бюджетів. Пропонується норма, яка говорить про те, що "органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюють операції щодо виконання платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів, оформлених відповідно до вимог законодавства,  на підставі  підтвердних документів відповідно до взятих бюджетних  зобов'язань та  наявних бюджетних асигнувань за захищеними видатками місцевих бюджетів протягом двох операційних днів з дати надання доручення на здійснення  платежу, за іншими видатками –  протягом   5 операційних днів".

Статті 116, 117 і 123 про посилення відповідальності  за затримку цих платіжних  доручень, тобто це якщо ми вводимо   норму …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми про це говорили.

 

СЛОБОЖАН О.В.  Знімається, так.

І що стосується "Перехідних положень", 12-3. Установити, що на період 2015 року для невеликих населених пунктів, сіл, селищ, міст  районного значення  здійснюються видатки на делеговані повноваження  за рахунок міжбюджетних трансфертів. Але  тут зазначити: "в обсягах не менших ніж розраховано за нормативами 2014 року" і відповідно за формулою, яка  затверджується Міністерством фінансів.

І що стосується пункту 12прим 4. Норма  звучить про те,  що  врегулювати  питання списання заборгованості по середньостроковим  позикам.  Ми хочемо  повернути попередню редакцію, яка пропонувалася, це списати, щоб редакція була жорстка, щоб Кабінету Міністрів в трьохмісячний термін внести  законопроект не про врегулювання питання, а саме про списання заборгованості  по середньостроковим  позикам. І для того щоб, оскільки буде нова система вирівнювання, для того, щоб   не вилучалися на цей період, поки не буде законопроекту,  не здійснювати стягнення цієї заборгованості до  моменту внесення, прийняття  відповідного закону, з  органів  місцевого самоврядування за боргами по середньостроковим позикам. Дякую

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Зараз, пане Олеже.

В мене єдине прохання,   всіх хто має якісь пропозиції, передавати їх також в письмовому вигляді до секретаріату для того, щоб нам просто було легше  їх опрацьовувати, узагальнювати і так далі.    

 Будь ласка, Олег Березюк.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Я абсолютно підтримую всі пропозиції, які надає "Асоціація   міст  України". Але  я тільки може не почув доповнення в статтю 56 "Ведення бухгалтерського обліку та виконання  Державного бюджету  України".  Є про призначення  бухгалтерів?

 

СЛОБОЖАН О.В.   Є.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Дуже важливе,  це критично  важливе питання.

 

 _______________. На першій сторінці.

 

БЕРЕЗЮК О.Р.  І друге. І ще одне, чи я просто не почув  про   освітню і медичну субвенцію, щоб залишки бюджету на наступний рік залишалися в цьому.

 

СЛОБОЖАН О.В.  Також є.

 

БЕРЕЗЮК О.Р.  Є таке?

 

СЛОБОЖАН О.В.   Да.

 

БЕРЕЗЮК О.Р.  О'кей. Все.

 

СЛОБОЖАН О.В.  Да. Тут в розданих навіть матеріалах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто би ще хотів висловитись по 1557?

У нас є пропозиція письмова нашого колеги Олексія Гончаренка, я її теж передам до секретаріату, і під час підготовки листа на бюджетний комітет ми врахуємо також і це.

До нас приєдналася наша колега Олена Іванівна Шкрум, нас уже є 11, а з урахуванням Олексія Олексійовича – 12 людей.

Будь ласка, Юрій Васильович Бублик.

 

БУБЛИК Ю.В. Виходячи з власного досвіду роботи в органах місцевого самоврядування і спілкуючись з колегами, дуже багато нарікань мається на 49 статтю Бюджетного кодексу, що мається на увазі післяоплата, яка, як правило, в 50 відсотках не здійснюється, і всі сільські, селищні, міські голови автоматично стають злочинцями, якщо вони хочуть щось зробити на своїй території. Тобто наперед підписують накладну про отримання товару, наперед підписують акти приймання-передачі, бо в противному разі із бюджетом ніхто не хоче працювати, тому що знають як швидко той бюджет платить.  Якби оцю 49 статтю, пропозиції комітету, щоб дозволити органам місцевого самоврядування під свою персональну відповідальність, здійснювати післяоплату за надані товари, роботи, послуги.

І знову ж таки це пропозиції моїх колег, з якими постійно спілкуюся, те щоб бюджет розвитку знаходився у комерційних державних банках, а не в казначействі. Тому що знову ж загальмовуються всі платежі і місцеве самоврядування стає таке, ну не еластичне, не оперативне, а дуже зарегульоване.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну тут ситуація зрозуміла. Я думаю, що ніхто не дасть можливості переводити рахунки, але при цьому запровадження жорстких строків перерахування коштів і відповідальності за їх не виконання, напевно, буде стимулювати Державне казначейство, ну принаймні хоча б мінімально виконувати вимоги закону, вимоги тих платіжних доручень, які у них лежать для виконання.

 

БУБЛИК Ю.В.  Деякі платіжні доручення є не оплаченими…..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та я ж знаю ситуацію, приблизно.

Так, шановні колеги, хто би ще хотів висловитись по 1557? Чи хочемо ми задати питання Міністерству фінансів по 15…?

Ой, вибачте, вибачте. Будь ласка. Я просто не побачив. Представляйтесь, будь ласка.

 

ПІТЦИК М.В. "Асоціація міст України", виконавчий директор, Пітцик Мирослав Васильович.

Сергій Володимирович, от в мене таке запитання чи можемо ми вступати зараз в дискусію з Олексієм Гончаренком, оскільки його немає, але та пропозиція, яку він вносить, суттєво впливає на бюджети якраз базового рівня місцевого самоврядування? 

Тому що я просто поясню для всіх народних депутатів, яка ситуація. Значить, фінансові ресурсі передбачалися на обласний бюджет по фінансуванню тих державних програм, які передаються від центрального рівня на регіональний рівень. Він же пропонує в своїй статті частину цих програм перекласти на плечі базового рівня місцевого самоврядування, тобто міст, селищ і сіл. Я розумію, що… Але ресурсів не передається туди. Я розумію, що ці програми мають пряме відношення до міст в основному, а також селищ і сіл, але справа в тому, що інколи буває вигідніше сконцентрувати на обласному рівні цей ресурс для того, щоб в одному місці, але зробити до кінця цю справу.

Бо якщо ми його розпилимо, а його нема, взагалі, розпилимо по містах, то ці програми ніде не будуть працювати ні в містах, ні на рівні області, якщо ми так його зробимо. Тому прохання залишити в тій редакції, яка була статтю 90, а не розділяти їх на 90, 91 ці державні програми.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну якщо є дискусія з цього питання, то можливо, комітету є сенс визначитись, яку позицію зайняти. Чи включати… Ну чесно кажучи, я би не хотів проводити дискусію за відсутності Олексія Олексійовича, це напевно, не зовсім коректно. Можливо, в цій частині ми дискусію проведемо, коли він, коли він з'явиться, але глобальна…  Логіка в тому, що ви говорите є, але хотілося би послухати його не віртуально, а реально.

Шановні колеги, хто ще хотів висловитись по 1557? Будь ласка.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Сергій Володимирович, мова йде …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представляємось, кожен раз.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Олександр Дехтярчук.

Пропозиція йде не стільки по конкретних позиціях, я вже їх висловив, як мова йде, можливо, нам в листі варто зробити ремарку в бік тих нововведень, які практично розпочинають адміністративну реформу в Бюджетному кодексі. Чи будемо ми в цьому листі давати певну оцінку тих кроків, які робляться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це питання, яке я якраз теж хотів підняти. Я вважаю, що це необхідно зробити, бо по суті нас ставлять перед фактом, не даючи будь-яких альтернатив щодо формування позицію по проведенню адміністративної реформи або так званої децентралізації. Тобто нас по суті заганяють в певні лещата Закону про бюджет і бюджетом, не подавши одночасно законопроект про децентралізацію або розмежування функцій або як завгодно його називайте.  Тому, я думаю, що треба теж вказати, уряду уже… що ще немає, а по суті вже проводиться без будь-яких правил, без будь-яких обговорень, без будь-яких уточнень, без будь-яких розумінь. І при цьому ми вважаємо, наскільки я зрозумів, це загальна позиція комітету, що при цьому уже запроваджені певні стратегічні помилки, тобто замість села, селища у нас базою визначено район. І як це потім переводити у відповідність з чинним законодавством, якщо Верховна Рада буде вважати, що базою  місцевого самоврядування є село, селище. То що ми будемо робити? То у нас буде законодавство щодо організації місцевого самоврядування одне, а бюджетне законодавство буде друге і ми його не зведемо і воно рік буде точно таке. Я вважаю, що про це треба буде сказати в листі, треба буде звернути увагу бюджетного комітету. І якщо буде хтось виступати від комітету, я просив би цю позицію озвучувати, оскільки це по суті позиція комітету в цілому.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   По 1557 нам точно не дадуть можливості висловитись. Але якщо хтось із народних депутатів, членів комітету буде висловлюватись, я би просив цю позицію підтримати, посилаючись на позицію комітету, тому що це позиція комітету. Якщо в мене буде можливість виступити, звичайно   ж, я посилаючись на позицію комітету, про це абсолютно чітко зазначив, що це є неприпустимим – проведення по суті адміністративної реформи без проведення адміністративної реформи. Тобто заховати і зашити її в бюджет. Зашити її в бюджет і не проводити ані дискусій, ані розмов, ані консультацій, ані роботи з профільним комітетом, тобто зробити як зробити. Про це ми обов'язково скажемо.

Хто ще хотів би висловитись по 1557? Будь ласка, Олеже.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Пане голово, я в доповнення до вашого виступу і пана Олександра. Олег Березюк. Я хочу сказати, що протягом двох тижнів стараюся на раді коаліції, так як є за посадою членом цієї ради, говорити про негайні, негайне розпочинання роботи щодо створення тимчасової спеціальної комісії до зміни Конституції України. І я це роблю тільки через місцеве самоврядування і децентралізацію.

В нас є багато інших питань в Конституції, які зараз не регулюють соціальні відносини, в тому числі недоторканість, як оце, як у нас всі довбуть, чому ми її не змінюємо? І я знаю, що фракція "Батьківщина" зараз збирає підписи щодо цього. Але це також форма капарства. Так? Замість того, щоб створити нормальну комісію і розглянути всі питання, ми дьоргаємося те, що не дьоргає.  Також є питання по багатьох інших.

Можливо, ми як комітет, можемо звернутися до парламенту, до Президента? На що ми чекаємо? Нам кажуть, слухайте все одно ми не встигнемо, все одно це ми будемо робити на осінь. Ну давайте будемо робити на осінь, але почнем вже.

Я знаю, що Президент хоче створювати конституційну комісію. О'кей. Але рішення цієї конституційної комісії все одно прийде куди? В парламент, де ми будемо створювати тимчасову спеціальну комісію з розгляду питання. Так, може, створимо паралельно і будемо працювати швидко? Хоче Президент працювати, на здоров'я.

І тому я вважаю, що комітет, якщо би комітет мав таке бажання, офіційно задекларував свою позицію щодо конституційного процесу в країні. А все решта стосується цього процесу – Закон про децентралізацію, про об'єднання громад і про інші… Ми йдемо, справді, знизу чи зверху, я не знаю, чи збоку? Не знаю куди ми йдемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи з заду.

Дивіться, пане Олеже, питання…

 

БЕРЕЗЮК О.Р.  Ще одне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Коли я на коаліції це питання піднімаю, ну всі учасники коаліції упускають очі при цьому. Я поки що не розумію цього процесу, я здогадуюсь. Але через моє невігластво не розумію, слава Богу. Тому …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олеже, дивіться, ситуація виглядає наступним чином. Зміни до Конституції, на моє переконання, якщо ми обговорюємо обговорюємо це питання в контексті децентралізації повноважень місцевих органів влади, так от будь-які зміни до Конституції, в принципі, їх можна розподіляти по різних критеріях, але якщо розподіляти їх по критерію узгодженості-неузгодженості – вони діляться на три групи. Є ті, які узгоджені, принаймні публічно політично; є ті, які викликають певні тактичні дискусії, і є, які викликають стратегічні дискусії. Тому говорити про те, що ми повинні або можемо, або нам треба створити велику загальну комісію, яка б займалася всіма змінами до Конституції – це шлях в нікуди, тому що є третій блок питань, який ніколи не буде розглянутий. Саме тому деякі політичні сили, не буду їх рекламувати, зробили простіше. Вони взяли питання, які всі задекларували як такі, що є прохідними, і збирають під них підписи. І це не потребує творення комісії, це не потребує нічого. Є питання зняття депутатської недоторканності і недоторканності з усіх найвищих посадовців, що задекларовано всіма політичними силами, тому це іде в цей спосіб.

Що стосується питань реформи місцевого самоврядування і змін до Конституції, пов'язаних з реформою місцевого самоврядування, я б вас тут підтримав, але при цьому я би чітко зазначив, що комітет закликає Верховну Раду створити таку спеціальну комісію, але лише з питань реформи місцевого самоврядування, без інших питань.

 

БЕРЕЗЮК О.Р.  Погоджуюсь!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Децентралізація і місцеве самоврядування.

 

БЕРЕЗЮК О.Р.   Що заторкає місцеві вибори.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно, звичайно, звичайно. Весь комплекс питань пов'язано…

 

БЕРЕЗЮК О.Р. А всю решту залишаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, без іншого.

 

БЕРЕЗЮК О.Р.  Хай розбираються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Без іншого. І тут логічно, що… Ми є профільний комітет, нас спонукало до такого заклику те, що нам зробив Кабмін, внісши бюджет, по суті провівши вже таку децентралізацію в лапках, провівши вже по суті реформу цим Бюджетним кодексом, я вважаю, що це цілком логічно і нормально.

Якщо члени комітету не заперечують то ми тоді, я попрошу секретаря підготувати протокольне… лист знову ж таки комітету до Голови Верховної Ради за моїм підписом на виконання, умовно кажучи, протокольного доручення комітету зі зверненням до Голови Верховної Ради провести консультації з метою створення парламентської спеціальної комісії по розробці змін до Конституції, пов'язаних в широкому сенсі з місцевим самоврядуванням, що включало би всі питання, які пов'язані з місцевим самоврядуванням – і реформа, і децентралізація, і права і повноваження, і місцеві вибори і все інше.

Будь ласка,  пан ………

 

БЕРЕЗЮК О.Р.  Я буду ще настирливішим, пане голово. Якщо вже …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Та ми вже до цього звикли.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Я пропоную цю комісію створити на цій сесії.

 

_______________.  Не встигнемо.

 

БЕРЕЗЮК О.Р.  А чому? А, що нам… Ми наприклад подали своїх претендентів в цю комісію. Ви подасте всі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олеже, дивіться це питання виходить за межі роботи комітету, давайте не плутати грішне з праведним.

 

_______________. Це нічого не дає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте зробимо таким чином…

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Це нічого не дає, як воно починає процес, воно почне процес, воно ж ………… рішення, ми на цій сесії рішення не приймемо.

 

______________. … тоді якщо на цій сесії прийняти якесь рішення.

 

БЕРЕЗЮК О.Р.  Ну рішення щодо створення комісії.

 

_______________. (Не чути)

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Ні, я кажу про комісію, якщо ми створимо комісію завтра, то ми ймовірно через декілька місяців будемо мати результат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олеже, дивіться, я вважаю таким чином, що компетенція комітету закінчується в момент підписання і подання листа до Голови Верховної Ради. Ми з такою ініціативою звернемося. На рівні інших органів Верховної Ради, хто зможе це лобіювати, будь ласка, це треба лобіювати, тому що така комісія повинна запрацювати як найшвидше. Але на цьому повноваження комітету закінчились. Ми ініціювали це питання, ми звернулися до Голови Верховної Ради, ми на цьому наполягаємо, ми про це говоримо, але, на жаль, інших важелів впливу у комітету нема.

Будь ласка, Федорук Микола.

 

ФЕДОРУК М.Т. Сергій Володимирович, тут якраз є питання до Олега Романовича, він як член ради коаліції, він повинен далі виконувати …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так я ж, ви ж бачили, я вже все м'яко зробив, нема питань.

Шановні колеги, повертаємось до 1557, від більш глобальних питань до 1557. Чи є у когось ще бажання висловитись по 1557?

Будь ласка, Міністерство фінансів. Будь ласка.

 

ГОГОЛЬ О.В. Міністерство фінансів, Олена Гоголь.

Якщо можна я скажу, що я багато позицій підтримую, висловлених сьогодні. Але дуже просила би звернути увагу на таке. Дійсно, децентралізація передбачала цілий комплекс змін і внесення змін до Конституції, і до Законі про самоврядування, про адміністрації,  розроблення Закону про виконавчі органи і в тому числі внесення змін до Податкового і Бюджетного кодексу.

Бюджетний кодекс не може перебирати зараз на себе все те, що не було зроблено, скажімо, іншими законодавчими актами. Я думаю, що абсолютно всі підтримуєте ту позицію, що дійсно треба віддавати повноваження на нижчий рівень, але, що ті місцеві ради, які зараз є сільські, селищні не завжди можуть виконувати повноваження, і що їх треба дійсно об'єднувати.

Оскільки Закон про об'єднання все-таки… законопроект ще неприйнятий, то, ну, скажімо так, Бюджетним кодексом абсолютно необмежено право сільських і селищних на виконання якихсь повноважень, через те внесені зміни в "Прикінцеві положення". І їм дано право цей перехідний період все-таки використати для того, щоб підготуватись морально до об'єднання.

Я хочу сказати, що у нас працювала Місія Міжнародного валютного фонду, до 2 грудня, по-моєму, саме з питань децентралізації і вони вивчали всі сторони в різних міністерствах, різних центральних органах влади працювали. І вони нашу, скажімо, реформу уряду в цілому підтримали, дали позитивний висновок. І також зауважили, що дійсно на сьогоднішній день получається, що зміни до бюджетного законодавства йдуть ніби вперед, а остальне затримується. І мені здається, що, ну, ці зміни про повноваження сільських і селищних рад все-таки не настільки категоричні, як от зараз звучить, може все-таки глянуть на це з того боку, що їх треба стимулювати на об'єднання якимсь чином.

І іще, що стосується, хвилиночку, деяких питань, які сьогодні піднімались відносно казначейського обслуговування, середньострокових позичок та інших, ці питання вже обговорюються, ну і будуть, я думаю, винесені узгоджені пропозиції. Поки що я, можливо, ну не знаю, не буду озвучувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Володимирівна, дивіться, ми висловлюємо позицію нашого комітету щодо того законопроекту, який запропонований урядом – раз, і прийнятий Верховною Радою України в першому читанні.

Ми всі в принципі ……частину цих пропозицій висловлювали перед першим читанням. Ми обговорювали, ми говорили. На жаль, на жаль, моє розуміння таке, що поки що уряд на це все не реагує. Тому ми проводим зараз обговорення цього законопроекту …..при підготовці до його розгляду в другому читанні, ми висловлюємо свої позиції.

Ми раді, що Міністерство фінансів розуміє, що Бюджетний кодекс по суті, сьогодні підміняє все інше законодавство. Що чомусь в Міністерстві фінансів вирішили, що вони є видатними спеціалістами з проведення адміністративно-територіальної реформи. І по суті бюджетними інструментами зараз підміняють адміністративну реформу.  На жаль, це має місце і це призведе до певного конфлікту після прийняття законодавства, яке регулює повноваження місцевого самоврядування. І ми це, вам, Міністерство фінансів, говоримо вже сьогодні, за півроку до того, як буде конфлікт. Ми можемо заплющувати на це очі, не заплювати на це очі, але це має місце. І тим більше буде скоріш за все, буде колізія і конфлікт між  законодавством про адміністративно-територіальний устрій, реформу, і бюджетним законодавством. І нам прийдеться  посеред року щось робити для того, щоб це змінити. От і все. Про що говорять практично всі колеги, які присутні сьогодні на засіданні  комітету, і це ключова річ. Тому якщо ви зможете донести це до керівництва Міністерства фінансів, будь ласка, це зробіть. Якщо це не зможете ви зробити, ми це зробимо на рівні комітет – бюджетний Комітет і в сесійній залі Верховної Ради. Просто, щоб потім для міністра фінансів не було несподіванок, знаєте, коли вона не розуміє, чому Верховна Рада не підтримує той чи інший законопроект.

Пан Березюк і далі всі інші.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Шановні колеги, я вчора був вимушений публічно виступити проти заступників міністра фінансів, не можу проти міністра, бо жінка ще молода, мається на увазі міністр, і я думаю насправді має добрі наміри. Такого нефахового підходу до створення нормативних актів, ну, це просто не треба бути грамотним, щоб так неграмотно працювати.

Оцей навіть Закон про бюджет і відсутність Закону про об'єднання громад. Так можна було навіть в цьому Бюджетному кодексі закласти стимул до об'єднання через рік. Але ні, ми створюємо соціальну напругу, потім цю соціальну напругу через двадцять восьмі руки і не відомо яким коштом виправляємо, а потім створюємо. Так сама як підготовка закону 1577. Це спеціально створення напруги, таке враження, що у вашому міністерстві… Тому ніколи неможна фінансистам давати робити ніякі реформи. Фінансисти мають забезпечувати реформи, а не їх робити. Може  напишемо такий лист на міністра фінансів,  щоб вона звільнила і дала догани своїм…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Будь ласка.

 

НЕГОДА В.А. В'ячеслав Негода, заступник міністра регіонального розвитку.

Шановний пане голово! Шановні народні депутати! Ну, я хотів би частково не те, що захистити Міністерство фінансів, а історію цього питання, яка стосується 1577. Коли ми розпочинали ще навесні розмови про децентралізацію і про реформи місцевого самоврядування, звісно ми так, як і ви, сподівалися, що до жовтня місяця будуть внесені зміни в Конституцію, і ми вже тоді розпочали підготовку і проекту Закону про місцеве самоврядування, який у нас є (нова редакція), і Закону про територіальні органи виконавчої влади, а також паралельно почали працювати над Бюджетним, Податковим кодексом і…  до бюджету ми не доходили звичайно. Все це ми робили разом з асоціаціями і з представниками громадськості, з експертами, в тому числі залучали представників польської сторони і інших    зарубіжних експертів. Але коли ми побачили, що з Конституцією у нас нічого не вирішується, ми фактично стали перед дилемою перед дилемою: чи нам залишити всю бюджетну систему, яка є сьогодні, станом на сьогодні, така яка вона є, чи нам все-таки спробувати 2015 рік побудувати хоч часткового на удосконаленому Бюджетному кодексі і часткового удосконаленому Податковому кодексі, щоб уже бюджет 2015 року нам заклав як перехідний на майбутнє, на реформи. Ну, вирішили йти таким шляхом. Ми розуміємо, що і в 1577, і в Податковому кодексі є дуже багато недоліків, які не стикуються от з тими питаннями, які пов'язані з децентралізацією. Тому ми теж розуміємо, що спочатку треба Закон про самоврядування, Закон про органи виконавчої влади, про взагалі територіальну організацію, а потім бюджет має йти за повноважень. Ми це прекрасно розуміємо.

Але скажіть будь ласка, як сьогодні децентралізувати повноваження з центрального рівня на обласний рівень. Кому? Обласній адміністрації? Це не децентралізація, це деконцентрація. Як децентралізувати на районний рівень? Теж немає виконавчих органів. На рівень невеличких сіл, селищ? Теж ми всі розуміємо, що ні по освіті в повному обсязі, ні по інших повноваженнях не можуть. Тому, звичайно, це є гібридний у нас рік, 2015, ми це визнаємо. Але тут є кроки, які і підтримують асоціації, і ми думаємо, що це буде стимулювати оте, що тут, і говорять народні депутати, я повністю пана Березюка підтримую, негайно, хоть би в частині внесення змін до місцевого самоврядування децентралізації треба ініціювати проект Закону змін до Конституції. В іншому випадку ми втрачаємо рік і ми, якщо до виборів не проведемо цих змін,  ми знову оберемо місцеві органи влади на старій основі, законсервуємо ще на  п'ять років.

Тому, ну, прохання в цілому яке. Абсолютно зауваження слушні, але ті зміни, які пропонуються, вони підтримуються в основному асоціаціями. Ми розуміємо асоціацію сільських, селищних рад, ми з ними не раз на цю тему працювали…

 

_______________. (Не чути)

 

НЕГОДА В.А.  З містами…  Тому ось, ось така ситуація. Тобто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, В'ячеславе Андроновичу. У мене одна коротенька репліка і коротеньке питання.

Ви знаєте очікувати того, що попередній законопроект про внесення змін до Конституції буде підтриманий попереднім складом Верховної Ради, це як мінімум було непрофесійно. Тому що абсолютно очевидно було, що там не було навіть 226 не то, що 300. Це по-перше.

Але у мене коротке питання. Законопроектом 1557, якщо я не помиляюсь, частина повноважень Мінекономіки переходить до вас. Ви готові до цього?

 

НЕГОДА В.А.  Значить, що стосується регіональної політики. Дійсно є рішення уряду і передані повноваження так, як це й звучить в міністерстві, що Міністерство регіонального розвитку, воно повинно тим займатись.  Ми готові тим займатися і ті питання, які пов'язані з Фондом регіонального розвитку, інші питання, міністерство готове. Рішення такі прийнято урядом, тому ми зобов'язані бути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, так рішення урядом прийняті, я розумію, але мене цікавить фактично чи ви готові? Чи є у вас такі спеціалісти, які розуміються на цьому? Чи займали… Ви ж не займалися цими питаннями, тепер вам передають нові функції, які по суті міністерство не виконувало. І від того на скільки якісно ви їх будете виконувати, буде залежати діяльність місцевих органів влади.

Тому в мене таке коротеньке питання. Чи ви готові, чи не готові?  І якщо не готові, то коли будете готові в повному обсязі виконувати ті функції, які вам передані, – раз,  і які зокрема передаються вам законопроектом 1557?

 

НЕГОДА В.А.  Ну, в Україні є спеціалісти з питань регіонального розвитку. Я не буду стверджувати, що в нашому міністерстві вони є. Тут в вашому запитанні є зразу й відповідь, що міністерство не укомплектоване станом на сьогодні, в нас немає підрозділу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну тоді в мене просте питання. Навіщо передавали? (Шум у залі) Або з землею і селянами, це ж зрозуміло…

Добре. Хто би ще хотів висловитись по 1557?  Будь ласка, пан ..….

 

ФЕДОРУК М.Т. Я коротенько. Сергій Володимирович….з історії питання, поскільки було в минулому скликанні. 

Справа в тому, що проект Конституції, змін до Конституції був направлений, підготовлений і направлений в Венеціанську комісію, але Венеціанська комісія дала свій висновок, але він до цього часу не оприлюднюється. Справа в тому, що він був розбомблений в пух і прах, якщо так, наскільки мені відомо інформація, це є зміни до Конституції, і там замість, ми зараз живемо в парламентсько-президентській республіці, а всі зміни до Конституції, значна частина них, їх була направлена на іншу сторону, на посилення знову ж президентської влади.  Тому зараз потрібно, Березюк пішов, але потрібно розробляти дійсно нові зміни і терміново до цього. Це просто історія. А ці питання розглядалися на минулому, минулому складі і комітету, тут в цій залі деякі питання розглядались. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Микола Трохимович.

Прохання дуже стисло для того, щоб… Ми по суті уже завершуємо обговорення цього питання. Пан Івченко хотів декілька слів сказати, народний депутат. Будь ласка.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую. Сергій Володимирович, мені дуже імпонує позиція ваша і багатьох народних депутатів. Тут же ситуація, колеги, не в асоціації сіл, а в громадах, в яких ми сьогодні забираємо можливість, щоб вони отримували послуги від місцевого самоврядування, тому що місцеве самоврядування коштів отримувати не буде, тобто цей податок буде залишатися на рівні району.

Тому я дуже прошу, звичайно ці речі, що ми записали технічна частина технічних речей і одна політична, це все ж таки, щоб в цьому році, правильно говорять, що ми пішли вперед паровозу, тому що коли ми з вами зустрічалися і ми розробляли ми були, вибачте мене, майже співавторами всієї цієї концепції, я на маю на увазі, асоціація, громади, міністерства і так далі. Що ми повинні були спочатку зробити? Конституція, Закон про добровільне об'єднання, Закон про співробітництво, про місцеве самоврядування, про державну службу і так далі. Дати кошти громадам на формування спроможних громад і сказати їм: хлопці, у вас є там рік чи два на формування, після цього ми будемо приймати інше рішення або забирати делеговані повноваження або формувати примусово.

В принципі це була позиція і ми про це говорили. І нас підтримували і міжнародні наші інституції, і всі. Сьогодні нічого не відбулось просто поставили, ви правильно Сергій Володимирович сказали, не перед фактом, на коліна. Вони сьогодні міста маленькі районного значення     і села, вони будуть стояти на колінах в зв'язку з цими змінами до бюджету. Тому пропозиція, щоб ми все ж таки оці зміни, що пропонували партнери з "Асоціації міст", то що говорили ми, щоб ми прийняли і у нас буде постанова про залишення 25 відсотків податку на доходи фізичних осіб все ж таки на місцях. Це буде вихід з положення для того, щоб зняти напругу, для того, щоб рухатись далі до децентралізації.

Я повністю погоджуюсь, пан Олеже, з вами, що нам конче необхідно сьогодні зміни. Якщо ми не домовляємося там по недоторканості, там по іншим речам, зміни до Конституції в частині децентралізації, вони готові, вони погоджені. Сьогодні просто Президент, коли вносив, ви пам'ятаєте влітку, він просто вніс,  трішечки зміни шви акценти на президентську вертикаль. Якщо ми сьогодні домовимося, вони готові. Якщо ми це будемо робити, то ми наступні вибори нормально проведем, ми зробимо виконкоми, ми почнем… Якщо цей фонд почне працювати з 4,5 мільярдами формувати спроможні громади, повірте за два роки ми зможемо вже почити іншу країну з іншими повноваженнями і з іншим територіальним устроєм.

Я дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Ще головне, щоб зал Верховної Ради до цього був готовий, народні депутати….. А то ми  іноді заговорюємо тему так, що наче вийшли з нормальною темою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В.  Я вибачаюсь. Це є емоція.  Наче вийшли з нормальною темою, потім ми її заговорили так, пересварилися в залі, кинули все це, а потім починаємо звинувачувати Міністерство фінансів, уряд, що ми не встигли, а ви поперед батька вже виставили все це.

В мене тоді прохання. Да це політична позиція. Якщо ми виходимо з пропозицією до країни з такими-то речами, то давайте між собою домовимося, проголосуємо в залі. А ми починаємо сваритися і нічого не робимо тоді в залі. Вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це, як сказала Олена Володимирівна, - це була емоція, не більше, а не позиція.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В.  Під стенограму. (Шум в залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За межами протоколу.

Пане Пітцик, але дуже коротко, якщо можливо, бо ми вже по четвертому разу одне й те саме по суті говоримо, давайте завершувати обговорення цього питання.

 

ПІТЦИК М.В.  Сергій Володимирович, в мене є конкретна пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

ПІТЦИК М.В.  На моїй пам'яті майже всі комітети, які опікуються місцевим самоврядуванням, під різними правда назвами були, але в любому скликанні… у всіх скликаннях   розглядалися зміни до Конституції. Я пам'ятаю ще, коли Матвієнко був головою комітету, ми тоді якраз, що стосується децентралізації і реформи місцевого самоврядування. Такі зміни готові. Ми готові навіть завтра представити на розгляд комітету, якщо ви найдете час. Я думаю, що можемо просто круглий стіл спочатку організувати по обговоренню тих змін, а потім можна їх виносити дальше на розгляд робочої групи чи Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми визначимося в якій формі відпрацювати питання внесення змін до Конституції, тому що це таке …….. питання, яке виникло під час обговорення 1557. Я все-таки повернуся до 1557, чи хтось би хотів іще висловитися?

Будь ласка, але дуже коротко.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Дуже коротко з вашого дозволу кілька слів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представляємося.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Олександр Дехтярчук по 1557. Треба визначитьсь із ключовою позицією, яка має бути нами всіма відстоюватись в сесійному залі принципово. І ця ключова позиція, на мій погляд, має бути Фонд регіонального розвитку наповнити реальними коштами. Це єдиний пряник, який може стимулювати громади до об'єднання, і ми його втрачаємо і залишаємо голим і босим.

Вчора була позиція фракції "Блоку Петра Порошенка" під час обговорення з Наталією Яресько ми теж поставили їй цю умову. Вона не була підтримана Міністерством фінансів, але ми її готові відстоювати. Я думаю, що, якщо комітет це зробить, це буде найсуттєвіша поправка, яка дозволить це робити.

До пані Олени Володимирівни дві репліки. Перша, акцизний збір, який ми хочемо залишити місцевим громадам, так,  а місцях як місцевий податок. Податкова не знає як адмініструвати. Податкова просто не знає яким чином порахувати скільки пляшок пива і горілки продано у сільському магазині.  На сьогоднішній день це неможливо зробити. Це так, до слава. Іще одне в перехідних…

 

_______________. Хай рахують по людях.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Як у Росії прожитковий мінімум. І ще одне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте…

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. В "Перехідних положеннях"…  В "Прикінцевих положеннях" є згадка про те, що громада може отримати цільову, з себе зберегти кошти на місцевий бюджет, на дошкільну освіту і все інше, але механізму,  як це  зробити, немає. І коли ми побачимо по факту року, ви побачите, на районних бюджетах будуть всі ці кошти в основному зосереджені на районних бюджетах і сільські громади лишаться в ролі прохачів, в кращому випадку, механізму немає. Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто іще? Будь ласка. Але я би просив, все-таки, коротко.

 

КОЗИРЄВ П. Да, я стило. "Асоціація малих міст", Павло Козирєв.

Я, перше, хотів би все ж таки почути ті правки до другого читання чи підтримані комітетом. Це перше.

І друге…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ці?

 

КОЗИРЄВ П. Вони надані там в переліку матеріалів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви маєте на увазі, ваші правки?

 

КОЗИРЄВ П. Наші, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бо ви сказали "ці правки". Тому я уточнюю, які "ці".

 

КОЗИРЄВ П. Я вибачаюсь.

І друге. Дійсно, 1557, якщо все піде так, як зараз, призведе до кривого, неочікуваного результату цієї реформи. У вас влітку уде приблизно 200 малих міст районного значення, які будуть пробувати знати містом обласного значення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви виїжджаєте з країни?

 

КОЗИРЄВ П.  Єдине рятувальне буде… рятувальне коло. Тому що по іншому ніяк врятувати самоврядування на рівні малого міста буде неможливо, якщо все піде так. Тому я підтримую: комітет повинен активізувати роботу щодо отої решти частини, бо без неї ми просто на рівні сіл, селищ, міст районного значення  знищимо самоврядування. Я дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто іще хотів би висловитись?

Якщо немає бажаючих, резюмуючи, я би зазначив наступне. Я би звернувся до секретаріату із проханням узагальнити всі ці зауваження, тому що ніхто не виступав проти тих зауважень, які прозвучали. Тому у нас є єдине питання – це питання тих пропозицій, які вніс Олексій Олексійович Гончаренко. Але він прийде і ми їх дуже коротко обговоримо після цього питання. але всі інші пропозиції прошу узагальнити в лист для бюджетного комітету. Я так розумію, що у членів комітету немає заперечень проти такого завершення цього питання порядку денного.

І ми звертаємося з листом до бюджетного комітету, раз. Ми звертаємося з листом до Голови Верховної Ради щодо необхідності створення конституційної комісії по децентралізації. В принципі все, більше у нас рішень немає. Хто за таке рішення, прошу  проголосувати. 

Хто – "за"?   Дякую.  Хто –  проти?   Немає.  Хто утримався? Немає. Рішення прийнято. Одноголосно.

Переходимо до другого питання  порядку денного про пропозиції комітету по внесенню змін до  Податкового кодексу (1578). Ну ситуація практично ідентична, скажемо так як і  практично по всьому так званому бюджетному пакету Кабінету Міністрів  України.

Я би пропонував в цій ситуації надати можливість  декілька слів сказати Мінфіну і Кабміну. А  після  цього члени комітету якщо би мали можливість, і необхідність задати питання, задали би питання,  а якщо ні, то висловилися б з цього  приводу.  Будь ласка, хто, Кабмін, чи Мінфін?   Мінфін почав хитати головою, що ні-ні, не надо, не надо.   Надо!

 

 ГОГОЛЬ О.В.  Я перепрошую, я просто не працювала з Податковим кодексом, я працювала з Бюджетним кодексом, тому мої коментарі до Податкового кодексу абсолютно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто у нас немає  представника Мінфіну, який би міг прокоментувати.

 

 ГОГОЛЬ О.В.  Якщо запросили тільки мене, то немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я би тоді просив секретаріат, за моїм підписом підготувати лист на міністра фінансів  України  про неприпустимість   відсутності на засіданні комітету представників Міністерства фінансів, які б могли прокоментувати в належний спосіб той законодавчий пакет,  який поданий Кабінетом Міністрів  України.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж про що і кажу. Це не те що… Це, по-перше, неприпустимо. Я  за дорученням комітету, я прошу зараз оформити це доручення своїм голосуванням, я зустрінуся з міністром фінансів і не за власною ініціативою, а  за ініціативою  комітету Верховної Ради і висловлю, скажімо так,  позицію комітету з цього приводу.

Якщо комітет не заперечує, прошу підтвердити це голосуванням. 

Хто – "за"?  Дякую. Хто –  проти? Немає.  Хто утримався? Теж немає.

Найближчим часом я це зроблю.

 

 РЕКА А.О.  Тільки  би нам  не обідити присутню людину, яка великий спеціаліст  у даному напрямку, але недостатньо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Людина відповіла на всі питання по Бюджетному кодексу, немає жодних питань і проблем, звичайно.

Шановні колеги, хто хотів би висловитись по 1578? У кого є? Будь ласка, Микола Трохимович.

 

ФЕДОРУК М.Т. Федорук. Коли ми вчора проголосували за те, що в першому читанні Митний кодекс, там була поправка групи депутатів, Оксани Продан, здається, і ще виключити податок на нерухомість, зняти. Я хочу просто проінформувати по аналізу Аналітичного центру асоціації міст, місцеві бюджети втрачають 2,7 мільярда гривень, це мінус в місцевих бюджетах. Справа в тому, що податок на нерухомість встановлюють місцеві ради. От зараз уточняю, від 0 до 2 відсотків. І чому в них забираємо це право, навіщо? Вони, хтось може взагалі нуль сказати і почали розповідати про те, що сараї будуть обкладатися податком. Рада прийме рішення, що сараї не обкладати, нуль відсотків, ми даємо їм право, що не обкладати "хрущовки", умовно кажучи. Навіщо ми це забираємо?

 

_______________. Сесія приймає рішення.

 

ФЕДОРУК М.Т. Сесія приймає рішення, кого хочеш, інвалідів… Навіщо ми позбавляємо це право?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, мова йшла про інше. Наскільки я розумію, аргументація була наступна, що оскільки у місцевих органів влади заберуть практично всі надходження, вони змушені будуть максимально використовувати ті механізми, які у них є. І звичайно теоретично, в нормальній ситуації, вони б звільнили всіх, і інвалідів, і ветеранів, надали б пільгу в сплаті. Але оскільки у них не буде джерел наповнення місцевих  бюджетів в частині своїх власних надходжень, вони будуть по-максимуму використовувати. От таке було застереження, це не моя позиція, це просто було застереження в залі, на скільки я пам'ятаю.

 

ФЕДОРУК М.Т. Тому треба це, я вважаю, залишити і дати право, будуть на цьому…

 

_______________. ………, яких обрали ті ж люди.

 

ФЕДОРУК М.Т.  Ті ж люди, і будуть знати, вони з сараїв не будуть брати. Тут засоби масової інформації підхопили, що всі "хрущовки", всі будуть платити по 5-10 тисяч податку при зарплаті у 20 тисяч. Це не правильно. Я вважаю пропозиція така…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Андрій Олександрович.

 

РЕКА А.О. Я тоді вносив пропозицію на засіданні комітету залишити, але житлову і не житлову площу житлового будинку. І забути за всі… ви ж подивіться, які в селах сьогодні будівлі, ті сараї вони нікуди не пригодні. Почнеться така вакханалія в органах місцевого самоврядування, що тільки над нею будуть сидіти, ходити до прокурорів, кругом люди… Ми так їх пробудимо людей…

 

КУРИЛО В.С. Андрій Олександрович, не треба, нехай місцева рада вирішує кому який …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віталій Семенович, давайте по черзі, Віталій Семенович, я вас перепрошую, давайте по черзі. Я розумію, що потрібна дискусія… Дякую.

Олег Березюк.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Шановні колеги! Ми повинні виходити не від бажання, а від реальності. А реальність є така, що суспільство наше,  насправді, особливо його управління є не зрілим. І ми повинні розуміти, що один голова сільради є нормальний чоловік, а другий голова сільради свого сусіда зажене в процес. Тому, Верховна Рада враховуючи не зрілість управління в суспільстві, і не треба боятися цього слова. Недосвідченість, має встановити запобіжники, щоб не зачіпати найураженіші верстви населення, не в розумінні, ураженіші з точки зору доходів, а уражені з точки зору емоційного розхитування. Тому, дуже просто можна встановити… я погоджуюсь… і ми на підкомітеті прийняли, я вважаю, неймовірно якісне рішення щодо сіл, я б таке ж рішення прийняв щодо міст. І тоді ми відрізаємо цю уражену частину, а далі хай міста собі працюють на здоров'я, хай вчаться кожного разу. Бо ви, судите по собі, ви нормально мер, нормальна людина і ви судите по собі, але не можна судити по собі    треба судити по суспільству. Але ми не маємо права, ми тут не маємо права, розумієте чому, ми тут не маємо права судити по собі. Ми мусимо судити по узагальненій картині, а узагальнена картина є не весела, а сумна. Тому я пропоную настоювати на те, щоб залишити це в Податковому кодексі, але ввести запобіжники, які б журналісти не руйнували, бо журналісти, вони ж куплені люди. Вони ж  куплені люди, вони ж сенсації шукають, вони куплені не людьми, а сенсаціями. Тому… бо інакше ми завалимо кодекс, просто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ……………

 

? РЕКА А.О.   Я іще раз настоюю, я думав, що буде ….…говорити ….…  Ми тоді так довго над цим питанням зупинялися на підкомітеті. І чітко видно – ну воно тоді пройде і люди його приймуть. Ви подивіться, я собі уявляю зараз не документ і не Податковий кодекс, а я собі уявляю, що село, яке у мене перед очима і скільки там понастроєно цих сарайчиків, які давно не використовуються, їх завтра треба або розвалювати, або що. Люди будуть збуджені це робити. А коли ми запишемо житлову і не житлову площу житлового будинку. І буде правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну що, Миколо Трохимович, переконали вас?

 

(Загальна дискусія)

 

_______________. Скажіть, будь ласка, скільки басейнів тих є?

 

_______________. Яка різниця скільки…

 

ФЕДОРУК М.Т. Сергій Володимирович, я, в принципі, я людина компромісна і для того, щоб іноді треба, для того, щоб виграти великому, то треба малим поступитися. Але я залишаюсь при тому, що я не бачу, ну що в селі всі, вибачте, дурні голови і дурні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Трохимович, ви сказали правильно, але я дозволю собі погодитись з тою думкою, яка лунала, що, на жаль, не всі управлінці у нас сьогодні якісні і належної якості, і не всі управлінці у нас сьогодні здатні приймати якісні управлінські рішення. Тому можливо дійсно на цій стадії треба, треба запобіжники встановити. Якби всі у нас були якісними, то ми б половину законів не приймали, для того, щоб пояснювати прості речі.

Пане Івченко, будь ласка, але прохання – коротко.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Пане Сергію, шановні депутати, знаєте, коли керівники органів місцевого самоврядування говорять про податок на нерухомість, звичайно вони мають рацію. Але цей податок іде на людей. І я  вам скажу, як в минулому займався бізнесом, я вам скажу відверто, ну хто вводить податки в період, коли економіка падає, коли курс росте, коли піднімаються ціни. Ми сьогодні, це є, мають бути досить виважені рішення. Я вам приведу приклад.

Наприклад, в місті Києві на Басейній живе бабушка, яка має 20 чи там 45 квадратів. Як буде місцева влада робити коефіцієнт? Якщо в селі сільський голова може на кожну хату зробить рішення, їх там 300 хат, там пільга, там не пільга і так далі. Він це може зробить, бо їх там 300. Як буде в великих обласних центрах? Будуть зональні коефіцієнти, наприклад, в центрі буде 10. І ця бабушка зная, що вона повинна заплатити податку 900 гривень в рік, але коефіцієнт 10, знаючи, що 90 відсотків живуть багаті, вона має бути заплатити 10 тисяч за квартиру.

Я до чого веду. Сьогодні, ви правильно сказали Олег Романович, незріле суспільство – раз. Сьогодні в період коли економіка падає, і незріла влада – два. Коли економіка падає, не потрібно сьогодні вводити податки. Єдине, що я погоджуюсь, якщо сьогодні на рухомість житлову залишити так, як вона була, тобто від 60 квартири чи від 100, дома від 250 залишити, можливо чуть-чуть зменшити бар'єр, квартири до 60, до трьохкомнатних ввести і будинки там від 120 чи 200 і так далі – це вже рішення.

Щодо комерційної нерухомості. Звичайно, на селі дуже багато не тільки сараїв. А що ви зробите  з тваринницькими фермами? У нас сьогодні тваринництво в загоні, з 8 тисяч корів залишилось 2. В загоні! Якщо ми обкладемо податком ці тваринницькі комплекси, та вони їх виріжуть. Кормові заклади, зернові, хранилища, які для маленьких фермерів. Ви правильно кажете, в селі потрібно або зробити градацію, де це можливо бути не житлова нерухомість, або безпосередньо, як ви кажете, житлова, не житлова в житловому будинку.

Тому як пропозиція. Податок з нерухомості, взагалі, не чіпати житлової. Як є, так є. Ввести податок з комерційної, тобто це торгівельні центри і так далі. А для села прописати окрему або категорію об'єктів, або безпосередньо ту фразу, що сказав шановний колега. Тоді воно буде мати і політичне ефект, і економічний ефект. Якщо сьогодні ми рахуємо, що ми хочемо збільшити бюджети міст чи сіл –  це правильно. Но якщо ми рахуємо з точки зору людини, що у нього сьогодні пенсія була 155 доларів, точніше на початку року, вже стала 65 і так далі –  це просто     невірне політичне рішення. 

Я впевнений, що якщо ви будете це обговорювати у фракціях, вони вас теж  підтримають,  і хотів  би, щоб  комітет саме на цьому стояв. Я вам дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Міністерство фінансів,  будь ласка. Ви би хотіли щось сказати, чи мені здалося?

 

ГОГОЛЬ  О.В. Так, я  хотіла дві ремарочки. Коли      в нас працювала місія Міжнародного валютного фонду, вони взагалі пропонували податок на нерухомість  запровадити від 1 до 2 відсотків, а у нас від 0 до 2, тобто є ще така можливість взагалі  не запроваджувати цей податок, якщо встановити ставку 0. Вони рахують, що податок на нерухомість – це взагалі одне з найбільших таких джерел для наповнення місцевих бюджетів. І з цього приводу  такий коментар: якщо вже ми хочемо дійсно  робити децентралізацію і віддавати владу на місцях, то  не за рахунок  мабуть все-таки податку  на доходи фізичних осіб. А нехай місцева влада  таки працює і над такими питаннями і, мабуть,  самі вирішують все-таки відносно ставок, і так далі, і так далі. Треба  давати це право  місцевій  владі, оце буде  децентралізація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, пан  Пітцик.

 

ПІТЦИК М.В. Шановні народні депутати! От їдучі сюди…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Представляємось.

 

ПІТЦИК М.В.  Пітцик Мирослав, "Асоціація міст  України".

Подзвонив мені сільський голова з Хмельницької області, бо до нас теж входять сільські голови. Так, Кушнір, правильно.  Він  не дуже добрі слова сказав на адресу тих депутатів, які заблокували якраз цей податок. Він каже: "Я провів  збір громади і вирішили, що ми цей податок  громадою села введемо     для того, щоб зробити дороги, а  тут нам отакий "під дих" зразу ж підсунули народні депутати". То він просив передати  вам, що села чекають цього податку. 

Перша версія цього податку. Це було на різні типи будов  в різні     вилки, ми передбачали, що можливі будуть певні нюанси  розборки, можна поставити  на кожний    тип будові, відповідно від там 00,1  до 0,2 і на тому все скінчилось би. Але  цю "вудочку", я хочу вам сказати, потрібно дати органам місцевого самоврядування    Вони мусять почати працювати хоча б десяти копійок на квадратний метр, але цю роботу треба починати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я думаю, що питання запровадження податку на нерухомість є достатньо дискусійним і ми тут можемо ламати … дуже довго, єдине, що я дуже просив би не плутати бажання голів сільських рад і сільської громади – це різні, так деколи бажання. Це не означає, я не говорю, чи є правильно, чи не правильно, але деколи це різні бажання.

Так, будь ласка,  і на цьому, напевно, будемо підводити риску.

 

КОЗИРЄВ П.   Козирєв, "Малі міста".

Я нічого про податок на нерухомість не буду казати, є пропозиція щодо Податкового кодексу інша.

Перше. Системно – це те, що з нашої точки зору адміністрування податків, які сто відсотків йдуть в громаду повинна робити громада. І мати всі супутні для того права. Безумовних витребувань, тих платежів, які не виплачуються, мається на увазі це плата за землю і якщо введуть податок на нерухомість.  Тобто та громада, яка сто відсотків отримає цей податок повинна адмініструвати його, а не Податкова інспекція.

Друге. Це база оподаткування земельним податком, у нас є дивна ситуація, коли є земля в межах населеного пункту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я з вашого дозволу хотів би уточнити, тобто ви вважаєте, що для адміністрування цих податків необхідно створювати інші, муніципальні, умовно кажучи, якісь структури, які будуть займатися виключно адмініструванням місцевих податків і зборів…

 

КОЗИРЄВ П.   Муніципалітет буде займатися. Але він буде мати права, які до того додаються, до адміністрування, вони і зараз займаються. Ми займаємося адмініструванням плати за землю, де-факто, але, де-юре, по кожному боржнику бігаємо в суди і роками доводимо, що він повинен змінити в договорі оренди вартість землі, яку ми вже давно прийняли і багато чого іншого. Тобто у нас немає важелів адміністрування, хоча насправді всі 100 відсотків цих грошей йдуть на рівень місцевої громади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А які ви важелі бачите для себе? Тобто без позасудове списання  цих коштів з боржників?

 

КОЗИРЄВ П.   Якщо є боржник, який не сплачує податок, ПДФО наприклад, то  для того, щоб це ПДФО стягнути, не потрібно йти в суд.

Далі...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А що потрібно робити?

 

КОЗИРЄВ П.   Безумовно, списання. Якщо є заборгованість по податках, суд в податкову не йде, вона просто ці гроші з рахунку знімає, так само це і є права, які супутні до адміністрування. А в нас виходить так, мільйони заборгованості по землі, стягнути її неможливо. Інша справа, переоцінила громада землю, в меншу сторону, у вищу, зазвичай, вона дорожчає, а внести зміни в договір оренди неможливо роками.

Третя ситуація це якраз я йду до статті 2876 і 2881. Виявляється яка ситуація, що коли люди придбали нерухомість, типова ситуація, вони можуть роками не оформляти землю. Тобто вони користуються землею, але підстав для сплати, наприклад, оренди немає, бо вони не оформляють цю угоду. Старий вже не платить, тому що він не власник, а новий не оформляє землю, виникає розрив. У нас знову в кодексі пишеться, що основою для орендної плати за землю є угода, але якщо угоди немає.

 

_______________. Податковий комітет врахував це.

 

КОЗИРЄВ П.    Я просто пояснюю так, які в нас тут є пропозиції.

База оподаткування, я повертаюсь до бази оподаткування земельним податком. Є землі в населених пунктах і є поза межами, і вони надзвичайно різняться, незалежно від, вартість, незалежно від цільового використання. Це не правильна ситуація. За межами і ми пропонуємо вилучити 277.1, пункт 1, не можна платити за межами населеного пункту не по оцінці, в залежності цільового використання, а від середньої  по області у вартості ріллі. Так речі приводять до того, я приведу приклад нашого міста. Що, наприклад, Трипільська ТЕС, яка займає 270 гектарів землі і електростанція, яка виробляє продукції майже на 2 мільярди гривень на рік, вона сплачує за землю за 270 гектарів 150 тисяч гривень в рік, це дивна ситуація.

Тому пропозиція: базу оподаткування, по-перше,  не в межах, за межами, а категорії місць цільового використання – сільське господарство, промисловість, є багато ресторанів, заправок за межами, вони сплачують ніби це рілля якась. Це неправильно.

І друге. Ради повинні отримати право оцінювати землю не тільки в межах населених пунктів, а по всій території сільської, міської, селищної ради. Це було би правильно і тоді вся земля отримала би оцінку, і можна було би її робити базою оподаткування в залежності від того, яким чином вона використовується.

Ну це основні такі… І ще раз повертаючись до адміністрування. Насправді в багатьох країнах де нам подобається, як живуть люди, місцеві податки адмініструються не податковою. Тому що вмотивовані саме мерії, муніципалітети вмотивовані нормально адмініструвати ці податки – це плата за землю і податок на нерухомість.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, що питання адміністрування, податків будь-яких – це є величезне дискусійне питання.

Питання друге. Я вам скажу чесно, я не маю поки що власної позиції з цього приводу. Якщо ми говоримо про ……..судове списання будь-яких речей, я припустим категоричний противник. Так можна 158 разів нарікати і це будуть справедливі нарікання на якість нашої системи, але позасудові списання – це є дуже і дуже така складна річ, до яких треба дуже і дуже обережно підходити.

У нас уже були в історії країни періоди можливості без……нтних списань і я пам'ятаю скільки бігали люди назад, щоб повернути очевидно незаконно списані кошти. Тому це питання запобіжників. Все інше, можна дискутувати. Я… Оскільки є в нас дискусія по цьому питанню на комітеті, я не думаю, що комітет це підтримає, тому що є дискусія і цю дискусію треба широко розгортати, а зараз ми цього, напевно, робити не будемо. Хоча зауваження дуже слушні.

Можливо, частина із цих питань, які ви підняли, вони попадуть в комплекс питань пов'язаних із проведенням адміністративної реформи. Ну припустимо питання про можливість адмініструвати податки – це чітко питання адміністративної реформи і його виривати  із контексту і зараз знову таким інструментарієм як Податковий кодекс, черговий елемент адміністративної реформи запроваджувати, напевно, теж не дочасно. Тому  хочу подякувати. Якщо можна, залишіть в електронному вигляді, я знаю, що вони є. Дякую.

Я би просив пана Івченка його пропозиції також в електронному вигляді передати в секретаріат.

Хто би іще хотів висловитись по 1578. Будь ласка, якщо можна, думку теж, коротко.

 

________________. Тут технічна проблема, ми би просили комітет підтримати. Проблема заключається в тому, що Податковий кодекс, в якій би редакції він не був схвалений Верховною Радою, він набере чинності, але справа в тому, що органи місцевого самоврядування мають змінити свої рішення про місцеві податки і збори, і втому числі і акциз. Але справа в тому, оскільки вже порушений принцип податкового законодавства за півроку, вони цього не стигнуть зробити. І  там є конфлікт норм, тому ми попросили б підтримки. Ми подали правки на податковий комітет, що вони набувають чинності з 1 січня, ну, з моменту оприлюднення рішень місцевих рад. Щоб вони не проходили відповідні процедури. тому що вийде так, що Податковий буде прийнятий, але буде діяти принцип податкового законодавства і регуляторної процедури, і вони наберуть чинності з 2016 року, і ми взагалі не зберемо ніяких податків

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую. Я думаю, що це слушно і це можна було б підтримати.

Якщо немає більше пропозицій, тоді я би пропонував наступне рішення. Секретаріату узагальнити всі пропозиції, підготувати листа на…

 

________________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, так. Підготувати листа на профільний комітет, так, щоб ми сьогодні його змогли подати як позицію комітету. Хто за таке рішення, прошу…

 

________________. За яке?

 

________________. Про Податковий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі пропозиції, які прозвучали зараз, підтримати, оформити відповідним листом від імені комітету і подати на профільний комітет.  (Шум у залі)

 Так, так, все узагальнити, все сформувати в лист, так. Навіть, так, абсолютно, навіть пан Федорук відмовився від своєї жорсткої позиції. Хто за таке рішення, прошу голосувати.

Хто – "за"? Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.  Рішення прийнято одноголосно.

І переходимо до третього питання порядку денного про пропозиції комітету до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (реєстровий номер 1000). Декілька слів на початку.

По-перше, вже абсолютно очевидно, що після того, як не було прийняті, не була підтримана низка законопроектів, внесених урядом щодо формування доходної частини бюджету, бюджет вже сьогодні виглядає і є вкрай розбалансованим. Я собі не уявляю, в який спосіб в нормальній ситуації Кабінет Міністрів міг би збалансувати бюджет на тій законодавчій базі, яка є, з урахуванням всіх тих обмежень, які були висловлені під час розгляду цих законопроектів у першому читанні. Тому я був переконаний в тому, що Кабмін відкличе бюджет, Кабмін переробить його на підставі тих зауважень, які висловила Верховна Рада під час  обговорення бюджетоутворюючих законів. Однак, наскільки я знаю, на першому ж засіданні Верховної Ради в неділю буде спочатку голосування законопроектів в другому читанні, а після того одразу ми будемо обговорювати бюджет. Саме тому я… і саме цей бюджет (1000), саме тому я запропонував би піти таким самим шляхом, як ми пішли по перших двох питаннях, висловити всі зауваження. Оскільки там теж мова йде про базові речі, пов'язані з організацією місцевого самоврядування і ми, як комітет, не можемо стояти осторонь. Ви пам'ятаєте, що ми в принципі розпочали цю роботу, ми висловили одне зауваження, але, розуміючи, що бюджет буде відкликаний, ми цю роботу припинили. Зараз, розуміючи, що в подальшому у нас може не бути часу на зауваження, я просив би це зробити сьогодні.

Тому я пам'ятаю, що були зауваження у пана Дехтярчука, я бачу, що Олег Романович Березюк хоче щось сказати. З кого розпочнемо, колеги?

 

ДЕХТЯРЧУК О.В.  ………стосується того, що ми  обговорювали по Фонду регіонального розвитку і капітальних видатках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наскільки я пам'ятаю, знову таки,  давайте ми зробимо таким чином, давайте ми  висловимо все, що у нас є по бюджету, все, щоб потім не було жодних питань. Ми, скоріш за все, не  встигнемо вже зібратися, ми будемо робити все, щоб встигнути  і зробити,  але я не  розумію, в якому темпі і в якому ритмі  буде прийматися бюджет. Скоріше за все, в неділю  буде перше читання і одразу, скоріше за все в понеділок  буде друге читання, або може спробувати одразу його, я не знаю, якось пропихнути. Саме тому я і кажу ще раз, саме тому,  я хочу,  щоб ми висловили всі  наші зауваження  комітетські,  всі повністю, не лише глобальні,  а всі, включаючи  дрібні.  

Будь ласка, пан Олег Березюк.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. По-перше, я не знаю, чи ви знаєте це, бо пішла інформація про те, ніби Голова Верховної Ради завтра скликає,  після обіду, сесію для роз починання роботи над законами, які … (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У нас було …

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Він має право, ми також ще проголосували постанову в якій він має право скликати нас, коли він хоче, в зв'язку з тим, що … Але це було в в'язку з тим, що ми продовжили сесію, так, пам'ятаєте, була така постанова? Тому секретаріат Верховної Ради працює дуже якісно, тому ми не знаємо, що ми сьогодні будемо робити, сьогодні правда на  17-ту годину кличе Президент всіх керівників фракцій і я думаю, там буде  також напевно якась   розмова.

Але  насправді, бюджет є  жахливо розбалансований і я хочу з вами поділитися, що наші   колеги фахівці сіли за бюджет відразу, коли ми тільки ту книжечку отримали. І  він є не  тільки розбалансований прийняттям  вчорашніх законів в першому читанні, а він є розбалансований по своїй суті. Ми випадково, хочу вам сказати,  не дуже заглиблюючись, знайшли 40 мільярдів  гривень. І я не жартую, і це страшний скандал, 40 мільярдів гривень, які або випадково, або не випадково   загубилися  серед певних речей.  Я вам напишу цей і ви всі будете його мати.

Крім того, ми дуже ретельно пройшли  по всіх статтях  витрат на управління і державне управління.  Я хочу вам сказати, ми спокійно назбирали 4,5 мільярдів гривень не займаючись популізмом і там якимось таким різанням. Я також, я вже переслав ці пропозиції комітету       і пропонує ці гроші, нехай ми половину з них не відіб'ємо, але ці гроші спокійно можна віддати і ми пропонуємо, щоб комітет це запропонував і дати на ремонти доріг, але не "Укравтодору", а громадам. Хай буде обласним центрам тільки, хай буде будь-кому, але громадам і на енергоефективне утеплення зовнішніх багатоквартирних будинків, дахи і утеплення.

Якщо ми туди виб'ємо з тих, наприклад, ми не можем, я тільки один приклад хочу сказати. Я не можу зрозуміти для чого 1 мільярд гривнів Верховній Раді на функціонування її процесів, я не розумію цього. Для чого 250 мільйонів, чи там скільки то, чи 100 мільйонів на оздоровлення у Верховній Раді. Кого оздоровлюємо? Тобто є речі, які цього року можна спокійно забрати. Прокуратура хоче 4 мільярди гривень на функціонування, генеральна, додаткових грошей. Ну слухайте скільки можна?

Тому я пропоную, пане голово, вам як досвідченій людині вивчити ці пропозиції, бо вони можливо є пропозиції недосвідчених людей, але іноді їх треба деколи послухати бо вони мають свіже око. І запропонувати ці гроші, крім тих 40 мільярдів, я хочу послухати, що вони мені скажуть сьогодні, що Президент скаже на це і міністр фінансів. Запропонувати віддати органам місцевого …

Чому на дороги? Тому, що це не наш досвід, дороги –  це є робочі місця і дороги –  це налагодження якості життя, який люди швидко сприймають як позитив. Наглядне.

Чому зовнішнє утеплення і дахи будинків? Тому, що це є, справді, найефективніша форма, не дивлячись на те, що ми міняємо ці, як називається, котли, але найбільше тепла тратиться через зовнішні стіни і дахи. І це також є візуальна річ, яка сьогодні потрібна суспільству. Суспільство хоче, щоб в наслідок нашої діяльності, воно побачило ефект.  Тому, пане голово, я вас дуже прошу особисто як фахівця глянути на ці пропозиції і щоб ми прийняли рішення комітетом після вашого ознайомлення і рекомендацій.

 

ФЕДОРУК М.Т.  Є дві пропозиції …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представляємось.

 

ФЕДОРУК М.Т. Федорук.  Є дві пропозиції.

Перша. Потрібно збільшити видатки споживання, видатки розвитку загального фонду на 133 мільйони 718 тисяч 510 гривень для Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України, регіонального розвитку, будівництва, визначивши видатки… (я це передам), субвенція з державного бюджету на фінансування  програм переможців Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування. Це щорічні, все це було і це дуже ефективний механізм якраз по стимулюванню розвитку місцевого самоврядування.

І друге. Передбачити Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України, бюджетну програму "Державний фонд регіонального розвитку" в обсязі 4,5 мільярдів гривень, зменшивши на цю суму обсяг видатків Міністерства фінансів України за бюджетною програмою "Державні капітальні видатки".

Це те, що це є вічна проблема, не вічна, а весь час йде між ними боротьба, хто буде розпоряджатися цими коштами. Пропозиція – щоб Міністерство регіонального розвитку.

А також в "Прикінцевих положеннях" законопроекту,   статті 24 прим Бюджетного кодексу України, вилучити… і це дозволить забезпечити вимоги статті та державну підтримку проектів співробітництва та добровільне об'єднання територіальних громад. Це такі дві пропозиції, це саме ті кошти, які будуть давати можливість стимулювати об'єднання громад і фінансувати ці програми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

_______________. Можна? Це така ж позиція як стосовно фонду, тобто питання заключається в тому, у нас є чинна редакція Бюджетного кодексу, яка передбачає, що один відсоток загального фонду державного бюджету, проекту державного бюджету має бути спрямована в Державний фонд регіонального розвитку. Міністерство фінансів, щоб не виконувати вимоги статті, вона Законом про держбюджет призупиняє норму цього Бюджетного кодексу, а ці 4,5 мільярди бере під себе для капітальних видатків. Тобто ми даємо… А в Державному фонді прописано, що одним із видів видатків це є проекти співробітництва та об'єднання територіальних громад. Тобто от в цьому плані, просто, якщо ми замінимо дві різні бюджетні програми, не кап.видатки Кабміну, а саме видатки Держфонду, то ми забезпечимо ці кошти на об'єднання і тоді… Да, і в  тому числі капітальні видатки на ці держпрограми, які записані в 90 статті.

 

ФЕДОРУК М.Т.  А там уде лише капітальні видатки, якщо ми залишимо там. А тут буде і на об'єднання громад.

 

________________. А що стосується конкурсу, то за 3 року зібралася кредиторська заборгованість, тобто конкурсу органи місцевого самоврядування наші вони проводились. Вони вигравали, але з державного бюджету ресурс на них просто не доходив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І яка сума заборгованості?

 

________________.  Да, 45 мільйонів там.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Івченко.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, шановний пане голово! Я хотів би підтримати пропозицію колеги стосовно виділення додаткових коштів на фінансування конкурсу, який проводив Мінрегіон. Я вам просто скажу в чому річ. Цей конкурс іде як співфінансування. Тобто частину дає держава, частину дає районний бюджет, частину дає місцевий бюджет. тобто це не стовідсоткове фінансування, це співфінансування. І заборгованість тягнеться з 2012 року, і вони, я знаю, провели конкурс в 2014 році, теж виявили громади. Хочу сказати, що, повірте, для сіл і селищ, а їх там майже там 88 відсотків, ці 90, 80 чи там 100 тисяч, за які вони роблять енергозбереження, утеплення. За які вони роблять ті речі, які, ну, скажімо, конче необхідні сьогодні для громад. Це не великі кошти. Але: а) заборгованість є; б) іде співфінансування, тобто районний бюджет дає лист-погодження, що він фінансує, закладаються кошти  в місцевому бюджеті, і це дає можливість нам показувати підтримку          держави тим проектам на громадах, не робити нівелювання, скажімо, підтримки держави органам місцевого самоврядування, ну і звичайно, показувати свій авторитет, що держава дійсно піклується про органи місцевого самоврядування. Не має заборгованості, тому що якщо ми зараз її маємо з 12-го року 45 мільйонів, а ми кажемо, що ми вже провели конкурс іще на 45 і у нас є заборгованість там 12-го року, яка теж, як би не закривається звідки 133 мільйони.

Тому, Сергій Володимирович, прошу підтримати цей розподіл. Це дійсно вагомі кошти для громад, особливо для сільських і селищних.

Я дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Єдине, що я думаю, що ми не зможемо ставити, взагалі, в принципі питання про повернення якихось боргів. Да? І ми це теж повинні розуміти, що в цьому році ніяких боргів за 12-й, 13-й, 14-й рік, на жаль, ну теоретично ми можемо це зробити, але це не буде сприйнято і справедливо не буде сприйнято.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. І справедливо не буде сприйнято. Тому що, на жаль, ми можемо просити погасити борги 2005, 2006, 2007, якого завгодно років, але на жаль, бюджет настільки складний і бюджет вже настільки розірваний, що дай Боже, нам назбирати… і бюджет уже дефіцитний на величезну суму коштів. Тобто дай нам Боже, назбирати хоча б на бюджет цього року, не говорячи вже про погашення боргів. Тому, на жаль, погашення боргів навіть піднімати не будемо. Навіть піднімати не будемо.

На скільки необхідно проведення цього… цих конкурсів в цьому році, це питання скоріш до міністерства. Що нам міністерство скаже з цього приводу?

 

НЕГОДА В.А. Шановний пане голово! Народні депутати! Ну конкурс існує вже 11 років. До нього органи місцевого самоврядування, будемо так казати, звикли і кожного року…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ми всі звикли до долара по 8 і що зробиш.

 

НЕГОДА В.А. Ну, можливо, не всі все таки. І кожного року авторитет цього конкурсу зростає. Хочу також підкреслити, що переможців визначають самі представники експертного середовища, тобто не міністерство, ніяка державна установа. І там дійсно, те що сказав пан Івченко, важливо, що ми на одну, там умовно кажемо, гривню державного бюджету, де ми підтримуємо, залучаємо дві а то і більше додаткових гривень, які дають і місцеві бюджети, і громадські, і бізнес і так дальше. І ми вирішуємо хоч незначні, але невеликі інфраструктурні проекти. Тобто воно оживляє і в принципі, ну, як міністерство: будуть кошти, буде конкурс. Так просто вручати таблички без співфінансування, ми вже їх навручали дуже багато. А тепер за ті таблички… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене є коментар, але я промовчу.

 

_______________. Сергій Володимирович, дозвольте. Я хотів сказати, що за борги, щоб було зрозуміло. Як таких боргів немає, просто конкурс  проводився в 2012, в 2013, і в 2014.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А гроші не заплатили, боргів нема. Тобто це…

 

_______________.  А просто не профінансували …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це стандартна позиція нашої влади. Конкурси проведені, гроші не заплачені, боргів немає.  Тобто це все добре. Але, ну, жарти жартами, але, насправді, бюджет настільки складний, що зараз у мене є серйозні сумніви про можливість підняття взагалі цього питання, я вже не кажу про борги 2012, 2013 чи якогось ще років. Це абсолютно очевидно без…

Хто би хотів ще висловитись по Закону про бюджет? Якщо ніхто, то тоді підводимо риску, приймаємо аналогічне рішення. Ми узагальнюємо всі наші пропозиції і оформляємо їх листом комітету, і відправляємо в додаток до того листа, який ми відправили за результатами попереднього засідання, відправляємо його на бюджетний комітет з пропозицією врахувати під час підготовки державного бюджету до розгляду у Верховній Раді України.

Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.  Хто – "за"? Дякую. Хто –  проти? Немає. Хто утримався? Немає.

У мене таке теоретичне питання. Оскільки у нас Олексій Олексійович так і не з'явився, я би просив, щоб це було у нас коректно, я би попросив покласти виконання обов'язків секретаря сьогоднішнього засідання за нашою доброю традицією на Олену Володимирівну  Ледовських.

Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую. Хто –  проти? Немає. І, хто утримався? Немає.

Вам воздастся, Елена Владимировна, вам воздастся.

 

_______________. Сергій Володимирович, ми ж повинні обговорити. Раз нема Олексія  Олексійовича, тоді пропозиція Мирослава Васильовича залишається в силі?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми до цього дійдемо. Ні, ну…

 

________________. Це по-нашому буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми зробимо таким чином. Я би просив надати мені можливість, ну, щоб все було коректно, да, організувати достатньо швидко сьогодні зустріч, да, Олексія Олексійовича з Мирославом Васильовичем, щоб вони це обговорили, узгодили. І на підставі цього ми знайдемо рішення консенсусне, яке ми вкладемо в той лист, який піде за наслідками розгляду. Я би просто не хотів позаочі розглядати питання це.

Тоді у нас залишилося питання "Різне". Якщо у когось є заяви, оголошення, будь ласка.

 

ФЕДОРУК М.Т.  Оголошення є, шановні колеги. Федорук.

Значить, я просто оголошу, Андрій Олександрович оголошував групу свою робочу, так, я…

Група по підготовці до другого читання проекту Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", про що сьогодні говорили.

Значить, керівник – Федорук.

Члени групи:  Вітка Володимир Леонідович, головний спеціаліст відділу з питань прав людини Управління конституційного та адміністративного законодавства Міністерства юстиції;

Бережницький Ярослав Володимирович, заступник директора Департаменту регіональної політики і так дальше Секретаріату Кабінету Міністрів України;

Ганущак Юрій Іванович, незалежний експерт, народний депутат шостого скликання;

Гарбуз Юрій Петрович, головний консультант секретаріату нашого;

Гоголь Олена Володимирівна, заступник начальника Управління планування місцевих бюджетів, начальник відділу регіонального розвитку Міністерства фінансів;

Гончаренко Олексій Олексійович, секретар нашого комітету;

Данилюк Олег Анатолійович, заступник завідуючого секретаріату нашого комітету;

Дехтярчук Олександр Володимирович, наш колега, члена комітету;

Ключковський Юрій Богданович, президент Інституту виборчого права, народний депутат третього-шостого скликань;

Колісніченко Володимир Євгенійович, заступник керівника Управління по зв'язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування;

Кучерявий Леонід Григорович, член Національного конгресу місцевого самоврядування, Димерський селищний голова Вишгородського району Київської області;

Малюга Анжела Володимирівна, завідувач нашого секретаріату;

Новак Наталія Василівна, член Комітету з питань правової політики та правосуддя, народний депутат;                   

Пархоменко Володимир Григорович, директор Аналітичного центру "Асоціації міст України";

Цибитовський Сергій Юрійович, начальник відділу з питань правової політики Секретаріату Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Української асоціації районних та обласних рад";

Шаршов Сергій Іванович, директор Департаменту регіонального розвитку та проектного управління Міністерства регіонального розвитку;

Шкрум Олена Іванівна, голова підкомітету з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.

Можливо є бажаючи, ще? Козирєв бажає. Будь ласка, включим Козирєва Павла Генріховича, українського міського голову.

 

______________. І вам наснаги…

 

ФЕДОРУК М.Т. Да, і нам наснаги і кворуму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і оголошення, вже закінчую, в 14.30 в понеділок ми працюємо і готуємо цей …

 

______________. В понеділок який?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В цей.

У мене невеличке питання до, в першу чергу, до шановних панів голів робочих груп. Скажіть, будь ласка, ви вже одним оком дивилися на … Там поправок багато?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я до чого питаю, шановні колеги. Оскільки, як я говорив, ці два законопроекти включені для розгляду на сесійному тижні з 13 по 15 січня. Я попередньо, так думаю, що нам треба було б зібратися на засідання комітету за наслідками вже роботи робочої групи, щоб ми могли розглянути ці поправки, 12 січня в понеділок о третій годині. Так, щоб ми встигли. Це попередньо. Я думаю, що ми будемо рухати час або в одну сторону або в іншу в залежності від тої кількості поправок і тої роботи, яка буде в робочих групах. Якщо там буде велика кількість поправок нам звичайно треба буде сісти трошки раніше, щоб ми не потрапили в пастку, що ми будемо сидіти там до ночі або далі.

Тоді, от у мене оголошення таке, що попередньо засідання, наступне засідання комітету 12 січня о 15 годині. Якщо буде необхідність терміново зібратись ще раз по бюджету в залежності від того, що буде робити уряд, значить будемо тоді збирати всіх …

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Звичайно. По обох групах і 12 січня ми розглядаємо обидва законопроекти.

Тоді засідання комітету вважаємо закритим. Дякую.