СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування

від 15 липня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету С.В.ВЛАСЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Єдине, що…  А де Олег Романович? Ні, я знаю, що він сказав, що буде, бо я його бачив. Так.

Так, шановні колеги, ще раз добрий день! У нас трошки змінилася ситуація в комітеті. Я хочу привітати Любомира Львовича Зубача, народного депутата України, фракція політичної партії "Об'єднання "Самопоміч", у зв'язку з сьогоднішнім його обранням членом нашого комітету. Його немає зараз з нами, але він був минулий раз, ми його всі бачили. У нас на сьогоднішній день 17 членів комітету, а відтак у нас кворум –  9 людей. У нас присутні зараз 10 представників нашого комітету, що надає нам можливість розпочати засідання комітету.

Вам всім роздано проект порядку денного. Чи є зауваження глобальні до порядку денного? Чи хтось хоче щось включити в порядок денний, або щось виключити із порядку денного? Да, будь ласка, Альона Іванівна. Ви хочете виключити проект Закону про державну службу?

 

ШКРУМ А.І. Я хочу його посунути. Дякую-дякую, Сергію Володимировичу. У зв'язку з тим, що він дуже великий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зараз не обговорюємо… Альона Іванівна, уважно слухайте, що пропонує головуючий. Головуючий запитує, чи є бажання у когось щось включити чи щось виключати із порядку денного,  для того щоб ми зараз могли прийняти його за основу.

 

ШКРУМ А.І. Тоді у мене є пропозиція виключити все, крім державної служби. Як вам така пропозиція, Сергій Володимирович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Это радует. Ну, давайте виключимо, і місцеві вибори давайте виключимо. Давайте…

 

ШКРУМ А.І. Давайте просто проголосуємо порядок денний і посунемо трошки його.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є заперечення проти затвердження порядку, що проти прийняття порядку денного за основу, давайте так поставимо? Немає?

 

ШКРУМ А.І. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб прийняти порядок денний за основу, прошу проголосувати. Дякую, шановні колеги. Чи є якісь пропозиції щодо розташування питань в порядку денному? З вашого дозволу, у мене є пропозиція і я з цього розпочну.

Перше. В мене є пропозиція питання 8 поставити питанням першим. І у мене є пропозиція, відповідно до Закону "Про комітети Верховної Ради України" питання 7 заслухати в закритому режимі. Зробити його останнім питанням і заслухати його в закритому режимі. Це пов'язано з певною інформацією, отриманою з Ради національної безпеки і оборони, це пов'язано з національною безпекою. І я пропоную під час розгляду цього питання, відповідно, знову ж таки до Закону про комітети запросити бути присутніми лише представників секретаріату нашого комітету, перелік яких ми з вами визначимо. Чи немає заперечень проти такої пропозиції?

Ще раз, питання 8 йде питанням першим, питання 7 йде питанням останні і слухаємо його в закритому режимі, а все інше – посередині, так як воно є. Немає заперечень?

Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати. Дякую, колеги. Хто проти? Немає. Хто утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Переходимо до розгляду питання порядку денного – про проект Закону України "Про державну службу" (реєстраційний номер 2490). Доповідає голова підкомітету Шкрум Альона Іванівна. При цьому я хочу нагадати, що Альоні Іванівні на минулому засіданні комітету було запропоновано зібрати підкомітет і розглянути питання переформатування, і форматування тих поправок, які були зроблені,  враховуючи ті концептуальні рішення, які ми прийняли на засіданні комітету.

У мене просте питання. Альона Іванівна, коли збирався підкомітет?

 

ШКРУМ А.І. Підкомітет не збирався, тому що всі ці рішення були зроблені під час робочої групи, Сергіє Володимировичу.

У вас було доручення підкомітету сформулювати  пропозиції від робочої групи і це було зроблено ще до зібрання підкомітету на робочій групі. Тобто всі ці пропозиції у вас зараз є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановна Альона Іванівна, я ще раз вам нагадую, згідно з рішенням комітету, минулим, вам було запропоновано зібрати підкомітет. Робоча група – це дорадчий орган. А підкомітет – це орган нашого комітету. Вам було доручено зібрати підкомітет і опрацювати поправки з урахуванням тих концептуальних пропозицій, які були погоджені на засіданні комітету. Саме тому я задаю питання, коли засідав підкомітет? Якщо підкомітет не засідав, пробачте, Альона Іванівно, нам сьогодні нема чого розглядати. Я дуже перепрошую.

 

ШКРУМ А.І. Я категорично не погоджуюсь, Сергію Володимировичу. Давайте піднімемо тоді стенограму. Ми доручали підкомітету надати висновки, надати ті висновки в двох варіантах, які ми всі узгодили. Тому давайте це проговоримо. Ми два варіанти узгодили, повністю усі висновки вам надані. І у нас є два варіанти на комітет по політичній неупередженості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановна Альона Іванівна, я ще раз вам зазначаю, було рішення комітету доручити підкомітету і вам як голові підкомітету підкомітетом опрацювати поправки згідно з тим концептуальними засадами, які ми проговорювали. Проста звичайна логіка в цьому є. Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету вчергове повторно доручити підкомітету завтра, щоб ми не гаяли час, зібратися, опрацювати всі поправки, які були запропоновані, різні поправки запропоновані робочою групою. Але їх відформатувати відповідно до тих концептуальних рішень, які ми прийняли на минулому засіданні комітету. я прошу підтримати таку пропозицію.

 

ШКРУМ А.І. Я можу висловитися, колеги? Мабуть, я чогось не розумію. давайте просто будемо відверто говорити. Тобто мені здається, що це не зовсім правильна зараз маніпуляція відбувається. Дивіться, робоча група напрацювала величезну кількість правок, тисячу 500 приблизно, да. Ми всі правки визначили, окрім тих, які ми з вами концептуально узгоджували на попередньому засіданні. Голова нашого комітету Власенко Сергій Володимирович концептуально правильно абсолютно погодив ті речі принципові, які є. Це сфера дії, це політична неупередженість, де ми з вами домовилися про два варіанти, і також категорії. От все це зараз винесено на комітет. Як ви побачите, це небагато. Це буквально там невелика кількість правок. На жаль, ми як  підкомітет не можемо запропонувати рішення по всіх правках, тому що не може бути рішення по принциповим політичним питанням. У нас всі рішення запропоновані, окрім політичної неупередженості, дає два варіанти. Якщо ви подивитесь стенограму, то саме ці два варіанти ви і просили підготувати. І два варіанти наразі зараз  підготовлені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановна Альона Іванівна, вам як молодому депутату я ще раз пояснюю. Робоча група – це дорадчий орган, який був спеціально створений комітетом для попередньої підготовки матеріалів. Робочим органом комітету є підкомітет. Після того як робоча група зробила якісь пропозиції, ми не розглядали жодної поправки, жодної пропозиції, ми розглянули певні концептуальні речі. А після цього включається процедура, яка передбачає проходження відповідних поправок через підкомітет. Для того, щоб полегшити підкомітету роботу, ми на минулому засіданні комітету погодили, не голова комітету погодив, а комітет погодив якісь концептуальні речі, які тепер треба згідно з процедурою пропустити через підкомітет, і після цього винести узгоджену позицію підкомітету на комітет. Вам для цього було дано певний час.

Якщо хтось щось не зрозумів, це нормальна ситуація, таке трапляється деколи. Саме тому я пропоную зібрати вам підкомітет завтра якнайшвидше, опрацювати ці питання, винести їх на наступне засідання комітету, жодної проблеми з цим нема. Сьогодні я пропоную вам доповісти інші концептуальні питання, щоб ми їх сьогодні вирішили. Можливо, ви на засіданні підкомітету пройдете всі поправки і винесете їх на засідання комітету. Нормальна робоча процедура, передбачена Регламентом.

Якщо Олена Володимирівна Ледовських і Олена Петрівна Бойко, члени комітету, вважають, що їх присутність була не потрібна, знову таки я готовий зняти свою пропозицію. Тому…

 

ШКРУМ А.І. Дивіться. Члени мого підкомітету були членами і моєї робочої групи. Я особисто питала у вас, чи маю я збирати підкомітет, якщо ця робота вже зроблена в робочій групі. І відповідь була: "Ні, не маю". Тобто я тоді, мабуть, дійсно чогось не розумію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, Альона Іванівна. Я…

 

ШКРУМ А.І.  Давайте піднімемо стенограму попереднього засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно, ми можемо піднімати стенограми, ми можем їх не піднімати. Я ще раз підкреслюю, було конкретне доручення голові підкомітету зібрати підкомітет і сформулювати поправки, відповідно до тих концептуальних засад, які були нами пройдені на минулому засіданні комітету. Наскільки я розумію, підкомітет не збирався. Ну, це не правильно з точки зору процедур. Ще раз підкреслюю, для того, щоб ми не гальмували це питання, для того, щоб ми там щось не зупиняли, хоча я не бачу поки що, що ми зупиняємо. Збиріть підкомітет завтра, швидко пройдіть ці поправки, і немає жодних питань.

А сьогодні обговоримо концептуальні речі, які у нас залишились. У нас же залишилось там достатньо багато концептуальних речей і полегшимо вам роботу. Ви зберете підкомітет один раз, пройдете всі поправки, відповідно до того концепту, який ми погодимо, і все, і винесете готові поправки на засідання комітету. І ми присвятимо окреме, одне, а то я боюсь, і два засідання комітету, бо там їх 1300, якщо я не помиляюсь. Присвятимо засідання комітету спеціально лише цьому закону, якщо у нас не буде інших проблем і питань.

Да, будь ласка, Олеже Романович.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Доброго дня, шановні колеги! Прошу вибачення, що ми спізнилися.

Сьогодні після розмови з пані Шкрум ми мали розмову з пропозиціями. Ми зібралися з нашою робочою командою, і, чесно кажучи, пристаємо на позицію, зараз, пана голови з питань. Бо у нас виникло 19 концептуальних запитань, які просто треба, просто треба вияснити.

І тому пропозиція з підкомітетом роботи є для нас прийнятною. А загалом, як визначить комітет.

 

ШКРУМ А.І. Але ви не входите в підкомітет, Олег Романович.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. І нічого. Ми прийдемо.

 

ШКРУМ А.І. Так, а в підкомітеті голосують тільки депутати, які…

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Нічого. Але нами не йдеться зараз про формальність, нами йдеться зараз про процес більше. Тому що ми ж не приймаємо закон на один день і на завтра. Тому я підтримую концептуальний підхід. Спокійно, тихенько. Ми ж все одно, якщо навіть ми сьогодні закінчимо, він завтра не буде проголосований, це ж точно. Правда?

Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Будь ласка, пане Река.

 

РЕКА А.О. Із пропозицією погодитися, з пропозицією голови і рухатись далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Будь ласка, Олена Володимирівна Ледовських.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В.  Колеги, я не була на останніх двух робочих групах чи можливо, більше. Зараз не згадаю. Ну це вже не важливо, але ми багато попрацювали ще окремо з головою Державної служби з цього приводу законопроекту. Ми багато позицій узгодили. І те, що було напрацьовано робочою групою, з багатьма речами ми погоджуємося. Деякі речі ми маємо ще раз обговорити. Тому я все ж таки підтримую пропозицію, що сьогодні ми повинні не зупинитися, ми повинні рухатися надалі, да. Не зупинятися, ми маємо рухатися далі. Ми обговорюємо концептуальні речі, які ми ще не обговорювали на комітеті. І завтра готові в будь-який час, крім 9 години ранку, бо я бачу, що мені смс-ки вже приходять і призначаються наради багато на 9 годину. То ми готові, наприклад, там з 2 до 3 години провести комітет і узгодити позиції уже всередині комітету для того, щоб у нас разночтений не було уже під час… Підкомітету, підкомітету. Ми узгодили…

 

_______________. (Не чути)

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Розумієте, для того, щоб у нас не було ніяких суперечностей на комітеті, ми повинні всі речі зняти на підкомітеті. Тим більше, вони будуть представляти підкомітет, всі практично політичні сили.

 

ШКРУМ А.І. На жаль, у нас не всі входять у підкомітет. Я готова абсолютно його зібрати, це не питання. Я питала, чи треба його збирати по цим конкретним питанням, мені сказали: "Ні".

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Альона Іванівна, вибачте, я не закінчила.

 

ШКРУМ А.І. Да, будь ласка.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Я не закінчила, вибачте мені, будь ласка. Я думаю, що погоджуються і інші фракції прибути на підкомітет у нас завтра. Тому я вношу ще раз цю пропозицію даже по часу вже. На другу, да, на першу, да… На другу. У нас завтра особливий режим роботи буде. У нас 1 година буде перерви. Тому я пропоную з 2-ї до 3-ї провести завтра підкомітет, щоб були представники не тільки члени підкомітету, а представники з інших політичних сил, які представляють з себе, наприклад, там коаліцію і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І які захочуть приймати участь у роботі.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Да, які захочуть приймати участь у цьому. А сьогодні ми обговоримо ще якісь…

 

ШКРУМ А.І. Дякую. Тоді в мене питання, чи можуть люди голосувати на підкомітеті?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні-ні.

 

БЕРЕЗЮК О.Р.  Ні, ми будемо брати участь як автори…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це так само, як у нас на комітеті. Може приймати участь будь-який народний депутат України, але він може висловлювати свою думку. У нас є запрошені, але голосують лише члени комітету. Така сама робота на підкомітеті. Ми не можемо прийняти цей закон, який не пройшов підкомітет.

 

ШКРУМ А.І. Тоді в мене процедурне питання ще одне, вибачте. Якщо буде 2 на 2 голоси на підкомітеті, як тоді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так і доповісте.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Хтось когось умовить потім, що було…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Або так і доповісте на комітет, що було два на два. Але я ще раз звертаю увагу, що ми спеціально на комітеті обговорили концептуальні певні речі. Тобто тому підкомітет повинен керуватися тими концептуальними рішеннями, які комітет уже в принципі прийняв. І через призму цього треба підготувати поправки. От і все, що треба зробити.

 

ШКРУМ А.І. Добре. Давайте рухатись. І по принципових речах, колеги, у нас вони ще залишаються, на жаль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за таке рішення, шановні колеги, прошу проголосувати. Дякую. Хто проти? Один. Хто утримався? Немає.

Альона Іванівна, будь ласка, давайте пройдемося по решті концептуальних речей, які у нас залишилися, щоб ми швиденько ці питання обговорили. Або не швиденько, як вийде.

 

ШКРУМ А.І. Так, можна? Ну, колеги, дивіться щодо концептуальних речей. Просто ми могли б зняти багато речей, які є концептуальними, наприклад, по всьому закону. Ну, от насправді вам зараз роздані всі правки, якщо я правильно розумію, да. І перша правка вона є, на жаль, концептуальною для "Самопомочі" і для мене – це термін "державний орган" чи "орган державної влади". Тобто мені хотілося б мати з вами дискусію, а не тільки доповідати якісь концептуальні речі, що ми могли зрозуміти як на підкомітеті потім виправити, там більше сотні правок від "Самопомочі", де вони всюди по тексту змінюють державний орган на  орган державної влади. Як нам краще провести цю дискусію, давайте принципово визначимося. Чи ми це не можемо визначити тоді як комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна попросити у вас оголосити весь перелік концептуальних питань.

 

ШКРУМ А.І.  Ну, дивіться, тоді дайте мені   секунду, я доповім те, що ми пройшли минулого разу. Це була сфера дії закону, як ви пам'ятаєте. Абсолютний розподіл на адміністративні і політичні посади. І вам це ще раз зараз роздано, тому що це найважливіша позиція, за якою ми розподіляли сферу дії цього закону. Ми пройшли також політичну неупередженість, де ми вирішили надати два варіанти на комітет. Тому що ми не могли визначитися з одним. І ми пройшли також категорії, де ми визначились, що категорія А – це найважливіші посади, які обираються по відкритому конкурсу Вищої комісії з державної служби. Категорія Б та В – це посади, які виконують менш важливі, ну, теж дуже важливі речі, але вони не формують стратегію державної служби і не формують головну державну службу.

У нас залишається із важливих концептуальних речей питання української мови. Це більше 25 правок  від групи депутатів, інколи більше 70 депутатів, які пропонують правки щодо того, що  треба посилити  значення української мови, треба проводити більший… ну як би більший наголос на   українській мові, але при цьому зберігаючи мову  національних меншин. Це також є принциповим питанням. І тут я як голова робочої групи просила підтримати всі  ці 25 правок, які напрацьовані більше, ніж 70 народними  депутатами України.

Також дуже важлива ситуація щодо права державних службовців на мирні зібрання. Але тут ми прямо впираємося в політичну неупередженість, на жаль. Тобто всі питання щодо політичної неупередженості ми маємо вирішити спочатку.

Надважливіша… надважлива річ – це оплата праці державних службовців. Тут робоча група  не змогла знайти повного  консенсусу. Що у нас наразі виходить? У нас більше 50 правок  від народних депутатів, які говорять про те, що оплата праці має бути встановлена на  рівні  якогось мінімуму. І ми знаємо, що наразі у нас такого мінімуму не було встановлено в першому читанні, але має бути градація  відповідна щодо рівня оплати праці по різним групам оплати праці.

І більше 50 правок  пропонують встановити такий мінімум для найнижчої групи оплати праці,  це 9-а на рівні… посадовий оклад на рівні двох мінімальних заробітних плат.   Але при цьому  ми з вами розуміємо, що коштів на  це питання зараз немає  і при тому, що воно є надважливим, його треба, на мою думку, зберегти в тілі закону, але відтермінувати це питання.

Пропозиція робочої групи була в "Прикінцевих положеннях" показати підвищення поступове до цього рівня, який ми заклали. Наприклад, з 1 січня 2017  року на рівні 1,25 мінімальної заробітної плати зробити мінімальний посадовий оклад. Далі  з наступного року – на рівні 1,5. І потім уже через два роки – на рівні двох мінімальних заробітних плат для 9-ї групи, це  мінімальний посадовий оклад. Таким чином, наступні два роки не потрібно буде жодних витрат з державного бюджету, але при цьому ми зберігаємо в тілі закону гарантію, яку хочуть бачити ну як мінімум 50 народних депутатів і, я впевнена, більшість  державних службовців. Тому ця концептуальна річ, яку дуже важливо нам з вами проговорити, тому що це змінює ну 50 статей, мабуть, як мінімум і повністю змінює "Прикінцеві положення".   

Міністерство фінансів наразі не заперечувало, оскільки це не змінює державний бюджет на наступні два роки. Ну але звичайно ми мусимо говорити про те, що треба буде шукати гроші через два роки.

Також принципова річ, яку я виношу зараз, це комісія з вищого корпусу державної служби. У нас є приблизно варіанти як вона має формуватися. І тут я попросила надати слово пану Ващенку і, можливо, громадським діячам, тому що є різні пропозиції.  Концептуально ми погоджуємося, що до неї мають бути включені всі гілки влади, щодо яких вона приймає рішення. Там обов'язково має бути представник Президента, представник від Верховної Ради, представник від Кабміну, представник від Нацагенства з державної служби, чотири представники від громадських організацій, представник від профспілок. Але оскільки у нас дуже багато правок щодо того, як вибирати представника від Верховної Ради, у нас перша можливість: чи це один представник від Верховної Ради, чи є пропозиції, що це має бути представники від кожної фракції коаліції, чи представники просто від кожної фракції, тобто і опозиція буде мати можливість надати представника в комісію з вищого корпусу державної служби. Ну і це питання треба озвучити. А також, можливо, залучити до цієї комісії представника від судової гілки влади. Оскільки комісія буде розглядати призначення також категорії "А" в судовій гільці влади, але при цьому жодного представник від судової гілки влади там не буде. Тому є також пропозиція робочої групи залучити туди єдиного представника від державної судової, від державної судової адміністрації. Тому це теж треба нам оговорити.

Ну, я думаю, що, можливо, давайте по черзі.

Ще є питання щодо доплат за рахунок міжнародної фінансової допомоги, сумісництво на державній службі, вони менш принципові. Давайте поки що почнемо з того, що я озвучила, це українська мова, державний орган або орган державної влади, склад комісії з вищого корпусу державної служби і обов'язково оплата праці. От оплата праці це наразі для нас ключове і для державних службовців теж, колеги. Це, якщо коротко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Альона Іванівна, я би просив тоді вас доповісти напрацювання робочої групи і до яких висновків ви дійшли. Але прохання концептуально це зробити, тобто без деталізації. Що вирішили по українській мові?

 

ШКРУМ А.І.  Робоча група пропонує підтримати ці питання. Тим більше було доручення Голови Верховної Ради пана Гройсмана до робочої групи і до комітету щодо того, щоб врахувати обов'язкові знання української мови і обов'язковість навіть проведення іспиту для державних службовців з української мови. Щодо іспиту робоча група вважає, що це має бути рішення і порядок такого іспиту тестування має бути встановлений Кабінетом Міністрів. Це абсолютно для нас очевидно. Ми сюди цих правок, ну, сюди немає правок конкретно щодо порядку проведення іспиту. Але посилення української мови – обов'язковість для всіх категорій державної служби знати українську мову, це вимога цього закону. І, до речі, вимога і попереднього Закону про державну службу. Ми тут погоджуємося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, чи є концептуальні заперечення проти такого підходу? Немає. Ні, ну я ж тому кажу. Я не задаю питання "Свободі" з цього приводу. може, комусь іншому, але точно не "Свободі". Тобто ми це погодили концептуально.

 Щодо мирних зібрань, яка позиція робочої групи?

 

ШКРУМ А.І.  Давайте, можливо, по черзі. Давайте щодо Вищої комісії з державної служби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто записував за вами по черзі.

 

ШКРУМ А.І.  Зрозуміла. Давайте, будь ласка, щодо комісії з питань вищого корпусу державної служби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, давайте комісії.

 

ШКРУМ А.І.  Ну, от, дивіться, позиція така, що, позиція робочої групи в тому, що треба концептуально говорити, чи це один представник від Верховної Ради, чи це декілька представників. Якщо декілька, то були правки пані Бойко і Ледовських щодо того, що це може бути представник від кожної фракції коаліції, або це може бути просто представник від кожної фракції, як я вже сказала, або це може бути один представник. Оце концептуально нам треба визначити. Але те, що представник має бути, абсолютно ми погоджуємося. Якщо ми говоримо про те, щоб швидко сформувати комісію, то, можливо, єдиний представник від Верховної Ради – це не найкращий шлях. Тому що як це буде вирішено, ну, це не зовсім зрозуміло.

На мою думку і на думку робочої групи, якщо це будуть представники від кожної фракції, то доцільно зробити – представники від кожної фракції  не тільки коаліції. Ось так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це дуже логічно, особливо з урахуванням позаполітичності державної служби, оце дуже логічно. Значить, політизувати орган, значить, який буде займатися державною службою, а говорити, що чиновник повинен бути позаполітичним. Ну, не знаю.

 

ШКРУМ А.І. Ну, оце ми готові обговорити. Тому що робоча група не дійшла єдиного висновку. Там, ну, дуже багато протиріч. Також, ну, от із концептуальних правок, це як я сказала: перша –  один представник від Верховної Ради загалом, друга – представник від кожної фракції коаліції, третя – представник від всіх фракцій, четверта там була також пропозиція – представник від нашого з вами комітету. Але, ну, приймає це Верховна Рада. Давайте це обговоримо, колеги.

 

_______________. Голову комітету внесемо до складу.

 

ШКРУМ А.І.  Це не може бути. Скоріше за все, народний депутат, колеги. Ми це маємо розуміти, у народного депутата немає часу просто  на те, щоб працювати щоденно в вищій комісії, в Комісії з вищого корпусу  державної служби. Я можу відповісти. Так, потрібно. По-перше, це нормальна європейська практика. По-друге, ця комісія буде вирішувати питання щодо призначення на категорію А посад у Верховній Раді. Тому доцільно всіх суб'єктів, яких це буде стосуватися, туди додати, це точно.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але насправді, чесно кажучи, як на мене, якщо ми говоримо про Комісію державної служби, там є два спірних питання, або дискусійних питання. Питання перше, це порядок формування, і питання, скільки комісій таких повинно бути. І чи вона буде одна, чи їх буде там… По-моєму, в Адміністрації Президента хотіли свою, тут хотіли свою, і судді хотіли свою. Тобто це буде чи одна комісія, чи їх буде 3. От я би обговорив, може, перше, чи їх буде 1, чи їх буде 3, бо від цього випливає все і формування. Бо якщо їх буде 3, то порядок формування може бути один, а якщо вона буде одна, то тоді і порядок формування інший.

 

ШКРУМ А.І. Якщо дозволите, секунду, колеги. Дивіться, Комісія з вищого корпусу державної служби одна, – це за першим читанням я йду. Але при цьому при Адміністрації Президента для посад голів місцевих державних адміністрацій створюється комісія при Адміністрації Президента. До речі, були правки як щодо того, щоб це прибрати і зробити комісію повністю одною, так і правки щодо того, щоб відокремити окремо комісію для суддівської гілки влади. І тут нам дійсно треба концептуально обговорити, чи ми запрошуємо представника суддівської гілки влади в єдину Комісію з вищого корпусу державної служби. Ідея в тому, що ця комісія має дійсно формуватися при виконавчій владі. І в багатьох країнах світу державна служба – це тільки виконавча влада. Тому звичайно, це може бути при виконавчій гілці влади.

У нас не було правок щодо того, щоб зробити окрему комісію ще в якихось інших органах. Тому ми по цих правках і не йшли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я би запропонував рішення наступне. Перше, я би звернувся до членів нашого комітету, які представляють фракцію "Блок Петра Порошенка", бо це буде їх політичне рішення, щоб вони зрозуміли, наскільки це принципово для них. Бо ми ж теж живі люди, і ми рахуємо проходження законопроекту. І ми прекрасно розуміємо, що якщо найбільша фракція парламенту не буде за це голосувати з принципових для них причин, і ми не розуміємо в чому ці причини. Просто, щоб ми теж не будували якісь, знаєте, піскові замки.

І, можливо, я думаю, що… Олексій Олексійович, вас не було, я б хотів звернутися до представників "Блоку Петра Порошенка", членів нашого комітету, прозондувати у себе на фракції, наскільки принципово три комісії чи одна. Тобто зараз пропонується перша комісія державної служби, яка займається всіма. Окремо  при Адміністрації Президента, яка займається для Президента. І третя, там, обговорюються можливість для суддів окремо.

Наскільки, це принципово, що при Адміністрації Президента буде комісія, це було б не логічно, було б логічно, щоб була одна комісія, яка би повністю займалися державною службою. Але якщо у вас там це ключове питання, ми ж… Я ж кажу ще раз, ми теж рахуємо голоси і теж розуміємо.

Тому і завтра, можливо, на підкомітеті це питання буде вирішено, а від цього ми… ви вирішите питання порядку формування. Бо якщо буде одна комісія, то тоді абсолютно логічно, що це буде представник від Верховної Ради, один чи два, чи три, там скільки ви вже визначите.

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж кажу ще раз, але якщо це буде одна комісія, то це буде один концепт, якщо все-таки вони будуть наполягати, що їм потрібна комісія при Адміністрації Президента, це трішки інший концепт.

 

ШКРУМ А.І.  Ок. Але давайте тоді визначимо принципово скільки від Верховної Ради. Тому що це, ми на робочій групі не змогли дійти. Там чотири варіанти, ми не змогли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А які, а які варіанти були на робочій групі?

 

ШКРУМ А.І.  Ну я ж, я ж озвучила варіанти на робочій групі.

Перше. Може представити Бойко, Ледовських. Це їх поправка, яку підтримали декілька народних депутатів щодо представника від кожної фракції коаліції. Ну тобто на сьогодні це 5. Да? Але може змінюватися. Була правка щодо представника від кожної фракції. Тоді просто  кожна фракція дає свого представника досить швидко.

 

_______________. Скільки всього… 

 

ШКРУМ А.І.  12.

 

_______________. 12?

 

ШКРУМ А.І.  Так.

 

_______________. (Не чути)

 

ШКРУМ А.І.  Ну, це наразі 12, якщо один представник від Верховної Ради, колеги.

Дивіться, у нас… ну це ж будуть якісь представники, ми будемо, ну говорити, якісь експертні представники. Це скоріш за все не може бути ні народний депутат, ні людина, яка працює у Верховній Раді, тому що ця комісія буде працювати дуже серйозно перші, принаймні, там півроку. Тому це мають бути такі highly reputable people, скажімо так.

Ну я б хотіла, щоб ми почули з цього приводу думку також Костянтина Ващенка, тому що в першому читанні закладено один представник від Верховної Ради, щоб балансувати кожну…

 

ВАЩЕНКО К.О.  Дякую.

Шановні колеги, мова іде про призначення посадовців категорії "А", вищий корпус, якІ у нас вперше будуть призначатись на конкурсних засадах, і в цьому питанні ні в кого сумнівів немає.

Я абсолютно хотів звернути увагу ще раз на те, що каже Альона Іванівна. Представники від Верховної Ради це не означає депутати, це ті, кого Верховна Рада визначить. Мені здається, найбільш компромісною, з точки зору голосування, мала б бути підтримка Бойко, Ледовських. Якщо коаліція вона бере на себе відповідальність за виконавчу владу на певний період, тому фракція коаліції кожна має право свого представника, чи це буде ейчар, чи це буде якийсь інший експерт, це право кожної фракції делегувати, це нормальний компроміс.

І зразу, якщо я взяв слово, шановний Сергій Володимирович, я дуже активно спілкувався в Адміністрації Президента, в тому числі по тому питанню, про яке ви задавали. Для БПП з точки зору їх підтримки закону надзвичайно важливо, щоб повноваження Президента не були, скажімо так, поставлені під сумнів щодо призначення голів місцевих адміністрацій. І формула, яка закладена в законі, що при цьому, враховуючи, що по Конституції Кабмін же ж пропонує? Да. То в цій комісії, яка при Президенті, вона займається тільки місцевими адміністрація, і третина складу цієї комісії формується за пропозицією Кабміна. Таким чином тут також зберігається баланс і можливість Кабінету Міністрів впливати на відповідні призначення. Але для них це дійсно принципово. Ну, це думка і керівництва адміністрації, з яким я особисто мав не одноразово розмову на цю тему.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви знаєте, я – представник однієї із фракцій коаліції, але я ще раз висловлю свою думку. Я вважаю, що, якщо ми будемо по одній людині із фракції віддавати, то це просто за політизує процедуру призначення. І якщо ми говоримо весь час, що це повинні бути …політичні призначення, але при цьому ми зберігаємо …політичні впливи то це, напевно, не зовсім правильно і коректно. І навіть, якщо це сьогодні всупереч політичним інтересам тої політичної сили, яку я представляю, але ми тут, ще раз підкреслюю, ми ту завжди займалися професійною роботою.

Будь ласка.

 

______________. …як сьогодні виникають керівники допустім центральних органів. Ті ж самі люди, але не публічно під столом на якихось засадах домовленостей домовляється хто який орган очолить. Ну хай вона представники цих же політичних сил, але публічно на  комісіях презентують і навіть, умовно кажучи, чітко скажуть, що  от ми і та фракція, яку я представляю, пропонуємо, щоб це був такий-то. Якщо комісія погодиться, що з точки зору професійних якостей, вимог, компетенції людина відповідає, ну чому ні? Тобто ми все-рівно на світло з тіні ці питання виводимо. Це теж важливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей.

Да, будь ласка.

 

ТИМОЩУК В. Сергій Володимирович, якщо дозволите, одну хвилину. Мене звати Віктор Тимощук, я – член робочої групи,  яка у Нацдержслужбі починала роботу над цим законопроектом і член робочої групи вашого комітету.

Ця пропозиція про те, щоб представники кожної фракції подавали свої кандидатури до комісії здається алогічною на перший погляд, але ця схема працює, наприклад, в Польщі. В Польщі при керівнику Нацагентства аналогічно держслужби це представники кожної фракції, і вони здійснюють перехресний взаємний контроль. При чому це не лише коаліція, а й представники  опозиції, тому що коли змінюється уряд через півтора-два роки, то вони тоді не ставлять під сумнів вище призначення держсекретарів і тому подібних кандидатур, тому що вони бачили, що це професійні кадри, а не політичні призначення. І, на наш погляд, неполітичний, це найпростіший і найшвидший спосіб сформувати  комісію, якщо там є представники  у всіх фракцій. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей. То називається: "бачили очі, що купували". Принцип… нема проблем. Ну я ще раз кажу, логіка в тому, що ви кажете, є.

Да, будь ласка,  Олена Петрівна Бойко.  

 

БОЙКО О.П. Буквально мої слова Віктором були сказані. Єдине хочу сказати, що все ж таки  такий принцип формування комісії  не робить комісію заполітизованою, а навпаки, це політична відповідальність тих людей, які будуть входити в комісію, і тої політичної сили, яка делегує.

І друга наша правка стосувалась кількості комісій, які будуть  займатися  категорією А. все ж таки ми… наша пропозиція була, що це одна-єдина має бути комісія. З  точки зору логіки державної служби. А надалі як комітет вирішить, і звичайно треба  говорити з партнерами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Да, будь ласка.

 

______________.  А все-таки до Олени Петрівни питання… що з опозицією робимо? Включаєм чи ні?

 

БОЙКО О.П. Наша правка була така. Кожна фракція коаліції, оскільки коаліція… чому? Яка логіка була? Оскільки  коаліція – це той суб'єкт, який формує уряд. Тобто взяла на себе відповідальність за виконавчу владу. Отже, вона бере відповідальність за формування кадрів категорії А цієї виконавчої влади. Саме така була логіка. Чому по одному кандидату? Я думаю, що фракції легше по одному висунути, ніж ми будемо одного між собою узгоджувати і виносити. Це занадто складно. Це постановою Верховної Ради. Це бюрократичний буде інструмент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, може, ми на цьому дискусію в комітеті зараз завершимо і передамо це питання в підкомітет. І уже після цього, якщо буде в комітеті згода, то це одна ситуація. Якщо такої згоди не буде, то трошки інша ситуація.

Да, Альона Іванівна?

 

ШКРУМ А.І.  Да. Давайте щодо судової гілки влади, дуже важливо. Чи запросимо представника судової гілки влади в цю комісію?  Чи ні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо комісія одна повністю для всіх, і ми певний час залишаємо представників судової гілки влади, напевно, їх треба запрошувати і створювати для них знову спеціальну комісію, мені здається, що це неправильно. Чесно кажучи, великий сумнів викликає необхідність створення такої спецкомісії у президента, але, ну є в цьому певна логіка. Але я ж кажу, дискусійне питання. А по судах так точно ні.

 

ШКРУМ А.І.  Знову ж таки, робоча група не змогла визначитися з кворумом щодо Комісії з питань вищого корпусу   державної служби. це може бути проста більшість, або це може бути дві третіх. І, ну, аргументи, як ви розумієте, в тому, що, якщо це дві третіх, то це більш реалістичне рішення. І так як комісія буде і дисциплінарні провадження робити щодо категорії "А". І обирати на конкурсних засадах найважливіших державних службовців в нашій державі, то це має бути дві третіх. Але це треба розуміти, дуже багато правок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені здається, це питання більш технічне ніж концептуальне, і його можна буде погодити знову таки на комітеті, на підкомітеті, пробачте, і вийти з єдиною позицією. Мені здається так. воно важливе. Воно дуже важливе. І я ще раз, я погоджуюсь з цим. Але, мені здається, що воно вже трошки менш концептуальне.

 

ШКРУМ А.І. О'кей. Давайте перейдемо до розміру мінімального посадового окладу державного службовця, це правка 895, 897, 1100 і далі по тексту. Як я вже сказала зараз у нас дев'ять категорій оплати праці. Перша – найвища, дев'ята – найменша. І пропонує група народних депутатів зробити посадовий оклад 9 групи на рівні двох мінімальних заробітних плат. Я це вже озвучила, при цьому в "Прикінцевих положеннях відтермінувати" це на два роки, враховуючи, що у нас немає коштів.

Ну прошу висловитись, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Будь ласка, Олена Петрівна.

 

БОЙКО О.П.  Ну, шановні колеги, я просто хочу нагадати, що в першому читанні розміри заробітної плати в законопроект не вкладалися. І принципово, і концептуально було рішення прийнято, що такі норми, вони не будуть там записані, а щорічно будуть переглядатись Кабінетом Міністрів України.

Тому наскільки ми можемо до другого читання концептуально вирішувати ці питання, ну для мене це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені здається, що питання оплати праці є ключовим, в тому числі і для забезпечення статусу державної служби. І мені здається, що воно, на жаль, принаймні на якийсь перехідний період повинно бути відображено в законі. Ми не можемо уникнути цієї ситуації, оскільки ми і так, і так забираємо практично у державних службовців практично всі пільги, вони мають, і єдина пільга, яка їм залишається – це фінансове забезпечення з точки зору…

 

_______________.  (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, до речі…

 

_______________. Ни всем, ни всем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки категорії "А". Тому мені здається, що це питання треба врегульовувати законом.

Да. Будь ласка, Олена Петрівна.

 

БОЙКО О.П.  Шановні колеги, іще з'явились правки, це стаття 53. Справа в тому, що з'явилися норми соціального і побутового забезпечення державних службовців. Це пільгові кредити, це службове житло, це кошти на вирішення побутових якихось потреб.

Теж хотілось би переговорити з вами, тому що в принципі таких норм не було закладено. Ці норми вони роблять державну службу привілейованою, вибачте, в умовах військового стану категорія. Наскільки це буде етично?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Будь ласка, Олександр Володимирович Дехтярчук.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В.  Кілька слів про це моменти. Звичайно, що розмір оплати праці державних службовців –  це той пряник, за який я стільки разів вже тут говорив, є обов'язковим. І дуже хотілося б від Кабінету Міністрів почути конкретні пропозиції по даних позиціях.

Чому я так кажу? Ми маємо вже кілька прецедентів і переконалися, і я вітаю ці речі, наприклад. Примірно постова служба, яка почала працювати в Україні і їхня заробітна плата, я думаю, що вони такі ж держслужбовці, як і працівники державної служби, які також мають, виконуючи державне замовлення,  право на відповідну оцінку своєї заробітної плати і своєї діяльності. Стосовно… Тобто пропозиція дуже чітка тут. Стосовно  пільг і інших речей, службове житло і інші речі. Якщо у нас в Законі про державну службу, приміром, по головах адміністрацій буде передбачена примірно ротація цих службовців, так. Так як це з префектами у Франції, тоді питання службового житла було би доцільним. А в даному випадку це треба обговорювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, що, колеги, ми не заперечуємо проти того, що питання фінансового забезпечення, мається на увазі якихось базових  питань, пов'язаних із заробітною платою і принципами, звичайно ж не цифрами, а принципами нарахування, були в законі? Ну, зрозуміло, так, як запропонувала робоча група нам, да? Заперечень немає?

Да, Микола Трохимович, будь ласка.

 

ФЕДОРУК М.Т. Тоді уточнення. Не пізніше, написати не пізніше там двох років, оце 1,25, не пізніше і так далі.

 

ШКРУМ А.І.  У нас так воно і є. Ми запропонували від робочої групи конкретні цифри на конкретні роки. Тобто, дивіться, тобто дві мінімальних заробітних плати буде не пізніше ніж на 1 січня, через два роки після вступу в дію, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, о'кей. Тобто є згода комітету на це?

Да, будь ласка.

 

ВОВЧЕНКО О.Л. Шановні народні депутати,  я представляю Міністерство фінансів. Я б хотіла …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, представтесь, будь ласка. У нас іде аудіозапис, аудіофіксація.

 

ВОВЧЕНКО О.Л. Я директор департаменту Міністерства фінансів. Міністерство фінансів пропонує, якщо записувати норми про конкретні розміри заробітної плати державних службовців, то необхідно прив'язуватись до параметрів розвитку економіки. Врахувати, що якщо через два роки ми встановлюємо посадовий оклад на такому рівні, то протягом цих двох років має бути забезпечено стабільний ріст реального ВВП, що забезпечить збільшення частки перерозподілу ВВП через доходи бюджету, і тоді можна буде реально говорити про те, що у нас є фінансовий ресурс для підняття такої заробітної плати державного службовця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так уряд нам обіцяє з наступного року зростання ВВП. Чи це неофіційна позиція уряду? Щось я не зовсім розумію.

 

ВОВЧЕНКО О.Л. Ми говоримо про те, що стабільний ріст ВВП не менш ніж два роки підряд.

 

______________.  Це  з уряду, чи ви не вірите в нашу перспективу нашої держави, Сергій Володимирович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Просто представник міністерства… Уряд офіційно говорить одне. Я уряду довіряю безмежно в цьому питанні. Я вже очікую, що завтра буде зростання ВВП. При цьому представник Міністерства фінансів каже інше.

Ви знаєте, я думаю таким чином. Я думаю, що, якщо ми передбачимо, концептуально передбачимо, що через якийсь час, через рік чи через два, це вже ми вирішимо, це не концептуальні речі, якщо ми передбачимо, що через якийсь час заробітна плата державного службовця буде обчислюватися отак і отак, мені здається, що це правильний підхід.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І в принципі комітет з цим погодився.

І те, що прив'язувати вступ в силу, вступ в дію цього положення якимись показниками зростання ВВП і сталою ситуацією з цими показниками впродовж певного року, я просто собі не уявляю, як це практично робити. 

 

ВОВЧЕНКО О.Л. Справа в тому, що ми вже маємо на сьогодні закон, який має вступити в силу з наступного року. Отам закладено мінімальний оклад – дві мінімальні заробітні плати і пропорції. От він коштує 28 мільярдів гривень. І він відкладався тричі підряд в зв'язку з тим, що джерел фінансування цього закону немає. Я боюсь, що, якщо буде зафіксовано усі ці пропорції і мінімальний оклад в законі, то це буде така ж його доля, він не зможе бути реалізованим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, от дивіться, насправді у нас ситуація є, у нас можливостей є декілька, да? Можливість перша. Закласти в закон якусь зрозумілу концепцію і сказати державі, що, будь ласка, ось вам час – два роки, для того щоб на це вийти. І в принципі за цією логікою кожен уряд повинен планувати свою діяльність в такий спосіб, щоб цей закон виконати. 

Якщо звичайно, що  не буде об'єктивних причин для цього або не буде можливості, звичайно ж, Верховна Рада це перегляне, але виходячи з того, що немає об'єктивної можливості. Або є другий варіант, який ви, в принципі, пропонуєте зараз: прив'язати це до якихось економічних показників. не зрозуміло, коли вони настануть і чи настануть взагалі. Це другий варіант. Або варіант третій – не робити нічого.

Із 3 варіантів я особисто вибираю перший: записати в закон конкретну зрозумілу модель, сказати, що вона вступає в силу не пізніше, ніж в такий-то строк, і все. І в принципі, комітет з цим погоджується. Поки що так, як я бачу. Да, будь ласка, Олександр Володимирович.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Така невеличка позиція. Я думаю, що такі речі обов'язково обговорювати за участі все-таки профспілок, зокрема профспілки державної служби. Тому що нинішній закон, який діє зараз, і той закон, який ми пропонуємо, державні службовці на місцях говорять про те, що вони будуть отримувати менше, якщо він вступить в дію, якщо не буде зазначено,.. ніж навіть зараз. Хоча ця зарплатня є мізерною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, шановний Олександр Володимирович. Дивіться, ситуація наступна. У нас в робочій групі, наскільки я був проінформований, дуже активно працювали представники профспілки державної служби, які свою думку відстоювали, обстоювали і так далі. По-друге…

 

_______________.  Це формула працює, закордон працює, там вже і не треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому я думаю, що, в принципі, в комітеті є, так би мовити, консенсусне розуміння, що ми виходимо от приблизно на таку схему. Що ми закладаємо в закон певну систему нарахування заробітної плати, але говоримо чітко, що вона вступає в силу точно не сьогодні, і точно не завтра. Вже коли, ви визначтеся на підкомітеті і запропонуйте комітету. Погодите через 2 роки, о'кей, будемо розглядати питання. Погодите, що через 3 роки, о'кей, теж сядемо, будемо розглядати. Погодите, що через рік, теж сядемо, будемо розглядати.

Тому я пропоную не відходити від концептуальних речей. Концептуальна річ – механізм нарахування заробітної плати відображається в законі, раз; вступає в силу не одразу, а через якийсь час, два. Все, концепт погодили? Рухаємося далі.

З оплатою праці пройшли, у нас залишається…

 

ШКРУМ А.І. Два питання ще по оплаті праці. От дуже швидко, концептуальні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

 

ШКРУМ А.І. Були пропозиції від народних депутатів щодо того, щоб джерелами оплати праці визначити не тільки Державний бюджет. Чому це концептуально важливо, колеги? Тому що у нас є можливість доплачувати за допомогою європейських грошей тим працівникам категорії "А" чи  найвищим керівним посадам, і для цього нам треба зазначити, що за рахунок джерел Державного бюджету та інших джерел,  визначених Законом України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це логічно… Це логічно, але це як? (Шум у залі)

Тобто у нас державна… то єсть є пропозиція, щоб у нас державним службовцям платили  приватні інвестиційні фонди…

 

ШКРУМ А.І.  Ну дивіться, тому  я й виношу це зараз на комітет… (Шум у залі)  Колеги!

 

______________.  Ми політичну залежність знімаємо, і… фінансову залежність… (Шум у залі)

 

ШКРУМ А.І. Ну тому… дивіться, тому я зараз і виношу це на комітет. Тому що це рішення непросте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я би запропонував це питання, можливо вирішити в інший спосіб. Ну як на мене, фінансування державної служби абсолютно очевидно повинно відбуватися лише за кошти державного бюджету. Як формується Державний бюджет – це вже інше питання. якщо у нас Бюджетним кодексом буде дозволено отримувати  в державний бюджет пожертви, прямі платежі, цільові якісь речі, то це вже інше питання.

До, будь ласка.

 

БРОДСЬКИЙ М.  Я би хотів внести деяку ясність цього питання. тому що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, представтесь, будь ласка.

 

БРОДСЬКИЙ Д. Денис Бродський, "Реанімаційний пакет реформ". Саме тому ми пропонуємо зберегти або  закріпити в законі норми, що не тільки за рахунок державного бюджету, а й інших, визначених  законом  джерел. Якщо далі депутати знайдуть інші законні підстави доплачувати державним службовцям, давайте дамо депутатам таку можливість. Бо у європейських інвесторів… фондів є так само побоювання оцього…  Що якщо це буде державний бюджет, -  це дира. Вони, якщо   будуть пропонувати гроші, то тільки за умови, що буде збережено контроль за їх використанням. І не завжди це можливо зробити тільки через бюджет.  Тому просять зберегти норму: "в інший, визначений законом, спосіб". Ніхто не каже, що завтра приватний підприємець буде доплачувати  там директору департаменту, тільки виключно в законний спосіб. Будь ласка,  зверніть на це увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего. Єдине, що  при всій  моїй повазі до  "Реанімаційного пакету реформ", але назвіть мені,  будь ласка,  хоч би одну державу світу, де державний службовець отримує гроші не із Державного бюджету.

 

БРОДСЬКИЙ М.  Сінгапур, Польща, Угорщина, Грузія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо…

 

БРОДСЬКИЙ М. Можна продовжити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, коротеньку довідку. Це поки що пусті слова, а  коротеньку довідку з посиланням на законодавство, і  ми звичайно її вивчимо.

 

БРОДСЬКИЙ М.  Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Як на мене, це абсолютно корупційна система, за якою,.. яка буде використовуватися, абсолютно очевидно, в корупційних цілях. У наших умовах, так точно. Але це питання дискусії. Ми чекаємо від Реанімаційного пакету реформ коротенької довідки з цього приводу і з посиланням на конкретні країни. Бо я, на жаль, вибачте, уже від одного представника РПР чув, що виявляється, в Польщі можна видавати споживчі кредити в іншій валюті, ніж в злотих, а потім виявилося, що помилилася людина, таке буває.

 

ШКРУМ А.І. Колеги, єдине, що я хочу сказати, що це була правка, яка була подана і "Самопоміччю", і від різних фракцій. І від "Самопомочі", і від "Батьківщини", і від Національного агентства державної служби. Тому, дивіться, формулювання яке було? Формулювання: не просто за рахунок коштів міжнародної фінансової допомоги, а тільки за рахунок інших джерел, визначених в законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це кворум.

Ми переходимо в обговорення цього питання в режимі зібрання членів комітету, оскільки в нас відсутній кворум, да.

 

ШКРУМ А.І.  Немає кворуму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ми продовжуємо обговорення, нічого страшного. (Шум у залі).

 

_______________. У нас Любомир Львович, новий народный депутат…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ага, вибачте, вибачте. Дев'ять. Вибачте, так, у нас є кворум, ми продовжуємо роботу.

Пробачте, Любомир Львович, я ще… Ви так замаскувалися трошки.

 

ШКРУМ А.І. Ще раз, колеги. Яке формулювання запропоновано робочою групою? Колеги, яке формулювання запропоновано робочою групою? За рахунок бюджету та інших джерел, визначених Законом України. Зараз Законом України визначено тільки державний бюджет. Тобто, поки ми з вами не змінимо Закон України про Державний бюджет або про державну службу, або щось іще, ми нічого не зможемо все одно доплатити. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Альоно Іванівно, це питання ключове, дискусійне. Ми можемо законом записати, що сонце сходить на заході і заходить на сході, але це нічого не буде означати. Як на мене, це принципова концептуальна річ.

 

ШКРУМ А.І. Тому я винесла її на комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо це не заполітизований державний службовець, який працює лише на державу, він кошти повинен отримувати чітко з державного бюджету, а не з якихось невідомих джерел, навіть якщо вони формально законні. Да.

І мені, я поки що не зовсім розумію логіки цього процесу. Але ми домовилися про те, що колеги з РПР нададуть коротеньку довідку щодо їх досвіду і їх знань з цього приводу. Ви на підкомітеті це питання обговорите, приймете рішення. Якщо буде дискусія, ми її знову проведемо швидко в залі з цього приводу.

Будь ласка, пан Ващенко.

 

ВАЩЕНКО К.О.  Я хотів довідково, тому що зараз я беру участь теж у перемовинах з європейськими колегами на цю тему. Модель, яка пропонується, проста і зрозуміла, і абсолютно це відповідає тому, що ви говорите. Має бути спеціальний фонд, вірніше, у спеціальному фонді державного бюджету, затверджений порядок розподілу і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наповнення і порядок розподілу.

 

ВАЩЕНКО К.О. Але кошти можуть від донорів, від усіх туди надходити, потрапляти на спеціальний рахунок, і звідти у визначеному Кабміном порядку розподілятися. Тому в принципі це питання може бути вирішено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олена Петрівна Бойко.

 

БОЙКО О.П. З питання, яке говорилося зараз, повністю підтримую Сергія Володимировича позицію. По суті державний службовець – це та особа, яка виконує державні функції. І питання його платозабезпечення – це питання  національної безпеки. Тому до цього треба бути дуже обережним.

І, якщо дозволите, у нас ще є одне питання. З'явилася у нас глава Х, яка дозволяє в окремих органах розподіл посад на посади державної служби і звичайних службовців. Тобто орган сам може визначати, які посади в ньому будуть посадами державної служби, а які не будуть належати. Це те ж є концептуально нове питання. В першому читанні його не було. І на скільки ми можемо дозволити органу самому визначати чи це посада державної служби, чи посада не державної служби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Петрівна.

Міністерство фінансів. Мікрофончик включайте, будь ласка.

 

ВОВЧЕНКО О.Л. Я б хотіла звернути увагу з приводу джерел фінансування видатків на заробітну плату. У нас є такий центральний орган виконавчої влади як Пенсійний фонд. Він не отримує, працівники Пенсійного фонду не отримують заробітну плату за рахунок коштів бюджету. Вони фінансуються за рахунок пенсійних внесків. Тому, якщо буде записано, що джерелом коштів на оплату праці державних службовців є виключно державний бюджет, це означає, що ми 35 тисяч працівників Пенсійного фонду маємо перевести на фінансування з державного бюджету.

 

ШКРУМ А.І. Тобто ви підтримуєте правку "або визначено законом України"?

 

ВОВЧЕНКО О.Л.  Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Хто ще з колег хотів висловитись з цього приводу? Да, будь ласка.

 

______________.  Враховуючи те, що, от колезі з Міністерства фінансів, враховуючи те, що Пенсійний фонд отримує щорічну дотацію з державного бюджету, це не є проблемою, зменшивши дотацію з державного бюджету, перевести працівників Пенсійного фонду на фінансування з державного бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ну, тобто концептуально зрозуміла нам ситуація. І на підкомітеті, від підкомітету ми чекаємо більш глибокої дискусії і пропозицій для нас. Але глобально, ну, як мені здається, переважає думка про те, що повинно існувати єдине джерело фінансування держаної служби – це Державний бюджет України.

 

ШКРУМ А.І. О'кей.

Питання щодо пенсій, воно пов'язано з питанням оплати праці. Колеги, дивіться, ми змінюємо цим законом порядок нарахування пенсій. І є відповідні правки, які узгоджені з міжнародними експертами, наскільки я розумію, щодо того, що ті, хто вийшли на пенсію до набрання чинності цим законом, вони відповідно отримують пенсію по старому закону, тому що вони йшли на пенсію і працювали державними службовцями, розуміючи конкретно на що вони мають розраховувати. Це принципова, знову ж таки, політична дискусія. Тому я виношу її на комітет. Тому що закон не має зворотної сили і не може погіршувати ситуацію для тих, хто вийшов на пенсію вже або хто вийде до набрання чинності цим законом. З іншого випадку, якщо ми ці правки приймаємо, то у нас є ситуація, коли різні пенсіонери, різні державні службовці будуть отримувати різну пенсію, пенсія буде по-різному нараховуватися. Це дуже пов'язано з пенсійною реформою. Але оскільки у нас є ці правки і в "Перехідних положеннях", і в "Прикінцевих", і від депутата Шухевича, і від "Самопомочі",  то я просто їх озвучую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  То ви лобіюєте спецпенсії, я зрозумів.

 

ШКРУМ А.І.  Це, до речі, не спецпенсії. Спецпенсії скасували… Це порядок нарахування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я жартую.

Да, будь ласка, Олена Петрівна Бойко. Потім – Микола Трохимович.

 

БОЙКО О.П.  Шановні колеги, все ж таки повертаюсь до питання, чи може орган все ж таки сам на свій розсуд робити розподіл на посади державної служби і просто службовців? Це наша Х глава, це наші нові правки. Будь ласка, це дуже серйозно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Петрівна. Ми як тільки обговоримо зараз питання фінансів, ми повернемося до цього обов'язково.

Да, будь ласка, Микола Трохимович.

 

ФЕДОРУК М.Т.  Справа в тому, що ми відмінили вихід на пенсію по закону, який існував для державних службовців. З 1 червня, здається. І тому зараз державні службовці, всі службовці і органів місцевого самоврядування виходять на пенсію по загальному закону. Цим ми повертаємо те, що каже Сергій Володимирович, спеціальний закон, спеціальні пенсії. Так виходить.  І це підтримують міжнародні організації.

 

ШКРУМ А.І.  Ні, ні, ні. Дивіться, це не про спеціальні пенсії. Це саме от про розмір і обчислення пенсій. Тобто як звучить правка, наприклад, пана от Шухевича. Я беру одну, да.  Що пенсії, які були призначені до дня набрання чинності цього закону і які були  обчислені відповідно  до норм старого закону, відповідно до нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів, вони продовжують обчислюватися так, як вони були обчислені. Тому що людина вийшла на пенсію за старими нормами. І цей закон для них нічого не змінює і не має зворотної дії. Або цей закон змінюється  абсолютно для всіх.  Ось що нам треба просто вирішити, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми не хочемо це питання вилучити і перенести його в пенсійне законодавство? Я думаю, що… питаю. Я думаю, що це питання для того, щоб прийняти виважене рішення, нам треба його узгодити взагалі з концепцією реформування пенсійної системи. Ми не можем вирвати і створити пенсійну систему лише для державної служби, записавши це в цей закон. Подумайте, можливо, над таким варіантом, я не знаю. Подумайте…

Ситуація насправді дуже непроста. Якщо прибрати політичні   речі і говорити професійно, моє переконання таке, що всім, на жаль, кому ми поскасовували пенсії, вони рано чи пізно відіб'ються або  в Європейському суді, або десь, бо це певне порушення, да, по суті,  зворотна дія закону  в часі. Вони  відіб'ють. А просто на моїй пам'яті, пам'ятаю  декілька таких спроб, коли це робила Верховна Рада. Але тоді робили там по суддях робив Конституційний Суд, рішення були, по інших громадянах були рішення Європейського Суду.  Тому це питання є дуже чутливим  і до нього треба підійти мікрохірургічно, а не з сокирою. І, можливо, я би подумав і виніс це питання в загальний пенсійий закон і сказав би, що порядок обчислення і нарахування пенсій визначається загальним пенсійним законом і піде туди. Я розумію, що це буде, ну, певно, не врегулювання і певна така сіра зона для наших державних службовців, які з нетерпінням будуть очікувати цього закону. Але, можливо, це буде спосіб це розв'язати на рівні пенсійного закону, а не на рівні Закону про державну службу.

Подумайте,  це знову таки для підкомітету на подумати. Це дуже важливе питання, воно надчутливе, і ми повинні до цього підійти не з популістської точки зору, а з реальної точки зору для того, щоб це вирішити коректно.

У нас залишилося питання мирні зібрання, державний орган чи орган держави, і те питання, яке піднімала Олена Петрівна Бойко. Можливо, ви з цього приводу доповісте нам позицію робочої групи, і ми визначимося.

 

ШКРУМ А.І.  Ну, дивіться, ми про це говорили на попередньому засіданні. Концептуально ми вирішили, що в сферу дії закону ми включаємо органи виконавчої влади. Я роздавала на попередньому засіданні і зараз є табличка, чому ми так вирішили, і як ми розподіляємо політичні посади  та адміністративні посади.

 І окремо в Х розділ  ми виносимо такі органи, де також зберігаються державні службовці, але вони не відносяться прямо там до виконавчої гілки влади. Тобто органи, ну, наприклад, суддівський апарат ми виносимо в Х розділ. Верховна Рада – законодавчий орган, але має апарат державних службовців, ми виносимо в Х розділ. Та також всі інші органи. Ну, тут насправді можна відкрити і подивитися Х розділ. І ідея була в тому, що, дійсно, дві було думки або вони встановлюють розподіл на державних службовців обслуговуючий персонал і патронатну службу в залежності від критеріїв визначених Кабінетом Міністрів, але встановлюють особисто. Або вони розподіляють відповідно до  критеріїв визначених цим законом, відповідно до принципів визначених цим законом, але за погодженням з комісією, Вищою комісією державної служби. Тобто ідей було декілька.

Можливо, пані Бойко, ви додасте, які були ваші правки. Ви погоджуєтесь з тим, що ми це виносимо в Х розділ. Правильно?

 

БОЙКО О.П. Справа в тім, що це якраз не наші правки, а це нова концепція. Я не пам'ятаю, хто з народних депутатів вносив ці правки. І щодо розподілу, як на мене, моя думка не підтримати. Тому я хотіла почути колег, що вони думають на це. Ну, що значить державна служба чи не державна встановлює сам орган, сам для себе?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну, це, чесно кажучи, я от вперше про це чую. Наскільки я розумію ситуацію, всі питання пов'язані з тим, хто потрапляє під дію цього закону, ми повинні врегулювати на початку цього закону, зазначивши, на кого він розповсюджується, а від так чітко встановити перелік осіб, які у нас підпадають під дію цього закону і є державними службовцями. Все! Крапка! Як, хто, що, ніхто не може відносити ніякі посади, ніхто не може з цим маніпулювати, і ніхто не повинен цього робити. Людина або є державним службовцем, або не є. У нас не повинно бути прикордонних посад, які сьогодні є державні службовці, а завтра не є.

Альона Іванівна. 

 

ШКРУМ А.І.  Зараз, одну секундочку, я вам просто зачитаю, як воно звучить. Воно насправді виглядає не так. Що ми зробили, ми просто винесли те, що ми з вами проговорили на попередньому засіданні, ми винесли в Х розділ всі ті, хто є фактично не державною службою, а публічною службою. І от зараз я просто прочитаю як воно звучить. Там були різні можливості, ми так само туди винесли патронатну службу. Дайте мені одну секундочку, я просто передивлюся це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Раз.

 

ШКРУМ А.І. Колеги, дивіться. Особливості державної служби в апаратах окремих державних органів, стаття 88. "Дія цього закону поширюється на державних службовців обов'язково в апаратах Верховної Ради, державних колегіальних органів, Ради національної безпеки і оборони, представництва Президента України, Центральна виборча комісія, Рахункова палата, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Вища рада юстиції, Вища кваліфікаційна комісія суддів, Національне антикорупційне бюро" – про яке ми забули в першому читанні – "Служба безпеки, судові органи та інші органи судової влади. Зрозуміло. От це те, що ми концептуально погодилися на попередньому засіданні.

 

______________. Альона Іванівна, частина третя.

 

ШКРУМ А.І.   Частина третя. Частини третьої зараз, взагалі, тут немає, є частина тільки друга. Але я можу зачитати частину другу: "В апаратах державних органів, утворених Президентом України, посади державної служби, посади патронатної та посади із обслуговування, а також встановлення категорій посад державної служби здійснюється керівником державної служби в органі з урахуванням засад державної служби, визначених цим законом". Ось те, про що ви говорите. Правильно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я думаю, що, напевно, це не зовсім коректно. Ну, не повинен керівник державної служби визначати, в органі визначати, які категорії посад відносяться до державних служб, які не відносяться. Якщо це служба патрнатна, ми говорили, що вона не є державною, ми говорили абсолютно чітко і конкретно, що патронатна служба точно не входить до  складу державної служби. А тут ви пишете: "посади патронатної служби".

 

ШКРУМ А.І. Так правильно, це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Функції…

 

ШКРУМ А.І. Це сам орган визначає. Я просто поясню, звідки це з'явилося. Дивіться, спочатку ідея була в тому, що вони це розподіляють відповідно до критеріїв, тому що критерії все-одно встановлюються Кабінетом Міністрів щодо розподілу на такі посади. І щодо категорій теж  критерії встановлюються Кабінетом Міністрів. Далі ці критерії затверджує Національне агентство з  державної служби. І ми це прописуємо  в цьому законі і в інших положеннях. І  відповідно вже до цих критеріїв кожен державний орган він  сам визначає. Чому кожен? Тому що, наприклад,   у нас є органи, в яких ІТшники, ну так звані люди, які працюють з комп'ютерними системами, вони будуть державними службовцями? Тому що вони виконують там головні функції, а десь вони будуть обслуговуючим персоналом. і ми не хотіли влазити і говорити кожному органу, хто у них має бути, а хто у них не має бути, тому що ми цього не знаємо.

Ну наприклад, щодо Ради безпеки та оборони. У них є посади, які начебто рівнозначні там з посадами інших державних органів, але вони виконують інші функції для безпеки і оборони. І там  вони будуть державними службовцями. Тоді як в іншому органі вони не будуть державними службовцями.  Тому це питання дискусійне, колеги. Но ми намагалися зробити так, щоб дати їм окрему можливість вирішувати, хто у них залишається на державній службі, але з засадами цього закону. Якщо вони будуть протирічити засадам, то тоді це, мабуть, питання до Нацагентства з державної служби. Але от щоб ви зрозуміли проблему, це не так просто визначити. Ми  не можемо просто написати, що там ІТшник – він  завжди обслуговуючий персонал, тому що десь він є державним службовцем і виконує функції керівника департаменту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я би запропонував зробити таким чином. Насправді, у вас до складу підкомітету входять  і Олена Петрівна Бойко, і  Юрій Васильович Бублик, і Олена Володимирівна  Ледовських, і ви очолюєте підкомітет. У нас ще входить і Сергій Володимирович Кудлаєнко, і Курило. То я думаю, що це  достатньо фахове таке зібрання, яке на засіданні підкомітету зможе більш глибоко ці питання проговорити і вийти з якимось концептом загальним на засідання комітету. (Шум у залі)

 Якщо не домовитесь, то тоді окремо будемо обговорювати тут. Ну тим більше, у Олена Петрівни є позиція, у вас є позиція, тобто в принципі є  аргументація, яку ви почуєте і зможете, щоб ми просто зараз не гаяли час, що називається.

 

ШКРУМ А.І.  Ну, просто ми ж цю позицію обговорювали на засіданні робочої групи з Оленою Петрівною, якщо я не помиляюсь. Ми про це говорили. Тому виходить, що ми всю робочу групу провели, вже це обговорюючи, а зараз ми будемо це знову обговорювати на підкомітеті. Я просто не зовсім розумію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

_______________. Якщо можна, для прийняття рішення, може вам полегшить ця інформація. Що, насправді, тут потрібно шукати між двома варіантами. Або цей розподіл здійснює орган сам для себе. Це, з одного боку, простіше. Але, якщо ми хочемо забезпечити єдині стандарти, тоді можна зробити погодження з комісією або з ким завгодно. Ну, комісія, мабуть, ідеальний варіант. Щоб була єдність підходів, які посади, коли відносяться до патронатної, до держслужби чогось іншого. На робочій групі спочатку це був основний варіант. Але потім дехто з членів робочої групи боявся надмірного впливу в комісії на Апарат Верховної Ради, на апарат Президента і його адміністрацію, і обрали м'якший варіант. Ідеальнішій, звичайно, погодження з комісією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

_______________. Це, дійсно, був компроміс. Ще одне, ми не стільки боялися тоді члена робочої групи, того, що комісія буде мати великий вплив, скільки боялися, що вона буде дуже сильно перенавантажена. Тому що органів багато, погоджувати багато роботи. І комісія працює на громадських засадах, тобто безоплатно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Мирні зібрання.

 

_______________. Ну, скажіть мені просто, яка позиція комітету як ви бачите з цього приводу?  Тобто ми погоджуємо з комісією? Ми погоджуємо з Нацагенством? Чи ми залишаємо як воно є? Щоб я розуміла…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми поки що передаємо це питання на підкомітет.

Ні-ні, ми по попередньому питанню ще поки що. Попереднє питання – ми передаємо поки що на підкомітет. І виходьте до нас з пропозицією.

 

ШКРУМ А.І.  О'кей. Щодо мирних зібрань, колеги, ну, тут треба вирішувати спочатку політична неупередженість, чи можна бути членами політичних партій, чи можна займатися передвиборчою агітацією, чи можна… Ну, оці всі питання, вони є в одному блоці з тим, чи може буди державний службовець членом політичної партії. Ось чому воно окремо принципово концептуально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка позиція робочої групи?

 

ШКРУМ А.І.  Робоча група запропонувала два варіанти. Залишити  перше читання щодо того, що державний службовець не може бути членом політичної партії, і тоді він не може проводити агітацію, він не може проводити мирні зібрання. Ну, він фактично має бути повністю неупередженим і нейтральним. Або дозволити бути державному службовцю членом політичної партії, але обмежити, але зробити заборону щодо того, щоб вони входили в керівні органи політичної партії і зробити можливий виняток для державних службовців категорії "А", коли вони не можуть бути членами політичних партій. Ну і тоді так само регулюються право на мирні зібрання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми це питання обговорювали на минулому засіданні.

 

ШКРУМ А.І. І не визначили. Тобто ми запропонували оці два варіанти., вони у нас залишаються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому проведіть підкомітет і визначитесь.

 

______________. (Не чути)

 

ШКРУМ А.І. Так Березюк не є членом підкомітету, колеги.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Березюк не член вашого підкомітету.

 

ШКРУМ А.І. Може голосувати. На жаль, він не член нашого підкомітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не, не грає ролі, але… Послухайте. Головне ж не голосувати, головне прийти висловити позицію і аргументацію. Якщо аргументація логічна і зрозуміла, її треба підтримувати. Державний орган – то орган державної влади.

 

ШКРУМ А.І. Колеги, всюди по тексту, ну, зараз немає, на жаль, пана Березюка, але пані Сироїд це озвучила на нашому попередньому комітеті. Всюди по тексту пропонується змінити термінологію. І аргумент такий, що це не узгоджується з Конституцією. Ми фактично зробили невеличкий аналіз щодо того, звідки взагалі з'явилося поняття "орган державної влади". Воно, як не дивно, народилося, взагалі, в Україні у зв'язку з необхідністю закріпити верховенство рад як головної державної форми народовладдя в Радянському Союзі. Тобто фактично конституційний термін "орган державної влади" він був створений якраз з прорадянського терміну.

Тому пропозиція робочої групи була всюди по тексту, на жаль, не погодитись з правками "Самопомочі" і залишити так, як воно є в першому читанні. Але оскільки…  Ну, от зараз немає ні представників "Самопомочі", ні пана Березюка  А, ну, є… Вибачте, ми ще не звикли, пан Зубач. То можливо їх варто вислухати, це дуже велика кількість правок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пан Зубач.

 

ЗУБАЧ Л.Л. Я не готовий ще настільки, можливо, глибоко обґрунтовувати позицію фракції, але з цього приводу можу єдине сказати, що ми можемо шукати витоки формулювань в чинній Конституції різні, але оскільки таке формулювання є, то закон не може суперечити формулюванню, яке є в чинній Конституції. Питання ми можемо по-різному…

 

ШКРУМ А.І. Перепрошую. В чинній Конституції є обидва формулювання: і "орган державної влади", і "державний орган". І якраз тут "державний орган" він є ширшим питанням, ніж "орган державної влади". В Конституції поняття "державний орган" використовується в, наприклад, в розділі про прокуратуру, тому що вони є державним органом, а Конституція говорить "не орган державної влади".

Тому якщо ми приймемо правки "Самопомочі", нам доведеться, ну, як би звузити трошки  це поняття.

 

_______________. (Не чути)

 

ШКРУМ А.І.  Це була принципова позиція. Тому тут треба розуміти це, да.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Трохимович.

 

ФЕДОРУК М.Т. Це не настільки принципово, я думаю, для того, щоб… Якщо поняття державний орган ширше трактують юристи, там, і конституціоналісти, то я думаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які націоналісти?

 

ФЕДОРУК М.Т.  Конституціоналісти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів.

 

ФЕДОРУК М.Т. Да, тому є пропозиція: державний орган.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, представник РПР.

 

_______________. Шановні депутати, шановні члени комітету, ви нас як представників громадськості дуже дивуєте. Я годину спостерігаю за цією дискусією, і вона дуже дивна. Ви з чимось згодні, тому що так ви домовилися попередньо на робочих групах або підкомітетах, які не збиралися або збиралися, але немає протоколу. Але ви з чимось згодні отут всі присутні в цьому залі сьогодні. Або у вас є принципові позиції, які до того на робочій групі або на підкомітеті не були узгоджені. І отже, ми пропонуємо, давайте візьмемо ще час, і хай ці робочі групи або підкомітети узгодять позиції, а тоді ми, шановні члени комітету, будемо розглядати.

Вибачте, вже такий зараз стан доопрацювання, що треба збиратися комітетам і приймати рішення. Вам же нема чого обговорювати або на робочих групах, або на підкомітетах. Це все зроблено. На сьогодні м'яч на вашому полі, членів комітету. Ви маєте сісти і домовитися. Я бачу зі сторони, що ніякі інші робочі групи або підкомітети ніякої якості нової не додадуть.

То, будь ласка, шановні члени комітету, виконайте своє покликання: сядьте та прийміть рішення! Це єдине, чого ми від вас чекаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

_______________. Ніякий інший підкомітет, інші форми до цього не приведуть. Відповідальність сьогодні на вас, на членах комітету. Нікуди інше ви в ніяку підкомітетчу групу не спихнете. Приймайте рішення, і бажано – тут і зараз. Бо інших підстав немає, ніякої іншої інформації, ніяких інших погоджень ви вже не отримаєте. Це ваш обов'язок, ваша відповідальність. Приймайте рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего.

Єдине, що у мене велике прохання, говорити по суті тих питань, які ми обговорюємо…

 

______________.  А це підсумок того, що тут відбувається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я радий… Я почув вашу оцінку.

Так, будь ласка.

 

______________.  (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна звичайно. Єдине, що представляйтесь, будь ласка. Бо для мене…

 

ВИГОВСЬКИЙ М.  Микола Виговський, Реанімаційний пакет реформ.

Шановні члени комітету, я просто хочу попередити, що якщо рішення комітету сьогодні не буде прийнятий, він завтра не потрапить в зал, то всю відповідальність за блокування траншу, угоди про розбудову держави, відповідальність за затягування реформи, яка не була прийнята ні в серпні, ні восени, тому що будуть інші важливіші питання. Просто завтра в ЗМІ будете пояснювати по підкомітети, про ваші процедурні всі питання, про відсутність політичної волі, і будете пояснювати, чому реформа державної служби не відбувається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А я теж не зовсім… Мені не зовсім зрозумілий статус цього виступу. Ви погрожуєте?

 

______________.  (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. А,  попереджаєте. Один одного  там попереджайте. Добре?  (Шум у залі)  Ну, коментуйте як вважаєте за потрібне, шановний колего. Якщо вам замість реформи потрібен транш, то так і скажіть. Встаньте, так і скажіть, що вам треба транш-грант, а не реформа. І не треба розказувати і прикриватися тут реформами.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Транш – це для держави.  

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний колего, я ще раз підкреслюю, Україні  потрібна якісна реформа державної служби. Якісна. І сьогодні ви почули з десяток питань, які є дуже контраверсій ними, дуже спірними і потребують глибокого вивчення.

І зверніть уважу, шановні представники РПР, ви жодного разу не казали про затримки,  поки йшли консультації в робочій групі. Жодного разу! І жодного разу ми вас не пришвидшували для того, щоб ви відпрацювали, для того, щоб почути ваші думки.

Тому дайте попрацювати спокійно комітету. Спокійно.  І не треба розказувати, що якщо не сьогодні, то завтра вже всьо обвалиться. У нас є одна-єдина мета – зробити хоча би раз якісний закон про  державну службу. Якісний, збалансований, концептуально узгоджений, а не такий, що "приймайте сьогодні то, що там є, а завтра вносьте знов правки  на 10 сторінок". Так як це відбувається, на жаль, зараз у парламенті.

Тому давайте будемо працювати нормально. Так само як ви мали можливість в робочій групі опрацювати це питання, до речі, ніяких робочих груп збиратися більше не буде. Бо робочі групи завершили свою роботу, давши пропозиції для підкомітету. А далі запускаються механізми роботи комітету Верховної Ради. Якщо ви не знаєте як працює нормальний парламент, то нормальний парламент так і працює з процедурами, з обговореннями. Я розумію, що ми добре всі знаємо досвід Польщі і всього іншого, але хочу нагадати, що парламент – це від слова parle  для початку.

Повертаємося до питань державного органу і органу держави. Я б хотів би погодитись з пропозицією Миколи Трохимовича Федорука, що треба просто визначитися технологічно, який термін є кращий. І це не є принципова концептуальна річ. Я думаю, що ми на підкомітеті це зможемо погодити.

Тому у мене пропозиція. виходячи з тих питань, які ми погодили. А також виходячи з тих питань, які ми не погодили, концептуальні. Провести відповідну роботу на рівні підкомітету. Зібрати підкомітет. Запросити всіх, кого ви вважаєте за потрібне, народних депутатів. Хочете запрошувати представників робочої групи, запрошуйте, але це буде підкомітет. Вислухайте всіх  і запропонуйте комітету відповідну позицію по законопроекту. Як тільки підкомітет буде готовий, комітет одразу буде готовий розглядати ті правки і пропозиції, які будуть погоджені відповідним профільним підкомітетом нашого комітету.

Да, будь ласка.

 

ШКРУМ А.І. У мене процедурне питання. Дивіться, робоча група працювала п'ять засідань там по 10 годин кожне приблизно. І дякую тим депутатам, які туди завітали з нашого комітету і не тільки з нашого комітету. Неузгодженим залишилося близько 30-и там, от ви бачите, неузгоджене це те, що зелене і синеньке, да. Це близько 30 питань, за які ми з вами на комітеті могли б дуже швидко проголосувати. У мене процедурне питання. Чи треба на комітет виносити абсолютно всі тисячу  500 правок? Чи треба виносити тільки ті, які не погоджені робочою групою, оті зелененькі питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Альона Іванівна, дивіться, я ще раз вам хочу нагадати, робоча група – це дорадчий орган. У нас на комітеті було дві групи рішень. У нас було концептуальні рішення, які ми всі погодили, і в рамках цих рішень вам треба просто відформатувати поправки у відповідності з цими рішеннями.

І у нас була друга категорія рішень по яких ми не надійшли згоди. Так от по цих питаннях вам треба надійти згоди на підкомітеті, а відтак сформулювати поправки під них. Якщо у вас немає згоди з якихось концептуальних питань на підкомітеті і ви бачите, що цю згоду не можливо знайти, будь ласка, як найшвидше інформуйте про це комітет, ми зберемося ще раз, обговоримо і вже тоді будемо тут сидіти доки не приймемо концептуальне рішення, щоб ви змогли підготувати поправки. От і все.

Так зрозуміло?

 

ШКРУМ А.І. Ну підкомітет, я так розумію, що будемо збиратися завтра о 2 годині, тому я всіх запрошую, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Альона Іванівна, ви керівника підкомітету, це ваше святе право збирати.

 

ШКРУМ А.І. Давайте я запропоную. У нас 4 чи 5 членів підкомітету, я можу запропонувати завтра на 8 годину ранку зібрати підкомітет.

 

_______________. Хоть на шосту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Знаючи, що Олена Володимирівна приїде о 6-й, це точно.

Тобто ви… Давайте так, ви погодили приблизний час, але це ваше питання, це не питання комітету, це питання підкомітету.

 

ШКРУМ А.І. Коли буде наступне засідання комітету?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як тільки ви будете готові, проінформуйте нас, і ми будемо приймати рішення.

 

ШКРУМ А.І. О'кей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за таку пропозицію, шановні колеги, прошу проголосувати, щоб це було рішення комітету. Дякую.  Хто проти? Немає. Хто утримався? Один.

Дякую. Тоді на сьогодні ми завершили обговорення питання щодо проекту Закону України "Про державну службу" (реєстраційний номер 2490).

Ми переходимо до того питання, яке значиться у вас в порядку денному під номером 1, про…

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Будь ласка.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. В мене виникла одна емоція, колеги. Я не знаю, хто роздавав ось ці листочки, але на місці б кожного державного службовця, який сьогодні служить Україні, я б образилась. Хочу сказати, що я ніколи не була державним службовцем, ніколи. І от сьогодні я образилась за всіх, хто сьогодні служить державі. Тобто у нас усі непрофесійні державні службовці, вони всі корумповані. Погоджуюся, що вони низькооплачувані, це погоджуюся, це правда. Вони вислужуються заради премії, і що вони є основою адмінресурсу в будь-яких виборах.

Колеги, я вважаю, що це не правда. Я хочу про це офіційно сказати. По-друге, знаєте, ми колись зіткнулися, ну, історія вже така була у нас в 2005 році. Вона була дуже помилковою, коли під егідою революції ми вигнали всіх державних службовців. Я говорю, наприклад, сьогодні про голів державних адміністрацій, про перших заступників, інших категорій державної служби. І зайшли на ці місця менш професійно підготовлені люди. Сьогодні ми ще досі розхльобуємо цю ситуацію.

Тому я хочу… я не знаю, чи підтримують мене члени комітету, але я хочу вибачатися перед усіма державними службовцями за таку не дуже коректну листівку, яка сьогодні була роздана на комітеті. Ще раз вибачаюсь даже перед тими, якщо я не дуже коректно сказала відносно цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна. Я просто,.. я абсолютно погоджуюся з вашою емоцією. Але я просто прошу, в мене, повірте, теж багато емоцій, знаєте, є. Але я от прошу всіх від емоцій трошки відключитися, бо мені теж було багато що сказати. І по тих заявах цікавих, які сьогодні тут звучали, і по всьому іншому.

Але ми підходимо до першого питання порядку денного. Про звіт Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування за першу, другу сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Доповідає секретар комітету Олексій Олексійович Гончаренко. Будь ласка, Олексій Олексійович.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні колеги, вам розданий звіт нашого комітету за першу, другу сесії Верховної Ради восьмого скликання. Я можу тут все довго перелічувати, я не бачу в цьому сенсу. Єдине, що хочу повідомити, що інформація подана станом на 10 липня без врахування засідання сьогоднішнього, зрозуміло.

Ну, і пропоную проголосувати рішення щодо затвердження звіту про роботу Комітету з питань державного будівництва,  регіональної політики та місцевого самоврядування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович.

Колеги, чи є запитання до Олексія Олексійовича? У Юрія Васильовича є.

 

БУБЛИК Ю.В. Чи є у нас у звіті аналіз роботи членів комітету. Бо у нас є тут такий чудовий член комітету, як Добкін Михайло Маркович. Чи відображено його явку, участь у роботі?

(Загальна дискусія)

 

ГОНЧАРЕНКО О.О.  Дозвольте прокоментувати. Коли ми кажемо про звіт, це мова іде про те, що комітет зробив не переходячи на персоналії. Тобто, хто, як, що конкретно робив. А мова іде про комітет як про єдиний орган Верховної Ради України. А стосовно статистики відвідувань, це є в цій папці, і можемо, можливо, як варіант викласти це на сайті комітету. Хай всі бачать, хто ходить, чи не ходить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми, насправді, інформуємо постійно про те, хто був, хто був присутній.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Ні, я маю на увазі вже таку статистику зведену, узагальнену. Все, ну, тоді вона є на сайті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, є пропозиція затвердити звіт про роботу нашого комітету. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати. Дякую, колеги. Хто проти?  Немає. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято одноголосно.  Ми вичерпали це питання порядку денного.

Переходимо до питання другого – про пропозиції Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування до проекту порядку денного третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Доповідає секретар комітету Олексій Олексійович Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Також, шановні колеги, ви маєте план роботи, вам розданий комітету. Він враховує всі ті пропозиції, які надійшли. Також закінчення роботи по тим законопроектам, які в процесі. Єдине, я хочу запропонувати, наш комітет провів, це відображено у звіті. Наш комітет провів комітетські слухання з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

 

_______________. Ви про план.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я про план. Так я ж і план кажу.

 

_______________. Ні, зараз пропозиції. Ні, ви про комітетські…

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. А я вже переплигнув про план?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Конечно.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Добре. Ну, це воно насправді пов'язано. Бо  я хочу  запропонувати,  ви маєте і пропозиції, і план, хочу запропонувати, щоб ми включили і в пропозиції, і в план роботи наш, це проведення парламентських слухань з питань Автономної Республіки Крим.

Ми бачимо, сьогодні там ми голосували, там по малому, середньому бізнесу, ще якісь важливі питання, але як на мене, ну питання Автономної Республіки Крим є одним з найважливіших, які взагалі є в державі. І не правильно, якщо не буде парламентських слухань, бо проблем там безліч, що довели комітетські слухання.

Я хочу подякувати ще раз всім колегам, які приймали участь. Тому хочу запропонувати, якщо колеги підтримують, щоб ми включили і в наші пропозиції цей пункт про проведення парламентських слухань з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень, колеги? Чи є запитання до Олексія Олексійовича?

Якщо немає, то тоді є пропозиція затвердити пропозиції Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування до проекту порядку денного третьої  сесії Верховної Ради.

 

МАЛЮГА А.В. А можна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Будь ласка.

 

МАЛЮГА А.В.  Просто я звертаю вашу увагу, що в третьому розділі цих пропозицій є інформація по тим законопроектам, які комітет рекомендував відправити на доопрацювання авторам, і ті, які комітет рекомендував відхилити. Тому в порядку денному третьої  сесії не будуть законопроекти, які комітет рекомендував парламентарям доопрацювати і які комітет пропонував відхилити. Просто, щоб ви акцентували на цьому свою увагу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анжела Володимирівна.

Хто за те, щоб затвердити пропозиції комітету до проекту порядку денного третьої сесії Верховної Ради України? Дякую, колеги. Хто проти? Немає. Хто утримався? Теж немає.

Оскільки Олексій Олексійович вже практично сказав нам і про питання 3, про план роботи комітету. Хто за те, щоб затвердити план роботи комітету з тим додатком, який Олексій Олексійович озвучив з голосу, щодо парламентських слухань по Автономній Республіці Крим? Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую. Хто проти? Немає.

 

МАЛЮГА А.В.  …Комітет з прав людини залучити, тому що там права людей якраз і багато питань. То може спільно з тим комітетом якось…

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Да. Повністю підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто спільно з Комітетом з прав людини провести парламентські слухання з питань Автономної Республіки Крим. Нема жодних питань.

 

МАЛЮГА А.В. Якщо є така згода.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми перейдемо до тих законопроектів…

 

МАЛЮГА А.В.  Про позаштатних консультантів.

 

_______________. Про позаштатних. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми швидко пройдемо про перейменування, а потім перейдемо до… Відпустимо людей? Про позаштатних консультантів Комітету з питань державного будівництва. Доповідає Анжела Володимирівна Малюга.

 

МАЛЮГА А.В. Шановні народні депутати, у нас є колеги, які довготривалий час працювали і з секретаріатом, і з комітетом попереднього скликання, і з комітетом шостого скликання. Люди себе зарекомендували професійно, долучались до всіх засідань робочих груп, комітетських слухань, круглих столів. Повірте, це буде такий творчий доробок в діяльності і комітету, і його секретаріату. Це доктори наук: Владислав Леонідович Федоренко, завідувач кафедрою державної служби Академії при Президенті, і Олександр Васильович Скрипнюк, представник Національної академії правових наук, і Лідія Борисівна Шкуріна, яка 20 років працювала в секретаріаті комітету, але, на жаль, вже пішла на пенсію. Але дійсно такий досвід роботи втрачати не хочеться. Тому є велика пропозиція, щоби відгукнулися на те, щоб їх затвердити в статусі позаштатних консультантів. І ми могли використовувати їх знання і досвід. Біографічні довідки є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до кандидатів, до претендентів?

Тоді є пропозиція затвердити.

 

МАЛЮГА А.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб затвердити перелік позаштатних консультантів комітету, який оголосила голова секретаріату комітету.

 

МАЛЮГА А.В. Дякую, дякую. Спасибі велике.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято одноголосно. І переходимо до питання 5-го: про проект Постанови про перейменування села Радянське Кременецького району Тернопільської області. Реєстраційний номер 2733. Доповідає Микола Трохимович Федорук.

 

ФЕДОРУК М.Т. Шановний Сергій Володимирович, шановні колеги, запрошені, пропонується перейменувати село Радянське Кременецького району Тернопільської області на село Великі Млинівці. Історія цього села дуже цікава. Коли в певний період назад об'єднувалися 2 райони, там виявилося, що 2 села є Млинівці. І в 1991 році, і потім в 1992 році ці питання ставилися про те, щоб повернути історичну назву селу Радянське Млинівці. Але оскільки в тому ж районі є ще одне село Млинівці, то прийнято рішення перейменувати його у Великі Млинівці. Пропозиція підкомітету, всі необхідні процедурні моменти тут збережені. Є рішення і мешканців села, референдуму. Так само рішення районної ради, рішення Тернопільської обласної ради. І пропонується підтримати пропозицію і перейменувати село Радянське Кременецького району Тернопільської області на село Великі Млинівці.

Декомунізацію виконуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є  запитання до Миколи Трохимовича?

У нас є практика стала… (Шум у залі)  Ні, я просто… я дивлюсь кворум. Я дивлюсь кворум.

Чи є у нас представник громади села Радянське? Села, поки що, Радянське. Немає.

Ну, тоді є пропозиція підтримати проект Постанови про перейменування села Радянське Кременецького району Тернопільської області (реєстраційний номер 2733). Хто за таке рішення, колеги, прошу голосувати. Дякую. Хто проти?   Немає. Хто утримався?  Немає. Рішення прийнято одноголосно. І будемо сподіватися, що скоро села Радянське не стане.

Питання шосте.

 

______________.  Назви не стане.  

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, не стане…. Ні, не стане села Радянське. Я правильно все сказав. Буде інше село з іншою назвою.

Про проект Постанови про перейменування населених пунктів Луганської області (реєстраційний номер 2996). Автор – народний депутат.

Доповідає голова підкомітету Федорук Микола Трохимович.

 

ФЕДОРУК М.Т. Шановні колеги, тут є трошки інша ситуація. Тут пропонується в зв'язку з Законом про декомунізацію  перейменувати 19 населених пунктів Луганської області. Але тут є одна… я хочу порадитися із членами нашого комітету відносно того, чи… у нас немає  ще висновків Інституту національної пам'яті і Інституту  Даля, і ще одного… (Шум у залі)

Да. Ще одного, скажемо так, наукового  закладу з приводу цих перейменувань, тому є два варіанти: або ми погодимося без цих висновків, або перенесемо на пізніший термін  розгляд цього питання, коли отримаємо відповідні всі документи.

Пропозиція – у нас є ще термін – винести це трошки на наступне засідання комітету. (Шум у залі)  Таке питання… (Шум у залі)  

 

_______________. Чи є у нас подання, є підстави чи ні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Ми….

 

ФЕДОРУК М.Т. Подання є військово-цивільної адміністрації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що…

Юрій Васильович Бублик.

 

БУБЛИК Ю.В. Я погоджуюся із колегою головою підкомітету. Краще відкласти це питання до отримання всіх висновків, щоб ми себе убезпечили, це було б краще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та, ми вже себе після РПР не убезпечимо жодним чином, але…

Ну, по суті була одна пропозиція від підкомітету  відкласти розгляд цього питання на одне із найближчих засідань комітету до отримання всіх необхідних документів. Хто за таку пропозицію прошу голосувати. Дякую, колеги. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

У нас залишилося до розгляду три питання, якщо я не помиляюся, це про проект Постанови Верховної Ради України про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 15-му році. У нас залишилося питання про проект Закону про неможливість проведення виборів у відповідних регіонах. І у нас залишилося питання про проект змін, Закону про внесення змін до Конституції.

Ми домовилися з вами про те, що питання про призначення чергових виборів ми проведемо в закритому режимі. Я би запропонував і питання про проект Закону про неможливість також включити, бо вони прямо пов'язані.

Щодо Закону про внесення змін до Конституції України, ми отримали інформацію про те, що внесено новий текст.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А відтак нам сьогодні немає сенсу розглядати цей законопроект, оскільки він змінений автором конституційного подання.

Тому, шановні колеги, єдине, що, у нас присутні на засіданні по питанню постанови по призначенню чергових виборів представник Центральної виборчої комісії, заступник голови Центральної виборчої комісії Жанна Іванівна Усенко-Чорна. Оскільки ми прийняли рішення проводити засідання в закритому режимі, я би запропонував проголосувати за присутність Жанни Іванівни…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І Стельмах Олександр Васильович, керівник Служби розпорядника державного реєстру.

Колеги, хто є тут ще по цьому питанню від державних органів? Можливо, є представники РНБО, можливо, є представники Міністерства оборони?

Ви звідки?

 

______________. Міністерство оборони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да. І якщо можна прізвище ваше, ім'я.

 

РУСНАК І.С.   Руснак Іван Степанович, перший заступник міністра.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І тоді ми повинні проголосувати присутність першого заступника міністра оборони, для того…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Деякі наші колеги, які є народними депутатами-мажоритарниками від Донецької області, також хочуть бути присутніми на засіданні і хочуть висловити свою думку.

Давайте приймемо рішення. Ну я тут проблем не бачу, вони наші колеги, але це має бути рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я би запропонував наступним чином, я би запропонував обговорити це питання от в тому… в тому складі… О! І у нас присутня Оксана Іванівна Сироїд іще, заступник Голови Верховної Ради України. А хто із?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Ні. Ну так не правильно тоді. Якщо ми вже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Ні. Я ж кажу, а хто… Я ж питаю, а хто із?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Мова йде про депутата про депутата Лубінця, мова йде про депутата Єфімова. Це два мажоритарних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А де вони?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Ну я їх зараз… Вони мені… звернулись до мене, я їм сказав, що я не можу дати відповідь як секретар, це має бути вирішено на комітеті. Якщо так, я їх запрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у нас немає заперечень, щоб іще два народних депутати були присутні? Але за це ми повинні проголосувати.

Хто за те, щоб на закритому засіданні комітету були присутні представники Центральної виборчої комісії Жанна Іванівна Усенко-Чорна, розпорядник державного реєстру і представник Міністерства оборони, перший заступник міністра, і народні депутати: заступник Голови Верховної Ради Оксана Іванівна Сироїд і два народних депутати, яких називав Олексій Олексійович Гончаренко? Хто за таке рішення, прошу проголосувати. І представники нашого секретаріату. Я думаю, що Анжела Володимирівна. Я попрошу залишитися лише вас.

 

МАЛЮГА А.В.  Добре.

(Загальна дискусія) 

 

_______________. Хай Олексій Олексійович повторить ще раз представників.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Лубинец и Ефимов. Зараз. Ті, хто просив бути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за таке рішення, прошу проголосувати, шановні колеги. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

З вашого дозволу доповідати буду я. Зараз ми дочекаємося…

 

МАЛЮГА А.В. Одну хвилину, ми запис зараз вимкнемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Да.

 

 

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку