аналіз практики закону №1866

08 листопада 2013, 10:02

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування проаналізував практику застосування державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами Конституції та законів України з питань, віднесених до предмета відання Комітету. Аналіз практики застосування Закону України «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» від 24 червня 2004 року №1866-ІV дає підстави стверджувати, що його положення потребують змін.

Статтею 1 Закону №1866 передбачено, що скликання всіх представницьких органів місцевого самоврядування (рад) мають єдиний порядок обчислення; відлік скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад) розпочинається із скликання, обраного на виборах 1990 року, яке є першим скликанням; представницькі органи місцевого самоврядування (ради), обрані в 1994, 1998, 2002 та наступних роках, є відповідно представницькими органами місцевого самоврядування (радами) другого, третього, четвертого та наступних скликань. Статтею 3 Закону № 1866 передбачено, що представницький орган місцевого самоврядування (рада), обраний на перших виборах, проведених у випадку, передбаченому законом, вважається представницьким органом місцевого самоврядування (радою) чергового скликання, яке відповідає скликанню всіх представницьких органів місцевого самоврядування (рад).

Тож з наведених положень Закону № 1866 випливає, що скликання всіх представницьких органів місцевого самоврядування (рад) має бути однаковим.

Разом з цим необхідно зазначити, що Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Київської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 141 Конституції України від 4 червня 2009 року № 13-рп/2009 було визнано неконституційним положення статті 2 Закону № 1866, відповідно до якої обрання нового складу представницького органу місцевого самоврядування (ради) на позачергових виборах не вважалося новим скликанням цього представницького органу. Відтак дана норма втратила чинність з дня ухвалення Рішення № 13-рп/2009.

Варто зауважити, що приймаючи рішення у цій справі, Конституційний Суд України виходив, зокрема, з того, що частиною першою статті 141 Основного Закону в редакції станом на 4 червня 2009 року було визначено: «До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років». Тож у своєму Рішенні № 13-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що конституційні положення, які встановлюють строки повноважень представницьких органів, мають загальний характер, а тому обчислення цих строків здійснюється однаково, незалежно від того, на чергових чи позачергових виборах обрано склад представницького органу чи посадову особу (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини), та дійшов висновку, що порядок обчислення скликань представницького органу місцевого самоврядування (ради), закріплений у статті 2 Закону № 1866, не відповідає частині першій статті 141 Конституції України, оскільки законодавчо визначений цим положенням порядок обчислення скликань сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком набуття повноважень депутатами на інший строк, ніж це передбачено Конституцією України.

Однак Конституційний Суд України у своєму Рішенні у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 136, частини третьої статті 141 Конституції України, абзацу першого частини другої статті 14 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 29 травня 2013 року № 2-рп/2013 зауважує, що наведене вище тлумачення положень частин першої, другої статті 141 Конституції України він давав до набрання чинності Законом України  «Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 1 лютого 2011 року № 2952--VI (далі – Закон № 2952).

Після набрання чинності Законом № 2952 положення частин першої, другої статті 141 Конституції України викладено в новій редакції, яка визначає строк повноважень депутатів відповідних місцевих рад та сільських, селищних, міських голів – п'ять років – лише у разі їх обрання на чергових виборах.

Чергові вибори місцевих рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах (частина третя статті 141 Конституції України).

Отже, із внесенням Законом № 2952 змін до Конституції України встановлені єдині вимоги щодо узгодженості в часі усіх чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

Необхідно також зазначити, що частиною другою статті 83 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» № 2487-VІ, який був прийнятий 10 липня 2010 року, встановлено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцева рада, сільський, селищний, міський голова, обрані на позачергових виборах, здійснюють свої повноваження до обрання нового складу ради, сільського, селищного, міського голови на наступних чергових місцевих виборах у порядку, встановленому Конституцією та законами України.

У зв'язку з викладеним, представницькі органи місцевого самоврядування, до яких проводились позачергові вибори протягом 2009 – 2012 років, неоднаково розуміли положення Закону № 1866, що спричинило неоднакове їх застосування.

Це призвело до того, що сьогодні в Україні діють переважно місцеві ради шостого скликання.

Так, Київська міська рада, депутати якої обиралися на позачергових виборах 25 травня 2008 року, діє як Київська міська рада шостого скликання.

Однак Тернопільська обласна рада, депутати якої обиралися на позачергових виборах 15 березня 2009 року, ідентифікує себе як Тернопільська обласна рада п'ятого скликання.

Орлівська сільська рада Покровського району Дніпропетровської області, діє як Орлівська сільська рада сьомого скликання, оскільки депутати Орлівської сільської ради шостого скликання були обрані на позачергових виборах, проведених 21 червня 2009 року – вже після ухвалення конституційним Судом України Рішення № 13-рп/2009.

Морська сільська рада Судацької міської ради Автономної Республіки Крим діє як Морська сільська рада сьомого скликання, оскільки депутати Морської сільської ради шостого скликання були обрані на позачергових виборах, проведених 20 вересня 2009 року.

Софіївсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, депутати якої були обрані на позачергових виборах 27 травня 2012 року, також діє як Софіївсько-Борщагівська сільська рада сьомого скликання.

При цьому зазначимо, що Крутобалківська сільська рада Новосанжарського району Полтавської області та Плесецька сільська рада Васильківського району Київської області працюють як сільські ради шостого скликання, хоча відповідно 2 серпня 2009 року та 19 червня 2011 року відбулися позачергові вибори до цих органів місцевого самоврядування.

Отже на сьогодні в Україні порушено єдиний порядок обчислення скликань всіх представницьких органів місцевого самоврядування (рад), передбачений статтями 1 та 3 Закону № 1866, і він не може бути поновлений внаслідок проведення в Україні відповідно до законодавства наступних чергових місцевих виборів, які за рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2013 відбудуться одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад чи голів, обраних на чергових виборах 31 жовтня 2010 року.

Комітет зазначає, що дане питання потребує законодавчого врегулювання і наголошує, що є різні шляхи його вирішення, а саме:

-    внести зміни до Закону № 1866, які передбачать поновлення єдиного порядку обчислення скликань всіх представницьких органів місцевого самоврядування (рад) – з відповідним дорученням місцевим радам привести свої рішення у відповідність із цим Законом;

-    виключити із Закону № 1866 положення, якими передбачається, що в Україні існує єдиний порядок обчислення скликань всіх представницьких органів місцевого самоврядування (рад) та передбачити, що обрання нового складу представницького органу місцевого самоврядування (ради) на позачергових виборах вважається наступним за черговістю скликанням цього представницького органу.

З метою підготовки народними депутатами України – членами Комітету якісного законопроекту та ухваленню виваженого рішення з цього питання, що сприятиме однаковому застосуванню положень Закону України «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» усіма місцевими радами, Комітет звернувся до Міністерства юстиції України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Української асоціації районних та обласних рад, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад з проханням висловити свою позицію з даного питання.