Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

07 лютого 2024 року

Веде засідання  голова Комітету ШУЛЯК О.О.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги, я прошу зареєструватись усіх на засідання комітету.

Шановні колеги, 16 зареєстрованих народних депутатів. Роман Лозинський повертається як перший заступник до роботи нашого комітету.

Шановні колеги, я всіх, вже 17, я вітаю всіх. І перед початком нашого засідання давайте привітаємо наших колег, пана Лозинського Романа і пана Літвінова Олександра, з днем народження, який вони святкували 20 і 21 січня. Колеги, найкращі вітання, перемоги, здоров'я і всього найкращого у всіх життєвих справах. (Оплески)

Лариса Миколаївна, будь ласка.

 

БІЛОЗІР Л.М. Олена Олексіївна, я ж теж хочу від імені нашого комітету привітати нашу голову з днем народження.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Ларисо Миколаївно.

 

БІЛОЗІР Л.М. Побажати вам натхнення у нелегкій роботі, і нехай все вам вдається. Дякую вам за вашу роботу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні колеги. (Оплески)

Колеги, склад нашого комітету становить 26 народних депутатів. У відповідності до статті 44 Закону України про комітети засідання комітету є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини від затвердженого Верховною Радою України складу його членів. На засіданні присутні, Анжела Володимирівна, 16? 16 все ж таки народних депутатів. Кворум у нас – 14.

Нагадую, колеги, що в цілях безпеки прямої трансляції на ютуб-каналі комітету не буде і в разі технічної можливості засідання буде записано та викладено на сайт комітету згодом.

Засідання комітету є повноважним і розпочинаємо наше засідання. Ми на попередньому засіданні затвердили план комітету на одинадцяту сесію в частині законопроектної роботи. І сьогодні пропоную затвердити перелік заходів на період одинадцятої сесії, і пропоную включити до порядку денного питання про затвердження розділу VI плану роботи нашого комітету на період одинадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання щодо конференцій, семінарів, круглих столів, інших заходів, які будуть проводитись комітетом або за його за участю.

Також, колеги, надійшло звернення від Офісу Президента України з інформацією про те, що з метою планування організації діяльності Конгресу місцевих і регіональних влад при Президентові України у 24-му році та обговорення найбільш актуальних питань, які стосуються місцевого та регіонального розвитку, безпеки і стійкості, а також зміцнення єдності та взаємодії усіх органів влади і громадянського суспільства, для досягнення стратегічного завдання – перемоги нашої країни, пропонується делегувати від парламентських комітетів до комісії Конгресу представників та окреслити від комітету перелік проблемних питань, які планується включити для розгляду на засіданнях відповідних комісій Конгресу.

І, враховуючи це, також пропоную включити до порядку денного питання про доручення Голови ВРУ щодо делегування представників комітету до складу комісій Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України та окреслення найбільш актуальних питань, які стосуються місцевого та регіонального розвитку, безпеки і стійкості, а також зміцнення єдності та взаємодії усіх органів влади і громадянського суспільства.

Перед тим, як ми приймемо порядок денний за основу та в цілому, чи є у вас пропозиції до порядку денного? Будь ласка, пан Віталій Безгін.

 

БЕЗГІН В.Ю. Дякую.

Є пропозиція змінити черговість питань, враховуючи невисоку явку, і спочатку розглянути чотири законопроекти, а після цього переходити до інших організаційних питань.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Будь ласка, пані Загоруйко.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. Дякую, пані голово.

Я би ще просила в розділі "Різне" заслухати мою інформацію з питання, яке стосується законопроекту про публічні консультації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Добре. Дякую.

Будь ласка, пан Роман Лозинський.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги, я буквально 30 секунд презентую свою пропозицію внесення в порядок денний. Ми один з найпрозоріших комітетів Верховної Ради багато років, один з найефективніших, у нас більшість рішень тут консенсусом приймаються. Але з тих чи інших причин в порядку денному законопроекти конкретно нашого комітету дуже рідко доходять до моменту голосування.

У мене є пропозиція. У нас є Закон 4380 пані Лариси Білозір, який дуже довго потребує вже рішень у Верховній Раді. У нас є законопроект 6401, який ми пропонуємо прийняти в цілому. Є пропозиція, шановні колеги, аби ми зараз першим питанням порядку денного буквально перед законами без обговорень довгих прийняли рішення про запрошення голови Погоджувальної ради, голову нашого парламенту Руслана Стефанчука, запросили його на наступне засідання нашого комітету з коротким регламентом, я думаю, ми в 15-20 хвилин вкладемося, бо він теж зайнята людина і в нас багато питань, аби представити йому ті законопроекти, які вже довгий час чекають на погодження і могти прийняти відповідні рішення, щоб на Погоджувальній він разом з Оленою Олексіївною, яка завжди відстоює позицію нашого комітету, допоміг нам наші законопроекти розглянути і поставити в порядок денний.

Я дуже попрошу це питання внести першим в порядок денний і проголосувати запрошення голови Погоджувальної ради, Голови Верховної Ради, до нас на наступне засідання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Романе.

Чи бажають висловитися ще члени нашого комітету? Не бажають.

Пропонується прийняти порядок денний за основу і в цілому з урахуванням трьох озвучених пропозицій.

Колеги, переходимо до голосування. Будь ласка, голосуємо за основу і в цілому з урахуванням пропозицій.

За – 18. Рішення прийнято.

Також, колеги, інформую вас, що всі проекти висновків, всі супровідні до них документи по порядку денному засідання були завчасно для вашого ознайомлення завантажені у систему "Електронний кабінет".

Переходимо з урахуванням пропозицій пана Віталія до розгляду наших законопроектів. Перший проект закону… Перша була пропозиція пана Віталія Безгіна, а потім… (Шум у залі)

Я хотіла розглянути законопроект, але давай, Романе, свою пропозицію.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М Друзі, я її озвучив під час розгляду порядку денного, не буду повторюватися. Для стенограми щодо рішення. Пропозиція, яку я ставлю на голосування і прошу підтримати. Запросити на чергове наше живе офлайн засідання комітету Голову Верховної Ради, який очолює Погоджувальну нараду, для презентації, представлення законопроектів, які довгий час чекають на прийняття в залі Верховної Ради, які є в предметах відання нашого комітету. Регламент визначити в робочому порядку з головою комітету.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, ставлю на голосування пропозицію Роман Лозинського запросити на чергове очне засідання комітету пана Руслана Стефанчука.

За – 16. Рішення прийнято. 

Переходимо до розгляду наших питань порядку денного.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо управління державним або комунальним майном (реєстраційний номер 10395), автори –  Безгін, Лозинський, Аліксійчук.

І я прошу від авторського колективу Віталія Юрійовича Безгіна представити проект і сповістити  рішення підкомітету.  Прошу вас до слова.

 

БЕЗГІН В.Ю. Дякую, Олено Олексіївно.

Законопроект 10395 стосується питання, яке, напевно, висить давно, у нас наразі існує дуже жорстка заборона на передачу будь-якого майна, що пов'язане із закладами освіти, в приватну та комунальну власність. Зрозуміло, чому є ця заборона, тому що були прецеденти чималі щодо потім будівництва і подібних речей на основі того чи іншого майна.

Але зараз і після об'єднання громад є певною мірою в деяких  регіонах критична ситуація, коли, наприклад, мережі водопостачання і водовідведення, все це знаходиться на балансі у закладів освіти, які з об'єктивних причин не спроможні утримувати і ремонтувати це майно, відповідно постає питання, що з ним робити далі.

Тому ми зареєстрували цей законопроект, щоб надати якихось легальних механізмів закладам освіти передавати це на територіальні громади, але з певними запобіжниками, як ми думаємо. Серед них є те, що це майно обов'язково не має використовуватися для освітньої діяльності, не забезпечує (нерозбірливо) діяльність і безпосередньо те, що ректор не може одноособово ухвалити відповідне рішення, рішення має ухвалити власник, і як правило мова йде про Міністерство  освіти та науки України.

Власне, до цього законопроекту ми отримали його підтримку з боку Асоціації міст України, отримали підтримку з боку Асоціації ОТГ, отримали пропозиції щодо доопрацювання від Асоціації районних та обласних рад. У той же час отримали лист, що законопроект не підтримується Міністерством освіти, але варто відзначити, що це лист на півтори сторінки, на яких нема конкретних пропозицій, на яких Міністерство  освіти стоїть.

Тому відповідно ми за те, щоб був конструктивний діалог, але ми розуміємо, що одна справа і проблема одного міністерства – це реформувати заклади вищої освіти, а наша справа – все ж таки обійматися питаннями і проблемами, що стоять в громадах, громадян.

Тому підкомітет ухвалив рішення рекомендувати комітету рекомендувати Верховній Раді законопроект 10395 за результатами розгляду в першому читанні підтримати за основу, щоб між читаннями мати нормальний діалог з Міністерством освіти та науки України, а також, зважаючи на необхідність комплексного техніко-юридичного та редакційного доопрацювання, власне, застосувати 116 статтю Регламенту України щодо пропозицій та поправок.

Дякую, колеги, і прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

Будь ласка, пан Микиша.

 

МИКИША Д.С. Дякую.

Колеги, дійсно, підтримати просто конче необхідно, оскільки складається ситуація, він, цей законопроект якраз напряму лягає в реформу децентралізації. Поясню чому. І пан Віталій якраз це зачепив трохи в своєму поясненні.

Дійсно, так складається іноді, що вищий навчальний заклад, який перебуває на території відповідної громади, іноді займає своїм майном і іншими об'єктами десь пів громади, а особливо мережі і водні мережі складають фактично там 90-95 відсотків всієї водної мережі відповідної громади. І тоді постає питання, та хто ж тоді в цій громаді управляє? І в даному випадку навіть не вищий навчальний заклад, а Міністерство освіти, а не відповідна громада.

І тоді питання, так, а, дійсно, децентралізація відбулася чи ні? І наразі законодавчо, дійсно, це дуже важко, подекуди просто неможливо, передати відповідні мережі на баланс відповідної громади, щоб вона, дійсно, ефективно управляла і могла залучити… Ще одна історія, що Міністерство освіти і відповідно вищий навчальний заклад не можуть залучити додаткові кошти, щоб нормально утримувати, а вже мовчу для того, щоб модернізувати відповідні водні, каналізаційні мережі. Це може зробити громада, але не може, оскільки вона не є балансоутримувачем. Тому повністю підтримую, прошу підтримати вас.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Будь ласка, Роман Лозинський.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги, всі наші гості, запрошені! Як один із співавторів законопроекту хочу тут декілька моментів відзначити.

Перше. У нас змінюється демографічна ситуація, і це факт. У нас було 52 мільйони на початку незалежності, 10 років тому народжуваність була більше пів мільйона в рік, зараз народжуваність 180 тисяч в рік. Це об'єктивні фактори, які так чи інакше вплинуть на реорганізацію різних систем, в тому числі освітньої. І це факт.

Як буде розподілятися майно, землі, площі цих інституцій,  це завжди ризик. Наше завдання – зробити все, щоб нівелювати ризики того, що називається розпил майна. Але нівеляція ризиків це не означає уникнення від цієї теми.  Тому нам надзвичайно важливо зі співпрацею Міністерства освіти, у нас присутній заступник міністра, якого, я сподіваюсь, ми теж заслухаємо і який включиться в цю роботу до другого читання, бути впевненими, що між першим і другим читання ці запобіжники стануть сильнішими і не зникнуть ті, які вже є в тілі законопроекту. Це дуже важливий момент.

Але тема правильна, тема потрібна для громад, вона актуальна для дуже різних за розміром і за частинами країни наших органів місцевого самоврядування, тому законопроект важливий і підтримувати потрібно. Але в тому числі з залученням Міністерства освіти до другого читання переконатися, що ми зробили максимум, щоб нівелювати всі ризики.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Романе, дякую.

Будь ласка, до слова пан Михайло Винницький, заступник міністра освіти і науки України.

 

ВИННИЦЬКИЙ М. Дуже дякую, шановні народні депутати. Дякую, Олено Олексіївно.

Дійсно, Міністерство освіти надіслало лист в комітет, де є чітко сказано, що ми не підтримуємо цей законопроект. Насправді я хотів би, можливо, перед народними депутатами дещо вибачитися, тому що спрацювала певна така, я би сказав, бюрократична інертність, де подібні законопроекти традиційно не підтримувалися Міністерством освіти. Це неправильно. В даному випадку ми маємо законопроект, який дійсно потребує певного доопрацювання, конкретно мова йде про конкретизацію випадків в разі яких можливе вилучення майна, закладів… Ми все-таки звертаємо увагу, що має бути певний часовий період, упродовж якого не використовується це майно для того, щоб воно було пізніше переведене на інші види діяльності. І, очевидно, якщо ми говоримо про такі речі, як каналізаційні мережі чи взагалі водопостачання, це, очевидно, непрофільні активи для закладів вищої освіти і, очевидно, має бути знайдений механізм їх передачі територіальним громадам.

Я єдине, що хочу звернути увагу, що Міністерство освіти однозначно включиться в будь-яку робочу групу, яка буде сформована між першим і другим читанням. Просто зверну увагу народних депутатів, що на сьогоднішній день є зареєстрованих також два ще дуже схожі  законопроекти. Це 10167, який… визначено профільним комітетом саме Комітет з освіти і науки, але він насправді за своєю суттю насправді дуже-дуже схожий, і 10299, автор в цьому випадку Олексій Мовчан. Я просто  не знаю, який профільний комітет. В будь-якому випадку норми у всіх цих трьох законопроектах насправді достатньо схожі, і Міністерство освіти однозначно готове до того, щоб працювати  з депутатами для вдосконалення якраз цих ризикованих моментів, про які пан Роман щойно згадував, для того, щоб ми могли вийти на якусь... в тому числі і нормальне управління майном закладів вищої освіти, які на сьогоднішній день однозначно надлишкові по країні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую вам.

Колеги, немає більше бажаючих, ми завершили обговорення.

Тоді переходимо до голосування за пропозицію рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо управління державним або комунальним майном (реєстраційний номер 10395) за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Зважаючи на необхідність комплексного техніко-юридичного та редакційного доопрацювання проекту закону і узгодження окремих його положень з іншими положеннями законодавства рекомендувати парламенту врахувати при підготовці законопроекту до другого читання   відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і поправки щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей в тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання законопроекту, зокрема щодо узгодження положень законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про правовий режим воєнного стану", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності". І звернутись до Голови Верховної Ради України з пропозицією оголосити про це під час розгляду даного законопроекту на пленарному засіданні.

Співдоповідачем на пленарному засіданні із зазначеного питання визначити народного депутата України Віталія Безгіна.

Колеги, прошу голосувати. 

За – 19. Рішення прийнято.

Наступний проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення термінології у відповідність із законодавством у сферах містобудівної діяльності та дорожнього господарства (реєстраційний номер 10182), автор – Кабінет Міністрів України.

Я прошу представника Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України представити проект. Прошу до слова, пан Сергій Деркач з нами сьогодні онлайн. Регламент – 2 хвилини.

 

ДЕРКАЧ С.А. Колеги, вітаю. Дякую за цю можливість і дякую за розгляд цього законопроекту.

Законопроект було розроблено Мінінфраструктури та внесено Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України. Метою законопроекту є визначення єдиних підходів щодо термінології у відповідність із законами України "Про регулювання містобудівної діяльності" та "Про автомобільні дороги". Величезна робота була зроблена командою для того, щоб привести всю термінологію до одного знаменника і до тих законодавчих актів, які вже було прийнято, оновлених.

Законопроектом зокрема передбачається внести зміни до 23 законодавчих актів України, зокрема визначити у відповідності до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що будівництво – це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт – об'єкта будівництва. Привести термінологію щодо автомобільних доріг у відповідність до Закону України "Про автомобільні дороги" та узгодити види робіт у дорожньому господарстві з їх переліком, наведеним у ДСТУ 8747 17-го року «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», який застосовуються на практиці при визначенні предметів відповідних договорів. Також виключити формулювання поточний та середній ремонт щодо автомобільних доріг загального користування у зв'язку з тим, що поточний,  середній ремонт не є видом будівництва.

Законопроект опрацьовано з 17 центральними органами виконавчої влади. Також разом з тим за пропозицією Агентства відновлення "Прикінцевими та перехідними положеннями" проекту акта передбачено, що закон не застосовується до правовідносин щодо поточного, середнього ремонту, які виникли до набрання чинності цим законом. Це дозволить завершити роботи з поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування, які було розпочато раніше, а також здійснювати коригування проектно-кошторисної документації, затвердженої до 1 січня 2024 року.

Колеги, просимо підтримати Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення термінології у відповідність із законодавством у сферах містобудівної діяльності та дорожнього господарства (10182) та звернутись до Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування з пропозицією: рекомендувати Верховній Раді відповідно до частини третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради включити його до порядку денного десятої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання. Рекомендувати Верховній Раді відповідно до пункту 1 частини сто чотирнадцять Регламенту законопроект за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Колеги, дякую за увагу. Буду вдячний, якщо підтримаєте.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Будь ласка. я прошу голову підкомітету Дунду Олега Андрійовича сповістити рішення підкомітету. Прошу вас до слова.

 

ДУНДА О.А. Дуже дякую, пані голово.

На засіданні підкомітету з питань будівництва та проектування, яке відбулося 1 лютого 24-го року, був розглянутий законопроект за реєстраційним номером 10182 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення термінології у відповідність із законодавством у сферах містобудівної діяльності та дорожнього господарства, який відповідно поданий Кабінетом Міністрів України.

Хочу одразу зазначити, що підкомітет, усі, які були присутні на засіданні, проголосували одноголосно стосовно наступного рішення: Запропонувати комітету рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів – і так далі, це про цей саме законопроект.

По-друге, відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України цей законопроект, поданий Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Враховуючи необхідність комплексного техніко-юридичного та редакційного доопрацювання проекту закону, узгодження окремих його положень з іншими положеннями законодавства, врахувати при підготовці законопроекту до другого читання відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції, поправки щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання законопроекту, зокрема в частині втрати чинності Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та набрання чинності змін до окремих положень Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" і "Про індустріальні парки" тощо. І звернутися до Голови Верховної Ради України з пропозицією оголосити про це під час розгляду даного законопроекту на пленарному засіданні. Поясню - просто поки готувався законопроект, розглядався на Кабміні, деякі чинні закони України втратили чинність, так буває.

І останнє. Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України визначити народного депутата України голову підкомітету з питань будівництва та проектування Дунду Олега Андрійовича.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, чи бажають виступити запрошені? Члени комітету? Ні.

Тоді є пропозиція рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення термінології у відповідність із законодавством у сферах містобудівної діяльності та дорожнього господарства (реєстраційний номер 10182) за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Зважаючи на необхідність комплексного техніко-юридичного та редакційного доопрацювання проекту закону і узгодження окремих його положень з іншими положеннями законодавства, комітет вирішив врахувати при підготовці законопроекту до другого читання відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і поправки щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, які не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання законопроекту, зокрема в частині перегляду окремих його положень у зв'язку із втратою чинності Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" і набранням чинності змін до окремих положень законів України "Про питну воду та питне водопостачання" і "Про індустріальні парки" тощо. І звернутися до Голови Верховної Ради України з пропозицією оголосити про це під час розгляду даного законопроекту на пленарному засіданні.

Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні визначити народного депутата України Олега Дунду.

Колеги, прошу голосувати.

За – 18. Рішення прийнято.

Переходимо до наступного проекту закону. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування (реєстраційний номер 7283), таке очікуване друге читання.

Колеги, за наслідками розгляду в першому читанні проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування (реєстраційний номер 7283) прийнято Верховною Радою України за основу 12 січня 23-го року і доручено нашому комітету доопрацювати до другого читання.

Я прошу заступника голови комітету, голову підкомітету Загоруйко Аліну Леонідівну проінформувати про розгляд поправок та сповістити рішення підкомітету. Прошу вас до слова.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. Дякую, пані голово.

Дуже вірно ви зазначили. Я перед тим, як оголосити рішення підкомітету, все-таки хочу коротеньку передісторію розказати.

Дійсно, 12 січня ще 23-го року парламентом було прийнято законопроект 7283 в першому читанні за основу. Як бачите, пройшов рік, за цей рік у нас було достатньо часу, щоб фахово опрацювати ті пропозиції і зауваження, які надійшли від суб'єктів законодавчої ініціативи, а їх до другого читання було внесено 326 пропозицій і поправок, які надійшли від 27 народних депутатів України.

Ми в цей раз, звичайно, не стали створювати ніякої робочої групи, але по факту цей законопроект пройшов, можна сказати так, навіть публічні консультації. Ми провели ряд робочих зустрічей і залучили до опрацювання цих поправок провідних експертів, які опікуються питаннями народовладдя в Україні. Ми провели круглий стіл  з широким залученням громадськості, експертного середовища, із залученням сільських, селищних, міських голів, інших представників органів місцевого самоврядування, наших колег по парламенту. І от в результаті опрацювання цих пропозицій і в результаті тих консультацій, які ми провели, вчора на засіданні підкомітету з питань виборів, референдумів, інших форм безпосередньої демократії за дорученням Верховної Ради України ми розглянули всі ці пропозиції і зауваження, які до нас надійшли. І за результатами розгляду мушу повідомити про те, що нами було підготовлено порівняльну таблицю цього законопроекту, і вона містить всі внесені та невідкликані пропозиції.

З цих пропозицій враховано 66. Мушу зачитати їх номери під стенограму. За номерами: з 2 по 6, 8, 10, 13, 15, 17, 20, 22, 27, 28, 35, 36, 38, 42, 43, 47, 49, 55, 79, 84, 94, 100, 108, 112, 115, з 122 по 125, 127, 137, 142, 143, 145, 162, 164, 172, 176, 177, з 185 по 187, 203, 205, 238, 240, 247, 251, 254, 266, 277, 278, 285, 287, 292, 298, 300, 307, 309, 312, 319, 323.

Частково враховано нами було 59 пропозицій. Це пропозиції за номерами: 9, 18, 19, 21, 24, 29, 39, 54, 56, 73, 74, 81, 82, 87, 88, з 90 по 93, 95, 96, 119, 120, 126, 128, 129, 135, 136, 138, 139, з 146 по 148, 151, 152, 163, 167, 171, 194, 195, 219, 230, 243, 245, 249, 250, 268, з 280 по 282, 294, 295, 297. Дайте ще більше часу. 305, 306, 314, 315, 325, 326.

Враховано редакційно нами було 19 пропозицій за номерами: 7, 102, 107, з 116 по 118, 200, 201, 260, 261, 263, 264, 276, 288, 290, 291, 296, 310, 324.

І відхилено було 182 пропозиції за номерами: 1, 11, 12, 14, 16, 23, 25, 26, з 30 по 34, 37, 40, 41, 43, 45, 46, 48, з 50 по 53, з 57 по 72, з 75 по 78, 80, 83, 85, 86, 89, з 97 по 99, 101, з 103 по 106, з 109 по 111, 113, 114, 121, з 130 по 134, 140, 141, 144, 149, 150, з 153 по 161, 165, 166, з 168 по 170, з 173 по 175, з 178 по 184, з 188 по 193, з 196 по 199, 202, 204, з 206 по 218, з 220 по 229, з 231 по 237, 239, 241, 242, 244, 246, 248, 252, 253, з 255 по 259, 262, 265, 267, з 269 по 275, 279, 283, 284, 286, 280, 289, 293, 299, з 301 по 304, 308,  311, 313, з 313 по 318, з 320 по 322.

Значить, підготовленим до другого читання законопроектом ми зберегли положення ухваленої в першому читанні редакції, якою визначаються основні механізми реалізації прав громадян України на безпосередню участь у місцевому самоврядуванні, своєчасне і повне отримання інформації про діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Трішечки вдосконалили окремі норми, які стосуються звітування сільських, селищних, міських голів. Розписали, краще дали розуміння форм участі наших громадян в місцевому самоврядуванні. Разом з тим, в ході опрацювання цих пропозицій було змінено назву і структуру законопроекту, доповнено і уточнено визначення основних термінів, які вживаються в законопроекті, розширили перелік суб'єктів, які можуть ініціювати і залучатися до проведення різних форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення і забезпечили взаємоузгодження положень законопроекту з нормами чинних законів, і внесли ряд інших редакційних і техніко-юридичних змін. І всі ці зміни забезпечують системне і логічне викладення тексту законопроекту.

Я вважаю, що за рік ми провели велику роботу. І даний законопроект заслуговує на те, щоб бути прийнятим в другому читанні і в цілому. І про це прошу колег.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Аліна.

У нас буде два голосування. Я зараз поставлю на відхилення 182 пропозиції, пані Аліна їх якраз зачитала. Давайте проголосуємо за це, потім перейдемо до обговорення. У нас є представники громадськості, які тягнуть руку в Zoom, і потім перейдемо вже безпосередньо за голосування всього законопроекту.

Ставлю на відхилення 182 пропозиції. Будь ласка, колеги, прошу голосувати.

За-17. Рішення прийнято.    

Будь ласка, пан Віталій Безгін.

 

БЕЗГІН В.Ю. Я коротко. Я, дійсно, приєднуюся до того, що сказала пані Аліна, що робота була проведена гарно і системно, і, до речі, вона тривала не рік, в тому числі до вчорашнього дня. І дякую за те, що були  враховані окремі пропозиції на підкомітеті, які передбачають відтермінування певних норм для  територій, що зараз є в зоні активних бойових дій. І я вважаю, що це правильне рішення, тому приєднуюся до потреби підтримати і випустити законопроект з комітету.

З іншого боку, я бачу Максим Лациба підняв вже руку, я думаю, може, проект краще провалити? Бо ми ж проголосуємо і Лациба більше не буде на комітет ходити до кінця каденції, а нам же з ним веселіше. Тому давайте подумаємо, може, варто визначатись.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Будь ласка, пані Лариса.

 

БІЛОЗІР Л.М. Друзі, ну це пан Безгін жартує. А я хотіла відмітити роботу і підкомітету, і Аліни Леонідівни, дуже гарно напрацьований та оптимальний варіант документа вийшов. Трошки затягнули, але я думаю, що результат того вартує. Я впевнена, що цей законопроект допоможе нам розвивати демократію, особливо в умовах війни, коли вибори зараз неможливо, це дасть можливість громадянам брати участь активно в державному управлінні і забезпечить, скажемо так, відкритість і прозорість органів місцевого самоврядування і державної влади. Тому, мені здається, що треба підтримати і не провокувати тут якісь інші варіанти голосування.

І дякую також тим, хто  онлайн з нами, і  пан Лациба, і він, скажімо так, цей процес контролював і брав активну участь. Так що дякую і громадському сектору, і підкомітету, пані Аліні, зокрема, за її величезну  таку роботу пророблену.    

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Дмитро Микиша.

 

МИКИША Д.С. Дякую.

Дійсно, внесли додаткові ще там корекції по правках, які, вважаємо, оптимальні, і пан Віталій одну згадав. Іншу згадаю про те, що має звітувати за вимогою місцевих депутатів голова не менше двох разів на рік. Ми додали ще… скажемо так, буває подекуди ситуації, коли місцеві депутати занадто, скажімо так,  активні і взагалі не дають працювати. Тому ми внесли ще додатково, що має звітувати, але не раніше наступної чергової сесії, а ми розуміємо, що згідно положень це дає певний час як мінімум відповідному голові якісно підготуватися до відповідної зміни.

Щодо загалом до законопроекту, то ми його прийняли рік тому і, зважаючи так, як наші законопроекти активно підтримуються в самому комітеті, але, на жаль, не заходять в стінах парламенту, то є велика вірогідність, що через рік ми приймемо в цілому. Звичайно, не хотілося б, дуже люблю пана Лацибу і пана Лукінюка, але ще рік відносно цього законопроекту від них есемески, це вже буде трішечки занадто.

І, до речі, якраз до них звертаюся, ви дуже топите про те, що законопроект там є певний про лобіювання, що ви не маєте до цього впливу ніякого. Ви якраз безпосередньо, представники громадського сектору, які безпосередньо впливаєте на рішення народних депутатів. Тому треба подумати, як правильно виписати ті норми в тому законопроекті.

Все.  Я дякую. Колеги, підтримайте.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, дякую.

Я думаю, що у Верховній Раді треба робити один день, коли будемо ухвалювати низку наших комітетських законопроектів: 7283, 6401, 4254 і, дасть бог, скоро комітет завершить до другого читання опрацьовувати 6319. Це якраз ті законопроекти, які пов'язані з тим, щоб громадськість і наші мешканці активно брали участь у всіх процесах, які стосуються прийняття рішень.

Будь ласка, пане Максим Лациба, ви наш активний учасник, майже член нашого комітету.

 

ЛАЦИБА М. Дякую.

Добрий день. Максим Лациба, Український незалежний центр політичних досліджень. Хочу зразу відповісти пану Віталію Безгіну. Не хвилюйтеся, я з комітетом до кінця. У нас є дуже багато хороших ідей по законопроектам щодо реформування роботи органів місцевого самоврядування, покращення правового забезпечення. Тому я з вами, запрошуйте, і я готовий записатися… я й так себе відчуваю частиною родини Комітету державного будівництва і місцевого самоврядування.

Але щодо законопроекту 7283. Хочу сказати, що  громадськість підтримує текст законопроекту, підготовленого в редакції на друге читання. Ми вважаємо, що цей законопроект якраз є про єднання, про об'єднання зусиль органів місцевого самоврядування і жителів територіальних громад для розвитку громад, для здобуття тої стійкості, про яку якраз і  говорить вище керівництво нашої країни. Законопроект поширює правове регулювання і позитивний той досвід, який вже є в органах місцевого самоврядування, поширює на всі органи місцевого самоврядування оці інструменти громадської участі. Дуже цінно, що також і тепер по цьому законопроекту ВПО також зможуть брати активну участь в роботі, консультативних інструментах роботи органів місцевого самоврядування тих громад, де вони живуть.

І хотів також висловити щиру вдячність профільному підкомітету під керівництвом пані Аліні Загоруйко і апарату комітету за дуже фахове і якісне  ґрунтовне  пропрацьовання цих правок законопроекту на друге читання, дуже класний текст. Тому дуже просимо комітет підтримати в цілому законопроект, відправити його на ухвалення в зал.

І також підтримую пропозицію народного депутата пана Лозинського про те, щоби на зустрічі з Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком також презентувати йому, підняти питання важливості ухвалення і винесення якомога швидше в зал законопроекту 7283 про народовладдя на рівні місцевого самоврядування, 4254 про публічні консультації і, звичайно, 6401 про відкритість роботи органів місцевого самоврядування.

І дуже сподіваюсь, що десь в найближчих комітетах ми з вами зустрінемося по законопроекту 6319 про самоорганізацію населення, який також є важливим елементом реформи децентралізації.

Дуже дякую. Прошу підтримати. 

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Максиме.

Колеги, чи бажають виступити хтось? Не бажають. Переходимо до голосування за пропозицію.

Рекомендувати Верховній Раді України підготовлений до другого читання проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування (реєстраційний номер 7283) прийняти в другому читанні та в цілому.

Доручити підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії спільно з секретаріатом комітету здійснити коригування та техніко-юридичне доопрацювання порівняльної таблиці до проекту Закону за реєстраційним номером 7283 відповідно до ухвалених висновків комітету щодо поданих до нього пропозицій для внесення на розгляд Верховної Ради України в другому читанні.

У разі прийняття законопроекту за результатами розгляду в другому читанні та в цілому запропонувати Верховній Раді України доручити нашому комітету при підготовці тексту відповідного закону на підпис Голові Верховної Ради України здійснити його техніко-юридичне доопрацювання спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України.

Звернутись до Голови Верховної Ради України з пропозицією щодо розповсюдження друкованої інфографіки до проекту за реєстраційним номером 7283 серед народних депутатів України під час розгляду даного питання на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Доповідачем від комітету при розгляді цього питання визначити народного депутата України пані Аліну Загоруйко.

Прошу голосувати за озвучену пропозицію.

Колеги, за – 17. Рішення прийнято. Сподіваюсь, що в залі якраз вони будуть якнайшвидше.

Переходимо… (Шум у залі) 15 – за. Рішення прийнято. 17 – всього. 15 – за. Рішення прийнято.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва (реєстраційний номер 10202) (друге читання ).

Колеги, проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва було за наслідками розгляду в першому читанні прийнято за основу 16 січня цього року і доручено нашому комітету доопрацювати до другого читання.

Прошу голову підкомітету Віталія Юрійовича Безгіна проінформувати про розгляд поправок та сповістити рішення підкомітету. Прошу вас до слова.

 

БЕЗГІН В.Ю. Дякую, Олено Олексіївно.

Дійсно, мені здається, що законопроект 10202  і те, що з ним сталося 16 січня, – це приклад деструктивної роботи в Парламенті. Тому що законопроект Івана Івановича Крулька був їм напрацьований, він звернув увагу на проблему, доопрацьований в комітеті, виносився в залу з рекомендацією за основу та  в цілому в редакції комітету. Був заблокований на голосуванні по «в цілому». В підсумку людина, яка його заблокувала, подала аж нуль правок до цього законопроекту. І, власне, ми втратили півтора місяця і тепер виходимо із тією самою редакцією в зал, яку комітет вже рекомендував.

 

_______________. Прізвище?

 

БЕЗГІН В.Ю. Дмитро Олександрович Разумков – прізвище цієї людини, яка заблокувала 10202. (Шум у залі)  Ні, ні, не треба. Не треба.

Так ось, власне, до законопроекту подано було 32 поправки, ми їх всі відпрацювали. Відпрацювали, зокрема, із Міністерством відновлення. Я думаю, що ті навіть речі, які могли додатися, ми їх зняли, тому що дійсно по них немає компромісної позиції. Тому редакція, яка виходить, вона фактично відповідає тексту півторамісячної давнини.

До законопроекту є відхиленими 12 пропозицій, які потребують окремого голосування. Це 2, 3, з 6 по 8, з 11 по 13, з 20 по 22 та 32. Одразу зверну увагу міністерства, що те, що було 2, 31 на підкомітеті, злетіла нумерація, тому тепер це 3 і 32 поправки. Вони... пропонується їх відхилити.

Принагідно хочу подякувати команді секретаріату комітету, команді Міністерства відновлення - пані Наталії Козловській за конструктивну співпрацю і прошу відхилити ці правки, і потім рекомендувати законопроект голосувати в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

Будь ласка, ставимо на відхилення 12 пропозицій: 2, 3, з 6 по 8, з 11 по 13, з 20 по 22 і 32 правки. Прошу голосувати, колеги.

За – 15. Рішення прийнято.

Переходимо... Чи бажають ще виступити запрошені, можливо, колеги з міністерства, члени комітету? Ні. Тоді переходимо до голосування за пропозицію рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в другому читанні проект Закону України  про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва (реєстраційний номер 10202) прийняти в другому читанні та в цілому.

Доручити підкомітетам з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування і з питань будівництва та проектування спільно із секретаріатом комітету здійснити корегування та техніко-юридичне доопрацювання порівняльної таблиці до проекту Закону з реєстраційним номером 10202 і відповідно до ухвалених висновків комітету щодо поданих до нього пропозицій для внесення на розгляд Верховної Ради  України в другому читанні.

У разі прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому запропонувати Верховній Раді України доручити нашому комітету при підготовці тексту закону на підпис Голові Верховної Ради України здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату його техніко-юридичне доопрацювання.

І визначити доповідачем від комітету при розгляді цього питання  народного депутата України пана Віталія Безгіна.

Колеги, переходимо до голосування.

Колеги, за – 15. Рішення прийнято.

Переходимо до наступного питання порядку денного: про розділ VI  плану роботи нашого комітету на період одинадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання щодо конференцій, семінарів, круглих столів, інших заходів, які  будуть проводитися комітетом або за його участю.

Колеги, на виконання положень Закону України "Про комітети Верховної Ради України" ми маємо з вами затвердити план заходів комітету на період одинадцятої сесії. Ви всі надали пропозиції заходів на одинадцяту сесію і мали змогу ознайомитись із зведеним секретаріатом комітету проектом плану. Ми з вами запланували провести протягом цієї сесії 45 заходів.

Пропонується затвердити розділ VI плану роботи нашого комітету на період одинадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання, які будуть проводитись комітетом або за його участю з подальшим врахуванням змін та доповнень до нього.

І контроль за виконанням цього рішення покласти на секретаря нашого комітету Дмитра Ісаєнка.

Колеги, прошу голосувати.

За – 15. Рішення прийнято.

І переходимо до питання порядку денного про інформацію центральних органів виконавчої влади щодо підсумків роботи за 2023 рік та пріоритетних напрямів діяльності у 2024 році у сферах: децентралізації влади та регіонального розвитку (місцевого самоврядування, територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, регіонального розвитку); та державного управління (державної служби та служби в органах місцевого самоврядування).

Щодо сфери децентралізації влади та регіонального розвитку нас будуть інформувати, я бачу, Перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України пан Василь Шкураков. Будь ласка, вам слово.

 

ШКУРАКОВ В.О. Дякую, Олена Олексіївна.

Шановна пані голово, шановні народні депутати, шановні присутні, децентралізація влади та регіональний розвиток в Україні – це, мабуть, сьогодні одне з найважливіших та найактуальніших питань для нашої країни.

Ця тема є критично важливою для майбутнього нашої держави та її громадян, адже вона стосується ефективного управління, відповідальності влади перед громадянами та можливості для розвитку кожного регіону. Децентралізація – це не просто передача повноважень від центральної влади до органів місцевого самоврядування. Це процес, який передбачає глибші зміни створення умов для самостійного вирішення місцевих питань, залучення громадян до управління на місцевому рівні, підвищення прозорості та відповідальності влади, а також ефективне використання ресурсів для розвитку регіонів.

Реформа децентралізації започаткована в Україні кілька років тому, вже принесла позитивні зміни. Ми бачимо, як зростає спроможність громад, як розширюється можливості для місцевого розвитку, як з'являються ініціативи та проекти, що змінюють життя людей на краще. Однак перед нами ще багато викликів, перед усім необхідно забезпечити рівний доступ до ресурсів та можливостей для всіх регіонів України. Ми повинні працювати над подоланням регіональних диспропорцій, забезпечуючи стале та збалансоване економічне зростання. Це означає інвестування у розвиток інфраструктури та залучення інвестицій для реалізації місцевих проектів, в тому числі які будуть включати в себе заходи по безбар'єрності.

Також важливим аспектом є залучення громадян до управління на місцевому рівні. Громадська участь та відкритість влади, ключові фактори успіху в реалізації реформ децентралізації. Ми маємо створити умови, на яких кожен громадянин відчуватиме себе відповідальним та залученим до процесів прийняття рішень, що впливають на життя його громади. Це передбачає розвиток механізмів громадської участі, таких як громадські слухання та інші функції, форми прямої демократії.

Не менш важливим є питання фінансової самодостатності місцевих громад. Ефективне управління місцевими фінансами, зокрема через розширення власних доходів громад, є критично необхідним для забезпечення їхньої спроможності та самостійності. Важливо стимулювати інноваційні підходи до залучення інвестицій в розвиток підприємств та створення нових робочих місць.

Особлива увага має бути приділена питанням екологічної стійкості та адаптації до змін клімату. Регіональний розвиток має відбуватися з урахуванням необхідності збереження природних ресурсів та зменшення впливу на довкілля. Це передбачає впровадження зелених технологій, розробку та реалізацію проектів з енергоефективності тощо.

Важливою є також інтеграція національних та регіональних стратегій розвитку. Синергія між політиками на різних рівнях влади дозволяє ефективніше використовувати наявні ресурси і координувати зусилля та уникати дублювання ініціатив.

Чим можна охарактеризувати нашу роботу як міністерства спільно з Кабінетом Міністрів з іншими учасниками, з парламентарями, з місцевими громадами і асоціаціями відповідними? Це те, що останні роки, 2022-2023, приділена увага, значна увага реалізації проектів у відбудові країни.  Започатковано декілька систем, започатковані прийняті урядові Верховною Радою рішення, які дозволяють нам здійснювати відбудову країни швидко. Це наші школи, садочки, критична інфраструктура, яка забезпечує життєдіяльність населення України.

На виконання Закону України щодо упорядкування окремих питань співробітництва територіальних громад (№2867) Мінінфраструктури видано необхідні підзаконні акти для імплементації її положень. Це дозволило органам місцевого самоврядування реалізувати спільні проекти для відновлення територіальних громад та їх подальшого розвитку.

Мінінфраструктури також забезпечує функціонування Реєстру договорів по співробітництву територіальних громад. Він продовжує наповнюватися, укладаються нові договори між територіальними громадами, цей реєстр ведеться.

 За результатами публічних консультацій подано на розгляд уряду проект Розпорядження про затвердження Плану заходів з реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на 2024-2027 роки.

На виконання Закону України від 23 серпня 2023 року №3334 подано на розгляд уряду наступні проекти розпоряджень: про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Автономної Республіки Крим, про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій АРК. Проект Постанови подано також, яким пропонується внести зміни до Постанови Верховної Ради про утворення та ліквідацію районів. Прийняття зазначених актів дозволить створити передумови для відновлення системи державного управління на деокупованих територіях в АР Крим.

На виконання Закону "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії" подано на розгляд уряду проект Постанови Верховної Ради України про перейменування декількох населених пунктів Автономної Республіки Крим, в якій пропонується перейменувати 99 населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики.

На виконання Закону України "Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України" розроблено та подано на розгляд уряду відповідний проект Постанови.

Для забезпечення достовірності відомостей про адміністративно-територіальний устрій України протягом 2023 року прийнято чотири накази Мінінфраструктури про внесення змін до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.

Крім того, у 23-му році Верховною Радою прийнято розроблені міністерством три постанови Верховної Ради. Також подано на розгляд парламенту проекти ще двох постанов Верховної Ради. Прийняття зазначених актів забезпечить формальне закріплення фактичних меж відповідних міст та сприятиме покращенню умов територіального розвитку міст, забезпечить ефективне використання територій з врахуванням інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів.

Мінінфраструктурою оновлена нормативно-правова база державної регіональної політики. Що мається на увазі?

Положення Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, яка найближчим часом буде розглянута урядом. Це дозволить поєднати політику відновлення та державну регіональну політику, врахувати нові виклики, які постали перед регіонами та державою, наблизити українську систему управління регіональним розвитком до процедур Європейського Союзу, синхронізувати завдання Державної стратегії регіонального розвитку з Українським планом.

Створено платформу координації донорів. Вона сприятиме кращому врахуванню державних пріоритетів при розробці та реалізації донорських програм, як на місцевому, так і на регіональному рівнях.

Розроблено цифрові інструменти впровадження та моніторингу державної регіональної політики. Зокрема, Єдина екосистема цифрових рішень спрямована на забезпечення прозоре та швидке відновлення країни, до якої входять: Єдина цифрова система управління відбудови, відома як DREAM, Геоінформаційна система регіонального розвитку, Єдина державна електронна система у сфері будівництва, Реєстр пошкодженого та знищеного майна.

У 23-му році за рахунок бюджетних програм та субвенцій, передбачених Мінвідновлення в державному бюджеті, спрямовано 20 мільярдів 300 мільйонів гривень на реалізацію 820 проектів у 286 громадах. Це в тому числі кошти з фонду ліквідації. Виділено було 32 територіальним громадам 4,6 мільярда гривень на реалізацію 142 проектів. Через обласні бюджети було спрямовано 4,7 мільярда гривень на реалізацію 194 проектів у 67 громадах. За рахунок субвенцій і залишків коштів Європейського інвестиційного банку було профінансовано реалізацію 281 проекту 141 громаді на суму 4 мільярди гривень.

За рахунок кредитних коштів спільно з Європейським інвестиційним банком на "Надзвичайну кредитну програму для відновлення України" та "Програму з відновлення України" місцевим бюджетам 97 територіальних громад передбачено 4,8 мільярда гривень на реалізацію 164 проектів. Через обласні бюджети передбачено 2,2 мільярда гривень на реалізацію 48 проектів 31 громади. У 23-му році за рахунок зазначених бюджетних програм завершено реалізацію 119 проектів у 55 громадах України. Станом на 1 січня 24-го касові видатки по проектах за вказаними бюджетними програмами склали приблизно 4,5 мільярда гривень.

Які плани на 24-й рік? Це для подальшої реалізації реформи з децентралізації влади важливим є: прийняття проекту Закону про внесення змін до Закону "Про місцеві державні адміністрації", що дозволить переформатувати місцеві державні адміністрації в органи префектурного типу та запровадити ефективну систему забезпечення законності в діяльності органів місцевого самоврядування; робота щодо розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади за принципом субсидіарності; посилення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування; серед них розроблення законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законів України щодо надання додаткових повноважень в органах місцевого самоврядування в частині адміністрування місцевих податків і зборів.

Для завершення повного циклу регіональної політики важливо затвердити оновлену стратегію державного регіонального розвитку до 27-го року та план заходів щодо її реалізації, забезпечити координацію процесу оновлення стратегічних документів на рівні регіонів та територіальних громад, визначити склад функціональних типів територій та розробити спеціальні інструменти їх підтримки та розвитку, запустити геоінформаційні системи моніторингу та оцінки регіонального розвитку, розробити законодавчу базу належного функціонування державної системи управління та збору даних місцевого рівня, законодавче закріплення обов'язкового використання системи DREAM, здійснити перезапуск фонду регіонального розвитку.

Для вдосконалення механізму функціонування Державного фонду регіонального розвитку підготовлено нову концепцію в частині наповнення фонду та його розподіл. Цей фонд дозволить залучити наступні фінансові ресурси. Це 1,5 відсотка прогнозного обсягу доходів загального фонду державного бюджету; надходження від Європейського Союзу і  урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, отримані на безоплатній та безповоротній основі; кошти, що надходять до державного бюджету від грантових угод; позики міжнародних фінансових організацій урядів іноземних держав ЄС; кошти компенсаційного фонду, які сьогодні створюються в Гаазі з метою використання для відбудови України коштів агресора; інші надходження, які будуть дозволені Законом про державний бюджет для використання.

І насамперед накінець хотілось би відзначити, що Україна вже має перспективи євроінтеграції, і щодо програм регіонального розвитку у нас також буде велика робота стосовно імплементації всіх законодавчих і необхідних норм для того, щоб зблизитися з нашими партнерами в Європейському Союзі та імплементувати наше законодавство до потреб європейської співдружності.

Дякую за увагу. Я закінчив.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Василю.

Будь ласка, чи є запитання у членів комітету до пана Василя?

Будь ласка, пан Дмитро Микиша.

 

МИКИША Д.С. Дивіться, розгублене обличчя у Віталія, у мене, бо людина, яка заявляє, що децентралізація почалась пару років тому, ну навряд чи можна щось запитувати. І ми розуміємо, що пан Шкураков, текст написаний, зовсім немає жодного розуміння, що таке децентралізація, що таке регіональний розвиток і взагалі, що відбувається. Але деякі тези я хотів би прокоментувати, мабуть, буде краще так, не запитання, а коментарі.

Перше. І, мабуть, до вас, пані голово, Олено Олексіївно, звертаюся, що це неприпустимо, коли викликають міністра, а міністр не з'являється, і ми вже неодноразово чуємо, що там якісь справи. Я розумію, що так, мабуть, і цього разу якісь справи. Але міністр діючий і вже віцепрем'єр на своїй посаді вже більше двох років, мабуть, два з половиною, а ми бачили його всього два рази. А зараз ми говоримо про звіт за 23-й рік і план на 24-й. Нагадаю, що народні депутати України є представниками українського народу, міністри є найманими менеджерами виконувати і впроваджувати політики, в тому числі, які приймають на своєму законодавчому рівні  народні депутати України у стінах Верховної Ради. Відповідно почути, що вони зробили за 2023 рік і що мають зробити відповідно цього на 2024, мабуть, повинні доповідати перші особи, яких і призначає відповідний парламент. Тому я фактично обурення своє виказую в тому, що міністр не з'явився і давно вже не з'являється. І навпаки, дякую тим міністрам, в першу чергу пані Немчінову, що він тут є і буде доповідати по тих питаннях, які стосуються саме його.

Далі. Я просто розумію, чим займається міністерство, я тут прямо почув цю тезу. Місцеві проекти потім, а також щось там з управління і далі все інше. Ми розуміємо, що Міністерство інфраструктури залишилось фактично Міністерством інфраструктури, і ніякого чину, і дотичності до управління, тим паче до реформи децентралізації, в цьому випадку ми говорити не можемо взагалі. Бо першочергово проекти і відбудова, і тут ми чули слово "відбудова" через проекти багато разів. Але щодо самоорганізації управління, реформи місцевого самоврядування, регіональний розвиток і все інше, що так необхідно, конче необхідно, воно десь стоїть на другому, а подекуди і на третьому там фоні, десь воно там.

Пару разів тут торкалися ще реінтеграції. Я вам скажу, що насправді це міністерство дійсно планувалось як поєднання Міністерства інфраструктури, Міністерства розвитку громад і територій та Міністерства реінтеграції, це абсолютно вірно. Бо що реінтегровувати, це в першу чергу реінтегровувати ту форму і відновлювати форму управління влади на місцях, яка має бути після того, як ми деокупуємо території, тобто це фактично розвиток громад і територій. Але ніякого поєднання не має бути і бути не може, оскільки навіть глобальну функцію реформи децентралізації це міністерство не виконує. І в самому звіті про це неодноразово вказується на це просто. Все, що тут наговорено… Якщо говорити по якихось деталях, Державна стратегія регіонального розвитку, щось ви там будете затверджувати, чи враховані пропозиції, які були надані? Надані вони були інститутом громадянського суспільства, де консолідовано народні депутати погодились з тим, що там є, якнайкращі правки, чи враховано щось з того? Це по регіональному розвитку.

Знову по регіональному розвитку державний фонд, про який ми говоримо перезапустити, якщо ми категорично були проти того, що зробили з ДФРР, який був і зараз є. Тобто він фактично зараз бюджет участі, ви зробили з нього бюджет участі. Який тут регіональний розвиток, який кваліфікований, і правильний підхід до розподілення державних коштів розплановано і підтримано відповідними профільними спеціалістами?

Функціональні типи територій також є питання, ГІС регіонального розвитку та збір даних – ми про це говоримо рік. Дуже тішить, що ви хоч чуєте профільний комітет і реагуєте із запізненням хоча б в пів року, але реагуєте, бо це ми говорили ще під час розгляду законопроекту про службу в органах місцевого самоврядування. На щастя, ви почули. Про архітектуру планувальних документів ми говорили це рік назад, пів року вже наголошували, прямо вимагали, нарешті почули, під кінець року ви це зібрали. І багато-багато іншого.

І що євроінтеграція буде, вона вже є, і ми вже робимо це, і відповідні законопроекти нами вже приймаються. І 9450 – це перший колосальний надважливий проект якраз в цьому напрямку. І ми це зробимо, але це не від вас, це від нас. І хотілось би більшої активності і більшої, мабуть, взаємодії з профільним комітетом. У нас немає до вас  предвзятых претензій чи що, у нас є по суті і по конструктиву. І ми хочемо, щоб ви виконували те, що ви маєте виконувати. Якщо ви готові дослухатися до нас як до комітету профільного, до профільних асоціацій і експертів, які розуміються на цьому всьому, ми будемо вас підтримувати. В іншому випадку ми будемо не щось там з вами робити, буде критикувати конструктивно, що ми і робимо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Дякую, пане Дмитре.

Сьогодні віце-прем'єр-міністр знаходиться на нараді у Прем'єр-міністра, тому коли була в нього можливість, він сюди точно приходив. Сьогодні ми бачимо і першого заступника міністра, і заступника міністра.    Тому, я вважаю, ваші не дуже обґрунтовані звернення стосовно того, що міністерство не приходить на засідання комітету, якщо по-чесному говорити.

Колеги, чи є ще  в когось запитання? Будь ласка, пане Романе Лозинський.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Василь Олександрович, дякуємо за ємкий, структурований виступ.

У нас в комітеті контрольна функція відповідно до законодавства, і я, чесно кажучи, до виступу не ознайомлювався з документами, і спробував зараз глянути, я не бачу тут до цього питання прикріплених. Скажіть, будь ласка, ви говорили про, ну, як звіт, підсумки, чи є така, умовно, порівняльна таблиця з тими планами, які були до того, на попередній рік перед міністерством, і що з цього виконано, що не виконано, так, щоб по  співвідношенню говорити. Тому що з точки зору управління ви говорили багато важливих речей, я не знаю, тут мало хто може не погодитись, але, коли ми говоримо про підсумки, тут важливо співвідносити їх з планами. Чи десь є такий документ, можливо, я просто пропустив?

 

ШКУРАКОВ В.О. Дякую за запитання.

Якщо дозволите, маленьку ремарку стосовно децентралізації, моєї там дотичності до цього питання. Я не хочу переходити на якісь там речі. Але я не казав там пару років, я прекрасно знаю, коли була започаткована децентралізація, і приймав безпосередню участь в цьому процес, і роблячи в Міністерстві фінансів. Так що я вибачаюсь, але прохання просто трошки…

 

_______________.  (Не чути)

  

ШКУРАКОВ В.О.  Дивіться, я перечитаю і вам особисто покажу, що у мене написано. Я сам писав свої тезиси, до речі. Дякую.

Стосовно питання пана Василя. Я хотів би відзначити, що всі наші плани – це є план діяльності уряду, це зафіксовано в наших урядових документах. Зараз ми якраз завершуємо формування на наступний рік. Всі плани, які ми реалізовуємо в прийнятті рішень урядових і в співпраці з Верховною Радою далі, тобто проектів законів, які реалізуємо, вони є документом системним. Це є план дій уряду на відповідний рік. Є, був план  відповідний на 23-й рік, звісно, є план, готується зараз, завершується його підготовка на 24-й рік і ми можемо надати інформацію, що планувалося і що було виконано протягом року, в якій стадії знаходяться ті документи, про які я озвучував.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Романе.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Пан Василь Олександрович, я не питав... тобто моє питання було про інше. Ми щойно заслуховували тут питання називається "Про інформацію центральних органів виконавчої влади щодо підсумків роботи за 2023 рік". Ми прослухали ваш текст. Але моє питання в тому, чи є документ зараз, у нас комітет і розгляд  питання, де у нас підсумки роботи за 23-й рік, це напроти них плани на 2023 рік, щоб ми могли зрозуміти і побачити, проаналізувати як комітет. Тому що ми ж тут зараз всі сидимо і працюємо разом з вами для того, щоб результативними бути. Ми розуміємо, що з тих чи інших причин підсумки можуть розходитись з планами інколи в сторону плюс, інколи в сторону мінус. Ми, наприклад, з комітетом голосуємо багато законопроектів на засіданні комітету, ставимо собі якісь плани, але потім в парламенті з тих чи інших причин наші плани обламуються, тому що порядок денний і наші законопроекти, на жаль, не завжди ставлять і наші законопроекти чекають від місяців до років. Але це об'єктивні якісь обставини.

Питання до вас. Підсумки роботи за 2023 рік. Чи є зараз документ, яким ви можете поділитись під час нашого засідання, який корелює з планами, щоб ми могли зрозуміти і порівняти, що виконано, що не виконано, і прийняти для себе якісь рішення і розуміння, а не просто заслухати доповідь, яка була довга, ємка, структурована, але це доповідь.

Дякую.

 

ШКУРАКОВ В.О. Дякую.

Я зрозумів ваше питання. Я не готував просто цей комітет і матеріали до комітету. У мене немає зараз цього документа, але ми його підготуємо і передамо безпосередньо на комітет, якщо Олена Олексіївна не заперечує.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що можна офіційно направити на комітет, це не є проблемою, з усіма матеріалами за 2023 і з планами на 2024.  І, можливо...  Ми отримуємо кожного місяця план графік різних секторальних робочих груп, можливо, також вказати, де, хто може долучатися з комітету до активної роботи.

Будь ласка, пане Романе, ще у вас була...

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. У мене до колег по комітету тут питання. У мене просто щойно виникла думка для того, щоб максимально ефективно  ми      працювали як законодавчий орган, виконували свою контрольну функцію зокрема, можливо, нам варто на законодавчому рівні врегулювати формат таких різноманітних планів, підсумків, заслуховувань. Тому що це ж не тільки нашого комітету стосується і представників нашого профільного міністерства, а загалом. Це ж питання держслужби, це наші відання. Можливо, варто тут врегулювати питання взагалі участі виконавчих органів на комітетах Верховної Ради і що воно має передбачати в собі: яка структура, який склад.

Чи є в когось заперечення? Немає. Тоді подумаємо, пропрацюємо, тому що доповідь слухати ми завжди готові, але щоб приймати рішення, треба працювати трошки в іншому форматі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Віталій Безгін.

 

БЕЗГІН В.Ю. Так, дякую. В мене нема відповіді на питання пана Романа, до речі, я не знаю, треба подумати. Скажу чесно, мені сумно від усього почутого. Поясню, чому.

Тому що дружба дружбою, колеги, голові комітету теж кажу, але давайте реально оцінювати речі, що відбуваються. Все, що зараз я як би бачу, все, що ми почули, це про те, як фактично в нас на рівні виконавчої влади абсолютно руйнується все, що було зроблено для децентралізації, абсолютно руйнується системою регіональної політики як такої.

А до пана Василя в мене два дуже конкретних питання. Ніхто ж не сперечається, що ключова роль міністерства – формування політик у тій чи іншій сфері. Відповідно питання перше. Скільки законодавчих ініціатив у сфері децентралізації регіональної політики було подано міністерством за 23-й рік? І скільки і які в плані на 24-й, і коли ми їх можемо побачити?

Дякую.

 

ШКУРАКОВ В.О.  Я вам не можу підрахувати, скільки було подано, а скільки… багато подається законопроектів спільно з розробкою з народними депутатами, через народних депутатів. Якщо Олександра допоможе мені, скільки конкретно, там є питання.

 

АЗАРХІНА О.К. Я в переліку зараз, який ми готували, це 22 різні акти з описом, де, які знаходяться. Тому із задоволенням надамо разом з нашим документом по плану на 23-й і по факту на 23-й рік.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Олександра, буду вдячна.

Будь ласка, пан Віталій.

 

БЕЗГІН В.Ю.  Ні, можна список з 22 законопроектів, які розроблені чи подані урядом у сфері децентралізації і регіональної політики. Тому що зараз, перепрошую, звучить неправда, тому що за 2023 рік було подано нуль.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що в тому документі, яке міністерство надішле, можна буде побачити всю інформацію і не тільки стосовно законопроектів, але й стосовно імплементації на рівні постанов, наказів, інструкцій, інших нормативно-правових актів.

Будь ласка, колеги, хто ще має запитання до Міністерства відновлення? Тому що у нас ще є наступні спікери.

Будь ласка, пане Дмитре Микиша, якщо можна, не дуже довго.

 

МИКИША Д.С.  Я 10 секунд. Я просто відрефлексую відносно того, що дійсно ми отримаємо, а я думаю, що ми отримаємо все-таки дані пізніше міністерства. Але нагадаю, що на це засідання ми міністерство запросили де минулого місяця, і так готуватися, і відноситися до підготовки до засідання комітету, відповідно профільного комітету свого, профільним міністерством є неприпустимим, і ми це зараз бачимо. Конкретні цифри задав і конкретні питання задав пан Роман, і відповіді не почув, і колись на потім, а не зараз мали би бути готові, та сама ситуація з паном Віталієм. Це дуже не личить нашому міністерству, що воно так готується.

Хоча останнє хочу зауважити, що пані Олександра Азархіна – єдина, мабуть, хто якось переживає за децентралізацію в профільному міністерстві. Але вона фактично виконує роль міністра з розвитку громад, територій, а у колишнього міністра ще були заступники, а в неї немає нікого і штату залишилося там обмаль людей, які продовжують звільнятися. От і вся робота профільного міністерства. Не знаю, чи вона не може переконати міністра або кого треба переконати, щоб було більше людей, щоб їй допомагали в цьому, це велике питання. Наскільки я пам'ятаю, у неї ще є функції, які там до ціноутворення і всього іншого. Тобто  одна людина, навіть така талановита, як Олександра, з цим справитися не може. Оце реальний стан, як працює зараз міністерство і що нас чекає  реформи децентралізації, регіонального розвитку, політики, згуртованості.

В мене все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, дякую.

Переходимо до наступного нашого обговорення, воно стосується сфери державного управління, державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.

Колеги, в 2021 році уряд схвалив Стратегію реформування державного управління на 2022-2025 роки та затвердив план заходів з її реалізації. На засіданні комітету 21 грудня в минулому році ми з вами схвалили рекомендації органам державної влади та органам місцевого самоврядування щодо подальшого розвитку систем надання адміністративних послуг. І в зв'язку з цим питання щодо реалізації стратегії за напрямком забезпечення надання адміністративних послуг ми розглянемо на окремому засіданні комітету після отримання інформації про стан виконання зазначених рекомендацій. Я думаю, що це буде орієнтовно в березні.

А сьогодні ми запросили представників уряду проінформувати комітет щодо підсумків роботи з реалізації стратегії реформування державного управління за напрямком розбудови професійної і політично нейтральної  державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Спочатку я надам слово Міністру Кабінету Міністрів України пану Немчінову Олегу Миколайовичу як політичному лідеру реформи державного управління, відповідальному за її впровадження для представлення інформації з порушеного питання.

Будь ласка, Олег Миколайович, можете з місця, можна до трибуни, як вам буде зручне.

 

НЕМЧІНОВ О.М. Дякую, Олено Олексіївно. Та, звичайно, краще з місця. Дякую, Олено Олексіївно, за надане слово. Дякую колегам, що дочекалися цього звіту або інформації.

У нас вчора відбулася важлива подія – це візит в Україну  Генерального секретаря ОЕСР Матіаса Кормана. Під час цього візиту було презентовано звіт Програми SIGMA за результатами оцінки державного управління в Україні. Цей звіт було проведено вперше з 2018 року, причому проведено його було в умовах воєнного стану. Звіт презентовано, він доступний українською і англійською мовою.

Сьогодні повторно його Грегор  Вірант,  керівник SIGMA, презентував під час засідання координаційної ради з питань реформи державного управління. Я знаю, що планували народні депутати  взяти участь, але через те, що в нас була накладка з сесією Верховної Ради, на жаль, це не відбулося. Але звіт є доступний, він повністю розкладений як по частині, яка стосується власне питання реформи державного управління та публічних фінансів. Окремо велика увага приділена проблематиці імплементації Закону "Про адміністративну процедуру".

Я вчергове дякую комітету, підкомітету і пані Білозір окремо за те, що ми проголосували, імплементували закон і зараз чекаємо друге читання урядового законопроекту про внесення змін в деякі законодавчі акти щодо імплементації цього законодавства. На цей час уряд ухвалив відповідну постанову, яка дозволяє реалізовувати цей закон.

Дякую за 8222 в першому читанні. Я розумію, що він викликає дуже багато запитань, ми чекаємо другого читання. Розумію, що після того, як спільною ініціативою Міністерства фінансів і Кабінету Міністрів України  норми першого читання 8222 були імплементовані в Законі України про держаний бюджет в частині реформи оплати праці державних службовців на основі класифікації посад і запровадження грейдової системи, ми зараз отримали як позитивні, так і негативні відгуки. І при ухваленні 8222 в другому читанні, це є спільна позиція, напевно, всіх учасників координаційної ради сьогодні, про те, що мають бути враховані передусім позитивні і недопущені негативні моменти, які було підсвічено під час реалізації його, зокрема при класифікації посад, які стосуються місцевих державних адміністрацій, а також деяких категорій центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів.

Ми вже фактично на початку року за ініціативою Міністерства фінансів ухвалили відповідну постанову, яка дала можливість місцевим державним адміністраціям, обласним, районним використовувати кошти місцевих бюджетів на виконання делегованих повноважень, якою так само вирівняли питання оплати праці на місцях, і цей процес триває.

І, звичайно, що ми проговорювали ті питання, які в нас закладені в Ukraine Facility, тому що фактично і переговорний процес, і реалізація 50 мільярдів євро, які стали можливими в нас в результаті комплексних перемовин з нашими партнерами з Європейського Союзу, будуть потребувати багатьох кроків щодо реформи державного управління. Це питання імплементації HRMIS, це питання завершення реформи оплати праці, це урядовий законопроект, який готується по формуванню центру уряду, і сьогодні ми частково проговорили питання типової структури міністерств, формування політик тощо. У нас ще  в 2021 році два відповідних законопроекти внесені на розгляд Верховної Ради, але з початком активної фази бойових дій у 22-му році, наскільки я розумію, вони чекають своєї черги.

І це, звичайно, відновлення конкурсної процедури на посади державної служби, починаючи із посад державної служби категорії "А". Це питання, яке лідирує Перший віцеспікер Верховної Ради пан Корнієнко, це питання тої робочої групи, яке ми спільно з ним очолюємо, яке вже фактично двічі обговорювали. І це буде продовження виконання наших зобов'язань у дуже короткий період, тому що при відкритті перемовин з Європейським Союзом починається з реформи державного управління і перші показники, які будуть вивчатися при наданні перших траншів Ukraine Facility, так само це питання реформи державного управління.

У мене коротко все. Я готовий до відповідей на питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Віталій Безгін.

 

БЕЗГІН В.Ю. Дякую, пану Олегу за доповідь.

Насправді дякую за системну роботу в сфері держуправління. Ми розуміємо, що PAR дуже складна історія. Розуміємо, що є перепони, але реформа має систему. І насправді пан Корман, який вчора був, він зустрічався, зокрема, і з депутатами. Дійсно, оцінка SIGMA здебільшого позитивна. І це найкращий, напевно, вимір загального тренду. Але попри позитивні моменти хочу задати конкретне запитання щодо проблеми, яка виникла, яка виникла зараз на початку цього року, і це, напевно, спільна відповідальність парламенту та уряду. Я про те, що у нас сталося з оплатою праці, особливо на рівні місцевих державних адміністрацій. Ви знаєте, що проблема є. Я знаю, що уряд розглядав це питання.

Відповідно логіка і моє запитання наступне. Як ми будемо вирулювати з цієї системи, коли розуміємо, що за такого підходу, що зараз запропонований, у нас на рівні обласних державних, районних державних адміністрацій буде тотальна вимивка кадрів.

Дякую.

 

НЕМЧІНОВ О.М. Якщо дозволите, я частину відповіді надам сам, а попрошу пана Романа Єрмоличева мені допомогти.

Я вже зазначив, що першим кроком – це було ухвалення відповідної постанови. Дякую Мінфіну за те, що вніс її і ми її підтримали. Фактично це знімає більшість питань щодо оплати праці.

Другий момент. Я хотів би просто, щоб пан Роман трошки проінформував комітет, чому ця проблематика виникла і які реальні механізми були, якщо головуюча дозволить.

 

_______________.  Можна конкретніше…

 

НЕМЧІНОВ О.М. Саме так, звичайно, ми чекаємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Тут необхідно розпочати, звідки виникла взагалі проблема. От ми говоримо там про низький рівень заробітної плати. В минулих роках говорили про низький рівень заробітної плати в місцевих адміністраціях. І відповідно були претензії до центрального уряду, що необхідно його піднімати. А тепер виявилося, що в результаті рівень заробітної плати, якщо брати аналіз 23-го року, так він на рівні майже міністерств і державних органів.

А чому взагалі відбулася ця ситуація? Бо тому що місцеві адміністрації мали можливість добавляти зі своїх обласних бюджетів видатки на заробітну плату. І враховуючи в тому, що загальний ресурс, який був збільшений в минулому році на утримання місцевих державних адміністрацій, він з обласних бюджетів склав майже 1,3 мільярда гривень, таким чином і відбувалося, получається, що коли… в місцевих бюджетах є два джерела – загальний фонд і місцеві бюджети, в результаті є більші видатки на заробітну плату і можливість виплачувати надбавки знов же ж в необмежених розмірах. І можуть бути такі перекоси. Хто отримував, ми аналізували, понад 200 відсотків надбавки, будь-який працівник майже на 200 відсотків відповідно, він міг при застосуванні цих підходів, які були запроваджені з 1 січня 24-го року, в номінальному вимірі заробітної плати і впасти. Чому впасти? Бо тому що посадові оклади, які розроблені урядом, вони збільшені майже в 1,5, в 2 рази, якщо порівнювати з попереднім роком. Тобто тут не говориться про те, що уряд не підвищив посадові оклади, уряд якраз і підвищив посадові оклади. Але, враховуючи оцю історію, яку ми як реформу, і, мабуть, всі говоримо про реформу оплати праці, забрати надбавки конкретним працівникам, щоб не було зловживань у виплаті надбавок, оце якраз і є оця системна проблема, яка і потребує вирішення, чому так відбувалося, що окремі працівники мали понад 300, 500, 600 відсотків надбавки, а в нас є ця інформація в розрізі конкретних обласних бюджетів і адміністрацій, тому така ситуація і відбувається. Для того, дійсно, щоб вирішити це питання і дати можливість обласним бюджетам добавляти видатки з обласних бюджетів і вирівняти якимось чином ці диспропорції, було урядом прийнято зміни в 787-у, де дозволено використовувати кошти обласних бюджетів шляхом підвищення, встановлення додаткових коефіцієнтів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Романе.

Будь ласка, пан Віталій Безгін.

 

БЕЗГІН В.Ю. Дякую.

Дивіться, те, що за зараз рішення через обласні бюджети, це зрозуміло. Давайте відверто, це ставлять адміністрації, які представляють державну вертикаль в залежність від їх стосунків з більшістю в обласних радах. Це означає, що там де в губернатора, вибачте, нормальні стосунки, він зможе забезпечити свій персонал, там, де немає, у нього просто позвільняються люди. Тому це ж не зовсім інституційно. Проблема виникла тому, що були великі надбавки. Чому? Тому що була маленька база і за рахунок надбавок утримувалась хоч якась конкурентна спроможність. Але ви ж самі зараз підняли тему, що хтось там, були дисбаланси, були різні показники, хтось зловживав.

Ви ж Мінфін представляєте? І в мене логічне питання. Якщо ви от на рівні адміністрації боретесь проти цього, а у Мінфіну у нас такий самий підхід, як і у Міністерства соціальної політики щодо оплати праці, чи у нас є привілейовані міністерства, як Мінфін, наприклад? І чому тоді на адміністрації ми дивимось з одного підходу, а коли ми кажемо про себе рідних, ми трошки інший підхід впроваджуємо? Чому, наприклад, Мінвідновлення, яке сидить в залі, отримує інші ставки і підходи, а не такі, як ви? Чим ви краще?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Пане Віталій, з поваги, давайте відверто, тут немає моєї особистої зацікавленості. Ви чудово знаєте, якби у Міністерства фінансів була особиста зацікавленість в якихось речах і встановленні окремих надбавок, те, що відбувалося в 2023 році, то Міністерство фінансів і не виступало б за цю реформу. Ми б зберегли  б цю систему і, умовно, так як було в минулих роках, ви чудово знаєте, окремі міністерства збільшували в Законі про державний бюджет видатки на оплату праці і таким чином могли встановлювати собі окремі надбавки. Для того, щоб таких не було історій, Мінфін, саме Мінфін ініціював цю історію, щоб надбавок таких не було.

З приводу РДА, те, що ви кажете, що можуть бути наближені чи не наближені. Така сама історія була і в минулому році. Що є області, які дійсно, наприклад, Рівненська область, вона небагато отримувала з обласних бюджетів. І порівняти з Львівською областю рівень заробітної плати, він і був вполовину менше ніж у Львівській області. Чому? Бо Львівська область добавляла зі свого обласного бюджету додаткові кошти, а Рівне не добавляло. Як вирівняти ці диспропорції, треба думати. Тому що це наслідок рішень, які були до цього. Вирівняти все і добавити зарплату на рівень областей, на рівень міністерства, я вважаю, і, мабуть, ви вважаєте, це неправильно. Треба тоді встановлювати рівень відповідальності, функції і таким чином рухатись далі.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Пані Лариса Білозір, будь ласка.

 

БІЛОЗІР Л.М. А я вважаю, що ви підставляєте нашого Президента, завалюючи його президентську вертикаль. Тому що зараз на адміністрації військові лягає дуже-дуже багато роботи під час воєнного стану, це в рази більше роботи, і по факту керівники апаратів, департаментів отримуватимуть в два рази менше. Тому що, якщо раніше вони могли вирівнювати оцими вакантними посадами, то зараз ви зробили, ніби їм підняли, а насправді опустили зарплати. Ми будемо величезну мати проблему. І поставили, як пан Безгін правильно розібрався у питанні, ви поставили просто їх в залежність від обласних рад, у яких теж бюджети впали. У мене на Вінниччині, наприклад, там зовсім інша політична сила – стратегія Гройсмана, і вони сказали, ви нічого від нас не побачите. Поробили, пороздували в обласній раді собі штати, вони мають там в два рази, а адміністрація, яка задіяна, просто в рази, в десятки разів більше працює, то в них копійки, люди просто йдуть. Ви просто підставляєте всіх нас, владу в тому числі.

І дивіться, сьогодні була зустріч з паном Боррелем представників фракцій, він дуже правильну річ сьогодні сказав. Він сказав про те, що не тільки військова допомога важлива, а формування спроможних інститутів. Так от я вам скажу, коли ми зустрічаємося з міністрами, перше, що вони кажуть, відверто коли так кажуть: а ми неспроможні, а у нас немає достатньо людей.

І нещодавно пан Немчінов виступав, я також членом є координаційної ради з держуправління, як і інші народні депутати з нашого комітету, хочу сказати, що у нас там був такий представлений документ, здається, пів року тому, який офіційно визнавав, що 3 тисячі людей нам не вистачає для нормальної спроможності інтеграції в європейські структури. І після цього цей документ мав вилитись в якусь постанову. Так от сказали мені, що він вже неактуальний, тому що це ж немодно, це не в тренді. Ми людям не можемо правду сказати, у нас же чиновники всі погані,  ми вішаємо всіх собак на чиновників, на  народних депутатів, а насправді ці люди тягнуть величезну роботу. І зараз міністерства, вони є неспроможні. Ми бачимо цей сьогодні там, не знаю, перепалка ця, дискусія по Мінрегіону. А просто там малесенький взагалі штат і абсолютно як би немає людей  для того, щоб формувати якісні політики і документи.

Тому хочу вам сказати і перейти плавно ще до адмінпослуг. Та вони погіршуються, тому що ставка 5 тисяч, звичайно, це 50 відсотків, ми будемо обурюватися, премії, що це багато, а це всього лише 2,5 тисячі. І люди, які пашуть день і ніч, які там і по ВПО, і по ветеранах, центри адмінпослуг отримують 7,5 тисячі. І що ми хочемо взагалі? Тому я вас дуже прошу, і все-таки Мінфін собі зробив одну політику щодо себе, і ще, здається, Мінцифри, а всі решта міністерства вони типу не такі рівні, як ви рівні.

І останнє, що я хотіла ще сказати по діджиталізації, я думаю, що пан Роман про це скаже. Є резолюція в ПАРЄ, яку ми   нещодавно прийняли і яка зобов'язує інші парламенти звернути увагу на те, що ми не можемо діджиталізувати все, це  неможливо. Ми створюємо нерівності для людей, люди мають мати доступ як і до діджиталізованих послуг, але мають мати доступ, коли у них цих можливостей немає, ми так їх дискримінуємо. І це визнав уже весь світ, 46 країн Ради Європи, і непотрібно видумувати велосипед.  І все ж таки ми бачимо погіршення послуг, і ми матимемо величезні проблеми через те, що ми намагаємося все діджиталізувати і дискредитувати чиновників, які роблять і повинні робити роботу і створювати ту спроможність  інституційну, якої нам бракує.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Дмитро Микиша.

 

МИКИША Д.С. Я, мабуть, на завершення теми, саме до звернення  до Міністерства фінансів.

Пане Романе, якщо ви тут вже, будь ласка, і дослухайте зараз, бо ви до технічних правок, які були до держбюджету 2024, не дослухались саме безпосередньо, ви дослухайтеся зараз, будь ласка.   

Постанова 268 додаток 50, це також технічні зміни,  щоб відповідні громади  і взагалі громади будь-які могли нормально оперувати окладами в рамках своєї структури. Бо фактично маючи бюджет, маючи гроші для того, щоб отримати своїх спеціалістів, вони не можуть це робити через технічні неузгодженості, через те, що постанова їм не дозволяє встановити відповідні оклади. Вони можуть це зробити, просто треба внести зміни в 268 Постанову в додаток 50. Це я вам кажу не тільки від себе, це я артикулюю звернення численне громад і, мабуть, всього місцевого самоврядування на території України. Будь ласка, дослухайтеся і внесіть зміни. Це не буде жодних видатків для державного бюджету, це виключно місцеві бюджети. Зробіть таку ласку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Лозинський.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ  Р.М. Я зараз, може, не як народний депутат буду говорити, а як громадянин України, до пана Немчінова, до пані Алюшиної тут звертаюся в першу чергу.

Дивіться, якщо так розмова ведеться максимально чесно, то всі пропозиції, які були до цього, містять системний характер, важливий характер. Але воєнний стан, війна, особливо остання дворічна фаза, дуже сильно вплинули і багато чого змінили. Що вони змінили? У нас по факту людей більше не стає, тобто у нас багато кадрів виїжджає за кордон, багато тих, хто на державній службі, незважаючи на найвищу престижність і зарплату, пішли воювати, на жаль, не всі з них залишилися в живих і залишається з кожним разом все менше. І для того, щоб ми як країна вижили після завершення війни, зокрема в частині інституції державної служби, нам треба зробити, напевно, декілька якихось реанімаційних дій в частині держслужби.

Що я маю на увазі практично? У нас економічна ситуація дуже сильно прив'язана до державної служби. Тому що кожного разу, коли ми говоримо про високі заробітні плати, про те, щоб можна було конкурувати на ринку за спеціалістів, давайте чесно, у нас грошей більше не стане в бюджеті, от чесно. Чи зможемо ми запропонувати державним службовцям різних категорій ринкові заробітні плати в короткостроковій перспективі, враховуючи стан нашого бюджету? Це неможливо. Які б зараз рішення не зробили, це дуже важко, давайте, щоб неможливо, це надзавдання. Для того, щоб його виконати, треба зробити рішення, можливо, дуже непопулярні. Ймовірно йдеться взагалі про перегляд оцього штатного кадрового системи, скільки держслужбовців нам справді потрібно для ефективного виконання функцій, для того щоб, можливо, піти  зворотнім шляхом і зрозуміти, як нам оптимізувати кількість різних організаційних структур для того, щоб люди, які будуть там працювати, справді змогли отримувати конкретні кошти. Ймовірно це рішення, яке буде останнім для уряду чи для парламенту, і це буде як  рішення-камікадзе, але, мені здається, це одне із небагатьох рішень, яке зможуть щось реально зробити в майбутньому для державної служби. Тому що просто сказати, що нам треба підняти заробітні плати на певну кількість людей, які зараз працюють, це гарно звучить, це всі лайкнуть у фейсбуці, потім підуть проголосують, але через місяць чи через рік  зрозуміють, що цього ніхто  не зробив, тому що це зробити неможливо.

Тому чесне моє людське прохання, я не знаю, до пана Немчінова, до пані Алюшиної, до всіх людей, які займаються цим. Йти, теж зараз воєнний стан, ставка і фронт, це все зрозуміло, але йти до Президента і узгоджувати реальний план, непопулярний, який стосуватиметься реорганізації державної служби загалом. Для того, щоб, може, менша кількість людей з вищою ефективністю, давайте чесно, з вищою ефективністю, з вищими заробітними платами і соціальним стандартом могла робити цю роботу. Інакше у нас залишиться величезна держслужба, великі видатки і дуже незначні результати.

І друге. Хтось з міністрів, я не буду зараз казати прізвище, бо я можу помилитися, сказав фразу, не цитую, але фразу у форматі: комп'ютери чи техніка, чи цифровізація не бере хабарів. Тим самим це звучало як презумпція, що держслужбовці беруть хабарі. І це, мені здається, взагалі теза, що треба потім кримінальну відповідальність за те, що це підрив національної взагалі нашої стабільності і так далі. Я зараз, це не політичне гасло, це реальна ситуація. Народ, у нас ми міняємо правила під час гри і люди заходять на держслужбу –  потім ПЕПи там такі-то, заходять на роботу в якусь структуру – потім тобі в три рази більше відповідальності, а потім в два рази менша зарплата. І виходить, я навіть не знаю, які  тут слова підібрати, ким стають люди, які добровільно йдуть на державну службу в результаті. Мені шкода цих людей, я кожного разу, коли бачу держслужбовців, я їм дякую, співчуваю і мені реально їх шкода Але я дякую за те, що вони роблять цю роботу. Але, якщо собі міністр буде дозволяти ставити презумпцію, що державні службовці по замовчуванню корумповані чи схильні до корумпованості, вибачте мені, у нас людей ставатиме менше не тільки через те, що їх вбиватиме Росія, а й через те, що ми своїми такими фразами і діями будемо вбивати.

Тому давайте чесно і серйозно. У нас є пакети рішень, у нас є Дмитро Чорний, який від комітету лідерство займає, колись була Альона Шкрум, у нас є голова НАДС, у нас є Міністр Кабінету Міністрів, є люди, які цим займаються, які за це відповідають, які в це вірять, у першу чергу всі ми віримо, але я маю на увазі відповідальні. Ідіть до Президента, майте чесну розмову, що реально зробити. Тому що трьома законопроектами, які зараз десь зареєстровані, ми не змінимо нічого. І після перемоги, я сподіваюся, так, щоб державна служба встояла з нашою економічною ситуацією, жодна наша дискусія тут на комітеті, на жаль, зараз критично на це не вплине.

І останнє – щодо іміджу. Беріть комунікаційників Кабінету Міністрів і давайте повертати імідж державного службовця, як Капітан Америка, знаєте, зробили імідж там в 40-50-х роках у Сполучених Штатах, а не вбивайте, (ну, не ви) але не вбиваймо цей імідж взагалі до кінця, бо у нас залишиться три з половиною держслужбовця, які просто будуть світло виключати і закривати за собою двері.

Sorry, це такий спіч, це не про номери законопроектів, не про номери постанов, не про плани, хоча у нас тут плани і підсумки, але, мені здається, тут дуже бракує такої чесної розмови, може, в закритому форматі, як зробити так, щоб державна служба взагалі, вибачте мені, існувала в нашій країні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Васильєв.

 

ВАСИЛЬЄВ І.С. Я хочу продовжити тему зарплати чиновників, звернутися саме до представників Міністерства фінансів, оскільки зі слів вони ініціювали саме цю, можна назвати, реформу.

Особисто я вірю в те, що з самого початку була ідея або задумка в те, щоб зарплата для переважної більшості державних службовців, вона збільшилась. От я хочу спитати, чи є, наприклад, по результатах вже з січня аналітика, в якої кількості співробітників зарплата саме в коштах збільшилась. Оскільки я спілкувався з місцевими адміністраціями,  багато головних спеціалістів, керівників відділів, вони сказали, що, дійсно, їм там на три, на чотири тисячі гривень зарплата збільшилася. І, можливо, проблема тут саме в середній і в вищій керівній ланці, і тоді це треба окремо відрегулювати цю можливість встановлювати надбавки. І тому я саме і питаю, чи є вже аналітика щодо кількості людей, у яких саме збільшилася заробітна платня?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Романе.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  Якщо це до нас питання, то поки що її немає. Ми як Мінфін аналізуємо фінансове забезпечення, звичайно, ще поки йде процес затвердження штатних розписів. Мінфін не затверджує штатні розписи і не погоджує на рівні областей, вони це здійснюють самі. Ми це робимо тільки на рівні центральних органів виконавчої влади. То якщо говорити про центральні органи виконавчої влади, всі пройшли класифікацію і всі штатні розписи станом на сьогодні затверджені. Скарг з приводу... великих скарг, звичайно, це приклади можна багато навести зараз, от системних скарг з приводу того, що не вистачає коштів і є великі перекоси, на сьогодні в нас немає.

Звичайно, те ви правду сказали про те, що коли ви спілкуєтесь із адміністраціями і нижній рівень, і хто отримував зарплату на рівні мінімальної заробітної плати, а таких дуже було багато на місцевому бюджеті, ви це тоже чудово знаєте – в них зарплата виросла. Якщо дійсно говорити про окремих працівників, а саме, директорів департаментів, да, які мали надбавки, знову ж, якщо цікавить – я можу дати аналіз по кожній області. Ви тоді можете зрозуміти попосадно: хто отримував надбавки, а хто не отримував надбавки. І там дійсно можуть бути перекоси в плані того, що маючи надбавку понад 200 відсотків, звичайно, може і впасти заробітна плата. Але для нівелювання, знову ж повторюсь, була прийнята Постанова 787.

Ще, якщо можна, коротко, шановні народні депутати, якщо ви сприймаєте наслух, я вам назву дві цифри про ОДА і, знову ж, в комітет можу назвати для аналізу. Видатки бюджету 2023 року, я говорю саме про обласні адміністрації, про районні, Державний бюджет був чотири мільярди гривень.

Субвенція з місцевого бюджету, яку вони добавляли з місцевих бюджетів, була 1,3 мільярда гривень. Тобто разом у 23-му році було 5,3 мільярда бюджетних коштів з різних джерел. І так, як кажуть зараз місцеві громади, нас усе влаштовувало.

Тепер 24-й рік, державний бюджет складає 6,6 мільярда гривень, це на 1,3 мільярда гривень більше ніж навіть місцеві бюджети добавляли в минулому році. Але при цьому йдуть скарги про падіння заробітної плати. Вибачте, але навіть тут воно саме собі суперечить, тому що видатки виросли, навіть перекрили ті видатки, які в минулому році, але при цьому скарги йдуть з місцевих бюджетів, що падає зарплата. Оце дійсно є проблема, що якийсь пул державних службовців окремих категорій, можливо, дійсно впасти. Системно дійсно виросла заробітна плата в областях і районних державних адміністраціях.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Лозинський.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. У мене ще одне організаційне питання. До речі, про ріст заробітної плати, це класно говорити в контексті збільшення інфляції, так, збільшення цін, щоб кореляцію дивитися. Тому що у народних депутатів теж зросла заробітна плата як індексація, так, і в багатьох інших верств, які індексуються. Але тут дуже важливо говорити про співвідношення тих цифр, тому що вкінці вийде так, що заробляємо більше – продовження зрозуміле.

У мене організаційне питання, пані голово, взагалі, бо я так дивлюся на нашу залу, у нас тут залишилось чверть комітету. Мені здається, взагалі чесно буде на майбутнє такі питання, може, виносити на окреме засідання комітету. Тому що це імітація зараз, якщо так, давайте, імітація – це, може, жорстко звучати, бо є дискусія, є реальні люди, які зацікавлені, але це не найвища ефективність. Тому що ми зараз обговорюємо питання насправді стратегічне – держслужбу.

Знову ж таки ми заслуховували Мінінфраструктури, Мінвідновлення, Мінгромад та територій, розвитку – оце от об'єднане. Але в нас нема цифр, ми не розуміємо, що в нас є якийсь трек, шлях, 10 пунктів – ми пройшли 5. Ми кожного разу сидимо оце от по годинах говоримо, а в нас нема розуміння, скільки шляху ми пройшли, де цей шлях повернув наліво, направо. І з точки зору управління ми займаємося просто політиканством по факту, навіть всі, хто зараз тут присутній в залі. Мені здається, що такі обговорення, вони важливіші ніж прийняття законопроектів в тому числі. І те, що ми ставимо законопроекти на початок, щоб кворум був, це важливо, тому що законопроекти чекають люди, є конкретні рішення, але такі обговорення, вони мають відбуватися все-таки в іншому форматі. Мають бути дані, цифри, мають бути презентації, ми на слух не сприймаємо. Це неможливо на слух сприймати, давайте чесно.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми запросили інформацію, Міністерство відновлення точно надасть, я думаю, що ми можемо запросити Міністерство фінансів.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Я маю на увазі після того.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я погоджуюсь, Романе, з тим, що, наприклад, в нашій фракції було в цьому році два надзвичайно гарячих питання, які постійно обговорюються – це законопроект про мобілізацію і законопроект так званої реформи державної служби, тому що величезна кількість народних депутатів піднімає це питання на фракційному рівні і ми можемо надавати безліч різних кейсів, які можемо розглядати разом з вами, доказуючи і доводячи те, що прийняте рішення, воно не є справедливим до величезної кількості людей.

Я згодна. Ми можемо, Романе, робити будь-які формати: закриті, відкриті. Я згодна з тим, що не потрібно запрошувати декілька міністерств для того, щоб глибоко розібратися в тематиці.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Я просто закінчу думку, з вашого дозволу. Тобто я ж точно не найвідповідальніший депутат нашого комітету, я тут нікого не вчу жити, я просто ділюся роздумами і відчуттями, тому що, на жаль чи на щастя, я не є членом фракції, яку щойно було названо, де є такі обговорення, але мені точно здається, що наш комітет має отакі-от зустрічі і обговорення з виконавчими органами влади проводити в іншому режимі. Тому що те, що ми сьогодні бачили в залі, коли міністри не приходять, коли їх звільняють, те, що ми бачимо, що міністри не приходять презентувати – це ж не просто, тому що хтось зайнятий чи комусь… це просто про пріоритети і про серйозність дискусії. Тобто якби я був міністром, я знав, що це буде в кінці робочого пленарного дня, коли там буде декілька народних депутатів, а в мене паралельно, я там не знаю, зустріч із Прем’єр-міністром про порятунок країни, то я би теж якось пріоритезував, йшов би рятувати країну, напевно.

Але мені дуже важливо, щоб ми якось тут прийняли рішення, я не знаю, може, з заступниками зібратися в голови комітету, з головами підкомітетів, з секретаріатом комітету, але напрацювали якесь системне рішення як ми розглядаємо такі питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Віталій Безгін.

 

БЕЗГІН В.Ю. Дякую.

Я підтримую те, що сказав Роман. Дивіться, я б спробував не попілотувати безпосередньо на цьому кейсі з оплатою праці. Зрозуміло, що наш комітет, він відповідальний безпосередньо за держслужбу, за конкретну галузь, за кілька галузей, але, дивіться, ми зараз чуємо цифри, то зросло, то не зросло. В мене пропозиція, щоб ми, коли будуть наступні сесійні тижні, один комітет, якщо робимо по законопроектах, окремий зробити суто, можемо в закритому форматі, де покликали,  зокрема, Мінфін. Дивіться, ви ж кажете, що все зросло, а я знаю щонайменше двох голів обласних військових адміністрацій, які публічно з цифрами виступили з критикою, що впало. І я попросив би запросити і Максима Козицького, і Віктора Микиту, які вийшли з публічною критикою того, що насправді все впало. І конкретно ми б перевірили, які цифри правдиві, цифри Мінфіну чи цифри людей, які реально отримують.

Да, і те рішення, яке зараз уряд запропонував, все ж таки уряд все одно ми призначаємо, про те, що за рахунок рішень обласних рад фактично будуть доплати. Ми ж розуміємо, що це рішення ставить їх в політичну залежність. Тому, напевно, з точки зору парламенту, воно точно прийнятне. Тому я пропоную, зокрема, зробити окремий комітет по оплаті праці держслужбовців, можливо, в закритому форматі, можливо, можливо, не варто це виносити на загал і дійсно знайти комплексне рішення, яке ми могли як рекомендацію надати уряду і потім вимагати імплементацію цих норм.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що ми запропонуємо таке рішення для всіх членів комітету, обговоримо і секретаріат нам організує окреме засідання для того, щоб розглянути  це питання.

 Колеги, все ж таки я би хотіла продовжити і запросити до слова Голову Національного агентства України з питань державної служби пані Алюшину Наталію Олександрівну. До трибуни, будь ласка.

 

АЛЮШИНА Н.О. Колеги, я знаю, що...

 

ГОЛОВУЮЧА. Мікрофон.

 

АЛЮШИНА Н.О. Я буду намагатися дуже швидко, коротко, по суті. Дійсно, ми зараз підняли найбільш резонансне питання, зокрема питання реформи оплати праці державних службовців. Але я хочу нагадати, що ми лише в першому читанні прийняли 8222, і тут я щиро дякую за лідерство комітету в цьому питанні. Складно було, це правда, але цьому передували три роки кропіткої роботи. Я просто дуже коротко. Це підготовка каталогу посад, це безпосередньо треба було провести експеримент на чотирьох центральних органах виконавчої влади, плюс територіальні органи. Це було співставлення із ринком, рівень заробітних плат на ринку ми співставляли із державним сектором, потім вибудовували медіану ринку, потім пропонували і звітували Кабінету Міністрів.

Отож була пророблена ґрунтовна робота, відтак підзаконні акти були. скажімо так, напівсирі, але вони були, вони були готові. Разом із тим, ми вибудували систему грейдів, на якій, власне, сьогодні те, що побудовано Постанова 1409, що стосується безпосередньо схеми посадових окладів.

Отож оскільки я розпочала із самого резонансного питання, яке сьогодні турбує всіх, – це система оплати праці, то я не буду зараз зупинятися на спільних там зусиллях. Разом із тим я хочу нагадати, що сьогодні державна служба живе за прикінцевими положеннями, фінансується за прикінцевими положеннями до Державного бюджету на 2024 рік. Закон 8222 не прийнятий. Тобто це ще одне просто нагадування, що ми живемо за прикінцевими положеннями, закону немає, є державний бюджет.

Отож зі свого боку ми розробили в цьому році, провели цю ґрунтовну роботу, підготували каталог, підготували Постанову 1409, все затверджено. Із жовтня місяця ми розпочали проведення класифікації посад. Я ще раз хочу підтвердити, це надзвичайно глобальна робота – прокласифікувати всі посади державної служби. Фактично сьогодні що ми маємо? Є деякі адміністрації, які надсилають 11-13 разів, надсилали на перепогодждення класифікації, тобто це такого роду конвеєр.

Я думаю, що зараз і Міністерство фінансів підтвердить, ускладнення, тому що зараз перепогоджуються і штатні розписи. Щодо... коротко скажу ще, ми, звісно, шалено... ну, ми просимо все ж таки звернути увагу і комітету, і сьогоднішній ініціативи з боку народних депутатів, і з боку вас, пані голово якраз потреби щодо обговорення цього законопроекту до другого читання, адже були проведені всі робочі групи, а їх було сім, спільно організовані комітетом, було проведено і погоджено всі правки, 125 правок народних депутатів були пройдені. Отож ми очікуємо на засідання підкомітету, а відтак будемо готові для представлення на комітеті.   

Тому фрагментарно закріплення в державному бюджеті нових умов оплати праці, звісно, державних службовців, звісно, нам замало. Тому потрібен тут гармонійний, комплексний закон для того, щоб  впорядкувати це питання.

І, звісно, що є ще одне питання, це ініціатива від Національного агентства була. Ми свідомі того, що в умовах війни потрібна професійна дієздатна держава  і служба, і теж це є ключовим елементом до національної стійкості. І тут виникло питання, я думаю, що воно неодноразово піднімалося, в залі в порядку денному стояв цей законопроект 9478, але він жодного разу не голосувався.

Разом із тим, ми у 2023 році якраз запропонували рішення щодо впорядкування питання присвоєння рангів державним службовцям, які проходять також військову службу. Ми запропонували цей законопроект як урядовий врегулювати питання зарахування стажу державної служби певних періодів роботи, якщо вони працюють у військових державних адміністраціях чи військових державних адміністраціях населених пунктів. Ми сподіваємося, що він буде розглянутий.

Нам також важливо зараз, приємно, звісно, з приємного говорити, я щиро дякую комітету за підтримку вже Закону 3077, він рухався завдяки лідерству комітету. І ми маємо цей Закон "Про службу в органах місцевого самоврядування". Разом із тим розроблена дорожня карта, утворені робочі групі і зараз step by step у нас підготовлені чотири порядки і два із них вже направленні на юстування до Міністерства юстиції.

Отож, я скажу, що, з нашого боку, ведеться кропітка робота щодо служби в органах місцевого самоврядування і підтримка спільноти ейчарів утворена, куди увійшли і служба органів місцевого самоврядування по управлінню персоналом.

І хотіла також сказати кілька слів щодо удосконалення інструментів управління персоналом. Колеги, сьогодні дійсно було озвучено те, що сказав пан міністр стосовно представлення звіту SIGMA. Програма SIGMA звітувала і проводила цю оцінку. У нас нулі по проведенню конкурсів, добору на державну службу. І тут я нічого не можу зробили, це наше саме болюче питання.

Ми маємо таку можливість, але разом з тим 10 стаття Закону України "Про правовий режим воєнного стану" блокує зараз проведення конкурсів. Відповідно ми самі виступали з цим, тому що в умовах небезпеки для життя людей – це дійсно було важливе питання. Разом із тим було підготовлено НАДСом законопроект 6498, і хочу сказати, що зі свого боку туди закладені всі підвалини, що нам потрібні для реалізації чи запровадження конкурсної процедури. Це комплексний законопроект, він у нас, я дякую комітету, що він у нас стоїть у плані законопроектних робіт. Для нас це вкрай важливо.

Разом із тим я щойно, пані голово, вам направила дашборд, це результати і відповідно план і кореляція зі звітом роботи Національного агентства. Виконані всі 100 відсотків запланованих заходів. План і звіт збігається на 100 відсотків, тобто фактично супровід з боку Національного агентства – виконання в повному обсязі.

Разом із тим зараз, звісно, що сказати щодо успіхів, можу також називати окремі ініціативи. У нас багато ініціатив безпосередньо і з нашим комітетом було зроблено. Ви знаєте і по профрозвитку, і по ініціативах щодо удосконалення англійської мови для державних службовців. 20 тисяч державних службовців зараз мають можливість безкоштовно навчатися, це теж перевага, скажімо, цього року. Ми відстежуємо в динаміці, 11 тисяч державних службовців отримали навіть такі сертифікати. Його отримати дуже складно, я одразу скажу. І ми вели перемовини із компанією онлайн-платформою EF Education First щодо надання можливості і народним депутатам, Апарат Верховної Ради має можливість, вони долучені, вони вчаться на платформі, і для народних депутатів так само можливість навчання підтвердили. Це за потреби.

Я хочу також сказати, що я не можу перерахувати зараз все: і наші роз'яснення, і всі ініціативи, і заходи контролю, спецперевірки теж проводяться національним агентством, і нашу співпрацю з міжнародними партнерами, і всі експертизи, які зараз робляться, і так далі.

Я вже коротко зупинюся на наших пріоритетах. Щодо пріоритетів, адже звітування передбачає також і планування.

І наш перший пріоритет, тут цілком зрозуміло, що це реформа системи оплати праці державних службовців. Це буде з нашого боку забезпечено і супровід законопроекту 8222, і проведення всіх необхідних розрахунків щодо формування обґрунтованої схеми посадових окладів. Має бути обов'язково співставлення з ринком. У цьому була суть і це у нас прописано і в нормах, в рамці законопроекту 8222. Власне, це перший пріоритет.

А другий пріоритет залишається – це підготовка нормативно-правової бази щодо відновлення конкурсів, конкурсної процедури на зайняття посад державної служби, зокрема, розпочати із категорії "А", як уже було зазначено. І тому законопроект 6496 для нас є теж у пріоритеті. І сподіваюся, що ми розпочнемо, ми з нетерпінням чекаємо роботу на майданчику нашого комітету щодо просування цього законопроекту 6496.

Звісно, що зараз переписуються вже і технічні завдання проекту EU 4 PAR, оскільки вже було озвучено потребу в розробці єдиного порталу вакансій державної служби. Він потребує зараз технічного доопрацювання, адже туди заходять також і в подальшому служби в органах місцевого самоврядування, після відновлення конкурсів так само. Тобто мають бути збільшені його потужності.

Третій наш пріоритет – це, звісно, дорожня карта і реалізація дорожньої карти Закону 3077 "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Четвертий – це забезпечення належної роботи системи професійного навчання публічних службовців. Ми проводили спільний захід. І плюс Вища школа публічного управління зараз задовольняє запити державних службовців у навчанні.

І, звісно, п'ятий пріоритет – це ті самі головні наші інструменти управління персоналом, все, що стосується застосування інструментів управління персоналом на державній службі на рівні нормативно-правових актів, на рівні законодавчих змін. І сьогодні, як ми всі розуміємо, питання безбар'єрності – це теж наш пріоритет. Колеги, ставимо в пріоритет роботу з ветеранами, ветеранками і їхню адаптацію після повернення на свої робочі місця. Це буде займати таке важливе місце в планах на наш наступний рік.

Якщо коротко, то все. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Наталія, дякую вам.

Я в чат комітету направила документи, які переслала пані Наталія. Дякую.

У нас залишилося ще… Будуть ще запитання? Будуть. 

Будь ласка, пане Романе. 

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. У нас один мікрофон на всю команду. Так, в мене питання. По-перше, дякую, дашборд, класно, що ми теж побачили. Якби я зробив дашборд своїх завдань, я не знаю, чи там би 30 відсотків було, а ви кажете сто зі ста – це дуже потужно.

У мене таке питання. У нас немає конкурсів в воєнний стан, але десь до мене так здалека дійшло, я поки не маю підтвердження такої ситуації, що в одному з міністерств внутрішнім документом регулюють такий внутрішній умовний конкурс. Для того, щоб підтвердити особу кандидата на ту чи іншу посаду, створюють внутрішні робочі групи, комісії, в які входять чиновники цього ж міністерства, які на своїх зустрічах в комісіях приймають рішення щодо цих кандидатур, їхнього прийняття чи неприйняття на роботу. Як ви взагалі ставитеся до такого принципу? Чи ви чули про його існування? І що робити, якщо такий принцип є, а ви ставитеся до нього негативно?

 

АЛЮШИНА Н.О. Дякую, Романе Михайловичу.

Питання в тому, що оскільки сьогодні процедура добору на державну службу зупинена, кожен державний орган, власне, може оголосити добір, як, власне, і ми так само робимо, кандидати подають свої резюме. Потім відфільтровує служба управління персоналом на відповідність до вимог до цієї посади і потім вже або суб'єкт призначення сам проводить співбесіди, або може зініціювати проведення такої комісії, тобто своєї комісії. Але він має затвердити тоді відповідний наказ, як вони відбирають, щоб це не було, скажімо так, на власний розсуд. Інколи так можуть робити державні службовці категорії "А", відповідні суб'єкти призначення для того, щоб зняти відповідальність з одноосібного прийняття рішень. Може бути і таке. Тут може бути якась конотація, якщо є конкретні якісь.... чи буде більше конкретики, я скажу. Загалом поганого нічого не бачу.

Я особисто проводила такі самі добори, я сім разів оголошувала добір на фахівця із закупівель. І це було... Всіх не влаштовувала заробітна плата, тих, хто до мене приходили зокрема. Були такі, що мені не підходили по тих, коли заходиш на ProZorro, скільки вони закупівель провели. Тому мені було простіше тих, хто подають, безпосередньо розробляють заявки, я просила, щоб вони якраз теж брали участь в такому обговоренні, коли ми вибирали кандидата. Тобто це не заборонено і законодавством зараз це зупинено.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Дмитро Микиша.

 

МИКИША Д.С. Дякую.

Я тоді брав слово і воно стосувалось, виступ, більше до Мінфіну. Зараз я хотів би подякувати і пану Немчінову, і пані Наталії Алюшиній. Дійсно, називається подивіться на порівняння: Міністерство розвитку градам, територій та інфраструктури, де системність, на жаль, відсутня як такої роботи, та, щоб, скажімо так, задовольняла відносно того напрямку, за який вони відповідають, і зовсім інша історія щодо державної служби. Це зовсім інші речі, починаючи навіть про законопроект, тоді ще був законопроект про службу в органах місцевого самоврядування, який він тоді був, яка була дискусія, що було враховано, що було не враховано, і ми бачимо результати. Я думаю, що ми трошки до нього повернемось, деякі норми раніше введемо, аніж воєнний стан – це окрема історія. Але загалом видно системність. 9478, так, і там на кшталт цього також є ще окремі пропозиції і видно результат. І, більше того, я розумію, що 4298 про місцеві державні адміністрації, кадровий резерв точно ляже на вас. І я переконаний, що ви з ним справитесь і справитесь гідно. Але є в мене все одно але, і я сподіваюсь, конструктивна критика 8222.

Мені, скажу, я брав участь у засіданнях робочих групах і мені не сподобалось, що там відбувається. Я скажу, що саме. У нас є така поважна організація, як SIGMA. Безперечно, люди знають і розуміються відносно того, що відбувається, як це в Європі, маємо це синхронізувати, але я хотів би застерегти, що не все, що кажуть нам міжнародні партнери є догмою і священною коровою, яку ми, безперечно, маємо імплементувати в своє законодавство. Треба зважено підходити до того, що як воно може бути імплементовано і працювати у нас. Бо є дуже багато, у мене особисто багато запитань до 8222. На деякі відповіді я отримав, на деякі не отримав. Але мене було запевнено, що я отримаю всі відповідні дані до підкомітету. На більшість моїх запитань відповіді, ви зрозуміли, я не почув.

Ви сказали про те, що робота, що у вас була проведена по класифікатору посад, по співставленню з ринком, і навіть був експеримент. Жодних питань, але хотілось би цей експеримент побачити. Бо одне з найголовніших, що ми розуміємо, що нам треба зробити ще до того, як  8222 буде впроваджений, - це моделювання, от як воно буде. І я розумію, що якщо був експеримент у чотирьох службах, то це не просто моделювання, а вже фактично що відбувалося. Оце також хотілось би побачити.

І це хотілось би побачити вже навіть до того, як ми розпочинаємо обговорення в робочій групі. Бо ми йдемо по правках, а там більшість, там є дискусія, але все одно приймається, типу, ми вас послухали, а приймаємо своє. І якби оці всі матеріали були і по основній, і додатковій, яка там базова чи варіативна, і компенсаторні, які там постійно вилазять, але ми не розуміємо, куди вони будуть вставлені, оці якби речі всі були запроваджені в плані нам надані до, переконаний, що більшість з цих моментів, які зараз викликають спротив по 8222, були б зняті.

Оце я дуже би рекомендував як в план на 24-й, щоб ми це вирішили, і щоб підкомітет вже пройшов по конструктивних питаннях, які там є, да, і все, а не в такій, скажімо, палкій дискусії, що подобається, що ні, щоб ми не затягували час.

Дякую вам.

 

 АЛЮШИНА Н.О. Я сейчас, можна репліку, да?

Дмитро Сергійовичу, я, по-перше, щиро дякую і за вашу позицію під час комітету, за активну включеність до цього законопроекту,  це очевидно, що вам було не все одно, і зрозумілі і реакції ваші. Разом із тим я передам, у нас на сайті викладено все, я просто надішлю тоді в чаті, ви подивитися результати експерименту, співставлення і, безумовно, моделювання, тобто все це є. Це перше, про що я хотіла сказати.

Друге, відреагувати щодо резерву відновлення. Напевно, ви знаєте, що НАДС супроводжує проект "Резерв відновлення". Ми спеціально, щоб не плутати кадровий резерв, тому що в нас є в законопроекті 6496 кадровий резерв, і окремо резерв відновлення. Наразі НАДС супроводжує електронну платформу з резервом відновлення, ми маємо. І сьогодні кожен день оновлюються статистика, ми маємо зареєстрованих 2 тисячі 460 людей, хто може зараз, у разі, якщо до нас звертаються керівники апаратів... Наведу приклад, керівник апарату Луганської ОВА звертається до нас, каже: мені потрібні отакі п'ять позицій. Ми їм надсилаємо там 105 кандидатів із цього резерву. Вони починають їм телефонувати і запрошувати. Ми відправляємо фельд'єгерською поштою, тому що там персональні данні. Люди дають згоду на те, щоби бути в резерві, а не на передачу даних. Потім вони проводять співбесіди і, як і Херсонська ОВА зверталася, зверталася Куп'янська районна адміністрація, просто скажу, і Держпродспоживслужба Херсонської області. Тобто вони звертаються, ми їм даємо резерв, вони відбирають.

Але з чим стикнулися? Резерв у нас є, у нас 80 відсотків цього резерву претендує на Крим, тобто як тільки відновиться, ну, то зрозуміло. Але там є опція: всі області  плюс Автономна Республіка Крим. І ми чітко визначаємо, вони можуть обирати не лише одну тільки область, а обирають і там п'ять-шість областей. В пріоритеті Крим, далі Донецька, Луганська, Запорізька область, це от кажу як є. І саме цікаве, які ж вони обирають позиції. Вони хочуть бути… адміністративні позиції, тобто всі хочуть бути керівниками, плюс хочуть бути антикорзаходи, фахівцями з антикору, плюс аудиторами. Ми звернули увагу, що на мобістів не хочуть, на бухгалтерів не хочуть, ну, там інформаційне забезпечення не хочуть, тобто всі хочуть на такі ключові ланки.

Разом із тим щодо кадрового резерву. Ми будемо вести резерв. Я розумію, що якщо воно впаде, зрозуміло, у нас є потужність. Ми зробили додатковий модуль, розробили для того, щоб  сьогодні мати таку базу. Проте ще стикнулися із тим, що люди чекали і зараз повиїжджали за кордон. Тобто із цього переліку, ми ж постійно з ними  співпрацюємо,  є і такі нюанси.

Тобто я можу більш детально, ну не буду забирати час. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Наталія.

Будь ласка, в кого ще є запитання?  Дякую вам дуже.

 

АЛЮШИНА Н.О. І я вам дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Вся інформація буде розіслана до відома всіх членів нашого комітету.

Колеги, в нас ще одне запитання: про доручення Голови Верховної Ради України щодо делегування представників комітету до складу комісії  Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України та окреслення найбільш актуальних питань, які стосуються місцевого та регіонального розвитку, безпеки і стійкості, а також зміцнення єдності та взаємодії усіх органів влади і громадянського суспільства.

Надійшло звернення від Офісу Президента України з інформацією про те, що з метою планування організації діяльності конгресу в 2024 році та обговорення найбільш актуальних питань, які стосуються місцевого та регіонального розвитку,  безпеки і стійкості, а також зміцнення  єдності та взаємодії усіх органів влади і громадянського суспільства та досягнення стратегічного завдання – перемоги України, пропонується делегувати від комітетів до комісії конгресу представників та окреслити від комітету перелік проблемних питань, які планується включити для розгляду на засіданнях відповідних комісій.

Надійшла пропозиція надати кандидатури від комітету до складу комісії конгресу. Таких комісій визначено шість. Комісії  наступні: "Добре врядування", "Політика безпеки", "Політика героїв та підтримка Збройних Сил України", "Гуманітарна політика", "Інфраструктурна політика" і "Політика трансформації у майбутнє".

 Пропонуємо визначити кандидатів до всіх комісій, які я зараз озвучила. Обов'язково від нашого комітету, я вважаю, потрібно, щоб були кандидати в комісії "Добре врядування" і "Інфраструктурна політика". Можливо, ми підготуємо, кожний член комітету підготує свої пропозиції, надасть їх завтра до секретаріату комітету до 10-ї ранку 9 лютого. Ні, до 10-ї ранку 9 лютого, це у нас до п'ятниці. Секретаріат узагальнить інформацію і підготує всю відповідь на Офіс Президента, і до цих комісій, які будуть працювати при конгресі, будуть долучені представники нашого комітету.

Будь ласка, пані Аліно.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. У мене просто питання. Дійсно, ви, коли надіслали в чат звернення Офісу Президента, почали з ним ознайомлюватися, є тут питання, які стосуються і предмета відання мого підкомітету. Але, коли вже вчиталася в те, що нас просять надати кандидатури, і тут же, коли ми бачимо список кандидатур до складу комісій, то в примітці вказано, що членами комісій, їх заступниками можуть бути сільські, селищні, міські голови, голови районних, обласних рад, начальники районних, обласних військових адміністрацій. Крапка. Де тут народні депутати?

 

ГОЛОВУЮЧА. Це офіційний документ, який зайшов на розгляд до комітету. Тому, якщо нас просять надати кандидатури, будемо їх надавати і долучатися до роботи…

 

 

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що народні депутати члени нашого комітету можуть працювати і гідно бути представленими в усіх комісіях Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

 

 

ГОЛОВУЮЧА. Звичайно.

Колеги, тоді просимо всіх надати свої пропозиції. Секретаріат буде…

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. То їх як писати, на вас, відразу на Офіс, як це?

 

ГОЛОВУЮЧА. Ні, я думаю, що на комітет. Секретаріат узагальнить всі пропозиції, підготуємо відповідь і з усіма проговоримо, поставимо до відома і відправимо в зазначені терміни. Треба зробити, пані Аліна, дві речі: кандидатуру, якщо є бажання, і окреслити проблемні питання, які будуть розглянуті на одній із шести комісій.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги, якщо в нас немає більше… Пані Аліно, будь ласка. Переходимо до "Різного".

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. В мене ж ще була пропозиція, але я просто вже не знаю, до кого звертатися. Але тоді мені важлива ваша думка.

"Різне". Нещодавно до мене поступила інформація від пані, шкода, що її зараз немає, від пані Олександри Азархіної, вона стосується законопроекту 4254, наш законопроект про публічні консультації. З однієї сторони, ми всі чекаємо, коли він вже з'явиться в стінах парламенту, бо треба приймати. А, з іншої сторони, є така інформація, що нібито Єврокомісія хоче виключити цей законопроект зі свого висновку як там наші досягнення. Аргументи, що не влаштовує. Ніби як по тексту законопроекту їх абсолютно все влаштовує, не влаштовує тільки термін набрання чинності цим законопроектом. І, типу, ніби як стояло таке питання, чи можемо ми деякі норми цього законопроекту запустити в дію, вже переписати щось і вже зараз.

Відповідно я ж таке рішення сама не можу приймати, тому я і хотіла з колегами обговорити це питання. І принагідно вчора на підкомітеті, звичайно, з колегами ми обговорили це, і, ви ж розумієте, навіть з того, що я говорю, надійшла інформація, але ця інформація така… 

 

ГОЛОВУЮЧА. Я можу сказати, що я приймала участь в декількох засіданнях, які проводив заступник міністра економіки пан Олексій Соболев, коли уряд готував план Ukrainian Facility. Я підкреслювала неодноразово і від комітету подавала також пропозиції, що і 4254, і 6401, і 6319, і 7283, вони повинні бути зафіксовані в цьому плані і взяті до виконання як дороговказ для парламенту і вже потім безпосередньо для виконання уряду. Давайте, ми зв'яжемося з Олексієм Соболевим, який є відповідальним за підготовку цього документу. Якщо потрібно, нехай нам зроблять зустріч із представниками Єврокомісії, тому що моя особиста думка, вона  є незмінною, 4254, він повинен бути ухваленим і працювати якомога швидше.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. Якщо така інформація є, то дайте, будь ласка, офіційну позицію Єврокомісії.

 

БІЛОЗІР Л.М. Не буде офіційної позиції.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. Тоді і ми нічого не будемо...

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді в робочому порядку з Міністерством економіки, який є на сьогодні відповідальним за підготовку цього плану, будемо просити не те, що зустрічі...

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. А взагалі по-хорошому треба було би вже просто вийти в зал, проголосувати його в другому читанні і в цілому, і закрити це питання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми це підтримуємо дуже  палко.

Будь ласка, пане Романе. Романе, давайте і будемо завершувати.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Це була завершальна сирена. Це нагадування, що приміщення закривається, треба розходитись.

 

ГОЛОВУЮЧА. Приміщення закривається, виключається опалення.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Я дякую представникам Апарату, що нам ще тут дозволяють працювати.

Пані Аліна просто звернулася до представників комітету. І хочу висловити стурбованість з даного питання, і підтримати вашу пропозицію, пані Аліна.

 

БІЛОЗІР Л.М. Остання репліка. Дивіться, по строках, я взагалі пропоную... Не подобається Єврокомісії відкладання на рік, на два. Ми вже так робили по адмінпроцедурі. На виході вийшло, що в останній момент подали, і ми із-за цього, зараз зміни до 200 законів, фактично закон вступив в дію, але він як би повноцінно не працює, тому що немає ...(Не чути)

Тому я вас дуже прошу, приберіть оці відкладення, вони вже ситі цими відкладеннями, а нам треба... Я розумію, там же ж прописано в прикінцевих, Коли він вступає в дію – через рік?

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. По завершенню воєнного стану.

ЗАГОРУЙКО А.Л. Не можна так.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. Весь законопроект зав'язаний на утворенні онлайн-платформи. Онлайн-платформа залежить від Мінцифри. Ця платформа не готова, і поки війна, вона не буде готова ...(Не чути) додаткових грошей. 

 

БІЛОЗІР Л.М. Дивіться, не дадуть додаткових грошей, а Єврокомісія не дасть кошти, тому що це під реформи даються ці кошти. Тому я пропоную знайти ці кошти. І я думаю, що SIGMA і інші, EU4PAR допоможуть нам їх знайти для того, щоб реалізувати… Дивіться, Мінцифри, коли хоче, так швидко знаходить кошти під всі ці реєстри, вони всі за гранти роблять, посольство Швейцарії і так далі. Я думаю, що не відтерміновувати і не писати "після завершення військового стану", тому що ми не виконаємо цей критерій, а це не отримаємо кошти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Аліна, дякую. Я думаю, що ми обговоримо і залучимо Міністерство економіки як відповідальне міністерство.

Шановні колеги, я оголошую засідання нашого комітету закритим. Дякую всім. Готуємо наступне.