На вивченні підкомітету з питань місцевих органів виконавчої влади та територіального устрою Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування перебуває експертний висновок до проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” (щодо збільшення державних гарантій в соціально-економічному розвитку) (реєстр. №1345), підготовлений фахівцями Інституту законодавства Верховної Ради України.
На сьогодні вищевказаний Закон визначає основні засади державної політики щодо розвитку гірських населених пунктів, у тому числі положення щодо соціального захисту та соціального забезпечення людей, котрі проживають на їхній території. У свою чергу законопроект з реєстр. №1345 передбачає суттєве розширення державних гарантій соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, а також відповідних пільг громадянам.
Аналізуючи зміст поданого документу, фахівці Інституту наголошують на актуальності законодавчого закріплення пріоритетності державної соціально-економічної політики із забезпечення належного розвитку територій з особливим статусом. Не заперечуючи важливості і необхідності додаткових державних гарантій соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, науковці висловили низку зауважень до запропонованих новел.
Зокрема, було вказано, що запровадження всіх положень законопроекту потребуватиме значного збільшення видатків державного бюджету і, відповідно, необхідності дотримання вимог статті 27 Бюджетного кодексу України. На думку авторів висновку, спірною видається пропозиція щодо запровадження компенсації у формі транспортної субсидії, оскільки видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування згідно зі статтею 95 Конституції України мають визначатися виключно законом про Державний бюджет України.
Також експертами не підтримана пропозиція щодо збільшення «на 40%» розміру державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території високогірного населеного пункту, який розташований на висоті
Окрім того, науковці відзначають, що положення законопроекту “діти, батьки яких мають статус особи, яка проживає і працює на території населеного пункту, якому надано статус гірського, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб” не відповідають статті 53 Конституції України та статті 4 Закону України “Про вищу освіту”, згідно з якими громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі, а також статті 42 Закону України “Про освіту”, якою визначено, що прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до їх здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел оплати за навчання.
За підсумковими результатами аналізу законопроекту з реєстр. №1345 фахівці Інституту дійшли висновку про те, що надання запропонованих пільг не відповідає конституційним принципам рівності прав громадян та недопустимості привілеїв чи обмежень за ознаками місця проживання (статті 21 і 24 Конституції України).