ЗВІТ

про задоволення запитів на отримання інформації

за період з 09.05.2011 по 04.12.2012

Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування і його секретаріатом здійснено аналіз забезпечення виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Так, починаючи з 9 травня 2011 року – дати набрання чинності Закону України «Про доступ до публічної інформації» і станом на 4 грудня 2012 року, до Комітету надійшло 46 запитів на інформацію, з яких 39 було отримано через автоматизовану систему обліку і контролю запитів на інформацію Верховної Ради України (84,8 %), а 7 – одразу на поштову адресу Комітету з наступною їх реєстрацією у зазначеній парламентській системі обліку (15,2%). Водночас за вказаний період безпосередньо до Комітету інформаційних запитів іншими каналами комунікацій – факсом, електронною поштою, телефоном чи під час особистого прийому громадян керівництвом Комітету – не надходило.

Найбільш запитуваною є інформація статистично-довідкового характеру.

Всього надійшло 29 запитів відповідного змісту, а це – 63,0 % від загальної кількості отриманих Комітетом запитів на інформацію. Вони стосувалися предмету відання комітету, його складу, структури, довідників народних депутатів України - членів Комітету, кількості засідань, переліку нормативних актів, якими регулюється діяльність комітету. Запитувачі просили надати копії протоколів засідань Комітету, висновків, рішень, рекомендацій, інформацію щодо розгляду звернень юридичних та фізичних осіб, стажування (практики) в Комітеті тощо.

Окрім того, запитувачі також цікавилися інформацією навколо позачергових виборів Охтирського міського голови Сумської області, Серебрянського сільського голови Роздольненського району та Шкільненського селищного голови Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, конфліктними ситуаціями у системі місцевого самоврядування села Софіївська Борщагівка на Київщині, міста Тростянець на Сумщині, наявністю документів щодо всеукраїнського референдуму з питання вступу України в НАТО, про зміну меж села Синєгори на Київщині, міста Берегове у Закарпатті, міста Полтава, перейменування села Малоберезанське на Київщині, громадського обговорення проекту Закону України «Про місцеві ініціативи», авторством законопроектів про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», фінансуванням виборів народних депутатів України тощо.

Також надходили запити про надання інформації правового характеру (17 або 37,0 %): щодо отримання паперового варіанту Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»,  проектів Законів України «Про державну службу», «Про козацькі організації», «Про об’єднання територіальних громад», стану розгляду проекту Закону України «Про всеукраїнський референдум» та пропозицій до нього тощо.

Запити стосувалися з’ясування питання чинності Положення про адміністративні комісії Української РСР, законодавчої основи створення, оформлення, утримання стоянок та парковок автотранспорту в Україні, припинення юридичних осіб публічного права, нормативного регулювання кількості державних службовців на душу населення, питань правового регулювання перейменування населених пунктів, проблематикою підвищення заробітної плати службовців місцевого самоврядування, рівень якої, за інформацією дописувачів, є вкрай низьким, деякими аспектами пенсійного забезпечення державних службовців в Україні, в тому числі наявності надто високих пенсійних виплат на тлі неналежних і недостатніх розмірів пенсій більшості населення України.

У деяких випадках Комітету доводилося роз’яснювати, що тексти законів, законопроектів із супровідними матеріалами до них (подання, пояснювальна записка та порівняльна таблиця) часто містять понад 50 аркушів формату А-4, хоча відповідно до частини другої Закону України «Про доступ до публічної інформації», якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Тому запитувачам пропонувалося відшкодувати зазначені фактичні витрати на копіювання та друк.

Ініціаторами запитів на інформацію, що надійшли до Комітету, були фізичні – 40 запитів та юридичні особи – 6 запитів, з яких 5 представляли об’єднання громадян. Таким чином, найактивнішими запитувачами публічної інформації виступають небайдужі до суспільних справ громадяни України.

 

Разом із тим необхідно відзначити, що Закон не дає можливості хоча б за деякими родовими ознаками ідентифікувати запитувача, якщо тільки він сам про себе не повідомить. Це дозволяє стороні запитувача називатися будь-яким, не виключаючи вигаданого, іменем, унеможливлює стороні розпорядника здійснити елементарне уточнення формулювань запиту на інформацію для з’ясування однозначності розуміння. Тобто виокремити, проаналізувати та узагальнити належність запитувачів до тих чи інших соціальних, професійних, вікових категорій громадян неможливо. Лише одна особа вказала, що вона є здобувачем кафедри державного будівництва Національного Університету «Юридична академія ім. Ярослава Мудрого».

Отримані Комітетом запити на інформацію відповідали вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації» і тому жодного разу Комітет не скористався нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації», що передбачають можливість розпорядника відмовити запитувачу у задоволенні його запиту.

Серед вищевказаних запитів на інформацію було чотири запити, що стосувалися інформації, яка не була отримана або створена в процесі виконання Комітетом і Верховною Радою України своїх обов’язків та якої не було у їх володінні. Один із громадянин обурювався тим, чому в Указі Президента України щодо відзначення почесним званням «Заслужений лікар України» не вказані підстави за що присвоєне звання і це, на його думку, створює умови для службових зловживань. Інший цікавився кількістю указів Глави держави щодо присвоєння почесного звання «Мати-героїня» за 2011 рік. Також йшлося про окремі аспекти фінансового забезпечення виборчої кампанії, які належали до  компетенції Центральної виборчої комісії та порушувалося питання, що цілковито належало до сфери компетенції органів місцевого самоврядування. В усіх чотирьох випадках Комітет надавав відповідь в частині предмету відання та інформував громадян, що їхні запити відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» скеровані для розгляду на адресу належного розпорядника.

Також за звітний період Комітет надав інформацію за запитами громадян та об’єднання громадян, які відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» були переадресовані Адміністрацією Президента України, Секретаріатом Кабінету Міністрів України, одного з районних управлінь юстиції. Згадані інформаційні запити стосувалися питань перейменування населеного пункту на Київщині, деяких аспектів пенсійного забезпечення державних службовців в Україні, надання на паперових носіях копій Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», проекту Закону України «Про об’єднання територіальних громад».

Окрім цього слід вказати, що у двох випадках Комітет повідомляв заявників, що їхні звернення не відповідають зафіксованому у частині першій статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначенню публічної інформації та відповідно до частини другої статті 2 даного Закону розглядатимуться за процедурою, встановленою Законом України «Про звернення громадян». Дані звернення не були відзначені як запити на інформацію, а зареєстровані як звичайні повсякденні звернення громадян, тому це не можна було вважати відмовою у задоволенні запиту. Однак у відповідях доводилося вказувати мотивацію і аргументи на користь такого висновку, що потребувало додаткових зусиль і робочого часу. Хоча запитувачі, як видається, не знайомилися із відповідним законодавством і навіть не намагалися з’ясувати, у чому полягає відмінність запиту на інформацію і звернення громадянина.

Найбільшу частину інформаційних запитів подано до Комітету у вигляді пропозиції надати публічну інформацію. Є запити, сформульовані як запитання, заяви, скарги.

Найменше часу для опрацювання порівняно з іншими видами інформації потребує інформація статистично-довідкового характеру. Водночас опрацювання запитів на правову інформацію потребує значно більших зусиль.

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“7 скликання*”