СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань організації державної влади, місцевого самоврядування,

регіонального розвитку та містобудування

16 липня 2025 року

Веде засідання голова комітету ШУЛЯК О.О.

ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги, доброго ранку. Я прошу вибачення, я трошки запізнилася. Набрала Дениса Анатолійовича, кажу, щоб трошки на 5-7 хвилин також прийшов пізніше. Вибачте, будь ласка. (Шум у залі)

 Яку перерву на каву? Три хвилини і всі будуть. (Шум у залі)

 Шановні колеги, доброго ранку. Всіх вітаю. Шановні колеги, склад нашого комітету становить 27 народних депутатів. У відповідності до статті 44 Закону "Про комітети Верховної Ради України" засідання комітету є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини від затвердженого Верховною Радою складу його членів. Сьогодні на засіданні присутні 16 народних депутатів. Кворум є. Засідання комітету є повноважним і розпочинаємо сьогоднішню роботу.

Колеги, я нагадую, що в цілях безпеки прямої трансляції на ютуб-каналі комітету не буде. І в разі технічної можливості засідання буде записано та викладено на сайт комітету згодом.

Шановні колеги, сьогодні на засіданні відсутній секретар комітету Дмитро Валерійович Ісаєнко, тому є пропозиція визначити за секретаря сьогоднішнього засідання народного депутата України пана Олександра Качуру. Олександр, не проти? Якщо секретар сьогоднішнього засідання пан Олександр Качура підтримує, то допомогу нам по підрахунку голосів  буде надавати секретаріат, я буду озвучувати.

Пане Олександре, дякую.

Колеги, тоді пропоную прийняти порядок денний засідання комітету за основу і в цілому. Я прошу підтримати і проголосувати.

Хто – за?

Зараз, секундочку.  Пане Максиме... Голосуємо за порядок денний. Максим Саврасов – за. Одноголосно. Рішення прийнято.

Колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. В нас сьогодні єдине питання – це заява Прем'єр-міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича про відставку.

За дорученням Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука до комітету для розгляду надійшла заява Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля про відставку. Відповідно заява подана на розгляд Верховної Ради України 15 липня 2025 року. Я інформую вас, що подання такої заяви Прем'єр-міністром України відповідає положенням частини другої статті 115 Конституції України, частини першої статті 15 Закону України "Про Кабінет Міністрів  України".

Верховна Рада України, керуючись положеннями пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України, вирішує питання про відставку Прем'єр-міністра України.

Також нагадую, що відповідно до положень частин третьої та четвертої статті 15 Закону України "Про Кабінет Міністрів  України" Прем'єр-міністр України звільняється з посади з дня прийняття рішення про його відставку на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Прийняття Верховною Радою України рішення про відставку Прем'єр-міністра України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.

Я прошу зараз до слова Прем'єр-міністра України Дениса Анатолійовича Шмигаля. Будь ласка, вам слово.

ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую.

Шановна Олена Олексіївна, шановні народні депутати члени    комітету, дякую за можливість сьогодні з вами поспілкуватись напередодні, я сподіваюсь, винесення в залу і голосування питання моєї відставки, а також відставки  Кабінету Міністрів України.

Насамперед дякую вам за плідну співпрацю протягом цих дійсно тривалих, важких, історичних років, які випали на нашу з вами долю, на вашу як парламентарів країни, яка знаходиться у війні і на нашу спільну, коли ми спільно з вами долали наслідки COVID. І зі словами вдячності також готовий буду сьогодні з трибуни представити короткий звіт про пророблену, в принципі,  нами спільно з вами роботу, тому що без парламенту уряд не міг би пройти і здолати жодного з тих викликів, які проходить наша країна за останні роки.

Це свідоме рішення моє, якщо говорити про заяву, про відставку. Ми мали розмову з Президентом, ми мали розмову з моїми колегами-урядовцями, ми  мали розмову з  головою фракції, яка сьогодні виконує роль монобільшості. В принципі, попередня розмова про те, що треба посилити Міністерство оборони є вагомим аргументом, і сподіваюсь, що в наступних ітераціях нашого спілкування, нашої співпраці ми будемо про це також говорити.

Але я сьогодні просто не для преси, можливо, хай це буде офрек, аргументую вам своє рішення, тому що ви, очевидно, будете питати, чому і з чим пов'язано. Це пов'язано з дуже об'єктивними речами: країна у війні і треба зосередитись і сконцентруватись на дуже такому вузькому напрямку, який допоможе нам завершити цю війну, звісно ж, бажано нашою перемогою.

Тому це була, в принципі, ключова основа прийняття відповідного рішення і написання відповідної заяви згідно чинного законодавства. Якщо є питання, я готовий відповідати, можливо, і мені, і вам  так буде легше.          

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Денисе Анатолійовичу, за щирість передусім.

Шановні колеги, в нас відповідно до Закону про комітети здійснюється аудіозапис засідання, ведеться стенограма. Тому для протоколу:  перед тим, як зараз ви будете задавати запитання, будь ласка, представляйтесь.

І чи бажають члени комітету виступити чи задати питання? Бачила першу підняту руку. Будь ласка,  пан Саврасов.

САВРАСОВ М.В. Максим Саврасов, "Європейська солідарність". Пане Денисе, скажіть, будь ласка,  у вас є така зараз можливість написати заяву, а як ви відноситесь до того, що у військових з 2022 року такої можливості немає? Ваше відношення до демобілізації?

Дякую.

ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. По-перше, згідно чинного законодавства демобілізація у воєнний час неможлива, це закон. Зміна закону, звісно ж, вимагає рішення парламенту, тобто це наша спільна відповідальність, якщо ми говоримо про політику. Але демобілізація в час війни, історія не знає прикладів демобілізації під час війни.

Звісно ж,  треба  працювати, ми неодноразово про це говорили і протягом всього цього періоду війни ми говоримо з Генштабом, з військовими про організацію якісних ротацій для того, щоб військові могли хоча би відпочити. І це ключовий пріоритет, який необхідно запровадити. Демобілізувати армію в час війни – це, звісно ж, я вважаю, пряма загроза існуванню нашої країни і нашій національній безпеці. Така моя пряма відповідь.

ГОЛОВУЮЧА. Пані Лариса Білозір.

БІЛОЗІР Л.М. Денис Анатолійович, я думаю, що ми тут з ваших слів зрозуміли і зі ЗМІ зрозуміли, і з інсайдерської інформації, що скоріш за все Президент подасть вашу кандидатуру як міністра оборони. Це, як би, викликає надію, тому що ми знаємо, що ви системна людина, я думаю, що той хаос, який відбувається у Міністерстві оборони, ви все ж таки подолаєте і систематизуєте роботу найбільш такого ключового міністерства в період війни.

І в мене одразу  таке прохання. Я спілкуюсь з депутатами, я спілкуюсь з колегами з групи "Довіри", які постійно, зокрема, мій батько народний депутат Микола Кучер постійно їздить на фронт, кожен тиждень. І він говорить про  те, що ми  дійсно зараз програємо у плані підготовки дронів,  технологічних якихось речей, і тут якраз оці централізовані органи, спецзв'язок, міністерство не справляються з забезпеченням дронами та інших засобів. І дуже важливо, коли Президент мав  промову 10 пунктів Плану перемоги, він говорив про те, що потрібно передати кошти частинам,  сьогодні це 10 відсотків ПДФО.

Я вас дуже прошу, хоча би... є, там були правки різні: 50 відсотків – фракція "ЄС", ми пропонували 20 відсотків. Ті кошти треба віддати на місця, вони більш оперативніші, вони швидше це зможуть зробити, вони розуміють свої потреби.

Я вас дуже прошу зробити все для того, щоби все ж таки обіцянка Президента була виконана, не підставляти його і передати ці кошти, хоча би 20 відсотків як мінімум на частини. Я дуже вас прошу, ну, врахувати і вивчити це питання.

Дякую.

ШМИГАЛЬ Д.А.  Дякую дуже.

Я постараюся швидко, але це важливе питання.

Перше. Ми прийняли рішення і частину коштів ось в тих змінах до бюджету, які зараз в парламенті, віддаємо Міністерству оборони на закупівлю дронів, Агентство буде закуповувати для ЗСУ. Друга частина залишається в Держспецзв'язку до кінця року для закупівлі дронів для всіх сил безпеки, тобто СБУ, ГУР, ну, і так далі, тобто всі, хто роблять спеціальні операції і окремо від ЗСУ, хоча це іде в координації. Це перший важливий момент, він впорядкує те, що ми запроваджуємо далі змін Мінцифри, запроваджуємо замість програми "Бонус Плюс", в її розвиток PlayMarket, уже він готовий, зараз тестується в окремих частинах, далі він буде запроваджений для всього фронту, коли набрані бали не будуть очікувати військові частини, а вони будуть заходити в закриту application і на бали набирати собі те, що їм потрібно, там термін доставки – до одного тижня має бути, відповідно це буде пряма робота з виробниками, держава буде лише оплачувати кошти, а на зароблені бали частини будуть забирати, це розблокує ось цю програму, де вже накопичилась певна кількість бонусів, які частини відкладали, щоби купити собі не лише дрони, а там іншу військову техніку, ми таку можливість відкриваємо.

Третє. Військовим частинам ми надали зараз уже з чотирьох джерел. Перше – 10 відсотків ПДФО мають військові частини. Друге - ми окремо надали на лінію дронів, це ті частини, які вибудовують лінію дронів, там порядку семи мільярдів зараз є на залишку постійному, який ми там поновлюємо. Третє – ми надали окрему субвенцію військовим частинам і плюс, за  дорученням Президента, за дорученням Ставки, надали також щомісячно 27 мільйонів кожній військовій частині.

Станом, в принципі, там і на зараз,  і на постійне, я щотижнево відслідковую сам особисто стан справ з фінансовим забезпеченням кожної бригади, станом на зараз, як і в принципі, останніх пів року, незнижуваний залишок коштів в бригадах, прямо в бригадах, ті кошти,  якими вони можуть розпоряджатись, порядку 20 мільйонів гривень, це дуже великий залишок. І в кожній бригаді я особисто їжджу в бригади,  їжджу також на фронт, говорю з комбригами. У них є гроші на рахунках,  вони звісно ж там тратять їх вперед,  закуповувати ми постановою дозволили практично все, що вони хочуть, тобто це кошти комбригів, там починаючи від електропилок і закінчуючи дронами, запчастинами до дронів, до автомобілів, все купується. Звісно, ми говорили про те, що цю суму можливо збільшити. Ми зараз дивимось, бо є бригади, які ефективно використовують, є які не дуже ефективно і там просто наростає цей залишок, а вони не встигають витрати ці кошти. По різних причинах, менеджмент, не знаю, немає потреби окремої в окремих бригадах.

БІЛОЗІР Л.М. Є така постанова про використання...

ШМИГАЛЬ Д.А.  Ми по постанові подивимось.

В деяких бригадах треба з 27 мільйонів, просили  мене хлопці, що їм би добре було 50. Тобто ми зараз подивимось і цю субвенцію можливо відрегулюємо. Великі бригади, в яких великі потреби, можливо, ми їм збільшимо кількість цих коштів, опрацюємо це з Міноборони і з Кабміном. Тому в принципі ми цю проблематику бачимо, я її теж чую напряму від комбригів і ми розуміємо, як рухатися далі, щоб дати хлопцям трохи більше ну такої, ну вдихнути більше повітря там і мобільності. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Дмитро Микиша.

МИКИША Д.С. Дякую.

Денис Анатолійович, ви чудово знаєте, що з нашого комітету вийшов законопроект 9559-д, який якраз направлений на те, щоб місцеве самоврядування могло офіційно і легально допомагати Збройним Силам оборони і в принципі всьому сектору безпеки і оборони. На жаль, так сталось, що більше року даний законопроект не підписується Президентом, хоча в принципі і його проходження було, скажемо так, не гладким і були дуже великі перепони, в тому числі і політичні. У мене до вас питання і як до прем’єра діючого і це, мабуть, як питання в рамках звіту і, в принципі, як майбутнього міністра оборони потенційно. Скажіть, будь ласка, що ви робили, бо це ж додаткові кошти на Збройні Сили, що ви робили для того, щоб лобіювати сам проєкт і в принципі зараз підписання? Бо ви мали доступ до Президента України. І що ви будете і як ви будете робити, щоб зрештою цей законопроект був підписаний і наш сектор безпеки і оборони отримав додаткові десятки мільярдів гривень?

Дякую.

ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Звісно ж, і політично, і принципово дуже важливо, щоб місцеве самоврядування приймало безпосередню участь, тому що якщо Україна не буде об'єднана і синхронізована заради нашої перемоги, ми не переможемо. Тому всі кошти вільні, а може, навіть і не вільні, можливо навіть треба перенаправляти, які є у місцевого самоврядування, мають бути направлені на потреби Збройних Сил, на потреби фронту. Тому, звісно ж, принцип я абсолютно підтримую і як Прем'єр-міністр, який сьогодні з вами говорить, ще поки що, і як в майбутньому, сподіваюсь, якщо буде воля Президента і парламенту, як міністр оборони звісно ж буду підтримувати фінансування місцевим самоврядуванням потреби Збройних Сил. Це важливо. Це перша частина.

Друга частина. Дуже важливо, щоб місцеве самоврядування не почало створювати приватні армії. Ну тобто цей закон, очевидно, буде вимагати певної підзаконки, певного врегулювання. Тут треба буде спільно попрацювати. Я об'єктивно зараз кажу про ризик того, щоб кожна громада не почала фінансувати свій підрозділ, там, ТРО або якусь окрему бригаду, яка стане в фінансову залежність, тому що багатші громади зможуть фінансувати більше і більше впливати на Збройні Сили, менш спроможні громади не будуть мати такої змоги. Держава може, скажемо так, почати конкурувати з місцевим самоврядуванням за фінансування Збройних Сил. Є в цьому певний ризик. Звичайно, треба ці речі дуже уважно врегулювати, але в принципі це робити обов'язково треба.

В чому ми, я вважаю, сьогодні можемо отримати перевагу, це, власне, в фінансуванні безпосередньо солдатів. В Росії чому люди, які мобілізуються або підписують контракт, отримують більше коштів? Тому що держава Росія дає менше, ніж дає держава Україна, з точки зору зарплати,  але їхні ось ці області, краї, громади дають доволі великі доплати. Відповідно людина, яка підписалась під контрактом або мобілізувалась, отримує коштів там значний пакет: там від 3 до 8 тисяч доларів. Відповідно, якщо наше місцеве самоврядування готове взяти на себе частину фінансів безпосередньо для воїнів, це би було, очевидно, хорошим рішенням. Тому давайте просто разом подивимося, як ці речі зробити коректно. Зробимо їх коректно, щоб не було ризиків національній безпеці.

Дякую.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Так, так. Я думаю, на сьогодні  це є одне із величезних питань.

Будь ласка, пан Антон Яценко, а потім пан Віталій Войцехівський.

ЯЦЕНКО А.В. Дякую.

Шановний пане Прем'єре, я сподіваюся, в майбутньому ви, пишуть, будете міністром оборони. Я хотів підняти питання з приводу протимінної діяльності. В Законі про протимінну діяльність є окремий напрям – це інформування населення. Як ви знаєте, що 1 тисяча 300 людей, цивільних людей постраждали від мін сьогодні, біля 300 загиблих і багато дітей серед них. Але, на жаль, сьогодні є всі ваші доручення як Прем’єра, є рішення уповноваженого органу, при Міноборони я маю на увазі який, утворити інформаційний такий хаб, щоб він інформував повністю, багаторівневий, людей, населення. Але… і це є ваше доручення, до речі, 2 місяці тому ви підписали, але це ніяк не підкріплено сьогодні ні організаційно, ні фінансово.

Є ентузіасти, от Центр гуманітарного розмінування щось бореться, Центр протимінної діяльності. От я як голова об'єднання "Гуманітарне розмінування" депутатського міжфракційного, але ще раз кажу, що сьогодні жодної копійки і жодних заходів, крім паперових, на папері, не здійснено. А ми спостерігаємо щодня, що збільшується кількість "шахедів", той там підірвався, той грибник, той… дитина щось знайшла.

Тому я би вас просив, чи можливо, щоб ви організували таку нараду, може, як уже в якості міністра оборони, щоб все ж таки це питання з мертвої точки було зрушено.

Дякую.

ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую.

Проводили такі наради, ви абсолютно правильно зазначили, є велика кількість вже і доручень, і дійсно нарад і протоколів і по протимінній діяльності, і по Центру гуманітарного розмінування, який ми там спільно створювали. Окремо ДСНС утворило дуже хорошу структуру стосовно розмінування і протимінної діяльності. Звісно, що будемо далі посилювати. Звісно, підтримую вашу пропозицію, ідею провести спільну нараду між міністерством, або міністерствами, тому що це треба брати декілька міністерств: Міністерство внутрішніх справ, Міноборони, Мінекономіки - як гуманітарне розмінування аграрних територій. І відповідно, якщо депутати зініціюють таку зустріч, я думаю, за тиждень-два я буду готовий...

ЯЦЕНКО А.В.  Я до вас звернуся тоді з листом відповідним офіційно.

ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Домовилися.

ЯЦЕНКО А.В.  Дякую.

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Пане Денисе, вітаю вас. Я задам питання, може воно на перший погляд здасться не таке вже актуальне, але…

ГОЛОВУЮЧА. Прошу вибачення. Представтеся, будь ласка, для протоколу.

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Віталій Войцехівський, 197 округ, Черкащина. Я вам розповім на прикладі Золотоноші, в якій я проживаю. Майно Військторга. Ще будучи міським головою я звертався до різних міністрів оборони, щоб ним якось розпорядитися. Сьогодні в Золотоноші кілька магазинів, колишній готель, колишня їдальня - все це колишнє, напіврозвалені стоять і несуть вже конкретну загрозу, не те, що не служать обороні. Але вони знаходяться на центральній вулиці. Місцевий, не місцевий бізнес, якщо не може по закону купити, може взяти в оренду. І таких міст в Україні, ми робили аналіз, кілька десятків. Це теж якась копійка могла би поступити в бюджет. Чи є у вас плани зайнятися або дати доручення зайнятися і цим питанням? Повірте, це гроші насправді у підсумку будуть не такі вже й маленькі. І знову ж таки, по місту ідуть люди, питають: "Чиє майно? Міністерства оборони. Оце такий господар, оце у нас така армія". Знаєте, імідж страждає і міністерства, і армії також.

Дякую.

ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую.

З часів Резнікова ми провели не одну дискусію стосовно ось цього сорому, який у нас відбувається, але ми не знайшли, на жаль, ну може погано шукали, рішення як відкрити можливість продавати військове майно у час війни без загрози того, що хтось продасть неконтрольовано щось потрібне і важливе. Ну розумієте, тобто  ми… неможливо взяти одиночно, там от цей магазин продаємо, а цей не продаємо, а цю військову частину, ну тобто є ризик того, що може крізь пальці щось витекти, тому в принципі мораторій нам здолати не вдалося. Давайте ще раз підійдемо, зробимо підхід до цього снаряду, можливо ми найдемо рішення, як без ризику втрати реально військового майна непрофільне майно передати фонду і приватизувати. Тобто через електронні аукціони це швидко і це, я впевнений, можна знайти рішення, просто треба сісти і ним позайматися.

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О.  Вибачте. Ми сьогодні все боїмося, що хтось на цьому наживеться, але сьогодні це майно не несе ніякої користі, а вже несе загрозу. Розумієте?

ШМИГАЛЬ Д.А.  Я точно не боюся, що хтось наживеться, бо у нас через електронні аукціони ну хай би приватизували і робили там бізнес, під час війни це взагалі прекрасно було б, щоб люди робочі місця створили і податки заплатили. Проблема в тому, що якщо ми з вами не знайдемо ось цього вибіркового підходу, а відкриємо просто можливість продажу військового майна, то, повірте, що там на низькому старті стоїть багато того, що ми з вами не бачимо, а що теоретично державі потрібно. Потім будемо доганяти і казати: "Що ми наробили?" Треба очевидно зробити якусь інвентаризацію і можливо постановою Верховної Ради зробити якийсь окремий підхід до якогось переліку індивідуального, можливо так буде правильно. Давайте разом подивимося. Я не проти цього.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Олександр Качура.

КАЧУРА О.А. Олександр Качура. Я коротко просто тут констатую факт того, що з понад 40-а споруд оборонних,  які у нас на Сумщині були збудовані підрядниками, гроші, які виділяли, прийняла близько чотирьох ДССТ. Я кажу вам не абсолютні цифри. Тобто це майже 10 відсотків. Якщо ви їхали, то, наприклад, в Тернах там по актах ці споруди збудовані, там насправді по пояс, "зуби дракона" валяються от так от просто купою і валяється арматура. Підрядники чесно кажуть, що таке завдання було – збудувати такої якості. Тому тут...

ШМИГАЛЬ Д.А. Давайте сюди цих підрядників...

КАЧУРА О.А. Зараз, дивіться… Ні, сюди їх не треба. Це вже пізно, коли вони вже гроші заробили, тобто зараз уже за моєю заявою Служба безпеки України цим займається. За моєму заявою НАБУ займається в частині губернатора колишнього, тобто цим уже хай займаються правоохоронні органи. Просто до мене надходять звернення від військових, тому що це... я розумію, що війна змінюється, але ці були споруди виконані неякісно. Я прошу вас, якщо ви сьогодні займете посаду міністра оборони, зробити так, щоб, дійсно,  Державна служба спеціального транспорту побудувала якісні обороні споруди і це більше не повторювалося, винні понесли покарання, ті, які вкрали абсолютно гроші на здоров'ї, на житті і на майбутньому дітей  Сумщини і взагалі всієї країни.

Дякую.

ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую.

На сто відсотків з вами згідний і в тих випадках, де є ось ця ганьба, звичайно, там має бути найжорсткіше покарання. Безсумнівно, для мене це біль  не менше ніж для вас, тому що ми як держава виділили величезні гроші, 39 мільярдів, ми, чесно кажучи, через себе всі разом, і парламент, і уряд перекрутили, щоб дати ці гроші, і там, де вони використані було неналежно, де ми втратили території через такий підхід, люди мають бути покарані. Я на мільйон процентів з вами згідний.

ГОЛОВУЮЧА. Шановний Денисе Анатолійовичу, я хочу подякувати за таку щиру і відверту розмову, відповіді на всі питання, які задавали члени нашого комітету, сто відсотків запитань, які сьогодні були до вас, вони стосуються сектору безпеки і оборони. І всі ми чудово розуміємо, що на сьогодні немає нічого найважливішого для України, для нашої держави, ніж здобувати перемогу на всіх ділянках, які дотичні до того, щоб забезпечувати наші сили оборони і безпеки всім необхідним. У нас з урядом, який ви очолювали, мені здається, були різні, скажімо так, відносини, були позитивні  речі, були ті речі, які не вдалося спільно дотиснути, тому дуже би хотілося в наше майбутнє взяти тільки позитивний досвід. Мені здається, що гарний приклад наш євроінтеграційний шлях як парламент і уряд виборював, скажімо, кандидатство в членство Європейського Союзу. Мені особисто би дуже хотілося, щоб були у нас зараз відкриті перемовини саме за уряду Дениса Шмигаля, який очолював і зробив дуже багато для того, щоб Україна стала європейською сучасною державою, але я впевнена, що попереду в нас дуже і дуже багато важливих речей, які ми будемо робити спільно.

Я би дуже хотіла, щоб завжди на запрошення нашого комітету ви в якості нового міністра оборони завжди приходили, відповідали на запитання, шукали шляхи вирішення тих проблем, які точно є в порядку денному наших депутатів. І я впевнена, що спільно ми зможемо зробити ще дуже багато корисних речей, ефективно, швидко, те, як цього потребують виклики часу.

Колеги, ми зараз… Дякуємо вам від усього нашого комітету.

Ми завершили зараз обговорення. Я ставлю на голосування пропозицію… Для протоколу: 20 присутніх.

МАЛЮГА А.В. Олена Олексіївна, 20 присутніх в залі на засіданні. Для позитивного прийняття рішення треба 11 голосів "за".

ГОЛОВУЮЧА. 20 присутніх. Для прийняття позитивного рішення 11 – за.

Колеги, я ставлю на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України прийняти відставку Прем'єр-міністр України Дениса Шмигаля.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 15 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" доручити народним депутатам України членам комітету розробити і внести на розгляд Верховної Ради  України відповідний проект постанови.

Доповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради  України при розгляді даного питання прошу визначити мене як голову комітету.

Я прошу підтримати і проголосувати. Хто – за?

19 – за.

Хто – проти? Хто – утримався?

1 – утримався.

Колеги, рішення прийнято.

Шановні колеги, впродовж 10 хвилин після засідання комітету проект постанови буде завантажено для підписання до системи СЕДО і на підписання буде надано до 10 хвилин. В разі бажання прошу долучитися до підписання.

Колеги, переходимо до швидкої рубрики "Різне". Чи є в когось заяви, оголошення?

Якщо немає, оголошую засідання комітету закритим. Денисе Анатолійовичу, дякуємо вам.