Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

круглого столу на тему: "Актуальні питання   законодавчого регулювання співробітництва територіальних  громад"

від 2 червня 2014 року

Веде засідання Голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Д.В.ЖВАНІЯ

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, шановні запрошені! В нас є, в принципі всі в зборі, є прохання зосередитися на підготовке к початку нашого круглого столу. Хотів би подякувати, шановне товариство, яке сьогодні зібралося в нас на круглому столі, завжди великий інтерес до реформ місцевого самоврядування, сьогодні у нас аншлаг, дякую вам за те, що ви сьогодні тут з нами і будемо говорити про наші наболевшие темы.

Шановні колеги! Насамперед, я хочу ще раз привітати всіх з тим, що 25 травня в Україні відбулися вибори Президента України. Зважаючи на те, що в деяких регіонах процес волевиявлення проходив у дуже складних і трагічних умовах, но всё ж таки змогли забезпечити чесність, прозорість і головне –  легітимність обрання нового глави держави. Також варто особливо підкреслити, що 55 відсотків  українців в першому ж турі проголосували саме за мир та демократичні цінності, як уособлення в собі новий голова держави.

Я хотів би не втрачати час і скоротити всі виступи, насамперед свій, для того щоб ми мали час на практичне обговорення цих питань, які сьогодні стоять перед місцевим самоврядуванням і старт реформ, які мають початися з обрання нового Президента, у нас всіх є така величезна надія.

І в нас сьогодні Володимир Борисович Гройсман,  віце-прем'єр, да, з цих питань. У нас Марина Ставнійчук представляє сьогодні адміністрацію, яка багато років займається цим питанням. Тому я би зразу почав з того, щоб запросити Володимира Борисовича презентувати нам законопроект, який відкриває, відкриває шлях для початку реформи місцевого самоврядування. Будь ласка.

ГРОЙСМАН В.Б. Дякую, вельмишановний Давид Важаєвич.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Я хотів, якщо можна, дуже коротко про регламент: для виступу 5-7 хвилин, це не стосується Володимира Борисовича, і для виступів обговорення  3-5 хвилин, для відповіді на питання 1 хвилина. Захід ми плануємо завершити о 18.00. Тому прохання дотримуватися регламенту. Секретаріат комітету готовий записати усіх, хто  бажає брати участь в обговоренні. Прошу передавати записки до секретаріату комітету, вона ось з лівої сторони, така в нас організована, організований прийом. Дякую.

ГРОЙСМАН В.Б. Вельмишановний Давид Важаєвич, шановні колеги, шановні друзі, я думаю, що надзвичайно важливо обговорювати законопроекти, які вносяться на розгляд парламенту і саме головне, той законопроект, який я сьогодні буду презентувати, фактично він розроблений експертами, тими людьми, які багато років займаються тематикою місцевого самоврядування, регіональної політики, багатьох змін і реформ. Але по-справжньому вони не мали можливості реалізувати і свій досвід, і досвід, який накопичений в європейських країнах, оскільки так складались умови. Сьогодні, я думаю, що у нас є всі можливості забезпечити проведення якісної і професійної реформи місцевого самоврядування і те, що ми зустрічались на комітеті вже не вперше, за участю комітету і в засіданнях, і сьогодні в обговоренні говорить про те, що ми налаштовуємо діалог і далі нам потрібно діяти. Ми маємо на етапі розроблення законодавства враховувати всі важливі моменти, які зробить наші законодавчі ініціативи краще.

І далі просити підтримки парламенту оскільки без цих законів, без змін системи управління країною нам достатньо важко. Я говорю нам - це органам місцевого самоврядування, не дивлячись на те, що я представляю сьогодні уряд, але, я вважаю, що нам потрібно створити  всі сучасні інструменти для органів місцевого самоврядування, щоб  вони могли в повній мірі виконувати ті функції, які вони виконують сьогодні в розвинутих країнах. І ми бачимо, що там де є достатньо серйозне місцеве самоврядування, країни завжди є розвинутими, країни успішні, і це є надзвичайно важливим.

До вашої уваги я хотів би презентувати Закон "Про співробітництво територіальних громад". До речі, і зараз в уряді знаходиться Закон "Про добровільне  об'єднання територіальних громад".  І, я думаю, що найближчим часом він вийде вже з урахуванням всіх експертних думок. А зараз  ми розглядаємо законопроект про співробітництво територіальних громад.

І так перший слайд. Я думаю, що є матеріали у вас роздані, так? Мають бути. Ми визначаємо вперше організаційно-правові засади, співробітництво територіальних громад, де визначаємо хто є суб'єктами співробітництва і в яких сферах здійснюється організація цього закону, а саме у сферах спільних інтересів територіальних громад, ну, і відповідно у межах повноважень органів місцевого самоврядування.

Головна мета нашого закону полягає у тому, що ми маємо підвищити спроможність територіальних громад. Адже ми знаємо, що є дуже багато випадків, коли поодиноко територіальні громади не можуть вирішувати питання, які є для них актуальними, і інструментів об'єднання зусиль є не так багато, я би сказав абсолютно немає. Шляхом кооперації фінансових, організаційних, адміністративних ресурсів вони можуть, територіальні громади, об'єднуватися і розв'язувати ті проблеми, які є спільними. Також одним із шляхів реалізації законопроекту  є удосконалення системи управління через оптимізацію структури органів місцевого самоврядування, утворення – це теж є позитивним кроком. Щодо форм співробітництва, то передбачається, саме цим законопроектом, така форма як делегування одному з суб'єктів співробітництва виконання тих чи інших завдань, реалізація спільних проектів, координація діяльності, акумулювання відповідних ресурсів і об'єднання їх. Також можливості спільного фінансування, утримання підприємств, установ, організацій комунальної власності, втому числі з їхнім утворенням, як я сказав раніше, як комунальних підприємств спільних, так і установ та організацій, що є достатньо цікаво і достатньо серйозною формою управління і співробітництва. Утворення спільного органу управління та спільного виконання визначених законом повноважень.

Далі у нас є організаційні основи співробітництва, тобто хто має право ініціювати таке співробітництво. І ви бачите на наступному слайді, що ініціаторами даного співробітництва можуть бути сільський, селищний, міський голова, депутати, а також безпосередньо громадяни через можливості місцевої ініціативи. також обов'язково це рішення про надання згоди на організацію співробітництва, яке приймається сільською, селищною, міською радою, тобто депутати приймають остаточне рішення. Далі є сім етапів реалізації цього співробітництва. Перший – це ініціювання співробітництва. Далі – переговори про організацію співробітництва. Утворення спільної комісії, яка буде розглядати всі необхідні питання. Розроблення проекту договору про співробітництво територіальних громад. Громадські обговорення та схвалення проекту договору про співробітництво, що є дуже важливим елементом широкого громадського обговорення. Затвердження місцевими радами договору про співробітництво територіальних громад. І сьомий – це врешті реалізація спільних проектів, використовуючи всі можливості даного законопроекту.

Також передбачається законопроектом державне стимулювання співробітництва. А саме: надання субвенцій місцевим бюджетам суб'єктам співробітництва у пріоритетних сферах державної політики. Передачі об'єктів державної власності у комунальну власність суб'єктів співробітництва. Методичної, організаційної та іншої підтримки для організації такого співробітництва.

Держава стимулює співробітництво у разі. Перше, коли посилюється спроможність суб'єктів співробітництва   для забезпечення  реалізації визначених законом повноважень. А до співробітництва залучені додаткові ресурси в тому числі фінансові, тобто, щоб ми мали підкріплену ініціативу. Коли здійснюється співробітництво більш як трьома суб'єктами співробітництва, а також забезпечується широка участь громадськості  у здійсненні співробітництва. Важливі елементи оскільки безпосередня включеність громадян, громади в процес об'єднання він завжди буде на декілька порядків з точки зору ефекту і результату вищий ніж якби це особно приймала влада такі рішення.

Порядок державного стимулювання – це окреме питання, яке буде визначатись Кабінетом Міністрів, але хочу запевнити в тому, що ми спільно з вами маємо напрацювати пропозиції Кабінету Міністрів  і далі про Кабінет Міністрів я переконую в тому, що максимально врахує, щоб ці порядки вони були відкритими, публічними, а саме головне ефективними. І приклад такого співробітництва теж підготували фахівці, експерти наші трьох міських рад: міська рада, сільська і селищна рада, органів місцевого самоврядування. Ви бачите, вони об'єднують зусилля в договорі про будівництво сміттєпереробного заводу, однин із них окремо самотужки це не зміг би зробити, для прикладу. Вони створюють спільний орган управління, створюють спільно комунальне підприємство, де визначають чітко хто, чим в яких частинах і так далі управляє. Об'єднують кошти на будівництво сміттєпереробного заводу, тобто ви бачите місцеві бюджети і ви бачите з самого верху справа – це державний бюджет, але тут можуть бути і ресурси інші. Де можуть і запозичення, і залучення фінансів міжнародних фінансових організацій, тобто у нас сьогодні такі проекти є і така форма співробітництва як передбачається цим законопроектом – це крок вперед, щодо насправді вирішення тих питань, які сьогодні знаходяться начебто і в компетенції вирішення, але спроможності такої окремих територіальних громад немає.

В цілому хотів би зазначити, що це тільки один із законопроектів, які ми будемо пропонувати спільно з експертним середовищем, асоціаціями для прийняття Верховною Радою. Але можу вам сказати, що сьогодні вже в парламенті є декілька законопроектів, які поки що не розглянуті і не прийняті – це мова йде про ГАСК – Державне архітектурно-будівельний контроль. Теж широко обговорений цей законопроект і ним наділяються правом органи місцевого самоврядування будь-якого рівня безпосередньо виконувати ці функції, не так, як це було раніше – централізовано державою, всі органи місцевого самоврядування. Якщо орган місцевого самоврядування, наприклад, сільська рада не спроможна це виконувати, тоді ця функція піднімається до рівня, наприклад, районної ради, районна рада виконує цю функцію до тих пір, поки не виявиться спроможність самої сільської ради на виконання цих завдань.

Закон про співробітництво територіальних громад, я говорив про те, що буде закон про об'єднання територіальних громад і він фактично вже всі протиріччя зняті, засади…. про засади державної регіональної політики теж законопроект є надзвичайно важливий. Окрім того,  є ряд законопроектів, що стосується твердих побутових відходів, а те, що він достатньо децентралізований і тут опираємося ми на органи місцевого самоврядування. І закон о житлово-комунальному господарстві, в тому числі і ЕСК, о енерго-сервісних компаніях, які дозволять сьогодні, цей закон дозволить сьогодні приходити інвестувати в енергоефективність, при чому не посягаючи на майно територіальних громад. Тобто ряд законопроектів і ми будемо вносити таку пропозицію, щоби визначити день, зібрати ці законопроекти в пул, прийти в парламент, запросити громадськість, запросити експертів і попросити депутатів їх розглянути, звісно, після проголошення і  розгляду в комітетах і підтримати наші ініціативи, щоб ми могли далі рухати в цьому напрямку. В цілому – все. Дякую за увагу, в тому числі тут в залі присутні експерти, які працювали над цим законом. Я думаю, що можемо задавати різні запитання і враховувати найкращі пропозиції. Дякую, шановний Давид Важаєвич за надану можливість презентувати законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Борисовичу. Я дуже радий, що уряд сьогодні займається  практично реформами місцевого самоврядування, це  вже практичні перші кроки. Я дуже радий, що ми вийшли з  дискусії, що від Конституції залежить реформа. Від Конституції багато чого залежить… реформи місцевого самоврядування, але це не є панацея. Крок за кроком… я думаю, що ми всі тут зібралися фахівці, ми точно знаємо, про що йдеться, і сьогодні закон, який був презентований він дуже важливий, тому що брехати суспільству і собі те, що реформа місцевого самоврядування пройде  без територіальної реформи, це теж не є  правда. Тому треба… Да, це така змішана форма. Я кажу, що тут сидять фахівці, ми тут не зібралися… тут не політична дискусія, тут практична дискусія, і цей законопроект дає можливість почати практичну дискусію і співробітництво для того, щоб розуміти, де і як побудувати ефективне місцеве самоврядування, яким чином. Тобто всі ці закони, вони ведуться до того, що це є добровільні дії, інструменти добровільних дій. Тому я би хотів, щоби ми вийшли на  практичну дискусію і кожен звідси вийшов з розумінням того, що він донесе абсолютну практичність цих законопроектів, цих рухів, щоб вона була використана найшвидше…  практично суб'єктом місцевого самоврядування,  щоби цей процес пройшов.

Тому я  хочу надати слово Ставнійчук Марині Іванівні, яка багато років працювала з цими законами і має своє бачення.

СТАВНІЙЧУК М.І. Дякую.

Шановний Давид Важаєвич! Шановні колеги! Децентралізація стає все більш відчутним трендом в багатьох європейських країнах. Зростає розуміння необхідності посилення місцевого самоврядування та сприяння участі громадян у  суспільно-політичному житті на  місцевому рівні.

Однак, для України децентралізація сьогодні – це не лише тренд. Це наша європейська перспектива, це практична необхідність модернізації країни, це, зрештою, ключ до вирішення до нинішньої найсерйознішої за всі роки Незалежності  політико-правової, соціальної і управлінської кризи. Тобто ми повинні бути абсолютно свідомими, відповідальними в усіх наших діях і пропозиціях, які пов'язані з  реформами децентралізації влади. Ми маємо виходити з того, і про це вже сказав  віце-прем'єр з питань регіональної політики, що мова йде про спроможність територіальних громад. При цьому, з огляду на європейську інтеграцію України, має бути забезпечене дотримання європейських стандартів доброго врядування на місцевому рівні.

У практичному плані перш за все варто розуміти, що має відбутися повний перегляд підходів до територіальних громад. Практично ви можете жити в одній територіальній громаді, працювати в іншій, а користуватися відповідними послугами навіть у третій територіальній громаді. І практично такий підхід, якщо ми запровадимо міжмуніципальне співробітництво, буде відповідати європейській загальній еволюції в сучасних суспільствах.

Про аспекти, які пов'язані з реформою місцевого самоврядування в контексті цього закону, який ми сьогодні будемо обговорювати, з метою скорочення мого виступу, я не буду навіть і говорити, і зупинятися. Зв'язок абсолютно очевидний, який насамперед виходить на спроможність територіальних громад.

Розробка законопроекту про міжмуніципальне співробітництво зумовлена необхідністю створення законодавчої основи для можливої кооперації ресурсів органів місцевого самоврядування, з метою вирішення спільних проблем життєдіяльності територіальних громад на місцевому рівні: більш ефективне надання послуг місцевому населенню, створенню спільних об'єктів муніципальної інфраструктури для декількох територіальних громад. І з цієї точки зору наявність законопроекту – це повний позитив.

Але аналіз тексту пропонованого урядового законопроекту викликає у мене, наприклад, ряд важливих коментарів, якими б я хотіла з вами поділитися. Сьогодні ми виходимо з того, що ми не маємо більше права, і про це Володимир Борисович сказав, дебатувати в загальній формі, в загальних підходах і в контексті загального розвитку ті чи інші законопроекти, які сьогодні подаються до Верховної Ради і мають підстави бути прийняті парламентом.

Сьогодні ми повинні виходити з того, що всі законопроекти, які стосуються питань створення балансу централізації і децентралізації влади в Україні, питань розвитку реформи місцевого самоврядування мають мати абсолютно конкретний, строковий і практичний характер. З цієї точки зору, я хотіла би звернути увагу, перш за все, на сутнісне зауваження Науково-експертного управління Верховної Ради України, яке говорить про те, що на сьогодні існує і на рівні існуючого законодавства відповідний механізм, який дає можливість громадам територіальним співпрацювати. З огляду на це, я би хотіла щоб в законопроекті, який ми сьогодні обговорюємо, який я, очевидно, розумію, що буде доопрацьовуватись  у Верховній Раді, щоб було чітко визначена –  мета, форми, завдання,  які пов'язані з необхідністю запровадження саме цього закону. Тому що ні з пояснювальної записки, ні самого законопроекту сьогодні не виглядає, неповною мірою, скажем так, видно, в чому потреба саме цього закону. Це перше.

         Друге. Чинне законодавство виходить з того, що обласні, районні ради є суб'єктами представлення інтересів територіальних громад. По даному законопроекту і суб'єктами ініціювання, і суб'єктами відповідних договорів про співпрацю між територіальними громадами є виключно сільські, селищні, міські ради. Я хотіла би звернути увагу, що, якщо ми і сьогоднішній підхід, і Конституція, і законодавство про місцеве самоврядування, і та перспектива, яка закладається в реформування Конституції, практично нас виводить на те, що саме ці регіональні органи місцевого самоврядування значною мірою будуть забезпечувати інтереси територіальних громад.

Я би хотіла звернути увагу, що саме в районних і обласних радах також зосереджений великий потенціал, більш фаховий підхід людей. Вони мають можливість подивитися на комплексний розвиток територій більш ширше доволі часто. Я не умаляю ролі ні міських голів, ні сільських, селищних, але доволі часто більш ширше подивитися на представлення  інтересів. Тому я думаю, в законі варто все-таки розділити суб'єктів ініціювання міжмуніципального співробітництва і суб'єктів договірних стосунків уже при укладенні договорів відповідних і потім подальшої роботи. Це б тільки сприяло більш кращій якості цієї роботи. Адже, скажімо, якщо взяти депутат районної ради, взяти депутат обласної ради, вони практично представляють інтереси територіальних громад. Вони не відірвані від територіальної громади. Безумовно, суб'єктами договору про міжмуніципальне співробітництво, укладення договорів, розробки мають виступати відповідні територіальні громади.

Далі, шановні колеги, дуже важливо, що, звичайно, що ми всі маємо певний досвід і всі, кожен на рівні асоціації місцевого самоврядування, і відповідне міністерство, і фахівці, ми тривалий час працювали над відповідними законодавчими пропозиціями. Минулого року подавався законопроект, він був відкликаний урядом для доопрацювання.  Доопрацьований, але разом з тим цілий ряд серйозних застережень в цьому законопроекті залишилось. Насамперед з точки зору створення реального правового механізму, який повинен включитися чи дати можливість вже одразу, як написано в "Прикінцевих положеннях", після набуття  чинності, цьому закону працювати. Скажу, що передбачено створення, в профільному міністерстві передбачено створення відповідного реєстру угод, які мають закріплювати міжмуніципальне співробітництво. Передбачено, що відповідним профільним міністерством має бути розроблено примірна угода,  за якою мають формуватися відповідні договори. Передбачено, що має бути розроблений порядок, але жодного слова в "Прикінцевих положеннях" про завдання Кабінету Міністрів, до прикладу у цій частині з визначенням строків, з визначенням відповідальних немає. Шановні колеги! Нам треба вчитися давати на рівні законопроектів реальні механізми.

Друге чи третє. Важливо, що коли мова йде про допомогу державного бюджету, про участь коштів державного бюджету у міжмуніципальному співробітництві, щоб чітко положення, які дають можливість співпрацювати територіальним громадам узгоджувались з Бюджетним кодексом України і з бюджетним процесом, який відбувається в тому чи іншому бюджетному році. І щоб чітко розуміли територіальні громади з  якого моменту вони можуть розраховувати на надходження коштів Державного бюджету України. Якщо взяти редакцію закону, яка була на грудень 2013 року, там це питання відображене, я думаю, що в ході доопрацювання законопроекту очевидно, що буде ще доопрацювати.

Завершуючи свій виступ, я просто хотіла, щоб наше сьогоднішнє обговорення при розумінні того, що закон потрібен і законопроект треба розглядати у Верховній Раді України принаймні в першому читанні. І закон повинен таким чином прийматись у Верховній Раді, щоб він мав, дійсно, можливість одразу після його прийняття і набуття чинності працювати. Отже, ще один момент, передбачається внесення змін до цілого ряду існуючих законодавчих актів, зокрема, мова йде і про Господарський кодекс і про Бюджетний кодекс, Податковий кодекс і закони про місцеве самоврядування в Україні. Жодного слова ні в "Прикінцевих" ні в "Перехідних положеннях" про це немає, тобто це означає, що комплексного підходу, на жаль, не застосовано. Таким чином я би хотіла, Давид Важаєвич, звернутись до вас з проханням підтримати пропозицію уряду,  за найпершої можливості схвалити і розглянути на комітеті, рекомендувати до першого читання відповідний законопроект  урядовий, але після цього просила би вас створити в профільному комітеті Верховної Ради України відповідну робочу групу, задля того щоби спільними зусиллями парламентарів, уряду, експертів, представників фахового середовища можна було доопрацювати цей законопроект, розібратися комплексно, системно зі всіма проблеми, які би склали єдиний правовий механізм, який би дав можливість територіальним громадам одразу після прийняття цього закону внесення змін до інших законів, мати можливість застосовувати на практиці відповідні форми.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марина Іванівна.

В нас є така пропозиція, надати слово Пітцику Мирославу Васильовичу.

ПІТЦИК М.В. Дякую, шановний Давид Важаєвичу.

Шановні учасники круглого столу, перш за все хочу озвучити позицію Асоціації міст України, ми її підтримуємо цей законопроект. І я думаю, що нема таких, ну є окремі зауваження, які треба буде врахувати, але задля того щоб у першому читанні, суттєвих таких зауважень нема, при підготовці до другого читання їх можна буде всі врахувати. Це перше.

Друге. Я хотів би наголосити на одній речі. Ну не вирішить цей закон всі проблеми адмінтерустрою. Цей Закон фактично в країнах Європи появився як суто економічний інструмент, причому, як не парадоксально, він почав працювати в тих країнах, які є багатими,  багатими  в розумінні і громади, це Швейцарія, Німеччина і Скандинавські країни. Цей інструмент абсолютно ефективно працює. І працює він  з якою метою - з метою економії бюджетних ресурсів. Тому, що створюються як спільні комунальні підприємства, які більш ефективніше можуть працювати надаючи послуги окремим громадам. Так само створюються органи  управління. Коли я в Баварії, будучи в одній громаді, побачив, що є відділ кадрів, який працює на п'ять громад. Не в кожній як у нас громаді обов'язково має бути свій відділ кадрів. Ні, німці мудріші. Зробили, який обслуговує п'ять багатих громад. Я вже не кажу про такі буденні справи як сміття. А  от Бернський округ вони навіть своє спільно зробили газосховище, яке повинно вразі чого перекриваються всі вентилі і крани, вони мають на три роки гарантовано забезпечувати містечка навколо Берна  газом. Тобто світ чисто з економічних таких меркантильних інтересів пішов цим шляхом. Я думаю, що ми як небагата країна тим більше повинні у себе запровадити цей механізм. Спроби в Україні були і постійно появляються такі ініціативи, натикаються на відсутність законодавчого врегулювання і знову це все розпадається.

Ну, і останнє. Користуючись нагодою, що у нас є міжнародні інституції, особливо європейські. Я би просив вас, якщо є така можливість, конкретні проекти, зробіть таку книжечку кращі практики провадження цього механізму в багатьох країнах. Покажіть економічний ефект. Я думаю, що це більше активно стимулювало до запровадження такої кооперації в українських громадах.

Дякую за увагу. І ще раз кажу, що ми підтримуємо цей інструмент як економічний суто.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мирославе Васильовичу, дякую, по-перше, що абсолютно в регламентній нормі і, по-друге, по ділу.

 У нас  є гість Роберт Гертцог, експерт Ради Європи. І я би йому надав слово, щоб ви почули наших європейських партнерів.

Пан Роберт.

ГЕРТЦОГ Р. …….

… країни і, в принципі, існує всюди. Зараз я не буду пояснювати всі приклади того, як це спрацьовує, но це спрацьовує навіть у Сполучених Штатах Америки, там, де існує величезна кількість місцевих органів самоврядування. Рада Європи використовує відповідну методологію для запровадження між муніципальною співпрацею, така методологія, її було перекладено українською мовою і, з огляду на запровадження механізму, можете користатися цим документом. Європейська хартія вже дозволяє механізм… використовувати механізми міжмуніципальної співпраці. Стаття 10: можна створювати консорціуми з іншими  органами, місцевими органами місцевими органами самоврядування для виконання  завдань по  спільних інтересах. Тобто це вже по європейському законодавству прописано, але треба і Україні прийняти це на рівні закону. Чому міжмуніципальна співпраця важлива? Тому що, як це вказуються в Європейській хартії, це в інтересах населення, перш за все. Але цей механізм надає також найкращі і найякісніші якості…. Послуги. Крім того, принцип субсидіарності передбачає, що такий механізм дозволить ефективно і економно  використовувати поставлені завдання перед місцевими органами самоврядування, тобто, підкреслюю, ефективно та економно.

Всі країни розглядали механізми подібної співпраці для того, щоб вирішити такий трикутник завдань: місія, територія та ресурси. Якщо місію не можна ефективно виконати відразу, то треба щось змінювати в територіальному устрої та в ресурсах. Є певні країни, які пріоритетно розглядали саме місію, а саме: надавати органам місцевого самоуправління більше повноважень. Данія, Великобританія, Швеція, вони створювали величезні  муніципалітети, тому що привалював підхід, що треба цементувати повноваження, які будуть концентруватися на рівні великих муніципалітетів. У Франції це не вдалося, вони в 70-х роках спробували, але не вдалося піти по цьому шляху. Якщо країна обирає шлях амальгамації, тобто укрупнення муніципалітетів, то дуже важливо розрахувати, якими вони повинні бути, в Великобританії вони завеликі, в Германії та Бельгії маленькі. Такий підхід, можливо, буде корисний для об'єднання найменших громад, оскільки лише об'єднавшись вони можуть стати багатими, коли у всіх є однакові права на всі ці збільшені території декількох громад, які об'єдналися. І тоді більше коштів можуть надати змогу краще виконувати поставлені проектні завдання.

Зараз дозвольте навести приклад Франції, який, можливо, покажить на прикладі того, що треба уникати під час впровадження такого проекту. У Франції 37 тисяч маленьких громад і це величезна європейська країна. У Франції найдавніший досвід запровадження підходу по укрупненню громад як і Швейцарія, і Чехія. Але спочатку вони пішли по шляху функціонального укрупнення, скажімо, сміття, водопостачання, громадський транспорт. Почалося це ще до Другої Світової, потім продовжилися зусилля у 60-70 роки, тому що тоді ще після війни пішли інвестиції та в проекти модернізації та розбудови розрушених  сіл та міст. Але коштів не вистачало і тому пішли по шляху укрупнення, надавали державні гранти, цільові інвестиції робили саме для таких укрупнених об'єднаних громад по функціональному принципу, а багато ще послуг передавались на виконання приватним компаніям. Такий проект був ефективним на рівні надання послуг, але коштував забагато. Отже, Франція відмовилася від такого підходу і потім почала використовувати інший підхід, який ми називаємо "територіальні органи та громади". Технічні громади, коли створюється об'єднання, де є своя компетенція по функціональному принципу, доступ до ресурсів, знання розробки та виконання програм та проектів. І можливо, протягом 10-20 років саме такий підхід і буде основним з огляду на консолідацію громад. Зокрема в тому, що такі технічні об'єднання підприємств, що надають якісь функціональні послуги, будуть створювати великі міжмуніципальні чи між… об'єднання, чи об'єднання між декількома громадами.

Багатофункціональні об'єднання муніципалітетів і є підходом майбутнього у тому випадку, якщо територіально такі громади не можна об'єднати у великі об'єднання-муніципалітети для виконання тих стратегічних завдань, які перед ними поставлені.

Зараз існує два пріоритетні завдання.  Перше – заощадити кошти. Фінансова криза існує повсюди, і всі уряди зменшують  витрати, але з метою  продовжувати надавати якісні послуги. Але друга мета – це забезпечити інвестиції для створення кращої інфраструктури та надання кращих послуг населенню.  І для виконання цих двох завдань треба розробити  відповідне політичне бачення, яке можна оформити у вигляді  закону, які пропонує уряд, і які потребують підтримки. Підтримки, перш за все, фінансової. Фінансові мотивації зіграли  величезну роль у  впровадженні подібної реформи у Франції, але, на жаль, зараз ви не можете дозволити собі витратити стільки ж коштів, скільки Франція на створення механізму муніципальної співпраці. Отже підтримка може надаватися також у правовій та технічній сфері для того, щоб подолати можливі перешкоди, які будуть створені, і унеможливити,  щоб одна чи декілька   політичних сил  заблокували рішення, яке є дуже важливим для майбутнього держави.

На цьому зупиняюся і дякую за вашу увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, пане Гертцог. Ви завжди відвідуєте наші  круглі столи. У вас завжди дуже практичні меседжі для нас знаходяться…

……… господину Карташову Евгению Григорьевичу. Евгений Григорьевич, мы с иностранцев не строго спрашиваем, а с наших – по регламенту. Спасибо.

КАРТАШОВ Є.Г. Я прекрасно понимаю.

Уважаемые коллеги! Я хочу сказать, что мы тоже нашим комитетом, подкомитетом, решительно поддерживаем тот проект, который сегодня рассматривается. Мы рассмотрели его непосредственно с участием наших ведущих институтов, в частности Института регионального управления и местного самоуправления, представили свои, тоже, предложения, и я знаю, что многие высшие институты тоже уже направили свои замечания по этому проекту.

Ну, я хотел бы отметить один из главных, наверно, принципов, который бы в своем докладе сказать. Мы рассматриваем сегодня как демократический принцип, который мы внесли сюда, в эту программу. Я считаю, что наш принцип должен быть изменен на понимание такое, как демократически-принудительный. Потому что, если мы не сделаем этого, у нас получится то, что сегодня тоже получилось.

Уважаемые коллеги, мы не можем не накладывать сегодня принятие и действие этого закона на те события, которые проходят сегодня в нашей стране и в той системе управления, которая на сегодняшний день сложилась в государстве. Ее нужно сегодня мощно приводить в соответствующее дисциплинарное проведение. Я анализировал непосредственно в Запорожской области. Я вам скажу, когда выносится вопрос там, где должны сказать специалисты, включаются сюда очень многие те, которые представляют себя самые различные, ну, народные движения, громадянские движения и так дальше. И у кого сегодня крепче голос, тот отстаивает позиции мощнее, чем кто-либо другой, а кое-кто сегодня пугает и оружием. То есть мы должны учесть вот те новые посылы, которые имеются сегодня в управлении нашим государством и в требовании населения немедленно заняться этим вопросом.

Второе. Я считаю, что для нас очень важно сегодня рассматривать этот закон и, приведя его в исполнение, готовить соответствующие кадры. Чтобы готовить кадры, для этого мы должны создать те пилотные проекты, которые уже намечены. Я знаю, что у Министерства регионального развития есть уже соответствующее предложение такое. Вот Анатолий Федорович занимался этим вопросом.

То есть мы знаем сегодня наработки, в которых говорится, что образующими могут быть такие громады. Так вот из этих громад нужно брать руководителей, которые сегодня наиболее могут быть подготовлены, и чтобы мы не сорвали применение данных законов, их нужно срочно определять и готовить их непосредственно по целевой программе, которая разрабатывается министерством. И я думаю, что только таким путем  и соответствующей стажировкой этих людей, может быть, за рубежом, мы можем более рационально подойти  с использованием того времени, которое необходимо.

Основа у нас есть на сегодня какова. Ну, у нас есть межфракционное объединение "За розвиток місцевого самоврядування" в Верховном Совете, я хочу сказать, что мы активно сотрудничаем со всеми нашими объединениями и ассоциациями областей, городов, малых городов, ну, и тех, кто на сегодняшний день представляет этот интерес. Их разработки очень интересны, но беда состоит в чем, в тому, что их предложения, вот мы сегодня где-то порядку 21 поправки з закону дали, то, что уже необходимо сегодня, чтобы подвести нас к принятию этих законов. Ну пробить его сегодня непосредственно в Верховном Совете – просто  невозможно, там включаются другие интересы. И мне кажется, вот как раз и наша сегодняшняя работа должна послужить примером для того, что вот такие коллективные обсуждения, где присутствует столько много ученых и практиков, должны лечь, прежде всего в повестку дня рассмотрения верховной сессии. Не тех, кто предлагает от какой-то одной ассоциации и так далее, а вот эти коллективные, которые требуют сегодня этого необходимого.  А мы сегодня, ну, волею случая. Стали главными в стране. Почему, потому что то, что происходит сегодня, это наша общая ошибка и недостаток. Что когда встал вопрос, что нужно принять Закон о референдуме, его сбрасывали, его не принимали. Когда нужно было рассмотреть вопрос по городу Киеву о проведении выборов и принять закон соответствующий, его все сбрасывали, в каких – в политических интересах. Так вот, сегодня эти все политические интересы должны отойти в сторону и заработать право на принятие именно тех законов, которые послужат нам сегодня государственному обустройству и правильному ведению всех остальных вопросов. Если мы этого не сделаем, нас ожидает плохое будущее.

Ну и наконец, что касается проведения этого закона,  у нас должна быть создана  мощная информационная база, вот те пилотные проекты, которые мы создадим, мы должны показывать: чего они достигли  за это коротко время – это лучшая агитация будет, чем все остальные, которые бы мы  не рассматривали.

Доклад закончен.

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибо,  Євгений Григорьевич.  Я вижу, что дискуссия переходит в практическое и профессиональное русло, что приветствуем.

И я хочу дать слово госпоже Романовой Наталье Андреевне, президенту Палаты  Регіонів Конгресу    місцевих  та регіональних рад Ради Європи.  Потому что у нас по сути  немножко есть заминка с переводом, там из-за мобильных телефонов,  систему сейчас налаживают и следующими у нас уже будут наши представители с НДІ.

Наталья Андреевна.

РОМАНОВА Н.А.  Дякую, Давид Важаєвич. Я дуже дякую Володимиру Борисовичу, уряду за те, що вони  ініціювали настільки важливий законопроект –  це   міжмуніципальне співробітництво  як інструмент, який  просуває  Рада Європи, як інструмент, як  абсолютно справедливо вже тут сказав пан Гертцог, який дозволяє  якісніше,  більш ефективніше і більш прозоріше, я підкреслюю, ще й прозоріше  транспарентніше використовувати кошти. Цей інструмент на сьогодні дуже необхідний для України в цілому і я хочу сказати, що  на останній     сесії в березні конгрес місцевих регіональних  влад прийняв рекомендацію резолюції  стосовно використання інструментів європейських,  які  покращують якість  локальної демократії, в тому числі і інструменту   міжмуніципального співробітництва.

Я б хотіла сказати, що  безумовно, сьогодні   закон потребує серйозного експертного розгляду для того, щоб він в якнайшвидші терміни був прийнятий  і найякісніші. Тому що, не дивлячись на те, що я читала  висновки, серйозна база є в нашому законодавстві. Але як спеціальний закон, як  закон, який буде дуже корисний  і дуже ефективний в використанні,  на сьогодні ми такого Закону не маємо і його очікує  місцеве самоврядування. Я пропоную використати в тому числі і ті можливості, які дає нам на сьогодні Рада Європи, Конгрес.

Конгрес протягом 2014-2015 років буде мати серйозну можливість допомогти Україні в тому, щоб провести серйозні реформи, спрямовані на децентралізацію. Ми плануємо відповідні проводити робочі групи, ми плануємо промоушен підтримку таких пілотних проектів протягом 2014-2015 років. Про це вже  була, буквально от нещодавно проводилась зустріч з  представником нашого конгресу під час моніторингової місії. І я думаю, якраз одна з  робочих груп може бути присвячена тому як швидше і  краще зробити цей законопроект таким, щоб він був прийнятий і вже запрацював.

Крім того, я буквально от тільки повернулася з Вроцлава з Генеральної Асамблеї Асоціації європейських регіонів, там дуже серйозна увага приділялася Україні. І на серпень 2014 року  планується в Україні, організовується  Асоціація європейський регіонів, і конгресом серйозна конференція по регіоналізації, де  теж ми можемо подивитися яким чином  ми можемо використати цю площадку для того, щоб подивитися кращі практики, ефективніші практики і яким повинен бути цей наш закон.

Крім того, я б хотіла звернути увагу на ті моменти, які вже тут прозвучали. Звичайно, цей закон в першу чергу дозволяє ефективно використовувати кошти, об'єднувати різні кошти для того, щоб робити такі спільні проекти. Цей проект повинен стимулюватися обов'язково  з центру   і тут я погоджуюся з пані Мариною, де повинен враховуватися, і бюджетний процес     і певні моменти повинні бути змінені і в Бюджетному кодексі. Але мені здається,  що ми повинні дивитися ще ширше, коли ми кажемо про  те, що кожний регіон виробляє стратегію регіонального розвитку. І тут ініціаторами виступають обласні ради акумулюючи пропозиції місцевих, районних рад, то ми повинні чітко розуміти, яким чином у нас будуть імплементовані в цій стратегії  регіонального розвитку, в стратегію транскордонного співробітництва, проекти, які ініціюються і які будуть безпосередньо вже шляхом адміністративного договору узгоджуватися між базовими територіальними громадами.

І останнє, що я хочу сказати. Безумовно, велику роль грає інформаційне поле. От я сьогодні їхала юди і мала розмову з головою Чернігівської районної ради. У нас три  райони подали вже свої пропозиції, вони хочуть бути пілотами такими. Але я знаю, як важко пояснити районам, що це не об'єднання, що це не слияние районов, а що це питання такого міжмуніципального співробітництва, яке дає тільки користь. І от три райони  дали згоду таку, а один район починає питати. Тобто немає інформаційного поля. Можливо, вже підійшов час створювати в кожному обласному центрі і такі центри європейської інтеграції, які будуть супроводжувати ті проекти, про які сьогодні... Це не тільки один проект, а багато проектів по децентралізації, які будуть супроводжувати ці проекти, які будуть роз'яснювати їх, які будуть допомагати, як буде безпосередньо вже впроваджуватися цей закон.

Така дуже хороша практика є в Польщі, в Сербії – от я нещодавно була. Тобто в багатьох країнах, які готувалися до вступу в Європейський Союз, були такі центри безпосереднього супроводу.

Я сподіваюся на те, що сьогоднішнє обговорення буде тієї краплиною серйозною, яка допоможе Верховній Раді зробити цей дуже, дуже нагальний крок. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Андріївна. Я вважаю, що все в нас получиться, якщо Романови займаються в нас децентралізацією, тому, тому я впевнений. І дуже правильно було сказано, що ми маємо розуміти, що децентралізація євроінтеграції – це один і той же шлях. В нас є партнери, які ми не можемо так.... С одной стороны заявить, что это так. Мы должны, чтобы мы с двух сторон заявили. Что это так и осознали, что это совместные действия. Сейчас идут процессы подписания и углубления евроинтеграционных  пакетов. И я думаю, что децентрализация должна стать одним из основных приоритетов в расширении пакета так называемых  проектов в направлении евроинтеграции.

Поэтому я хотел бы дать слово Кэтрин Сисел.

КЕТРІН СІСЕЛ. Шановний пан голово, я Кетрін Сісел, директор НДІ. Я дуже рада, що в мене є нагода виступити на вашому круглому столі. Ми розуміємо, що цей конкретний законопроект є складником ширшої роботи з децентралізації. Ми аплодуємо вашим зусиллям, спрямованим на посилення демократії і більшого залучення громадян. Мене попросили сьогодні розповісти про те, як працює місцеве врядування у Сполучених Штатах. Зокрема, мене попросили навести приклади співпраці між різними громадами.

Як ви, мабуть, знаєте, що місцеве самоврядування у США має доволі складну структуру, діє принцип субсидіарності. Відповідно до перепису 2012 року в США було понад 89 тисяч  органів місцевого врядування. Крім того, ще й понад 51 тисяча спеціально створених утворень, як наприклад шкільні округи, округи …..постачання комісії з функціонування аеропортів тощо. Всі ці органи мають свою власну структуру управління. Часто їх членів обирають. Ось, наприклад, в Нью-Йорку є кілька регіонів по боротьбі з пожежами. Кожну об'єднує багато громад, члени обираються більшістю голосів, проводяться  публічні слухання, приймаються окремі резолюції по різних питаннях, так звані "дозвільні" референдуми. На чолі кожного округу стоїть правління, в яке входить від 3 до 7 членів, яких призначають ради міст або селищ.  Ще один приклад – це регіональне утворення у штаті Міннесота, яке відповідає за надання транспортних послугів, очищення стічних вод та обслуговування багатоповерхових будинків.

І, взагалі, є кілька загальних принципів, які слід розглянути в контексті будь-яких реформ, – це й чітка юрисдикція, послідовність мандату і ресурсного забезпечення, бо якщо грошей не зрозуміло, то створюються певні дірки, і уряд просто не може надавати ті послуги, які очікується, також можливості й для співробітництва і підзвітність, а також посилення спроможності громадянського суспільства. Бо будь-яким змінам потрібна підтримка громадян, і всі учасники процесу мають відігравати свою власну роль.

Що стосується того законопроекту, який ми сьогодні розглядаємо, то ми побачили, що ви врахували деякі з цих принципів. Ми, зокрема, бачимо і положення, які стосуються і підзвітності, і залучення громадян.

І на завершення свого виступу я хочу наголосити на тому, що наш інститут із задоволенням надасть більше інформації про процеси децентралізації в різних країнах або ж про структуру органів місцевого самоврядування в США чи в інших країнах. Взагалі дуже важливо, щоб завжди проводився процес консультування з громадянами. Це дуже цінний процес, коли уряд готується делегувати повноваження або надавати послуги громадянам в інакший спосіб, то треба підготувати до цього громадян.

Адже такі зміни впливають геть на всіх. Ми закликаємо вас поширити такі дебати за межі Києва і за межі експертних кіл. Треба говорити з пересічними громадянами, які споживатимуть такі послуги на місцевому рівні. Децентралізація потребує загальної підтримки населення.

І я дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. … слово Толкованому Вячеславу Викторовичу, директору Института проблем державного управління при Президентові України. В'ячеславе Вікторовичу, будь ласка.

ТОЛКОВАНОВ В.В. Дякую. Дякую за можливість виступити сьогодні на цьому представницькому заході. Як вже зазначалося Інститутом проблем державного управління, місцевого самоврядування, було підготовлено експертний висновок на запит профільного комітету. Він є в роздаткових матеріалах. Я не думаю, що зараз варто зупинятися саме на цих точкових моментах. Є доцільним і це рекомендація, рекомендувати схвалити цей законопроект в першому читанні, а потім створити в комітеті робочу групу для з'ясування чи врахування цих моментів.

Є доцільним враховуючи обмежений регламент і попередні виступи зупинитися на стратегічних питаннях. Ну, найбільш важливе, це технологічна карта для реалізації цього закону. Він є надзвичайно складним. А складним по своїй суті, по своєму змісту. Тому насамперед урядом і те, що сьогодні прозвучало в попередніх виступах, відсутність такого комплексного плану, технологічної карти для реалізації законодавства. Ця технологічна карта має насамперед містити питання пріоритету державної політики щодо удосконалення адміністративно-територіального устрою.

Це питання надзвичайно болюче. Про це говорилося багато, але від цього ми не відійдемо. Має бути визначено, і європейські експерти, ми мали це почути, говорили, що інструмент міжмуніципального співробітництва він використовувався в двох випадках: або це був період підготовки до проведення широкомасштабної адміністративно-територіальної реформи, або це був інструмент на заміну, як це мій колега з Франції Роберт Гертцог сказав, на заміну проведення адміністративно-територіальної реформи. Тоді буде зрозумілим логіка впровадження даного закону.  Більше того, звичайно, і про це говорилось, має бути під цей закон підготовлений перелік законодавчих актів, до яких мало бути внесені зміни. Але, Марина Іванівна, я б дивився на це ширше, перелік ще і нормативно-правових актів. Не тільки законодавчих, а  нормативно-правових.

І я скажу, чому? Тому, що ми говоримо про добровільне об'єднання територіальних громад. Тобто тут мають бути, сидять мери і вони будуть виступати, міські, сільські, селищні голови, їх потрібно заохотити, щоб у них іскорка в очах була. Коли їм оце роздадуть, щоб вони не сказали, що десь щось написали, щоб це їм було цікаво.  А цікаве має бути, що? Про це, до речі, пан Гертцог не мав, мабуть, часу сьогодні сказати. Але в більшості європейських країн, де впроваджуються міжмуніципальне співробітництво, є чіткі інструменти. Тобто є чітка методологія і чіткі інструменти впровадження міжмуніципального співробітництва.

Дуже добре, що Володимир Борисович є віце-прем'єр і міністр. І багато субвенцій, багато інструментаріїв регіональної політики, розвитку житлово-комунального господарства  вони якраз і мають бути інструментами заохочення до об'єднання, до добровільного об'єднання.

Що мається на увазі? У Франції, наприклад, в деяких також європейських країнах існують чіткі параметри, технічні параметри отримання тих чи інших субвенцій від держави, якщо вони відповідають певним розмірам. Тобто це заохочує територіальні громади об'єднуватися і створювати певні, ну, скажімо так, різні форми міжмуніципального співробітництва.

Те, про що говорить висновок Головного науково-експертного управління, що на сьогодні є по суті інструменти, є частина друга статті 142 Конституції України, яка дозволяє об'єднувати ресурси територіальних громад. І потрібно сказати, чому це не працює. І коли ми проаналізуємо, то це саме недосконалість інших чи суперечливість інших законодавчих актів, які по суті і не дозволяють практично реалізувати нові форми добровільного об'єднання територіальних громад. Багато говорилося про краще практик, я хотів би сказати, що ще в 2011 році, 2010-2011 рік, Рада Європи спільно з національними експертами, підготувала таку збірку і посібник щодо застосування міжмуніципального співробітництва, і там не тільки зарубіжні практики, про які Мирослав Васильович говорив, що це важливо роздати, показати, але що цікаво, вітчизняний досвід. Коли ми говоримо про пілотні проекти, потрібно не забути, що вони вже були. І починати потрібно, ну мабуть, не дуже обговорюючи державно-правовий експеримент в Ірпіні, в Ірпінському регіоні, це була така перша спроба. Але і далі Державним фондом сприяння місцевого самоврядування в рамках конкурсу кращих проектів підтримувались проекти, ну вони не називались тоді міжмуніципального співробітництва, але по суті вони такими і були. І от коли ми говоримо про фінансові інструменти, має бути Державний фонд підтримки міжмуніципального співробітництва, і, до речі, він на сьогодні є. Можливо, представники фонду пізніше в своїх виступах про це будуть говорити, але за нашим аналізом, правда він був проведений ще в 2010 році, багато часу пройшло, порядка 30 відсотків проектів, які були підтримані, можна було б назвати прообразом таких проектів добровільного об'єднання територіальних громад, при чому за різними сферами, починаючи від зеленого туризму, закінчуючи сферами житлово-комунального господарства, там створенням певних підприємств, зокрема, в сільських громадах, там кладовища прибирали, тобто цвинтар, який обслуговував декілька сільських громад і благоустрій. Є такі приклади, важливо було б, мабуть, зараз робочій групі, міністерству проаналізувати ці практики, на це були використані також державні кошти, що ми маємо сьогодні і в якій формі ці проекти реалізовані, які їх вдалі, скажімо так, частини.

І останнє. Ну, враховуючи обмеженість часу, говорити можна багато, про кадрове забезпечення. Про це вже говорилося. Тут питання полягає, мені здається, в двох площинах. Це, по суті, обов'язкове підвищення кваліфікації. Тому що тут потрібно і в рамках програм, які на сьогодні здійснюються, і профільними ВУЗами, Президентською академією, центрами підвищення кваліфікації, введення модулю між муніципальним співробітництвом. Він, до речі, розроблений і презентований офіційно. А по-друге, навчання менеджерів в громадах, які будуть реалізовувати ці проекти, ініціювати і реалізовувати. Тому що вони виключно технологічні і там ніякої політики немає. Але там потрібно витримати певну технологію і цих менеджерів потрібно навчити. В цьому плані, звичайно, мають залучитися і Національні асоціації органів місцевого самоврядування. І в цьому плані величезна роль пропагування цього інструменту. Ну, головне, як кажуть, щоб ідея перенеслася в маси і ми її обговорювали в все більше, більш широкому середовищі. Дякую і ми готові до подальшої роботи в цьому напрямку з комітетом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, В'ячеслав Вікторович.

Наступний в нас виступаючий Ткачук Анатолій Федорович – експерт Ради Європи, директор з науки та розвитку Інституту громадського суспільства, позаштатний консультант комітету.

Анатолій Федорович, будь ласка.

ТКАЧУК А.Ф. Добрий день, шановне товариство! Я, оце слухаючи виступаючих, заліз в свій старий комп'ютер, в якому є все. І знайшов першу редакцію законопроекту, який датується 26.04.2012 року. Слава богу, що через півтора місяці після внесення чергової редакції и зараз його презентуємо. І мені дуже б хотілося, щоб все-таки в червні цього року цей закон був прийнятий. Тому що ми можемо зараз дуже багато говорити про його недоліки і цих недоліків від наших розмов не зменшиться, тому що чим більше ми познаємо, тим більше хочемо щось добавити.

У нас є два висновки. Є висновок Ради Європи на 11 сторінках і є висновок Науково-експертного управління на 6 сторінках.

Якщо подивитися висновок Ради Європи, про що йде мова тут. Йде мова про те, що законопроект є певний крок для того, щоб започаткувати на кінець реальні механізми співпраці в Україні. Йдемо мова про те, що законопроект недостатньо детально врегульовує багато питань. Є мова про те, що мало приділяється уваги в законопроекті створенню спільних органів управління, тому що якщо ми щось починаємо працювати, об'єднувати ресурси, цим потрібно управляти. І управляти цим мають всі учасники співробітництва.

Також тут мова йде про те, що держава має бути більш активна в процесі стимулювання співробітництва. Йде мова про те, що, можливо, і голова обласної державної адміністрації міг порекомендувати слабким громадам розпочати процес співробітництва. А далі ми читаємо висновок Науково-експертного управління українського, що в Україні все є, є Цивільний кодекс, за яким можна працювати і всі будемо хороші. Так от в мене виникає запитання. Якщо в нас є Цивільний кодекс, яким все передбачено і у висновку написано, що органи місцевого самоврядування можуть створити спільні школи, то є Бюджетний кодекс, який забороняє фінансування одного об'єкту з різних бюджетів. Чому про це не пише Науково-експертне управління? Я, звичайно, не хотів про це говорити. Але, оскільки декілька виступаючих посилалися на Науково-експертне управління і це мене насторожує, що знову закон не буде прийнятий. Тому в мене є  така пропозиція. Що в інженерії є дослідний зразок, якщо ти не зробиш в металі щось, ти ніколи не відпрацюєш, щоб все це працювало. Якщо ми не можемо прийняти законопроект  простий, аполітичний уже четвертий рік, то ми будем ще 4 роки розмовляти і не започаткуємо співробітництво.

Ми повинні розуміти одну річ. Уряд прийняв уже концепцію реформи місцевого самоврядування. В розвиток цієї концепції було запропоновано зміни до Конституції. Чи є реально можливість їх ухвалити, зміни до Конституції сьогодні? Ну я в це не вірю. Тому давайте зробимо хоча би пару кроків в розвиток концепції, покажемо, що можна працювати без змін до Конституції і робити декілька хороших кроків. Всі ці кроки не зроблять, це точно. Законопроект не замінить собою зміни до Конституції, не замінить реформу, але він дасть змогу тим, хто хоче бути сильним стати сильнішим, він дасть змогу тим, хто  хоче зробити крок, зробити цей крок.

Тому в мене є прохання: прийняти рішення і вже на цьому тижні Верховна Рада, щоб схвалила в першому читанні і за два тижні, я думаю, всі експерти готові до цього приєднатися, якщо є нерозуміння чи розширення, то це можна зробити. І в "Перехідних положеннях" тут є зміни до базових законів, про які йшла мова. Не має доручення Кабінету Міністрів привести це у відповідність. Я подивився текст законопроекту, який подавався, там є таке доручення – шість місяців на прийняття рішень, а в тиражованому тексті нема. Я думаю це технічно можна буде відпрацювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тертишна  Олена Анатоліївна, перший заступник Голови  Державного фонду  сприяння місцевого самоврядування України  має можливість виступити.

ТЕРТИШНА О.А. Дякую, Давиде Важаєвичу.

Шановні учасники круглого столу! Не повторюючи тези виступаючих попередніх стосовно необхідності цього законопроекту, я хочу акцентувати вашу увагу свої презентації на практичних і економічних важелях необхідності його для територіальних громад і для органів місцевого самоврядування.

Прошу наступний слайд. Державний фонд сприяння місцевого самоврядування в Україні спільно з Міністерством регіонального будівництва більше  10 років проводить всеукраїнський конкурс проектів та програм  розвитку місцевого самоврядування. І багато з учасників круглого столу є безпосередніми учасниками цього конкурсу. І я хочу сказати, що цей конкурс якраз і націлений на те, щоб активізувати ініціативу територіальних громад і спільно з органами влади в проектний спосіб вирішити ту чи іншу проблему.  Тому в рамках конкурсу ми формально уже спільно  з Мінрегіонбудом відпрацювали окремі механізми співробітництва територіальних громад, які вже дають очікувані результати. Але, на жаль, поки що не економічні. Тому я погоджуюсь з  Мирославом Васильовичем, перше завдання цього законопроекту – стимулювання економічної спроможності територіальних громад.

Прошу наступний слайд. Аргумент очевидні, більше 6 тисяч територіальних громад уже взяли  участь в цьому всеукраїнському конкурсі. На цьому слайді діаграма лише за останні три роки. Зверніть увагу, активність територіальних громад щороку зростає.

Прошу наступний слайд. А на цьому слайді реальне підтвердження того принципу, який лежить в основі цього законопроекту стосовно об'єднання зусиль влади і громади, кількість проектів, які були подані на  всеукраїнський конкурс по рокам і кількість тих проектів, які  отримали державну підтримку і відповідно були реалізовані за участю територіальних громад.

Прошу наступний слайд. Інвестиційний потенціал територіальної громади сьогодні як активного учасника розвитку, регіонального розвитку надзвичайно високий. На сьогодні це економічні розрахунки минулого року, ті проекти, які реалізуються в рамках всеукраїнського конкурсу за участю територіальних громад на одну гривню державного бюджету в минулому році дали 1 гривню 30 копійок інвестиції. Це от ті два стовпчики останні – фіолетовий і зелений.  

Невже ми можемо сьогодні нівелювати таку спроможність і таке бажання територіальних громад.

Наступний, будь ласка, слайд. Зверніть увагу на напрямки, в яких сьогодні об'єднуються територіальні громади з владою. Ми на цьому слайді показали найбільш пріоритетні по минулому року, цей рік ще опрацьовується нашими експертами. І  на, в цьому році, от до речі, органи, місцеві органи влади спільно з територіальними громадами подали вже більше…, 1123 проекти в цьому році було подано на конкурс. За минулим роком, ось подивіться, які пріоритетно-важливі напрями виявляли для себе територіальні громади, об'єднуючи з владою зусилля. І от Володимир Борисович презентував нам законопроект, говорив про етапи проходження цього погодження територіальною громадою того чи іншого проекту, вони всі лежать якраз от в оцих напрямках і повністю відпрацьована саме та  структура етапів реалізації спільних проектів територіальних громад.

Прошу наступний слайд. Більше того, територіальна громада сьогодні уже починає займатися власним просвітницьким життям. Спільно з Мінрегіонбудом Державний фонд за підтримки швейцарського проекту, швейцарсько-українського проекту DESPRO*** в 2012-2013 році реалізував унікальний проект дистанційного навчання за темою "Управління проектами місцевого і регіонального розвитку", учасниками якого, просто зверніть увагу, крім органів, посадових осіб місцевого самоврядування і депутатів місцевих рад, є активісти відповідних територій. Тому, ось цей курс, об'єднавши фактично владу, громаду і, знайшовши потенціальний розвиток, бізнес на підтримку того чи іншого проекту, на сьогодні знову ж таки для нас є надзвичайно вагомим аргументом.

Прошу наступний слайд. Якщо у когось із скептиків стосовно цього законопроекту виникають думки стосовно непрозорості, хтось там якісь схеми створює. Я хочу відіслати їх відразу до цієї онлайнової системи кращих практик розвитку місцевого самоврядування, яку ми в минулому році спільно з Мінрегіонбудом за підтримки нашого партнера  DESPRO уже пілотували і наразі учасниками цієї онлайнової системи є 243 проекти, які стали переможцями в минулому році. На жаль, ці проекти попали під секвестр державного бюджету. Але  спільно з Мінрегіонбудом   ми сьогодні підготували законопроекти і я дякую Євгену Григоровичу Карташову, який об'єднав навколо    себе небайдужих депутатів. І цей законопроект  буде, зараз опрацьовується і буде  подаватися на розгляд до Верховної Ради, і його мета – виділення субвенцій з державного бюджету на фінансування цих проектів-переможців. Так я хочу звернути увагу: ця система  дає можливість прозорого моніторингу кожного проекту який реалізований спільним об'єднанням територіальних громад і  влади.

Прошу наступний слайд, ось на цьому слайді   просто коротко проаналізовано, які послуги надаються в цій  онлайновій  системі. І найголовніше, я виділила його жирним шрифтом: ця система  дає можливість проведення моніторингу співпраці влади  і територіальних громад, а також отримання громадських  відгуків щодо  якості реалізації  спільних  проектів, і     їх соціально-економічного  ефекту.

Тому завершуючи, я хочу сказати, що цей законопроект надзвичайно необхідний і його  головна мета – підвищення ефективності економічної діяльності і співпраці територіальних громад. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Дякую, Олена Анатоліївна.

У нас Володимир Борисович вже запізнюється на наступну нараду, тому ми  йому надамо коротесенький виступ і продовжимо  нашу роботу.

ГРОЙСМАН В.Б.  Дякую. Якщо органи місцевого самоврядування мене відпустять, то  я піду. Відпускаєте?

?  МЕЛЬНИЧУК М.С.  Є багато питань до вас. 

ГРОЙСМАН В.Б.   Що ж  робити? Що робити?

(Загальна дискусія)

МЕЛЬНИЧУК М.С.  Вважко  зустрітися…  

ГРОЙСМАН В.Б.  Важко зі мною зустрітися?

МЕЛЬНИЧУК М.С. Я пробував декілька раз, але …

ГРОЙСМАН В.Б.  На превеликий   жаль, я думаю, що це не є проблема, але  проблема тільки в часі…

 МЕЛЬНИЧУК М.С. Тут є питання, якраз стосується…………., питання, які пов'язані з цим………….

ГРОЙСМАН В.Б.  Шановні колеги, я на превеликий жаль маю  рухатись. Але якщо є запитання по реформуванню в тому числі, є Анатолій Федорович  Ткачук – це мій радник і заступник голови робочої групи…

МЕЛЬНИЧУК М.С.  У нас є питання, які треба негайно вирішити.

ГРОЙСМАН В.Б.   Колего, як ваше ім'я, по-батькові?

МЕЛЬНИЧУК М.С. Міський голова Старокостянтинова  Мельничук Микола  Степанович.

ГРОЙСМАН В.Б.   Дуже вдячний за Верховна Рада,шу, за ваше, те, що представились. Ми з вами розмовляли не один раз, а декілька, з одного боку. А, з іншого боку, тих мільйонів, які ви хочете, у нас просто немає.

МЕЛЬНИЧУК М.С.  Я не хочу мільйонів.

ГРОЙСМАН В.Б.  Вже не хочете. Добре.

І третя позиція. Я хотів би довисловити те, що я хотів сказати, а ви зразу мене перебиваєте. То я говорю на те, що ми з вами обов'язково зустрінемося. Але зараз я маю йти, тому що є на 16 годин наступна зустріч.

Шановні колеги, ми будемо по-демократичному. Більшість підтримає те, що я маю йти? Дякую. Ні, ні, ні. Ні. Ні в якому разі. Я тут повністю вам підпорядковуюсь.

Я дякую, по-перше, Давид Важаєвич, вам і всім експертам, членам комітету, нашим міжнародним партнерам за те, що ми проводимо таку дискусію. Хочу погодитись з тим, що "лучшее – враг хорошего". Можемо говорити, можемо робити багато гарних речей і з кожним днем, з кожним проговоренням буде все краще і краще. Але закону не буде, він не буде працювати і проблеми не будуть вирішуватись. Я думаю, що і в процесі як прийняття між першим, другим, як в процесі реалізації закону завжди, можливо, щось зробити краще і ми можемо на це бути націлені.  Тому я гаряче всіх закликаю в те, щоб, насправді, цей закон був проголосований і ми змогли, там, між першим і другим доопрацювати всі ті пропозиції, які будуть оголошені і далі цей закон попрацював.

Дуже важливо, що ми спираємося завжди на думку експертів і на думку Асоціації органів місцевого самоврядування, з якими достатньо плотно намагаємося поспівпрацювати, в тому числі всі представники експертних середовищ, всіх асоціацій вони входять сьогодні в робочу групу, яка була створена мною, як міністром, і всіх закликаю в подальшому працювати над підготовкою більш ретельно і якісних законопроектів. Я думаю, якщо сьогодні запитати представників органів місцевого самоврядування чи потрібен такий законопроект, я думаю, що потрібен, вони сьогодні вже скажуть про це. І нам потрібно його максимально швидко проводити.

Також ми працюємо сьогодні над створенням системи інформування, навчання, промоції  самої реформи. Тут є ще багато, що потрібно зробити. І сьогодні ми працюємо і маємо підтримку в наших міжнародних партнерів в цьому плані. Бо роз'яснення інформаційної кампанії є дуже важливим елементом нашої роботи. Тому я ще раз хочу подякувати усім щиро. І знаєте, що хотів би  сказати. Я от подивився про склад робочої групи, яка була затверджена наказом. Тут фактично от всі експерти, які є у нас в столиці, в Україні, в тому числі  і представники асоціації територій вони всі включені. Я би просив на етапі підготовки винесення на уряд, сьогодні на уряді є асоціація органів місцевого самоврядування присутні при розгляді. Дивіться, і Сальдо Володимир міський, екс-міський  голова сьогодні народний депутат. І Андрій Садовий, який входить як міський голова. Марина Іванівна, до речі, Ставнійчук входить до цієї групи, в тому числі. Микола Трохимович Федорук як член комітету, народний депутат. Давид Важаєвич.  Тобто ми спільно на етапі навіть розробки і підготовки маємо можливість вносити якісь зміни ще до виходу рішення на засідання уряду і затвердження на уряді. Тому всіх запрошую до співпраці. І ще раз всім дякую.

 Найкращі пропозиції обов'язково ми завжди враховуємо, бо хочемо, щоб система працювала. Що стосується державної підтримки, ви праві. Більше треба ресурсів направляти на таку підтримку. Але сьогодні ми знаємо, які є ряд проблем. А наше завдання в контексті реформи місцевого самоврядування полягає у тому, щоби створити фундаментальні інструменти. Щоби кожен місцевий бюджет мав достатню кількість своїх доходів і не бігав по кабінетам, міністрам і всім іншим, що дайте мені туди мільйон, дайте мені сюди півмільйона, щоб бачили свою базу. А держава через Фонд регіонального розвитку, можливо, через додаткові фонди, як було сказано, в презентації стимулювало розвиток якихось таких пріоритетних державних питань і програм.

Тому ще раз хочу всім щиро подякувати. Бажаю нам успіхів на цьому шляху. І запрошую всіх до співпраці як в рамках міністерства так і в цілому робочої групи, які створені при міністерстві. Дякую щиро. Дякую Давид Важаєвич. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

ЧЕРНОВ С.І.  Дякую. Шановна президія, шановні колеги. Я, по-перше, хотів би сказати про те, що ми в "Українській асоціації районних і обласних рад" розглядали цей законопроект. В цілому його підтримали, ряд зауважень враховані, ряд – ні, але в процесі доопрацювання, я думаю, вони будуть враховані.

Хотів би сьогодні декілька акцентів зробити. Я послухав виступи багатьох експертів спочатку і мене трошки насторожила одна річ. Ми сьогодні говорили про об'єднання, але мені хотілося, щоб ми  хоча б в експертному середовищі вільно розуміли "про яке об'єднання". Ми обговорювали дуже часто про об'єднання територіальних громад, яке ніякого відношення до цього законопроекту не має. Це, по-перше.

Мова в цьому законопроекті йде не про об'єднання територіальних  громад, а про об'єднання ресурсів, про об'єднання фінансів, про об'єднання технологій, про об'єднання дорогостоючої техніки, про об'єднання кадрів і таке інше. І простішого законопроекту, на мою думку, просто вигадати не можна. Сьогодні цей законопроект не повинен лякати центральну владу, бо тут ніякої децентралізації влади немає. А є тільки можливість горизонтальної співпраці, яка б дала можливість активізувати роботу в громадах, розбудовувати громадянське суспільство, об'єднати всі ті ресурси, які я сказав. І таким чином вирішувати спільні завдання, які дуже важко окремим територіальним громадам вирішувати.

Наступне. Щодо конкретних речей, я більш чітко виписав би повноваження або вони повинні бути зрозумілі. Якщо та чи інша територіальна громада делегувала повноваження, то чи може воно їх виконувати після того, як  делегувала правлінню чи органу, якому делегувало. І ця відповідь повинна бути в законопроекті, щоб не було дублювання. Наступне, про це дуже часто говорилося сьогодні, але буде він до Бюджетного кодексу, не може цей законопроект ефективно працювати, бо основою все-таки є співфінаснування і такі зміни паралельно повинні бути внесені.

Ще одна така річ, безумовно, публічний орган, який буде створюватися після об'єднання такого у разі прийняття законопроекту, він повинен... не повинен підмінювати самі органи місцевого самоврядування і повинен мати виключно функції, які йому делеговані.

І ще одне таке питання, на яке я також от, дивлячись на законопроект, звернув увагу, це, безумовно, треба не закривати б двері, на мою точку зору і не обмежуватися тільки селами, селищами і містами. Я  б залишив відкриті двері і для районних, і для обласних рад, і для інвесторів, і для підприємців, щоб ці проекти можна було співфінансувати і об'єднувати можливості для того, щоб реалізовувати локальні завдання і локальні програми. Приймати його треба, бо два місяці пройшло. В суспільстві великі очікування від проведення реформ місцевого самоврядування, територіальної організації влади і я думаю, це найпростіший крок, який би сказав, що Верховна Рада до цього готова. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сейчас, секунду.

Шановні колеги, наступний наш виступаючий – Любченко Павло Миколайович. Будь ласка.

ЛЮБЧЕНКО П.М. Дякую, дякую.

Давид Важаєвич, шановні присутні, ну, більшість експертів і присутніх тут висловлюється однозначно за необхідність прийняття відповідного  закону і дуже добре, що цей закон розглядається якраз перед законопроектом про об'єднання територіальних громад. Тому що якраз цей закон викликає більше якби зауважень, чим законопроект про співробітництво територіальних громад. І якщо механізм співробітництва  буде запущений, то це безперечно буде таким важливим кроком на цьому шляху, тому що, якщо брати зарубіжний досвід, то дуже часто якраз співробітництво асоціюється з таким пробним шлюбом перед тим, як об'єднуватись попробувати чи получиться, чи не получиться співпраця, чи може якісь негаразди виникнуть на цьому шляху. А безперечно норма Конституції, яка передбачала можливість об'єднання для реалізації спільних проектів, вона на сьогоднішній день реалізуватись не могла. Анатолія Федоровича я підтримую в цьому, тому що фактично Бюджетний кодекс тут передбачав певні обмеження, і місцеві ради не мали відповідних повноважень, тому що стаття 26 якраз не передбачає, такі виконавчі органи мали відповідні повноваження. Щодо форм співпраці, які передбачені цим законопроектом, передбачено 5 форм думаю, що над цими формами треба було б попрацювати. Тому що деякі з них по суті конкурують між собою, от 3, 4-а форма, яка стосується комунальних підприємств не зрозуміло, які ж дольова участь рад у фінансуванні. Тому може змінити як би підхід щодо форм і визначити форми співпраці в залежності від інтеграції, тому що деякі форми співпраці, наприклад, не передбачають якісь особливих утворень інституційних, ну і, зокрема, в самому законопроекті про це мова йде, про те що непотрібно формалізувати там координацію, якісь узгодження моментів. Тому чим складніша буде інтеграція, тим треба детальніше виписувати. От найбільш, скажемо, допустимо така тісна співпраця на рівні громад, на рівні районів, областей і напевно  таку жорстку інтеґрацію у створення спільних органів тут не треба допускати, тут треба чітко розмежувати форми співпраці, які на рівні, скажем, сільських, селищних, міських рад, громад, да? І районних обласних рад, хоча там також можливість загальні інтереси. До речі, треба також подивитись, тому що Закон про місцеве самоврядування передбачає можливість співпраці між територіальними громадами районів у містах, а ми як би не пропонуємо ніяких змін, лише от суб'єкти співпраці у нас сільські, селищні і міські.

Ну і стосовно, ну скажем процесу ініціювання і в подальшому функціонування співпраці. В законопроекті досить детально виписано процес ініціювання, а от в подальшому, як буде організовуватись робота, менше виписано. От 1 стаття, яка присвячена термінам. Я думаю, що тут якраз ті моменти, які там висвітлені, вони більш зрозумілі, а от скажем такі поняття, як "спільний орган", "спільне виконання повноважень", появляється таке поняття, як "майно спільного органу". Може треба розглянути питання "бюджет співпраці", тобто, що це не було через місцеві бюджети фінансування, передбачити можливість як раз на законодавчому рівні утворити таку конструкцію, як "бюджет співпраці", де державні субвенції направлялись би прямо в цей бюджет, а не через місцеві ради, чи не через місцеві бюджети.

Ну і ціла низка, звісно, інших питань, думаю, що якраз в рамках робочої групи після першого читання можна було б доопрацювати і всі ці моменти, які  конфліктні, їх зняти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Павло Миколайович. Я хочу сказать, что у нас есть немножко непонимание, непонимание тональности проведения реформы между правительством, парламентом. И у нас еще Президент не инаугурирован, я думаю, что с ним у вас понимание есть. Потому что мы вместе проходили весь этот период.

Дело в том, что правительство не может быть инициатором, оно должно быть выконавцэм. …Виконавча влада. И тональность того, что парламент должен передать, парламент сделать, - это абсолютно неправильная тональность. Она дальше не будет работать, если она будет продолжаться в таком тоне.

Парламент должен принять законопроект и должен дать поручение исполнительной власти сделать все возможное для его быстрейшего исполнения. Для этого в "Прикінцевих положеннях" і пишеться: "термін, який надається Кабінету Міністрів  для реалізації".

Во-вторых, зачем этот законопроект принимают? И что он нам должен дать? Он должен практически запустить реформу местного самоврядування. Чтобы мы смогли промониторить, что могут сами громады, а что не могут. Это по сути мониторинговый закон, который должен показать, он должен быть наполнен средствами. И мы должны понимать, сколько средств у нас есть бюджета, а сколько средств мы попросим наших партнеров, Европейский Союз для того, чтобы он нам помог, для того, чтобы этот процесс был популярный. Для того, чтобы местные органы власти начали активно в этом участвовать. Чтобы была заинтересованность. Чтобы сэкономить, нужно вложить.

То есть, если мы говорим о том, что нужно решить вопрос мусора по всей стране за счет того, чтобы местные, и сколько можно привнести туда субьектам местного самоуправления. Закон должен быть практичный, он не должен лечь на полку и ни к чему не вести. Мы должны его наполнить реалиями.

И поэтому я очень рад, что мы ушли. Во-первых, это было наше горе и несчастье, что проблемы местного самоуправления впихнули сразу в Конституцию и сделали из нее политическое действие. Если мы с него не вышли, не вышли на формат принятия решения, мы бы могли долго находиться в вопросах, которые никогда не решались бы. И мы это знаем, как долго проходило. Потому что мы на столько заполитизировали проблемы местного самоуправления, где политики ноль.

А это абсолютно практические действия, которые должны принимать субъекты местного самоуправления по всей территории Украины. Проблемы везде одинаковы. Что по дорогам, что по канализации, что по мусору. Нет тут ограничений,  о каком регионе идет речь, они везде одинаковы. Поэтому закон очень важен для того, чтобы этот страт он был эмоциально правильный страт, чтобы он был настолько вылизанный, вычищенный, чтобы он заработал и чтобы реформа местного самоуправления стала популярной,  в первую очередь, у местного населения и у субъектов местного самоуправления. Чтобы они знали как раз, чтобы этой реформой придать тот старт, который бы его уже не остановил. И мы говорим  об углублении реформы самоуправления до уровня европейской, нам еще шагать и шагать. Польша проходила сколько лет, кто из экспертов…?  Сколько лет Польша проводила? 30 лет по сути проводила. У Европы какой опыт проведения реформы колоссальный. А кто из постсоветских стран, ну, из таких больших? Я знаю, что Прибалтика быстро прошла этот процесс, но они маленькие. А огромная страна в 50 миллионов, какая страна прошла эту децентрализацию? Ни одна. Это первый раз за историю после развала Советского Союза Украина стоит впереди паровоза и идут по европейскому направлению. Поэтому я хочу поблагодарить всех экспертов, которые сегодня обсуждают, трезво, практично выступают и показывают на те момента, которые должны быть практичными для… с момента принятия этого закона. Огромное вам всем спасибо.

У нас Прошко Вадим Якович, експерт Ради Європи, колишній член Групи незалежних експертів з питань Європейської хартії з питань місцевого самоврядування при Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи. Будь ласка, Вадим Якович, вам слово.

ПРОШКО В.Я. Дякую. Шановна громадо! В минулому році Рада Європи в рамках програми підсилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування в Україні провела конкурс кращих практик і однією з тем цього конкурсу була якраз – "Кращі  практики в галузі співпраці територіальних громад, міжмуніципальної співпраці". Ми одержали більше півсотні заявок на цю тему. Серед них було дуже багато цікавих. Були такі приклади співпраці громад, як, наприклад, ініціатива трьох сіл Межівського  району Дніпропетровської області по облаштуванню якогось там абсолютно унікального      джерела про приведення в порядок  дороги до цього, і ці три села  буквально на порожньому  місці створили туристичний об'єкт. І були такі величезні проекти, як проект  інфраструктурний – проект  міста Павлограда, про яке  буде говорити зараз голова Павлоградської міської ради.

Дивлячись на всі ці речі, можна було чітко сказати, що  співпраця громад в Україні на сьогоднішній день існує і достатньо широко розповсюджена.  Ця співпраця базується на 142 статті Конституції, на  Законі про  місцеве самоврядування, на певних положеннях корпоративного законодавства і таке інше. І от нарешті ми маємо спеціалізований закон. Що я хочу сказати? Це  абсолютне правило,  правило природи, що якщо з'являється закон, він починає щось обмежувати.

Що ж обмежує цей закон в порівнянні з  тією ситуацією, яка  існує на сьогоднішній день?   

Перше, що  мені не сподобалось в цьому законі.  Це чітко  розписані терміни створення оцих об'єднань, оцих органів співпраці, можливі інфраструктурні проекти, які вимагають досить глибокого аналізу розробки проектно-кошторисної документації і так далі, і так далі. Ці проекти треба  фінансувати. Для того, щоб фінансувати потрібно, щоб були прийняті якісь  документи, якісь рішення ради, а до розробки остаточного проекту може пройти не 60 днів, а півроку, а може і більше.

Далі. В Новоград-Волинському районі розвивається дуже цікавий процес  створення об'єднаної медичної системи місто Новоград-Волинський – місто обласного значення і Новоград-Волинського району. Вони працюють разом, працюють багато років, в минулому році вони створили спільну комунальну  аптеку, яка обслуговує громадян і підприємства медичні як міста, так і району. Це чудовий приклад міжмуніципальної співпраці, одним з учасником яких виступає район. В законі район як суб'єкт співпраці не передбачений.

Шановні панство, якщо ми збираємося в результаті територіальної реформи дати районам права нормального органу самоврядування, давайте з сьогоднішнього дня почнемо не викидати їх з кругу муніципалітетів.

Наступне. В місто Камінець-Подільський, місто Хотин і місто Чернівці створюють туристичний кластер. Для того, щоб створювати такий туристичний кластер вони організували певний спосіб спілкування, певний спосіб узгодження дій. Синхронізації дій в напрямку утворення, розвитку туристичної інфраструктури в цих містах. Ніякого органу, ніякого підприємства вони не створюють. Але це реальна, дійсна співпраця, корисна всім громадам. В законі такий спосіб співпраці не передбачений, а, згадуючи 19 статтю Конституції у мене виникає підозра, що ця співпраця після прийняття закону в такому вигляді стане незаконною. Якщо прийняти до уваги отакі моменти, то очевидно до багатьох статей закону треба добавити додаток, чарівний додаток та інше. Форми можуть бути отакі 5 та інші. Строки можуть бути такі, такі та інші. Учасниками міжмуніципальної співпраці можуть бути міста, селища, села та інші. Але приймати закон, який весь складається з заявок "та інше", мабуть, не варто.

В той же час, підводячи підсумки конкурсу, ми побачили надзвичайно тривожну  ситуацію. Величезна кількість, особливо   невеликих міст, селищ, присилали на конкурс свої заявки в яких не йшлося про   міжмуніципальну,  міжгромадівську співпрацю. Там ішлося про співпрацю між владою  містечка і громадою містечка. Тобто люди ще не розуміють, що таке "міжмуніципальна співпраця", як вона  може використовуватися.  Тому з моєї точки, зараз основним і важливішим є не стільки  закон, скільки взагалі популяризація цієї ідеї міжмуніципальної співпраці, заохочення, якісь фінансові підтримки, якась, я не знаю,  якесь створення  ентузіазму серед органів місцевого самоврядування   щодо співпраці. Дякую за увагу.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Вадим Якович, за дуже слушні пропозиції і  я думаю, що       ми думаємо  однаково, і все будемо враховувати.  

Метелиця Іван Сергійович, Павлоградський міський голова Дніпропетровська область (місто-призер Конкурсу Ради Європи  з кращих практик місцевого самоврядування – 2013).   В кінці-кінців мери отримали слово. Іван Сергійович, вам слово.

МЕТЕЛИЦЯ І.С.  Уважаемые участники круглого стола,  проект  развития системы обращения с твердыми бытовыми отходами в регионе  Западный Донбасс мы начали  внедрять еще в 2012 году.  Идея возникла  после того, как все инвесторы отказывались  работать с гордом, в котором проживает  110 тысяч населения, и им необходимо для  экономических успехов минимум 250-300 тысяч. Поэтому  я обратился к  городам-соседям: Керновке, Першотравенську, к районам, в которых проживает по 30 тысяч жителей, и мы начали работать  в этом направлении. Толчок получил этот проект после того, как федерация канадских муниципалитетов предложила нам разработать проект, стратегии развития всех наших городов.  А нас объединяет то, что мы все добываем уголь, работает компания ДЭТЕК и они выделили 100 тысяч долларов, сделали  полностью разработку, анализ, морфологии, нормы накопления, разработали примерные схемы размещения возможного полигона или завода. Естественно, было непросто. Потому что мэр Терновки сразу начал говорить, а какая прибыль наша будет здесь? Мы начали считать сколько, какого мусора он будет сдавать. Мэр Першотравянска начал говорить, а я самый дальний, у меня 40 километров. И нам пришлось делать проект дополнительной станции перегрузки, сортировки.

Ну, в конце концов, все эти интересы учли и начали двигаться. То есть, мы уже купили весы, установили линию сортировочную, скважины, электроэнергию подвели. Начали делать проекты. Район, очень важно, что здесь районы участвуют, то есть у них земля. И они выделили землю очень быстро и согласовали со всеми своими громадами.

Кстати, вот здесь, в законе теперь добавляется, что надо согласовывать все это с сельскими советами. И это, конечно, создаст трудности. То есть у нас в  проекте 23 сельских совета и 93 населенных пункта. То есть, возможно, надо все-таки предусмотреть делегирование полномочий советом, так, как у нас было сейчас. ……. приняли решение и перечислили деньги, и мы начали двигаться в этом направлении.

Естественно, нужно поддержать эти проекты со стороны государства. И, Давид Важаевич, если комитет, Верховный Совет все-таки при утверждении бюджета внесет и обяжет правительство финансировать такие проекты, то все остальные увидят, что это путь для развития. Мы знаем по примеру в СНД многоквартирных домов. Что когда мы из государственного бюджета получили на 20 домов на ремонт кровли и лифтов деньги, то через год их уже стало 100. То есть пример такой, очень положительный.

Поэтому и Совет Европы тоже просим эти пилотные проекты, которые уже работают, поддержать. И мы постараемся все сделать для того, чтобы они были успешными. Мы на этом не останавливаемся. Мы сейчас уже рассматриваем такое совместное восстановление водозабора. Мы можем добывать 30 тысяч кубометров воды. Это хватит на 3 города. И она будет дешевле в два раза, просчитали, и более качественна, чем та, которую мы качаем за 80 километров с Днепра. Есть проект уже индустриального парка, и мы подали, то есть район выделяет 100 гектаров земли, и мы получаем при внедрении этого проекта рабочие места для жителей города.

Есть конечно момент такой еще серьезный может быть по обсуждению, ну, публичному может быть еще, да, вот всех этих, действительно, кто-то говорил в начале, что кто-то боится, что это какое-то уже объединение, что это наложить какие-то обязательства. И как раз этот вот положительный опыт в этом движении в объединении усилий по финансированию проектов будет как бы уже предполагать административную реформу. То есть мы на самом деле мы уже объединяемся, и ближайшие города платят нам в роддом, в больницы деньги или спасательной службе. То есть это уже происходит. И нужно показать, что это только во благо, и чтоб не боялись, чтоб не было провала той реформы вот когда Бессмертный начинал, когда запугали просто села, громады, да. Они все это саботировали, потому что было ощущение, что они исчезнут просто. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо Иван Сергеевич.

Всегда  когда что- то планируется для субъектов местного самоуправления лучше всего выслушать субъектов местного самоуправления, да. Закон кажется более практичным и он становится более практичным. Самое главное мы хотели бы  услышать что вы  понимаете суть. А мы вот понимаем, что вы понимаете, о чем закон, для чего он нужен. Как раз я думаю, что субъекты между собой лучше понимают даже чем политики. Поэтому будем стараться сводить все эти позиции.

У нас Батанов Александр Васильевич, старший науковий співробітник Інституту держави і права Корецького НАН України, директор Центру місцевого самоврядування. Будь ласка, Олександр Васильович.

БАТАНОВ О.В. Шановний Давиде Важаєвичу, шановні присутні, дозвольте поділитися деякими міркуваннями щодо тієї проблеми, яка обговорюється. Як на мене питання щодо законодавчого врегулювання відповідних відносин воно не викликає ніяких сумнівів. Це дуже важлива проблема, яка вже давно має бути огорнута саме  у відповідну законодавчу форму. Як на мене, можна виділити кілька таких позитивів і сьогоднішнього нашого обговорення, саме в такому концептуальному плані, і в прикладному вимірі те, що це чи не перша така серйозна зустріч, серйозний крок на зустріч територіальним громадам. Я думаю і для теоретиків відповідного питання, і для практиків не є чимось таким секретним те, що та приваблива формула, яка зафіксована в законі про місцеве самоврядування, згідно якої територіальна громада є первинний суб'єкт місцевого самоврядування, основний носій функції повноважень, є, на жаль, не працюючою, в тому числі і мабуть в першу чергу, тому що в нас нема фактично жодного законодавчого акту, який би, власне кажучи, розвивав би ці положення. І от такого роду законопроект так і інші законопроекти, які з часом будуть обговорюватись, оце і є  якраз перший крок для того, щоб наповнити правосуб'єктність територіальної громади реальним змістом.

Другим позитивним таким моментом, на який вже звертали увагу, як вітчизняні так і особливо зарубіжні експерти, це те, що в законодавче поле, в реальному такому вимірі запускається принцип субсидіарності. Адже по великому рахунку він зводиться до того, що якщо певний низовий рівень не може вирішити те чи інше питання, то передається на більш високий рівень. За нашою моделлю він би міг стати районний чи обласний рівень, а запускаючи механізм міжмуніципального або міжгромадівського співробітництва вирішення тих чи інших питань воно не виходить за  межі поля функціонування  відповідних територіальних громад. Є  й багато інших позитивів в законодавчому врегулюванні цих питань, на які звертали увагу сьогодні  вже виступаючі, на це ми відмічаємо і в своєму висновку, який  підготували в інституті.

Щодо деяких  спірних, дискутивних моментів, то я звів їх до того, що цей законопроект навряд чи  принаймні я не розділяю того оптимізму, який висловив Давид Важаєвич, що це є такий запускаючий елемент муніципальної реформи.   Таким запускаючим елементом навряд чи може стати якийсь один закон, та і законодавство в цілому. Але думається, що таким законом міг би стати Закон про самоврядування  територіальної громади або про територіальну громаду. Проекти, яких вже давно були    розроблені і Фондом місцевого самоврядування, і більш в вдосконаленій такій формі асоціації міста громад України.

Думається, якщо от ці законопроекти, в тому числі  сьогоднішні обговорювати і приймати в такому  форматі, з точки зору розробки  такого профільного, більш широкого закону я думаю, що тоді дійсно були б серйозні зрушення, з точки зору законодавчого врегулювання багатьох проблем місцевого самоврядування.

Другий такий момент, на який я хотів би звернути увагу – це те, що  в чинному законодавстві України в цілому, в тому числі і можливо в першу чергу, в сфері місцевого самоврядування є те, що є багато таких термінів-понять адекватного тлумачення, яких немає, зокрема, це: делегування, передача, повноваження, компетенція, функції, завдання. В теорії управління в цілому ці поняття вони є розробленими, в законодавстві, на жаль, вони використовуються доволі таки свавільно. І в цьому  плані така формула, яка  зафіксована або такий порядок, який зафіксований в статті  4  щодо того, що делегування   одному із суб'єктів співробітництва іншими суб'єктами співробітництва, виконання одно чи кількох завдань з передачею йому відповідних ресурсів, вона мабуть викликає більше запитань ніж дає відповідей, тому що адекватного тлумачення того, що таке "завдання", що таке "делегування і передача" в чинному законодавстві немає, тому щоб не заплутати і без того заплутаний законодавства.

І ще останній момент, на що звертали вже увагу, те що і в тому числі і Головне науково-експертне управління, те що відповідні питання в нас врегульовані в цій сфері, принаймні на думку головного управління, те що і Цивільним кодексом, і Господарським кодексом. От всі ми знаємо, особливо практики, те що, які суперечності, колізії є між цими кодексами, от, щоб не виникла ще і третя колізія в зв'язку з цим, то мабуть ота ідея про апробацію в якихось таких пілотних проектах цього закону, які думається вкрай необхідно приймати, або в вигляді окремого закону, або в вигляді складової Закону про самоврядування територіальної громади, тут вже ролі ніякої немає. Думається, що це було б якраз те що сприяло врегулюванню цих відносин. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую Олександр Васильович, дякую. Я маленькую ремарку, я имел ввиду как старт после длительного популизма. Дело в том, что мы первый раз выпускаем или совместно обговариваем что-либо практичное на протяжении последних уже полгода, мы уже "Свобода" местными ……… даже до сепаратизма и вышли на децентрализацию в понимании уже других государств, наконец вернулись к собственным проблем и начали обсуждать первый закон, который может быть стартом, я имел ввиду его в политическом старте, а не в плане всех проблем, которые накопились. И я уверен в том, что сегодня у нас единственная легитимно длинная позиция, которую мы  имеем в государстве – это избрание Президента.  Я уверен, что благополучная реформа местного самоуправления  и децентрализация, в первую очередь  может стать, если это все будет под флагом Президента  Украины. Нужно дать возможность Президенту провести инаугурацию и   как говорится у нас, "всем селом навалиться" для того, чтобы упросить его, чтобы он стал инициатором именно этих процессов, и повел его вперед.  Если инициатором будет Администрация Президента, я думаю, что у нас, у всех все получится, потому что парламент   все-таки более политический орган, Кабмин –  исполнительная власть. А твердая позиция, скажем так, и из Президентской Администрации может выйти  абсолютно четкая, практичная и  необходимая для всех нас  инициатива   комплексно провести реформы за короткий час. Спасибо.

И следующий выступающий у нас  Душко Анатолий Алексеевич, Баранівський    міський голова  Житомирської області. Будь ласка, вам слово.

ДУШКО А.О. Шановний Давид Важаєвич,  шановні присутні.  Я хочу подякувати  Павлоградському міському голові, тому що в його виступі от я вперше відчув суть самого законопроекту  і його необхідність. Я б дуже просив би всіх присутніх тут  в більшій мірі долучати, от  сказали, прозвучав такий   термін "фахове середовище". От не має кращого середовища, як керівники органів самоврядування, які безпосередньо знають, що потрібно громадам.

Дуже коротесенько, я так   зрозумів, що  мета законопроекту – це все-таки посилення  конкурентоспроможності  громад  у реалізації їх функцій життєзабезпечення  територіальних громад сіл, селищ, міст. І я розумію, що на фоні туристичних, рекреаційних   проектів, все-таки домінують  функції водопостачання, водовідведення, вивезення  та утилізація твердих  побутових відходів.

Шановні народні депутати, у нас  2 жовтня 2012 року вийшов  Закон про відходи, ми його чекали як Господа Бога. В першому читанні була норма:  "Обов'язковість  наявності договорів  на вивезення твердих  побутових відходів".  І я представляю місто, в якому 12 тисяч  людей. Я прийшов на посаду, у нас було 28 відсотків охваченості договорами населення, сьогодні 74. Зробіть так, щоб кожний громадянин України, який живе і продукує відходи, щоб він ніс за них відповідальність. Тому що, про що б ми не говорили передує всьому економіка. І хтось правильно сьогодні сказав, якщо об'єднати одного чи десять бідних, вони все рівно залишаться бідними. І в цьому контексті підтримую, треба негайно вносити зміни до Бюджетного кодексу і дати можливість органам самоврядування абсолютно вільно чи вільніше розпоряджатись коштами.

Ви знаєте, в Баранівському районі, який я зараз представляю, дійсно є потреба, у нас єдине паспортизоване сміттєзвалище і до нас звертаються села, звертаються односелища, які просять нас, щоб ми забирали у них сміття. Це дуже здорово. У нас є новозбудоване чорнобильське село, яке, якому колись будували водогін і вони не можуть його утримувати. Але я вам хочу сказати, я от не можу зрозуміти чому українська Конституція забороняє нам об'єднуватись і так в межах Конституції, давши можливість громадам використовувати кошти бюджету розвитку спеціального фонду, ми вже розв'яжемо їм руки у вирішенні тих чи інших питань.

Я плавно підійшов до комунальних підприємств. Ми все рівно розуміємо, що комунальні підприємства будуть виконувати функції тих спільних проектів.

Дорогі друзі, у нас в Україні потрібно негайно збудувати єдине бізнес-середовище. Комунальні підприємства знаходяться на загальній системі оподаткування, вони є платниками за землю, вони абсолютно не можуть конкурувати з суб'єктами підприємницької діяльності, фізичними та юридичними особами, які працюють в режимі спрощеної системи оподаткування і абсолютно в зовсім іншій площині знаходяться.

Ми давно говоримо про податок на додану вартість. Податок на додану вартість в частині надання послуг потрібно скасувати або ще розумніше зробити – зробити його інноваційним. Тим більше, ми знаємо, що комунальні підприємства, які мають змогу зареєструвати заборгованість по податку на додану вартість станом на 1 грудня  року, там іде чи списання, я вже не знаю, чи залік. Це потрібно негайно якось виправляти.

Сьогодні у нас немає можливості платити різницю в тарифах. У нас немає можливості комунальним підприємствам надавати фінансову підтримку. Ми вже всі навчилися, що це можна робити через поповнення статутного фонду. По-моєму, в січні місяці цього року інструкцією Міністерства фінансів забрали можливість у комунальних підприємств здійснювати поточні платежі. Я вважаю, що це злочин. Ми сьогодні, ми створили, власники комунальних підприємств, не можемо їм надавати підтримку. Ми маємо придумувати, в який спосіб це робити.

І зовсім останнє. По всій Україні, ну, комунальна сфера, розуміємо, збиткова. Бо немає економіки міст. Я кажу про малі в першу чергу. У нас є комунальне підприємство, яке знаходиться в стадії банкрутства в господарському суді. І це було не за мене. 147 тисяч, людська заробітна плата перед бувшими працівниками комунального підприємства-банкрута.

Я дуже задоволений, я віце-прем'єру Гройсману передав лист, де копії листів, які ми надсилали в Міністерство фінансів, в Міністерство економічного розвитку з тим, щоб вони нам роз'яснили порядок, я підписав договір перевід боргу і взяв на себе, після рішення сесії, відповідальність за погашення з заробітної плати. Дайте нам можливість, ще раз кажу, розпоряджатись коштами по бюджету розвитку. Щоб ми могли в тому числі повертати людям заробітну плату, яка виникла перед підприємствами-банкрутами.

Підтримуємо законопроект. Але, якщо це буде частиною адмінреформи, то це буде черговий законопроект, який не принесе користі ні для кого. Все-таки це має бути в першу чергу сприяння громадам у їхньому житті, у налагодженні процесів, яких конче потребують громади. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Олександровичу.

Федоренко Владислав Леонідович, експерт ПРООН України, позаштатний консультант комітету. Прохання, в регламенті, так?

ФЕДОРЕНКО В.Л. Так. Дякую.

Шановний Давиде Важаєвичу, шановне експертне середовище! Хотів би зазначити, що вже багато сказано про необхідність витребування з такого законопроекту, його передбачуваність не лише Конституцією України, а й Європейською хартією місцевого самоврядування, іншими міжнародними документами. Очевидно, є на сьогодні потреба перейти від гучних закликів до перших рішучих кроків у розвитку  владоспроможності територіальних громад, їх конкурентності.  На мою думку, такий закон є важливим, витребуваним і своєчасним. До того ж, цей закон дозволить зробити перший крок у наповненні самої ідеї децентралізації реальним змістом.

Хочу зазначити, що на сьогоднішній день цей закон обумовлює і тим станом речей, в яких знаходяться територіальні громади. Наявність значної кількості дрібних  і малопотужних територіальних громад в Україні, а також збереження своєрідної "матрьошки", коли територіальні громади одних входять в склад інших, також обмеженість органів місцевого самоврядування бюджетною дисципліною, лімітованість місцевих бюджетів, вони створюють всі умови для того, що територіальні громади живуть в умовах виживання, в умовах не розвитку, а саме забезпечення найбільш таких функцій, які дозволяють зберегти життєдіяльність громади. Але, безперечно, кожна громада має жити майбутнім. І для цього, якраз закон дає той функціональний інструментарій, який дозволяє співробітничати.

 Хочу сказати, що  багато було сказано про те, що уже на сьогоднішній день і Конституція, і Цивільний кодекс, і Господарський кодекс, і Бюджетний кодекс дозволяють здійснювати таку співпрацю територіальних громад, але такої співпраці немає. І тому, очевидно, що магістральним елементом цього закону є саме те, що сформульовано в його преамбулі. Це стимулювання такої співпраці. І, безперечно, це є основним завданням цього закону.

Щодо певних ремарок, які стосуються самого тексту законопроекту, то безперечно вони є. Уникаючи повторів, я хотів би звернути увагу на те, що дійсно є таке питання, як розмитість предмету регулювання цього законопроекту, розмитість суспільних відносин, вони охоплюють не лише конституційні, адміністративні та фінансові правовідносини, а і частково господарські, цивільно-правові. На це врешті-решт, вказує пункт 2 "Прикінцевих положень", яким передбачається законом внести відповідні зміни до Цивільного та Господарського кодексу. Тобто, ми маємо міжпредметний такий законопроект і в даному випадку це звичайно породжує своєю колізією, складнощі і необхідність уникнення запаралелювання, регулювання одних і тих же правовідносин в адміністративному, господарському і цивільному праві.

Також хочу зазначити, що запроваджується договір про співробітництво. При цьому хочу зазначити, що публічно-правові договори є не досить поширеними  в системі вітчизняного законодавства і в даному випадку до запровадження цього договору ну треба віднестися серйозно, визначивши не лише чітко його сторони, а істотні умови, оскільки договорів в публічному праві він передбачає і рівність сторін, і істотні умови, без яких він, в принципі, не є дієвим. Визначення є в статті 1, але власне говорячи, констатується про необхідність визначення істотних умов, а не визначається ці умови.

Також хочу зазначити, що співпраця виходя…, вірніше, да співпраця територіальних громад, на мою думку, дуже вдало виписано на рівні мети, завдання, функцій, ну суперечливим є вичерпність форм або досконалість, але і форми. В меншій мірі є такі моменти, які пов'язані з інституціональним складником цього законопроекту, а саме,  із статусом органів, які уповноважені здійснювати і забезпечувати таке співробітництво, а також із процедурою. Адже на відміну від приватно-правового законодавства, публічно-правове законодавство, воно слугує для того, щоб виписати чітку і однозначну в застосуванні процедуру. На жаль, сказати про реалізацію всіх процедур в цьому законопроекті, як про однозначні я не можу.

Також хочу сказати, що законопроект, повертаючись знову до стимулювання, він має певну обмеженість щодо джерел фінансування таких спільних проектів територіальних громад. Очевидно, що в системі суб'єктів територіальна громада, територіальна громада і держава має появитися і такий суб'єкт як бізнес, в тому числі  інвестиційній спроможності, інвестиційні проекти. А коли ми говоримо про соціальний акцент цих спільних проектів, то інститути громадянського суспільства, які теж залишились поза межами цього законопроекту.

Знову таки законопроект він розрахований на вдалі проекти, на проекти, які мають економічну вигоду. Між тим для більшості територіальних громад, і це говорили сьогодні люди, які безпосередньо керують територіальними громадами, більш актуальними є саме проекти, які стосуються: обладнання сміттєзвалищ, створення заводів з переробки твердого сміття і так далі, проведення протипаводкових заходів, обладнання комунальних дитячих будинків, будинків пристарілих, розв'язання питання водовідведення і інших проблем в сфері житлово-комунального господарства. І також, я хочу сказати, що ці питання, вони вряд чи будуть прибутковими. І повертаючись до попередньої своєї репліки, звичайно, 2, 3, 4, 5 територіальних громад, які є дотаційними, вони не зможуть зробити, особливо коли це соціальний не прибутковий проект, такий проект виграшним. Для цього треба залучати інші джерела фінансування. І в цьому, я думаю, що якраз зміст проекту має полягати в певних бюджетних преференціях для залучення такого бізнесу. Це і буде, знову повертаючись до слова "стимулювання", яке стоїть в цьому законопроекті.

І завершуючи я хотів би сказати, що, очевидно, цей закон слід розглядати в контексті тих законів, які приймаються і розробляються у сфері місцевого самоврядування. Я хотів би погодитись з Давидом Важаєвичем і професором Любченком, які говорили про те, що це дійсно перший такий якби запускний проект, який дозволить перед тим, як говорити про об'єднання громад, перед тим, як говорити про зміни в місцевому самоврядуванні, спробувати, як це функціонує на прикладі.

Ну, і знову таки хотілось би говорити також про необхідність запаралельнення з іншими проектами з місцевого самоврядування. Зокрема, можливо, це і крамольна думка. Але Закон про місцевий референдум, який готується зараз до другого читання, можливо, було б наповнити його предмети, крім об'єднання добровільного територіального громад і питанням про ухвалення таких соціальних проектів між територіальними громадами. Але це на рівні пропозиції, яка визріла під час дискусії.

Загалом же хотів би підтримати законопроект і погодитись з Мариною Іванівною Ставнійчук, що мені здається,  найкраща законодавча стратегія, - дійсно, прийняти цей законопроект, створити групу. Оскільки комітети, сьогоднішнє наше зібрання показує це, має достатній науковий, експертний потенціал. І опрацювати його уже до того рівня, з залученням, безперечно, у першу чергу практики, який дозволив би його реально застосовувати і показати, що Україна рухається вперед і Україна рухається до Європи. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Владислав Леонідович.

Фурсенко Микола Іванович, голова Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад має слово.

ФУРСЕНКО М.І. Шановні учасники круглого столу! Дійшла черга до сільських громад. Хотілось сказати, що села зачекались уже нашого законодавства. Тому що багато балакаємо, більшість законів заговорюємо і таким чином стоїмо на місці. А село все-таки продовжує деградувати.

Дуже важко сьогодні щось добавити, тому що село сьогодні дійсно бажає нового, свіжого законодавчого такого напряму діяльності нашої Верховної Ради. Тому що дальше так жити, ви знаєте, на селі просто стає неможливим.

В таких тяжких умовах безгрошів'я і погодних, і кліматичних, і політичних, оце таке село сіє, садить, робить все можливе, щоб наша Україна була з хлібом і до хліба. Сьогодні важко щось говорити про те як піде справа дальше. Але я б дуже просив від імені асоціації, як можна швидше, хто до цього причетний і науковці, і хто працює в державних інституціях, щоб все-таки законодавство приймалось.

Ми за те, щоб цей законодавчий акт був найближчим часом прийнятий і вступив в дію. Ви розумієте, як сьогодні нам, асоціації, їздити по селах України і призивати людей до активної участі у вирішенні своєї подальшої долі, коли немає на що конкретно послатись, немає чіткого визначення що таке "територіальна громада". Ми всі знаємо, що буде ……….. система місцевого самоврядування.

Я зі своїм керівництвом району вже апробував 2 варіанти і правильно тут сказав Анатолій Федорович, а це інженер реформування у владі, треба зробити якийсь зразок або це, приклад показати хоть, як кажуть, пілотну громаду в районі, або як в області, як все-таки об'єднати, на яких основах. Правильно було сказано: "Бідність бідного не об'єднає". Наше глибоке переконання, що повинно бути економічна, перш за все, складова для того, щоб вирішувати соціальні питання і в об'єднаній громаді тоді успішно вирішувати всі проблеми соціально-економічного розвитку сільських територій.

Абсолютна більшість сьогодні населення сіл – це стають пенсіонери, молодь відходить від села, а студенти, які закінчують не повертаються. Нас зовсім загубили і аграрники, як ми не намагалися з асоціаціями поновити малий, середній бізнес, на селі, це малих фермерів. Оце ми на цьому підґрунті об'єднання громад показало свою живучість. Мій кооператив, який працює в моєму селі, він став на 2-3 села розповсюджений, сьогодні більш активно працюють в тих громадах, які з нами мають нормальні стосунки. Іми їм допомагаємо таким чином навіть в організації роботи виживати в цих складних умовах, скажемо, з 20 корів за 5 років стало 125 корів, а з тих 20 поросят уже, мабуть. За 500 пішло. То есть можна, хто хоче, дорогу буде йти, то той, конечно, до кінця дійде. Але без законодавства безумовно ми далеко в цьому плані не підемо. У нас є чудові вузи аграрні, майже в кожній області є  такі вузи. Чому б не підключити студентство і професуру цих вузів, щоб вони все-таки змоделювали на сільських територіях отакі громади, які б могли стати базовими і, які могли би показати приклад  реформування місцевого самоврядування в сільській місцевості. Була розпочалася робота, але, на жаль,  дальше вона не пішла. Безумовно все село також повинно мати комунальну службу і ритуальні послуги надавати. Тому що ви знаєте, особливо, коли зима або холод, то покійника до нас нема чим відвести. І тримати в кожному селі це теж не є рентабельно і не економічно те чи інше підприємство.

Ми сьогодні працюємо над цими проектами. Дуже дякуємо Раді Європи, яка нам активно допомагає в цьому плані. Але дуже хотіли би все-таки більш активної діяльності і наших науковців.

Юрій Іванович не дасть мені збрехати як кажуть тому, що 12 травня проходило обговорення чергового законодавчого акту у Київській обласній раді, і його там чуть не побили. Він  тоді пішов, але я все-таки набрався сміливості виступити і сказати, що давайте повернемося лицем до реформ. Давайте  іти будемо на зустріч в цьому процесі всьому тому новому, що нам пропонує Рада Європи і, що краще наші територіальні громади, які щось уже досягли в цьому плані.

Дуже важке питання. Да, це сказав правильно Сергій  Іванович, що це не є об'єднання, це співпраця. Об'єднання це досить складний організм, який потребує перш за все як вже було сказано соціально-економічного, екологічного напрямку для того, щоб і зберегти екологію, і населені пункти, сільські території, і дати можливість сільським людям жити економічно нормально, працювати і заробляти, і трудитись на своїй землі.

Під об'єднанням ми можемо  багато, що порішати. Це ж ті самі трудові ресурси, які є.  В одному селі нема, а в іншому є. Туди  перекинули, на взаємовигідних підставах заключили тут написано документи. І зробили відповідні з юридичним, так сказати,  виваженим рішенням, і тоді люди будуть бачити, що з цього буде толк.

А так от відверто скажу, даже в кращих областях сьогодні більшість сільських голів не вбачає в своїй професії якоїсь такої відповідальності. Більше схиляються до того, що вони просто профанація, тому що ресурсів матеріальних нема, грошових нема. І всі мене просили озвучити таку тезу, що давайте не громаду будемо насаджати на якісь комерційні, акціонерні або економічні об'єднання, а навпаки – економічних інвесторів підтягувати до громади, там, де є можливість їх розміщати. А для цього необхідно дуже, як кажуть, найближчий час все-таки вирішити питання зонування територій сільських громад, схем розвитку,  я вже не кажу про генеральні плани. Без цього ми нікого не залучимо і ніякий інвестор в село працювати не поїде. Тому ми підтримуємо цей законопроект  і готові дальше співпрацювати для того, щоб покращити долю українського села. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Іванович.

Наступний виступаючий у нас Данилюк Юрій Васильович, завідуючий сектором законопроектних робіт, старший науковий співробітник Інституту законодавства Верховної Ради України. Юрій Васильович, прохання – в регламенті. Дякую.  

ДАНИЛЮК Ю.В. Дякую, шановний Давиде Важаєвичу.

Шановні присутні! Безумовно, що законопроект, який нині представлений для нашого обговорення, він має важливе значення і заслуговує на підтримку. Проте, з тим, аби наше чинне законодавство будувалось на принципах несуперечності і комплексності, хотілося б звернути увагу на деякі моменти даного законопроекту.

По-перше, згідно з положенням частини першої статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади, а саме – жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду, жителів кількох сіл, села та міста, самостійно вирішувати питання місцевого значення. Безумовно, що дане право не може не поширюватися на співробітництво територіальних громад у сенсі вирішення ними питань, про які йдеться в проекті. Між тим, за змістом приписів частини першої статті 3 підпункту 3 пункту 2 розділу VI "Прикінцеві положення" проекту жителі кількох сіл добровільно об'єднані в сільську громаду, як вбачається, не належатимуть до суб'єктів такого співробітництва. Дане питання потребує вирішення.

Додаткового врегулювання потребує, на наш погляд, питання щодо належності до суб'єктів співробітництва територіальних громад міст Києва та Севастополя, оскільки особливості здійснення місцевого самоврядування в даних містах за тією ж частиною  другою, тієї ж статті 140  визначається окремими законами і жодних моментів щодо цього, в проекті  не міститься.

Також хотілося б підтримати позицію і Марини Іванівни Ставнійчук, яка звернула увагу на роль районних, а я б ще й сказав обласних рад в  тому  питанні, що  за частиною четвертою статті 140 Конституції  України  районні та обласні ради, вони представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Законопроект    не передбачає механізмів  врахування  думки даних рад щодо  вирішення питань, пов'язаних із співробітництвом  в відповідних громад інтереси яких представляють. Непорозуміння  вданому випадку може зумовлювати на наш погляд те, що   в проекті незазначено   саме просторової  сфери співробітництва територіальних громад. Тобто  чи це можуть бути  скажімо межі одного району області  на які поширюється юрисдикція  районної , або обласної ради, чи  межі не враховуватимуться і співробітництво громад здійснюватиметься  незалежно від конституційної визначеної системи  адмін.  територіального    устрою. Скажімо у формі участі в утворнні спільного органу управління суб'єктів   співробітництва і так далі.

Також частинами першою і третьою статті 5 проекту передбачається,  що ініціаторами співробітництва територіальних  громад можуть бути, серед інших,  депутати сільської, селищної, міської ради. Рішення  про надання згоди на організацію співробітництва  приймається відповідною радою  на підставі попередніх висновків  її виконавчих органів стосовно відповідності інтересам та  потребам територіальної громади      питань, які ініціюються для співробітництва. Проте як вважаємо, в даному випадку не враховується  роль кількох органів ради, а саме постійних  комісій. Які згідно  з положеннями статті 47 профільного Закону про місцеве самоврядування обираються    з числа депутатів ради для вивчення попереднього  розгляду   та підготовки питань, що належать до її відання. Здійснення  контролю за виконанням  рішень  її виконавчого комітету.

З огляду на зазначені  законодавчі приписи вважаємо, що розгляд місцевою радою  питання щодо надання згоди на організацію співробітництва територіальних громад не може бути поза увагою відповідної постійної комісії, її участь у забезпеченні вирішенні цього питання  має бути належно визначена.

За частиною другою, третьою статті 7 проекту  засідання комісії для  проведення переговорів  про організацію співробітництва проводить голова, який почергово, представник якого  почергово буде змінюватися представниками  суб'єктів співробітництва. Проте проект не визначає, яким  чином відбуватиметься процес головування відповідними суб'єктами співробітництва.

І також, як відбуватиметься чергування головування на засіданнях?  Можливо в даному випадку можуть бути якісь спекуляції, тому якщо буде чіткий механізм ніяких  цих спекуляцій не буде.  

Також вважаємо, що  сумнівною вбачається доцільність визначеної в пункті 3 частини другої статті 15 проекту умови державного стимулювання  співробітництва за якою таке стимулювання відбувається, якщо співробітництво здійснюється не менше, як  чотирма суб'єктами. В законі сказано не більше трьох. Адже як вже і представник Кабінету Міністрів наголошував, що таке стимулювання воно передбачає і надання субвенцій місцевим бюджетам передачу об'єктів державної власності у комунальну власність суб'єктів співробітництва.

Тому якщо  таких суб'єктів співробітництва буде менше як чотири, то вони ставляться у нерівне становище в не рівні умови порівняно із суб'єктами  співробітництва яких більше чотирьох в контексті державного  стимулювання такого співробітництва.

І ще останнє питання. В аспекті архітектоніки даного проекту вважаємо, що стаття 4 розділу I та розділ III законопроекту стосується одних і тих же питань, а саме форм співробітництва  територіальних громад. І дані питання вони  розведені в різних розділах проекту, тому вважаємо, що дані питання мають  бути розміщені у третьому розділі форми співробітництва. Це буде відповідати, як механізмам нормам проектувального, так і  техніко-юридичного підходів.  Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Юрій Васильович.

Козирєв Павло Генріхович, український міський голова Київської області. Павло Генріхович, прохання, прохання – в регламенті.

КОЗИРЄВ П.Г. Да. Я приветствую всех участников конгресса інопланетян. Так мне захотілось сказать. Мы о чем говорим? Вот мы со Староконстантиновым решили построить станцию по очистке питьевой воды. Подняли громади, приняли решение сессии, сделали там что-то, а девушка в казначействе сказала: "Извините, ребята, это не защищенные статьи". А люди к нам приходят. А люди спрашивают: "Ну, а где ваша станция очистке воды?". В действующей системе попытка – это будет дискредитация идеи, как таковой.

Я о чем хочу сказать? Давид Важаевич, ваши слова да Богу в уши, чтобы этот законопроект послужил детонатором реформы местного самоуправления. И мы так сильно в это будем верить, что призываем, конечно, этот закон надо принять. Тем более, что там не в самом законе, основное там в перехідних положеннях.

Первое, и это очень важно, кстати, там, наконец, разрешается создание совместных коммунальных предприятий, и вносятся необходимые изменения в законодательство. Я не понаслышке это знаю, потому что мы пытались с соседними громадами  создавать и государственный регистратор нам это запретил. Это очень важно, но если мы говорим не только о коммунальных предприятиях, как инструменте сотрудничества, то там ничего не говорится ни об изменениях в бюджетный кодекс, который прямо запрещает это все, не говорится не об изменениях в законодательство о тендерных закупках, которое вообще не предусматривает такого рода работу, не формирование, наконец, тендеров на лизинг. Потому что мы понимаем, что сотрудничество громад предполагает какие-то крупные проекты. А у нас закупочное законодательство заточено, извините на выражении, только под закупку на конкретно взятую сумму денег, которая у тебя уже  есть.  Если ты хочешь взять какую-то технику, завод или еще что-то в лизинг, только это не возможно, это может только через кредитование произойти. Поэтому изменения и дополнения в "Переходные положення" очень важны именно в этом контексте, потому что он не сможет работать этот закон, если мы их не внесем.

         Также точно не понятны процедурные вопросы. Я поддерживаю Прошко, 15 дней –  на общественные обсуждения, 60 дней –  на подписание договора, там вообще переговоры можно начать только после решения сессии. Это вообще, по меньшей мере, как-то странно принять решение сессии, а потом начинать переговоры.

Очень важно, обратите внимание, что все действия  и исполнения процесса, процедуры сотрудничества громад должны висвітлюваться на собственных интернет-ресурсах. Я бы хотел понимания, что целевая аудитория этого закона как раз  небольшие городки, села и поселки. Основная, конечно, там, наверное, Киев тоже где-то попробует воспользоваться, у которых, в большинстве своем, никаких собственных интернет-ресурсов нет и в помине. Поэтому, пожалуйста, учтите это в законопроекте.

         Ну и, конечно, в конце тут хотел бы. Давид Важаевич, жизнь идет своим чередом и тональность, вот вы говорили о тональности. Тональность в первую очередь изменится, конечно, у нас. И очень быстро. Людям до нас проще всего дотянуться, тональность изменится у нас. Но, поверьте, что со временем она изменится и в Верховной Раде. Это я уже к присутствующим депутатам обращаюсь. Ничего лучше не стало, ситуация ухудшается, причем очень быстро.  И в этой ситуации надо принимать гораздо более трудные, неприятные и серйозные решения, невзирая ни на какую тональность. И тут, пожалуйста, мы с вами партнеры. Я бы предложил, когда мы обсуждаем какие-то такие вещи, связанные с нашей работой, что бы собирались депутаты народные и меры, и мерам могли бы рассказать, что они думают о том, что придумали или собираются придумать народные депутаты. А где-то потом мы бы послушали экспертов, их мнение тоже очень важно, но все-таки это касается нашей повседневной работы. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Павло Генрихович! С вашим, скажем так, темпераментом да и мир вершить. Я хочу вам сказать и показать план, который разработал Кабинет Министров. Первым пунктом: "Внести до Конституції України зміни щодо утворення виконавчих органів обласних і районних рад". Это первый пункт, а все остальное у них потом. То-есть по сути план который реализовать, ну будет очень сложно и долго.

Поэтому, когда мы говорим о том, что мы сегодня вышли на законодательный процесс, то это уже большой успех. Что мы говорим, что мы идем в процессе евроинтэграции, потому что если вы считаете, что завтра в бюджете появится столько денег, что мы возьмем и самостоятельно проведем всю реформу. О чем вы говорите! Навести порядок по мусору, по дорогам, по коммуникации, по воде по всей стране, по заброшенным складам, которые у нас есть …, всех вопросов которые накопились уже в этом государстве из-за того, что ничего не делалось 20 лет, вообще ничего, один разговор. И вы считаете, что мы своими силами справимся за счет того, что кто-то кому-то выразил "фи", или высказал кто умнее, кто глупее? Нет. Это может решиться только в одном случае, если сегодня будет принято решение в рамках, как раз единственно уникального шанса, к которому мы двигались, проливали кровь на майданах, это я о евроинтеграции. И нужно чётко понимать, что в рамках этого движения мы должны делать все возможное, так звезды сложились сегодня, что у нас избрали Президента продвинутого, не с прошлого века, избрали человека, который может действовать. Сейчас нужно  переизбрать Верховный Совет, я с вами абсолютно согласен с тем, что парламент ни к чему не готов, он никаких решений принимать не будет, базар сплошной, это старые фобии, которые нужно выбрасывать и идти вперед. Поэтому, сегодня давайте все вместе эксперты, меры городов, в один голос будем действовать для того, чтобы реализовать план наведения порядка. Что такое реформы самоврядування? Это жизнь, мы должны построить современную, новую, комфортную жизнь, она по другому, если укоротить все это длинное название законопроектов. Поэтому, что мы сами не можем себе позволить жить. Для этого нам нужны, что? Законопроекты и помощь и законопроекты должны быть практичные, а не теоретические, с вами абсолютно согласен. Спасибо Павло Генрихович за выступление.

Коломейцев Валерий Иванович, Ладижинський міський голова, Вінніцкая область. Будь ласка.

КОЛОМЄЙЦЕВ В.І. Спасибо. Уважаемые друзья! Давид Важаевич, я скажу тоже, какие-то короткие слова и прошу их воспринимать, они будут с Козырем где-то перекликаться, и не воспринимать их, как критику в ваш адрес, а как мольба о помощи, которую мы ждем от вас многие годы.

О чем я хочу сказать. По поводу сути проекта. Все мы понимаем, что для осуществления совместных проектов необходимое главное –  деньги. Если кто-то из моих коллег думает, что если мы объединимся для какого-то проекта и нам государство даст деньги, то вы глубоко ошибаетесь, только наши деньги могут участвовать в таких проектах и только на них можна надеяться.

А теперь о деньгах. Сегодня у нас есть Конституция, Давид Важаевич, и 45 народных депутатов Украины имеют право обратиться в Конституционный суд. А в этой Конституции, в Законе    про самоуправление написано, что наше имущество органов самоуправления и наши денежные  средства являются собственностью   громад.

Скажите, пожалуйста, какой закон  разрешил собственность забрать у нас? Давайте обратимся, я подання в Конституционный Суд  уже приготовил, давайте  мы вас попросим, обратимся в Конституционный суд и попросим его  отменить положение Бюджетного кодекса, которым  наши деньги забрали и разместили, без нашего разрешения,  на счетах Державного казначейства.   Не надо  никаких законов принимать, ничего не надо выдумывать…

 ГОЛОВУЮЧИЙ.   Мы с вами, абсолютно согласны.

КОЛОМЄЙЦЕВ В.І.  Теперь, что касается целевого, или  нецелевого використання средств. Если прошел Майдан, если уже жизни положены за определенные идеи, а мы говорим, вот они придут  к нам, когда  мы будем в Европе – это неправильно. Они должны прийти  к нам, потому что мы живем в Европе и мы   европейские люди. И что нам сегодня  мешает принять в Верховной Раде Украины (с вашего  Комитета подачи законопроект  готовится 1-2 дня, я помогу, и Козырев поможет) прекратить  вот это нецелевое використання денег. Если на наших счетах, на любых фондах    міської ради, находятся   наши, негосударственные деньги, которые пришли, особенно  от коммерческих  предприятий, и мы своим решением рады, направляем их на решение своих проблем. У кого сегодня открывается рот и желание  обвинить нас в нецелевом   використанні    и тянуть нас в прокуратуру, и тянуть в суды?  Ну что мы  ждем, какую Европу?

Повторяю, извините за эмоциональное выступление, редко вот такое общество хорошее. Просто я вас, Давид Важаевич, давно  знаю, знаю, что многие народные депутаты именно с этим  согласны и мы вас просим о помощи. Нам надо объединиться. Почему? У меня  есть вопросы к Ассоциации, членом правления которой я являюсь: мы перестали  быть бойцами, вспомните, когда мы защищали бюджеты наших городов и выходили в Киев. Нам надо становиться, ну более жесткими в этих  вопросах: без денег любой проект – это так сказать, "пузырек" такой…

 ГОЛОВУЮЧИЙ.   "Пузырь".

КОЛОМЄЙЦЕВ В.І.   … или   "пузырь", как хотите, понимайте. Вот самое   главное защитить права громады распоряжаться своими деньгами  и майном. Много можно об этом говорить, заканчиваю.

Спасибо. Извините, что забрал у вас время.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибо, Валерий Иванович.

Очень по делу, я почему и хочу повторить. Как раз мы вышли, я извиняюсь за свой, тоже иногда бывает, резкий тон, я о чем хочу сказать, что настолько надоело слушать ненужные встречи, лишние слова, потраченное всеми время и мы ни к чему не выходим, ничем не заканчиваем. Поэтому, по-моему, сегодня у нас больше времени нет, мы находимся уже на краю, поэтому каждая встреча, каждое решение, каждый наш диалог должен заканчиваться решением. Поэтому огромное спасибо всем…

КОЛОМЄЙЦЕВ В.І.  Давид, Важаевич, буквально две цифры. Вот вы вдумайтесь. Ежемесячно город Ладыжин теряет 14 процентов от общей суммы своего бюджета. Почему? Наши деньги, мы выиграли конкурс, есть банк, мы определили куда их положить и уже полтора года – мы потеряли 60 миллионов гривен. Ну, вы представляете, что мы можем сделать для людей, они же ждут?!  Это авторитет нового Президента, это авторитет вашего комитета – давайте объединимся! Я вот, если вы разрешите, я  к вам буду хоть через день ездить и определенные давать доказательства, которые можно выставлять. Не найдется ни одной политической силы в Верховной Раде, кто против этого будет восставать. Ну, это безумство, когда теряем проценты такие и такие возможности.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам хочу пару слов сказать…

КОЛОМЄЙЦЕВ В.І.  Мы не просим у государства ничего, ни копейки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут за этим столом сидит три представителя: сидят субъекты местного самоуправления, сидит по сути власть, назовем коротко, да, во всех ипостасях (да, всех ипостасях: Верховный Совет, Представитель Президента, исполнительная власть) и сидят наши партнеры международные.  И сегодня диалог проходит трёхсторонний – что они хотят получить от законодательства, которое мы должны принять. Они хотят увидеть, что мы честные люди, что и субъекты местного самоуправления и власть максимально показало свои возможности, вот, чтобы они увидели карту чистоты, что мы можем сделать вот это, вот это и вот это. Вот так мы наладились-причесались, а теперь нам помогите. Мы должны максимально учесть в законодательной базе то, что вот наши четко честные ресурсы, которые мы со ……… положили на стол и сказали: вот, это нашими силами можно справиться. Для того, чтобы промониторили, для того, чтобы они увидели и мы вышли на уже совместный проект с готового поля, уже готового законодательного поля, и поля уже маломальского мониторинга. Вот наша общая с вами задача, потому что не надо мои слова превращать, потому что это иллюзия. Сегодня если Украина не пойдет по пути евроинтеграции, мы еще 20 лет с вами долго будем по мелочи чинить наши сортиры.  Спасибо.

У нас Коломейцев Валерий Иванович, Ладыжинский…  А, уже выступил. Ганущак Юрий Иванович, експерт Швейцарсько-українського проекту "Підтримка децентралізації в Україні" (DESPRO). Нам всім відомий Юрій Іванович пообіцяв, що буде в регламенті. Дякую.

ГАНУЩАК Ю.І. Всім дякую, хто діждався мого виступу. Але буду достатньо короткий чому. Тому що мій виступ, ну, такий завершаючий, така рефлекція навіть. Десь половина народу говорили про інші проекти і взагалі про інші закони. І один з тих законів, які обговорювались, хоча він ще злочинно не вийшов із Кабміну, бо там його мурижать, це закон про добровільне об'єднання громад. Якраз оцей закон і потрібний.

Але я думаю, що обговорення того закону уже не буде. Тому я дякую тим, хто його обговорив, бо він дуже сильно напрошується. Чому не буде, тому що, якщо ми отой місяць, який лишилося, не приймемо закон про добровільне об'єднання громад, то можна ставити хрест взагалі на реформі як такій. Тому що у нас просто не буде інструменту взагалі показати, що ми щось можемо.

Цей законопроект в принципі теж не поганий, але він не вирішує питання створення нової юридичної особи. Тобто нового органу влади. Але він не шкодить тут однозначно, це вже добре. А лише потрібно ще два проекти, які потрібно прийняти. Перший. Це демонстраційний закон, що ми взагалі збираємося робити реформу місцевого самоврядування, закон про Київ, про несумісність голови КМДА і міського голови. Оце є закон, який в руслі саме тієї концепції, яка прийнята Кабінетом Міністрів.

Вперто сунуть закон про об'єднання! Ну, скільки можна?! Ну, вже декілька разів його знімали. Зараз це, до речі, лакмусовий папірець. Зараз, дійсно, нестерпно буде Кличкові стати міським головою без повноважень і нестерпно буде Раді Європи бачити, і Європейському Союзу, прийняття закону про суміщення посад. Тому оце зараз дійсно така ситуація. Як зреагує наш політикум. З однієї сторони, хочеться ну дуже дати повноваження Омельченка і Черновецького. З іншої, треба  і звичаї якось зберегти. Тому, що жодна теорія не передбачає, жодна практика не передбачає, що державна влада і самоврядна влада в одній особі зіткнулися і зранку приймає рішення, а після обіду себе контролює як уже контролер від держави.

І останній законопроект, який не мішало би побачити до того як Верховна Рада розійдеться. Це в першому читанні прийнято зміни до Конституції в частині місцевого самоврядування. швидше всього цього не буде зроблено. Тому, що страшно політикум хоче до купи збити і туди сунути неприйнятні за означенням ті зміни, які стосуються обмеження до нуля повноважень Президента України.

Тому я так дивлюся з певним скептицизмом на те, чи зможе Верховна Рада вирішити свою місію залишитися повноцінним органом в системі державної влади. І хотів би побачити хоча би цей законопроект як взагалі демонстрацію того, що, ну, хоч щось може зробити. Законопроект про добровільне об'єднання  як той, який дозволить мені три місяці працювати і з органами місцевого самоврядування і показати, що в принципі ми це можемо зробити. Тому, що дуже багато хто стоїть в черзі це зробити. Ну,  якщо вийдемо на зміни до Бюджетного кодексу, в чому я сумніваюся, теж сумніваюся. Чому? Тому, що Мінфін виждав вичікувальну позицію поки нарешті хотєлки регіонів закінчаться. І нарешті почнуться переговори по суті питання, по суті питання. Тому що, дійсно, грошей на всіх не вистачить. І нарешті треба сісти за стіл переговорів по суті питання. І тому всім нам щастя і здоров'я. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Іванович, політично вихований, абсолютно реалістичний, хороший виступ. Ми завершили нашу першу… Так, ми зараз переходимо на обговорення і я вам передам слово.

Ми закінчили першу частину виступів, яка у нас була зафіксована. Переходимо на обговорення. У нас записалися: Мельничук Микола Степанович, Рубцов Валерій Павлович, Голібат Євген Іванович, Кушнір Анатолій Аркадійович і Чикаленко Ігор Миколайович. Є ще бажаючі? Всі записалися? Мельничук? Я ж вас назвав, ви перші.

Тому надаю слово Мельничуку Миколі Степановичу. Прохання  не довго, хвилина.

МЕЛЬНИЧУК М.С. Дякую.  Шановні друзі! Я хотів би розпочати з того, що ще перша можливість, коли хотіли внести зміни в адміністративно-територіальну реформу України, якраз там трошки був проблиск місцевого самоврядування. Скажу відверто, якраз погубило те, що там укрупнювались сільські ради, райони і області. Аналогічно те, що сьогодні пані Стаднійчук і ті, хто відстоював райони,кажу відверто: якщо тільки райони будуть в місцевому самоврядуванні, місцевого самоврядування не буде. Тому, що це паразит.

 Що таке районна рада? Що за нею стоїть? Яка власність? Що на балансі? Чим вона керується? Хто там сидить? І цим все сказано. Я бачу це об'єднання навколо міст. І чому? Тому що основою кожної територіальної громади є фінанси. Що таке об'єднання територіальних громад навколо міст?  Це є інфраструктура і є земля. При інфраструктурі і землі до нас піде інвестор, серйозний, великий інвестор. Бо не піде він в одне велике село чи дві сільських ради. Тут є всі комунікації і потрібно що зробити.

Перше – Земельний кодекс. Внести зміни і лишити обласні державні адміністрації управляти землею. Як це може бути: власником землі  є пайовики, а управляє губернатор? Вибачте, це абсурд. Тому потрібно передати територіальним громадам управляти землею і це будуть бюджетні надходження у місцевий бюджет.

Друге. Що таке Держбудконтроль сьогодні? Це той самий, вибачте, хабарник, злодій, який краде бюджети місцеві. Є такий Закон про пайову участь. Ви скажіть, де він виконується, ким виконується? І де ця пайова участь для бюджетів? Скажімо, місто Старокостянтинів тільки за минулий рік втратило 12 мільйонів гривень, а це бюджет розвитку територіальної громади.

Слідуюче – то, що Бюджетний кодекс має пройти повне реформування і направлений на дохід бюджету місцевого і, звичайно, після державного. Як я бачу, наприклад, структуру області. Є державна адміністрація, яка може контролювати делеговані повноваження і дотримання Конституції і законів України на відповідних територіях. Обласна рада, ну, є в неї трошки комунальної власності, там, якісь майне комунальне. Але я бачу це в іншому – реформування охорони здоров'я.  Як би ми там казали, не казали, але охорона здоров'я має бути ступенева: і щось за місцевим самоврядуванням, тобто сімейна медицина; а інше має бути друга ступінь, третя ступінь… Ну, і, звичайно, треба визначитись із швидкою допомогою, вона має бути на місці, бо вона на місці надає допомогу або закріплена за тими ступеневими рівнями     медицини на які вони мають обслуговувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Степанович, давайте по суті.

МЕЛЬНИЧУК М.С.  Так це по суті

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це за суттю. Це реформа вся місцевого самоврядування. Ми зараз...

МЕЛЬНИЧУК М.С.   Це якраз стосується цього. Іменно цього.

І я хотів би ще додати, що  сьогодні є законопроект у Верховній Раді про розмежування першого кошику доходів і видатків, і другого, і бюджету розвитку. Тобто на казначействі залишити перший кошик доходів і видатків, а на бюджеті розвитку і другому кошику відпустити, і в банках ці мають бути рахунки. І місцевий бюджет мав право розпоряджатися цими коштами так як рішила сесія міських рад. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Степанович.

У нас Рубцов Валерій Павлович, громадська організація, Інститут місцевої демократії. Будь ласка, Валерій Павлович, вам слово.

РУБЦОВ В.П. Дякую.

Шановні колеги, ми перш за все, я розумію, що всі уже погодились, що законопроект потрібний і ми підтримуємо це. Але разом з тим, оскільки в нашій державі вже існує досвід організації партнерства між громадами і іншим суб'єктами місцевого самоврядування, так. То я дивлюся на цей законопроект з точки зору як би не нашкодити тому процесу, який вже є.  Я вам хочу нагадати, що, значить, Олена  Тертишна вже тут згадувала про те, що існує конкурс. Протягом 10 років більше 60… тисяч проектів. У всіх проектах червоною ниткою є партнерство, так. Це перше.

Друге. Практичний наслідок. До 118 мільйонів коштів державних за рахунок партнерства недержавного, так сказати. Не державних партнерів було 239 мільйонів залучено. І ще місцевих вжито – 248, чи це 264, так. Тобто партнерство є суттєвий ресурс для залучення у громади. Тому тут нема протиріч.

Далі, от щодо не нашкодити. Справа в тому, що суб'єктами партнерства, який організовує не через фонд сприяння місцевого самоврядування, точніше через конкурс, значить, проектів програм розвитку місцевого самоврядування. Значить, є усі представницькі структури це і сільські, селищні, міські ради і обласні, районні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад. Тому мені здається, що треба це розширити обов'язково, бо інакше ми просто нашкодимо і зробимо незаконним інші види партнерства, так? Тому пропонується у назву проекта внести зміни, які передбачали, ну і в назву, і в суть проекту, внести зміни, які передбачали таке партнерство.

Далі. Щодо.. Тут є обмеження у законопроекті – три суб'єкти, не менше трьох суб'єктів. Часто-густо в нашій практиці іноді вистачає й двох партнерів для того, щоб вирішити якесь спільне питання. Ну наприклад: хоспіс, от, чи, наприклад, облаштувати водойму, яка на одному березі одна громада на другому, друга і тут вже третій зайвий. Тобто в даному випадку, так сказать, традиція збиратися на трьох, так вона не є обгрунтованою.

Далі, з точки зору не нашкодити. Як знаєте, біс ховається у деталях, так от стаття 9 цього законопроекту передбачає створення Державного реєстру партнерства, так? Значить, але не пояснено нащо, які уповноважені і так далі, і це Положення про реєстр як нормативний документ, буде зроблено пізніше. А ми з вами добре дуже знаємо, так сказать, що бюрократична практика передбачає, що через цей маленький такий інструментик може бути знищена будь-яка гарна ідея, так сказать, так? Тобто мені здається, що на перших порах, значить і да, абсолютно не передбачено нащо це, статистична ця функція реєстрації, інформаційна. Може який сенс в реєстрі є тоді, коли партнер вимагає гроші від держави, так? Але це виняток.

Так колеги вже з місцевих рад казали, що таке  партнерство так би мовити  дуже    виділення додаткових коштів з  держави, дуже маловірогідне і воно буде створюватись  і робитись через інші механізми.

Значить тому  мені здається, що цей проект, ми надіслали наші пропозиції, багато пропозицій текстуальні вони і так далі, я думав і сподівався, що ви їх тут роздасте, значить вони будуть включені, але – ні. Тому  пропоную, щоби коли у середу буде комітет,  ще раз на цю тему,  тоді я може більш ґрунтовно  це висвітлю.  Ну, а взагалі то хочу наголосити, що цей проект дуже реформістський, дуже на часі, тому що у централізованій державі  взаємодія між рівнями і суб'єктом  є тільки по вертикалі,  бо по горизонталі немає чого спілкуватися, немає сенсу  в цьому.  Тому значить, але з одного боку.

А з другого боку  ми знаємо: "з кожного по нитці – голому сорочка". Часто-густо невеличкі кошти, які об'єднують громади, дозволяють  вирішити такі питання, які їм, кожному по одному окремо неможна вирішити. Тому мені здається, що тут -  це дуже   децентралізоване …

 ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую, Валерій Павлович. Закінчили? Валерій Павлович, дуже слушна пропозиція  і я впевнений, що ви фахівець в цьому плані, тому у вас буде можливість і з поправками  попрацювати, і   виступити.

Я думаю, що ми після прийняття цього законопроекту  маємо ще і провести круглі столи на місцях, в районах,  в областях, щоби довести про що йдеться і як з  цим працювати.  Я думаю, що це завдання для всіх виконавчих  органів, для парламенту, для комітету, для всіх, хто задіяний в систему місцевого самоврядування.

………. Євген Іванович – представник  громадянського суспільства. Ми хочемо вас послухати і побачити, Євгеній Іванович,  будь ласка, вам слово.

 _______________Є.І. Шановний Давид Важаєвич, шановні пані і панове.  3 роки тому ми взялися   розробляти Конституцію громадянського суспільства. Зараз, в кінці своєї короткої інформації  я президії представлю  надруковані ці матеріали, видані. Але нам прийшлося взятися за Конституцію тому, що згідно твердження Кацдзу Ніші, не можна вилікувати будь-який орган тіла, не виліковуючи всього тіла. Тому центральним розділом, який є причетним до теми сьогоднішнього обговорення, є розділ цієї Конституції: устрій громадянського суспільства, де передбачено структуру територіально-адміністративну України і самоврядування на трьох рівнях структуризації, де центральним рівнем самоорганізації є само врядування на рівні міста, селища, села.

Тут деякі виступаючі торкнулися питань, які зазначені в Конституції, що ми пропонуємо. Зокрема, там не передбачено застосовування податку на додану вартість взагалі, він архаїчний і ми понад 15 років фактично разом з професором Соскіним відстоюємо позицію його ліквідації, він штучний. Як економіст, я можу це довести.

Звичайно, що принагідно до нашої теми обговорення ця Конституція дає можливість використати можливості для об'єднання громад, але сьогодні проблема є не в тому, щоб об'єднувати  громади, а в тому, щоб громадам дати достатній рівень самостійності і щоб покінчено було із попередньою практикою випрошування грошей з центру, хоча всі гроші формуються на місцях.

Отже, ще хочу сказати, що Конституція побудована на основі функціональної моделі, яку ми розробили ще почали розробляти  три роки тому. І Конституція в головних статтях передбачає, кожна стаття має таку структуру: правова норма, відповідальність за цю – дотримання правової норми і санкції. Якщо в Конституції немає санкцій – це декларація.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Іванович, а про який текст Конституції ви маєте на увазі?

_______________Є.І. І звичайно тут передбачено  відповідальність, про яку говорили. І захищає права громади на самоврядування. Тобто ми поставили громаду в центр інтересів держави. І організували правове забезпечення самодостатності громади. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євгене Івановичу, а який текст Конституції ви мали на увазі? Я не зрозумів. А, він…

_______________Є.І. Вона опублікована у трьох виданнях…  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І у нас Кушнір Анатолій Аркадійович, маківський сільський голова. Я правильно выговорил, так? Хмельницька область. Ну, Кушнір у нас був великий шахматист. Я думаю, що і маківський голова, сільський голова теж такий же розумний.

КУШНІР А.А. Він не тільки шахматист, він ще й вредний дядько. Шановне товариство! Мало нас залишилось, але я просто прошу послухати. Ми приїхали здалеку, сидимо, чекаємо-чекаємо. Чекаємо, що тут стосується нас. От, як кажуть, ………….  От, уявімо, що цей закон прийнятий. І що? Що зміниться? Ніц. Повірте, нічого не зміниться, нічого!

Якщо говорити по-серйозному, то стаття 4 Європейської хартії про місцеве самоврядування гласить: повноваження органів місцевого самоврядування мають бути, як правило, ……………………., ("До речі, Катерина, переклад був невірний"…), - мають бути виключними і повними. Чому нас тут вчать, як договори складати, що робити і так далі?

Повноваження нам дає 142 стаття Конституції. Дає це робити? Дає. На перепоні у нас стоїть що? Стаття Бюджетного кодексу, яка забороняє нам це все робити, так?  От статтю Бюджетного кодексу забрати, що заборона фінансування з різних бюджетів. І цей закон можна перевести в розряд методичних рекомендацій Мінрегіону як співробітничати територіальним громадам. А ми тут переливає з пустого в порожнє. Ми фактично переливаємо. І тут, на мою, думку, ну, ніхто не каже чи так бояться, чи що, великі такі вуха стирчать, великі оцього центрального органу, як воно там, виконавчої влади з питань співробітництва. Закон приймають. Що починається? Оцей центральний орган начинає зараз тягнути гроші, тягнути гроші, щоб розробити реєстр. Потім буде нав'язувати нам програмне забезпечення, щоб ми про ті реєстри вели і так дал. Люди, нам це закон, наприклад, нам от, ми з колегами говоримо, він нам нічого не дає, він нам нічого не дає. Але, як говорить Давид Важаєвич, щоб нам показати наші нужди перед країнами-донорами, які можуть нам допомогти, то це має бути щось інакше.

 І нарешті я скажу так. Постійно про нас кажуть, дотаційні, дотаційні. Ну, щоб було зрозуміло, я сільський голова, населення 6 тисяч, біля Камінця-Подільського. Ну, немаленька сільська рада, щоб можна було говорити. Постійно говорять дотаційні, дотаційні, ми 95 дотаційних. Прошу всіх, хто почує мене, ми дотаційні тільки при існуючій системі розподілу публічних грошей, не інакше. Жоден підприємець в підприємство податків не платить. Всі податки і збори включені в кінцеву ціну товару і послуги. Якщо ми говоримо, що в мене 6 тисяч чоловік населення, на душу населення куплено в 2012 році товарів і послуг на 20 тисяч гривень. Тобто купили товарів і послуг на 120 мільйонів гривень. Перерозподіл ВВП через бюджет, яка цифра? 30 відсотків. Тобто мої громадяни заплатили, купивши товари і послуги 36 мільйонів гривень. Шановна виконавча влада, куди діваєте наші гроші? Один з парадоксів Мерфі говорить так: "Про щоб люди не говорили, вони говорять про гроші". От ми говоримо тут зараз про гроші, а для мене цей закон… Я ще раз повторюю, повноваження в нас є, всі є повноваження, змініть Бюджетний кодекс і ми працюємо. Але не зовсім воно коректно, але, мабуть, щоб люди проснулися, то я скажу таку цікаву фразу. Ви знаєте як по- подільські "пролетарії всіх стран соединяйтесь"?  "Голі дубки гоп до купки". Так тут  так само йде це діло, так само йде, поки у нас не вирішаться проблеми  з фінансуванням – з нашими грошима, які у нас безбожно, нахабно крадуть. Поки не вирішиться питання, про яке співробітництво. На що ми будемо, де ми  будемо співробітничати? Але  Закон про об'єднання громад те, що  казав Юрій Іванович Ганущак, давайте його нам, щоб ми його жували і  не загравайте, як загравалося  5 Травня, коли збирала Юля Володимирівна передвиборчий цей  мітинг, не загравайте з нами,  не робіть такого, відносити на  2018 рік і так далі. От у мене 6 тисяч чоловік, так? ..… 300 і ми  голови. Розумієте? Оце треба 11 тисяч 600 громад це нікуди не годиться, економія ресурсів колосальна, тут же  з'являться кадри і так далі. Нам потрібно кардинально змінювати відносини місцевого самоврядування та виконавчої влади відповідно до частини другої статті 5   Конституції України, яка гласить: "єдиним джерелом влади в Україні є народ, який  здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та місцевого самоврядування". Тобто розділено, а на нас постійно, що робить виконавча влада? Лізе, сідає зверху і каже, які вони добрі.

Дякую всім колегам, які зробили мене набагато розумнішим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Аркадійович, ви не вредний дядько, а дуже справедлива людина і абсолютно по ділу. Тому я вважаю, що  ми в  один закон всі питання не впихнемо невпихуєме. Але те, що треба реформувати в першу чергу, виконавчу владу, я з вами абсолютно погоджуюсь. І якщо ви чули мої виступи, я завжди кажу, почніть цю реформу, все у ваших руках. Дайте ті можливості, які   забрали, виконавча влада  забирала органи місцевого самоврядування  поверніть назад  для цього не треба ні Конституцію, навіть, по декілька, навіть розпорядженням можна  60 відсотків вирішити. А законами, які парламент і так не політично проголосує, може і 100 відсотків питань технічних, суттєвих вирішити зараз, а потім перспективні і на розвиток. 

Тому я вважаю, що тут "голова собаки – зарита у виконавчій владі" і небажання віддавати повноваження, і гроші, це так воно і було.

Тому я думаю, що  ми, розуміючи це все,  будемо комплексно рухатися щодо реформи и покращення життя місцевого самоврядування.

Ченоленко нко Ігор Миколайович.

КУШНІР А.А. Давид Важаєвич, вибачте. Вибачте, одне прохання. А ну, шановні колеги дивіться, я втомився і ви втомилися пояснювати кожному громадянину, те що не фінансуються не захищені статті. Давид Важаєвич, нехай міністр фінансів, заступник, віце-прем'єр виступить на центральних телеканалах і скаже: "незахищені статті не фінансуються, люди не приставайте до сільських голів з питань ремонту доріг і так далі, тому що вони не фінансуються". Чому виконавча влада робить, а ми заручники, передайте будь ласка, нехай хтось виступить і скаже – не фінансується.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я обов'язково з цим виступлю у Верховній Раді, Анатолій Аркадійович, дякую.

Чикаленко Миколайович, Хацік, как правильно, Хацікивський.

ЧИКАЛЕНКО І.М. Село Хацьки, Черкащина.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А Хацьки, а точно. Сільській голова Черкаської області.

ЧИКАЛЕНКО І.М.  Я розумію, що всі дуже втомились, але я після останніх 5-6 виступів, мені власне нема чого говорити, тому що люди сказали те, про що хотів сказати я. Я лише хочу акцентувати, що дійсно тут виступали і казали, що бідного з бідним не об'єднаєш, можна об'єднати, як хтось казав, як хтось говорив, якщо там обласна адміністрація підкаже чи допоможе можна, але користі від такого об'єднання не буде.

Я повністю погоджуюсь з виступаючим міським головою, який сказав про казначейство и про те, як відбувається фінансування, у нас в нашому населеному пункті за ремонт доріг не прийшли проплати із серпня минулого року, за ремонт дитячого садочка –  з літа минулого року. Казначейство знищує місцеве самоврядування в сучасних умовах. Тому якщо не буде наведено порядку в роботі казначейства, цей закон теж працювати не буде. Але сьогодні ніхто не сказав, що його не треба приймати, воно не зашкодить. Однак, в умовах, коли 70 відсотків сільських, селищних рад дотаційні, важливо паралельно думати як поповнити бюджет сільських рад, крім того, що розблокувати роботу казначейства. Так от, стосовно шляхів поповнення я, користуючись нагодою, хочу, щоб депутати почули. У нас є межі населених пунктів, де ми укладаємо договори оренди, і є землі так звані  в адміністративних межах сільських, селищних рад. Кошти за оренду землі повинні йти нам, а договори укладають, раніше,  районні, там, обласні адміністрації причетні, держкомземи, так от тут така корупція жахлива, роками не укладаються договори. Я переконаний, я говорю відповідально, хтось за це отримує величезні гроші. в межах кожного району сотні, сотні тисяч щороку втрачаються, може мільйони, в межах кожного району із-за того, що роками є чиновники, які блокують розробку тієї документації укладання договорів, працюють собі на кишеню. Там ще один бюджет заритий. Тому якщо вирішити питання поповнення бюджетів місцевого самоврядування і розблокування роботи казначейства, тоді дійсно запрацює і цей закон і всі інші закони, які пов'язані із місцевим самоврядуванням.

У мене все. Спасибі. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую за виступ.

Я хочу подякувати партнерам комітету, які допомогли в організації круглого столу і нам допомагають завжди: це Програма Ради Європи  по інституційній спроможності органів місцевого самоврядування в Україні, програма "РАДА: відповідальність, підзвітність, за демократичне парламентське представництво" (USAID), Швейцарсько-український проект "Підтримка децентралізації в Україні" (DESРRO), Національному демократичному інституту, ПРООН. України. Величезне дякую за підтримку, ви завжди поруч із нами, працюємо разом!

Шановні учасники, комітет на своєму засіданні у середу 4 червня розгляне проект Закону та прийме виважене рішення з урахуванням сьогоднішніх пропозицій, того, що ми сьогодні почули. Хочу подякувати членам комітету, які сьогодні тут в більшості своїй присутні.   

І, я думаю, що дуже слушна пропозиція. Ми будемо виходити на рішення щодо першого читання. А далі в комітеті ми вже разом з вами доопрацюємо і вийдемо на такий законопроект, який би запрацював. Я вас хочу запевнити в цьому.

І, по-друге, я вас хочу запевнити, що комітет, ми всі разом зробимо все, щоб проблеми місцевого самоврядування були на першому плані у новоізбранного Президента. Ми маємо можливість донести до нього, що ці питання він має брати на себе з першого дня свого обрання. В принципі, він маємо долучатися до прямого діалогу з суб'єктами місцевого самоврядування. Конференції, зустрічі, поїздки, професійні зустрічі, я думаю, що це має бути основним принципом президентських програм і проекту. Для того, щоб він зрушив з місця і почав будувати нову Україну там, де за все буде відповідати людина і на це будуть можливості в неї. Про що й говорили всі представники місцевого самоврядування: "дайте нам можливості, не забирайте те, що ми напрацювали, і ми все зробимо". Тому я думаю, що цей принцип має бути основним.

Дякую всім вам за те, що були разом з нами, за круглий стіл. Я думаю, що не останній раз ми збираємось разом. Дякую.