Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування за дорученням Голови Верховної Ради України В.Гройсмана розглянув проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо реорганізації та ліквідації навчально-виховних закладів державної та комунальної форм власності за погодженням територіальних громад» (реєстр. № 2174 від 19.02.2015 р.), поданий народними депутатами України С.Лабазюком, В.Литвином, М.Гаврилюком, Б.Березою.   

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» передбачити, що реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за згодою територіальної громади.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку в цілому підтримуючи позицію щодо необхідності збереження мережі загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форм власності, водночас вказує на деякі зауваження та пропозиції.

На думку Головного управління є підстави вважати, що чинне законодавство вже містить правові передумови для вирішення порушеного у законопроекті питання шляхом місцевого референдуму, у зв’язку з чим виникає сумнів щодо доцільності встановлення імперативного припису, згідно з яким реорганізація та ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів має здійснюватись виключно за згодою територіальної громади.

Разом з тим, Головне управління зазначає, що до вирішення питань збереження, реорганізації та ліквідації загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості слід підходити диференційовано з урахуванням демографічної ситуації, ступенів загальноосвітніх навчальних закладів (І-ІІІ ступінь), наповненості класів, наявності матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів тощо.

Крім того, Головне управління звертає увагу, що зміни до абзацу другого пункту 30 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (пункт 5 Розділу І законопроекту) не корелюються з предметом регулювання цієї статті, яка визначає коло питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку від 18 березня 2015 року (Протокол №17) вказав, що законопроект відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету у своєму висновку від 20 травня 2015 року (Протокол №21) вказав, що реалізація законопроекту призведе до необхідності утримання малокомплектних шкіл з низьким рівнем наповнюваності класів, додаткових груп у позашкільних та дошкільних закладах, фінансове забезпечення яких здійснюється з державного та місцевих бюджетів, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України.

За результатами розгляду Комітет з питань бюджету ухвалив рішення, що законопроект має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття законопроекту до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття законопроекту). Натомість законопроектом передбачається набрання ним чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» у своєму листі від 30 жовтня 2015 року № 5-387 пропонує відхилити законопроект з огляду на такі зауваження.

На думку Асоціації міст України сільські, селищні, міські ради є представницькими органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси всієї територіальної громади, і відповідно уповноважені вирішувати питання місцевого значення. Крім того, при вирішенні питання ліквідації чи реорганізації загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності необхідно враховувати фінансово-економічне, матеріальне та кадрове забезпечення належного функціонування освітнього закладу.

Разом з тим, Асоціація міст України вказує, що законопроект, пропонуючи вирішувати питання реорганізації і ліквідації загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності виключно за згодою територіальної громади, не визначає механізмів чи порядку надання такої згоди.

Заслухавши інформацію підкомітету з питань регіональної політики, місцевих бюджетів та комунальної власності, беручи до уваги висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, з’ясувавши позицію народних депутатів України – членів Комітету, запрошених на засідання осіб та обговоривши питання, Комітет  у х в а л и в:

1. Вважати за доцільне запропонувати Комітету з питань науки і освіти, який визначено головним з підготовки і опрацювання даного законопроекту, рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо реорганізації та ліквідації навчально-виховних закладів державної та комунальної форм власності за погодженням територіальних громад» (реєстр. № 2174 від 19.02.2015 р.), поданий народними депутатами України С.Лабазюком, В.Литвином, М.Гаврилюком, Б.Березою, за наслідками розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.    

2. Надіслати цей висновок до Комітету з питань науки і освіти.