Про проект Закону України про внесення змін до Закону
України «Про місцеве самоврядування в Україні»
(щодо взаємовідносин між місцевими державними адміністраціями
та районними і обласними радами)
(реєстр. №1313)
Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 6 квітня 2009 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо взаємовідносин між місцевими державними адміністраціями та районними і обласними радами) (реєстр. №1313 від 10.01.2008 р.), поданий Президентом України. У законопроекті, як зазначено суб’єктом права законодавчої ініціативи, пропонується врегулювання низки проблем, що виникли в системі місцевого самоврядування в Україні, у взаємовідносинах громадян з органами місцевого самоврядування, у взаємовідносинах органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій.
18 березня 2008 року за наслідками розгляду у першому читанні Верховна Рада України прийняла вищевказаний законопроект за основу, доручивши Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування доопрацювати його з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести на розгляд Верховної Ради України у другому читанні
Однак за час, що минув з моменту подання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо взаємовідносин між місцевими державними адміністраціями та районними і обласними радами) (реєстр. №1313), у суспільно-політичному житті України набрали поширення і закріпилися тенденції щодо зміцнення і посилення ролі органів місцевого самоврядування в системі здійснення влади. Про це свідчить задеклароване практично всіма політичними силами і вищими органами державної влади повернення до конституційного процесу щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та зміни функцій місцевих державних адміністрацій. Зокрема йдеться про необхідність наділення обласних і районних рад правом утворювати власні виконавчі органи і одночасне перетворення місцевих державних адміністрацій на органи виконавчої влади з функціями контрольно-наглядового та координуючого характеру. Саме ці положення також містить поданий до Верховної Ради України Президентом України проект Закону України про внесення змін до Конституції України (реєстр. №4290 від 31.03.2009 р.).
Вважаємо за необхідне наголосити, що проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо взаємовідносин між місцевими державними адміністраціями та районними і обласними радами) (реєстр. №1313) має іншу спрямованість концептуального характеру. Він передбачає посилення контрольних повноважень місцевих державних адміністрацій щодо органів місцевого самоврядування шляхом запровадження механізму призупинення актів органів місцевого самоврядування рішеннями голів місцевих державних адміністрацій. Аналогічний висновок стосується процедури державної реєстрації актів органів місцевого самоврядування відповідними територіальними управліннях юстиції, яка містить ознаки попереднього позасудового визнання таких актів незаконними, причому ще до набрання ними чинності.
Можливості районних та обласних рад вирішувати питання делегування визначених Конституцією і законами України повноважень місцевим державним адміністраціям замінено жорсткими імперативними приписами щодо такого делегування. Неправомірно ускладнюється передбачена Конституцією України процедура висловлення районною чи обласною радою недовіри голові місцевої державної адміністрації. Водночас районні і обласні ради позбавляються права на внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо голови відповідної місцевої державної адміністрації.
Окрім цього, низку надзвичайно важливих повноважень районних та обласних рад пропонується вилучити з їхнього відання, внаслідок чого вони перейдуть до розряду власних повноважень місцевих державних адміністрацій та здійснюватимуться поза контролем органів місцевого самоврядування. Зокрема це стосується:
- підготовки пропозицій до програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно областей та загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального та культурного розвитку України;
- забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку відповідної території;
- підготовки питань про визначення у встановленому законом порядку території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;
- організації охорони, реставрації, використання пам'яток історії та культури, архітектури і містобудування, палацово-паркових, паркових та садибних комплексів, природних заповідників місцевого значення;
- видачі відповідно до законодавства забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та надання дозволу на проведення цих робіт;
- забезпечення відповідно до законодавства розвитку науки, усіх видів освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, туризму; сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел, роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, сім'ї та молоді;
- прийняття у встановленому законом порядку рішень про заборону використання окремих природних ресурсів загального користування;
- визначення відповідно до законодавства режиму використання територій рекреаційних зон;
- затвердження для підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин у довкілля та лімітів розміщення відходів у випадках, передбачених законом.
Таким чином, більш ніж очевидно, що обсяг виконавчо-розпорядчої та контрольно-наглядової компетенції місцевих органів виконавчої влади буде суттєво розширено. Водночас повноваження органів місцевого самоврядування зазнають значного скорочення, а їх виконання ускладниться, що суперечить задекларованим цілям розвитку і вдосконалення системи здійснення влади в Україні на засадах її децентралізації, зміцнення і державного сприяння інституту місцевого самоврядування.
Слід також зазначити, що окремі правовідносини, які пропонується врегулювати проектом Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо взаємовідносин між місцевими державними адміністраціями та районними і обласними радами) (реєстр. №1313), вже врегульовано нормами Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення місцевого самоврядування”, прийнятого Верховною Радою України 25 грудня 2008 року. Це стосується визначення кількості заступників голів районних та обласних рад і окремих аспектів дострокового припинення повноважень місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
Заслухавши інформацію з цього питання Голови Комітету, народного депутата України О.Омельченка, з’ясувавши позицію народних депутатів України, беручи до уваги численні звернення органів місцевого самоврядування та враховуючи все вищевказане, Комітет ухвалив:
1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до частини першої статті 48, частини другої статті 95 Регламенту Верховної Ради України скасувати рішення Верховної Ради України від 18 березня 2008 року «Про прийняття за основу проекту Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (щодо питань організації, повноважень та порядку діяльності місцевих державних адміністрацій) (реєстр. №1311) та зняти зазначений законопроект з розгляду як такий, що втратив актуальність.
2. Доручити виступити від Комітету на пленарному засіданні Верховної Ради України під час розгляду цього питання Голові Комітету, народному депутату України О.Омельченку.