Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування за дорученням Голови Верховної Ради України розглянув на своєму засіданні проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» (щодо запобігання корупції у судовій системі) з реєстр. № 4076 від 16.02.2016, поданий народними депутатами України А.Ільюком та О.Кулінічем.
Законопроектом пропонується зберегти за помічниками суддів у судах всіх юрисдикцій, а також за науковими консультантами суддів Конституційного Суду України статус державного службовця, що за визначенням авторів законопроекту сприятиме створенню умов для функціонування в Україні незалежної судової гілки влади.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України наводить певні аргументи, на підставі яких вбачається, що посади вказаних працівників мають ознаки посад державної служби. В той же час у висновку зауважується, що у разі віднесення цих працівників до державних службовців вимагатиме перегляду вся концепція чинного Закону, відповідно до якої особи, які працюють не для державного органу, а персонально для посадової особи, вважаються працівниками патронатної служби і не є державними службовцями. В такому разі постає питання про повернення статусу державних службовців і багатьом іншим працівникам патронатних служб, зокрема: помічникам-консультантам народних депутатів України, працівникам патронатних служб Голови Верховної Ради України та його заступників, Прем’єр-міністра України, працівників патронатних служб міністрів України та ін. У зв’язку з цим в узагальнюючому висновку на даний законопроект Головне управління висловлює рекомендацію щодо доцільності його повернення за результатами розгляду в першому читанні суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Комітет з питань запобігання і протидії корупції зауважує, що законопроект не відповідає вимогам антикорупційного законодавства і в ньому виявлено корупціогенні фактори, оскільки дана законодавча пропозиція «суперечить чи не основній засаді формування нового інституту державної служби в Україні – вступу на службу за результатами відкритого конкурсу, а не персонального добору помічників за власними критеріями тим чи іншим суддею, що нестиме корупційний ризик конфлікту інтересів при доборі таких кадрів на державну службу та отримання ними в подальшому усіх пільг державних службовців за рахунок бюджетних коштів». Зважаючи на це, Комітет з питань запобігання і протидії корупції вважає, що законопроект доцільно відхилити.
Комітет з питань європейської інтеграції зазначає, що даний законопроект не потребує його висновку, оскільки не належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС.
Комітет з питань бюджету зауважує, що відповідно до фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту реалізація його положень не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України. Проте, за висновком Міністерства фінансів України, реалізація відповідного закону потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету у зв’язку із збільшенням чисельності державних службовців в той час, як такі видатки на 2016 рік не передбачені. У висновку міністерства містяться також зауваження до законопроекту концептуального характеру. За наслідками розгляду Комітет з питань бюджету прийняв рішення у відповідності до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України про те, що у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року – він має вводитись в дію не раніше1 січня 2017 року, а після цієї дати - не раніше1 січня 2018 року.
Верховний Суд України вважає, що прийняття цього законопроекту сприятиме запобіганню проявам корупції у судовій системі та відповідатиме визначеному законом змісту державної служби, зважаючи на що він заслуговує на підтримку.
Державна судова адміністрація України з аналогічних підстав погоджується з позицією ініціаторів законопроекту і просить його підтримати під час розгляду.
Вищий господарський суд України вважає, що дана законодавча пропозиція є доцільною і обґрунтованою, оскільки спрямована на забезпечення дотримання гарантій суддівської незалежності і реалізацію принципу правової визначеності щодо статусу і засад діяльності помічників суддів, обсяг службових обов’язків яких за їх характером і змістом орієнтований насамперед на забезпечення ефективної реалізації функцій суду в цілому. Водночас у висновку висловлюються зауваження щодо необхідності доповнення законопроекту внесенням зміни до статті 91 Закону України «Про державну службу» з метою узгодження з приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині механізму призначення керівників апаратів судів. Ґрунтуючись на наведених позиціях міжнародного суддівського співтовариства Вищий господарський суд України вважає за неприпустиме, якщо судова гілка влади відіграватиме невирішальну роль у доборі, призначенні, службовому просуванні чи дисциплінарному покаранні суддів та працівників апарату судів та у зв’язку з цим вважає за необхідне врахувати надані у висновку пропозиції.
Вищий адміністративний суд України у своєму висновку на даний законопроект повідомляє, що зауважень і пропозицій до нього не має, проте пропонує внести низку додаткових змін до інших статей Закону України «Про державну службу» щодо поширення його дії на державних службовців апаратів судів та помічників суддів, виокремлення у відповідній категорії посад керівників структурних підрозділів апаратів вищих спеціалізованих судів та їх заступників, гарантування обов’язкового надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, врегулювання умов оплати праці працівників апаратів судів з метою недопущення зниження їх заробітної плати. З огляду на це Вищим адміністративним судом України підготовлено окремий законопроект з метою збереження існуючого соціального статусу державних службовців апаратів судів та укомплектування суддівського корпусу високопрофесійними кадрами.
Заслухавши інформацію голови підкомітету з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування А.Шкрум та обговоривши даний законопроект, народні депутати України – члени Комітету загалом погодились з позицією підкомітету про неузгодженість запропонованих законодавчих змін із концепцією чинного Закону України «Про державну службу», який у випадку схвалення даного законопроекту в будь-якому разі потребує системного, а не фрагментарного перегляду в частині повернення статусу державних службовців працівникам патронатних служб в інших державних органах.
Враховуючи викладене та за підсумками обговорення, Комітет ухвалив:
1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» (щодо запобігання корупції у судовій системі) з реєстр. № 4076 від 16.02.2016, поданий народними депутатами України А.Ільюком та О.Кулінічем, за наслідками розгляду в першому читанні повернути суб‘єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
2. Визначити співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народного депутата України, голову підкомітету з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування А.Шкрум.