ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування

Протокол засідання № 149/12

23 травня 2012 року    

15 год. 00 хв.

м. Київ,

вул. Садова, 3 а, к. 416

Голова Комітету Омельченко О.О.

Секретар Комітету Гордієнко С.В.

Присутні: члени Комітету: Боднар О.Б., Сінченко В.М., Черноморов О.М., Демчишен В.В., Павленко В.В., Горбатюк А.О., Касянюк О.Р., Надоша О.В., Фомін О.В.

Відсутні: Ключковський Ю.Б., Петренко В.М., Подгорний С.П., Трайдук М.Ф., Єгоров О.М.

Відповідальні працівники секретаріату Комітету: Завідувач секретаріату     Малюга А.В., заступники Завідувача секретаріату Комітету: Данилюк О.А.,     Желтова О.М., головні консультанти: Дмитрук Л.В., Корнієнко Т.М., Шкуріна Л.Б., Федоренко Ю.В., старший консультант Гарбуз Ю.П.

Запрошені:

Магера А.Й. – заступник Голови Центральної виборчої комісії;

Охендовський М.В. – член Центральної виборчої комісії;

Андрійчук Ю.М. – голова Секретаріату Української асоціації районних та обласних рад;

Черниш І.Б. – головний спеціаліст Департаменту забезпечення взаємодії з Верховною Радою України та регіонами Секретаріату Кабінету Міністрів України;

Полонська О.Ю. – помічник Віце-прем’єр-міністра України, Міністра охорони здоров’я України Р.Богатирьової;

Рабошук Я.О. – аналітик Аналітичного центру Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України»;

Булгакова Г.В. – головний спеціаліст Департаменту з питань конституційно-адміністративного та соціального законодавства Міністерства юстиції України;

Черненко Л.Х. – Голова правління громадської організації «Українська асоціація бюро технічної інвентаризації»;

Сова Н.П. – начальник управління персоналу Міністерства інфраструктури України;

Тарасова Л.О. – директор Департаменту правового забезпечення Міністерства інфраструктури України;

Колісніченко В.Є. – завідувач сектору Управління по зв’язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування Апарату Верховної Ради України;

Коніщев В.П. – старший консультант Головного організаційного управління Апарату Верховної Ради України;

Коваленко А.В. – позаштатний консультант Комітету.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1. Про доручення Голови Верховної Ради України В.Литвина щодо внесення пропозицій Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування у зв’язку із численними зверненнями щодо строків проведення наступних виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради, які були обрані на позачергових виборах у травні 2008 року.

2. Про доручення Голови Верховної Ради України В.Литвина про розгляд постанови Центральної виборчої комісії від 08.05.2012 р. № 83 “Про пропозиції щодо вдосконалення Закону України “Про вибори народних депутатів України” та про внесення пропозицій Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

3. Про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо офіційного оприлюднення актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування) (реєстр. №10264, н.д. О.Кеменяш).

4. Про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (щодо патронатної служби) (реєстр. №9224, друге читання).

5. Про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (щодо визначення розподілу повноважень)(реєстр. №10274, друге читання).

6. Про проект Закону про технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна (реєстр. №10286, н.д. С.Осика, Ю.Воропаєв, О.Черноморов).

7. Про проект Закону про технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна (реєстр. №10286-1, КМУ, М.Азаров, визначений Президентом України як невідкладний).

***

СЛУХАЛИ: Голова Комітету О.Омельченко ознайомив членів Комітету з проектом порядку денного засідання Комітету та запропонував внести свої зауваження і пропозиції до нього.

Член Комітету О.Касянюк запропонував розглянути питання про зміну дати призначення позачергових виборів окремих сільських, селищних, міських голів (проектів постанов з реєстр. №№ 10369 – 10369-17 від 19.04.2012 р. та                    №№ 10487 - 10487-13 від 18.05.2012 р.).

Пропозицію підтримано.

Заступник Голови Комітету О.Черноморов вніс пропозицію змінити порядок розгляд окремих питань під час засідання Комітету.

Пропозицію підтримано.

Голова Комітету О.Омельченко вніс пропозицію присутнім визначитися шляхом голосування щодо прийняття порядку денного засідання Комітету в цілому з такою послідовністю питань:

1. Про проект Закону про технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна (реєстр. №10286, н.д. С.Осика, Ю.Воропаєв, О.Черноморов)

2. Про проект Закону про технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна (реєстр. №10286-1, КМУ, М.Азаров, визначений Президентом України як невідкладний)

3. Про доручення Голови Верховної Ради України В.Литвина щодо внесення пропозицій Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування у зв’язку із численними зверненнями щодо строків проведення наступних виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради, які були обрані на позачергових виборах у травні 2008 року.

4. Про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (щодо патронатної служби) (реєстр. №9224, друге читання)

5. Про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (щодо визначення розподілу повноважень)(реєстр. №10274, друге читання)

6. Про доручення Голови Верховної Ради України В.Литвина про розгляд постанови Центральної виборчої комісії від 08.05.2012 р. № 83 “Про пропозиції щодо вдосконалення Закону України “Про вибори народних депутатів України” та про внесення пропозицій Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

7. Про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо офіційного оприлюднення актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування) (реєстр. №10264, н.д. О.Кеменяш)

8. Про дату призначення позачергових виборів окремих сільських, селищних, міських голів (проекти постанов з реєстр. №№ 10369 – 10369-17 13 від 19.04.2012 р. та №№ 10487 - 10487-13 від 18.05.2012 р.)

УХВАЛИЛИ:

1.Затвердити порядок денний засідання Комітету в цілому.

ГОЛОСУВАЛИ: «За» – одноголосно.

Рішення прийнято.

1.

СЛУХАЛИ: інформацію заступника Голови Комітету О.Черноморова про проект Закону про технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна (р.№10286, н.д. С.Осика, Ю.Воропаєв, О.Черноморов).

Доповідач зазначив, що даний законопроект підготовлений Робочою групою Комітету з питань економічної політики відповідно до Постанови Верховної Ради України від 09.12.2011 №4153-VI «Про утворення робочої групи з опрацювання законодавчих пропозицій з питань інвентаризації об‘єктів нерухомості», до складу якої було залучено представників органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, органів виконавчої влади, керівників бюро технічної інвентаризації з різних регіонів України, представників Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування – народних депутатів України О.Черноморова і С.Гордієнка.

Доповідач зазначив, що Робочою групою були обговорені проблемні питання, які виникли при реалізації норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також пов’язані з відсутністю законодавчого поля щодо діяльності бюро технічної інвентаризації та взаємодії між  Державною реєстраційною службою і бюро технічної інвентаризації, висловлені концептуальні напрямки законодавчого врегулювання цих питань. Отримані від членів Робочої групи пропозиції опрацьовані та узагальнені у вигляді відповідного законопроекту.

У проекті Закону передбачається, що організацію та забезпечення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна в Україні здійснюють бюро технічної інвентаризації – комунальні підприємства за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна.

Законопроектом визначається компетенція центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства у сфері технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, перелік об’єктів нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації, та підстави проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна.

Проектом передбачено, що роботи з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна здійснюються за обов’язковою участю заявника або його довіреної особи, у присутності якого проводиться обстеження з обов’язковим підписанням ним відповідних документів.

Законопроект поділяє технічну інвентаризацію на первинну та поточну та визначає мету їх проведення.

Доповідач зазначив, що проведення технічної інвентаризації у випадку переходу права власності на об’єкт нерухомого майна не є обов’язковим, проводиться за домовленістю сторін договору.

У даному законопроекті визначено перелік документів на підставі яких буде здійснюватись технічна інвентаризація об’єктів нерухомого майна.

Інвентаризаційні справи, технічні паспорти, довідки-характеристики, довідки про відсоток готовності об’єктів нерухомого майна незавершених будівництвом, довідки про розрахунок часток тощо будуть складатися з матеріалів технічної інвентаризації.

Технічна інвентаризація об’єктів нерухомого майна, видача відповідних документів, надання відомостей про об’єкти нерухомого майна здійснюється за тарифами, затвердженими органами місцевого самоврядування.

Проект визначає, що дані технічної інвентаризації зберігаються на паперових та електронних носіях. Розпорядником інформації з архіву з технічної інформації є відповідний орган місцевого самоврядування. Доступ до архіву забезпечується шляхом надання інформації за письмовими запитами про отримання інформації.

Існуюча в законопроекті інфраструктура органів місцевого самоврядування, а також реалізація положень цього закону на базі комунальних підприємств бюро технічної інвентаризації не потребує видатків державного та місцевих бюджетів, оскільки може бути профінансоване за рахунок коштів бюро технічної інвентаризації, які залишаються в їх розпорядженні за підсумками діяльності після сплати податків та обов’язкових платежів.

Заступник Голови Комітету О.Черноморов ознайомив присутніх із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, в якому Управління висловлює низку зауважень до законопроекту з реєстр. № 10286, та вважає, що за основу у першому читанні доцільно прийняти поданий Кабінетом Міністрів України альтернативний законопроект з реєстр. № 10286-1. При цьому  Головне управління фактично залишається на своїй позиції, яку воно висловлювало раніше до законопроекту з реєстр. № 2788, вважаючи, що ним запроваджується монополія комунальних підприємств на підприємницьку діяльність, якою є інвентаризація об’єктів нерухомості.

Доповідач відзначив, що в законопроекті з реєстр. № 10286, підготовленому Робочою групою Комітету з питань економічної політики та поданому народними депутатами України Ю.Воропаєвим, С.Осикою і О.Черноморовим дотримано основоположні вимоги Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування до проблеми правового регулювання питань обліку та інвентаризації об’єктів нерухомого майна, що неодноразово висловлювалися на його засіданнях та полягають у наступному:

- збереження існуючої інфраструктури здійснення органами місцевого самоврядування та створеними ними підприємствами повноважень з обліку та інвентаризації об’єктів нерухомого майна;

- недопущення комерціалізації повноважень з обліку та інвентаризації об’єктів нерухомого майна, оскільки це може викликати негативні і тяжкі наслідки для життєзабезпечення населених пунктів і регіонів, неоднозначність баз даних про нерухомість, сприятиме реалізації корупційних схем, ущемлення інтересів громадян;

- неприпустимість конфіскації баз даних і матеріалів з інформацією про нерухоме майно, напрацьованих за більш ніж 80 років, що є власністю територіальних громад і використовуються для здійснення як власних, так і делегованих повноважень;

- віднесення повноважень з обліку та інвентаризації об’єктів нерухомого майна до категорії власних (самоврядних);

- врахування позиції органів місцевого самоврядування та їх асоціацій при напрацюванні нормативної бази регулювання питань обліку та інвентаризації об’єктів нерухомого майна.

Враховуючи вищесказане, та констатуючи однозначну підтримку законопроекту з р.№10286 органами місцевого самоврядування, їх асоціаціями із всеукраїнським статусом О.Черноморов запропонував до розгляду проект висновку Комітету з даного питання.

В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, працівники секретаріату Комітету, Я.Рабошук, Ю.Андрійчук.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про технічну інвентаризацію об‘єктів нерухомого майна (реєстр.№10286 від 29.03.2012), поданий народними депутатами України Ю.Воропаєвим, С.Осикою, О.Черноморовим за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету з питань економічної політики підготувати його до другого читання за участі представників Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування і врахувавши при цьому конструктивні положення альтернативного законопроекту, поданого Кабінетом Міністрів України.

2. З огляду на зміст альтернативних проектів законів України про технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна, прогнозовані наслідки їх прийняття для життєзабезпечення сіл, селищ і міст країни (в тому числі можливого незворотнього характеру), загрозу функціонування системи місцевого самоврядування в Україні як найближчої до людини ланки публічної влади та головної ознаки демократичного ладу, маючи на меті сприяння всебічному, об’єктивному і неупередженому розгляду проблем законодавчого регулювання питань технічної інвентаризації та обліку об’єктів нерухомості, звернутися до Голови Верховної Ради України В.Литвина з пропозицією надати Комітету можливість виступу із співдоповіддю при розгляді законопроектів за реєстр. №№ 10286, 10286-1 на пленарному засіданні Верховної Ради України та розповсюдити висновок Комітету щодо вказаних законопроектів серед народних депутатів України.

3. Доручити виступити із співдоповіддю при розгляді альтернативних проектів Законів України про технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна Секретарю Комітету, народному депутату України С.Гордієнку.

ГОЛОСУВАЛИ: «За» – 7 народних депутатів України, «Не брали участі в голосуванні» – 4 народних депутати України.

Рішення прийнято.

2.

СЛУХАЛИ: інформацію заступника Голови Комітету О.Черноморова про проект Закону про технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна (реєстр. № 10286-1, КМУ, М.Азаров, визначений Президентом України як невідкладний).

Доповідач поінформував присутніх, що даний законопроект розроблено на виконання підпункту 80.1.1 пункту 80 розділу «Реформування системи реєстрації прав власності» Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженої Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 187/2012, яким передбачено подання для внесення Президентом України як невідкладного проекту Закону України про технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна.

Проект Закону, за визначенням розробника, спрямований на усунення монополії комунальних підприємств у сфері технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна та врегулювання зазначених відносин відповідно до законодавства у сфері підприємницької діяльності, зокрема у проекті передбачається визначити: поняття технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, мету та порядок її проведення; суб’єктів, уповноважених на проведення технічної  інвентаризації  об’єктів  нерухомого  майна,   шляхом  запровадження ліцензування діяльності з виконання робіт у сфері технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна; підстави, за наявності яких проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна є обов’язковим; права та обов’язки суб’єктів у сфері технічної інвентаризації.

Аналіз тексту законопроекту дозволяє зробити деякі висновки, щодо запропонованого механізму здійснення технічної інвентаризації. Її дозволяється проводити за умови отримання ліцензії як приватним підприємцям так і юридичним  особам,  у  складі  яких  працює  не менше трьох виконавців робіт з технічної інвентаризації. При цьому за ініціативою Уряду до виконання згаданих  робіт  допускаються як громадяни України, так і іноземці та особи без громадянства. Вони повинні будуть проходити професійну атестацію, вносити за це плату, отримувати кваліфікаційні сертифікати, страхувати свою цивільну відповідальність, пов’язану із професійною діяльністю. Дані про виконавців заноситимуться до державного реєстру.

Слід відзначити, що проект допускає можливість участі у договорі на проведення інвентаризації сторонніх осіб, а не лише замовника і виконавця, при цьому сторонньою особою може виступати особа-платник, якщо замовник не оплачує роботи. Безпосередньо ж розмір і порядок оплати визначається на договірній основі за домовленістю сторін, хоча нормативи обчислення вартості встановлюються центральним органом виконавчої влади.

Матеріали технічної інвентаризації оголошуються власністю держави і повинні стати невід’ємною частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Доступ органів місцевого самоврядування до таких матеріалів (документів) буде неможливий взагалі. Допускається лише надання інформаційних витягів зі стислою інформацією про технічну характеристику нерухомого майна, і не в оперативному режимі, а за  спеціальною процедурою, встановленою Кабінетом Міністрів України та на підставі письмового запиту.

У Прикінцевих та перехідних положеннях Уряд пропонує внести зміни до низки інших законів України, зокрема виключивши із Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження виконавчих органів місцевих рад з обліку об’єктів нерухомого майна.

Також законопроект фактично приписує органам місцевого самоврядування припинити діяльність щодо проведення технічної інвентаризації та обліку нерухомого майна до 1 січня 2013 року, та безпосередньо зобов’язує комунальні підприємства передати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, створені ними за останні більш ніж 80 років матеріали технічної інвентаризації, що є об’єктами права комунальної власності, до територіальних підрозділів Міністерства юстиції України.

Детальний аналіз норм урядового законопроекту та доданих до нього матеріалів дозволяє привернути увагу до наступних ключових обставин, які безпосередньо пов’язані з предметом відання Комітету.

Суть законодавчих пропозицій зводиться до зламу і знищення існуючої системи обліку і технічної інвентаризації, що навіть за радянські часи здійснювалася на рівні виконавчих комітетів місцевих рад народних депутатів і створених ними підприємств. При цьому здійснювані повноваження оголошуються предметом комерційної діяльності на ринкових засадах конкуренції і досягнення прибутку, та виводяться з функцій найближчих до людей самоврядних органів влади та, відповідно, від будь-якого впливу громад. На переконання Комітету, яке він висловлював ще в дорученнях своїм представникам для роботи у складі робочої групи Комітету з питань економічної політики, технічна інвентаризація об’єктів нерухомого майна не може бути предметом комерції, а має залишатися чітко окресленою на рівні закону сферою діяльності органу місцевого самоврядування. Визначення параметрів нерухомості потребує жорсткої однозначності, єдиного підходу, відповідальності, які на організаційному рівні може забезпечити лише публічна система управління, що здійснюється через самоврядну ланку  влади.  В  іншому  разі,  за  логікою розробника законопроекту, з таким же успіхом в Україні повинні запровадити приватну систему реєстрації громадян, конкурентну систему державного обвинувачення в суді, визначити місця позбавлення волі як підрозділи юридичних осіб чи приватних підприємців, ліквідувати всю систему Державного управління справами, замінивши її стихією боротьби за прибуток між нескінченним числом господарюючих суб’єктів, позбавити комунального статусу метрополітени, кладовища, громадський транспорт, доручити наукову чи юридичну експертизу проектів нормативних актів органів влади суб’єктам підприємницької діяльності, а не їх секретаріатам, апаратам чи адміністраціям.

Жодних аргументів на користь знищення існуючої системи обліку і технічної інвентаризації нерухомості в поясненнях до урядовому законопроекту, окрім посилання на обумовленість часом та тверджень про позитивний характер усунення комунальної монополії, прозорість і конкурентне середовище ринку. Насправді всі останні тенденції розвитку світової економіки, особливо в умовах кризи, яскраво засвідчують, що усунення публічної влади від здійснення притаманних їй функцій призводять до монополії приватної, концентрації економічної влади в руках власників найбільших капіталів, негласних домовленостей і тіньових схем. Допуск іноземного капіталу, іноземців та осіб без громадянства до інвентаризації нерухомого майна, створеного багатьма поколіннями громадян України, лише сприятиме переходу реальних цінностей, якими виступають земля та нерухомість, до рук власників нічим не забезпечених надрукованих грошових знаків і їх замінників.

Комітету необхідно наполягти на удосконаленні існуючої системи обліку і технічної інвентаризації нерухомого майна та виступає проти спроб некомпетентного та не  перевіреного  життям  підходу  до  врегулювання такої складної суспільної сфери. Нагадаю, які серйозні проблеми постали перед громадянами і владою, коли наприкінці 2011 року намагалися без достатнього прорахунку та ігноруючи думку практиків запровадити державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень без участі місцевого самоврядування. І тільки втручання Верховної Ради України дозволило врегулювати ситуацію.

Як вказав доповідач, інформація, наведена у пояснювальній записці до урядового законопроекту не відповідає дійсності, суперечить фактичному матеріалу і може ввести в оману як депутатський корпус, так і громадян України.

Зокрема вказується, що законопроект з реєстр. № 10286-1 не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць. Але реалії свідчать про зворотнє – за інформацією, що надходить від органів місцевого самоврядування законопроект, у разі прийняття, матиме вкрай негативний вплив на розвиток адміністративно-територіальних одиниць, спроможність органів місцевого самоврядування виконувати передбачені повноваження за багатьма напрямами соціально-економічної діяльності, в тому числі за рахунок зменшення надходжень місцевих бюджетів на виконання власних самоврядних завдань, обсяги яких визначаються мільярдами гривень і які відтепер будуть вилучені з розпорядження громад, що в умовах нинішнього стану місцевих фінансів видається відвертим цинізмом та йде врозріз із загальносуспільними інтересами.

Законопроект містить ризики значних зловживань, кримінальних і корупційних схем. В тому числі за рахунок залучення так званих сторонніх осіб до укладення договорів на проведення технічної інвентаризації і надання їм можливості оплачувати договір замість замовника. Крупні будівельні компанії, увівши до штату трьох виконавців робіт з технічної інвентаризації, зможуть безпосередньо на своїх же об’єктах, або ж за домовленістю одна з одною проводити визначення, фіксацію і документування параметрів будівництва. З’являється можливість залучення так званих «фірм-метеликів» до проведення технічної інвентаризації з наступним їх зникненням і знищенням всіх отриманих матеріалів. Запровадження платної професійної атестації та її проведення атестаційними комісіями, склад яких визначатиметься центральним органом виконавчої влади, переносить на цей рівень всі корупційні ризики – отримання хабарів за атестацію десятків тисяч фахівців, котрі працюватимуть у цій галузі, отримання ліценцій, формування складу атестаційних комісій.

Ліквідація комунальної системи обліку та технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна призведе до звільнення осіб, які працюють на цій ділянці відповідальності місцевого самоврядування, тому законопроект безпосередньо стосується соціально-трудової сфери, зачіпаючи права та інтереси близько 30 тисяч фахівців.

Крім того законопроект мав би пройти консультації з муніципальною громадськістю – середовищем громадських організацій та експертів, які тісно пов’язані з проблематикою місцевого самоврядування. Також розробники законопроекту не взаємодіяли та не здійснювали консультацій з всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування, що прямо передбачено Законом України «Про асоціації органів місцевого самоврядування».

Намагаючись запровадити абсолютно нову систему технічної інвентаризації, автори законопроекту вирішили запропонувати у Прикінцевих та перехідних положеннях внести зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», взагалі вилучивши з повноважень органів місцевого самоврядування облік об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності. Хоча в основному тексті законопроекту, пояснювальній записці до нього про облік нерухомості, на відміну від технічної інвентаризації, не згадується і не наводиться жодних аргументів, з яких причин органи місцевого самоврядування усуваються від обліку нерухомості.

Також у Прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту робиться спроба вилучення всіх матеріалів технічної інвентаризації та обліку об’єктів нерухомого майна з власності територіальних громад шляхом прийняття норми закону, що зобов’язує бюро технічної інвентаризації передати їх до територіальних підрозділів Міністерства юстиції України у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.

Проте Конституція України не визначає бюро технічної інвентаризації суб’єктами права власності на майно територіальних громад і не наділяє їх повноваженнями позбавляти громади свого майна. Відповідними повноваженнями наділяються органи місцевого самоврядування, тому припис законопроекту про вчинення певних дій щодо майна громад є нікчемним. Також Конституція України (стаття 13) зобов’язує державу захищати права усіх суб’єктів права власності та встановлює рівність всіх без винятку суб’єктів права власності перед законом. Відповідно до частини третьої статті 321 Цивільного кодексу України «Примусове відчуження об’єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу». Таким чином закон має містити і підстави, і порядок передачі, чітко вказувати на суспільну необхідність, розкривати її зміст, забезпечувати безумовне відшкодування за об’єкти власності, і, очевидно, хоча б правильно зазначати суб’єкта права власності. Жодної із згаданих вимог в урядовому законопроекті щодо майна територіальних громад, яким є матеріали технічної інвентаризації та обліку, не дотримано. При цьому слід вказати, що навіть реквізиція, яка проводиться в умовах воєнного стану, відповідно до статті 353 Цивільного кодексу України передбачає наступне повне відшкодування власнику вартості майна і тільки конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно.

На переконання О.Черноморова суспільна необхідність полягає якраз у зворотньому – інформація про об’єкти нерухомого майна повинна залишатися у комунальній власності. Це пов’язано з тим, що саме органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за левову частку забезпечення життєдіяльності і належного функціонування сіл, селищ і міст. Мости, підземні переходи, шляхове господарство, інженерні комунікації, метрополітени, транспортні комунікації, школи, дитсадки, лікарні, поліклініки, будинки культури, обслуговування прибудинкових територій, багатоквартирних житлових будинків, проблематика містобудування, формування містобудівного кадастру, розвиток населених пунктів, розробка програм соціально-економічного розвитку, претензійна робота в судах із захисту прав місцевого самоврядування тощо. Все це потребує забезпечення оперативного цілодобового доступу до найрізноманітнішої і достовірної інформації про об’єкти нерухомості, причому в її історичному контексті і динаміці розвитку. Тому обсяг роботи з інформацією про нерухомість, яку виконують органи юстиції, особливо з параметрами, що відображає технічна інвентаризація, при всьому розумінні важливості діяльності з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, на порядок менший і не йде в жодне порівняння з колом завдань, які зобов’язані вирішувати і вирішують щоденно органи місцевого самоврядування.

Аналізуючи проблему забезпечення доступу територіальних підрозділів Міністерства юстиції України до інформації про нерухомість, яку впродовж десятиліть роботи накопичили органи місцевого самоврядування, можна відзначити, що законопроект народних депутатів містить абсолютно чіткий і зрозумілий шлях її вирішення – створення електронних копій архівних матеріалів. Цю роботу, за умови порозуміння з органами державної влади, можна було б виконати у стислі строки, створити ідентичні паперовим бази даних та забезпечити безперешкодний доступ органів державної реєстрації прав на нерухоме майно та інших зацікавлених суб’єктів до таких баз даних. Причому робити це не в режимі письмових звернень за отриманням окремих скорочених виписок, як це пропонують для органів місцевого самоврядування розробники урядового законопроекту, а в порядку оперативного цілодобового доступу до всіх електронних копій документів з можливістю позачергового і безвідмовного отримання у разі необхідності доступу до їх письмових оригіналів.

Заступник Голови Комітету О.Черноморов ознайомив присутніх із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, в якому Управління висловлює низку зауважень до поданого Кабінетом Міністрів України законопроекту з реєстр. № 10286-1, вважаючи його більш вдалим, ніж альтернативний законопроект з реєстр. № 10286, поданий народними депутатами України та вважає, що він може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Зважаючи на вищезазначені обставини, констатуючи цілковиту неприйнятність для системи місцевого самоврядування в Україні закладеного у законопроекті з реєстр. № 10286-1 механізму здійснення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, його невідповідність базовим положенням Конституції України щодо визнання і гарантування місцевого самоврядування та міжнародним зобов’язанням держави відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування, категоричне несприйняття концептуальних положень законопроекту органами місцевого самоврядування всіх регіонів держави, заступник Голови Комітету О.Черноморов запропонував до розгляду проект висновку Комітету з даного питання.

В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, працівники секретаріату Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 2 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про технічну інвентаризацію об‘єктів нерухомого майна (реєстр.№10286-1 від 10.04.2012), поданий Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду в першому читанні відхилити, доручивши Комітету з питань економічної політики врахувати його конструктивні положення при підготовці до другого читання альтернативного проекту Закону, поданого народними депутатами України Ю.Воропаєвим, С.Осикою, О.Черноморовим.

2. З огляду на зміст альтернативних проектів законів України про технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна, прогнозовані наслідки їх прийняття для життєзабезпечення сіл, селищ і міст країни (в тому числі можливого незворотнього характеру), загрозу функціонування системи місцевого самоврядування в Україні як найближчої до людини ланки публічної влади та головної ознаки демократичного ладу, маючи на меті сприяння всебічному, об’єктивному і неупередженому розгляду проблем законодавчого регулювання питань технічної інвентаризації та обліку об’єктів нерухомості, звернутися до Голови Верховної Ради України В.Литвина з пропозицією надати Комітету можливість виступу із співдоповіддю при розгляді законопроектів за реєстр.№№10286, 10286-1 на пленарному засіданні Верховної Ради України та розповсюдити висновок Комітету щодо вказаних законопроектів серед народних депутатів України.

3. Доручити виступити із співдоповіддю при розгляді альтернативних проектів Законів України про технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна Секретарю Комітету, народному депутату України С.Гордієнку.

ГОЛОСУВАЛИ: «За» – 7 народних депутатів України, «Проти» – 3 народних депутати України, «Утримався» – 1 народний депутат України.

Рішення прийнято.

3.

СЛУХАЛИ: інформацію Голови Комітету О.Омельченка про доручення Голови Верховної Ради України В.Литвина про внесення пропозицій Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування щодо строків проведення наступних виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради, які були обрані на позачергових виборах у травні 2008 року.

Доповідач поінформував, що до Комітету надходять численні звернення щодо строків проведення наступних виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради, які були обрані на позачергових виборах у травні 2008 року. При ухваленні рішення з даного питання необхідно враховувати норму, яка закріплена в Основному Законі України, що Україна є правовою державою (стаття 1), органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6), закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8), органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).

При цьому необхідно також зауважити, що згідно з пунктом 30 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить «призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування».

Пунктом 20 частини першої статті 92 Основного Закону встановлено, що організація і порядок проведення виборів визначаються виключно законами України.

Щодо ситуації, що склалася з виборами Київського міського голови та депутатів Київської міської ради О.омельченко акцентував увагу присутніх на тому, що позачергові вибори депутатів Київської міської ради та Київського міського голови, призначені Постановою Верховної Ради України від 18 березня 2008 року № 143-VI «Про призначення позачергових виборів депутатів Київської міської ради та Київського міського голови», відбулися 25 травня 2008 року.

Київський міський голова та депутати Київської міської ради набули повноважень на першій сесії новообраної Київської міської ради 3 червня 2008 року.

На момент проведення в Києві позачергових виборів 25 травня 2008 року чинною була Конституція України в редакції від 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від            8 грудня 2004 року № 2222-ІV.

Частиною першою статті 141 Основного Закону було передбачено, що депутати до складу міської ради обираються жителями міста строком на п'ять років.

Частиною другою статті 141 Конституції України було передбачено, що міського голову територіальні громади обирають строком на чотири роки.

При цьому слід зазначити, що Конституцією та законами України не було визначено строк повноважень, на який обираються депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови на позачергових виборах.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Київської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 141 Конституції України № 13-рп/2009 від 4 червня 2009 року було встановлено, що при обранні депутатів до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради чи сільського, селищного, міського голови на передбачених Конституцією України чергових та позачергових виборах на них поширюються відповідно п'ятирічний та чотирирічний строки повноважень.

При цьому варто зауважити, що Верховна Рада України, беручи до уваги, що депутати місцевих рад та сільські, селищні міські голови обрані 26 березня 2006 року та набули повноважень до 25 травня 2006 року – дня набрання чинності нової редакції абзаців першого та другого статті 141 Конституції України, 1 липня 2010 року Постановою № 2412-VI (проект Постанови реєстр. № 6592 від 29.06.2010 р., поданий народними депутатами України Коновалюком В.І. та Чечетовим М.В.) призначила чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на 31 жовтня 2010 року. На цю дату депутати місцевих рад та сільські, селищні, міські голови, обрані на чергових виборах 26 березня 2006 року, здійснювали свої повноваження близько чотирьох з половиною років. Постанова № 1648-VI від 20 жовтня 2009 року, якою чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів були попередньо призначені на 30 травня 2010 року та було передбачено, що дія цієї Постанови не поширюється на депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, обраних на позачергових виборах після 26 березня 2006 року, (проект Постанови реєстр. № 5097 від 21.09.2009 р., поданий Лавриновичем О.В. та Портновим А.В.), 16 лютого 2010 року була парламентом визнана такою, що втратила чинність.

У новій редакції Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10 липня 2010 року № 2487-VI частиною другою статті 83 було визначено, що «місцева рада, сільський, селищний, міський голова, обрані на позачергових виборах, здійснюють свої повноваження до обрання нового складу ради, сільського, селищного, міського голови на наступних чергових місцевих виборах у порядку, встановленому Конституцією та законами України».

При цьому абзацами першим та другим частини другої статті 14 цього Закону встановлено, що:

«Чергові вибори депутатів, сільських, селищних, міських голів проводяться одночасно на всій території України, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України.

Чергові вибори депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, вибори сільського, селищного, міського голови проводяться у зв'язку із закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень депутатів відповідних рад, сільських, селищних, міських голів».

Разом з цим пунктом 5 розділу ХІV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону було визначено, що «чергові вибори 31 жовтня 2010 року проводяться всіх без винятку сільських, селищних, міських голів, сільських, селищних, міських, районних у місті, районних та обласних рад, крім виборів Київського міського голови, Київської міської ради та Тернопільської обласної ради» (дане положення було прийняте як поправка до законопроекту, яку підтримали 256 народних депутатів України).

Отже, зазначеним положенням Закону було визначено, що чергові місцеві вибори в Україні проводяться одночасно, незалежно від того, обрані депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови на чергових чи на позачергових виборах та незалежно від дати набуття ними повноважень, за винятком двох місцевих рад (Київської міської та Тернопільської обласної) та Київського міського голови, які були обрані на позачергових виборах. Тобто цим Законом був передбачений випадок неодночасного проведення місцевих виборів.

Внаслідок прийняття Конституційним Судом України Рішення від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Закон України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV був визнаний неконституційним та втратив чинність.

На момент проведення чергових місцевих виборів 31 жовтня 2010 року чинною була Конституція України в редакції від 28 червня 1996 року, якою було передбачено, що депутати сільської, селищної, міської ради, сільські,  селищні та міські голови обираються строком на чотири роки, а також не було визначено строки, в які призначаються місцеві вибори. Тобто конституційний строк повноважень депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів зрівнявся.

П’ятирічний строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, та сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, встановлено Конституцією України після внесення до неї змін Законом України «Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 01.02.2011 р. № 2952-VІ.

Необхідно зазначити, що Законом № 2952-VІ стаття 141 Основного Закону доповнена новою частиною третьою та встановлено строк, в який мають відбутися чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів. Так частиною третьою статті 141 Конституції України встановлено, що «чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах».

При цьому зазначеним Законом розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України не був доповнений приписом щодо дати проведення наступних чергових місцевих виборів в Україні.

В контексті розгляду питання щодо строків проведення наступних виборів Київського міського голови варто взяти до уваги окремі рішення Конституційного Суду України:

- від 4 червня 2009 року № 13-рп/2009 у справі за конституційним поданням Київської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 141 Конституції України, у абзаці п’ятому пункту 3 мотиваційної частини якого, в підсумку аналізу положень Основного Закону (статті 1, частини другої статті 5, частини першої статті 38, статті 69, частини п'ятої статті 76, частини першої статті 103, частин першої, другої статті 141, частин першої, другої статті 77, пунктів 7, 28, 30 частини першої статті 85, пункту 1 частини першої статті 138), стверджується, що «на конституційному рівні закріплено принцип періодичності проведення виборів, застосування якого згідно з міжнародними актами є важливою складовою їх демократичності. Зокрема, у статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року (ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 року) вказано, що кожен громадянин повинен мати можливість голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах».

- від 12 травня 2009 року № 10-рп/2009 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 17 Закону України «Про вибори Президента України» та Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів Президента України».

Цим Рішенням Конституційний Суд України, зокрема, визнав такою, що не відповідає Конституції України, Постанову Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів Президента України» від 1 квітня 2009 року № 1214-VI, якою чергові вибори Президента України були призначені на 31 жовтня 2009 року.

Приймаючи своє Рішення Конституційний Суд України виходив з того, що при обчисленні строку повноважень Президента України та визначенні дати його чергових виборів повинні застосовуватися положення частин першої, п'ятої статті 103, частини першої статті 104 Конституції України, оскільки згідно з пунктом 7 частини першої статті 85 Основного Закону України до повноважень Верховної Ради України належить «призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією». Розділ II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2222-IV не містить приписів про застосування при визначенні дати виборів Президента України, що відбуватимуться після набрання чинності Законом № 2222-IV, положень частини п'ятої статті 103 Основного Закону України в попередній редакції, тому посилання у Постанові на статтю 58 Конституції України є безпідставним (абзац третій пункту 3.2 мотиваційної частини).

В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, працівники секретаріату Комітету, члени Центральної виборчої комісії.

Аналізуючи наведені вище положення народні депутати України – члени Комітету, а також запрошені на засідання, обговорювали різні шляхи вирішення питання призначення наступних виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради:

1. Оскільки чинною редакцією Конституції України встановлено, що «чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах» (частина третя статті 141), то чергові вибори депутатів Київської міської, Тернопільської обласної рад та Київського міського голови мали бути проведеними ще 31 жовтня 2010 року. Отже, їх необхідно було призначати одразу після внесення змін до Основного Закону України у лютому 2011 року.

За такої логіки можна вважати, що Верховна Рада України зволікає з призначенням зазначених виборів і має невідкладно привести цю ситуацію в конституційне русло та призначити чергові вибори депутатів Київської міської, Тернопільської обласної рад та Київського міського голови. Тоді наступні чергові вибори у зазначених адміністративно-територіальних одиницях мають призначатися у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку повноважень депутатів відповідних місцевих рад та міського голови.

2. Виходячи з того, що статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, чергові вибори Київського міського голови, депутатів Київської міської та Тернопільської обласної ради мають бути призначені у зв’язку з закінченням строку повноважень, на який їх обирали виборці на позачергових виборах: чотирирічного строку повноважень Київського міського голови – 3 червня 2012 року, п’ятирічного строку повноважень депутатів Київської міської ради – 3 червня 2013 року, п’ятирічного строку повноважень депутатів Тернопільської обласної ради – 19 березня 2014 року.

Необхідно зауважити, що у разі вирішення порушеного питання першим чи другим шляхом, в Україні чергові місцеві вибори будуть проводитись і в подальшому неодночасно.

3. Керуючись абзацом першим частини другої статті 14 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», якою передбачено, що чергові вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів проводяться одночасно на всій території України, а також частиною другою статті 83, якою передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцева рада, сільський, селищний, міський голова, обрані на позачергових виборах, здійснюють свої повноваження до обрання нового складу ради, сільського, селищного, міського голови на наступних чергових місцевих виборах у порядку, встановленому Конституцією та законами України, наступні чергові вибори депутатів Київської міської, Тернопільської обласної ради та Київського міського голови мають бути проведені одночасно з черговими місцевими виборами в останню неділю жовтня 2015 року.

Однак при цьому обрані на позачергових виборах депутати Київської міської ради та Київський міський голова, здійснюватимуть свої повноваження понад сім років, а депутати Тернопільської обласної ради – понад шість років.

Голова Комітету О.Омельченко вважає за доцільне також зауважити, що частиною третьою статті 14 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», якою визначаються види місцевих виборів та порядок їх призначення, передбачено, що «позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

При цьому вичерпний перелік підстав дострокового припинення повноважень місцевих рад та сільських, селищних, міських голів визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (відповідно статті 78 та 79).

Так статтею 78 зазначеного Закону визначено, що повноваження сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках, якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції та законів України, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом або якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені цим Законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання. За наявності зазначених підстав, рішення суду про визнання актів ради незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради Верховна Рада України може призначити позачергові вибори відповідної місцевої ради.

Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті ради за наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, та в інших випадках можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму.

Водночас частиною шостою статті 78 визначено, що сільська, селищна, міська, районна в місті рада, щодо якої місцевим референдумом прийнято рішення про дострокове припинення повноважень, а також місцева рада, щодо якої Верховна Рада України прийняла рішення про призначення позачергових виборів, продовжує діяти до обрання нового складу відповідної ради.

Статтею 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено вичерпний перелік підстав дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови.

При цьому статтею 79 Закону передбачено, що у разі звернення голови з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень; припинення його громадянства; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених цим Законом; визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер; його смерті повноваження голови припиняються достроково з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт, та відповідна особа звільняється з посади.

Повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради з підстав порушення ним  Конституції або законів України, прав і свободи громадян, незабезпечення ним здійснення наданих йому повноважень, – з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень.

Якщо ж за наявності рішень суду про визнання розпоряджень чи дій сільського, селищного, міського голови незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково у зв’язку з призначенням Верховною Радою України позачергових виборів, питання про призначення яких може порушуватися відповідною місцевою радою або головою обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації, – повноваження голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних виборах.

Також необхідно зауважити, що частиною першою статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що «повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону».

Аналіз вищезазначених положень Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України та рішень Конституційного Суду України дають підстави вважати, що питання призначення виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради перебуває в полі правової невизначеності, і тому воно перейшло в політико-правову площину.

У зв’язку з вищесказаним, Комітет дійшов висновку, що рішення щодо призначення виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради може бути прийняте внаслідок розгляду відповідного питання Головою Верховної Ради України, Першим заступником і заступником Голови Верховної Ради України та головами депутатських фракцій та групи.

ГОЛОСУВАЛИ: «За» – 10 народних депутатів України, «Утримався» – 1 народний депутат України.

Пропозицію підтримано.

4.

СЛУХАЛИ: інформацію Першого заступника Голови Комітету О.Боднар про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (щодо патронатної служби) (реєстр. №9224, друге читання).

Доповідач поінформувала, що за результатами розгляду у першому читанні даний законопроект був прийнятий парламентом за основу 15 листопада 2011 року, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування було доручено доопрацювати його з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Доповідач звернула увагу присутніх, що до законопроекту було подано 9 пропозицій народних депутатів України, 3 з яких пропонується врахувати, 1 – врахувати по суті, 1 – врахувати з редакційним уточненням, 1 – врахувати частково, 3 – відхилити.

Зокрема, Комітетом пропонується уточнити назву законопроекту, виклавши її в такій редакції: «Про внесення змін до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» щодо патронатної служби. Також підтримано з редакційним уточненням пропозицію народного депутата України Ю.Кармазіна, яка унеможливлює створення у складі апарату міністерства патронатної служби віце-прем’єр-міністра України, якщо він займає посаду міністра. Ця пропозиція співпадає по суті з пропозицією народного депутата України Ю.Мірошниченка, який з аналогічною метою пропонує внести зміни до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади». Однак положення статті 116 Регламенту Верховної Ради України не дозволяють цього зробити, оскільки суб’єкт законодавчої ініціативи і Верховна Рада України, приймаючи законопроект з реєстр. № 9224 за основу, не передбачали внесення жодних змін до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Перший заступник Голови Комітету О.Боднар запропонувала до розгляду проект висновку Комітету за наслідками розгляду в другому читанні прийняти даний законопроект в другому читанні та в цілому.

В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, працівники секретаріату Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 123  Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» щодо патронатної служби (реєстр. № 9224), внесений Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду в другому читанні прийняти в другому читанні і в цілому.

2. Доручити виступити на пленарному засіданні Верховної Ради України при розгляді цього питання Першому заступнику Голови Комітету, народному депутату України О.Боднар.

ГОЛОСУВАЛИ: «За» – одноголосно.

Рішення прийнято.

5.

СЛУХАЛИ: інформацію Перший заступник Голови Комітету О.Боднар про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (щодо визначення розподілу повноважень) (реєстр.№10274, КМУ, М.Азаров).

Доповідач поінформувала, що за результатами розгляду у першому читанні даний законопроект був прийнятий парламентом за основу 15 травня 2011 року, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування було доручено доопрацювати його з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

За результатами роботи Комітетом до розгляду законопроекту у другому читанні підготовлено порівняльну таблицю, яка містить 5 пропозицій, що надійшли від народних депутатів України, 2 з яких враховано, а 3 – відхилено. Зокрема Комітетом пропонується уточнити назву законопроекту, виклавши її в такій редакції: «Про внесення змін до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» щодо визначення розподілу повноважень».

Перший заступник Голови Комітету О.Боднар запропонувала до розгляду проект висновку Комітету щодо прийняття законопроекту з реєстр. № 10274 в другому читанні та в цілому.

В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, працівники секретаріату Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 123 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Кабінет Міністрів України»  (реєстр. № 10274) за результатами розгляду в другому читанні прийняти в другому читанні та в цілому.

2. Доручити виступити на пленарному засіданні Верховної Ради України під час розгляду цього питання Першому заступнику Голови Комітету, народному депутату України О.Боднар.

ГОЛОСУВАЛИ: «За» – одноголосно.

Рішення прийнято.

6.

СЛУХАЛИ: інформацію Голови Комітету О.Омельченка про доручення Голови Верховної Ради України В.Литвина про розгляд постанови Центральної виборчої комісії від 08.05.2012 р. № 83 “Про пропозиції щодо вдосконалення Закону України “Про вибори народних депутатів України” та про внесення пропозицій Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, працівники секретаріату Комітету, члени Центральної виборчої комісії А.Магера, М.Охендовський.

Заступник Голови Центральної виборчої комісії А.Й. Магера та член Центральної виборчої комісії М.В. Охендовський представили постанову ЦВК від 08.05.2012 р. № 83 «Про пропозиції щодо вдосконалення Закону України «Про вибори народних депутатів України» та поінформували народних депутатів України, що запропоновані зміни до зазначеного Закону спричинені рішеннями Конституційного Суду України від 4 квітня 2012 року № 7-рп/2012 у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 22 Закону України «Про вибори народних депутатів України» стосовно рівномірного віднесення закордонних виборчих дільниць до всіх одномандатних виборчих округів, які утворюються на території столиці України – міста Києва, та від 5 квітня 2012 року № 8-рп/2012 (справа про висування кандидатів у народні депутати України за змішаної виборчої системи), а також певними неузгодженостями та прогалинами у тексті зазначеного Закону. Низка положень законопроекту стосується визначення або перерозподілу окремих повноважень Центральної виборчої комісії та окружних виборчих комісій для оптимізації їх роботи.

В обговоренні запропонованих Центральною виборчою комісією пропозицій щодо вдосконалення Закону України «Про вибори народних депутатів України» взяли участь присутні на засіданні народні депутати України – члени Комітету.

Всебічно обговоривши питання, враховуючи позицію членів Центральної виборчої комісії щодо необхідності внесення запропонованих нею змін до закінчення роботи десятої сесії Верховної Ради України шостого скликання, Комітет вирішив:

- підтримати пропозиції Центральної виборчої комісії щодо вдосконалення Закону України «Про вибори народних депутатів України»;

- підтримати внесення народними депутатами України – членами Комітету О.Р.Касянюком та іншими відповідного законопроекту про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» на розгляд Верховної Ради України відповідно до Регламенту Верховної Ради України.

ГОЛОСУВАЛИ: «За» – 7 народних депутатів України, «Проти» – 2 народних депутати України, «Утрималися» – 2 народних депутати України.

Пропозицію підтримано.

7.

СЛУХАЛИ: інформацію заступника Голови Комітету В.Сінченка про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо офіційного оприлюднення актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування) (реєстр. №10264, н.д. О.Кеменяш).

Доповідач зазначив, що основною метою зазначеного законопроекту, за визначенням суб‘єкта права законодавчої ініціативи, є уточнення правил доведення до відома населення актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також приведення Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” у відповідність до законів України “Про доступ до публічної інформації”, “Про інформацію”, “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” у частині забезпечення права громадян на інформацію щодо діяльності органів місцевого та регіонального самоврядування.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до частини одинадцятої статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, якими чітко визначити, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення шляхом їх опублікування у офіційних виданнях і друкованих засобах масової інформації відповідних органів та розміщення на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування в глобальній інформаційній мережі Інтернет (у разі наявності останніх) у термін не більше чотирнадцяти днів з дня прийняття.

Необхідно наголосити на тому, що поза увагою у проекті залишились питання оприлюднення правових актів, наприклад, обумовленість набрання чинності нормативно-правовими актами всіх органів та посадових осіб (а не тільки рішень місцевих рад) їх офіційним оприлюдненням, обов’язок друкування повного і автентичного тексту правового акту, можливість набрання чинності неопублікованими актами, наслідки застосування нечинних актів, правила оприлюднення правових актів іншими способами, зокрема, правила доведення правового акту до відома осіб, яких він стосується  тощо. 

Доповідач ознайомив присутніх із висновком Головного науково - експертного управління Апарату Верховної Ради України, в якому Управління висловлює низку зауважень до законопроекту, зокрема щодо його неузгодженості з Законом України  “Про засади регуляторної діяльності у сфері господарювання” та пропонує за результатами розгляду у першому читанні повернути даний законопроект на доопрацювання суб‘єкту права законодавчої ініціативи.

В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, працівники секретаріату Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати Верховій Раді України відповідно до пункту 3 частини  першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (щодо офіційного оприлюднення актів органів місцевого самоврядування) (реєстр. №10264) повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

2. Визначити співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народного депутата України – заступника Голови Комітету Сінченка В.М. 

ГОЛОСУВАЛИ: «За» – одноголосно.

Рішення прийнято.

8.

СЛУХАЛИ: інформацію члена підкомітету з питань виборчого законодавства та об’єднань громадян О.Касянюка про дату призначення позачергових виборів окремих сільських, селищних, міських голів (проекти постанов з реєстр. №№ 10369 – 10369-17 від 19.04.2012 р. та №№ 10487 – 10487-13 від 18.05.2012 р.).

Доповідач звернув увагу присутніх на необхідності змінити дату проведення позачергових місцевих виборів, не допускаючи її суміщення з проведенням чергових виборів народних депутатів України. Також він вказав на необхідність врахування зауважень Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до постанов Верховної Ради України, прийнятих Верховною Радою України 17 травня 2012 року, щодо необхідності переглянути дату проведення позачергових місцевих виборів з метою розведення у часі виборчих процесів з парламентських виборів та позачергових місцевих виборів.

В обговоренні питання взяли участь: присутні народні депутати України, М.Охендовський.

В ході обговорення було відзначено наступні фактори, які необхідно врахувати при вирішення питання щодо дати проведення позачергових місцевих виборів:

- ОБСЄ/БДІПЛ, Конгрес регіональних і місцевих влад Ради Європи за наслідками звіту місії спостереження за виборами 26 березня 2006 року рекомендують організовувати місцеві вибори окремо від парламентських;

- Законом України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” не передбачено, що у разі одночасного проведення місцевих виборів з виборами народних депутатів для їх підготовки та проведення голосування і підрахунку голосів використовуються виборчі дільниці, створені для проведення парламентських виборів;

 - виборчими законами не передбачено можливість проводити парламентські та місцеві вибори одними дільничними виборчими комісіями, тобто у разі одночасного проведення парламентських та місцевих виборів буде створюватись два склади дільничних виборчих комісій у визначеному відповідним законом порядку. При цьому Законом про парламентські вибори також передбачено, що до складу окружної чи дільничної виборчої комісії не можуть входити кандидати, які балотуються на інших виборах, їх уповноважені чи довірені особи, офіційні спостерігачі. Тому при одночасному проведенні парламентських та місцевих виборів можуть виникнути проблеми з підбором фахових кандидатур для утворення дільничних виборчих комісій.

- виборчі процеси з парламентських та місцевих виборів мають організовуватися незалежно один від одного, голосування має проводитися в різних приміщеннях для голосування, тому досягти економії бюджетних коштів для їх організації внаслідок одночасного проведення не вдасться. При цьому в окремих населених пунктах можуть виникнути складнощі з підбором приміщення, у якому може проводитись голосування.

З огляду на вищевказані обставини, О.Касянюк запропонував проект висновку Комітету з даного питання.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати Верховній Раді України під час розгляду проектів постанов з реєстраційними номерами від 10487 до 10487-13, у яких передбачено дату призначення виборів “28 жовтня 2012 року”, змінити її на “5 серпня 2012 року”.

2. Звернутися до Верховної Ради України з пропозицією змінити у постановах про призначення позачергових виборів, що були прийняті парламентом України     17 травня 2012 року, але на сьогодні ще не підписані Головою Верховної Ради України і не набрали чинності, а саме про призначення позачергових виборів:

         - Зарожненського сільського голови (Зарожненська сільська рада Чугуївського району Харківської області) (реєстр. №10369)

         - Борівського сільського голови (Борівська сільська рада Шевченківського району Харківської області) (реєстр. №10369-1)

         - Дружбівського сільського голови (Дружбівська сільська рада Іванівського району Херсонської області) (реєстр. №10369-2)

         - Тінистівського сільського голови (Тінистівська сільська рада Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим) (реєстр. №10369-3)

         - Хом'яківського сільського голови (Хом'яківська сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області) (реєстр. №10369-4)

         - Одрадокам'янського сільського голови (Одрадокам'янська сільська рада Бериславського району Херсонської області) (реєстр. №10369-5)

         - Світличненського сільського голови (Світличненська сільська рада Варвинського району Чернігівської області) (реєстр. №10369-6)

         - Пекарівського сільського голови (Пекарівська сільська рада Сосницького району Чернігівської області) (реєстр. №10369-7)

         - Тарашанського сільського голови (Тарашанська сільська рада Глибоцького району Чернівецької області) (реєстр. №10369-8)

         - Доротищенського сільського голови (Доротищенська сільська рада Ковельського району Волинської області (реєстр. №10369-9)

         - Челядінівського сільського голови (Челядінівська сільська рада Ленінського району Автономної Республіки Крим) (реєстр. №10369-10)

         - Чорнянського сільського голови (Чорнянська сільська рада Каховського району Херсонської області) (реєстр. №10369-11)

         - Волосовецького сільського голови (Волосовецька сільська рада Летичівського району Хмельницької області) (реєстр. №10369-12)

         - Петриковецького сільського голови (Петриковецька сільська рада Волочиського району Хмельницької області) (реєстр. №10369-13)

         - Нестеровецького сільського голови (Нестеровецька сільська рада Дунаєвецького району Хмельницької області) (реєстр. №10369-14)

         - Топорівського сільського голови (Топорівська сільська рада Ізяславського району Хмельницької області) (реєстр. №10369-15)

         - Адамівського сільського голови (Адамівська сільська рада Врадіївського району Миколаївської області) (реєстр. №10369-16)

         - Богодухівського міського голови (Богодухівська міська рада Богодухівського району Харківської області) (реєстр. №10369-17)дату проведення виборів на “5 серпня 2012 року”.

3. Доручити виступити на пленарному засіданні Верховної Ради України з цього питання народному депутату України, члену Комітету О.Р.Касянюку.

ГОЛОСУВАЛИ: «За» – 8 народних депутатів України, «Утрималися» – 3 народних депутати України.

Рішення прийнято.