Проект Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (реєстр. № 9673) було обговорено 25 квітня під час «круглого столу» у Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

Як зазначалося представником розробника законодавчої ініціативи, проект Закону був підготовлений Міністерством юстиції України на виконання положень Національного плану дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 27 квітня 2011 року, та розроблений в рамках проведення адміністративної реформи.

Даним проектом Закону зроблена спроба оновити методологічний і регулятивний фундамент служби в органах місцевого самоврядування, що, на думку авторів законопроекту, сприятиме побудові в Україні професійної служби в органах місцевого самоврядування, яка забезпечуватиме ефективну діяльність органів місцевого самоврядування та надання ними якісних послуг громадянам.

Голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Олександр Омельченко поінформував присутніх, що на черговому засіданні Консультативної ради з питань місцевого самоврядування при Голові Верховної Ради України, яке відбулося 16 березня 2012 року за участю широкого кола муніципальної громадськості, представників місцевих рад та їх асоціацій, було прийняте рішення рекомендувати очолюваному ним Комітету узагальнити оголошені на цьому засіданні пропозиції та критичні зауваження до законопроекту для використання їх під час його підготовки до розгляду Верховною Радою України, та взяти до уваги пропозиції всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування щодо можливості повернення законопроекту суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Під час обговорення в рамках «круглого столу» було висловлено багато гострих критичних зауважень концептуального характеру до даного законопроекту від представників органів місцевого самоврядування всіх рівнів та всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування із застереженнями щодо неможливості прийняття його за основу при розгляді у першому читанні, оскільки розроблявся даний документ без участі представників асоціацій органів місцевого самоврядування (що є грубим порушенням Закону України «Про асоціації органів місцевого самоврядування») та тих, хто безпосередньо підпадатиме під дію відповідного закону у разі схвалення законопроекту.

Внаслідок такого підходу до нормопроектування, не зважаючи на об’єктивну потребу перегляду чинного Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», «якість» поданого законопроекту не дозволяє прийняти його за основу при розгляді парламентом у першому читанні, що було відмічено майже всіма виступаючими.

Зокрема, за словами багатьох учасників заходу, становлення правового інституту служби в органах місцевого самоврядування має відбуватись в напрямі забезпечення його автономного функціонування на власній законодавчій базі, в той час як представлений законопроект містить надмірну кількість відсилочних норм щодо регулювання питань проходження вказаної служби безпосередньо до Закону України «Про державну службу». Крім цього, було вказано на надмірне обмеження самостійності органів місцевого самоврядування при визначенні правил проходження служби в органах місцевого самоврядування, що є порушенням положень Європейської хартії місцевого самоврядування, а також на протиріччя положень законопроекту, зокрема в частині термінології, окремим положенням Конституції та інших законів України.

Багато нарікань було висловлено до запропонованої системи класифікації посад, яка не враховує в повній мірі, на думку виступаючих, обсяг завдань, функцій, рівень відповідальності різних рівнів посад. До того ж поділ посад на «виборні» і «адміністративні» негативно вплине на окреслення меж застосування законодавства про державну службу та про місцеве самоврядування при вирішенні питань щодо проходження служби в органах місцевого самоврядування.

Глибоке обурення з боку представників органів місцевого самоврядування викликав припис законопроекту, яким передбачається набрання ним чинності з 1 січня 2013 року, крім положень щодо оплати праці службовців органів місцевого самоврядування та їх соціальних гарантій, хоча саме вказані питання потребують нагального вирішення через вкрай низький рівень оплати праці в системі місцевого самоврядування. На сьогодні заробітна плата нижчих категорій посад службовців органів місцевого самоврядування, які становлять більшість на самоврядній службі, дорівнює оплаті праці технічних працівників. На думку учасників заходу, це є серйозною пересторогою розбудові в Україні дійсно професійної служби в органах місцевого самоврядування.

Насамкінець аналітичний висновок Ради Європи щодо відповідності даного законопроекту європейському законодавству представив експерт Програми Ради Європи «Посилення місцевої демократії та підтримки реформ місцевого самоврядування в Україні», професор Університету Париж І Сорбона-Пантеон п.Жерар Марку, який зазначив, що вказана Програма загалом підтримує ідею реформування місцевого самоврядування на відміну від представленого законопроекту. Зокрема було наголошено, що закладена у проекті концепція досить вузька і, в певному сенсі, є продовженням чинного Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», що не сприятиме розбудові такої публічної сфери управління як служба в органах місцевого самоврядування. Провідний європейський фахівець у сфері місцевого самоврядування ознайомив присутніх із значною кількістю зауважень і пропозицій до конкретних положень даного законопроекту, підготовлених за результатами ґрунтовного експертного дослідження.

Крім народних депутатів України у заході взяли участь експерти Ради Європи, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, представники громадськості, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, науковці тощо.

Підсумовуючи обговорення, Голова Комітету О.Омельченко висловив подяку всім учасникам заходу, партнерам Комітету та запевнив, що всі слушні зауваження до даного законопроекту будуть взяті до уваги при ухваленні Комітетом остаточних висновків з цього питання.