10079

Про проект Закону України про державну програму запровадження електронного голосування

(реєстр. № 10079  від  17.02.2012)

Комітет за дорученням Голови Верховної Ради України розглянув проект Закону України про державну програму запровадження електронного голосування (реєстр. № 10079 від 17.02.2012), поданий народним депутатом України Тищенком О.І.

Законопроектом пропонується визначити «загальні правові засади та напрямки, на основі яких повинні відбуватися подальші зміни виборчого законодавства з метою правового врегулювання електронного способу голосування і підрахунку голосів на виборах та референдумах, а також у повному обсязі забезпечення і захист виборчих прав громадян при здійсненні голосувань». При цьому пропонується передбачити, що електронне голосування – це спосіб волевиявлення громадян на основі інформаційних та комунікаційних технологій, що охоплює різні форми голосування та здійснюється за допомогою мережі Інтернет з використанням біометричних параметрів або цифрового підпису особи.

Комітет Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України у своєму висновку зазначає, що внесення цього законопроекту без фінансово-економічного обґрунтування не узгоджується з частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України. Разом з цим не дотримана вимога частини восьмої статті 90 Регламенту, згідно з якою зміни до інших законів, необхідні для реалізації його положень, повинні викладатись у розділі «Перехідні положення» цього законопроекту або в одночасно внесеному його ініціатором окремому законопроекті.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних коштів у поточному та наступних бюджетних періодах, та повідомляє, що Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту.

Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції інформує, що законопроект не належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства ЄС.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило низку зауважень до законопроекту та вважає, що за результатами розгляду у першому читанні його доцільно відхилити.

Народні депутати України – члени Комітету зауважили, що законопроектом, зокрема, пропонується, щоб виборці могли обирати спосіб голосування (стаття 7): традиційно за допомогою паперових бюлетенів на конкретних виборчих дільницях у визначений для цього день, або скориставшись електронною технологією голосування з використанням кінцевих електронних пристроїв будь-якої виборчої дільниці чи використовуючи власні технічні можливості (мобільний телефон, персональний комп’ютер тощо). Передбачається, що Центральна виборча комісія має визначити час, протягом якого може відбутися таке голосування, що не узгоджується з положеннями Конституції України, пунктом 20 частини першої статті 92 якої визначено, що організація і порядок проведення виборів і референдумів визначаються виключно законами України. Отже, окрім фінансових витрат, пов’язаних з організацією голосування виборців паперовими бюлетенями, потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету створення необхідних умов для забезпечення можливості здійснення електронного голосування.

Законопроектом також передбачається наявність у єдиному комп’ютерному реєстрі виборців закритих полів з біометричними параметрами або електронним підписом кожного конкретного виборця, які відкриватимуть доступ до системи голосування тільки шляхом розпізнання введених ним власних ідентифікаторів (частина п’ята статті 5), однак автор не згадує про необхідність внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний реєстр виборців».

Відповідно до запропонованих у законопроекті положень у процесі здійснення електронного голосування ідентифікація виборця даватиме йому доступ до його особистого файлу в системі електронних голосувань, до якої він через електронне повідомлення матиме можливість ввести цифровий ідентифікатор обраного ним кандидата чи питання, що він підтримує, та в подальшому контролювати відсутність несанкціонованих змін прийнятого ним рішення. Хоч автором і пропонується передбачити кримінальну відповідальність за порушення таємності волевиявлення громадянина, в тому числі за замах на несанкціоновані втручання і фальсифікації в особистому електронному файлі виборця, однак запропоновані положення не зможуть забезпечити таємність голосування, тобто гарантовано захистити виборця від розголошення його волевиявлення.

У підсумку обговорення положень законопроекту народні депутати України – члени Комітету дійшли згоди, що за суспільно-політичних умов, які склались на сьогодні в Україні, буде неможливим забезпечити довіру суспільства до встановлених результатів електронного голосування, тому законопроект не може бути підтриманим і до порушеного автором питання варто повернутися в подальшому, при комплексному вдосконаленні виборчого законодавства України.

Заслухавши інформацію голови підкомітету з питань виборчого законодавства та об’єднань громадян Подгорного С.П., запрошених на засідання осіб, всебічно обговоривши питання, з’ясувавши позицію народних депутатів України – членів Комітету та враховуючи висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Комітет ухвалив:

1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про державну програму запровадження електронного голосування (реєстр. № 10079) за наслідками розгляду в першому читанні відхилити відповідно до пункту 2 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України.

2. Доручити виступити на пленарному засіданні Верховної Ради України зі співдоповіддю з цього питання голові підкомітету з питань виборчого законодавства та об’єднань громадян, народному депутату України Подгорному С.П.