До Комітету надійшла інформація Рахункової палати, яку було доручено розглянути підкомітету з питань місцевих бюджетів та комунальної власності.
Директор Департаменту з питань соціальної політики Рахункової палати Вітковська Л.В. поінформувала, що впродовж 2005-2009 років кількість органів державного управління збільшилася на 7 одиниць (утворено 24 та ліквідовано 17 органів), гранична чисельність їх працівників зросла на 23,5 тис. осіб, або 8,9 відсотків, а видатки на забезпечення діяльності - на 6 млрд. грн., або майже вдвічі, та мають сталу тенденцію до збільшення.
Внаслідок відсутності єдиної методики планування бюджетних видатків на функціонування органів державного управління, завдання з розроблення якої покладено на Міністерство фінансів України, та суб'єктивного підходу до визначення потреби в коштах у розрізі органів державного управління фінансове забезпечення окремих з них не відповідало потребі для виконання покладених завдань. Реалізація запроваджених Урядом у 2009 році заходів щодо економії коштів державного бюджету здійснювалася без урахування специфіки діяльності кожного органу і функцій та потреб у матеріальному забезпеченні, в результаті чого низку таких органів було майже повністю позбавлено фінансових ресурсів для виконання покладених на них завдань.
Зокрема, починаючи з 2005 року Міністерству освіти і науки України кошти на видатки розвитку не виділялися взагалі, що не давало змоги навіть підтримувати існуючу матеріально-технічну базу. Водночас фінансовими і фіскальними органами за цей же період проведено капітальні видатки на суму понад 1 млрд. гривень. У 2008-2009 роках Державному комітету лісового господарства видатки на відрядження в розрахунку на одного працівника передбачалися в сумі 29 грн. на місяць, що не покривало навіть одноденного розміру добових витрат, передбачених чинним законодавством.
Не забезпечено також належної реалізації заходів з економії бюджетних коштів у частині упорядкування кількості службового автотранспорту. За 2005-2009 роки затверджена кількість транспортних засобів на забезпечення органів виконавчої влади збільшилася на 781 од., а витрати державного бюджету на їх утримання зросли в 1,8 рази.
Впродовж 2005-2009 років обсяги надходжень спеціального фонду державного бюджету в органах виконавчої влади зросли з 489,6 до 1130,7 млн. грн., або у 2,3 рази. Частка надходжень від надання платних послуг у загальному їх обсязі становить близько 80 відсотків. Як показали результати аналізу, діючий на сьогодні порядок формування та використання коштів, отриманих органами державного управління від надання платних послуг, є недосконалим. Необґрунтоване визначення розмірів коштів, що залишаються у розпорядженні органів та повинні спрямовуватися на відшкодування пов'язаних з їх наданням витрат, фактично перетворює спеціальний фонд бюджету в додаткове джерело для фінансування основної діяльності цих органів. Переліки платних послуг для окремих органів взагалі у встановленому порядку не затверджені та визначаються на власний розсуд, належного контролю за використанням одержаних коштів не здійснюється.
Зменшенню витрат на утримання державних органів, оптимізації їх кількості та вдосконаленню структури не сприяли численні реорганізації, що стало наслідком незабезпечення Кабінетом Міністрів України як вищим державним органом у системі центральних органів виконавчої влади належного виконання завдань з розроблення і здійснення заходів, спрямованих на вдосконалення системи органів виконавчої влади. Протягом 2005-2009 років у середньому 8 органів щороку перебували у стадії ліквідації чи утворення, формування та зміни штатів, перезатвердження положень, звільнення та зарахування на посади працівників, що унеможливлювало якісне виконання покладених на них функціональних повноважень. Численні безсистемні створення нових державних органів, ліквідація та реорганізація існуючих проводилися хаотично, без функціональних обстежень, що призвело до дублювання функцій.
Функціональне обстеження органів виконавчої влади та розроблення рекомендацій і пропозицій щодо приведення системи та структури цих органів у відповідність з функціями, які на них покладено, було визначено основним інструментом проведення адміністративної реформи в Україні. Починаючи з 2000 року указами Президента України доручалося Кабінету Міністрів України забезпечити проведення функціонального обстеження апаратів органів виконавчої влади всіх рівнів із затвердженням відповідно до його результатів організаційних структур цих органів та здійсненням аналізу існуючої системи державного управління з визначенням невідкладних заходів щодо підвищення її ефективності. Однак до теперішнього часу проведення функціонального обстеження, методичне забезпечення якого покладено на Головне управління державної служби України, не завершено.
Нормативно-правова база, яка регламентує функціонування органів державного управління, є недосконалою та має суттєві прогалини. Єдина система цих органів, порядок їх взаємодії і підпорядкування законодавчо не затверджені, що унеможливлює формування ефективної організації виконавчої влади, поглиблює паралелізм і дублювання в діяльності органів. Закони про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, про державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб не прийнято.
На сьогодні є чинною Схема організації центральних органів виконавчої влади, затверджена Указом Президента України від 15.12.99 № 1573, яка втратила актуальність, оскільки не містить повного переліку органів, що фактично функціонують. З дня затвердження Схеми кількість центральних органів виконавчої влади зросла на 31 орган, або 32,3 відсотка. Починаючи з 2007 року заходів щодо упорядкування структури і підпорядкованості органів з боку Кабінету Міністрів України не вживалося.
Отже, сформована на сьогодні система державного управління є неефективною, внутрішньо суперечливою, громіздкою та не відповідає соціальним і економічним потребам суспільства. Зазначені питання потребують врегулювання шляхом прийняття законів України "Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади", "Про державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб", "Про адміністративні послуги", забезпечення планування бюджетних видатків на функціонування органів державного управління на основі єдиної методики, встановлення єдиних переліків платних послуг для органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та забезпечення формування вартості цих послуг згідно з методикою визначення собівартості їх надання.
Під час обговорення наданих матеріалів відбувалась жвава дискусія за участі представників Рахункової палати. За результатами розгляду питання членами Комітету було запропоновано рішення взяти інформацію Рахункової палати України щодо результатів аналізу видатків на забезпечення діяльності органів державного управління у 2005-2009 роках до відома.