Так, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає територіальну громада як жителів, об’єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр. При цьому місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно з частиною першою статті 16 вищевказаного Закону органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Що стосується територіальних громад, то на сьогодні вони не є юридичними особами. Разом з тим територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, управляють майном, що є в комунальній власності; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції (частина перша статті 143 Конституції України).
Також відповідно до частини першої статті 169 Цивільного кодексу України територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Отже, територіальна громада є суб'єктом цивільних правовідносин, який бере участь у цих правовідносинах нарівні з фізичними особами, юридичними особами та державою. При цьому визнання за територіальною громадою правоздатності в силу прямої норми Цивільного кодексу України виключає необхідність одержання такого статусу через державну реєстрацію у якості юридичної особи публічного права.
Зазначених висновків дійшов Касаційний адміністративний суд Верховного суду в постанові від 7 жовтня 2020 року у справі № 362/2592/17. Тотожна правова позиція викладена у листі Міністерства юстиції України (від 15.08.2017 № 31322/Ж-1548/19), яким ще у 2017 році надано роз’яснення щодо неможливості отримання територіальною громадою статусу юридичної особи.
З огляду на вищевказану компетентну правову позицію перед Комітетом постають актуальні питання в контексті національної безпеки:
1) чи є впровадження у вітчизняне законодавство приписів визнання юридичними особами територіальних громад в Україні таким, що забезпечить цілісність системи публічного управління і не спричинить дуалізму влади на місцях;
2) які наслідки можуть мати такі правові новели в контексті унітарності країни;
3) чи не спричинить це до конфлікту повноважень таких територіальних громад та їх представницьких органів.
Зважаючи на зазначене, Комітет запропонував Офісу Президента України, Секретаріату Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань висловити в межах наданих повноважень свою позицію щодо вищенаведених питань та представити її на одному з найближчих засідань Комітету.