Діяльність Комітету

16 травня 2011, 11:22

Правова позиція (АРК)

Правова позиція Комітету

 

Частиною першою статті 93 Конституції України встановлено вичерпний перелік суб’єктів права законодавчої ініціативи у Верховній Раді України, до яких віднесено Президента України – главу держави, який є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина; народних депутатів України – обраних представників Українського народу у Верховній Раді України; Кабінет Міністрів України – вищий орган в системі органів виконавчої влади; Національний банк України – особливий центральний орган державного управління, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці. Порядок здійснення цього права визначається окремими положеннями Конституції України та Регламентом Верховної Ради України.

Ознайомлення з міжнародним досвідом засвідчує, що на сьогодні в демократичних державах світу не існує якогось уніфікованого підходу чи стандарту при визначенні кола суб’єктів права законодавчої ініціативи. В одних країнах їх склад менше вітчизняного варіанту, в інших – дорівнює або перевищує його.

Аналізуючи зазначене питання в історичному аспекті можна побачити, що в Україні існує тенденція до звуження кола суб’єктів права законодавчої ініціативи. Так попередня Конституція (Основний Закон) України, що діяла до 28 червня 1996 року, відносила до їх числа народних депутатів України, Президію Верховної Ради України, Голову Верховної Ради України, постійні комісії Верховної Ради України, Президента України, Конституційний Суд України, Кабінет Міністрів України, Верховний Суд України, Генерального прокурора України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Академію наук України.

Прийнята 28 червня 1996 року Конституція України закріпила згадане право лише за Президентом України, народними депутатами України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України. Приймаючи Закон України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV Верховна Рада України продовжила цю тенденцію, виключивши з кола суб’єктів права законодавчої ініціативи Національний Банк України (Закон України № 2222-IV від 08.12.2004 р. втратив чинність 30.09.2010 р. за Рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2010).

Під час обговорення питання щодо доцільності розширення кола суб’єктів права законодавчої ініціативи за рахунок Верховної Ради Автономної Республіки Крим як представницького органу Автономної Республіки Крим, наділеного суттєвими владними повноваженнями, зазначалось, що за подібною аргументацією можливим стає надання такого права Конституційному Суду України, Верховному Суду України, Генеральній прокуратурі України, Центральній виборчій комісії та деяким іншим державним органам, що також наділені надзвичайно важливими повноваженнями у відповідних сферах відання.

Не заперечуючи специфіки правового статусу Автономної Республіки Крим, її особливостей як одного з регіонів України та вирішуючи питання щодо надання Верховній Раді Автономної Республіки Крим права законодавчої ініціативи у Верховній Раді України, слід також звернути увагу на зміст частини другої статті 2 Конституції України, яка встановлює, що Україна є унітарною державою. У свою чергу стаття 132 Основного Закону вказує, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Тобто на рівні Конституції України констатується, що інші регіони також мають свої суттєві особливості і це мало б знайти відображення в актах законодавства. За такого підходу видається, що підтримка пропозицій Верховної Ради Автономної Республіки Крим повинна поєднуватися із наданням права законодавчої ініціативи органам влади усіх регіонів України, зазначеним у частині другій статті 133 Конституції України.

За наслідками обговорення пропозиція Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо надання їй права законодавчої ініціативи у Верховній Раді України шляхом внесення змін до статі 93 Конституції України не знайшла підтримки серед членів Комітету. При цьому було наголошено, що встановлений на даний момент Конституцією України склад суб’єктів права законодавчої ініціативи є достатньо збалансованим і оптимальним. Повноваження органів і посадових осіб, яким надано це право, стосуються всіх можливих сфер суспільного життя, які потребують законодавчого регулювання. Зокрема і в частині, пов’язаній з питаннями, віднесеними до відання Автономної Республіки Крим.

Разом із цим народні депутати України – члени Комітету вважають, що напрацьовані Верховною Радою Автономної Республіки Крим пропозиції щодо вдосконалення законодавства можуть бути подані на розгляд Верховної Ради України визначеними у частині першій статті 93 Основного Закону України суб’єктами: Президентом України, Кабінетом Міністрів України, а також народними депутатами України.

Для цього в межах чинного законодавства вже існують різноманітні механізми. Зокрема, пунктом 16 частини другої статті 9 Закону України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» передбачено, що до відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим належить участь у формуванні основних засад внутрішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності України, розробленні та реалізації загальнодержавних програм з питань, що стосуються інтересів Автономної Республіки Крим.

Регламент Кабінету Міністрів України надає Раді міністрів Автономної Республіки Крим широкі права з ініціювання і розробки не лише актів Кабінету Міністрів України, але й законодавчих пропозицій, що згодом можуть бути внесені на розгляд Верховної Ради України від імені Кабінету Міністрів України.

Також варто зазначити, що положеннями про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади передбачені розробка та подання на розгляд Кабінету Міністрів України пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів з урахуванням узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до їх компетенції; причому пропозиції можуть подаватися до відповідного центрального органу виконавчої влади його територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Необхідно зауважити, що з метою сприяння виконанню в Автономній Республіці Крим повноважень, покладених на Президента України, в Автономній Республіці Крим Президентом України утворюється Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, яке безпосередньо підпорядковується Президентові. До повноважень Представництва Законом України «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим», зокрема, віднесено аналіз практики діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, релігійних організацій в Автономній Республіці Крим, сприяння їх взаємодії з органами державної влади України, а також узагальнення відомостей про громадську думку щодо економічної та соціальної ситуації в Автономній Республіці Крим, інформування Президента України з цих питань (пункт е) частини першої статті 6 Закону). При цьому відповідно до пункту д) статті 7 зазначеного Закону Представництво має право організовувати і проводити наради та консультації за участю представників Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, правоохоронних і контрольно-ревізійних органів, районних державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян в Автономній Республіці Крим з метою підготовки для внесення Президентові України пропозицій щодо вирішення актуальних соціально-економічних та інших проблем в Автономній Республіці Крим. Таким чином, за наслідками цих нарад на розгляд Глави держави вповні можуть бути подані пропозиції щодо необхідності вдосконалення тих чи інших положень законів, що стосуються специфічних проблем автономії.

Президент України своїм Указом від 15.11.2006 № 970/2006 затвердив Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України. Пунктом 5 цього Положення Рада міністрів Автономної Республіки Крим визначена одним із суб’єктів, які можуть вносити проекти актів Президента України, що також дозволяє враховувати особливості регіону.

Важливою ланкою взаємодії Автономної Республіки Крим з вищими органами державної влади України є діяльність Ради регіонів як консультативно-дорадчого органу при Президентові України, створеного задля вирішення питань реалізації державної регіональної політики, системного вдосконалення моделі місцевої влади, проведення адміністративно-територіальної реформи, подолання міжрегіональних диспропорцій, забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів, підвищення їх конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. До складу цього органу, який очолює Президент України, входять Голова Верховної Ради України, керівники кількох профільних комітетів Парламенту, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України, Віце-прем’єр-міністр України – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністр фінансів України, Голова Національного банку України, керівництво Адміністрації Президента України, представники всіх регіонів нашої держави, в тому числі Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим. За умов такого високого представництва питання розробки і вдосконалення як законів, так і інших нормативно-правових актів, пов’язаних із повноваженнями Автономної Республіки Крим, можуть бути вирішені оперативно і з максимальною ефективністю.

Водночас народні депутати України – члени Комітету, підтримуючи прагнення Верховної Ради Автономної Республіки Крим до вдосконалення законодавчої основи розв’язання питань соціально-економічного і культурного розвитку, врахування інтересів автономії та їх гармонізації із загальнодержавними, наголосили на необхідності більш тісної та продуктивної співпраці Верховної Ради Автономної Республіки Крим та її органів з народними депутатами України – представниками цього регіону, комітетами Парламенту і висловили готовність від імені Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування опрацьовувати пропозиції та зауваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим до законопроектів на всіх етапах законодавчого процесу, які передбачають участь Комітету відповідно до Регламенту Верховної Ради України у підготовці і попередньому розгляді питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, а також при виконанні контрольних функцій.