СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань організації державної влади, місцевого самоврядування,

регіонального розвитку та містобудування

17 липня 2025 року

Веде засідання голова комітету ШУЛЯК О.О.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги, доброго ранку! Чекаємо, пане Романе.

Доброго ранку, ще раз. Рада всіх бачити. Розпочинаємо вчасно.

Склад нашого комітету становить 27 народних депутатів. У відповідності до статті 44 Закону "Про комітети Верховної Ради  України" засідання комітету є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини від затвердженого Верховною Радою  складу його членів.

На засіданні присутні 14 народних депутатів. Кворум є. Засідання комітету є повноважним, і розпочинаємо наше засідання.

Колеги, я нагадую, що в цілях безпеки прямої трансляції на ютуб-каналі комітету не буде. І в разі технічної можливості засідання буде записано і викладено на сайт комітету згодом.

Шановні колеги, в нас на засіданні сьогодні відсутній секретар комітету Дмитро Валерійович Ісаєнко,  тому є пропозиція визначити секретаря сьогоднішнього засідання народного депутата України Володимира Іванова. Немає заперечень?

Якщо немає заперечень і секретар сьогоднішнього засідання народний депутат Володимир Іванов то допомогу нам по підрахунку голосів буде надавати сектераріат, і я буду озвучувати. Є спільна згода? Є.

Шановні колеги, пропоную прийняти порядок денний засідання за основу і в цілому. До нас доєднався ще один народний депутат. 15 нас.

Тому, колеги, приймаємо порядок денний засідання комітету за основу і в цілому. Прошу… (Шум у залі) Пане Ігоре, в нас кворум 14, зараз присутньо 15. Кворум є. Повноважне засідання.

Будь ласка, переходимо до голосування за порядок денний за основу та в цілому. Колеги, хто – за?

Одноголосно. Рішення прийнято.

Колеги, в нас сьогодні на розгляді єдине питання порядку денного: про подання Президента України Зеленського Володимира Олександровича про призначення Свириденко Юлії Анатоліївни Прем'єр-міністром України.

За доручення Голови Верховної Ради  України Руслана Стефанчука до комітету для розгляду надійшло подання Президента  України Володимира Зеленського, яке було внесено за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", яка згідно з частиною десятою статті 83 Конституції України має право коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України дев'ятого скликання, про призначення Свириденко Юлії Анатоліївни на посаду Прем'єр-міністра України.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги, доброго ранку! Чекаємо, пане Романе.

Доброго ранку, ще раз. Рада всіх бачити. Розпочинаємо вчасно.

Склад нашого комітету становить 27 народних депутатів. У відповідності до статті 44 Закону "Про комітети Верховної Ради  України" засідання комітету є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини від затвердженого Верховною Радою  складу його членів.

На засіданні присутні 14 народних депутатів. Кворум є. Засідання комітету є повноважним, і розпочинаємо наше засідання.

Колеги, я нагадую, що в цілях безпеки прямої трансляції на ютуб-каналі комітету не буде. І в разі технічної можливості засідання буде записано і викладено на сайт комітету згодом.

Шановні колеги, в нас на засіданні сьогодні відсутній секретар комітету Дмитро Валерійович Ісаєнко,  тому є пропозиція визначити секретаря сьогоднішнього засідання народного депутата України Володимира Іванова. Немає заперечень?

Якщо немає заперечень і секретар сьогоднішнього засідання народний депутат Володимир Іванов то допомогу нам по підрахунку голосів буде надавати сектераріат, і я буду озвучувати. Є спільна згода? Є.

Шановні колеги, пропоную прийняти порядок денний засідання за основу і в цілому. До нас доєднався ще один народний депутат. 15 нас.

Тому, колеги, приймаємо порядок денний засідання комітету за основу і в цілому. Прошу… (Шум у залі) Пане Ігоре, в нас кворум 14, зараз присутньо 15. Кворум є. Повноважне засідання.

Будь ласка, переходимо до голосування за порядок денний за основу та в цілому. Колеги, хто – за?

Одноголосно. Рішення прийнято.

Колеги, в нас сьогодні на розгляді єдине питання порядку денного: про подання Президента України Зеленського Володимира Олександровича про призначення Свириденко Юлії Анатоліївни Прем'єр-міністром України.

За доручення Голови Верховної Ради  України Руслана Стефанчука до комітету для розгляду надійшло подання Президента  України Володимира Зеленського, яке було внесено за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", яка згідно з частиною десятою статті 83 Конституції України має право коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України дев'ятого скликання, про призначення Свириденко Юлії Анатоліївни на посаду Прем'єр-міністра України.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить вирішення питання про призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра України.

Я прошу до слова Представника Президента у Верховній Раді Михайлюк Галину Олегівну. Будь ласка, пані Галино, представляйте подання голови держави.

 

МИХАЙЛЮК Г.О. Шановна пані голово, шановні колеги, сьогодні я уповноважена Президентом України представити подання про призначення Прем'єр-міністра України. Так відповідно до пункту 9 частини першої статті 106, частини другої, третьої статті 114 Конституції України за пропозицією депутатської фракції "Слуга народу", яка згідно з частиною дев'ятою статті 83 Основного закону України має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України дев'ятого скликання внесено відповідне подання про призначення Свириденко Юлії Анатоліївни на посаду Прем'єр-міністра України.

Юлія Анатоліївна є уродженкою північної України. Рівень її освіти цілком дозволяє здійснювати ефективне управління Кабінетом Міністрів України. Вона отримала повну вищу освіту в Київському національному торгівельно-економічному університеті, де здобула ступінь магістра за спеціальністю "Менеджмент антимонопольної діяльності" з відзнакою.

Юлія Анатоліївна розпочала свою трудову діяльність у 2008 році у приватному секторі. З 2015 по 2018 рік обіймала керівні посади у Чернігівській обласній державній адміністрації, очолювала Департамент економічного розвитку, працювала першим заступником голови ОДА та також виконувала обов'язки голови Чернігівської обласної державної адміністрації.

У 2019 році розпочала свою діяльність в Кабінеті Міністрів України, де була призначена заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а в 20-му році першим заступником міністра. З грудня 20-го року по листопад 21-го обіймала посаду заступника керівника Офісу Президента України. З 4 листопада 25-го року... обіймала посаду Першого віце-прем'єр-міністра України – міністра економіки, на якій продемонструвала високу результативність та ефективність.

Юлія Анатоліївна є фахівцем високого рівня, яка професійно та інституційно зростає, користується авторитетом у бізнес-середовищі та публічній службі. 

Отже, запропонована Президентом України кандидатура повністю відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про Кабінет Міністрів  України" та викликам економіки України в період воєнного стану.

Окрім того, на неї не поширюються обмеження, передбачені законом, вона не має судимості, не накладалися адміністративні стягнення за вчинення правопорушень, пов'язані з корупцією, вона не має заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини.

З огляду на значний практичний досвід та високий професіоналізм Юлії Анатоліївни, а також бездоганну ділову репутацію, Президент України, підтримуючи запропоновану депутатською фракцією "Слуга народу", яка має право коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, звертається до парламенту дев'ятого скликання з проханням затвердити її кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра України.

Колеги, від імені Президента України прошу підтримати дане подання.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Галино.

До нашого засідання доєдналися панове Максим Саврасов, Андрій Клочко, Аліна Загоруйко, 18 народних депутатів зараз на засіданні. Я зараз передаю слово кандидату на посаду Прем'єр-міністра України. Пані Свириденко Юлія Анатоліївна, будь ласка.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую дуже.

По-перше, я хочу сказати, що ми з більшістю з вас працюємо, тому що  в уряді  я, дійсно, працюю з кінця 21-го року, і ми з вами перетинаємося по основним нашим... по реалізації основних наших політик. Якщо в цілому дуже швидко характеризувати курс, який ми продовжимо, я сподіваюсь як новий уряд, насправді ціль, задачі це будуть більш самодостатніми в плані забезпечення зброєю власного виробництва, самодостатніми в частині економічних питань, і, звичайно, не втратити і не забути всіх, хто потребує спеціальної опіки, я маю на увазі якісну соціальну підтримку.

На сьогоднішній день ми виробляємо і закуповуємо 40 відсотків озброєння власного виробництва. Звичайно, що ми все ще сильно залежні. Є, очевидно, одиниці озброєння, по яким ми не можемо... які ми не можемо забезпечити власними силами. Але насправді досягнути впродовж наступних шести місяців частку українського виробництва в закупівлях ми точно можемо довести до 50 відсотків. Чому? Тому що нам треба виконати план по дронах, нам треба законтрактувати, і  ми розмовляли з Денисом Анатолійовичем як з кандидатом на міністра оборони, це насправді його одна із перших задач – це контракти по перехоплювачах в найближчі дні. І насправді впродовж шести місяців ми можемо підписати перший контракт на українське ППО. Це важливо для  українських… для нас, для української армії.

Із важливих теж ініціатив по обороні – це Defence City, ми її підтримуємо. Звичайно, що ми говорили з депутатами в частині  того, що треба всі ці неузгодженості прибрати, які стосувалися, там ми бачили, як би, як суспільство, частина суспільства відреагувала на деякі норми. Але ідея в Defence City вона закладена абсолютно правильно, і ми будемо це підтримувати.

Якщо ми кажемо  про економіку, ви знаєте, що я опікувалася політикою "Зроблено в Україні", це для мене комплексна політика, яка об'єднує і гранти, і кредити, і іпотечне  кредитування. І взагалі  ідея всієї цієї  політики – це не просто на словах перейти від ресурсної економіки і сировинної до економіки, яка  виробляє товари з доданою вартістю,  якраз оці гранти на переробку це дозволяють робити, кредити, які на переробку або які дає проектне фінансування дозволяє це зробити. Тому я би дуже хотіла, щоб український підприємець залишався в фокусі держави і ми це продовжили.

Якщо ми кажемо про соціальну політику, ви побачите, що кандидат, якого ми пропонуємо, не зовсім із соціальної сфери, і з Галиною Миколаївною Третьяковою як з великим фахівцем у нас були складні дискусії вчора. Але насправді, якщо ми кажемо бюджет, який на сьогоднішній день виділяється на забезпечення соціальних видатків, другий в країні після оборонного. І нам би дуже хотілося розуміти, і мати чіткість в тому, хто є отримувачем допомоги, мати  чіткий реєстр, мати чітке розуміння і подивитися, чи є там теж додатковий ресурс для того, щоб підвищити, зробити так, щоб прожитковий мінімум і мінімальна зарплата відповідали один одному, щоб це не були відірвані поняття, з одного боку, а з іншого, подивитись і передивитись, чи є у нас ресурс, який можна вивільнити теж в цьому напрямку. Тому, власне, і запропонували ми на цю посаду  людину, яка працювала у Міністерстві фінансів, з яким у нас були складні насправді дискусії, я думаю, як у кожного з вас. Це перший заступник міністра фінансів, але з Мінфіном завжди такі дискусії. Його задача – дуже чітко привести у відповідність і подивитись якраз привести реєстри, видатки, зрозуміло, без втрати допомоги тим, хто дійсно її потребує.

Звичайно, у нас були дискусії в частині ветеранської політики. Тому що якщо просто по класиці дивитись, ветеранська політика – це частина соціальної політики. Але політично, я думаю, що це недоцільно зараз об'єднувати з Мінсоцом, і ми мали дискусії з ветеранською спільнотою, вони просять окремого міністра ветеранів, до якого можна звернутись, який може опікуватися цими питаннями.

Але в соціальній політиці, я думаю, що треба і нам, і вам налаштовуватися на те, що метою її було все-таке не розширення, я погано зараз скажу, не розширення великої кількості додаткових соціальних пільг, а все-таки повернення функціональності всім, якщо ми можемо це зробити, фізичної функціональності, і люди мають працювати, і ті, хто не можуть, звичайно, це робити, тільки тим ми і будемо допомагати і опікуватись. Я до того, що дуже треба чітко і обережно дивитися на всі законопроекти, які зараз подаються, де розширюються, розширюються, розширюються пільги. Треба розуміти, як ми розширення пільг будемо фінансувати. Тому що питання дефіциту бюджету –  це все-таки питання зараз номер один стоїть.

Ми розуміємо, як закривати цей рік, ми вже починаємо шукати з міністром фінансів, яким чином ми будемо закривати наступний рік. І я буду просити всіх депутатів нас підтримати в частині реалізації законів Ukraine Facility. Там дуже багато насправді є і на вашому комітеті законів, які нам треба буде реалізувати до кінця року. Тому що Ukraine Facility – це на сьогоднішній день найбільший контриб'ютор в державний бюджет, якщо ми беремо програми МВФ, Світового банку, то Ukraine Facility – номер один.

Тому ось десь, напевно, я вам дуже швидко, але охарактеризувала основні напрями: оборона, економіка, забезпечення соціальних пільг і стандартів, але при тому з обов'язковим розумінням того, що повернення функціональності і той, хто може працювати, має це робити, і у нас насправді ситуація, коли війна триває, і це вже триваюча війна, я думаю, що кожен із вас розраховував, що вона завершиться швидше, у нас насправді опцій, окрім працювати і воювати, немає. І тому отаким простим там слоганам треба зрозуміти, як нам рухатися далі і всі інструменти мають цьому бути підпорядковані. Це якщо дуже швидко.

Якщо потрібно по міністрах, я можу озвучити, тому що в нас зараз такі дискусії були, ще не всі депутати знають, хто кандидати в міністри.

 

_______________. (Не чути)

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Железняка, я так розумію.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги! Дякую, Юлія Анатоліївна.

До на нас на засідання доєдналися пані Лариса Білозір, пан Олександр Качура. У нас відповідно до Закону про комітети здійснюється сьогодні аудіо і відеозапис засідання, ведеться стенограма. Я зараз буду надавати слово, будемо переходити до блоку запитань і прошу всіх представлятися для протоколу.

Будь ласка, пан Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. Дякую. Дякую.

Вячеслав Рубльов, Волинь. Я хочу вас запитати декілька речей.

Перше. Ви наголосили на тому, що будете з комітетом відповідно впроваджувати певні рішення, через наш комітет працювати, я думаю, нам би всім хотілося частіше зустрічатися з Прем'єр-міністром. На жаль, з Денисом Шмигалем у нас так не виходило, тільки на фракцію коли його вже приводили, а я думаю, що з вами ми вибудуємо діалог досить конструктивний. Це перше.

Друге. Ви не зупинилися на освіті. На освіті, я б хотів би почути, тому що, коли ми часто спілкуємося в регіонах, особливо ці реформи щодо шкільної освіти, ми їх вважаємо в певній мірі шкідливими в сьогоднішній час, і щодо реформи вищих навчальних закладів, їхнє об'єднання. Тобто це великий пласт людей, великий пласт і тих, хто служить, і тих, хто працює, турбуючись за своїх дітей, повинні розуміти, що відбувається, чи будуть школи в їхніх місцях проживання, чи будуть вищі навчальні заклади,  чи їм треба буде, на жаль, підтримувати цю тенденцію, що дуже багато дітей виїздить з України. Я б хотів би, щоб наші діти залишалися і вчилися тут у вищих навчальних закладах.

Дякую наразі.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую вам. Вчора це обговорювали разом з  і Оксеном,  і з Михайлом Федоровим.  Ми під так званий скандальний наказ, як його деякі ЗМІ назвали, 1112, він буде скасований. Так, щоб було розуміння, і звичайно, що задача для міністра освіти провести нормальну комунікацію з депутатами, пояснити логіку, але ми цей наказ, який стосується дистанційного навчання, скасуємо. Я думаю, що завтра ми це зробимо.

Що стосується освіти шкільної. Звичайно, що там де є, там де дозволяє безпекова умова, треба виходити в офлайн освіту. Це очевидно. Я так дуже швидко.

Те, що стосується профтехосвіти. Є велика задача долучати бізнес, і є закони, і я буду просити, щоб його підтримали, щоб бізнес долучався до так званих наглядових рад, які створюються при профтехучилищах, для того щоб бізнес мав можливість впливати на навчальні плани. Тому що відбувається таким чином, що в нас ринок праці, я про це завжди кажу, він відірваний від навчальних планів і навпаки, тобто в нас так зване структурне безробіття, воно далі продовжується, коли є люди з навиками, які не відповідають вимогам ринку праці. І звичайно, що активна долученість бізнесу до цих процесів може допомогти.

Що стосується вищих навчальних закладів, я знаю, що це складна сенситивна тема. Думаю, що будемо разом сідати і говорити разом з Федоровим, який взяв вчора і підтвердив, що ще раз як міністр, як віцепрем’єр, він,  до речі, буде першим віцепрем’єром, я сподіваюсь, він буде координувати в тому числі питання освіти, і ми разом з вами сядемо і проговоримо по вищим навчальним закладам. Тому що насправді оця історія, де гроші ходять за абітурієнтами, вона абсолютно правильна, вона життєздатна і вона дійсно може показати, і ми передивимось розподіл між вищими навчальними закладами, більш об’єктивно його побачимо. Але я розумію, що об’єднання університетів, вищих навчальних закладів викликало бурю емоцій, і це теж очевидно, але чи доцільно, чи недоцільно це робити, давайте разом поговоримо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Будь ласка, пан Дмитро Чорний.

 

ЧОРНИЙ Д.С. Дмитро Чорний, Дніпропетровщина.

Шановна Юлія Анатоліївна, напевно, що вперше в Україні відбувається зміна уряду без конфліктів, без претензій попередника до наступника, і це дуже позитивна, вважаю, історія для парламенту. Розумію, що Україна і її перемога в цій війні є пріоритетною для всіх нас, і ваше висування це фактично є від монобільшості і від "Слуги народу". Але парламент це не лише "Слуга народу", це також іще і частина фракцій і груп, і я хотів би задати питання, дуже часто лунає з трибуни, про уряд національного єднання, національного порятунку. Яким чином ви плануєте налагоджувати роботу з іншими групами і фракціями, не з монобільшістю, а і з іншими, щоб дійсно пріоритет України, перемоги та національного єднання, він залишався на першому місці?

Дякую.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Я буду пропонувати насправді і вже на всіх площадках, де ми сьогодні спілкуємося з депутатами, пропонувати вашу активну залученість до реалізації тих цілей і задач, які перед нами стоять. Я поясню дуже просто. Насправді ми всі розуміємо, що на цьому етапі у нас, як і у приватного сектору, є велика проблема з залученістю фахових менеджерів, ресурсів для реалізації складних задач. Перед нами стоїть задача і я з нею до вас прийду – це все-таки пришвидшена приватизація по тих об'єктах, які досі перебувають у власності держави. Я до вас прийду все рівно з великою і складною задачею по дерегуляції, тому що насправді все, що ми могли зробити урядом по скасуванню відомчих наказів, ми це зробили, далі це просто рівень законів. Нам точно буде треба говорити про фонд відновлення і по великому плану відновлення. Це все великі проекти і треба на них дивитися як на проєкти, де є проєктні менеджери і де є люди, які готові деліверіть по цих проєктах і мати результати.

Зрозуміло, що є уряд, є міністри, є заступники міністрів, але під всі ці проєкти бажано мати команди, які будуть допомагати нам їх реалізовувати. Якщо ви  готові долучатися до цих речей: оборонка, економічні ініціативи,  ми раді вітати, тому що нам, дійсно, я кажу дуже відверто, нам потрібні руки, нам потрібні люди, які можуть не тільки генерувати ідеї і стратегії, я кажу дуже відверто, тому що це проблема певна, яка існує. Є люди, які класні ідеї можуть придумувати, але насправді, ви знаєте, якщо ці ідеї не запаковані в конкретні законопроекти або в нормативні акти, ці ідеї вмирають.

Тому, якщо ви готові руками допомагати, я кажу дуже відверто, будь ласка, ми готові. Я обговорювала з Комітетом податковим, з Данилом Олександровичем, наприклад, пільгові умови для прифронтових територій. Точно потрібні умови і для відновлення, особливі, і точно потрібні умови для функціонування бізнесу. Давайте брати це як проєкт, сідати і говорити з профільним міністром, є віцепрем'єр Кулеба, який цим питання має опікуватися. Але я думаю, що це має бути в унісон з тими, хто є фахівцем, хто вже напрацьовує подібні ініціативи, для того щоб воно було узгоджено, скоординовано і швидше реалізовано. Проблема в тому, що в нас немає дуже багато часу на так звану розкачку, нам дуже потрібно швидко... (Не чути) ці проєкти, про які вам кажу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую дуже. Я думаю, що точно представники нашого комітету будуть готові долучатися до різних урядових ініціатив. Мені здається, багато з нас реалізовували складні задачі, але не завжди в нас є стовідсотково позитивна можливість спілкуватися з урядом і ці речі реалізовувати. Тому що, наприклад, станом на зараз, четвертий рік війни, в нас немає навіть рамкового закону про засади відновлення. Ми зараз будемо створювати Фонд відновлення, а що таке відновлення на рівні законодавства, в нас не зафіксовано. Я думаю, що багато членів нашого комітету будуть готові долучитися до речей, які пов'язані з відновленням, з відбудовою, з державним управлінням і з іншими питаннями.

Будь ласка, пан Ігор Васильєв. Потім Лариса Білозір.

 

ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв Ігор, Сумщина. Юлія Анатоліївна, коли ми з вами починали діалог, ще колеги були з Чернігівщини, вашої рідної, щодо саме прифронтових територій, от ми якраз про це і поговоримо. Про що зараз кажу, у нас йде наступ з сумського напрямку, відповідно… чи з курського, відповідно, не маючи жодних стимулів, ні економічних, ні бізнесових, люди потроху виїжджають. Чим менше людей, тим менш потужний цей регіон і менше він має можливостей вистояти для того, щоб не пропустити ворога далі. З іншої сторони, чим більш потужний буде економічно і стабільно цей регіон, тим спокійніше буде в тому числі і в Київській області, і, мабуть, на всій Західній Україні в тому числі.

Яке ваше бачення щодо розвитку цих регіонів? Як там залишати людей і які економічні стимули залучати для того, щоб дійсно люди лишалися? А, можливо, навіть з тих регіонів там Східної України навіть переїздили для цього.

Дякую.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Цей раз по тій ініціативі, про яку я вам казала, по спецрежиму для прифронтових територій. Сумщина, Харківщина, Запоріжжя, Херсон, Чернігівська область, яка не є по суті там прифронтовою, але є прикордонним регіоном і де точно ведення бізнесу складніші й інші з точки зору логістики і з точки зору безпекових ризиків, ніж в інших центральних регіонах. Тому якраз і Олексій Володимирович Кулеба і, я так розумію, Данило Олександрович паралельно, але я сподіваюсь, що буде узгоджений цей концепт, займаються тим, щоб надати спеціальні умови і розробити для функціонування бізнесу і для відновлення.

Якщо ми кажемо про поточні програми, які у нас є, насправді всі вони містять компонент для прифронтових територій, але точно цього недостатньо. Умовно кажучи, є програма "5-7-9" для прифронтових територій, вона містить інші пільгові умови покращення для розуміння того, в яких складних умовах бізнес знаходиться і продовжує працювати. Так само грантова підтримка, вона на інших умовах для прифронтових територій, але якраз вимога часу це комплексний документ або комплексний підхід для прифронтових територій і це точно там, де, я вважаю, є можливість якраз в цьому комітеті це розглянути і прийняти. І я буду просити це насправді.

Там є вже, і ми обговорюємо концептуальні ідеї, просто щоб не було потім пробуксовки в парламенті, я думаю, що вже зараз можна навіть на рівні концептуальних ідей сідати і говорити. Тому що вони, ці ідеї, напрацьовувались не зі стелі, а якраз асоціаціями, з торговельно-промисловими палатами з регіонів, з прифронтових. Вони подавали свої ідеї в частині зменшення податку на прибуток, в частині зменшення земельного податку, хоча це місцевий податок і тому це питання вже до центральної влади, чи можемо ми скомпенсувати його з центрального бюджету для певних громад і територій. Тому ідея в тому, щоб передивитися все-таки і провести перемовини з партнерами, тому що ми розуміємо, що бізнес просить в першу чергу – це податкові пільги.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Будь ласка, Лариса Білозір.

 

БІЛОЗІР Л.М. Лариса Білозір, Вінниччина, депутатська група "Довіра". Шановна Юлія Анатоліївна, я хочу бути з вами відвертою, це моє переконання, і я думаю, що багато депутатів так вважають.

Це величезна буде помилка - об'єднати три міністерства, ми це вже проходили, ми об'єднували Міністерство економіки і МінАПК. В нас МінАПК має бути чи не найголовнішим міністерством, аграрний сектор формує 40 відсотків виручки валютної, великий відсоток експорту продукції і, мені здається, оця оптимізація, вона взагалі робить нас інституційно неспроможними.

Я хочу вам сказати, що в Німеччині Міністерство аграрної політики – це 3 тисячі людей, в Міністерстві економіки 5 тисяч людей. Це ідея була з самого початку, я так розумію, міністра Федорова і вона спричинила те, що більшість міністерств, а саме Міністерство освіти, про яке ми говорили, 200 людей, при такому об'ємі просто є неспроможними формувати підзаконні акти.

Ми сьогодні про це багато говорили. Ми любі закони можемо приймати прекрасні, без підзаконки… я як голова підкомітету по адмінпослугах від Мінсоцу уже 4 роки направляю їм звернення про те, щоб вони підготували підзаконку по послугах, тому що система є, реєстр є, діджиталізація, а так все виписано коряво, що воно не працює. І я вам хочу сказати, що насправді я коли зустрічалася з міністеркою, вони просто, вони не можуть це зробити. Вони кажуть, дайте нам когось там з якихось програм, тому що ми не спроможні це робити.

І те, що ми залишаємо Лісового – це така помилка, це абсолютно слабкий, неспроможний міністр. Всі ті його CDTO і заступники, якщо ми їх не змінимо, керують вони там, він абсолютно нічого не вирішує. Згадайте наші взагалі зустрічі з ним, коли він… ми з ним зустрілися по субвенції освітній, а він каже, міністерство не спроможне і передав слово Сташківу і ні слова не промовив. І ці всі мої зустрічі з ним – він просто мовчить. Керує Завгородній, керує Кузьмічова за кошти,  до речі, DECIDE, 10 мільйонів франків на публічне обговорення, підвищення громадської свідомості і соціальні дослідження фейкові, замість того, щоб давати на укриття. Комітет освіти шість разів визнав їхню діяльність незадовільною.

Дивіться, ми виділили їм 8 мільярдів на укриття, знаєте скільки вони освоїли? Півтора мільярда. Що вони зробили? Вони так повиписували підзаконку, що тільки 8 прикордонних…

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Ларисо, регламент. У нас черга.

 

БІЛОЗІР Л.М. Да. 8 прикордонних областей отримали кошти. Вони абсолютно, міністерство освіти неадекватні. Це буде ваша проблема, тому що така соціальна напруга. І двигають цей Закон про ліцеї. Ми вже відповідно до діючого закону скоротили їх в 4 рази до 2027-го, вони хочуть, щоб взагалі в жодній сільській громаді… І це все за міжнародні гроші.

Я хочу, щоб ви звернули увагу, де вони будують укриття, за 17 кілометрів від фронтової лінії. 10 громад я нарахувала, де вже йдуть бойові зіткнення, іде наступ. Тобто абсолютно неадекватне міністерство і це буде величезна помилка, це буде реально проблема. Вони будуть псувати ваш імідж, вони будуть збільшувати соціальну напругу на місцях. Я вважаю, що це величезна помилка залишити Лісового на його посаді. Навіть якщо ви якийсь там Наказ 1112-й відміните, це нічого не вирішить. Його не поважають, не люблять освітяни і не підтримують.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Ларисо, давайте дамо можливість відповісти. Дякую.

(Загальна дискусія)

Шановні колеги, будь ласка, відповідь Юлії Анатоліївни.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую дуже.

У частині об'єднання міністерств. Насправді, є різний міжнародний досвід, і ви пригадали Німеччину, у них Міністерство економіки, енергетики та навколишнього середовища – це одне міністерство. Ну тобто є абсолютно різні варіанти. В Австрії є сільського господарства, лісового господарства і навколишнього середовища. Тому тут важливо, на цьому етапі і при цій конфігурації, щоб були дуже сильні заступники по напрямках, і ті сильні заступники, які є на сьогоднішній день  у МінАПК, яких ми добре знаємо, вони залишаються на своїх місцях і будуть продовжувати цю роботу.

Те, що стосується Міністерства освіти, я сподіваюся, що міністр буде після роботи, проведеної з ним, більш ефективно працювати і взаємодіяти з вами, але я погоджуюся з тим, що час покаже.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Колеги, дуже швиденько. Будь ласка, пан Микиша, потім Лозинський, Войцехівський, Саврасов і закінчуємо. Добре? Тому що по процедурі нам треба ще документи підписати в СЕДО і передати далі.

Дякую.

 

МИКИША Д.С. Дякую.

Юліє Анатоліївно, вчора ставив питання вже колишньому Прем'єр‑міністру, до вас питання як до майбутньої наступниці його. Ми проголосували такі законопроекти як 9559-д, який говорить про те, що місцеве самоврядування може допомагати Збройним Силам України, загалом сектору безпеки і оборони, і може робити це легально. Саме про матеріальну підтримку. На жаль, вже рік він лежить проголосований, лежить не підписаний у Президента України і досі. Я запитував, ставив питання Денису Анатолійовичу що він робив для цього і що він на посаді міністра оборони буде робити для того, щоб цей законопроект був підписаний. Таке в принципі питання у мене саме і до вас, бо це десятки мільярдів гривень, які будуть від місцевого самоврядування сектору безпеки і оборони.

І вчора почув тезу, одразу, щоб ви її просто не озвучували від Дениса Анатолійовича, що він побоюється, що будуть створені приватні армії. Так от, хочу сказати про те, що діючі Закони про національний спротив і територіальну оборону вже зараз дозволяє закуповувати все те, через що Денис Анатолійович там переживає. А от 9559-д зобов'язує фактично їх передавати сектору безпеки і оборони, тобто навпаки, ми унеможливлюємо цю історію.

І знову ж, якщо він так боявся, це просто вам, щоб ви розуміли ці тези, якщо будуть знову лунати у вашому процесі, якщо ви будете лобіювати його підписання.

Ще про створення приватних армій. Ці Закони про територіальну оборону і національний спротив діють вже багато років, але, на щастя, таких армій створено не було.

Тому у мене до вас питання: що ви саме будете робити для того, щоб допомогти місцевому самоврядуванню допомагати армії, бо це логічно під час війни.

Дякую.

 

СВИТРИДЕНКО Ю.А. …буде чесна відповідь, я не знаю суть цього закону. Давайте я хоча б ознайомлюсь з цією ідеєю, так як міністр оборони добре для мене відомий, то ми обоготворимо і я почую всі ризики, які є, які його хвилюють в частині того, щоб зреалізувати дію закону. Я просто...

 

ГОЛОВУЮЧА. Все почули. Колеги, швиденько буквально. Пан Роман Лозинський, Войцехівський і Максим Саврасов, і ми будемо закінчувати.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Пані Юлія, колеги, у мене один короткий коментар і коротке питання. Щодо коментаря, Роман Лозинський, фракція "Голос". У нас дуже  є багато  питань до уряду, ми досить часто не згідні з різними законопроекти, але моє особисте переконання, що роботи вистачить на всіх і у нас час не для прапорів, не для цих всіх ігор, набору балів і так далі. І в мене просто прохання до вас особисте, користуюсь можливість, комітет, представлення ще перед призначенням. Не бійтесь говорити правду в першу чергу Президенту. Дуже невигідно і дуже важко це робити, я знаю, говоріть правду Керівнику Офісу Президента, кажіть, як є.

Тому що приклад з законопроектом, який згадав Микиша, ми його проводили комітетом, це не була ініціатива Микиші, Лозинського. 305 народних депутатів проголосували, всюди був консенсус, потім з'явилися два міфи, і, на жаль, Денис Анатолійович, на жаль, пан Кулеба не змогли донести просто в чесній розмові, що це десятки мільярдів на оборонку. І в результаті у нас 9559-д рік не підписаний Президентом, Президента качають, купа риторики політичної зайвої замість того, щоб десятки мільярдів йшли офіційно, не буде ніяких приватних армій, нічого не буде. Просто не було дорослої людини, яка сказала: пане Президенте, пане Єрмак, пане такий-то, є ситуація, є якісь зайві інсинуації, давайте ми це припинимо, давайте будемо працювати технократично. Тому що моя особиста думка, я її озвучую, я знаю, що стенограма, я вас дуже шаную як професіонала, реально. Я дуже радий насправді, що у нас жінка голова комітету, жінка уповноваженого представляє і жінка прем'єр, я вважаю, що це, крім професіоналізму, крім всього іншого, це показник, що наша країна рухається в правильному напрямку. Але я дуже прошу не боятись говорити правду і бути чесними в першу чергу між собою всередині своєї команди.

І моє питання стосується Бюро економічної безпеки. На жаль, ми всі діємо в межах і в спосіб (не на жаль, це факт, це Конституція), але, на  жаль, є речі, які дуже сильно підривають довіру і всередині країни, і за кордоном. Чи вважаєте ви помилкою те, відбулося з БЕБом в контексті прийняття рішень урядом, членом якого ви були, але не очолювали? І я дуже прошу вас робити все на чолі уряду за умови, якщо вас призначать, щоб все-таки ми намагалися, як би це сказати правильніше, не підставляти там, де імідж країни, в таких ситуаціях це важливо не менше ніж технократичні рішення.

Дякую.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А.  Давайте в частині БЕБ. По-перше, всі члени уряду мали можливість висловитися і висловилися через голосування. Тобто вони могли підтримати, кожен із членів могли утриматися, могли проголосувати проти, тобто кожен член уряду мав можливість визначитися. Іі ми визначалися після того, як Віце-прем'єр-міністр, міністр європейської інтеграції – міністр юстиції нам довів інформацію, яка була отримана від Служби безпеки, і члени уряду прийняли рішення, кожен насправді, ніякого там тиску на Кабміні не було, і це важливо, ми мали обговорення. І з огляду на ту інформацію, яку ми отримали, я особисто можу сказати за себе, я утрималася від голосування.

Ми відповідний протокол направили на комісію. Ми не зупинили конкурс, конкурс, будь ласка, комісія працює, ми очікуємо від них наступних дій. Тому сказати про те, що ми якимось чином… Давайте, я вам  практично скажу, ми на наступний день, два дні, були на URC в Римі. Ви кажете, що ми імідж якимось чином псуємо через БЕБ, я провела, не знаю, десятки зустрічей з міжнародниками, питання БЕБ, я вам відверто кажу, те, що стосується моїх зустрічей, переді мною не стояли. Питання інші стояли: як ми будемо армію забезпечувати, що в нас відбувається на фронті, як ми будемо бюджет закривати наступний рік –  оці питання стояли, який в нас план по поверненню українців. Тому тут теж треба спокійно до цієї… це робоча ситуація, ми ніяким чином не скасовували конкурс і не мали наміру цього робити, ми в конструктиві.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Юлія.

Будь ласка, пан Войцехівський.

 

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Віталій Войцехівський, Черкащина. Ні для кого не секрет, що сьогодні ми маємо дуже багато людей, які залишилися без своїх домівок, ті, хто в Україні, ми їх називаємо: внутрішньо переміщені особи. Я дуже швидко постараюся. І є мільйони людей за кордоном. Юлія Анатоліївна, от ви сказали гарну фразу: є Міністерство ветеранів, хоча це соціальна політика, і є в нас люди, які без домівок. З досвіду,  я входу в тимчасову спеціальну комісію, яка займається питаннями внутрішньо переміщених осіб,  для Міністерства розвитку громад питання переселенців – 25-е питання. Ми знаємо гарні презентації, ми бачимо гарні діаграми. Ми не бачимо конкретики і не бачимо оперативних дій. Сьогодні ті люди, які знаходяться за кордоном, Мінєдності приєднується до Мінсоцполітики, от при всій повазі до майбутнього можливого міністра, він, ну, в цьому питанні йому прийдеться ще потратити час, щоби в нього вникнути.

Є така пропозиція: провести окрему нараду з нашою тимчасовою комісією, розглянути питання, створити на якийсь час міністерство, умовна назва: людського капіталу, яке би опікувалося...  

 

ГОЛОВУЮЧА.  Так це ми вже ідемо в таку дискусію, ми будемо просити зустрічей із комітетом і з ТСК, зараз пані Юлія відповість, тому що ми зараз дискутувати про окремі міністерства не можемо. Так, дякую.

 

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Я все, на цьому закінчую. І просто озвучив це питання, щоб воно у вас було.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую дуже. Точно правильне і нагальне питання. Ми теж всередині обговорювали. Розуміння того, що в ситуації, коли ми хочемо скоротити видатки і пробрати дублюючі функції, і оптимізувати всередині Кабмін, говорити про створення нового міністерства, на жаль, я думаю, ну, недоречно.

Але я буду говорити з Олексієм Володимировичем Кулебою, я думаю, що точно, якщо здебільшого це питання,  пов'язані із забезпеченням житлом, має бути хоча б один профільний зам, який займається виключно...

 

ГОЛОВУЮЧА. Наче і є зами.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Ну, я думаю, що...

 

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Якби організувати зустріч по одному цьому питанню, було би дуже... 

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Давайте обговоримо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що ми зробимо окремі зустрічі.

 

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О.  Олена Олексіївна, якби ви організували.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Тому що я просто от наразі не вірю, що буде створено нове міністерство, тому що зрозуміло, так, ми зараз...

 

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Зараз немає часу і сьогодні день такий. Давайте домовимося просто про зустріч. Добре?  

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте, да, дискусію не про нове міністерство.

Будь ласка, пан Максим Саврасов.

 

САВРАСОВ М.В. Добрий день! Максим Саврасов, "Європейська солідарність". В мене таке питання. Які конкретні дії передбачені для переведення економіки на військові рейки? І що саме уряд вкладає в це поняття? І чому за понад три роки війни уряд не запропонував повноцінної економічної стратегії воєнного часу з пріоритетними інструментами відновлення, логікою, підтримкою бізнесу, переорієнтацією економіки. Чому досі ручне управління у нас, через постанови, замість системного якого плану?

Дякую.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую.

Я думаю, що вас здивує відповідь, але ми економіка, яка економіка воєнного часу. Держава є найбільшим замовником, держава є найбільшим роботодавцем, просто для вашого розуміння. І насправді у нас унікальна ситуація, і у нас ситуація, при якій приватний сектор, весь приватний сектор, ви це знаєте, фінансує армію, весь приватний сектор фінансує армію, а державний бюджет і допомога партнерів йде на покриття соціальних видатків. Тому у нас військова економіка, і все залежить від державного замовлення. Якщо буде замовлення збільшене і у нас буде можливість оплачувати це державне замовлення, відповідно тоді буде необхідність ще збільшувати виробництво. Але ви знаєте, що ОПК і виробництво ОПК збільшилось в 35 разів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні колеги, я думаю, що на наступному... (Шум у залі) Зараз, секунду, я дам. На наступному пленарному тижні будемо просити пані Юлію зустрітись з комітетом, тому що запитань багато, ідей багато і механізмів, як співпрацювати, буде добре. Якщо, пані Юліє, ви підтримуєте зустріч з комітетом в повному складі, ми це будемо робити.

Андрій Клочко.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Ми тоді визначимося просто, по яких питаннях. Точно по тимчасово переміщених особах... Ну, просто щоб я розуміла, яких міністрів з собою долучити.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми скажемо, підготуємо питання, ми підготуємося до цього засідання. Але будемо просити його зробити найближчим часом.

Будь ласка, пан Андрій Клочко. І ми переходимо до голосування.

 

КЛОЧКО А.А. Юлія Анатоліївна, я Клочко Андрій, "Слуга народу". Я не буду зараз затримувати час, але є багато запитань, які нам комітетом всім треба обсудити, те, про що говорила пані голова. Тому запрошую зараз всіх до голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, ми завершили обговорення. Я зараз ставлю на голосування пропозицію: рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України призначити Свириденко Юлію Анатоліївну на посаду Прем'єр-міністра України; доповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України при розгляді даного питання прошу визначити мене як голову комітету.

20 присутніх народних депутатів в залі, нам потрібна більшість. Будь ласка, колеги, голосуємо. Хто – за?

 

ГОЛОВУЮЧА.   16 – за.

Хто – проти? Хто – утримався? 4. Загоруйко, Лозинський, Микиша, Саврасов.

 

ГОЛОВУЮЧА. 16 – за, 4 – утрималися. Колеги, рішення прийнято.

Колеги, чи є в когось заяви, оголошення? Немає.

Оголошую засідання комітету закритим. Із Юлією Анатоліївною зустрічаємося в залі. Дякую.