«Завдяки історичній пам'яті людина стає
особистістю, народ - нацією, країна – державою», - саме в цей, визначний для
сучасної України, день річниці прийняття Конституції Пилипа Орлика, укладеної 5 квітня 1710 року, ці слова М.
Грушевського звучать особливо значимо.«Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою» – угода, що заклала історичний фундамент зародження українського конституційного права та політико-правового устрою держави Україна.
Створення першої козацької Конституції дало змогу українському народу заявити про себе на європейській арені міжнародної дипломатії та розширити свої можливості у створення правових основ побудови міцної, цілісної, вільної, демократичної та конституційно-правової держави. У своєму змістовному складі, Конституція Пилипа Орлика місить глибоке осмислення та формування правового регулювання влади тогочасної України, яка за своїм текстом містить вступну частину та 16 статей. Весь комплекс документів Конституції – правова історична скарбниця України, основний зміст якої акцентує увагу на суверенності, релігії, території та владі: законодавчій, виконавчій, судовій.
На сьогоднішній день, Конституція сучасної, незалежної України зазнає змін, і щоразу це, на превеликий жаль, не відповідає основам конституційності. І. А. Тимченко писав: «Я виступаю за те, щоб Конституцію не тероризували, за те, щоб політики не спекулювали на положеннях Основного Закону, і не боролися, намагаючись перебрати на себе якомога більше повноважень. Є питання? Вирішуйте їх в рамках поточного законодавства». Із цієї глибокої, осмисленої та правдивої думки, варто виділити, що Конституція – джерело демократії, свободи, миру, а закони – це доповнення, які слугують для визначення прав і свобод людини, громадянина у різноманітних напрямках суспільного та галузевого значення.
З 2004 року Конституція України систематично зазнає змін: розкроєна політичними елітами, вона законсервувала неефективні механізми державного управління. Якщо ми як нове європейське суспільство прагнемо справжніх прогресивних перетворень, вимогою часу є розробка та підписання громадянами України Нового Суспільного Договору. Договору про абсолютно нові прозорі механізми управління в державі.
Важливість законів минулого та теперішнього у рамках сучасності, повинно бути для нас вектором росту, розвитку, прогресу вдосконалення конституційного базису формування влади. Ми повинні знати, розуміти, вдосконалювати свою правову обізнаність. Зміни, які внесені до Основного закону, вкотре, відкрито демонструють прагнення змінити її, лобіювати інтереси зацікавлених осіб в масштабі країни.
З нагоди річниці Конституції Пилипа Орлика, варто нагадати кожному, що саме ця Конституція стала свідченням волевиявлення незалежності та визнання держави, як самостійної, і є значним, вагомим внеском у створенні правової доктрини, стержнем формування правової, цілісної України. А відтак, непорушність закону, прав людини, громадянина країни є запорукою створення успішної країни в цілому. Пам’ятаймо слова відомого правника Б. М. Бабія: «Правова культура означає достеменне знання громадянином основ права, законодавства, своїх прав та обов’язків, передусім – конституційних…».
З
повагою
Сергій ВЛАСЕНКО