СТЕНОГРАМА

комітетських слухань   на тему: "Проблеми малих міст  при проведенні реформи місцевого самоврядування та бюджетної децентралізації"

від 22 травня 2015 року

 

Веде засідання Голова Комітету  з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування С.В.ВЛАСЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! Вибачте, за невелике запізнення, але були важливі голосування в залі Верховної Ради.

По-перше, я би хотів привітати всіх  сьогоднішніх учасників наших комітетських слухань з питань проблеми малих міст при проведенні реформи місцевого самоврядування та бюджетної децентралізації. Насправді ми в комітеті неодноразово обговорювали проблематику так званих малих міст України. Я би сказав невеликих міст України. І ми неодноразово відзначали, що насправді село, селище і місто районного значення в принципі є і повинно бути рушійною силою і децентралізації, і місцевого самоврядування. І насправді представники малих міст повинні бути тим, за ради кого це робиться. І вони повинні бути локомотивом цього процесу.

Тому я ще радий всіх вас бачити тут у нас. Я дуже сподіваюся, що у нас відбудеться відверта але професійна розмова з тих питань, які виникають у зв'язку з проведенням децентралізації. Що ми обговоримо ті нагальні і реальні проблеми, які є. Що ми їх зафіксуємо в рекомендаціях наших комітетських слуханнях, які будуть в подальшому розглянуті нашим комітетом і схвалені комітетом.

При цьому, звертаю увагу на те, що у нас достатньо стислий регламент роботи. Тому я просив би всіх  дотримуватися під час виступу дотримуватися регламенту. І ще раз побажати всім плідного обговорення тих проблем, які у нас є, і з метою пошуку виходу, і з метою пошуку тих шляхів, які зможуть нам допомогти зробити децентралізацію більш ефективною. Дякую.

І запрошую до слова Павла Генріховича Козирєва.

 

КОЗИРЄВ П.Г. Я, дякую, Сергій Володимирович, і запевняю, що точно буде професійною розмова. Тому що, ну, не дуже часто така кількість реальних практиків міських голів збирається разом. І я передусім хотів подякувати нашому комітету рідному місцевого самоврядування, персонально вам, Сергій Володимирович, за те, що почули нашу ініціативу, яку прийняв з'їзд міст районного значення...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про "почую кожного" я вже десь чув.

 

КОЗИРЄВ П.Г. Ну, в принципі, це добре, коли слух гострий.

Отже, почули нашу ініціативу з'їзду міст районного значення, який відбувся 12 лютого і який ініціював проведення комітетських слухань з нашої проблематики як раз. Там на ньому присутні були понад 120 міських голів міст районного значення з всієї країни. Ми, я хочу  підтримати, ми зажди, міста районного значення, вважали себе найбільш зацікавленими і найбільшим авангардом реформи місцевого самоврядування в країні. Ми бачили, що найбільше можливостей і потужний розвиток отримає саме наш рівень місцевого самоврядування в результаті реформи.  Ми навіть 2013 року провели щорічну конференцію малих міст і її темою було, що малі міста – це є епіцентр реформи місцевого самоврядування. В 2014 році ми вже, відчуваючи, що реформа буде йти, проводили конференцію на тему: "Єдиний голос місцевого самоврядування – єдина країна". Тому що зараз, на етапі різних важливих змін, дуже важливо, щоби, перше, цей голос був і він був бажано єдиним. Ми піднімали тоді і питання роботи національного конгресу місцевого самоврядування.

Отже, зараз ми можемо сказати, що по проведенню реформи, по її дистанції виникли певні нюанси, не зовсім пішло так, як  ми собі уявляли і як ми бачили і так як ми пропонували. В зв'язку із тим виникли, на жаль, для міст районного значення додаткові загрози і виклики, частина з них вже є, але  частина, ну, скажімо так, наближається з приходом 1 січня 2016 року. Саме тому ми були змушені ініціювати цей з'їзд, бо ми відчували серйозну напругу і проблеми, пов'язані з діяльністю на нашому рівні.

Ми вже тоді сказали, в лютому місяці, що з нашої точки зору зараз це вже стає зрозумілим, що добровільне об'єднання технічно до виборів 25 жовтня провести не можливо і не буде воно тотальним, це вже стає зрозумілим з практики по різних областях процесу підготовки добровільного об'єднання громад. Через те ми повинні розуміти який же буде вихід з цієї ситуації, тому що ми, так, як і, думаю, більшість  розуміємо, що перенесення місцевих виборів може, його ніхто не буде вітати і воно може дестабілізувати ситуацію.

Іншими словами, що ж тоді робити, бо 1 січня 16-го року невідворотно насувається. І тоді ми на з'їзді запропонували розглянути, як вихід із ситуації, надання містам районного значення, кома, і селищам, які є районними центрами, статусу міста обласного значення, як технічне вирішення проблеми, як крок вперед в реформі, в деяких напрямках.

Перше. Це все ж таки дозволяє запобігти колапсу системи, якщо все піде зараз так, як зараз, він відбудеться на рівні міст районного значення з 1 січня 16-го року. В різних сенсах цього слова і в  адміністративному, і в муніципальних послугах, і в бюджетних напрямках.

Друге. Чому це крок вперед в реформі? Тому що це дозволяє підготувати і вже в дії обкатати нову інфраструктуру, яка необхідна для об'єднаних громад, які так чи інакше, але будуть виникати саме навколо міст районного значення.

І третє. Це створить додаткові мотиви для об'єднання. Ми бачимо зараз по практиці, що районний рівень влади, отримавши додаткові гроші, став, ми цього не очікували. Ми думали, що буде на рівні сільських голів більше спротив, зараз і це тенденція, ми обговорювали, по всій країні зараз іде проблема саме на рівні районів. Вони не хочуть робити цю децентралізацію, не хочуть об'єднання. І в нас є загроза, що з 1 січня 2016 року замість очікуваної децентралізації ми отримаємо навпаки, централізацію. Тобто всі послуги на території будуть надаватися, крім прибирання і вивозу сміття, будуть надаватися районними державними адміністраціями.

І друга ініціатива, яка була висунута на з'їзді міст районного значення – це запропонувати Міністерству фінансів провести моніторинг саме по містам районного значення, що відбулось з їхніми бюджетами і що відбувається з їхніми бюджетами по результатам внесення змін до Бюджетного кодексу наприкінці минулого року.

Я сподіваюсь, що і одна, і друга ініціатива знайде відображення  в матеріалах, підсумкових матеріалах наших слухань. Ми будемо про  це просити, тому що моніторинг на дистанції дуже важливий. Ми знаємо, звідкіля ми відштовхнулися, ми знаємо, де ми хочемо опинитися і в якому вигляді, так? Але дуже важливо, щоби на дистанції був моніторинг, і ми дивилися, чи туди взагалі йде процес, куди ми очікуємо.

Я вже казав, тут дуже багато практиків є, і повірте, вони пред'являть, я подивився по виступаючих, багато аргументів, які не просто слова, вони вистраждані життям і нашою роботою. Тут є міські голови, по 2-3 терміни поспіль які працюють, і те, що вони будуть казати… Це так життя триває. І це…

Я би попросив почути таку позицію. Я думаю, що буде багато аргументів і проти. Є одне "але". Розумієте, за часів України понад 20 міст вже, а я думаю, ну, це цифра не точна, я думаю, що більше, отримали статус "місто обласного значення". Три міста от нещодавно, тижні два тому. По всіх прикладах тих міст і тих рішень ми бачимо, перше, що ці міста демонструють розвиток. Вони звільнились від багатьох пут, які заважали розвитку міста районного значення. І саме найголовніше, ми бачимо по цих прикладах, що з тими районами, в яких розташовані ці міста, нічого не сталося. Вони далі працюють, далі існують і далі живуть. Тобто є позитивний і успішний досвід вирішення питань розвитку міст районного значення і територій через надання статусу міст обласного значення. Тому сподіваюся, що такі ініціативи наші будуть почуті і підтримані.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Генріхович.

Шановні колеги, у нас є попередній список людей, які записалися на виступ. Але всі, хто бажає виступити, будь ласка, прошу звертатися до нашого секретаріату. І ми будемо формувати список виступаючих. Єдине що, я просто хотів би звернути вашу увагу, що згідно з регламентом ми би планували завершити близько 3-ї, 3.30 – максимум. 15–15.30. Тому ще раз прохання до всіх: шановні колеги, дотримуйтеся регламенту. Регламент до 7 хвилин на виступ. І виступ обговорень – 3–5 хвилин.

А я запрошую до слова народного депутата України, голову підкомітету з питань адміністративних послуг, державних символів та  нагород нашого комітету Олександра Володимировича Дехтярчука.

Будь ласка, Олександре.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Шановні керівники, надзвичайно приємно бачити сьогоднішнє серйозне представництво. І за дорученням пана Сергія наш підкомітет організовував, сприяв організації сьогоднішнього зібрання.

Мета нашого зібрання – не зосередити увагу навколо поняття статус місто обласного значення, а привернути в першу чергу увагу до тих проблем, в яких опинилися сьогодні міста районного значення. Адже давайте відверто казати: міста районного значення опинилися поза контекстом в значній мірі територіальної реформи. Адже Закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад" є доволі проблематичним саме для міст районного значення. Хотілося б почути вас, почути ваші думки з приводу того.

Перше. Оцінки законопроекту про добровільне об'єднання громад, позиції районної влади і співпраці з районними владами в контексті Закону "Про добровільне об'єднання громад".

Другий момент. Окремо підкомітет звернувся до Міністерства фінансів з пропозицією вивчити реальний фінансовий стан, фінансове забезпечення міст районного значення, адже, мабуть, не стільки цікавий статус, який не зрозуміло, який буде після завтра, коли адміністративно-територіальна реформа буде проведена, як ті преференції, які, власне, і дає статус міст обласного значення, аби забезпечити відповідне функціонування установ і організацій на території міста. Так я розумію? Це і є головною десь вимогою.

Тому ми запросили представника Міністерства фінансів. Хотілось почути ваші запитання, і будемо намагатися отримати на них ґрунтовні відповіді, вислухати кожного.

Хотілося, щоби наша розмова стосувалася всіх аспектів. Знаєте, колись відомий вислів: важливо бачити сам процес, а не себе в цьому процесі. Тому хотілось би, щоб ми стали  над процесом, і віднестися з розумінням до представників громад, які  ми представляємо. Не бачили контекст наступних виборів, як ми його дуже часто, народні депутати, зараз спостерігаємо активізацію певних процесів у Верховній Раді, бо скоро місцеві вибори, і, вибачте, закон ні в які двері не входить. Але от дуже активна є його підтримка, бо так треба, треба гарно виглядати перед виборцями.

Давайте ставити на мету представництво наших територіальних грома, і обговоримо відверто, щиро всі пропозиції, і будемо шукати спільно вихід із Міністерством фінансів, з казначейством і іншими структурами з цієї ситуації, яка склалась на сьогоднішній день.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександре Володимировичу.

І я запрошую до слова теж Олександра Володимировича, але вже Слобожана, заступника виконавчого директора – директора Центру аналізу та розробки законодавства Всеукраїнської асоціації "Асоціація міст України".

Будь ласка, Олександр Володимирович.

 

СЛОБОЖАН О.В. Доброго дня, шановний голово, шановні учасники!

Ну, по-перше, дозвольте висловити подяку за вчасний і потрібний захід.

По-друге, я хотів би закцентувати на цьому для учасників заходу, що профільний комітет на минулому тижні підтримав важливі пропозиції до проекту основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік. Зокрема, там є частина значна, яка стосується малих населених пунктів, це дуже важливо. І по-друге, члени цього комітету є на даний момент співавторами одного із законопроектів, які теж певним чином дозволить врегулювати ті конфліктні ситуації, які склалися після прийняття Бюджетного  та Податкового кодексів. Отже я коротко зупинюся на  проблемах і на тих перспективах, які є на сьогоднішній день в бюджетному забезпеченні територіальних громад.

Ви знаєте всі, що процес прийняття змін до  бюджетного та податкового законодавства був дуже складний, дуже швидкий темп був, тому деякі неузгодженості виникли в остаточних текстах, які були опубліковані. І, на жаль, це спричинило певні конфлікти між органами  місцевого  самоврядування та органами державної влади районного рівня.  Найбільше насправді це торкнулося проблем, ці проблеми торкнулися малих міст. Ну в першу чергу були випадки відмови в запровадженні плати за землю, відмови в адмініструванні певних місцевих зборів. Дуже швидко 15 січня були внесені зміни. Всі керівники фракцій коаліції підписали цей законопроект. він був в одноденний термін ухвалений і вдалося техніко-юридично  поправити ці питання. Але все-одно почали виникати конфлікти, коли  окремі районні ради за рахунок трансфертів для малих населених пунктів  передбачали видатки на так звані делеговані повноваження в соціально-культурній сфері меншими за їхні фактичні потреби. Це по-перше.

А по-друге, ми фіксували випадки, коли і в деяких територіях вони, на жаль. до цього часу наявні. Тому  я звернув увагу на цей законопроект, якими є співавтори члени цього профільного комітету, коли намагаються вилучили із комунальної власності територіальних громад малих населених пунктів заклади соціально-культурної сфери і передати їх у власність… районну власність. Отже на сьогодні механізм  забезпечення цих закладів він двоєдиний: або через трансферти з районного бюджету, або напряму з районної ради. Один і другий механізм передбачалися як для… як механізми для стимулювання процесів об'єднання.

Чому виник законопроект 22… 2402, який передбачає певним чином посилення цього механізму фінансування у зв'язку з тим, що на запити малих населених пунктів почалися відмови. І ви знаєте низку законопроектів, які були ухвалені саме в забезпеченні того належного рівня фінансування цих закладів соціально-культурної сфери. Тобто це питання ще потребує свого вдосконалення, воно є на даний момент актуальним.

З іншого боку, ми фіксували, що нові запровадження джерела і це є теж на сьогоднішній день проблемою по окремим малим населеним пунктам дали приріст. Це стосується так званого місцевого акцизу. Є проблема в тому, що багато хто зараз його не освоїв виходячи з того, що законодавчі ініціативи є про те, щоб відібрати цей місцевий акциз у базового рівня села, селища, міста районного значення у яких є цей ресурс і перерозподілити їх на найвищий рівень. Правління асоціації прийняло відповідні рішення, не підтримується воно базовим рівнем це рішення, ми сподіваємося, що цього вдасться уникнути. Тому що по тим населеним пунктам, де це є вагомим джерелом вони можуть зараз із загального фонду здійснювати ті видатки, і ми б хотіли теж почути офіційне роз'яснення Міністерства фінансів про те, щоб вони не боялися здійснювати ці видатки. Бо до них звертаються, кажуть у вас все одно відберуть це джерело, не заключайте проекти, не фінансуйте дороги і в такому плані.

Наступна проблема, вона більш такого технологічного характеру. Ми вдячні Міністерству фінансів, що на рівні великих міст вона остаточно вирішена, а от на рівні міст малих вона, на жаль, ми отримали офіційний лист, що в цьому напрямку працюють. Вона стосується з врахування державного мита і надходження від адміністративних послуг – це теж є джерело.

Наступна проблема стосується адміністрування плати за землю. Ми теж хотіли б, щоб це знайшло своє відображення.

І на завершення. Я хотів би звернути увагу, що у малих населених пунктів, коли раніше були субвенції, відповідні, спеціального фонду в них  лишилися залишки і лишилися залишки по екологічному податку і треба було їм повернути ці кошти, оскільки вони мають їх освоювати.

Документи, рекомендації підготовлені дуже якісно, ми вдячні за це і очікуємо на підтримку комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Володимировичу.

Я б єдине на щоб хотів звернути увагу всіх виступаючих, що у нас присутня заступник начальника управління планування місцевих бюджетів Міністерства фінансів України Олена Володимирівна Гоголь. Олена Володимирівна, я прошу вас фіксувати всі питання, які є. Ми надамо вам слово, для того, щоб ви змогли відповісти на всі ті питання, які лунають з боку як представників місцевих органів влади, так і представників громадських організацій і членів нашого комітету.

А я запрошую до слова Анатолія Васильовича Повара, міського голову міста Олевськ Житомирської області.

Будь ласка, Анатолій Васильович.

 

ПОВАР А.В. Добрий день, шановні колеги. Дякую за те, що запросили нас поспілкуватись, для того, як навести лад в нашій державі, особливо у містах районного значення, де на мою думку дуже, дуже багато проблем. Це добре, що Комітет по самоврядуванню взяв на себе таку функцію, де нас почують.

Але на сьогоднішній день самий більший противник реформ сталося так –  районна рада і районна державна адміністрація. Я думаю, що мої колеги сільські, селищні голови, які підуть і будуть сторонніками реформ, вони тоже оказалось стали на сторону тих, етіх самих, районних рад і районних державних адміністрацій, тоже не хочуть… То в мене прохання одне, для того, щоб керівника правітєльства, депутати Верховної Ради взяли під особистий контроль ці речі і присікли відповідним, прийняли, законом, для того, щоб воно було… стоп зробили.

Ми відповідаємо на даний час за всі події, які відбуваються в наших населених пунктах. У нас отняли гроші, ми ні ж чим не можем зробити, іде борьба сама за ресурс, за кошти, хто їми буде управлять. А хто буде надавать послугу, це мало кого цікавить.

І я думаю, щоб не займати час, наша держава третього Майдану не витримає. Якщо він вже станеться, це вже буде ето самоє. Але є саме основне, такий стимул. І якщо ми десь у чомусь не встигаємо щось зробити, то дайте містам районного значення місто обласного значення. Тобто получити цей статус, і побачите, наскільки буде краще, і держава получить прогрес на розвиток.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановний Анатолій Васильович.

Я вам мушу сказати, що комітет якраз, Павло Генріхович згадував, що на минулому пленарному тижні було прийнято рішення надати статус міста обласного значення трьом містам. Але позиція  комітету полягає у наступному: ми розглядаємо індивідуальні пакети документів, які до нас приходять за станом на сьогоднішній день. І в залежності від того, які умови в кожному місті районного значення, чому місто районного значення те чи інше просить стус міста обласного значення, комітет визначається. Тому на сьогоднішній день працює така процедура. Якщо ви пропонуєте цю процедуру змінити, давайте це обговорювати. Сказати сьогодні, що це буде так чи це буде не так, ну, я би особисто на себе відповідальності не взяв.

Тому… Але знову таки, пропозиція прозвучала, ми її почули, ми для того і зібралися, щоб висловити все, що можемо з цього питання.

А я запрошу до слова народного депутата України, нашого колегу Сергія Володимировича Кудлаєнка. Це народний депутат, заступник голови нашого комітету.

Будь ласка, Сергій Володимирович.

 

КУДЛАЄНКО С.В. Дякую, Сергій Володимирович.

Доброго дня всім! Дійсно, відчувається  сьогодні такий пасивний настрій, кінець тижня! Але хочу всіх привітати із святом чудотворця Миколая, і сподіваюсь, що сьогоднішнє свято і наш бадьорий настрій все ж таки дасть можливість нам реалізувати  той законопроект, ті закони, про які ми сьогодні говоримо, і про об'єднання громад, і про децентралізацію.

Шановні колеги, дійсно, я відчуваю, тому що сам пропрацював в органах місцевого самоврядування, що ви сьогодні всі приїхали сюди з якоюсь, напевно, надією на те, що ми почуємо ті проблеми, з якими ви сьогодні, які ви сьогодні намагаєтесь вирішити на своїх місцях. І на жаль, під час  оцих розмов, які ми говоримо, про передачу повноважень, ми сьогодні повинні все ж таки констатувати той факт, що сьогодні, дійсно, буде відбуватися, і щиро реально про це говорити, що будуть відбуватися і щиро про це реально говорити, що будуть відбуватися відповідні виборчі процеси на місцях.

Але буквально декілька слів, що за результатами змін до Бюджетного кодексу, ви знаєте, що на місцях пропонується залишати майже майже  60  відсотків податків на доходи від фізичних осіб.

Якщо проаналізувати перший квартал, деякі місцеві бюджети вже відчули суттєве збільшення  фінансових ресурсів, але набагато  хто ще на сьогоднішній день залишились на тому ж рівні, що й були.

Логіка об'єднання вона полягала в тому, що нам необхідно об'єднати не просто там якісь громади, і ми розуміємо, що немає сенсу з'єднувати дві… два села, два райони області, тому що…  ми розуміємо, бідні, бідні, да, які вони абсолютно фінансово не підкріплені. Тому що від цього ситуація абсолютно ні в чому не зміниться. І ми сьогодні… наше завдання – це те, що ми  сьогодні повинні збалансувати місцеві бюджети для виконання повноважень, які на сьогодні  чітко, на жаль. не  визначені, і ви самі не розумієте, яким чином це робити. Тому тут важливим є поточний аналіз місцевих бюджетів, тому що у різних громад сьогодні ми маємо, на жаль,  різні доходи, різні надходження. Ну і звичайно від цього різний підхід до реалізації тих проблем, з  якими сьогодні звертаються до вас люди. 

На місця  передається цілий мпектр соціальних послуг у сферах освіти, медицини, інфраструктури ……  та інші. Але на жаль,  на все це для того, щоб забезпечити  якісно, необхідно мати відповідні фінансові ресурси.

Окремий блок, я хотів би  зупинитися, про адміністративні послуги. І колега попередній виступаючий про це сказав, що сьогодні  мало кого цікавить надання якісних послуг, всі… сьогодні є боротьба відповідно за  фінансовий ресурс. Але адміністративні послуги  і сьогодні є відповідні  законопроект , які ми втілюємо в життя, вони потребують колосальних ресурсів: інформаційних, кадрових. Відповідно і відповідної стандартизації для того, щоб ми мали  ну  принципи надання цих послуг в кожному районі, там містах обласного значення, щоб були відповідні стандарти і щоб …….. саме за цими стандартами.

Звичайно нам необхідно,  щоб  територіальні громади надали свою здатність для того, щоб все ж таки взяти на себе додаткові повноваження і сьогодні, напевно, проблема також виникає в тому, що немає чіткої позиції, нема чіткого роз'яснення, яким чином втілювати в життя саме ці законопроекти. Тому сьогодні для нас надзвичайно важливо  отримати від вас відповідні доручення для того, щоби  реалізація цих проектів, виконання цих законів вона полягала комплексному підході всіх гілок влади, в тому числі депутатів Верховної Ради.

Я вам дякую. Готовий відповідати на запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович.  Я думаю, запитання, якщо будуть до кого, то ми їх залишимо на потім.

А зараз до слова запрошується народний депутат України, наш колега, не член нашого комітету, але людина, яка має до місцевого самоврядування безпосередній стосунок, Ігор Степанович Насалик.

 

НАСАЛИК І.С. Всім доброго дня! Мені легше говорити буде, міський голова два терміни, а як депутат Верховної Ради  три терміни.

Ну перше хотів би сказати, що взагалі, не правильно була вибудувана система децентралізації, до якої ми йдемо. Спочатку повинні були сформуватися самодостатні громади. Що значить самодостатні? В першу чергу, це його економічні можливості. Бо коли три села зібралися, випили і сказали, тепер ми одна громада, а в них коефіцієнт самодостатності 001, то це не є самодостатність громади. Самодостатність громади, коли це не менше 09 коефіцієнт його забезпеченості. Тільки після повинні були вже передані повноваження, які вони виконують і як вони мають саме виконувати, і тільки після цього наділення фінансовими можливостями.

Ми пішли абсолютно іншим шляхом. Тобто так рахували, що це правильно і зробили перші кошти, які дали громадам, але вони попали в районні ради про які ви говорили. Тепер районні ради через цей фінансовий інструмент села і міста залишили практично без фінансування, і "добрий вечір в вашій хаті". Тобто навпаки децентралізація зіграла в самому, в територіально-адміністративній реформі негативний крок на мій погляд і на погляд тих міських голів, і сільських голів з якими ми спілкувалися. Крім того, отрималось так, що основний податок на акциз, а він якраз і складає от додатковий… а його майже, майже 2,3, він як правило не попадає ні в села, ні в селища, оскільки там заправок практично немає, попадає в районну раду.

І саме основне, що немає… чи особливо міста якраз, малі міста, не маючи великих власних доходів от зараз появився дуже великий дисбаланс. Який саме? Постанова про індексацію заробітних плат є? Правда? А виплачувати вам заробітні плати немає в чому. От і появився дисбаланс, що міста обласного підпорядкування чи інші міста, які мають ці доходи можуть виплачувати індексацію, яка з кожного місяця росте. Наприклад, там в січні ця індексація 180… в лютому 180 тисяч, ну, по Калушу, місто там… квітень – це майже 600 тисяч, а в травні вже майже мільйон. Так, ми маємо можливість і виплачуємо. А що робить Рогатин, звідки він буде оплачувати ці кошти, коли в нього власних доходів немає?

І тоді виходить, що в одному місті, де знаходиться районна лікарня, можуть лікарям оплачувати, а в міській… оплачувати, а в районні не оплачують і в містах районного значення не оплачують. Так само стосується вчителів і ваших бюджетників, тобто органів місцевого самоврядування. Вони як сиділи без індексації, так і знаходяться на цьому…

Тому якщо є можливість, Сергій Володимирович, щоб все-таки Мінфін розглянув це питання, і не робив такий дисбаланс в тому процесі, який іде по індексації на сьогоднішній день.

Тому, шановні друзі, я підтримую повністю Сергія Володимировича і Павла Генріховича про те, що 25 жовтня вибори не відбудуться на новій територіальній основі. І якщо відбудуться, тільки у вигляді якихось, можливо, експериментів. Ну, зараз говорять про те, що Конституцію опрацюють. От вчора відбулося засідання між депутатської групи. Сергій Володимирович, вчора було в нас міжфракційне об'єднання по місцевому самоврядуванню, де також вибрали напрямки, щоб депутати і по фракціях освічували весь процес, яким займається і ваш комітет, і всіх інших. То ми, в дійсності, працюють, і дали таке, що до 10-го червня взагалі дадуть всі зміни до Конституції, які там відбудуться…  Ну, сумніви є, але надія вмирає остання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перед голосуванням за зміни до Конституції.

 

НАСАЛИК І.С.  Так, я зрозумів, в першому….

Тому приділіть величезну увагу, бо це – ваше майбутнє, від того, як ви поформуєте самоспроможні громади.

Я хочу от  на завершення просто  сказати, що вони розуміли, що ми створюємо самоспроможні громаду, то вам дадуть кошти. Кошти не дадуть, бюджет не зміниться кардинально від того, який він був у 2014-ому, у  2015-ому чи 2016-ому. Взагалі децентралізація направлена на те, щоб зменшити  видатки бюджету, а не збільшити її. Але в крайньому разі, ви станете тими людьми, які зможуть ефективно управляти тими засобами,  які у вас є.  Тому продумайте над оцією основною основою – будування самоспроможних громад.

Дякую, Сергій Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Степанович. Єдине, що можу зазначити, що насправді і під час прийняття Закону про бюджет на цей рік і під час внесення змін до бюджету, комітет неодноразово висловлював свою позицію щодо того перекосу в бюджетній так званій децентралізації, яка відбулася. Ми неодноразово зверталися і до відповідного профільного комітету, і до Кабінету Міністрів України з тим, що те, як запропонована система фінансування, де в принципі основну роль відіграють обласні, районні, пробачте,  державні адміністрації. Що ця система є такою, що, ну, принаймні дуже сильно б'є по правах малих міст, сіл і селищ. Звичайно, міста обласного підпорядкування і обласні центри, ну, почувають себе трошки краще в такій системі, бо вони мають значно більше і інші важелі ніж ті, які мають малі міста. Тобто просто, щоб ви, як представники місцевого самоврядування це розуміли. Це абсолютно принципова позиція комітету, підтримана консенсусом. І ми будемо завжди відстоювати те, про що ми задекларували.

Я би хотів  запросити до слова Миколу Трохимовича Федорука, нашого колегу, голову підкомітету з питань місцевих органів виконавчої влади та територіального устрою. Будь ласка, Микола Трохимович.

 

ФЕДОРУК М.Т. Дякую, Сергій Володимирович. Перш за все хочу сказати, що наш комітет розглядає питання про надання містам статусу міст обласного значення. І позиція комітету в цьому, ми жодному місту не відмовили не дивлячись на ті параметри. Тому що у нас в цьому, взагалі, по великому рахунку у нас в державі немає Закону про адміністративно територіальний устрій. В Конституції лише записано перелік областей. Але ми ідемо на те і у нас є різний різнобій. Наприклад, до останнього часу, до минулого ще, коли ми у минулому скликанні працювали, було лише на території Тернопільської області лише одне місто обласного значення це Тернопіль. Ми дали Чорткову. А зараз два міста – Бережани, хоч там  6 тисяч населення, і Кременець. 

З чого ми виходимо. А параметри такі, що місто має мати 50 тисяч населення і мати перспективу розвитку, така діюча на сьогоднішній день постанова Верховної Ради УРСР. Але цього правила, як правило, ніхто не дотримувався, тому що в нас є місто, вже раніше прийнято, місто обласного значення Чоп, в якому 6 тисяч  населення, Моршин – так само, до речі.

Тому питання: чим пов'язано от бажання стати містом обласного значення? Зрозуміло, з тим, що ми свідомо, коли готували Закон про добровільне об'єднання громад, ми свідомо йшли на те, щоби дати стимули для об'єднання і розуміємо, що об'єднуватися мають навколо міст, саме ваших міст громади. Сьогодні, не секрет, сільські і селищні голови не хочуть цього, по великому рахунку, якщо називати, крім адміністрацій. Тому що адміністрацій районних рад після об'єднання не буде і вони зникнуть із системи управління нашою державою. І чому не хочуть сільські і селищні голови? Їм сьогодні легше, як кажу відповідально, показувати на Київ, показувати на область те, що не дають грошей, немає, і вони більше нічого зробити не можуть, коли 90 відсотків в них, вони – дотаційні, на зарплату не вистачає коштів  у сільських і селищних радах.

І цей закон, який ми приймали от і комітет розглядав і був таким, доопрацьовував його в друговому читанні, він стимулював з тим, щоб  зробити союзниками сільських і селищних голів, назвавши їх, ліквідувавши сільські ради, але залишивши там старости з функціями, які він поєднає і сільської ради, і сільського голови, і залишивши його виборною посадою і членом виконкому об'єднаної громади.

Що стосується пропозиції того, щоб скопом всім містам дати міста районного значення, я не впевнений в тому, що це підтримає Міністерство фінансів. Я кажу, якщо це зробити, що підтримується – буде опір, це треба розуміти. Як допомогти? На даному етапі, якщо є бажання кожного міста і документи прийдуть в комітет, я обіцяю, що ми абсолютно підтримаємо.

Ми йдемо …… от і Сергій Володимирович. Абсолютно. Там навіть є такі речі, що от висновки, що там десь на грані це можна робити, ми завжди йдемо на те, щоб зробити містами обласного значення, розуміючи, що сьогодні є і чим викликана ця ситуація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Микола Трохимович.

Я запрошую до слова Юрія Анатолійовича Бова, міського голову міста Тростянець Сумської області. Будь ласка.

 

БОВА Ю.А. Добрий день, шановні присутні!  Я почну з того, щоб подякувати за Закон "Про добровільне об'єднання громадян" і яка суть цього закону.

Суть цього закону перекладається у тому, щоб передати повноваження органів державної влади на органи місцевого самоврядування первинного рівня, тобто районні… міста районного значення, сільські, селищні, міські ради. По суті.  Тому що управління освітою, школами, управління закладами позашкільної освіти, управління медициною відбувається сьогодні через райдержадміністрації.

Сьогодні… те, що говориться, що зараз іде якась реформа на рівні міст обласного значення, ну, давайте не юлити, там реформа лише фінансова, тобто підвищили лише фінансову спроможність міст обласного значення, вони отримали крім ПДФО ще й акцизи. Насправді, жодних повноважень і покращень послуг людям на рівні міст обласного значення не стало, тому що вони де отримували послуги, там і отримують. Саме тому йде завдання сьогодні: послуги щоб люди, які отримують сьогодні в рай адміністраціях або їдуть із села в районний центр, отримували ближче до себе, на відстані 20-25 кілометрів.

Щодо  вашої останньої, я трошки зіб'юся свого виступу, з останньої тези, що не треба всіх загалом об'єднувати. Така суть закону, який ви прийняли сьогодні, всім ….. надати статус обласного значення. Всім! Тільки громадам, які укрупнилися, надати статус.

50 відсотків громад, які будуть сьогодні за вже попередніми перспективними планами, ну, хай 9 відсотків, це громади, які будуть утворені навколо міст районного значення. Тобто місто районного значення виступає магнітом сьогодні, яке по-любому буде навколо себе об'єднувати 2-3-5 сіл, тягнути за собою їх і мати статус.

Але що відбувається? Якщо  говорити відверто, давайте уявімо таку абстракцію, що об'єдналися і до 1-го… до 15-го липня ніхто не подасть ніяких перспективних планів у Мінфін. Тобто ніхто субвенцію вже сьогодні не заложить в бюджет, Державний бюджет на 2016 рік і громади не отримають фінансових коштів з 01.01.2016  року, щоб надавати ці функції, пожежна охорона, ГАСКи і пішло, і пішло інше, щоби в громаді це все зробити.

Що, по суті, треба зробити? Елементарно, ми сьогодні просимо лише одного, ми всі бачимо і, я думаю, бачать шановні народні депутати, що той процес разговоров навколо децентралізації сьогодні заходить в тупик і дуже некрасиво через місяць будуть виглядати, починаючи від Президента, від уряду і закінчуючи депутатами Верховної Ради, дуже некрасиво перед міжнародною спільнотою. Україна є країною втрачених шансів і оцей шанс нам ніхто зараз не пробачить, останній шанс нам дали, ну, я не знаю, будемо кредити і все інше.

Ми сьогодні – ваша опора на місцях по децентралізації, ми хочемо це зробити, ми  хочемо допомогти, але є дві загрози. Перша загроза – ви  уже віддали кошти  60 відсотків на рівні районних рад, яких вони раніше не мали. Ви дали їм більший фінансовий мішок, яким вони тепер спекулюють чи роздають кому захочу, кому дам, кому не дам – сільським головам для того, щоб вони саботували сьогодні реформу. Вони сьогодні говорять: "Дайте нам тепер прожити в тих умовах, як ми сьогодні є". У них нормальна заробітна плата – значно більша, ніж у голів міст районного значення, повірте, при нульовій відповідальності фактично, це перше.

Друге, ви сьогодні.... фактично адміністрації, районні ради зрозуміли, вони розуміють, що їх не буде і ніяка альтернатива їм не пропонується, і ви сьогодні даєте їм очолювати районні групи там якісь і так далі. Ну, сам себе ніхто не заріже, це надо бути, ну, зовсім, я не знаю… Харакірі робити.

Саме тому це абсолютно не логічно. Проаналізуйте склад сьогодні обласних рад, які покликані провести цю реформу. В тих обласних радах 2-3 міського голови, все інше – чиновники райадміністрації, там обладміністрації і тому подібне. Кому цікаво це робити?

Наступне, який є взагалі з цього всього вихід сьогодні? Давайте уявимо, вибори, підходять вибори, жодна громада, я переконаний  в цьому, бо я порахував, мінімум, ну, за різними оцінками, асоціація каже: 68 днів, я порахував – ну, не получається 68, 113 днів треба для того, щоб провести об'єднання. Все. Ми вже шанс втратили, сьогодні забуксували навіть ті міста, які дали ініціативу, забуксували, тому що нема перспективних планів: стоп, підожди, давай вернемося назад, а знову громадські слухання і все інше. Сьогодні є два шляхи або політичний шлях зробить Верховна Рада, Президент і уряд і це дуже просто. Сьогодні дати громадам розробити перспективні плани, на рівні обласних адміністрацій, обласних рад затвердити їх і там кожна сільська рада має право з голосу сказати з ким вона хоче об'єднуватися і нехай на місцях враховують кого з ким об'єднати. Прийняли перспективний план, умовно кажемо, до 1 вересня, далі приймає Верховна Рада закон про адмінтерустрій і по якому цьому закону відбуваються вибори. Все, от вам вся реформа  і далі нічого ходити. якщо будете бігати, шановні депутати за кожним сільським головою, який сьогодні очолює сотенне село і він буде гальмувати те об'єднання, нічого в країні не буде.

Другий варіант цієї реформи, дуже простий. Я вже сказав, що сьогодні районні центри є центрами тяжіння і економічного розвитку, і соціального розвитку, і центром майбутніх громад,  і якщо сьогодні в оцих районних центрах їх загалом, от ….. статистики у нас зараз 272 і 3,8 мільйони людей ми маємо можливість, хоча б міжнародній спільності сказати, що 3,8 мільйони людей отримали нові послуги від міст районного, від районних адміністрацій вони перейшли в органи місцевого самоврядування, відбувається згідно хартії європейської конкретна реформа в цих містах, ми даємо їм статус обласного значення. Ми сьогодні можемо, кожен з вас, кожен з нас ходити до вас документами, ми вас поважаємо і можемо піти, але цей "Адов круг", якщо кожний буде робити, це реформа затягнеться на десятки років. Давайте зробимо наступне. Дуже просто, якщо ми сьогодні розуміємо, що те, що залишилися сьогодні акциз, цих податків вистачає лише на проживання, коштів на серйозне реформування житлово-комунального господарства немає, бо основу фінансової спроможності міст районного значення складав податок на доходи фізичних осіб, він займав десь, в сукупному показнику, десь 70 – 80 відсотків, ви його весь перевели районній раді, а зараз мусимо бігати за кожною заправочною станцією і умовляти їх поставити касовий апарат, зареєструвати  в нашому районному центрі або ще де-небудь.

Поетому ми просимо лише одного. Дивіться, якщо ми присвоюємо, умовно кажемо, ви присвоюєте статус міста обласного значення всім обласним центрам, ми робимо, я вибачаюсь, районним центром…

 

_______________. Обласним точно.

 

БОВА Ю.А. Я вибачаюсь, я вибачаюсь. Я можу дуже швидко, бо регламент.

Якщо ми присвоюємо цей статус, що ми досягаємо? Ми повертаємо ПДФО в ці громади, за цей ПДФО міста районного значення вже сьогодні зможуть спланувати свій бюджет з 01.01.16-го року, почати робити підготовчу функцію для того, щоб створити набор підрозділів для надання належних функцій органам самоврядування, громадам нашим. Якщо ми цього не зробимо, то в нас 2016 рік вообще буде колапс, коли повноваження, навіть в об'єднаній громаді повноваження отримають, а суб'єкта немає.

Сьогодні сільські голови кажуть єдину засторогу: ми не бачимо навколо чого об'єднуватися, бо завтра об'єдналися – ну і що? А де брати ті всі кабінети, людей, вивіски і печаті і багато чого іншого, що треба було створити після об'єднання.

Саме тому не треба боятися цього статусу, все одно ви його надаєте, і добре робите, що нікому не відмовляєте. Тому що ви самі розумієте, що іншого шляху сьогодні немає, це справді, повноцінне самоврядування, коли громада  обирає міського голову, він відповідає сьогодні за лікарське ліжко у больниці, за дитинку у садочку, за каналізацію і за дитинку у школі.

Сьогодні не можна ділити, сьогодні люди не розуміють, чого стадіон стоїть розвалений у громаді. Бо він належить райдержадміністрації. Ну, смішно! Чесно! Ви вибачте, ми живемо вже у ХХІ столітті.

Саме тому от я дивився  відверто, якщо ми не зробимо… є загроза, якщо ми не зробимо таку групу, що далі пропонується: два-три роки, сьогодні конституційний пакет розглядають там, два-три роки вибори, через два-три роки знову вибори нові. Ну, давайте ми будемо гратися в ці вибори безкінечно! 2-3 роки страчених можливостей для громад. Сьогодні інвестиції, в першу чергу, якщо вони йдуть, вони йдуть не в село, вони йдуть в районні центри. От дайте цим районним центрам спроможність розвиватися далі.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Юрій Анатолійович.

Я би єдине хотів зазначити, повторити, напевно, те, що я сказав перед тим. Що ми з вами тут однодумці, і в комітету  абсолютно аналогічна позиція. Єдине що, на жаль, в бюджетному процесі від нашого комітету залежить не те, що не все, а далеко не все. Тому ми неодноразово висловлювали, що стосується бюджетування місцевого самоврядування, ми неодноразово висловлювати свою позицію, яка повністю збігається з вашою. Це – перше.

По-друге, ми почули пропозицію про те, щоб надати, як ви кажете, скопом всім містам районного значення статус міст обласного значення, і ми всі тут теж практичні люди, і ми всі розуміємо, для чого це робиться і як це можна використовувати.

Третє питання, яке є, наскільки це реально з точки зору Верховної Ради  України. Тобто на рівні комітету навіть якщо буде підтримка, то це далеко не означає, що це питання буде вирішено на рівні Верховної Ради  України.

І четверта коротка ремарка, у нас знаходяться тут також не тільки представники Міністерства фінансів, а у нас є і представники Мінрегіону, зокрема, директор Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Сергій Іванович Шершов. Я думаю, що ми його теж запросимо до слова. І, принаймні, ті питання, які звучали у виступі Юрія Анатолійовича стосовно реалізації Заокну "Про добровільне об'єднання громад" можна адресувати представнику Мінрегіонбуду, бо, знову таки, ми як комітет можемо лише моніторити і відслідковувати, як виконується цей закон.

Наше завдання як частини законодавчого органу закон прийняти, а його виконує і використовує безпосередньо Мінрегіонбуд і ті органи, які уповноважені це зробити.

Коротка репліка просив Олександр Володимирович Дехтярчук, але дуже коротка, і ми далі йдемо за планом.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Коротка репліка.

Перше. Закон "Про добровільне об'єднання громад", Микола Трохимович присутній тут, згадав цю тему, ми із задоволенням приймали цей законопроект, наголошую, саме як Закон "Про добровільне об'єднання громад". Цей законопроект, на наш погляд, тоді не мав би бути головним у проведенні адміністративно-територіально реформи.

Але сталося, як сталося. Це мав бути комплекс законів, які мали відрегулювати питання адміністративно-територіальної реформи, зокрема і Закон "Про адміністративні послуги… і центри адміністративних послуг, які би зняли би проблему отримання послуг сервісних, про які ми говорили на місцях на територіях нинішніх сільських рад, що є ключовим питанням і відповіддю з боку громад.

Друге. Все-таки шанованому Юрію Анатолійовичу хотів би зазначити, питання не в статусі міста обласного значення, який на сьогоднішній день є теж доволі ефемерним, а в 60-и відсотках прибуткового податку, мабуть, правда? В першу чергу. І в повноваженнях. (Шум у залі)

Тому давайте, можливо, не будемо лякати тих, хто не розуміє, про що йде мова, а чітко обговоримо, знову ж таки, статус міста почне працювати навіть по повноваженням, я виправляюся, почне працювати з 1 січня, абсолютно вірно ви зазначили, 2016 року. Навіть у випадку надання статусу. А мова йде про те, як ми будемо жити після серпня місяця ряд малих міст, чи в нас достатньо для цього фінансового забезпечення бюджетного на сьогоднішній день – раз. 

І друге питання, яким чином і які повноваження, можливо,  варто змінити в Бюджетному кодексі навіть без надання цього так званого статусу міст обласного значення на 2016 рік, якщо адміністративна реформа про об'єднання громад, вона не буде нав'язуватися зверху. Бо позиція Президента на зустрічі фракцій "Блоку Петра Порошенка"  була чіткою: тільки добровільне об'єднання за бажанням громад. Все, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Володимировичу.

Запрошується до слова міський голова міста Пирятин Полтавської області Олексій Петрович Рябоконь.

 

РЯБОКОНЬ О.П.  Дякую. Взагалі-то хотілося би продовжити, що тільки що говорив мій колега і шановні депутати. От дійсно цей фінансовий ресурс, в любому випадку він буде обмежений. І знаєте, це так яскраво ілюструє, от ситуація, яка  є у багатьох районах, хто погодився на умовах там субвенцій, трансфертів залишити за собою фінансування дошкільних закладів. Значить, да, місцеві адміністрації, ради, декого нагинали, кого не могли нагнути – домовлялися, умовляли у в зв'язку із бідністю обласних, так званою бідністю районних бюджетів, візьміть фінансування, не дофінансувавши навіть на рівні минулорічних показників. От для ілюстрації там на фоні 7 мільйонів десь за 1,5 мільйони недофінансовано було, не доторгувалися ми субвенції. Але ж є далі спосіб, яким чином вимивати кошти місцевого бюджету – це просто недофінансування по субвенціям поточним. В мене єдиний показник, який не виконується на сьогодні – це  субвенція, яку мені районна  рада не додає, бо у них не виконується  бюджет. І коли піднімаємо питання там про програми по воякам АТО, там інші  програми,  фінансується з місцевих бюджетів, бо в нас в бюджетах коштів нема.

Але я хотів би, все-таки до більш таких глобальних питань реформи, якщо немає, от немає цілісної... проблема в чому? Законодавчій підтримці і підкріпленні реформ. Мова йде, по-перше, про цілісність картини реформ. От сьогодні, зараз буквально, на цьому часі відбувається спільне засідання президії обласної ради Полтавської і координаційна нарада при голові обласної ради, і от з тої інформації, яку я почув до комітетських, в засіданнях комітету, мова йде про те, що практично обласна рада валить будь-яку ідею реформ. І чому? От я вам проілюструю, можуть бути добрі закони і можуть абсолютно ті підзаконні акти, та ж сама методика Кабміну, про неї так багато говорять гарного.

Але от я на прикладі Пирятинського району проілюструю вам. Ми абсолютно впевнені були в тому, що центром об'єднання громад буде райцентр. І друге, це село не мале, там досі існує аграрний технікум, це Березова Рудка, так звана садиба Закревських, історична пам'ятка Шевченка, але коли взяли методику Кабміну, то по ній ні про яку мову про другу об'єднану громаду іти не може, все іде під Пирятин. От здавалось би, більш-менш благополучна область, донор, серйозний донор в Державний бюджет і вона попадає в таку ситуацію, що більшість районів об'єднуються навколо райцентру і виключно навколо нього. І от для люстрації, я вам привожу приклад, уявіть як наші малі міста під якою загрозою вони знаходяться, чим менший райцентр і більший район, тим більше проблем йому доведеться….

Що таке спроможна громада? Говорять про те, що от те об'єднання, яке планувалося, воно не спроможне вирішити ті проблеми, а спроможне об'єднавшись з райцентром. Тобто мова іде про що? Абсолютно чітко обмежені ресурсні кошти, да, бюджетні кошти, тобто спроможна вона буде тоді, коли вона об'єднається з районом і з району отримає певну долю коштів. Так же? Тому треба бути щирими в тому, що практично реформу хочуть на місцевому, сільському рівні витягнути за рахунок райцентрів і їх можливостей. Але ж ви розумієте що таке Пирятин об'єднується з районом, це 17 на 19 сільського населення, Гребінка поряд  11 на 14, а Чернухи 2 на 9. От 2 селища невеличких в 2 тисячі населення, воно здатне витягнути територію ну хай найменшого району і додати до себе 9 тисяч сільського населення, коли ми прекрасно розуміємо і тепер беремо.

А що отримує об'єднана громада? Замість 75 відсотків ПДФО в минулому 60. Ну ті акцизні податки, які на сьогодні так голодними глазами дивиться район рівень області і держави, давайте заберемо, бо їх багато. Ну, по-перше, ми ще ділити їх не можемо, по-друге, це вже по відношенню до Мінфіну, наші фінансові управління навіть неспроможні були спрогнозувати цей податковий показник і правильно його нам довести. Тому показується такий великий обсяг перевиконання, бо коли ми базу оподаткування просили їх обрахувати, ну показали невеличкі обсяги, да зараз вони значні, але ж які потреби в інфраструктурах при фінансуванні цих програм.

Ну і стосовно… Я говорю це з позиції не тільки там міського голови, який нічого більше не знає. Я був головою районної державної  адміністрації, Пирятинської і Чорнухинської, був до цього головою районної ради Пирятинського району. Тобто я знаю, що таке масштаб району, що таке… І коли така, знаєте, ейфорія декого з міських голів, що от я заберу під себе весь район, ну, ти одумайся! Подумай, якщо латифундисти заберуть всю українську землю – да, тобі там в селі робити нічого, але якщо думати про само зайнятість на селі, створення робочих місць, щоб люди не були … пройдуть мимо нас.

Якщо  ми завалимо невеличкі райцентри, то навіть райцентри не будуть  центром економічного зростання, туди не прийде не інвестор, туди… там не буде достатньо ні бюджетних коштів. Там просто підуть десь, ну, можливо, якщо уїзди будуть створені, хоч говорять про те, чи райони нові, то там, можливо, ще населення затримається.

І стосовно, знову ж таки, можливо зауваження по об'єднанню… Закону "Про об'єднання громадян". Я вважаю абсолютно… ну, не зовсім правильною позицію про те, що державна підтримка фонду розвитку об'єднаних громад виключно буде за пропорційним принципом до площ і сільського населення. Мені здається, це не зовсім правильно. Бо якщо оці тенденції відслідковувати, чим менший райцентр, тим в гіршу ситуацію потрапляє вся об'єднана громада.

І стосовно старост, як ви говорили, ну, от уявіть собі… я вважаю, якщо методика не буде відмінена, то Пирятин об'єднає навколо себе 45 сіл, з яких десь до близько 30-35-и мають бути старости. І от уявіть собі, формується виконком міської ради, 35 старост, які наділені функціями сільських голів і, практично, по тим чотирьом позиціям своїх повноважень це, в основному, депутати, бо вони представляють інтереси, вони делегують і  поставлять питання про проблеми своєї громади і так далі. От уявіть собі, ми і так матимемо проблеми в роботі з депутатським загалом, а виконком, який повинен  предметно працювати над …….. питанням, він перетвориться ще в один "клуб діалогу" і популізму. Треба буде ще на противагу хоча б  35 людей, які представляють  реальний сектор, включити у виконком і створити виконком у Пирятині з 80-70 чоловік. Це здраво?

От я хотів би просто так, знаєте, фрагментарно загострити увагу на деяких абсолютно абсурдних позиціях деяких законів, про які ми  говоримо начебто більш-менш позитивно.

Дякую за увагу. Вибачайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олексій Петрович.

Я… (Шум у залі) Микола Трохимович, давайте… Давайте, може, ми дамо виступити міським головам, щоб це не був клуб виступів депутатів, членів комітету, бо так… Ми запросили якраз людей, для того, щоб вони нам це сказали.

Я би хотів запросити до слова міського голову міста Новоукраїнка Кіровоградської області Олександра Олександровича Корінного.

Будь ласка.

 

КОРІННИЙ О.О. Дякую, Сергію Володимировичу. Повністю підтримую виступи попередніх своїх колег, але хотів би зупинитися на такому вузькому аспекті, який хвилює мене сьогодні, як міського голову, більше всіх.

Цей аспект – це комунальна власність в соціальній сфері, де надається більшість соціальних послуг, а це дитсадочки і клуби, і звичайно, охорона здоров'я – лікарні.

Сьогодні районною ланкою влади, це я говорю, як практик зі свого досвіду, райрадами, адміністраціями, розуміючи можливість втрати повноважень, вони сьогодні роблять все можливе для самозбереження і це логічно.

От чому сьогодні в нашій області, наприклад, лобіюється таке питання, як створення нових об'єднаних громад в межах існуючих районів, що абсолютно є не логічним, абсолютно суперечить логіці закону, оскільки протяжність району з точки в точку близько 90 кілометрів. Але сьогодні…

Дивіться, ми збираємося з сільськими головами окремо без районної влади і говоримо про то, що наш район хоче мати 5-7 громад.  Більше того на території нашого району є село, яке колись було райцентром і має повну інфраструктуру, три школи, дві лікарні, пожежну охорону, все, що потрібно.

Сільський голова здраво говорить, я буду створювати громаду. І я говорю, ми підставимо плече і допоможемо. Через два тижні після спілкування із районним керівництвом і так званим офісом реформ сільські голови підписують резолюцію, де вони всі хочуть об'єднатися в межах одного району не спитавши районний центр чи хоче районний центр об'єднуватися з ними, з усіма.

До чого веду? До того, що сьогодні наблизити послуги до населення віддаливши від сільської ради в центр громади ці послуги не можливо.

Фактично мова йде про те, щоб сьогодні вивіску міської ради зняти і замінити на вивіску об'єднаної громади, перевісити на районну державну адміністрацію. Чому? Тому що якщо ми залишимося в тих кордонах залишається так ж сама інфраструктура, ті самі школи, кількість, ті самі дороги, ті самі фінанси, ті самі соціальні об'єкти, які буде обслуговувати хто?  Той самий відділ освіти, фінансове управління райдержадміністрації і так далі. Тому це – імітація реформ.

Я хочу сказати, що на що надіється найбільше сьогодні районне керівництво, це на те, що з 1 січня 2016 року відповідно до сьогоднішніх норм законодавства дитячі садочки і клуби вже не зможуть утримуватися малими містами, а будуть  передані на рівень району. От і чудово! Є робота, є соціальний об'єкт, який ми обслуговуємо. Тоді питання: а що будуть робити громади районних центрів? Правильно сказав Павло Генріхович, підмітати і наводити лад в місті, більше функцій в нас не буде.

І дуже прикро мені сьогодні як міському голові і моїм колегам, яких обирають, яким довіряють, коли приходять громадяни із скаргами на побори в районній лікарні, на нехватку місць в школах або в дитсадочках, і, фактично, крім дитсадків, якщо вони в нас на балансі, нічим зарадити і допомогти людям ми не можемо. Це сіє зневіру у наших громадян.

Я хочу сказати, що якщо сьогодні ми зробимо крок, і з 1 вересня все-таки надамо статус всім районним містам обласного значення і дамо можливість до 1 січня, коли ми отримаємо ці повноваження і розрахуємо новий бюджет, по-перше, привести цю інфраструктуру, як то кажуть, до порядку, тобто забезпечити підготовку до того, що з 1 січня 2016 року саме громади будуть оперативно управляти школами, дитсадками, створити ті об'єкти і ті нові відділи або перевести, адаптувати районні управління до виконавчого, до місцевого самоврядування, тобто підготуватися  до 1 січня бути готовими прийняти цю реформу, і ці об'єкти соціальні, про які я говорю.  Фактично, ми стаємо не тільки апробаційним майданчиком, а, фактично, ми запускаємо реально в чотирьохсот містах, населених пунктах, запускаємо реформи.

Ну, а далі… Далі варіанти можуть бути різними. Для цього є перспективні плани, згідно з якими до нас можуть приєднатися ті сільські населені пункти, які вважають за необхідне сьогодні районна, обласна рада, які будуть погоджені.

Я також хочу сказати, що сьогодні районні центри зможуть перейти на новий рівень самоврядування і прийняти повноваження в районних державних адміністрацій і районних рад, маючи час від першого, скажімо, вересня до 1 січня.

Я хочу зауважити на одному, що знаю, що сьогодні дуже багато міст в Україні, які мають населення 6-8 тисяч і мають статус міст обласного значення. У моєму районному центрі  близько 20 тисяч населення, до складу моєї міської ради входить 3 села, які віддалені на відстані 5 – 9 кілометрів від міста, від центра. Скажіть, будь ласка, чим ми сьогодні не модель об'єднаної громади? Але я дуже сумніваюся, що районне, обласне керівництво, яке має важіль погодження індивідуального нашого рішення про перехід у статус міста обласного значення, навряд чи хто нам його погодить і навряд чи хтось захоче віддати місто, яке збирає 67 відсотків податків, залишити без нього і без реального важелю управління.

Тому я все таки думаю, що якщо ми приймемо це рішення, воно буде підтримане, як мінімум в галузі соціальної сфери, ситуація покращиться і дасть можливість реально громадам управляти своїм майном, а не призначеним людям керувати ним.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Олександрович.

Я запрошую до слова міського голову міста Бобринець Кіровоградської області, Леоніда Григоровича Кравченка.

 

КРАВЧЕНКО Л.Г. Сергій Володимирович, шановні присутні, я вибачаюся, що, може, трошки повторюся, але те, що воно дійсно є. На сьогоднішній день саме головне те, що ви тільки що сказали, підтвердили, що Президент сказав, повинно бути добровільно об'єднання. Ми прекрасно розуміємо, що самі головні ті, хто його упроваджує на місцях, опять же вертаємося до голів адміністрацій, голів районних рад, вони його блокують, тому що ніхто не хоче втрачати портфель, відповідальності у них не було і не буде, і вони не хочуть її брати, тому що ми знаємо в чому суть, розписав міський, сільський голова, дав доручення і відповідає сільський голова, і міський голова в принципі, по великому рахунку, за цю територію. На селі теж саме, в нас є голова сільської ради, в якого є печатка, є землекористувач, який в принципі тримає село, основних. Хто зацікавлений в тому, щоб печатки в них не було, на двох вирішувати ці питання, я не кажу ні в якому разі особисті, але то, що є. Але ж тон задають селу, людям ці дві людини. Зрозуміло, що вони будуть проти цього об'єднання. Але ми не трогаємо сільські ради, тому що ми сьогодні говоримо за малі міста  і сьогодні тільки ми, я повторюю опять же з виступаючих, про те, що сьогодні цю реформу підтримують тільки малі міста нашої країни, тому що дитячі садки сьогодні на нас і ми за них вболіваємо, сьогодні ЖКХ, якісь залишки залишились, руїни ці житлово-комунального господарства, яке ще тримається незрозуміло як, також на нас.

І ми бачимо, що так рік-два, воно просто буде знищене. Якщо я не передав у дитячі садки, то не з-за того, що. Ну, в принципі, "баба з воза, кобила в курсі дєла", я вибачаюсь, так говорю. Але ж, якщо їх тримав три рази обраний спонсорськими, батьківськими коштами ці дитячі садки, сьогодні віддати, - вони його за рік, вони все "положать", те, що я 12 років тримав. Розумієте чи ні? А це для них як "добрий день". Вони сьогодні прийшли, завтра пішли. Для них воно це не боляче.

І якщо ми будували котельну, от, переходили на …….. , скажіть, будь ласка, ви думаєте, хоч голова райради чи голова адміністрації прийшов туди, подивився, на якій стадії це все? Та не прийшов і як першу кирпичину положили, і як коли дрова загрузили. І по сьогоднішній день не були. І не болить воно їм, і не будуть вони це робити! То сьогодні європейській спільноті це тільки ми можемо доказати, що ми хочемо цього. І ми їх, бачите, щ ми сьогодні підтримуємо. Якщо прийшов Сергій Володимирович і каже, що ми прийшли сюди з надією.

Я думаю, ми повинні з впевненістю піти до того, що все-таки ця реформа піде. Хоча б на нашому рівні, на рівні малих міст. Тому що ми їх підтримуємо, ми живемо цим, розумієте?

І що стосується фінансів. Ну, в принципі хай це буде статус обласного міста. Але дійсно треба нам і повноваження. Якщо сьогодні у міського голови запитують, що там будується, що відкривається, я сьогодні не знаю. Мене питають, як це міський голова не знає, що це будується магазин? Питання не в тому, щоб ми мали вплив там або якийсь там адмінресурс. А питання дійсно що в підконтрольності.

То саме за акциз, я знову ж повторюю. Сьогодні кошти є, ми їх на бумазі не можемо використовувати. Ну і ті дані, що нам дає сьогодні податкова, хто сплачує, це просто копійки, це просто іздєватєльство над нами. Ми все-таки наполягаємо врятувати малі міста. Оце місцеве самоврядування, яке сьогодні залишилось, це є лакмусовий папірець відношення влади до місцевого самоврядування та і як прийметься рішення по малих містах.

Тому що, ще раз говорю, зацікавлені, получається, тільки ми. Хоча, представте, ми не знаємо, беруть нас чи не беруть. Але ми сьогодні все-таки відстоюємо за ті території, за які ми сьогодні відповідаємо і небайдужі за них. Я дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Григоровичу.

До слова запрошується міський голова міста Боярка Київської області Тарас Григорович Добрівський.

 

ДОБРІВСЬКИЙ Т.Г. Доброго дня, шановні колеги! Моє місто належить до категорії найбільших міст малого значення. Близько 50 тисяч у моєму місті. І ще й місто не являється районним центром. У нас район такий специфічний, Києво-Святошинський.

Розумієте, я працюю другу каденцію. За останні 10 років раз на рік у нас міняється керівник району, голова району, райадміністрації, от. І дуже важко управляти в місті, коли така ситуація відбувається. Ми пам'ятаємо найближчий рік, коли не можна було знайти голову райадміністрації, голову району. І все це трималося на оцих плечах міських, сільських голів: і охорона громадського порядку, і управління містом, і подача води, і харчування в садочках. Тому на сьогоднішній момент, я вважаю, що надання малим містам статусу міста обласного значення стане каталізатором для реформи і децентралізації. Тому що, якщо об'єднається мале місто і село на сьогоднішній момент, два бідних об'єднаються – грошей більше не стане. На сьогоднішній момент наші бюджети – це фактично каси по виплаті заробітної плати. Про який можна розвиток говорити?

І скажу те, що в нашому Києво-Святошинському районі 4 роки тому, 3, реформа по медицині була. І райадміністрація наполягала ФАПи забрати, централізувати свою структуру. Дуже добре сільські голови, ті, які настояли і ФАПи не віддали, а залишили у своїх селах за своїм доглядом і управлінням, вони зараз в хорошому, прекрасному стані. А в тих районах Київської області і України, де їх віддали централізовано до керівництва районної державної адміністрації, вони в такому стані, як були розваленому, такому і залишились. Тому я говорю, практично якщо ще рік садочки і культура буде в районі, то ми розвалимо і ці галузі: і культури, і по садочкам.

Я сподіваюся, що все-таки ці наші намагання будуть дослухані і підтримані. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Григоровичу.

До слова запрошується міський голова міста Червонозаводське Полтавської області Віталій Володимирович Сидоренко.

 

СИДОРЕНКО В.В. Шановні присутні, скажу відверто, що я представляю місто, яке не є районним центром. І фактично воно було збудовано як маленьке промислове містечко. Тобто за рахунок цукрового заводу і спиртового заводу, двох гігантів фактично трималося не тільки місто, а й весь район за рахунок цих підприємств. Але саме головне те, що після того, як прибуток…. надійшов, надходження в інше місце, місто не повинно стояти на місці, воно старається розвиватися за рахунок того, щоб якимось чином залучити певні кошти на розвиток його. Тому що дуже сильна інфраструктура, дуже багато квартирних будинків знаходиться. І це все треба утримувати. То одним із чинників для того, щоб якимось чином поповнити бюджет, все-таки команда бере участь у всіляких конкурсах, грантах і тому подібне. Тому п'ять  років поспіль ми виграємо Всеукраїнський конкурс програм місцевого самоврядування. Але із тих п'яти виграних проектів всього було освоєно два.  І третій за 2012 рік. І до цього часу… Ось Анатолій Іванович поруч сидить, я думаю, він мене згадує як ми були.

Річ у тім, що мене дуже хвилює як голову питання фінансування із регіонального фонду розвитку, який по суті перебрав на себе ці функції. То на скільки попередньо ми працюємо в цьому напрямку, то дуже дивує позиція відповідно Мінрегіону відносно того, які необхідні документи подавати і в якому форматі. Вже по суті втретє змінюється за буквально два місяці всі умови для того, щоб подати необхідні документи. То міняється анкета, то міняється  якийсь формат.  І формально ще фактично, але на деякі моменти звертаємо увагу. Про те, що все-таки береться до уваги, що більш всього, що можливо такий варіант буде, що два останні роки, коли такі проекти вигравалися, можливо, будуть включені. А уже за третій, який  по суті до цього часу цей проект недороблений, є велика проблема.

Тому для нас це є дуже велика проблема. Я думаю, не тільки для нас. І хотів би акцентувати увагу на тому, що все-таки у місті є таке підприємство як державне підприємство Лохвицький  спиртовий комбінат, це гігант спиртової галузі України. І дуже хвилює те, що вісім років підприємство знаходиться на стадії банкрутства. І саме головне те, що там збудовані всі можливості, щоб випускати біоетанол. Але через, мабуть, деякі специфічні умови наших обранців, до цього часу і галузь "Укрспирт" не потрапила під приватизацію шляхом продажу. І так само і ті борги, які накопичилися, наприклад, для нас, для міста, 6 мільйонів плати оренди, яка до сих пір є боргом перед громадою у спиртзаводу, це теж надто великі кошти.

Тому акцентую увагу, що для таких міст, які навіть даже за проектом нашого сьогоднішнього засідання не будуть навіть і приблизно орієнтуватися на місто обласного підпорядкування, тому що ми не є районним центром, але досить маємо потужну інфраструктуру. Тому звертаюсь до всіх: і народних депутатів, і до відповідних міністерств, відомств про те, щоб все-таки якимось звернули увагу. Нас всього таких в Україні 49 міст, не районних центрів, а таких, як наше мається на увазі, яке було промисловим містечком, а зараз є депресивною територією, по-іншому не назову.

Тому звертаюсь і до шанованих, тих, кого хочу закликать до розуміння і підтримки. І все-таки дать можливість хоча би даже за рахунок тих грантів і тих програм, в яких ми беремо участь, все-таки хоч щось виграти.

Наприклад, зараз місто теж активно залучилось до програми німецького товариства GIZ.  І уявляєте, коли проект писався ще у листопаді місяці, то була одна вартість проекту. А зараз, вибачте, за цей час надто задорого все пішло. А придбання того самого сміттєвоза фактично стало втричі дорожчим. Але ми теж, ми просимо все-таки звернутися з розумінням до міста з тим, щоб, можливо, навіть і тут якимось чином цей проект потрапив в поле зору тих, хто визначає переможців.

Ну, і все-таки хотілося, щоб та реформа, яка у нас почала впроваджуватися, дійсно мала якісь обдумані кроки. І такі великі громади, про які мої колеги, виступаючі голови говорили, я вважаю, що це, можливо, був би другий етап. А на першому етапі все-таки хоча б пооб'єднувати навколо центрів по кілька громад. Щоб це було, скажімо, так. Той самий польський досвід, на який ми постійно киваємо головою, 3-6 тисяч. А ми добре знаємо, бо є у нас друзі у Польщі, з якими ми маємо відповідні угоди і співпрацю. То все-таки це питання не одного дня, не одного року.

І хоча б даже почати з того, що там населення 4,5, 5, 6 тисяч – це вважається нормальна громада. Це був би, я думаю, перший крок, з цього хотілося б і розпочати. Тому дякую всім за увагу. Хотілося, щоб ці питання, які ми піднімаємо, обов'язково були вирішені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Володимировичу.

До слова запрошується Білозерський міський голова Донецької області Олександр Миколайович Разуменко.

 

РАЗУМЕНКО О.М. Добрый день, уважаемые… Город Белозерск – 17 тысяч людей, шахтерский город. Когда строились шахты, были шахтерские города. Только спальные районы. Все шахты, предприятия вынесены за город. Одна шахта – 3 километра на одном районном совете. Вторая шахта – 7 километров в другом …….. совете. Весь вопрос, мы реформу начали, уже прошли слушанья. Одна громада согласилась, но пошло сопротивление райадминистрации. Уже жаловались даже на обладминистрацию, на меня, потому что забираем шахту. Потому что реалии жизни такие, я говорю, просто у нас, как говорится, все дети талантливые, надо создать условия, чтобы раскрыть эти таланты. В каждом городе районного значения развита инфраструктура. И никто не уверен из нас, когда перейдут в областные подчинения, будут громады объединены, будут ли эти инфраструктуры содержаться. Потому что никто не уверен.

Потому что мы уже это ощутили, когда была медицинская реформа. У нас была больница, ее закрыли. Живьем все повырывали там, короче. И я тоже не уверен, что через 2-3 года будет у нас ДК, будет Дворец спорта, будет все остальное, потому что никто не уверен в этом. Это один вопрос.

И второе. Реформа, я считаю, для людей, а не для чиновника. Когда я общался на сходах с жителями, которые примыкают к нашему городу, мне, честно, стало аж страшно. Потому что, можно сказать, как можно не любить свой народ, потому что, чтобы попасть в больницу, надо поехать за 12 километров в ФАП, взять направление, за 20 километров потом поехать в больницу. А наша больница находится в 2 километра от нас. Это парадокс.

И второй вопрос, не буду задерживать. По Бюджетному кодексу. С нашего города самопроголошена громада забирает у нас 23 миллиона, мы посчитали, по этому году. 8 миллионов отдают нам на садики, 15 миллионов остается в городе-матрешке, – в городе областного подчинения.

Как нельзя решить, чтобы эти деньги хоть как в этом году вернуть.  Потому что понимаете, нас сделали нищими. Хотя шахтеры работают и там и там, у нас две шахты хорошие, но деньги нам назад не возвращают. А потом говорят, а что вы будете, говорит, что вы к нищим будете присоединяться, у них же денег нет. Людям же  не докажешь.  И весь  опрос может больше информировать людей, потому что вот с селами общаюсь, люди вообще не знают, некоторые сравнивают 1962 год реформу, некоторые это, вообще. Потому что…  Ну, вот и расскажем. Проводим сейчас… Но самое большое, что идет большое сопротивление  райадминистарции.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Миколайовичу.

До слова запрошується Євген Рибалка, місто Сватове Луганської області.

 

РИБАЛКО Є.В. Добрий день, дорогі друзі! ……… мабуть, перше Луганське місто, яке засвідчує …… на Україні. Після слів "слава Україні!" я вже не впевнений, що можу сказати я саме за Україну  без москалів. Бо саме  ………. придумали Закон України про військово-цивільні адміністрації. І що далі робити з …………… я не знаю. Я не мав на увазі…….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ви потім прокурору розкажете.

 

РИБАЛКО Є.В. Так чи буде у нас об'єднання, бо цивільні, військово-цивільні адміністрації замінив чи підмінив обласні ради, які в нас не працюють, багато чого не роблять. І впевнений був, що скажу …… слова "здоров, друже мій  Курило. Я радий знову бачити тебе або не бачити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але Курило ще живий, як то кажуть.

Насправді просто одразу відреагую на питання про цивільно-військові адміністрації. На жаль, цей законопроект з невідомих для нас причин чомусь ішов не через наш комітет, а через Комітет з питань оборони. Ми, чесно кажучи, були цим обурені, тому що це наш законопроект. І, якщо відверто, от наскільки я відчуваю позицію комітету, в такому вигляді, напевно, цей закон скоріш за все не було б принаймні підтримано комітетом.

Тому що насправді багато там є, та цей закон, як на мене, дає більше питань, ніж відповідей. І ми ще зараз будемо змушені приймати велику кількість законопроектів для того, щоб привести взагалі статус цивільно-військових адміністрацій до якогось ладу, більш-менш нормального.

Що стосується Закону про об'єднання громад. Чи буде він впроваджений на території Донецької і Луганської областей, це питання теж, повірте, дуже складне, непросте. Я думаю, що тут нам більше розкаже представник Мінрегіону. Але політично питання виглядає таким чином, що скоріш за все там буде, буде певна специфіка проведення, впровадження, впровадження цього закону. Тому що, звичайно ж, виходячи з об'єктивної ситуації, яка є, впроваджувати цей закон в такому режимі, як він буде впроваджуватися, припустимо, у Львівській чи Полтавській областях, ну, абсолютно неможливо. І ви це знаєте, напевно, краще, ніж ми всі присутні.

Тому, шановні колеги, я би хотів запросити до слова Сергія Івановича Шаршова, директора Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації Мінрегіону. Тут звучали певні запитання і щодо методики, яка була затверджена Мінрегіоном і схвалена, запропонована Мінрегіоном і схвалена Кабінетом Міністрів України. Були питання щодо того, що в принципі об'єднання територіальних громад іде, ну, скажімо так, з достатнім великим адміністративним тиском. Тому на всі ці питання, можливо, якось можна буде відреагувати. Але теж звертаю увагу, там бажано хвилин в 7 вкластись.

 

ШАРШОВ С.І. Добре, дякую. Шановний головуючий, шановні колеги! Шановні присутні! Почну з великого і до малого. Всіма політичними партіями і політичними силами у нас запропоновано і затверджено позицію проведення децентралізації влади, в незалежності від її кольорів, знаків отлічія і так далі. Але в жодній політичній партії, на превеликий жаль, не визначено і не назначено курсу проведення широкомасштабної адміністративно-територіальної реформи. Можливо, якщо я помиляюся, то хай мене поправлять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вас поправимо.

 

ШАРШОВ С.І.  Немає жодної політичної партії, яка готова взяти на себе відповідальність і в своїх передвиборчих кампаніях брала і закладала норму проведення широкомасштабної адміністративно-територіальної реформи. Якщо говорити про децентралізацію і передачу повноважень від державних органів органам місцевого самоврядування, то дійсно це можливо зробити шляхом внесення змін до основного Закону, до Конституції України, що дасть можливість для розроблення базового законодавства, мається на увазі Закон України "Про місцеве самоврядування", Закон України "Про виконавчі органи державної влади", дасть можливість розробити і прийняти Закон "Про адміністративно-територіальний устрій", і інші законопроекти базового характеру.

Наскільки мені відомо, зараз працює Конституційна комісія. І відповідальність Кабінету Міністрів відповідно до чинної Конституції, Кабінет Міністрів не має права пропонувати внесення змін до Основного Закону, до Конституції України. Це право має або Президент, або ….. депутатів Верховної Ради.

Разом з тим, хотілося б відмітити, що урядом спільно з Всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування рік тому був прийнятий програмний документ. Мається на увазі концепція реформи місцевого самоврядування, якою передбачаються терміни, строки і запровадження реформи самоврядування. Був також схвалений урядом план дій з його реалізації, який підтриманий, наголошую, всіма трьома Всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування. І він прийшов широке обговорення в регіонах, вплоть навіть до територіальних громад.

Відповідно до цього програмного документа, окрім внесення змін до основного Закону, передбачається розроблення і прийняття змін в бюджетне законодавство, що врешті-решт і відбулося. Підкреслюю: в рамках концепції реформи місцевого самоврядування, яка підтримана всіма трьома Всеукраїнськими асоціаціями. Врешті-решт було розроблено і прийнято Закон "Про співробітництво територіальних громад". Крім того, був прийнятий Закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

Якщо говорити відверто і конструктивно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто до цього ви говорили не відверто і не конструктивно.

 

ШАРШОВ С.І.  Мені дуже тяжко. То виникли певні проблеми із прийняттям Закону про добровільне об'єднання територіальних громад, оскільки він був внесений майже одночасно із Законом про співробітництво, то цей закон балансував у часі. І саме тому у нас виникли зараз проблеми із проведенням виборів, мається на увазі тут звучали питання жовтий місяць цього року. Тому що прийняття цього закону відбулося, на великий жаль, 5 лютого цього року.

Наступний момент, який я хочу відмітити і на що хочу відрефлексувати, відреагувати. Законом про добровільне об'єднання передбачається прийняття перспективного плану формування спроможних територіальних громад. Це було дискусійне питання. Воно звучало і тут в стінах цього комітету. Але врешті-решт було прийнято конструктивне рішення і прийнято позитивне рішення щодо запровадження формування перспективних планів громад, областей і регіонів. Наразі ведеться робота в областях із формування перспективних планів. На скільки мені відомо, скрізь в усіх областях за допомогою офісів реформ уже є перші пропозиції проекти планів перспективних громад.  Якщо говорити про Луганську область, то, на великий жаль, Луганська область в цьому плані відстає навіть від своїх колег із Донецької області. Але перспективний план формування громад як Луганської так і Донецької області створюється і він формується.

Наступний момент, на що хочу звернути увагу. В розвиток Закону про добровільне об'єднання урядом було схвалено методику формування спроможних територіальних громад. Відповідно до цієї методики говорячи на, рефлексуючи і відповідаючи на колег, земляків із Полтавської області, можливо, створення центрів біля районних центрів, біля міст колишніх міст або населених пунктів, які колись були районними центрами. І можуть бути села, селища із найкращою інфраструктурою, які не попадають у цю 20, 25 кілометрову зону доступності. Крім того, як виняток передбачається, що адміністративним центром майбутньої спроможної громади може бути адміністративний… населений пункт, в якому є діти, прив'язка йде до дітей, велися консультації з Всеукраїнськими асоціаціями. Говорили, перейшли до такого консенсусного рішення, що там, де є діти, то той населений пункт є перспективний.

Отже, говорячи відверто, якщо в Березовій Рудці є навчальний заклад, в якому навчаються 300 і більше дітей, і є 100 дітей дошкільного віку, то цей населений пункт в перспективі може стати майбутньою адміністративно-територіальною одиницею, спроможною цієї громади.

Наступний момент, в розвиток Закону "Про добровільне об'єднання територіальних громад" урядом було схвалено і подано у Верховну Раду України. Тут хочу звернути увагу представників комітету. Законопроект, який би регулював питання ліквідації, а також створення місцевих державних адміністрацій. На превеликий жаль, в комітеті Верховної Ради, наскільки мені відомо, було прийнято рішення цей законопроект не підтримати. По-суті, у нас закладається така от умова, що коли у нас відбудеться об'єднання територіальних громад, у нас по-суті виникає дві владні структури. Це виконавчий комітет об'єднаної територіальної громади; і буде діяти районна державна адміністрація, про яку ми всі разом з вами боремося, але ніяк не можемо побороти. Тому давайте тут вияснимо позиції і побачимо, як, чому так склалося. І у зв'язку з чим виникли такі ситуації.

Якщо говорити про… Хвилинку ще, я закінчую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Сергію Івановичу, у мене величезне прохання. Звучали конкретні питання, пов'язані…

 

ШАРШОВ С.І.  Я на конкретні питання відповідаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо дозволите? Дякую.

Звучали конкретні питання щодо впровадження методики, яка була розроблена Мінрегіоном і затверджена Кабінетом Міністрів, щодо об'єднання територіальних громад. Тобто всі, практично всі, принаймні так, як я почув, виступаючі міські голови сказали, що є, скажімо так, волюнтаристський момент з боку відповідних районних і обласних державних адміністрацій. Звучить питання, яким чином методика дозволяє уникати таких речей, раз. Що робить Мінрегіонбуд для того, щоб цього не було. І що робить Мінрегіонбуд, щоб це об'єднання було добровільним.

А щодо розробки концепції нової Конституції в частині децентралізації, такого питання не було.

 

ШАРШОВ С.І.  Дякую. А якщо говорити про методику. Методика схвалена, її треба дотримуватись. І там виключно всі механізми прописані, закладені, які є. Відповідно до Закону "Про добровільне об'єднання територіальних громад", ним передбачається уже не Мінрегіонбуду дотримання добровільності, а уже в самому законі закладені фундаменти добровільності. Тобто, якщо територіальні громади прийняли таке рішення до об'єднання, то значить вони й об'єднуються. А до чого тут Мінрегіонбуд, я не можу зрозуміти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але в рамках перспективного плану. Не просто так об'єднуються.

 

ШАРШОВ С.І. Якщо говорити про перспективний план, то перспективний план, зараз я ще раз повторюю, він у нас розробляється. Є певні проекти. І роль Мінрегіону України на сьогодні заключається в наступному, що ми зараз проводимо домовленості і зустрічі із представниками офісів, представниками обласних рад, представниками обласних державних адміністрацій. До цих зустрічей також залучаються по одному представнику від Всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування. І ми по черзі проводимо консультації, розглядаємо кожен регіон щодо їхнього перспективного плану.

Наразі на сьогоднішній час, у цей прямо момент відбувається зустріч, обговорюється перспективний план спроможних територіальних громад Київської області. Планувалося і Житомирська, але Житомирської не відбулося, так склалося. А на наступному тижні мають відбуватися всі регіони, заслуховуватися і так далі. Передбачається, що на початок червня перспективні плани мають бути винесені на засідання обласних рад. І має бути прийнято відповідне рішення.

Тут ще звучало питання, що стосується прив'язки до перших виборів, до виборів до 25 жовтня, виборів чергових у  верхов… місцевих виборів. Якщо аналізувати закон, то відповідно до Закону про добровільні об'єднання там передбачається проведення перших виборів. І прив'язка до чергових виборів тут не може бути. Навіть більше того, хочу зазначити, що призначення перших виборів покладається відповідно до законодавства саме на обласні ради.

Крім того, хотів відрефрексувати і дати відповідь і свою позицію щодо передачі або надання статусу міст обласного значення всім містам районного значення і селищам міського типу. Відразу хочу сказати, що в Запорізькій області районним центром являється село, це по-перше.

По-друге, є прийняті відповідні документи, які нам регулюють і показують механізми, шляхи реалізації реформ місцевого самоврядування. Це концепція, власне план заходів. Є у нас коаліційна угода, яка є невід'ємною частиною діяльності уряду. Є у нас затверджена Указом Президента "Україна 2020". Жодної норми, що стосується передачі або переведення міст районного значення до міст обласного значення не зазначено.

Наступне, на що хочу відрефрексувати. 70-80 відсотків надходжень до бюджетів сільських районів дійсно надходять від міст районного значення або від районних центрів. То тут крім розвитку міст районного значення і районних центрів слід думати і вважати ще й про села і селища, які є і функціонують в цих районах. Якщо говорити про приклади передачі і надання статусу міста обласного значення, то є досить-таки негарний приклад. приклад в Херсонській області. Де до сих пір і районна адміністрація, і обласна рада, і районна рада показують на фактах і на цифрах, що втратив район і наскільки район став дотаційний.

І насамперед ще хочу звернути увагу, що законодавством і Основним Законом зокрема у нас передбачено процедуру набуття статусу міста обласного значення.

І уже було тут обговорено і сказано скільки, які місця набули цього статусу у відповідному порядку, який встановлений. Будь  ласка, звертайтесь. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Іванович.

Я так зрозумів, що Мінрегіон у  вашому обличчі проти. Ну, так можна було одним словом це сказати. Дякую.

У нас, я наголошую на тому, що у нас присутні і представники Міністерства фінансів, це Олена Володимирівна Гоголь, заступник начальника відповідного управління, і у нас є Галина Богданівна Маркович. Хто із Мінфіну буде?

 

МАРКОВИЧ Г.Б. Дякую. Маркович Галина Богданівна, заступник директора Департаменту місцевих бюджетів.

Шановний Сергію Володимировичу, шановні учасники слухань, питання дійсно важливе. На чому я би хотіла акцентувати увагу, що зміни до Бюджетного кодексу, які внесені були в грудні місяці не стосувалися децентралізації. Це була реформа міжбюджетних відносин, яка мала в собі елементи децентралізації. В принципі вона не стільки мала елементи, скільки була покликана закласти норми, саме бюджетні норми пов'язані, які би потім сприяли саме вже, коли будуть перерозподілені повноваження.

В чому полягала реформа міжбюджетних відносин? Це перш за все зміцнити фінансову основу місцевих бюджетів. Це відмовитися від системи балансування, тобто змінити саму систему, ну, якщо так можна сказати, вирівнювання місцевих бюджетів.

Наступне питання, яке ми хотіли вирішити, це є відмовитися, вже сьогодні хтось тут згадував за наші матрьошки. Тобто перейти на усі  прямі міжбюджетні відносини з усіма місцевими бюджетами. Чого у нас сьогодні немає. Ну, ви самі практично розумієте, що 12 тисяч бюджетів, які сьогодні є, це є нереально мати прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. І, крім того, як я вже казала, закласти норми, які би могли потім після реалізації концепції реформування місцевого самоврядування, працювали норми в частині децентралізації.

Як на мене ці питання основні, які полягали, нам вдалося вирішити. Чому? Тому що реально ресурс місцевих бюджетів як показали підсумки чотирьох місяців зріс. Якщо ми проаналізували у співставних умовах, то провели 2014 рік і 2015 чотири місяці у співставні умови, у нас є ріст загального фонду на 40 відсотків – це 8,3 мільярди гривень.

Що стосується як цей ресурс розподілився? Дійсно, міста обласного значення ті, які сьогодні є вони мають більший ріст ресурсу, обласні бюджети мають трошки менший ріст ресурси і районні бюджети мають саме… Я зараз не маю розподілений ріст ресурсу в розрізі рівнів бюджетів, а загальний ріст 40 відсотків.  Тобто реально місцеві бюджети отримали додаткові кошти. І, в принципі, коли ми виїжджали робили наради в усіх областях Міністерство фінансів виїхало в усі області, проводили наради з працівниками фінансових органів. Були, ви всі знаєте, бо були і кущові наради, які проведені шість з Кабінетом Міністрів. В принципі від місцевих органів влади підтвердження є, що ресурс пішов. Зрозуміло, що він був не розподілений можливо не в усіх випадках, так як би цього хотілося.

Які норми закладені в кодексі, що стосується повноважень сільських, селищних бюджетів і міст районного значення? Норма закладена така, що передбачено як дохідні джерела так і видаткові повноваження виключно на виконання самоврядних повноважень. Ті всі повноваження, які визначаються функцією держави, в тому числі, що стосується загальнодержавних податків, що стосується фінансування видаткових повноважень було прийнято рішення фінансувати на рівні районних бюджетів і на рівні міст обласного значення.

Я думаю, що ви самі знаєте чому таке рішення прийнято, ми всі знаємо, які у нас сільські громади на сьогоднішній день, вони є, десь більше 40 відсотків, 43 відсотки сільських громад в чисельності населення до тисячі чоловік, в основному це 500, 600, 700 чоловік. Це одна позиція.

І друга позиція – це є високий рівень дотаційності, тобто десь немає спроможності фінансувати всі видаткові повноваження. І через те, було прийнято передати фінансування цих повноважень на районних рівень. З тим, щоб коли буде йти реалізація концепції реформування місцевого самоврядування, запрацює Закон про добровільне об'єднання громад і коли будуть створені нові громади, цим громадам закладені вже норми, їх не потрібно міняти, що такі громади будуть мати усі  повноваження міст обласного значення, тобто як дохідні джерела, так і видаткові повноваження, в тому числі прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Через то, ну, я зараз не бачу питання, щоб виносити таке питання, надавати безпосередньо зараз до 1 вересня такі повноваження... ой, не повноваження, а значення, статус містам районного значення містам і переведення в міста обласного значення. Тому що на сьогоднішній день воно врегульовано кодексом, працює, ті норми законодавчі щодо об'єднання громад.

Щодо тих питань, які звучали від виступаючих, декілька було питань було про втрату ПДФО. Ну, крутиться питання, 60 відсотків ПДФО, ну, частково я вже відповідала. Оскільки передано видаткові повноваження на районний рівень, передано  зарахування і податку на доходи фізичних осіб, буде функціонувати нова об'єднана громада, відповідно зразу і буде передано відповідно і нарахування податку на доходи фізичних осіб. Не може передаватися ресурс без передачі видаткових повноважень, це є загальне правило існування будь-якої  бюджетної системи будь-якої країни.

Наступне питання, яке надавалося, щодо нового акцизу. Дійсно багато  є звернень в нас на сьогоднішній день після того, як появилися зміни до прикінцевих положень бюджетного кодексу, були внесені зімни, що Кабінет Міністрів за підсумками півроку повинен дати обґрунтовані  пропозиції. Не стоїть питання перерозподілу грошових коштів, які надійшли в ому році по акцизному податку. Ці кошти як надійшли до відповідного там сільського. Селищного, міського бюджету, так і воно  залишиться. Просто окремим радам, мені здається, що це були і депутати, було порушено питання   встановлення нормативу зарахування, ,тобто щоб зробити його, розмежувати його між обласним бюджетом і бюджетами сіл, міст і селищ. Пропорції різні були: і 40 на 60. Таке питання обговорювалося в бюджетному комітеті, воно не знайшло підтримки, і воно буде вивчатися.  Кабінет Міністрів чи Міністерство фінансів такого не ініціювало і ініціювати поки що ну принаймні не буде.

Що стосується  ресурсу для індексації. Це питання обголювалося цього тижня на апаратній нараді в Міністерстві фінансів. Дійсно, проблема є і відповідні структурні підрозділи отримали доручення, це питання вивчають. І коли буде вивчено, яка сума потребує додаткового ресурсу, який є ресурс, будуть відповідні пропозиції підготовлені. І я думаю, що всі про це ми будемо знати. Так що проблему ми знаємо і шукаєм шляхи її вирішення.

Декілька питань стосувалося комунальної власності. Власне власності тих соціально-культурних установ, які на сьогоднішній день є  у власності територіальних громад сіл, селищ, міст. І у зв'язку з тим, що вони фінансуються з районних бюджетів, щодо передачі.

Моя власна думка, що оскільки зараз іде об'єднання, все ж таки робота по об'єднанню проводиться, і, на моє переконання, вона буде закінчена, тому що це є раціональне зерно в цьому є і в  цьому напрямку будемо  рухатися. Ті приміщення не можна передати… не передати в комунальну власність, спільну комунальну власність територіальних громад району, її можна  передати в оперативне управління. Це є тоже законодавча норма. І вона залишається у  власності громади, і ви можете нею розпоряджатися.  (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Давайте дослухаємо Галину Богданівну. Я розумію, що виступ викликає більше питань, ніж відповідей, але давайте дослухаємося.  Будь ласка.

 

МАРКОВИЧ Г.Б.  Ні, на які….  Ні. Вона знаходиться…

Установа знаходиться  у власності територіальної громади, вона передана в оперативне управління. Це є законодавча норма, яка є передбачена і її можна застосовувати в даному випадку.

Після того, як буде створена об'єднана територіальна  громада  відповідно буде передана до власності тої територіальної громади, яка буде новостворена. Що стосується перерозподілу повноважень, були одні пропозиції щодо перерозподілу дохідних повноважень, передачі основного податку на доходи фізичних осіб і жодного питання не піднімалося щодо необхідності збалансування, це з видатковим повноваженням. Повірте, що кожні зміни, які вносяться, вони вносяться, тільки дохідне джерело балансується з видатковими повноваженнями. Так і було зроблено, коли ми готовили зміни до Бюджетного кодексу у грудні місяці.

Можливо я якісь питання опустила, будь ласка, задавайте, я готова відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Богданівна.

Шановні колеги, я думаю, що кожен буде мати можливість потім поспілкуватися з представником Міністерства фінансів. Єдине що, ми запросили їх для того, щоб вони висловили ту позицію, яку, ту ідеологію, яку сповідує Міністерство фінансів. Я думаю, що від почутого ідеологію ми всі зрозуміли, а питання можна буде задати потім, хоча як на мене, то в інформації було значно більше питань, ніж відповідей, або цей виступ породив значно більшу кількість питань, ніж надав відповідей, скажімо так.

Шановні колеги, у нас залишилося записаними до виступів 3 міських голів і 1 народний депутат. Я просто хочу нагадати всім про регламент і надаю слово Біляївському міському голові Одеської області Михайлу Петровичу Бухтіярову.

 

БУХТІЯРОВ М.П. Шановні колеги, я констатую і думаю, що так думають і мої колеги. Що ми на сьогоднішній день не залишається питання що нам робити, то єсть міським головам міст районного значення. Чому я так кажу? Тому що дійсно питання, яке ми сьогодні розглядаємо на сьогоднішній зустрічі про передачу містам районного значення повноважень міст обласного значення, дуже під великим питання, в нас залишається для того, щоб ми почали жити по-новому з 1 січня 16-го року, нам необхідно стати об'єднаною громадою, якщо дивитися по законодавству і по методиці, яку затвердив Кабмін, це не можливо в цьому році, тому що зрозуміло, до 1 вересня це  самий останній термін, коли вже починається бюджетний процес і необхідно формувати бюджет, і вже об'єднані громади з 1 січня 16 року.  Тобто ми ставимо хрест, констатуємо це, що це не можливо сьогодні. Так, колеги?   Це так. І от на початку нашої розмови, на початку, йшла про те, що кожне місто районного значення має можливість, ну особисто ілі, ну індивідуально почати роботу, для того, щоб стати… получити, ну статус міста обласного значення.

Я вас скажу, на нашому прикладі, на прикладі міста Біляєвки, ну це… Ми в прошлому році на цей період часу, от на цей, вже получили рішення районної ради і звернулися до обласної ради, де була підтримка. Але районна адміністрація, районні структури зробили все можливе, щоб місто районного значення не получило статус міста обласного значення. Всім зрозуміло чому. Напередодні виборів необхідно впливати на громаду, на міського голову, ну і багато ще інших економічних питань, які, ну скажемо так, не дозволяють цього зробити.

Але в мене ще є декілька слів відносно методики. Да? От ми, якщо говоримо про методику, яку затвердив Кабмін, в цій методиці сказано, що на протязі 60, наприклад, днів ми повинні там провести певні… Це в законі. Да. Ну. Так от питання виникає, на протязі 60 днів, це 60 днів чи це може бути за 35 днів, це може бути за 40 днів, це бути за 30 днів. Як це розуміти?

Якщо розуміти так, як я кажу, то, скажем так от, і хвилина в хвилину виконувати всі, ну скажемо так, постулати закону, ну це ще можливо, а якщо говорити про 60, 30 днів, то це дійсно не можливо, тому що це по нашим розрахункам… тут йшла мова за 113 днів, по нашим розрахункам, це 150 днів, це мінімум, це так, якщо хвилина в хвилину працювати.

Ну я ще би хотів би сказати, що в нас є Бюджетний кодекс. Це як один із варіантів. В нас є розділ 3 глава 11 стаття 64, по якому сказано про те, що об'єднані громади, тобто получають вже, скажем так, ті доходи, як міста обласного значення. Так, може, внести, внести в цю статтю? Внести зміни з 1 січня 2016 року і дописати сюди міста районного значення. І питання практично буде знято. У мене така пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Михайло Петрович.

 

_______________.  Хтось веде протокол? Хтось це…?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно, стенограма йде. Не переживайте, шановні колеги.

 

_______________. Не переживайте. Я чув Кучму в 2002 році, який нам обіцяв, я чув всіх президентів дальше. Я вже це слухати тут, знаєте…

 

_______________. Тут все записується, не переживайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви вважаєте, що основна проблема була в тому, що вони не записували? Це я зрозумів, я все зрозумів.

 

_______________. Серйозно, заговорили. Заговорили цю реформу і заговоримо також і цю реформу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги. У нас записався народний депутат України Микола Володимирович Люшняк. Але він уже пішов, да, не дочекався? Буває.

До слова запрошується Рогатинський міський голова Івано-Франківської області Володимир Степанович Гусак.

 

ГУСАК В.С. Доброго дня, Сергій Володимирович! Шановні депутати Верховної Ради, шановні колеги міські голови і всі присутні! Сьогодні ми зібралися для того, щоб тут обговорити і дати конкретні пропозиції, які би могли через комітет їх внести на розгляд і нам допомогти вирішити ту проблему, яка зараз неможливо не вирішитись. Так, сьогодні нам мішають. Мішають зробити цю реформу починаючи від районних колективних організацій, це районна рада, райдержадміністрації, обласні і так дальше.

Я рахую, що сьогодні багато що можна говорити. Тому що кожний з нас знає, що зробилось з того, що по субвенціях взяли, передали, ну, я зробив так, щоб передали в оренду освіті структурні, ну, ті свої дитсадки. Передав їм в оренду з умовою, що вони будуть їх ремонтувати і так дальше. І та само школи передав, а не в оперативне користування. Бо вони оперативно користуються, а ремонту ніякого не проводять по сьогоднішній день. І серце болить, - протягом тих п'яти місяців ми не бачимо тих зрухів.

Але я рахую, що будучи вже четвертий раз на цій посаді і будучи головою адміністрації я зрозумів одне. Якщо не пройде децентралізація влади, нас як не полюбить народ, так не полюбить і Європа, і ми не доб'ємся того, щоб ми зробили ці кроки. Тому, Сергій Володимирович, вас просимо, просимо депутатів Верховної Ради зробіть якісь зміни для того, щоби ми могли зробити оті утворення.  А саме, я даю пропозицію: якщо неможливо зробити того, щоби назвати районні міста, так, як Павло Генріхович завжди наголошує, зробити міста обласного підпорядкування терміново і то дати завдання Мінрегіону, щоби вони взяли ці всі пропозиції, де об'єднуємося ми з декількома громадами сільських рад і зразу подати вам на затвердження ті центри, де будуть збиратися територіальні громади. А решта сільські ради нехай об'єднуються із райдержадміністраціями, районними радами, бо як вони будуть ще... (Оплески) Якщо вони ще будуть сьогодні думати про те, як їм об'єднуватися і що робити і тільки думають про вибори, а вони не думають про долю держави, це буде проблема сильна, це буде проблема сильна. І плюс до того, врахуйте, якщо ми ще будемо давати пропозиції на обласні ради, де будуть спорити між собою не економічно і ефективно працьовиті люди для того, щоб ми йшли до Європи, а будуть спорити між собою на політичних основах, то повірте, ні Мінрегіон, ні ви не дочекаєтесь того, щоби  ті територіальні громади, які сьогодні можуть двома, трьома громадам об'єднатися, ввійти і показати приклад того, як  робиться. І треба, щоб Мінрегіон взяв, вам подав цю пропозицію тих об'єднаних громад, де визначено облдержадміністрацію, де будуть центрами тих об'єднань громад, щоб подали сюди вам на затвердження і всі міста районного підпорядкування туди після того  затвердження перейшли в статус тих же обласних міст. І повірте, на сьогоднішній день віддали 60 відсотків ПДФО в районні ради.

Я знаю одне, що, будучи кожний рік и кожний термін перебування  на посаді міського голови, я старався збудувати чи завод, чи фабрику. Я можу про це прозвітувати, це відкривалися робочі місця. Я не винуватий в тому, що я активно беру участь у всіх проектах. На сьогоднішній день тих 60 відсотків для нашого району  воно нічого не значить, бо тому що вони мали 14 відсотків свого власного  доходу. Сьогодні вони збільшили всього-на-всього на 2 відсотки, забравши наші ресурси, які би дали розвитку не тільки нам на розвиток міста, а  ще й додатково ті села, які коло нас  живуть, і могли би отримати великі до того плюси.

Тому я рахую, що мою пропозицію прошу врахувати і дати можливість на комітетах не тільки сьогодні, а надалі нас підключати. Бо я думаю кожний міський голова принесе хорошу думку і разом вам допоможемо, переговоривши з нашими депутатами, щоб ми дали результат. І ми разом з вам вступимо все ж таки в ту європейську родину, яку кожен з нас бажає.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Степановичу. Єдине невеличке зауваження. На щастя, для них і на жаль, для нас Мінрегіон передає перспективні плани на затвердження не нам в комітет, а до Кабінету Міністрів України, який остаточно затверджує ті перспективні плани, які вже до цього затвердить обласна рада. Тому це скоріш питання до них, ніж до нас. А позицію Мінрегіону ви всі чули.

До слова запрошується Коростишівський міський голова Житомирської області Микола Костянтинович Чиколай.

Будь ласка.

 

ЧИКОЛАЙ М.К. Шановні колеги! Ви знаєте, я стараюся завжди ось на всі зустрічі, які ми проводимо і в Асоціації міст, ну принаймні по можливості бути. І коли ось із висоти так сказать, прожитих тут років і роботи в органах місцевого самоврядування,  а почав я ще в 90-му році, плюс 4 – адміністрація, то от судячи з того, що ми обговорюємо, як обговорюємо і як іде діло, то мені кажеться ми повертаємося в 90-ті роки, а не йдемо туди, десь у Європу, як ми говоримо.

Тому ну які мої пропозиції? Я думаю, що якби сьогодні Петро Олексійович ще місяць або два назад зібрав всіх голів адміністрацій обласних, а ті районних і поставили їм завдання, що до 1 вересня, якщо не буде проведена оця реформа, то ви йдете на смітник цієї історії і ніхто вас нікуди більш не повертає.

При цьому сказав їм, що з 1 вересня ви будете або перфекти, або урядовці, а то вони по сьогоднішній день там не можуть визначитись, ким вони будуть, кому вони будуть головне підпорядковуватись. Чи Президенту, наступники ці адміністрації, чи вони будуть Кабміну. І от сьогодні вже там іде мова, ці будуть затверджувать резерв кадровий, потім буде прем'єр призначать і кому будуть призначать. Ось вони сьогодні воюють ще на рівні своєму. Тому я не говорю вже про те, що які там голови адміністрацій, вони не витримують ніяких, мабуть розумієте, да. Тому що коли сьогодні є Закон уже про об'єднання територіальних громад, а районні державні адміністрації збирають актив і говорять про співпрацю територіальних громад і я говорю: "Люди добрі, та ми пройшли вже це давно. Ми маємо сьогодні займатися другими речами, то через те буде гальмуватися ця оця реформа".

Друге питання. Я хотів би просити, щоби коли ми приймаємо рішення, постанови, методики, ми маємо... добрі вони, не добрі, вони мають бути добрі, тому що вони мають обговорюватися і вноситися пропозиція, але коли їх уже прийняли, то їх мають виконувати. Ну, коли  їх ніхто не виконує, коли сьогодні ігнорується  це, то яка може бути реформа. Слухайте, я от говорю, от тут я дуже хотів до Міністерства фінансів, от прийняли рішення, ми на минулий раз були, був Зубко, були тут депутати, ви, да, говорили, що бюджетом передбачено, що фінансування на дошкільні заклади містам районного значення мають бути доведені не менше 2014 року, інакше голови адміністрацій підуть у відставку. Ну, вибачте мене, сьогодні три мільйони  не додали до 2014 року, при тому, що я відкрив ще один дитячий садок, 16 чоловік, 50 дітей ходить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, і при тому, що сьогоднішній гроші і гроші 2014 року – це різні гроші.

 

ЧИКОЛАЙ М.К. Та я вже не говорю паро те, я говорю, що ми домовлялися, що хоча би на рівні 2014 року. І всі  задекларували. Сьогодні піднімаєш питання – ми вам дали, оце ви там. І сьогодні ви знаєте, що з нас роблять? Я не знаю, як у других, моїх колег, да... (Шум у залі) Ви знаєте, що роблять? Сьогодні викликають уже дошкільників наших і говорять: "Ідіть до міського голови, бо це він вас хоче розігнати, він хоче скоротити дитячі місця, він хоче зупинити роботу дитячих закладів, тому що він не хоче фінансувати". Я не хочу фінансувати, міжбюджетні трансферти дано їм. Ми взялися погодилися на себе, беремо сьогодні  фінансуємо, а в останні роки зробили з дитячих садків там, я хочу сказати, ну, приїжджали досвідом ділитися, а сьогодні нас, ну, отак о із цими директорами там. Виховательками, батьками, які йдуть до нас і говорять: "Як це ви хочете закрити дитячій садок?". Ну слухайте, ну, це що таке? То хто це має відповідати? Це ми маємо відповідати там на… чи там, хто приймає ці рішення, і хто контролює їх виконання.

Ви розумієте, треба поставити чіткий термін. Сергій Володимирович, поки не буде сказано, що у цьому році має відбутися, ніхто не буде працювати. Я вам скажу, що сільські голови особливо ті, які мають свій бізнес у цих селах, а їх переважна більшість. Вони собі понабудовували там все, що вже є. Вони на смерть стоять для того, що вони не підуть нікуди об'єднуватись. Вони стоять сьогодні на смерть. І відчувши те, що  ні закону нема. Відчувши, терміни валяться, що ніхто вже його не зробить в цьому році, вони спеціально сидять, ждуть. Більше того, почули ще про те, що вибори будуть за старим законом. Ну, дай Бог. Але ви продекларували що? Ви розумієте? І вони всі засіли собі. Думають, ми нічого не будемо робити, все одно відбудуться вибори, ми залишимося сільськими головами і будемо продовжувати цю роботу. Тому це друге питання.

Третє питання. Тут ми говоримо, чи це місто обласного значення, чи це місто районного значення? Дехто у нас, знаєте, там із голів ще постійно привик, що місто нашого підпорядкування. То я говорю, нема вже підпорядкування, є обласного або районного значення. Але це не стоїть питання тільки фінансування. Ви подивіться, що вичворяється сьогодні. Ми сьогодні… Ну, навожу приклад конкретний. Є людина, фізична особа подає на земельну ділянку. Якщо ця земельна ділянка сьогодні там  в межах, все таке, ми десь її то, якщо генеральний план. Ми просили, призупиніть дію того закону, що сьогодні ми не маємо права без генерального плану надавати земельну ділянку. Сьогодні АТО іде, нас кінчає. Нас з людьми оце зводять. Ми говоримо, ніхто не робить цього. Обіцяли всі, що з бюджету державного допоможуть виготовити генеральні плани. То кому виготовили?  От є тут колеги. Кому виготовили? Нікому. От я сьогодні б'юся, третій рік сьогодні в експертизі знаходиться проект уже виготовлений.  Провів громадські слухання. І я його цього не можу пробити. Містобудівна рада собі там вимагає. Не можемо зробити.

Створюю кооператив.  Ну, знаєте, що таке житло сьогодні. Створюємо кооператив для того, щоб кооперативу дати землю, ми повинні викупити нею вони… Якщо просто людина, а зібралось 20 чоловік, хочуть побудувати на 10 сотках будинок, він не має права побудувати. Ну, це що нормально? Я вже не говорю  за ДБК, за землю поза межами, межами і таке інше.

Тому, якщо  ми, ну, от не розуміємося десь на… що це не просто там обласне значення, районне значення, дайте тоді повноваження. Дайте… назвіть його чортом, назвіть і скажіть, що ось ваші повноваження такі, і ми будемо працювати. Ну буде схема якась, буде, ну методика цієї роботи. А якщо ми там тільки в цьому граємося… А граємося від чого? Тому що ми розуміємо, що таке місто обласного значення.

Я ще один приклад, так щоб бистро, наведу. Місто Малин і місто Коростишів. Там 26 тисяч і там 26 тисяч. Він місто обласного значення, в мене списав бумаги, бо я не довів до кінця, завмерло там у Верховній Раді, а він списав. У нього сьогодні 110 чоловік штатний розпис, а в мене 18. Місто 26 і 26.   Це до фінансистів я також звертаюся, щоб вони розумілися. Плюс в адміністрації 110, а ми говоримо там про якісь… вивільниться там 5 чоловік чи 6. Та це вся… весь район з сільськими головами те, що вони мають сьогодні. 110, 110 я називаю, а у нас 18. Розумієте?

Тому ну давайте, давайте, якщо ми розпочали давайте будемо крокувати, крокувати причому твердо ставати. Якщо ми будемо отак туди одной рукой, назад забрав, ну такого не відбудеться. Просто його не буде.

Я дякую всім за увагу.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Костянтинович.

 

_______________. Сергій Володимирович! Можна одну хвилину? Одне слово тільки до Мінфіну.  Ви знаєте, що в Бюджетному кодексі були зміни і сьогодні повинні районні державні адміністрації, РОВД, там прокуратура, всі повинні платити за землю. Да? Але це дописали. Але органи місцевого самоврядування можуть надавати пільги.

В мене виникає питання: для чого це зроблено було? Ну для чого це було зроблено?!  Якщо ви нам даєте повноваження, додатковий ресурс, фінансовий, в бюджет за плату, за цю землю, то давайте його відкрито, чесно…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги!  Шановні колеги! Я ще раз підкреслюю, я розумію, що питань до Мінфіну більше ніж треба. Давайте… Давайте ми…  Давайте ми зробимо наступним чином. Давайте ми проведемо окрему зустріч тільки по питаннях… Це не зовсім питання нашого комітету, бюджетні стосунки, навіть бюджетні стосунки в органах місцевого самоврядування. Я підкреслюю, може 8 раз, що ми, як комітет абсолютно на вашій стороні, ми вас повністю підтримуємо. Що стосується питань по генеральних планах. Я особисто криком кричав з трибуни Верховної Ради, що це є не нормально в нашій ситуації. І я пропонував запровадити державну програму урядову для того, щоб надати можливість передати коштів для виготовлення генеральних планів.

 

 (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще раз. Ми тут ваші однодумці повністю і тотально. Якщо нам треба провести дискусію окремо з Міністерством фінансів, а її треба проводити, давайте заплануємо наступні комітетські слухання з питань бюджетних взаємовідносин з малими містами. Це окреме величезне питання я воно є зрозумілим. Зараз всі колеги вже ті, що записалися, принаймні висловилися.

Є ще у нас народні депутати члени комітету, хто із колег хотів би виступити? Олена Петрівна Бойко, вона ще не мала слова, будь ласка.

 

БОЙКО О.П. Доброго дня, шановні колеги, дуже дякуємо, що ви сьогодні ті є в наших стінах. Звичайно дуже корисним наше спілкування і мені, чесно кажучи, дуже прикро називати сьогоднішнє зібрання саме зібрання з малими містами, воно трошки принизливо, малі міста, ви є великими. Тому що саме на ваших плечах йде найскладніша робота сьогодні. Тому дякуємо вам за вашу роботу.

Звичайно, як сказав Сергій Володимирович, комітет завжди з вами і завжди відкритий для вас, і для ваших думок, і для ваших проблем. Багато говорилося сьогодні не стільки про проблеми саме, ще раз вибачте, за таке не гарне слово малих міст, а взагалі міст і, зокрема, в системі і в умовах децентралізації. Звичайно, коли йде децентралізація, звичайно, ми будемо говорити про те, що не завжди вона є добровільною, не завжди вона є зрозумілою, і, Сергій Володимирович, підкреслить зараз правоту моїх слів. Ми завжди в комітеті говоримо про те, що найважливіше зараз – це інформаційна політика.

Ми звертались і до Мінрегіону з проханням, щоб ця інформаційна політика роз'яснювальна, методична, взаємодія саме з вами і з територіальними громадами саме для того, щоб ті перспективні плани були реальними – це наша вимога комітету і це наша позиція.

Скажіть, будь ласка,  хто взагалі не бачив цих перспективних планів щодо себе, ви можете таке зараз сказати? Всі бачили себе в перспективних планах?

 

_______________. Перспективний план, я вибачаюсь, якщо можна, якщо ви запитуєте, складали адміністрація із районною радою....

 

БОЙКО О.П. Я це знаю.

 

_______________. (Не чути).

 

БОЙКО О.П.  Я не це питаю.

 

_______________. ....облрада 28-го затвердить і направить у Кабмін, оті все.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Бачили і впливали –це різні речі. Ну, бачили ми, ну, і що?

 

БОЙКО О.П.  Інше питання: чи впливали, звісно. Якщо ви були проти....

 

_______________.  Не у всіх областях... областях, я з Київської області, в нас перспективні  плани розроблені і я можу вам  предоставити на прикладі Самбірського району є 5 громад погоджені, проведено обговорення по всіх села із залученням духовенства, голів територіальних громад, директорів шкіл, зав клубами, зав бібліотеками, директорами шкіл. Розроблено не тільки перспективні плани, але і розроблені бюджети новоутворених територіальних громад з виведенням ресурсу, який лишається в розпорядженні територіальної громади.

Я для репліки, щоб більше не ставати, хочу сказати одне, що треба привести у відповідність найменування адміністративних одиниць до Конституції. В Конституції не написано: місто обласного значення, місто районного значення, місто курортного значення – є місто, село, селище, на тому крапка.

Щодо об'єднання. Я хочу теж передбачити одне, тому що ми десь будемо об'єднуватися, якесь село не об'єднається, я б хотів, щоб законодавець передбачив, що село не має права приєднуватися на протязі двох років. Бо ми зайдемо у вибори, тобто сьогодні провели вибори, об'єдналися, через місяць село знову хочу приєднатися, ....... громаді – знову вибори, ще якесь село не об'єдналося, через півроку об'єдналося, тобто у громаді можуть бути на рік 10 раз вибори. То треба перебачити, що село, яке не приєднується, має право на приєднання до великої громади через два роки, тому що ми можемо проводити вибори...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги....

 

БОЙКО О.П.  Шановні колеги,  тут ще...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Петрівна хай закінчить.

 

БОЙКО О.П.  Ну, я вам дякую, я почула. І цю тему ми знаємо, цю проблему теж знаємо. І недарма, коли ми писали закон, ми писали про добровільне об'єднання і для нас була важлива ваша сьогоднішня думка, щодо того, чи враховувалися  ваші думки, ваші інтереси. Ну, звичайно, за принципом просто не хочу або "баба Яга проти" – ну, це не проходить, треба аргументувати, чому ми не хочемо, за яким  принципом це все формується. І якщо дійсно вас не чують, є у вас, вибачте, комітет, який відкритий для вас і ви можете звертатися, я так розумію, до нас, ми є відкритими і будемо вирішувати ці питання.

Ще була тут репліка щодо місцевих виборів, яка система, яка основа і все таке інше. вибори будуть, 25 жовтня, про це говорить нам Конституція, на якій основі, це записано в Коаліційній угоді і ми, як члени коаліції, ми притримуємось того, що це будуть відкриті списки. В Коаліційній угоді записано, що це буде зменшення по кількості депутатів місцевих рад і це двухтуровість великих міст…

Трошечки, оскільки ми є з комітету, це я, Сергій Володимирович і пан Гончаренко, секретар нашого комітету, ми втрьох є членами експертної групи. На сьогодні експертна група малася засідати, але перенесли на наступний тиждень, я думаю, що на наступному тижні вже буде презентовано кінцевий варіант нового закону, який все це враховує від експертної групи. Звичайно, було завдання експертній групі і у вас є така інформація, говорити про систему, яка є зараз, тобто …. і зробити так званий тюнінг цієї системи. Ми це завдання зробили, але я не впевнена, що ми, як депутати, його будемо підтримувати, ми відкриті списки підтримуємо. Наразі так.

Що стосується територіальної організації в умовах добровільного, територіальної організації виборів в умовах добровільного об'єднання, це дійсно є проблемою, тому що хто об'єднається, хто не об'єднається, треба думати і про нарізку округів, і про формування ТВК, які є на сьогодні комісіями, які працюють на постійній основі. Тобто ці проблеми були озвучені робочою групою в Центральній виборчій комісії, про ці проблеми знає Мінрегіон і ми чекаємо їхньої узгодженої позиції.

Дякую. Вам успіхів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Петрівна. (Шум у залі)

 Олександр Володимирович Дехтярчук пару слів, народний депутат.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Трохимович Федорук, будь ласка.

 

ФЕДОРУК М.Т. Я просто по колезі Олексію Петровичу, по тому, що може бути 35 старост і членів виконкому, да, в цьому може бути також проблема, але ми пішли на це, коли розглядали  і на робочій групі, і в комітеті. Пішли на пропозицію якраз асоціації сіл для того, щоб зробити союзниками саме об'єднання старост.

І ще одна у мене пропозиція. Враховуючи, що є наші колеги, працівники Мінфіну, таке, ми сьогодні підписали звернення до Кабміну, там група депутатів. Зараз починається літня відпустка вчителів. А бюджетний розпис зроблений так, рівномірно розділений на 12 частин. Прохання Мінфіну внести пропозицію Кабінету Міністрів, щоб вчителі отримали кошти, змінити графік фінансування. Щоб вони отримали кошти на відпускні. Це проблема всіх.

І я ще одне, от, по виступах. Я казав і раніше, і зараз, не віддавайте власність нікому! Оперативне управління дає можливість і робити поточний ремонт там, і тому подібне.

 

_______________. Реєстраційна служба не реєструє ….. Позашкільників не віддали ми, говорить: так ви ідіть до нього, тому що ми зарплати не будемо платити.

 

ФЕДОРУК М.Т.  Ну, так це вони неправі. Вони діють антизаконно. Ну, не всі ж знають закон. Але ще раз кажу, правильно зробили, що не віддали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Трохимович.

Олександр Володимирович Дехтярчук. І будемо підводити риску.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Шановна громадо! Буду максимально швидко.

Перше. Приємно, що більшість тут присутніх за реформи, за децентралізацію і реальну децентралізацію. Дякую. Бо наш комітет завжди таку позицію займає.

Другий момент. Розділимо мухи і котлети. Розділимо наші питання, які стосуються бюджетних питань і всіх інших питань децентралізації. Абсолютно правильно Сергій Володимирович зауважив, треба серйозні слухання і збирати пропозиції можливих, це неправильно. Але на рівні комітету я готовий виступити, щоб ви на наш підкомітет присилали пропозиції по питаннях саме бюджетних.

Найбільш фахові були сьогодні виступи все-таки Міністерства фінансів. Я скажу відверто і чесно вам усім тут, що я зараз виступив на їхній захист. Тому що Бюджетний кодекс пропонував нормальний вихід із ситуації, в якій, на жаль, ми опинилися. Просто там передбачалося. Перше. Можна було передавати кошти як з районного бюджету, так і на сільський чи на міський, так і з міського навпаки. Це передбачено Бюджетним кодексом.

Інше питання, що ми зіткнулися з позицією неправильною адміністрацій і районних рад, які як та курка взялися гребти все під себе. Я втручався у себе на окрузі в Дубенському районі. І тільки моє втручання змусило розрахувати по формулі кошти і віддати без всякої оренди, без всякої передачі суборенди чи права власності. На сільські бюджети віддали так як і раніше кошти бюджетам сільських рад.

Більше того, є проблеми і з іншими моментами, це з освітньою субвенцією. Правильна була позиція віддати освітню цільову субвенцію. Але неправильна в тому, що вона була не до кінця пропрацьованою. Це питання, чому дошкільна освіта не входила в освітню субвенцію? Перше питання.

Друге питання. От є голова Радовилівської міської ради. У них взагалі було ноу-хау є в районі. Умудрилися всі гуртки, які є в районі, зібрати під будинком молоді. В результаті вони не можуть зараз фінансувати, бо це на міському бюджеті. А освітня субвенція не поширюється, поширюється виключно на школи. І у нього велетенська проблема з цим, якої Мінфін не бачить, бо він не знає про цю ситуацію. Це як приклад.

Таких прикладів десятки у нас, де мудрий голова районної адміністрації і гарна районна рада, вони віддадуть ці гроші. А, де голова районної ради чи голова адміністрації мають свої фірмочки на дитяче харчування, чому врони не віддавали кошти на дошкільну освіту? Тому що хотіли створити в більшості випадків корупційну схему. Я з повною відповідальністю про це кажу. Тому що, що таке кожен сільський голова заключає договір на ті копійки по харчуванню, а, що в межах району одна-дві фірми, як мінімум. Один із голів адміністрації сказав –  це бізнес голови адміністрації, туди ніхто не повинен втручатися. Чи я помиляюсь? Я не помиляюсь, на практиці так воно і є. Влізли в тендери два місяці, і в результаті викликали незадоволення громад, людей, батьків, тому що харчування здійснювалося з порушеннями. А зараз КРУ пишуть акти по всій країні. Правду я кажу? Абсолютно так і є.

Тому нам потрібно доопрацювати оцю частину, що стосується освітньої субвенції. Субвенція цільова це добре, що рада не втручається. Тільки виписати оці моменти взаємодії із містом, взаємодії із селом, де є дошкільний заклад чи будинок культури, чи клуб. Ми вже з ФАПами маємо гіркий досвід, які практично знищені передавши їх на районні бюджети сіл. І це, на жаль,  проблема. Я думаю, що Мінфін піде нам на зустріч. Ми систематизуємо всю цю інформацію і зможемо внести ці зімни  спокійно у бюджети на 2016 рік.

І ще одне. Хотілося тут до всіх розуміння, пропозиції подавати чітко сформульовані, не критика системи. Є депутатів у нас достатньо, які  вміють це критикувати, а чіткі пропозиції, що не так, чітко пункт такий-то, стаття така-то, пропозиція змінити. Якщо буде бажання, то Сергій Володимирович дозволить і наш підкомітет готовий це збирати, хоча, дійсно, це питання бюджетного комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександре Володимировичу.

До заключного слова запрошується Козарєв Павло Генріхович.

 

КОЗИРЄВ П.Г.  Я дякую. Три речі.

Перше. Виступ міського голови Коростишева та решти мерів, мені здається всім демонструє, що ми можемо скільки завгодно юморити, але мова йде не про шуточки, мова йде про 272 міста, про майже 4 мільйони людей, які там живуть. І про те, що мова йде фактично, про адміністративний каркас країни, бо в більшості ці міста – це районні центри.

Отже, друзі, перше, я хотів би, щоб ще раз підкреслили, ми просимо дати статус міст обласного значення всім містам районного значення, незалежно від того чи є він районцентром, чи ні. Всім містам районного значення, кома,  а також селищам, які являються районними центрами – це щоб для протоколу, щоб чітко сформулювати наше прохання, яке ми винесли на комітетські слухання.

І друга позиція. Я послухав представників Мінфіну, Міністерства регіонального розвитку, по-перше, враження, дійсно, що ми в різних країнах живемо. Дійсно. Але, розумієте, є два варіанти розвитку подій, перший, якщо все дуже буде приємно, я б сказав приємненько, так як нам розповідає представник Міністерства фінансів, Мінрегіонбуду, і все відбудеться так як ми і запланували, до виборів всі об'єднаються, отримають статус міст обласного значення, хоча я не впевнений, що кожен з цих представників дав би руку на відсіч, що так воно і буде. Я в це не вірю.  Але я думаю, що навіть вони можуть підтвердити, що є величезна вірогідність, що об'єднання у багатьох місцях, а може і скрізь не відбудеться. Давайте це зафіксуємо. Бо дуже багато кажуть, що ніби вирішення проблеми 1 січня 16-го  року є об'єднання.  Нема такого вирішення. Або на 100 відсотків, або на якісь відсотки. А значить ми повинні мати план Б, що буде робити країна у випадку, якщо до виборів 25 жовтня в містах районного значення об'єднання не відбудеться.

Ми просто пропонуємо зараз не давати завтра статус "місто обласного значення". Ми пропонуємо підготувати нормальний план Б, коли прийде час Х, як кажуть. Да? І ми зрозуміємо насправді, через об'єднання питання вирішити не можливо.  І тут знову ж таки є, підкреслюю, в рамках діючого законодавства ми пропонуємо, я бачу тільки два варіанти.

Перший. Якщо ми нічого не будемо робити, будемо проводити слухання, круглі столи і все буде йти так, як зараз. То приблизно перед новим роком тут збереться Комітет місцевого самоврядування або бюджетний комітет і судорожно буде втілювати перехідний період 2015 тиражувати на 2016 рік, і все. Це поганий варіант. Ми так гробимо просто країну. Розумієте? Це поганий варіант, якщо ми нічого не будемо робити 2015 рік закінчиться засіданням комітету тут, на яке будуть винесені зміни в перехідні положення Бюджетного кодексу, іще на рік буде продовжено така сама система.

Є другий варіант. Дати цим міста статус обласного значення. Інших варіантів в рамках діючого законодавства не може бути ніяких. І давайте ми будемо не просто відкидати це, а серйозно обговорювати з Міністерством фінансів, з Мінрегіоном, аргументи пред'являти, але в нас прийде час і ми будемо вирішувати або так, або так, по іншому бути… ну не зможе система працювати.

Тому я хотів би ще раз звернути увагу, що є величезний досвід зміни статусу міст районного значення на міста обласного.  Немає поганих прикладів і поганих наслідків цього, це технічно просте рішення, яке можна системно прийняти по країні. Воно робилося десятки разів, нічого нового немає, технічно це просто. І я хотів би сказати, ну, від нас всіх, шановні народні депутати, просити вас, бо це, що ми зараз обговорюємо, ще потрібно, щоб підтримав Комітет з питань місцевого самоврядування. Почуйте нас, підтримайте, ми – половина Верховної Ради, мажоритарники. Друзі, ми попрацюємо із своїми мажоритарниками, вони підтримають це рішення, повірте. Тому і прохання до комітету, будь ласка, підтримайте нашу  рекомендацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Генріхович.

Шановні колеги, я дозволю собі не зовсім погодитися з певними тезами, ну, зокрема, в тому, що от ми сіли, поговорили і нічого не змінилося. Насправді, ситуація пов'язана із проблематикою, яку мають міста, невеликі міста, ну, вона не  настільки відома, повірте, по-перше, широкому загалу,  по-друге, вона не настільки відома політикуму, в тому числі депутатам Верховної Ради, по-третє, вона не настільки відома Міністерству фінансів і вона, на жаль, не настільки відома Мінрегіонбуду. І ми це побачили всі сьогодні. Тому наша зустріч, тому якась   ваша публічна позиція є для нас дуже допоміжною, тому що я ще раз підкреслюю: із всіх виступів, які я сьогодні чув, я готовий підтримати всі внутрішньо як людина і як голова комітету, говорячи пропозицію комітету, про позицію комітету,  можу сказати, що комітет практично поділяє всі ті занепокоєння, про які ви сказали. Але тепер вам потрібна наша допомога, а нам потрібна ваша допомога, тому що от ті питання, які ми сьогодні піднімали, оті проблеми, про які ми сьогодні говорили, я ще раз підкреслюю, вони не відомі ані більшості депутатів Верховної Ради, ані тим людям, які приймають рішення. Давайте про це більше говорити публічно, саме тому наш сьогодні захід, може, він не вирішить практичної якоїсь проблеми, але він в принципі цю проблематику питань підніме. І ми вчергове як комітет зможемо про це говорити і будемо про це говорити, штовхаючи це питання вперед і вперед настільки, наскільки ми зможемо це зробити. Для цього вам розданий проект рекомендацій.

Я би запропонував наступне рішення. Ну, по-перше, щоб ви були свідомі, ці рекомендації, як сказав Павло Генріхович правильно, буде затверджувати комітет на своєму засіданні в червні місяці. Я би просив всіх, тих, хто його проглянув, чи є якісь глобальні заперечення проти того, що там написано? Немає.

По пропозиціях зараз я скажу наступне. Я попрошу наш секретаріат, у нас сьогодні є п'ятниця, давайте ми відкриємо це вікно, ну, умовно кажучи, до вівторка, до кінця дня, підготувати всі практичні пропозиції, які стосуються рекомендацій. Але, як правильно сказав Олександр Володимирович, є прохання не критикувати систему загалом, а вносити конкретні пропозиції.  І всі ці пропозиції ми розглянемо за допомогою нашого секретаріату, внесемо їх в проект рекомендацій і запропонуємо комітету уже відредаговані рекомендації з урахуванням тих пропозицій, які ще надійдуть від вас додатково.

Чи є заперечення проти такого?

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Немає. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому я хочу всім подякувати за участь в сьогоднішньому засіданні нашого круглого столу. Я хочу подякувати всім партнерам комітету, які сприяли організації цього круглого столу. Це і "соціація малих міст", це і Програма Ради Європи "Посилення інвестиційної спроможності органів місцевого самоврядування", це і Програма Ради "Відповідальність, підзвітність та демократичне парламентське представництво", це і швейцарсько-український проект "Підтримка децентралізації в Україні", ну, і звісно, секретаріату нашого Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Дякую всім за роботу. А тепер можна атакувати Міністерство фінансів.