Одним із найважливіших питань, розглянутих на першому в Новому, 2015 році засіданні Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, була підготовка до другого читання проекту Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (реєстр. № 0915), поданого Кабінетом Міністрів України та прийнятого за основу Верховною Радою України попереднього скликання. Робота над даним законопроектом вважається одним із ключових етапів реалізації реформи місцевого самоврядування, спрямованої, серед іншого, на формування дієздатних і спроможних територіальних громад, здатних забезпечити повноцінне виконання органами місцевого самоврядування базового рівня своїх повноважень, надання жителям якісних адміністративних послуг.

У ході розгляду законопроекту народні депутати України та запрошені на засіданні представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, експерти неурядових організацій детально обговорили близько 100 пропозицій, що надійшли від суб’єктів права законодавчої ініціативи. За результатами розгляду було суттєво змінено і удосконалено фактично всі аспекти нормативного регулювання механізму добровільного об’єднання територіальних громад. При цьому Комітет, підтримуючи пропозиції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, рішуче відстояв ключовий принцип, закладений у саму назву і суть законопроекту. А саме, добровільність такого об’єднання, унеможливлення примусу, використання адміністративного впливу на всіх етапах об’єднавчих процесів. З цією метою з тексту прийнятої за основу редакції законопроекту було запропоновано виключити статтю 12, яка передбачала існування єдиного загальнодержавного варіанту об’єднання, відображеному в перспективному плані об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, що мав розроблятися обласними державними адміністраціями та затверджуватися Кабінетом Міністрів України.

Члени Комітету висловили сподівання, що під час розгляду у сесійній залі парламенту народні депутати України підтримають вищезазначену позицію, спрямовану на децентралізацію публічної влади із реальним забезпеченням загальновизнаних європейських принципів організаційної, правової та фінансової самостійності органів місцевого самоврядування, передбачених Конституцією України засад справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.