СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування,

регіонального розвитку та містобудування

26 вересня 2024 року

Веде засідання голова Комітету ШУЛЯК О.О.

 

ГОЛОВУЮЧА. …Згоду на проведення комітету підписали 22 народних депутати і сьогодні на засідання зареєструвались 14 народних депутатів. Кворум є. Оголошую засідання комітету відкритим.

Якщо секретар комітету Дмитро Валерійович Ісаєнко підтримає, то допомогу нам по підрахунку голосів буде надавати секретаріат, і я буду озвучувати.

Пане Дмитре, підтримується?

 

ІСАЄНКО Д.В. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, кожному з вас в алфавітному порядку буду надавати слово для того, щоб ви представлялись особисто і говорили, що берете участь в засіданні комітету. Також прошу обов'язково включати відео для фіксації вашої особистої присутності.

Також відповідно до вимог Закону про комітети прошу під час всіх голосувань на засіданні вмикати відео і оголошувати вашу позицію. Отже, колеги, робимо перекличку. Я вношу пропозицію підтримати і проголосувати порядок денний засідання комітету за основу та в цілому. Але перед цим запитаю вас, чи є, можливо, у когось пропозиції до порядку денного. Не бачу пропозицій, тоді переходимо до голосування.

Я, Шуляк Олена, беру особисту участь в засіданні комітету та голосую за прийняття порядку денного за основу та в цілому.

Будь ласка, пан Аліксійчук.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Аліксійчук, беру участь особисто в засіданні комітету. Голосую за порядок денний за основу та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Балога.

Пан Безгін.

 

БЕЗГІН В.Ю. Безгін присутній особисто. Підтримую порядок денний за основу та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Білозір.

 

БІЛОЗІР Л.М. Білозір, беру участь в засіданні комітету особисто. Підтримую порядок денний за основу та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Бондар.

 

БОНДАР Г.В. Бондар, беру участь особисто. Підтримую порядок денний за основу та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Васильєв.

 

ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв, беру участь особисто. Підтримую за основу і в цілому порядок денний.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Пан Войцехівський.

 

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Войцехівський, беру участь особисто. Підтримую порядок денний за основу та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Гузь.

 

 ГУЗЬ І.В. Гузь, беру участь особисто. Підтримую порядок денний.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Дунда.

Пані Загоруйко.  

Пан Іванов.

Пан Ісаєнко.

 

ІСАЄНКО Д.В. Ісаєнко, беру участь особисто. За основу і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Кальцев.

 

 КАЛЬЦЕВ В.Ф. Кальцев, беру участь особисто. Підтримую порядок денний за основу та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Качура.

 

КАЧУРА О.А. Беру участь в засіданні комітету особисто. Підтримую порядок денний за основу та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Літвінов.

 

ЛІТВІНОВ О.М. Літвінов, особисто приймаю участь в засіданні комітету. Порядок денний підтримую за основу та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Клочко.

Пан Лозинський.

Пан Микиша.

 

МИКИША Д.С. Беру особисто участь в засіданні комітету. За основу та в цілому порядок денний.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан М'ялик.

Пан Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. Приймаю участь в засіданні комітету особисто. Порядок денний підтримую за основу і в цілому – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Саврасов.

Пустіть, будь ласка, в Zoom комітету пані Аліну Загоруйко.

Пан Соколов.

Пан Стріхарський.

Пан Чорний.

 

ЧОРНИЙ Д.С. Добрий день. Чорний присутній. Підтримую порядок денний за основу і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Яценко.

Шановний секретаріат, чи вдалося запустити пані Аліну Загоруйко? Аліна Загоруйко під'єдналася до нас чи ні?

 

ГАРБУЗ Ю.П. Аліни Загоруйко немає. Пан Соколов доєднався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Зв'яжіться, будь ласка, з Аліною, тому що вона пише в чат комітету, що її не пускає, вона не може доєднатися.

Поки ви технічно вирішуєте проблему, за порядок денний – 15. Рішення прийнято. Щоб не витрачати час, ми рухаємося далі.

Переходимо до першого питання порядку денного: про пропозиції комітету до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру" (реєстраційний номер 10161) у зв’язку із прийняттям 19 вересня 2024 року Верховною Радою України як Закону України проекту про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків (реєстраційний номер 11474).

Колеги, ми вже розглядали законопроект 10161 на нашому засіданні 19 вересня. Але в цей день парламентом було прийнято Закон України про особливості продажу пакетів акцій, які належать державі в статутному капіталі банків (реєстраційний номер 11474).

І я прошу голову підкомітету пані Білозір Ларису Миколаївну сповістити нам рішення і пропозицію для врегулювання цього питання. Прошу вас до слова.

 

БІЛОЗІР Л.М.  Дякую вам, Олено Олексіївно. Ви вже велику частину того, що я хотіла, наче сказали. Дійсно, нам треба привести знову… в той самий день, коли ми проголосували на комітеті, вже в залі інший закон, один з двохсот …(Не чути) Тому окремі положення законопроекту 10161 потребують узгодження з нормами прийнятого закону, про який ви зазначили, і у зв'язку з цим вношу три нові пропозиції та пропоную скоригувати їх у порівняльній таблиці.

А саме у поправках 289, 341, 349 і 357 зміни щодо заміни Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців  та громадських формувань на ліцензійний  реєстр, виключити.

У поправці номер 407 в абзаці восьмому підпункту 13 пункту 142 слова "крім випадків розгляду пакетів документів, поданих стратегічними інвесторами, які подають заявку про участь у конкурсі відповідно до Закону України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі в статутному капіталі банків, у капіталізації яких взяла участь держава" виключити.

І в поправці 429 нашого Закону 10161 абзац другий підпункту 7 пункту 162 виключити.

І у четвертій, поправці  475 пункту 1 розділу ІІ доповнити новим абзацом такого змісту: "Крім пунктів 139, 142, 147, 154, 155, 159, 165, 166, 167, 170, 171, 202 (в частині реалізації повноважень Національним банком України)  розділу І цього закону, які набирають чинності з 1 січня 2025 року".    

Колеги, прошу підтримати як би окремі положення, щоби узгодити їх з тим Законом 11471, який був прийнятий, наш законопроект 10161.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги, перед тим, як ми перейдемо до голосування, я прошу секретаріат, будь ласка, у нас Лозинський, Загоруйко, Стріхарський, Соколов не можуть доєднатися до Zoom, їх не пускає система. І прямо зараз мені пишуть, не пускає все одного, вони вже  перезавантажували.

 

МАЛЮГА А.В. Олена Олексіївна, ми не бачимо народних депутатів у кімнаті очікувань, як тільки з'являться, ми всіх запускаємо. Щойно з'явився Роман Лозинський, щойно з'явилася Аліна Загоруйко. Зараз ми їх долучимо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Соколов, пан Стріхарський не можуть долучитися, кажуть, що їх не пускають.

 

СОКОЛОВ М.В. Соколов вже долучився, да.

 

ГОЛОВУЮЧА. Чудово. Залишився Андрій.

Шановні колеги, чи бажають виступити члени комітету по питанню, яке озвучила пані Білозір Лариса Миколаївна?

Якщо немає охочих виступити, я тоді буду переходити до голосування. Але перед тим, як ми перейдемо до голосування, я нагадаю, що у відповідності до частини п'ятої статті 44 Закону "Про комітети Верховної Ради України" у нас буде перегляд попереднього рішення. Тому для позитивного рішення нам потрібно більшість голосів від затвердженого складу членів комітету, тобто 14.

Колеги, переходимо до голосування за пропозицію.

 

МАЛЮГА А.В. Олена Олексіївна, перепрошую, у нас Дмитро Валерійович Ісаєнко зараз не на стабільному зв'язку, тому треба обрати секретаря сьогоднішнього засідання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановна пані Лариса Білозір, чи не проти ви бути сьогоднішнім секретарем нашого засідання?

 

БІЛОЗІР Л.М. Я просто можу… Я постараюся. Добре, добре.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Ларисо.

 

_______________. А доєдналися наші колеги, я перепрошую?

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. Пані голово, а можете ще раз озвучити пропозицію для тих, хто пізніше доєднався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Зараз буду озвучувати.

Ставимо на голосування наступну пропозицію. Підтримати нові пропозиції народного депутата України пані Лариси Білозір за номером 289, 341, 349, 357, 407, 429, 475. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 123, частини другої статті 117 і частини шостої статті 118 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру" прийняти в другому читанні та в цілому з урахуванням пропозицій народного депутата України Лариси Білозір, поданих з метою урахування зауважень Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України від 18.09.2024 року.

Доручити підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур спільно з секретаріатом комітету здійснити коригування та техніко-юридичне опрацювання законопроекту за реєстраційним номером 10161 з урахуванням  рішень, які прийняті на засіданні комітету та, як наслідок, в разі необхідності уточнити відповідно  нумерацію пропозицій в порівняльній таблиці для внесення законопроекту на розгляд парламенту.

У разі прийняття законопроекту в цілому запропонувати Верховній Раді України доручити нашому комітету при підготовці тексту відповідного закону на підпис Голові Верховної Ради України здійснити його техніко-юридичне доопрацювання спільно з Головним юридичним управлінням Апарату.

Доповідачем від комітету при розгляді цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України визначити народного депутата України Ларису Білозір.

Колеги, переходимо до голосування.

Я, Шуляк Олена, голосую – за.

Будь ласка,  пан Аліксійчук.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Аліксійчук, голосую – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Безгін.

 

БЕЗГІН В.Ю. Безгін – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Білозір.

 

БІЛОЗІР Л.М. Білозір, звісно, за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Бондар.

 

БОНДАР Г.В.  Бондар – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Васильєв.

 

ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Войцехівський.

 

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Войцехівський – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Гузь.

 

ГУЗЬ І.В. Гузь – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Загоруйко.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. Загоруйко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Іванов.

Пан Ісаєнко.

Пан Кальцев.

 

КАЛЬЦЕВ В.Ф. Кальцев – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Качура.

 

КАЧУРА О.А. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Літвінов.

 

ЛІТВІНОВ О.М. Літвінов – за, підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Клочко.

Пан Лозинський.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Лозинський – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вибачте,  бачу я пана Балогу.

 

БАЛОГА І.В. Балога – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Пан Микиша.

 

МИКИША Д.С. Микиша – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан М'ялик.

 

М'ЯЛИК В.Н. М'ялик – підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Саврасов.

Пан Соколов.

 

СОКОЛОВ М.В. На жаль, у мене був нестабільний Zoom, але пані Білозір підтримую. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Пан Стріхарський.

 

СТРІХАРСЬКИЙ А.П. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Чорний.

 

ЧОРНИЙ С.Д.  За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Яценко.

 

ЯЦЕНКО А.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Чудово.

21 – за. Рішення прийнято.

Наступне питання порядку денного: про проект Закону про Державний бюджет України на 2025 рік (реєстраційний номер 12000), автор – уряд.

Колеги, 20 вересня урядом було представлено проект Закону про Державний бюджет України на 2025 рік. Відповідно до статті 156 Регламенту Верховної Ради ми маємо розглянути та сформувати пропозиції до проекту в межах предмету відання нашого комітету і до 1 жовтня 2024 року направити їх до Комітету з питань бюджету.

Інформую, що з метою комплексного опрацювання проекту бюджету від комітету було скеровано листи до всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, до Міністерства відновлення, Мінфіцифри, НАДС, ЦВК і запропоновано надати свої експертні висновки та пропозиції. Вам були направлені для ознайомлення всі пропозиції, що надійшли до комітету, і на сьогоднішнє засідання ми запросили всіх представників, щоб заслухати, почути їх думки і прийняти узгоджене рішення.

Також ми запросили представника Міністерства фінансів України  представити проект у частині предмета відання нашого комітету взяти участь у обговоренні. 

Я прошу зараз до слова голову підкомітету пана Рубльова Вячеслава Володимировича і прошу сповістити рішення підкомітету.

 

РУБЛЬОВ В.В. Дякую.

Колеги, 24 вересня ми провели засідання підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів, де заслухали представників Міністерства розвитку громад та територій, НАДС та всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування. На момент розгляду питання на підкомітеті до комітету офіційно надійшли пропозиції НАДС, ЦВК та всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування. Від нашого профільного міністерства станом на 24.09 пропозиції не надходили. Тому на підкомітеті було вирішено, що ми на засіданні комітету обговоримо та окремо визначимось щодо кожної офіційно надісланої до комітету пропозиції і, керуючись нормами статті 156 Регламенту, направимо схвалені пропозиції до Комітету з питань бюджету.

Також члени підкомітету звернули увагу щодо запрошення на засідання комітету представника Міністерства фінансів України не нижче рівня заступника міністра з можливістю задати йому питання  по предмету відання нашого комітету.

Тому,  пані голово, пропоную наступний алгоритм розгляду питання. Спочатку надати слово представнику Мінфіну представити комітету проект в частині предмету відання комітету. Потім заслухати представників профільного міністерства, обговорити і проголосувати  їх поправки у разі їх підтримки. Заслухати представників НАДС,  обговорити і проголосувати їх поправки у разі їх підтримки. Та надати слово представнику ЦВК і Державної аудиторської служби України. Обговорити окремо їхні пропозиції,  проголосувати поправки  у разі їх підтримки.

Після розгляду і голосування по пропозиціях органів державної влади пропоную перейти  до голосування по пропозиціях народних депутатів,  там були від вас пропозиція і від Олександра  Аліксійчука, а потім  до розгляду пропозицій асоціацій.

Прошу підтримати та пропоную перейти до представлення Міністерством фінансів України  проекту 12000.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую,  пане Вячеславе.

Пропонується такий алгоритм роботу. Я зараз запрошую до слова першого заступника міністра фінансів України пана Улютіна Дениса Валерійовича і прошу представити проект Закону про Державний бюджет України на 2025 рік в частині предмету відання комітету. Будь ласка, регламент – до 5 хвилин.

 

УЛЮТІН Д.В.  Дякую.

Шановна головуюча,  шановні народні депутати, коротко про проект Державного  бюджету на  2025 рік. Загалом при розрахунках показників проекту Державного бюджету на 2025 рік використовувалися основні макропоказники,  які були  затверджені 28 червня 2024 року. Доходи на 2025 рік прогнозуються в обсязі 2,3 трильйона гривень,  в тому числі із загального фонду 2 трильйони гривень. Видатки проектом бюджету передбачено в обсязі 3,9 трильйона гривень. Дефіцит державного бюджету передбачається на рівні 19,4 відсотка від ВВП. Фінансування дефіциту державного бюджету буде покриватися за рахунок зовнішніх і внутрішніх запозичень.

Щодо пріоритетів. Основним пріоритетним напрямком видатків на 2025 рік залишаються видатки на національну безпеку і оборону. Проектом  передбачено 2,2 трильйона гривень або 26,3 відсотка від ВВП.

Наступним пріоритетом є видатки на соціальний захист, на який проектом передбачено майже 420 мільярдів гривень. Видатки на охорону здоров'я пропонуються в обсязі 211 мільярдів гривень і на освіту – 175 мільярдів гривень.

В проекті також Державного бюджету передбачено видатки на встановлення мінімальної заробітної плати на рівні 8 тисяч гривень.

Щодо безпосередньо доходів місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин. Прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів без урахування міжбюджетних трансфертів з державного бюджету визначено в розмірі майже 500 мільярдів гривень. Це плюс 16 мільярдів гривень до показників 2024 року, у тому числі за загальним фондом – 473 мільярди гривень і за спеціальним фондом – 27 мільярдів гривень.

Основним джерелом в структурі доходів місцевих бюджетів залишається податок на доходи фізичних осіб, прогнозні показники за яким визначено у сумі майже 270 мільярдів гривень. Показники місцевих податків і зборів становлять 127 мільярдів гривень.

Загалом обсяг міжбюджетних трансфертів на 2025 рік передбачено у сумі 217 мільярдів гривень, що на 26 мільярдів гривень більше до плану 2024 року.

Загалом в загальному фонді передбачено такі міжбюджетні трансферти -  це дотації. Серед них базова дотація - 24 мільярди гривень. Ми продовжуємо також практику підтримки уповноважені органи місцевого самоврядування, які значно постраждали, в яких є суттєві втрати доходів, на додаткову дотацію. Для здійснення повноважень таких органів місцевого самоврядування передбачено 51 мільярд гривень з урахуванням того, що ми бачимо необхідність зараз.

Субвенції – 120 мільярдів гривень. Із них: освітня субвенція – 103,2 мільярда гривень; на здійснення підтримки окремих закладів та заходів системи охорони здоров'я – 1,4 мільярда гривень. Вперше також на багаточисленні звернення ми передбачили субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, послуг централізованого водопостачання та водовідведення, та підтримку підприємств, які надають такі послуги, це 12,2 мільярда гривень. Це обсяг сформовано в розмірі 4 відсотків ПДФО. У спеціальному фонді державного бюджету передбачено субвенцій на загальну суму 17,7 мільярда гривень, з яких відновлено видатки на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту, утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць, доріг, комунальної власності в населених пунктах у розмірі 6,6 мільярда гривень.

Проектом також передбачено зміни підходів до горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів. Зокрема для розрахунків використовуються: очікувані надходження 2024 року по податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств. Горизонтальне вирівнювання здійснюється для бюджетів місцевого самоврядування без врахування бюджетів місцевого самоврядування тимчасово окупованих територій. Бюджетом місцевого самоврядування тимчасово окупованих територій передбачено фінансовий ресурс в обсязі 5 мільярдів гривень, у складі додаткової дотації визначено на основі видатків загального фонду цих бюджетів за 2023 рік з урахуванням індексу зростання мінімальної зарплати у 2024-му.

Також за результатами розрахунку обсяг базової дотації, який надаватиметься місцевим бюджетам у 2025 році становитиме 24 мільярди гривень, що більше чим на 3 мільярди до плану 2024 року. Також застосування Мінфіном диференційного підходу до здійснення горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій у 2025 році дало можливість збільшити обсяг базової дотації на 4,2 мільярда гривень загалом для 1 тисячі 26 бюджетів місцевого самоврядування; а також дало можливість зменшити диспропорцію фінансових ресурсів місцевих бюджетів.

Також ми врахували чисельність зареєстрованих в адміністративно-територіальній одиниці ВПО. З метою реагування на виклики, які можуть виникати в органах місцевого самоврядування у зв'язку з продовженням військової російської агресії, як я вже зазначав, передбачена додаткова дотація в обсязі 51 мільярд гривень.

Дякую за увагу. Якщо будуть питання, готовий відповідати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Вячеслав Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. Доброго дня. На жаль, ваш представник не зміг дати відповіді нам на запитання на підкомітеті, він сказав, що, напевно, ви будете компетентніші. У нас звучало декілька запитань, перше з них – це відповідно військове ПДФО, яке забрали минулого року, скільки використано станом на сьогоднішній момент? Це перше питання. А далі давайте ви будете відповідати, ми будемо задавати.

Дякую.

 

УЛЮТІН Д.В. Дякую дуже.

Значить, щодо використання коштів військового ПДФО. Станом на 01.09 касові видатки становили майже 57,5 мільярда гривень.

 

РУБЛЬОВ В.В. Я хотів уточнити, дивіться, загальна сума яка і скільки у відсотках використано від загальної суми військового ПДФО, яка була забрана у громад?

Дякую.

 

УЛЮТІН Д.В. Дивіться, відповідно до розпису, ми кажемо про розписи, надходження по військовому ПДФО мало скласти 80,7 мільярда гривень. Касові видатки пройшли в обсязі 57 мільярдів гривень, обсяг відкритих асигнувань на повному суму – це на 80,7 мільярда. Порахував на калькуляторі – це 72 відсотки до плану.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, наступне питання пан Віталій Безгін.

 

БЕЗГІН В.Ю. Дякую.

Доброго дня, пане Денисе. Питання наступного характеру. Коли ухвалювався бюджет минулого року, скажемо так, була політична домовленість про те, що ті громади, які суттєво втратять, їх будуть дотягати по показниках 2021 року, щоб бюджети не просіли сильніше, ніж це було до повномасштабного вторгнення. В кожному регіоні фактично громади жаліються про те, що ці зобов'язання Мінфін не виконав і бюджети просіли і ніхто не  вирівнює по показниках 2021  року. Відповідно питання, прохання або підтвердити цей факт, або його спростувати. Якщо громади висловлюють неправду, прохання з боку Мінфіну оприлюднити показники відповідних надходжень, які відповідають параметрам 2021 року в тих громадах, які були суттєво вилучені, особливо турбують громади, на теренах яких військові частини були розміщені і до повномасштабної війни і там і зареєстровані. Відповідно військове ПДФО складало великий шматок місцевого бюджету.

Дякую.

 

УЛЮТІН Д.В. Дуже дякую, пане Віталію. 

 Щодо компенсації по військовому ПДФО, про яке ми зараз говоримо і говорять, в принципі, всі території. Я просто приведу декілька цифр. Значить, при доопрацюванні до другого читання Законом про бюджет було передбачено зразу 13,1 мільярда гривень для компенсації втрати ресурсу 2021 року. Після цього, враховуючи, що було здійснено інші розрахунки з врахуванням надходжень ПДФО, в тому числі ПДФО із грошового забезпечення, також ми порахували і обсяг базової та реверсної дотації в 2021 році, те саме очікування надходження ПДФО та обсяг базової дотації в 2024 році, ми зробили додаткові дофінансування. Загалом на сьогодні в частині компенсації, саме компенсації ПДФО, …(Не чути) бюджети вже отримали 15,4 мільярда гривень.

Якщо взяти цифру безпосередньо зарахування ПДФО з усього грошового забезпечення в 2021 році, це було 13,3 мільярда гривень. Тобто по факту ми вже віддали на 2 мільярди більше, ніж було в громад ПДФО у 2021 році. Знову ж таки ми продовжимо аналізувати ситуацію з необхідністю виконання повноважень органами місцевого самоврядування і щоквартально ми перераховуємо кошти громадам для виконання їх повноважень.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо.

Будь ласка, пан Ігор Васильєв.

 

ВАСИЛЬЄВ І.С. Доброго дня, колеги. Підкажіть, будь ласка, чи планується в 2025 році підтримка регіонів, громад прикордоння, зокрема, Сумщина, тут є представники Харківщини? І ми розуміємо, що під постійними обстрілами бізнес – зменшується надходження,  падають з кожним роком. Підтримка, ми ж гарантуємо як представники влади про те, що всі... весь функціонал громад ми забезпечимо і профінансуємо. Але техніка, інфраструктура і все інше потребують з кожним днем все більше витрат,  а підтримки як такової  ми не забезпечуємо. Чи плануємо це в 2025 році?

Дякую.

 

УЛЮТІН Д.В. Да, дякую.

Як я зазначив у своєму виступі, на 2025 рік ми продовжуємо використання і продовжуємо прогнозування саме додаткової дотації на   втрачені доходи в зв'язку із військовою агресією. На наступний рік ця дотація передбачена в обсязі 51 мільярд гривень і по факту саме аналізу бюджетів органів місцевого самоврядування, вони отримають той ресурс, щоб у них не було просідання і щоби вони могли продовжити виконувати свої повноваження в повному обсязі.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо.

Будь ласка, Вячеслав Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. В мене ще буквально два коротенькі питання. Одне стосується Нової української школи, тому що я так  розумію,  що там видатки зменшили. Хотілося б почути: чому видатки зменшені і чи передбачено,  що ми можемо повернути на рівень фінансування цього року?

І друге. Я так розумію, що взагалі відсутня цільова субвенція на придбання шкільних автобусів та створення навчально-практичних центрів профтехосвіти. Ну,  ми ж прекрасно розуміємо де автобуси з громад ділися і сьогодні Міносвіти говорить про те, що повинні бути скорочені школи. А відповідно як діти повинні добратися,  якщо ми  не будемо використовувати цю державну програму? Сьогодні, на жаль, органи місцевого самоврядування не можуть собі дозволити в більшості своїй профінансувати відповідно транспортний засіб для того, щоб довести учнів  до навчання.

Дякую.

 

УЛЮТІН Д.В. Да, дуже дякую.

Більш розгорнуто відповім на це запитання. Перше. В поточному році ми додатково виділили рішенням уряду кошти на будівництво бомбосховищ в школах і на завершення програми закупівлі шкільних автобусів попереднього року. Якщо я не помиляюся, на перший захід було виділено додатково 5 мільярдів гривень, на шкільні автобуси – більше 200 мільйонів гривень.

Що стосується наступного року. На програму Нова українська школа, на програму закупівля автобусів та іншу програму, про яку ви зазначили, зарезервовані кошти в обсязі 25 мільярдів в рамках реалізації інвестиційних проєктів кожного міністерства. Кожне міністерство має відповідно до рішення стратегічної інвестиційної ради погодити з профільними комітетами основні пріоритети інвестиційних видатків на 2025 рік, і такі кошти будуть розподілені до другого читання. В нашій роботі безпосередньо самим міністерством ми резервували обсяг коштів на рівні поточного року для реалізації програми Нова українська школа, закупівля автобусів та профтехосвіту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Аліксійчук.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Дякую, пані голово.

Я торкнуся питання компенсації. Компенсація частково справді відбулася. До прикладу, у нас в області компенсацію отримали дві громади, одна з них на моєму окрузі – місто Дубно, хоча це покрило 30 відсотків втрат від ПДФО, яке вони отримали від військової частини, яка у них на території. Тому якась дуже складна формула  там зроблена, по ній треба окремо дивитися.

Моє питання наступне. В перехідних положеннях проекту бюджету передбачена зміна розподілу коштів закладами охорони здоров'я. Їх з державних банків, де вони зараз їх використовують і де вони несуть подвійну функцію, перша функція – лікарні можуть генерувати якісь кошти за 11 відсотків річних, вони перебувають на рахунку державних банків і при цьому зробити умовні проєкти на реконструкцію, покращити умови перебування пацієнтів в лікарнях і таке інше. Зараз ви хочете забрати ці гроші, перевести в казначейство, і тим самим позбавити комунальні заклади охорони здоров'я використання цих коштів, фактично ускладнити, не позбавити використання, а ускладнити. І в цьому величезна проблема. З якою метою це зроблено? Якщо там це дві-три лікарні по Україні, можливо, зловживають цим, це одна історія. Але в таких невеличких громадах, населених пунктах, районних центрах це катастрофа. Бо для них заробити на цих ресурсах, які вони тримають на рахунках державних банків, 10 мільйонів… перепрошую, мільйон за рік, ну, це величезні гроші, вони їх точно використовують на покращення інфраструктури всередині лікарні. З якою метою ви це хочете зробити?

Дякую.

 

УЛЮТІН Д.В. Дуже дякую.

Ну, дійсно, якщо би там був 1 мільйон гривень, Міністерство фінансів навряд чи би робило таку правку і пропонувало би народним депутатам проголосувати про необхідність переведення обслуговування лікарень на казначейське обслуговування. Наразі там більше 20 мільярдів гривень коштів, які вилучені із казначейського обігу і переведені в банківський обіг. Це сума залишків коштів, це близько 20-24 мільярдів по місяцю, кожен місяць обліковується в банківських установах. Питання ефективності використання таких коштів ми з боку уряду забезпечити не можемо, оскільки ми не бачимо саме цільове використання таких коштів. Кошти ці – це бюджетні кошти. Кошти ці – це кошти платників податків, передані в рамках програми медичних гарантій. З нашого боку, ми вважаємо, більш ефективно використання обслуговування таких лікарень в частині саме програми медичних гарантій, а не в частині спеціальних фондів, якими користуються саме ці підприємства, які являються не комерційними підприємствами, для надання інших послуг, а саме бюджетні кошти, які були їм передані, ми пропонуємо перевести на казначейське обслуговування. Таке казначейське обслуговування забезпечить більш ефективно контроль з нашого боку і не створить жодних перешкод для їх використання для безпосередньо лікарень.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Перепрошую, я перепрошую, дозавершу це питання. Дивіться, по-перше, ці кошти не використовуються ні за які інші призначення, ніж ті, які дозволені. Це раз.

Друге. Ви зараз, знаєте, як завжди, в бюджеті ви робите, оперуєте великою цифрою, яка стосується, двох, трьох, чотирьох міст України, а решта вбиваєте. Потім кажете ай-ай-ай-ай, ми дійсно помилилися, треба було інше. Зараз ви робите помилку, тому що малі лікарні ви вб'єте, вони не зможуть ефективно і швидко використовувати кошти, коли їм треба. Я вам нагадаю, 2022-2023 рік, коли казначейство блокувало проплати, а потім через різні в тому числі і, ймовірно, корупційні ризики відпускали ті чи інші платежі. Зараз ви породжуєте те саме. Зараз ви хочете районні лікарні, які стали кластерами, просто вбити і поставити на коліна своїм рішенням через кілька обласних лікарень, де великі гроші, які ви бачите. Тому схаменіться.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Віталій Безгін.

 

БЕЗГІН В.Ю. Дякую.

У мене ще одне запитання. Дивіться, коли був ухвалений бюджет минулого, разом з бюджетом було ухвалено доручення уряду напрацювати механізм щодо списання середньострокових боргів, які були протягом 2009-2014 року, надані органам місцевого самоврядування. Ми підійшли до бюджетного процесу на рік 2025-й, уряд це доручення парламенту не виконав, жоден механізм не розроблено, нічого не списано. Тому питання: з яких причин уряд не виконав доручення парламенту? Це позиція, якщо позиція, то прохання аргументувати, чи це бездіяльність. Будь ласка.

 

УЛЮТІН Д.В. Дякую, пан Віталій.

Я дуже добре пам'ятаю дискусію щодо цього і дуже добре знаю про цю дискусію, починаючи, якщо не помиляюсь, з 2016, 15-го року. Отже, по-перше, ще раз хочу підсвітити, немає заборгованості ОМС перед бюджетом, і тому списувати як бюджетно ми не можемо. Є заборгованість між двома господарюючими суб'єктами: казначейство, яке надавало такі позики короткострокові, та органи місцевого самоврядування. Будь-яке списання без джерела неможливе, оскільки в даному випадку це створює неправову модель, коли ми за рішенням, будь-яким рішенням забираємо вас із одного господарюючого суб'єкта в угоду іншому господарюючому суб'єкту. Я не думаю, що таке можливо зробити.

Наразі ми запропонували механіку, як це можна зробити, для цього потрібно джерело для такого списання, для того, щоб ця проводка була здійснена. Це все поки що дискусії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пані Лариса Білозір.

 

БІЛОЗІР Л.М. Я би хотіла повернутися до питання лікарень, підтримати пана Аліксійчука. Є така проблематика, що взагалі прийнято рішення, що з 01.09 будуть виплачувати лікарням – комунальним лікарням, не комерційним підприємствам, у тому числі ті, які з НСЗУ мають відносини, 0,6 відсотка від капітаційної ставки, фактично від вартості отих пакетів послуг. В основному це хірургія, з дітьми на стаціонарі.

І просто це, я так середньо вам скажу, районна лікарня хороша, яка нормально… перейшла на нормальні рейки, зрозуміла все … (Не чути) і так далі, буде втрачати біля 3 мільйонів гривень в місяць. Це просто вони навіть не зможуть відповідно до указу Президента і от, да, що 20 тисяч має отримувати лікар, вони не зможуть забезпечити не те, що там інші витрати, а навіть не зможуть забезпечити зарплати персоналу.

Якщо ви переведете, тут ще є ідеї про госпіталі, якщо ви ще й госпіталі на НСЗУ, – я вас дуже прошу, не робіть цього, тому що їм прийде кінець. А ми знаємо, що зараз вони переповнені. До речі, районні лікарні всі також працюють на те, щоб підтримати наших ветеранів, важкопоранених і так далі. І якщо ще ви реабілітацію на НСЗУ переведете, то ви угробите все, і госпіталі. І якщо нам хтось там буде розказувати, що пакети там,  ці пакети, вони недооцінені, мало того, під кінець року ви ще робите коефіцієнт 0,6 відсотка. Категорично не можна, тому що ми матимемо колапс і просто загнуться всі лікарні. Їх і так вже фактично половини немає, вони не підписали договори…  просто знищили. Причому немає ні доріг, немає ні транспорту, люди не можуть до лікарні добратися, маршрути не забезпечені пацієнта, то ми ще і доберемося до наших ветеранів, яких вже 1,4 мільйона людей на сьогодні, і це буде жахливо. Просто треба забрати руки від лікарень. І, будь ласка, республіканського також значення не переводьте на гарантії, програми гарантій НСЗУ.

І друге питання. Коли вас запитують за автобуси, я теж погоджуюся з колегами, треба збільшити видатки на автобуси, тому що багато шкіл закрилося. Зараз з цією субвенцією, яка скорочена, освітньою, взагалі буде біда. У мене є кейси на Вінниччині, коли діти не можуть добратися до школи, тому що немає автобуса, або він поламався, або він старий. Треба збільшити,  значить, кошти саме на автобуси.

А що стосується, коли ви розказуєте про бомбосховища, то ніколи їм не розказуйте. Тому що це 7,5 мільярда виділити на бомбосховища тільки на вісім прифронтових областей, це, знаєте, як у вас є 10 цукерок і 10 дітей і ви даєте тільки двом тих 10 цукерок, іншим ні. І коли є, я просто, коли бачу затверджене рішення на виділення коштів по 100 мільйонів на ті підземні школи в громадах, де дітей вже примусово евакуювали, це просто жахливо. Тобто не можна цього робити. Не можуть діти, вони до часу там у школі, а далі їх бомблять КАБами. Я вважаю, що ці кошти краще ми б дали нашим військовим на дрони, чим так ми їх неефективно, меганеефективно використовуємо. Якщо ви ще зробите наступного року на ці підземні школи, це вже взагалі буде позорисько. Я взагалі вважаю, їх треба забрати тоді, якщо так неефективно використовувати, або їх ефективно використати, або забрати і дати військовим на дрони і на зброю, а не так…

 

ГОЛОВУЮЧА. Завершуйте, пані Ларисо.

 

БІЛОЗІР Л.М. І те ж саме стосується харчоблоків. Абсолютно неефективно. Величезні суми. Тобто вибрані тільки одиниці отримають, і це все просто, мені здається… Люди все бачать, що це… Ну, по 100, по 150 мільйонів на підземні школи, яку там тільки одну здали і то за міські кошти в Харкові, це просто неприйнятно.

Дякую, пані голово, за те, що дали мені виговоритися.

 

ГОЛОВУЮЧА. У нас багато ще попереду обговорень. Будь ласка.

Пан Денис Улютін, буде  репліка чи відповідь пані Ларисі?

 

УЛЮТІН Д.В. Ми намагаємося максимально ефективно використовувати обмежений бюджетний ресурс.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка,  пан Аліксійчук.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В.  Дивіться,  я без  емоцій  що би хотів попросити, я розумію, що Мінфін бавиться цифрами. Їм треба звести непростий бюджет – це правда, величезний дефіцит – це правда. Але коли ви гонитеся за циферками, що куди перекинути, де забрати, де добавити, де знайти, це непроста ваша робота,  згоден,  ви думайте, щоб не зламати і не угробити те, що насправді сьогодні побудовано.

Коли ми говоримо про лікарні, ми їх самі чотири роки назад змусили перевести, зробити неприбутковими для того, щоб вони пішли в державні банки. Сьогодні,  до речі,  ці кошти,  які ви даєте їм, які вони кладуть в банки на тимчасове використання, не на депозит навіть, на тимчасове використання, ті ж самі банки використовують в частині єОселя, в частині інших,  ті, що держава як би зобов'язалася виконати, але кошти в певних періодах немає, і вони перекриваються цим.

Тому, будь ласка, не бавтеся лише цифрами, а запитайте тих, хто,  як  ми, їздимо по округах і чуємо це від людей. Тому що прийде момент, і я розумію, ви сидите в Києві у високих кабінетах, а люди на місцях клінчують нас. Тому ми гриземося і тому такі емоції,  як у мене,  як у Вячеслава,  як в Лариси, бо до нас кожен другий день приходять люди. От до мене зараз їде делегація знову медиків і говорять: що нам робити…

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Олександре, у нас попереду багато обговорень.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Да. Все. Вибачте. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Денисе,  буде відповідь, чи переходимо?

 

УЛЮТІН Д.В. Да, дійсно, що стосується питання охорони здоров'я і продовження реформи охорони здоров'я. Ми дуже підтримуємо цю реформу. Більше того, з профільним Комітетом охорони здоров'я ведеться постійна відкрита дискусія. Що стосується і переведення на пакети послуг НСЗУ в НСЗУ,  медакадемії, це була їх  пропозиція і,  більше того,  це була їх вимога перевести всіх на одну модель охорони здоров'я.

Що стосується про казначейське обслуговування, ця дискусія також ведеться з профільним комітетом. І я думаю, що за результатами цієї відкритої дискусії ми все-таки знайдемо зважене рішення. Питання в даному випадку в нас як в Мінфіну не про цифри, питання про постійне неефективне використання великого ресурсу, який постійно відволікається з державного бюджету. Ми маємо щомісячні аналізи, більш того, в рамках попередніх років підтримки з боку уряду Америки саме медичної галузі і компенсації виплат по програмі медичних гарантій через бюджет ми досить глибоко занурились безпосередньо в фінансову модель. І тому це частина із тих пропозицій, які ми зараз реалізуємо, наряду з іншими пропозиціями, як-то верифікація надання медичних послуг і інших речей.

Тому питання, дійсно, досить чутливе. Ми не намагаємося зламати цю реформу. Ми, навпаки, намагаємося її далі підтримувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Будь ласка, пан Віталій Безгін. І, шановні колеги, будемо переходити до обговорення, тому що у нас багато буде відключатися через годину людей. Будь ласка, щоб ми встигли заслухати всі позиції, і нам потрібно ще проголосувати. Будь ласка.

 

БЕЗГІН В.Ю. Дякую. В мене навіть не питання, я більше до колег.

Дивіться, я розумію, що народні депутати мають окремі почуття до Мінфіну під час бюджетного процесу, але ми у вівторок на підкомітеті ухвалили рішення, що ми розглядаємо те, що стосується нашого предмету відання.

При всій повазі і того, що на кожному окрузі, в кожній громаді є питання сфери освіти і сфери охорони здоров'я, на те є профільні міністерства, на те є профільні комітети. Мінфіну справа тут – знати ресурс, забезпечити його ефективне використання. Якщо МОЗ та Комітет охорони здоров'я підтримують цю модель, то питання, перш за все, треба ставити їм. Або їм через те, що вони це пропонують, або їм через те, що вони не спроможні відстояти іншу позицію.

Тому дякую. І пропоную, дійсно, переходити до розгляду пропозицій інших органів виконавчої влади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

В мене також невеличке питання до Мінфіну. Будь ласка, мені сподобалося, як Віталій Юрійович сказав, це помилка чи це позиція, у мене запитання стосовно державної програми "єВідновлення".

В бюджеті на 2025 рік вона взагалі не передбачена. Це помилка чи це позиція Мінфіну не працювати з державною програмою "єВідновлення" і не сплачувати людям компенсацію за їх зруйновані домівки, за їх пошкоджене житло, не працювати з тими людьми, хто втратив житло на тимчасово окупованих територіях і зупинити цю програму?

 

УЛЮТІН Д.В. Дякую.

Я більш розгорнуто тоді відповім на це питання, оскільки воно має досить широку відповідь. Перше, в рамках реформи, яка підтримується нашими міжнародними партнерами і під яку, в принципі, будуть видатки фінансування в рамках Ukraine Facility Pillar 2, була розроблена нова модель управління публічними інвестиціями. Перелік таких пріоритетних напрямків, які мають фінансуватись в середньостроковій перспективі, були заведені в систему DREAM кожне міністерство. Серед тих пріоритетних в даному випадку речей, які необхідно було завести і були заведені, в тому числі є єПідтримка.

 

ГОЛОВУЮЧА. єВідновлення.

 

УЛЮТІН Д.В. єВідновлення, вибачте, єВідновлення. В рамках попереднього скринінгу, дійсно, було просортовано і виділено близько 750 пріоритетних проєктів, які попали в цей єдиний проєктний портфель. В топі, які можуть фінансуватись також і за рахунок державного бюджету, від якого було зарезервовано 25 мільярдів гривень, була і програма "єВідновлення". Наразі по результатам засідання Стратегічної інвестиційної ради, яка очолюється Прем'єр-міністром, профільним міністрам, міністерствам було доручено провести відповідні консультації з профільними комітетами з приводу визначення тих пріоритетних речей, які мають фінансуватись в 2025 році. І до другого читання ці речі будуть відображені в бюджеті безпосередньо в загальному фонді. І що саме головне, ці пріоритетні напрямки можуть також фінансуватись нашими донорами, оскільки вони дуже сильно підтримують саме таку модель реформування, коли є чітке визначення пріоритетних напрямків, під які повинні надаватись гроші. Зокрема в рамках  Pillar 2 Ukraine Facility на 3 роки передбачено близько 6 мільярдів євро. Окрім того, є гарантії під реалізацію проєктів, які можна також реалізовувати в рамках двосторонніх угод з країнами-партнерами, які також надають гроші для реалізації проєктів, визначених в цьому проєктному портфелі. Зокрема, знову ж таки до другого читання ми за результатами комунікацій профільних міністерств з профільними комітетами внесемо такий перелік у бюджет. В державному бюджеті зараз це зарезервовано 25 мільярдів гривень.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Денисе. Будемо сподіватись, що до другого читання це буде виправлено.

Якщо дозволите, колеги, пан Вячеслав Рубльов, зараз я вас запрошую до слова. Ми будемо переходити до розгляду пропозицій державних органів. Перше – обговорення. І прошу до слова голову підкомітету Рубльова Вячеслава Володимировича.

 

РУБЛЬОВ В.В. Дякую, пані голово.

Є ще до пана Улютіна тільки коротке звернення. Якщо можна було б підготувати нам цифри щодо військового ПДФО за 2023 рік і за 2024 рік, сума і використання. Я думаю, це було б цікаво кожному, хто в нашому комітеті, тому що ми постійно зустрічаємося з органами місцевого самоврядування. Тому прошу це врахувати як депутатський запит.

Щодо нашої роботи. До комітету надійшли пропозиції від чотирьох державних органів, а саме: Міністерства розвитку громад та територій України, Національного агентство України з питань державної служби, Центральної виборчої комісії та Державної аудиторську служби України. Зазначені пропозиції стосуються проблемних питань, пов'язаних з фінансовим забезпеченням їх діяльності.

Як я і пропонував, прошу спочатку надати слово представникам зазначених органів, а після виступу кожного представника і обговорення питання комітет окремим  голосуванням буде визначатися щодо внесених пропозицій.

Крім того, інформую, що на розгляд комітету надійшли пропозиції наших колег голови комітету Олени Шуляк та голови підкомітету з питань територіальних громад та регіонів Олександра Аліксійчука, щодо яких також пропоную визначитися окремим голосуванням.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Вячеславе.

Я зараз запрошую до слова,  у нас від Міністерства розвитку громад і територій та інфраструктури присутня пані Наталія Козловська. Я прошу вас стисло представити пропозиції міністерства, вони всі були роздані, всі могли з ними ознайомитись раніше. У вас регламент не дуже великий, будь ласка, 2 хвилини. Будь ласка, до слова.

 

КОЗЛОВСЬКА Н.В. Дякую, Олено Олексіївно.

Вітання, шановні народні депутати! Так, дійсно, нами було направлено пропозиції щодо доопрацювання законопроекту про Державний бюджет на наступний рік. І я сконцентруюся на основних моментах, які для нашого міністерства є  ключовими.

По-перше, Фонд ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації. Проектом передбачено надходження виключно за рахунок коштів отриманих у зв'язку з Законом "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації" і Законом "Про санкції". Якщо проаналізувати виконання цього закону в поточному році, то в поточному році на рахунки зазначеного фонду надійшло всього 551 мільйон. Якщо говорити про перелік об'єктів, які розпочаті відновленням за рахунок коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, то цих коштів  не  просто не вистачає,  а це навіть недобудова декількох об'єктів. І загальна потреба у коштах Фонду ліквідації наслідків збройної агресії станом на сьогодні – 84,9 мільярда гривень.

Наступне. Державний фонд регіонального розвитку. Ви знаєте, що в проекті закону на цей рік ми маємо нуль. Станом на сьогодні ми розуміємо, що для забезпечення розвитку територій, надання якісних послуг та сприяння поверненню вимушено переселених осіб в Україну нам необхідно в тому числі кошти Державного фонду регіонального розвитку, і в цьому році ми бачимо потребу у 22,5 мільярда гривень.

Хочу сказати, що в рамках тих проєктів, які передбачені публічними інвестиціями, про які сказав Денис Валерійович, то якраз ці кошти, про які я наразі назвала, вони не покриваються тим проєктом про публічні інвестиції, і це додаткова потреба, якої ми наразі потребуємо.

Що стосується проєкту по компенсації громадянам за пошкоджене і знищене майно. Станом на наступний рік ми вбачаємо потребу на зазначені проєкти, мінімальну потребу, я б сказала це так, в 49,1 мільярда гривень. З них   на надання компенсації за пошкоджене житло – 9,9. І хочу вам сказати, що в рамках нашої співпраці зі Світовим банком, вони готові надавати державному бюджету, як це було в минулі періоди, відшкодування зазначеної суми. І вони очікують, що зазначена строчка з'явиться в Законі про Державний бюджет для можливості ними окремо компенсувати видатки на компенсацію за пошкоджене майно, нагадаю, що це категорія "А" і категорія "Б".

І що стосується компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, тут ми бачимо потребу в 39,2 мільярда гривень, і я б просила, щоб ми врахували цю суму. Нагадаю, що ми розпочали співпрацю з Банком розвитку Ради Європи і зараз триває використання першого траншу зазначеного ресурсу. Але разом з тим нам необхідно забезпечити безперервність реалізації цього проекту, і для цього нам необхідно передбачити відповідні видатки в Законі України про Державний бюджет.

Що стосується створення містобудівного кадастру на державному рівні. Нагадаю, що 01.10 ми запускаємо роботу кадастру на територіях. Для того, щоб забезпечити якісне фінансування адміністрування цього процесу, нам необхідно внести деяке коригування між деякими бюджетними програмами поточного року на суму 30 мільйонів 870 тисяч, а саме збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою "Розвиток та забезпечення функціонування містобудівного кадастру на державному рівні" з  програми 1110 за рахунок зменшення обсягу видатків за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері розвитку громад та територій" з програми 1010, передбачених на адміністрування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Тобто це просто перекидка з програми на програму.

Але, разом з тим, нам необхідно збільшити обсяг видатків за бюджетною програмою "Розвиток та забезпечення функціонування містобудівного кадастру" програма 1110 на 27 мільйонів 660 тисяч гривень. І я дуже прошу врахувати, це якраз потреба на адміністрування містобудівного кадастру, який, я нагадаю, запускається з 01.10.

Наступне питання. Надання субвенцій з державного бюджету місцевим на формування органів місцевого самоврядування житлового фонду так званої соціальної оренди. Ми плануємо започаткувати цей проєкт. І ми пропонуємо на наступний рік передбачити небагато, для того, щоб тільки розпочати, в обсязі 150 мільйонів гривень. І ми б дуже просили передбачити ці кошти, які б дозволили нам принаймні стартувати, і зазначений старт дозволить нам мати комунікацію з зовнішніми партнерами щодо підхвачення цього проєкту і фінансування цього проєкту щодо формування житла соціального призначення.

Що стосується субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію так званої різниці в тарифах. Як сказав Денис Валерійович, Законом  про державний бюджет передбачено 12,2  мільярда гривень, станом на зараз потреба у видатках на цю компенсацію складає 51,5 мільярда гривень. І ми б хотіли… І ця сума, і цей борг продовжує накопичуватися поступово, декілька років, і нам необхідно здійснювати дії щодо його погашення. Тому ми пропонуємо передбачити зазначену суму в Законі України про державний бюджет.

Що стосується джерела погашення. Існує нагальна необхідність визначити інші доходи державного бюджету. Наприклад, надходження від сплати акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" дивідендів, що нараховуються на акції, що належать державі, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, надходження в рамках програми допомоги Європейського Союзу урядів іноземних держав. Це нам дозволить мати більш стабільне джерело фінансування.

Що стосується утримання апарату міністерства. Законом  України про державний бюджет ми наразі маємо значно зменшену суму, яка не дозволяє співробітникам міністерства отримувати гідну заробітну плату, враховуючи  ті ризик-орієнтовані професії, які наразі здійснюються в міністерстві. Тому для цього нам  необхідно мати чітке розуміння того, що фахівці отримають  гідну заробітну плату. І для цього з метою забезпечення ефективної реалізації політики відновлення і розвитку регіонів та громад існує необхідність збільшення видатків загального фонду державного бюджету за програмою 1010 "Керівництво та управлінні  у сфері розвитку громад і територій" на 347 мільйонів 156 тисяч гривень. У тому числі збільшивши видатки споживання на 345 мільйонів 917 тисяч гривень, з них оплата праці – 146,6, комунальні послуги та енергоносії – на 9 мільйонів 145 тисяч гривень, передбачивши видатки розвитку у сумі 1 мільйон 239 тисяч гривень. 

І я дуже сподіваюся на підтримку комітету.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Наталія.

Скажіть, будь ласка, фонд ліквідації наслідків, потреба 85 мільярдів і 49 мільярдів компенсації по єВідновленню. Ці 49, вони сидять всередині 85, чи все окремо? Окремо.

 

КОЗЛОВСЬКА Н.В. Це окремо, це окрема сума, якраз ця сума майже …(Не чути) мільярдів – це та сума, яка необхідна на відновлення.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тобто це додатково?

 

КОЗЛОВСЬКА Н.В. Це не проєкт компенсацій.

 

ГОЛОВУЮЧА. Все, зрозуміла.

Будь ласка, пан Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. Дякую.

Дивіться, у мене таке є питання. Об'єкти, які були раніше, почали будувати за кошти Державного фонду регіонального розвитку, вони так і залишились недобудованими під час війни. Це важливі об'єкти, які якраз можна використовувати як об'єкти подвійного призначення для переселенців, інших потреб в громадах. Відповідно чому ми сьогодні не піднімаємо питання, щоб це будівництво завершити? З кожним роком, якщо ми його не завершуємо, воно відповідно буде потребувати все більше і більше капіталовкладень, а сьогодні ці приміщення вже могли використовуватись на користь і переселенців, і на користь громад.

Дякую за увагу.

 

КОЗЛОВСЬКА Н.В. Дякую, пане  Вячеславе, за запитання.

Дійсно, ви абсолютно праві. По-перше, зазначені об'єкти фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, неважливо за рахунок якого фонду. Але разом з тим, враховуючи перерву у фінансуванні, ніхто не виділяє кошти на консервацію, вони не просто не використовуються, вони ще і руйнуються. І таким чином ми, в принципі, нівелюємо фінансування коштів державного бюджету.

Що стосується цієї суми, про яку я сказала, 84,9 і 22,5. Це якраз у тому числі добудова тих об'єктів, які раніше починалися за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку. Так, деякі з них, дійсно, можна органам місцевого самоврядування розглянути на перепрофілювання і використання їх як перебудову для будівництва, скажемо так, тимчасового житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Нагадаю, в країні станом на зараз майже 4,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Денис Улютін.

 

УЛЮТІН Д.В. Дякую.

Є короткий коментар. Я розумію, що це позиція окремого міністерства, яке  не узгоджено з позицією уряду загалом щодо тих речей, які зараз були озвучені. Більше того, це не зовсім узгоджена позиція з іншими  лінійними міністерствами,  в сфері компетенції яких є речі, про які зараз озвучувалося, як, наприклад, соціальна оренда, це яку реалізовує Міністерство соціальної політики.

Тому наша пропозиція, в принципі, як Міністерства фінансів  як одного із учасників уряду, щоб такі речі, перш ніж про них говорити в комітеті, проговорити всередині уряду щодо саме підтримки урядом таких речей. А більше того,  хочу ще раз звернути увагу, Міністерство інфраструктури, яке  є одним із учасників нової реформи управління публічними інвестиціями,  не має  жодного проєкту,  який додатковий до тих проєктів,  який визначений стратегічної інвестиційною радою головуванням Прем'єра як єдиний  інвестиційний портфель.

Тобто ми не можемо говорити, що ми будемо щось фінансувати паралельно з проєктами, які визначені пріоритетними в рамках єдиного проєктного портфелю. І жоден донор не дасть жодного центу поза межами цього стратегічного інвестиційного портфелю, цього проєктного портфелю. Це перше.

Друге. Жодних додаткових ресурсів у Фонду  ліквідації наслідків збройної агресії не буде і не може бути, оскільки: перше – профільними законами про конфіскацію і про... про спецконфіскацію і про санкції визначено, що ці кошти спрямовуються до Фонду ліквідації. Таким чином ці два джерела є  у Фонду ліквідації. Розширення цього буде виходити за межі тих законів,  які вже проголосовані.

Що стосується джерел, які зараз були  озвучені по компенсації різниці в  тарифах, мені здається,  ми вже це проходили в 2023 році,  а до того в 2022 році. Ці джерела будуть неприйнятні і можуть зруйнувати наші відносини з міжнародними фінансовими партнерами,  зокрема і МВФ,  які  категорично проти розширення будь-яких джерел, які несуть загрозу фіскальній стабільності. В даному випадку дивіденди будь-яких підприємств – це джерело доходів загального фонду. Звертаю увагу, що джерело доходів  загального фонду у стовідсотковому обсязі спрямовується на фінансування сектору безпеки і оборони.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Будь ласка, пан Віталій Безгін.

 

БЕЗГІН В.Ю. Дякую.

У мене скоріш ремарки, а не питання в контексті почутого, в контексті ДФРР. Дивіться, я розумію,  те, про що каже пан Денис, в контексті єдиного механізму для інвестицій. В той же час я вважаю, що без Державного фонду регіонального розвитку регіональна політика без фінансового інструменту, в принципі, не має ніякого змісту сама по собі. Тому, мені здається, що має бути принципова позиція, щоб ми підтримали наявність ДФРР безпосередньо у бюджеті цього року.

Другий момент, що стосується того, про що говорив пан Рубльов, з приводу того, чи можуть ці об'єкти, які добудовані, не добудовані, я так розумію, що недобудованих на порядку 5 мільярдів, будуть використані як укриття, подібні речі, об'єкти ж абсолютно різні, тут все одно треба проводити спочатку аудит і розуміти, що має бути пріоритетним.

А з приводу загального механізму під патронатом Прем'єр-міністра, дивіться, давайте спочатку будемо розуміти, бо ми як депутати, наприклад, не розуміємо, яка там буде процедура, щоб розуміти, як це буде впливати безпосередньо на розвиток регіонів, попри те, що Мінрегіон буде одним із учасників процесу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка,  Дмитро Микиша.

 

МИКИША Д.С. Перше. Я думаю, що усі зауваження та, скажемо так, ругательства між відповідними міністерствами, то, будь ласка,  залиште між собою. Ми тут народні депутати і хочемо почути абсолютно всі думки, і в першу чергу профільного міністерства, яким є  Міністерство регіонального розвитку громад і територій.

У мене питання до пані Наталії. Перше, ДФРР і Фонд ліквідації наслідків, ви там фактично ідентичні речі понаписували, я уважно читав ...(Не чути)  спрямовуватись, скажіть в чому різниця. Тому що там просто зруйновано те, що було, а ДФРР буде нове, і це є вся різниця? Це перше.

Друге. Чи був проаналізований, пан Віталій, зараз фактично частково охопив, чи були проаналізовані оті 22,5 мільярда, які сформовані уже з минулих років, ті, які недобудовані, і ті, які заявки подані. Бо у мене особисто величезні питання до всього того, що  там було.

І одне, я нагадаю, що в 19-му році одне з перших, що абсолютно було вірно зроблено, коли прийшли, ми якраз заступили як народні депутати і Кабмін тоді перший, він абсолютно проаналізував всі об'єкти не тільки ДФРР, а по інших субвенціях. І тоді вже було прийнято рішення, що дофінансовувати, а що залишити без уваги, а що заморозити загалом. І тому таке ж питання відносно ДФРР і ті 22,5 мільярда.

Така сама ситуація і питання по компенсації отих не тарифів, а тої заборгованості 50 з чимось мільярдів. Давайте будемо відверті, бо по багатьох ТКЕ і всього іншого там цифри ті надуті. Я не буду зараз казати вдвічі чи в скільки, але точно їх переглянути сто відсотків можна і треба це зробити – зробити певний аудит. Отам деякі речі, скажемо так, вони з повітря, і знову державний бюджет має компенсовувати певні забаганки певних очільників громад. Якби ж вони відверто прийшли сказали, що – дайте нам оцю суму, ми те, що там зробили, і те, що нове прийшло, різниця в тарифах, вона ось така об'єктивна, – і надали відповідні нормальні розрахунки, а не те, що вони домальовують, ну, можливо. А так 54 чи скільки там мільярдів, це питання знову ж, чи був цей аналіз, чи просто було зібрано, як 22,5 мільярда по ДФРР і зараз пропонується в листі.

Пані Наталія, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пані Наталія, а потім Вячеслав Рубльов.

 

КОЗЛОВСЬКА Н.В. Дякую, Дмитре.

Я по черзі. Що стосується Фонду ліквідації, Державного фонду регіонального розвитку, наскільки я розумію, на інвестиційну раду ці дві складові навіть не виносилися Міністерством фінансів. Тому говорити про позицію інвестиційної ради, як на мене, не зовсім коректно щодо підтримки. Це перше. Що стосується…

 

МИКИША Д.С. Я про вас, виключно про вас, і в чому різниця, от ваша позиція. Що Мінфін там говорить, то він за себе хай говорить.

 

КОЗЛОВСЬКА Н.В. Дякую, Дмитре.

Що стосується 22,5 мільярдів гривень і аналізу проєктів, які подані органами місцевого самоврядування. Станом на сьогодні органи місцевого самоврядування вважають, що ці об'єкти і ці проєкти, які наразі, як говорить Вячеслав Рубльов, розпочаті будівництва за рахунок коштів державного бюджету і не завершені, для них є пріоритетними. І ми точно не можемо говорити про те, що ми в певні періоди часу закопували кошти державного бюджету, тобто платників податків, покинули ті об'єкти і підемо робити щось нове. Це принаймні не по-господарські. Це перше.

Що стосується різниці в тарифах. Робився двічі аудит тих пропозицій, які надавалися ТКЕ щодо підтвердження цих видатків. Тому, якщо є необхідність, ви можете це зробити окремо, але разом з тим ми маємо чітке розуміння того, що ці цифри, які подаються ТКЕ, вони мають відповідне підтвердження. Дійсно, коли буде здійснюватися ця оплата, всі відповідні розрахунки, а вона буде здійснюватися шляхом перерахування коштів через державне казначейство, і державне казначейство буде, як традиційно, мати можливість провести їх аналіз для того, щоб забезпечити підтримку і розуміння цих коштів.

Що стосується різниці між Фондом ліквідації і Державним фондом регіонального розвитку. Нагадаю, що порядок реалізації і коштів Державного фонду регіонального розвитку передбачений на рівні закону. Там чітко визначені шляхи реалізації і яким чином вони підтримують територіальні громади. Що стосується Фонду ліквідації збройної агресії, чітко зрозуміло навіть по самій назві фонду ліквідації і повноважень, які передбачені в законі, на які цілі вони будуть зазначені. Фонд ліквідації – це відновлення пошкоджених у переважній більшості. Що стосується ДФРР, то це відповідно можливість територіальним громадам виконувати ті функції, враховуючи шалену міграцію населення, переселення підприємств і ті складові, які наразі звалилися їм на голову, для виконання своїх функцій.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Вячеслав Рубльов, потім Віталій Безгін і Дмитро Микиша.

 

РУБЛЬОВ В.В. Я коротко скажу, що думаю, що ми відновимо практику з міністерством те, що ми відвідували об'єкти, які будувалися за кошти Державного фонду регіонального розвитку з профільним замміністра. І відповідно таким чином ми будемо стимулювати все-таки, щоб їх добудувати. А рішення міністерства, я думаю, що і я буду підтримувати, і колеги будуть підтримувати всі ваші пропозиції.

Дякую.

 

КОЗЛОВСЬКА Н.В. Дякую, Вячеславе.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Віталій Безгін, потім Дмитро Микиша.

 

БЕЗГІН В.Ю. У мене коротка ремарка насправді і по єдиній частині – по частині ТКЕ. Я думаю про те, що Дмитро Микиша говорив, специфіка в чому? Як би не регулювали питання бюджету Бюджетним кодексом попередніх років, навіть якщо коли ми кажемо про 4 відсотки ПДФО, які теоретично мали бути цільовими, переважна більшість громад, давайте будемо чесними, не використовувала ці кошти в цільовий спосіб, які  були призначені на різницю в тарифах. Я знаю поодинокі громади, які безпосередньо це зробили. Попри те, що я є палким прихильником 64 відсотків, я за те, щоб все ж таки всі сторони виконували ті правила гри, які зазначалися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Микиша. Дмитре,  дуже прошу, тільки дуже коротко, тому що у нас попереду ще 30 обговорень і 30 голосувань.

 

МИКИША Д.С. Питань немає. Просто два коментарі, пані Наталія.

Перше. Це зараз формат існування Державного фонду регіонального розвитку. Ми всі розуміємо, що він взагалі не підходить не під що і немає  існувати. Тому ми однозначно будемо подавати до нього зміни. І наразі це не Державний фонд регіонального розвитку, а бюджет участі. Це перше.

Друге. Я, коли казав про аналіз, ми ж говоримо про всі, і про те, що добудовувати, це близько 5 мільярдів, ну, може, плюс-мінус ще там пару мільярдів. Ви говорите про 22,5. Тому у мене величезне питання якраз аналізу того, що буде на майбутнє, чи треба нам використовувати і взагалі пропускати на даний момент? Ось у чому питання найголовніше. Це величезні кошти. От про що, про який аналіз я маю на увазі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Олександр Аліксійчук.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Я дуже коротко. Давайте подякуємо міністерству, поставимо на голосування і підтримаємо пропозицію міністерства щодо тих пропозицій, які озвучені пані Козловською.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні колеги, ми всі добре розуміємо і ми просили на засідання підкомітету, який проводив пан Рубльов, надати нам міністерством більш детальну інформацію по фонду ліквідації і по ДФРР. Я розумію, що у нас буде ще багато питань і по механізму, як буде працювати ДФРР, і я би просила, щоб ми не забували і не загубили наше голосування через Дію. Я розумію, що ми зараз підтримуємо пропозицію міністерства, але яке рішення буде ухвалено бюджетним комітетом, воно може суттєво відрізнятися, тому що ми живемо дуже в таких обмежених ресурсах, і ті ресурси, які є, вони максимально направляються на оборонні потреби. Але я також пропоную підтримати пропозицію міністерства, дати таку можливість максимально, скажімо так, зафіксувати всі наміри стосовно тих напрямів, якими міністерство опікується, і піти далі і в реалізацію, і в інше обговорення.

Колеги, чи готові, переходимо до голосування? Колеги, переходимо до голосування за пропозицію підтримати всі пропозиції міністерства.

Я, Шуляк Олена, голосую – за.

Будь ласка, пан Аліксійчук.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Аліксійчук, підтримую, голосую – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Балога.

Пан Безгін.

 

БАЛОГА В.І. Балога – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Віталій.

 

БЕЗГІН В.Ю. Безгін підтримує пропозиції Мінрегіону і в пакеті підтримує те, що сказав Дмитро Микиша, що треба паралельно зміни до Бюджетного кодексу.

Дякую.

                             

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пані Білозір.

Пані Бондар.

 

_______________.  (Не чути)

                             

ГОЛОВУЮЧА. Пан Васильєв.

 

ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв підтримує пропозиції міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Войцехівський.

 

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Войцехівський – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Гузь.

Пані Загоруйко.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Ісаєнко.

Пан Кальцев.

Пан Качура.

 

КАЧУРА О.А. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Клочко.

 

КЛОЧКО А.А. Клочко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Літвінов.

 

ЛІТВІНОВ О.М. Літвінов – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Лозинський.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Лозинський – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Микиша.

 

КАЛЬЦЕВ В.Ф. Пан Кальцев – за. Я перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Пан Микиша.

 

МИКИША Д.С. Підтримую з пропозиціями спільно доопрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан М'ялик.

 

М'ЯЛИК В.Н. М'ялик – підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. Рубльов – підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Саврасов.

Пан Соколов.

 

СОКОЛОВ М.В. Соколов – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Стріхарський.

 

СТРІХАРСЬКИЙ А.П. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Чорний.

 

ЧОРНИЙ Д.С. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Яценко.

 

ЯЦЕНКО А.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

20 – за. Рішення прийнято.

Колеги, переходимо до наступного обговорення. Це пропозиції НАДС. Я прошу представника НАДС до слова.

 

БІЛОЗІР Л.М. Олена Олексіївна, врахуйте ще Білозір – за. У мене тут зі зв'язком...

 

ГОЛОВУЮЧА. Білозір – за.  21 – за. Будь ласка, дякую.

У нас сьогодні директор Гендепартаменту НАДС пані Крінська Наталія. Будь ласка, прошу вас до слова, і представити стисло пропозиції. І регламент – до 2 хвилин.

 

КРІНСЬКА-ШАРАЙ Н.В. Шановна Олена Олексіївна, шановні народні депутати України та присутні! Дякую за надане слово.

У своєму аналізі НАДС виходило з практики застосування діючого Закону про Держбюджет в частині оплати праці державних службовців. Озвучу основні позиції з листа Національного агентства до розділу "Прикінцевих положень" законопроекту.

Перше. Це потребує перегляду абзац 29 пункту 3 цього розділу в частині зупинки дії норм частини першої статті 52 Закону "Про державну службу". Пояснення просте: інакше це зупинить виплату надбавки за вислугу років в державних органах, які не в класифікації та умови оплати праці яких визначено окремим законодавством.

Друге питання: юрисдикція державних органів. Це, дійсно, складне і вкрай чутливе питання, і воно пов'язане із розбалансуванням в оплаті праці в однакових державних органах, що провели класифікацію, зокрема місцеві військові державні адміністрації. Мова про повноваження та територіальну приналежність органів, які визначені в законах та положеннях про такі органи. Пропозиція повернути органи в свої юрисдикції: центр, область, район.

Третє: включення матеріальної допомоги для визначення соцпобутових питань до структури заробітної плати. Матеріальна допомога для вирішення соцпобвиплат не є винагородою за результати роботи, оскільки є соціальною гарантією держави. Це прямо визначено в статті 54 Закону "Про державну службу". Пунктами 15 та 16 розділу "Прикінцевих положень" законопроекту визначено перелік державних органів, на які не поширюється класифікація.

Пропонується установити їх умови оплати праці на рівні 2024 року, які визначені урядом. Проте у 2024 році урядом визначено єдину схему посадових окладів на основі класифікації. Для тих органів, які не в класифікації, буде неможливо визначити розмір окладу, адже на сьогодні для них діють умови 2023 року, тобто Постанова Кабміну № 15. Пропонуємо редакційно змінити 2024 рік на 2023-й.

Пунктом 17 розділу пропонується установити, що у 2025 році оплата праці держслужбовців сектору безпеки і оборони, крім Міноборони та МВС,  обласних та окружних прокуратур, а також Пенсійного фонду, здійснюється на основі класифікації за окремою схемою окладів, затвердженою урядом. На жаль, тут відсутнє юридичне визначення щодо типів і юрисдикції таких органів, чи вони будуть відрізнятися від тих, які визначені в 11 пункті.

Також інші органи можуть звернути увагу на включення поряд із сектором безпеки і оборони тих органів,  які до нього не належать. Подібне є  у цьому році в частині юрисдикції. Мова про посилення диспропорції в оплаті праці, а також подальше загострення проблем.

Також,  на думку НАДС, розмір мінімального посадового окладу державного службовця має становити не менше  ніж розмір  мінімальної заробітної плати. Зазначене питання вже було обговорено в рамках робочої  групи до законопроекту 8222 і пропонуємо відповідну гарантію передбачити в законопроекті 12000.

Підсумовуючи зазначу, що Національне агентство пропонує врахувати саме практику застосування закону у цьому році державного бюджету при удосконаленні механізмів і усуненні вибіркових підходів в оплаті праці державних службовців. І вже в І кварталі наша країна має отримати відповідну оцінку Європейської комісії,  зокрема до Плану України.

Просимо врахувати інформацію під час розгляду комітетом та врахувати її при прийнятті рішення щодо законопроекту 12000.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую,  пані Наталія.

Будь ласка, пан Віталій Безгін, піднята рука.

 

БЕЗГІН В.Ю. Дякую,  пані Наталія.

В мене трошки дежавю,  я поясню чому. Позавчора на підкомітеті пана Рубльова з нами була пані  Алюшина, і там зазначили, що є дві перші пропозиції, які стосуються безпосередньо скасування надбавки за вислугу років і які стосуються підпункту 2 пункту 12  прикінцевих,  перехідних. Все інше, що було вчора, тоді озвучено з голосу і зараз, жодних офіційних пропозицій від НАДС не надходило з цього приводу. Відповідно я не бачу, що, окрім цих двох пропозицій,  може розглядати наш комітет.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я підтримую пана Віталія Безгіна. Тому що ми будемо, я думаю, ставити на голосування дві пропозиції: перша, яка стосується абзацу 29 пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" і підпункту 2 пункту 12 розділу  "Прикінцеві положення". Тому що дійсно всі інші речі не були сформульовані НАДС.

Будь ласка, пані Наталія.

 

КРІНСЬКА-ШАРАЙ Н.В. Дуже дякую.

Офіційний лист Національного агентства № 9148/9224 від 23 вересня 2024 року.

Дякую.  ...(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Да. Пан Рубльов,  будь ласка.

 

РУБЛЬОВ В.В. Дивіться,  я все-таки підтримую свого колегу Віталія. Дійсно, у нас було дві пропозиції і інші пропозиції були озвучені,  секретаріат мені теж повідомив, що інших пропозицій не було. Прошу, пані голово, поставити саме оці дві пропозиції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Наталю, ми цей лист отримували. Про правку, наприклад, яка стосується юрисдикції, вона там в описовій формі зазначена, не сформульовано, що ми там повинні розглядати.

Тому я пропоную, колеги, ставити на голосування. Ще раз повторюсь, перше, це абзац 29 пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" виключити, щодо недопущення скасування надбавки за вислугу років для працівників державних  органів, які не провели класифікацію посад. І друге, це в підпункті 2 пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" слова "матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань" виключити, щодо виключення з обрахунку варіативної складової заробітної плати гарантовані законом соціальні виплати.

Колеги, якщо більше ніхто не хоче висловитись з цього питання, я би поставила ці дві правки, щоб їх підтримати, я їх вже там прочитала. Якщо немає заперечень, пане Вячеслав Рубльов, будемо переходити до голосування.

 

РУБЛЬОВ В.В. Заперечень немає, голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, я, Шуляк Олена, голосую  за підтримання двох озвучених поправок.

Будь ласка,  пан Аліксійчук.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В.  Аліксійчук, підтримую – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Балога.

 

БАЛОГА В.І. Балога – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Безгін.

 

БЕЗГІН В.Ю. Безгін – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Білозір.

Пані Бондар.

 

БОНДАР Г.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Васильєв.

 

ВАСИЛЬЄВ І.С. Підтримую правки.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Войцехівський.

 

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Войцехівський – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Загоруйко.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. Загоруйко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Кальцев.

Пан Качура.

 

КАЛЬЦЕВ В.Ф. За – Кальцев. Кальцев – за.

 

БІЛОЗІР Л.М. Порахуйте, будь ласка,  Білозір – за.  

 

ГОЛОВУЮЧА. Білозір – за. Дякую.

Кальцев – за.

Клочко, будь ласка. Пан Клочко!

 

КЛОЧКО А.А. Клочко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Літвінов.

 

ЛІТВІНОВ О.М. Літвінов – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Лозинський.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Лозинський – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Микиша.

 

МИКИША Д.С. Микиша – за. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан М'ялик.

 

М'ЯЛИК В.Н. М'ялик – підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Рубльов.

Пан Саврасов.

 

РУБЛЬОВ В.В.  Рубльов підтримує – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Соколов.

 

СОКОЛОВ М.В. Соколов – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Стріхарський пан Андрій. 

 

СТРІХАРСЬКИЙ А.П. Стріхарський – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Чорний.

 

ЧОРНИЙ Д.С. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Яценко.

 

КАЧУРА О.А. Пані Олено, там прошу врахувати мій голос за по цьому питанню.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Качура – за.

20 – за. Рішення прийнято.

Шановні колеги, переходимо до обговорення наступної пропозиції, це пропозиції ЦВК. Я прошу до слова заступника Голови ЦВК, пана Дубовика Сергій Олеговича. Дуже прошу стисло представити ваші пропозиції, регламент – до 2 хвилин.

 

ДУБОВИК С.О. Дякую, пані Олено. Буду пробувати стисло.

Центральна виборча комісія передала свої пропозиції комітету. Звертаю увагу членів комітету, що за потреби комісії в розмірі 885 мільйонів 358 тисяч 100 гривень Міністерство фінансів у проекті Державного бюджету передбачило всього 275 мільйонів 171 тисячу 200 гривень або 31,1 відсотка від потреби, що навіть менше ніж в поточному бюджетному році. Для нас є критичними у першу чергу видатки розвитку, пов'язані з фінансуванням інформаційної аналітичної системи "Вибори".

 На жаль, після збройної агресії план підготовки цієї системи, яка відповідає вимогам Виборчого кодексу, був зупинений і з цього моменту ця діяльність не здійснювалась. Ми не можемо, на жаль, підготувати софт, якщо нам буде даний час 6 місяців чи 3 місяці. На підготовку цієї системи потрібно хоча б один рік. Міністерство фінансів не враховує цього.

Це питання розглядалося на рівні Ради національної безпеки і оборони секретаріату, відповідні звернення були. Вказані питання повністю ігноруються, нас відправляють за міжнародною технічною допомогою. У той же час наші міжнародні партнери під час переговорів звертають увагу, що ці питання можуть розглядатися тільки у випадку, коли хоч щось державою буде передбачено на ці видатки.

Далі. Що стосується… Я не буду по цифрах, я що стосується бюджетного планування. Міністерство фінансів кожний рік закладає нам 7,5 мільйона на виборчий процес, який був зупинений у зв'язку з виборчою агресією по місцевим виборам.  Хоча, скажімо, вартість місцевих виборів, це відображено у нашій постанові, яку ми направляли Міністерству фінансів в разі їх проведення в ті строки, які передбачені законом, становите  4 мільярди 93 мільйони гривень. Кожний виборчий процес народних депутатів України, якщо б він відбувся в цінах 2025 року, становив би 3 мільярди 993 мільйони гривень. Процес виборів Президента у разі двох турів – 6 мільярдів 221 мільйон гривень. 

На цей рік Міністерство фінансів навіть у плануванні на 2025 рік ці видатки взагалі виключає, ніби про це не йде мова, ніби у нас військовий стан не продовжується кожні 3 місяці і непотрібно принаймні хоча б планувати ці видатки і джерела їх покриття.

Хотів би окремо звернути увагу депутатів, що видатки на ІАС "Вибори" йдуть по видатках "Організація управління в галузі виборів і референдумів", і відношення до видатків, власне кажучи, на виборчі процеси відношення не мають. Тому, скажімо, негайні видатки, які будуть здійснені у разі організації проведення виборів, не мають жодного відношення до підготовчої роботи Центральної виборчої комісії.

Також продовжуючи думку Мінрегіонбуду щодо оплати праці державних службовців, хотів би звернути увагу, що "Центральній виборчій комісії видатки на заробітну плату профінансовані по фактичній чисельності без урахування будь-яких можливих надбавок чи прийняття взагалі хоч одного працівника на роботу. Це вже взагалі є якимось нонсенсом.

Дякую. Решта матеріалів, цифри і пропозиції нами передано в комітет.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Будь ласка, пан Віталій Безгін.

 

БЕЗГІН В.Ю. У мене одне уточнююче питання до пана Сергія, поясню яке. З видатками розвитку зрозуміло, у вас 560 мільйонів, ви просите на видатки споживання. А що це таке?

Дякую.

 

ДУБОВИК С.О. Підождіть, видатки споживання… У нас іде, значить так, це оплата праці членів комісії, це комунальні послуги, це підтримка Державного реєстру виборців в робочому стані, це закупівля основних програмних продуктів, які потрібно закуповувати для підтримки цього реєстру. Це постійно функціонуюча державна система.

 

БЕЗГІН В.Ю. Дивіться, є оплата праці – 306 мільйонів, правильно, комуналка – 12, енергоносії, є видатки розвитку, ви пояснили чому, є видатки споживання – 560 мільйонів. Да, на 4 мільйони сума в цьому році проектному менша за суму попереднього року. Якщо це мова про видатки споживання і ЦВК в цьому році прожило без тих 560 мільйонів, логічне питання, на що вони. Я ж це уточнював.

Дякую.

 

ДУБОВИК С.О.  Можливо, у нас начальник фінансового управління на місці, може, вона зараз пояснить, тому що у мене цих цифр зараз...

 

БАХУРИНСЬКА Т.А. Доброго дня. Оплата праці включається у видатки споживання  – 132 мільйони, оплата комунальних послуг – 6 мільйонів. Там 500 мільйонів – це в цілому видатки розвитку і видатки споживання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Оплата праці 306 мільйонів.

 

БАХУРИНСЬКА Т.А. 306 – це загальна потреба, але нам частково уже дали з державного бюджету. На сьогодні у нас потреба 132 мільйона додатково з нарахуваннями, комунальні послуги – 6 мільйонів і інші поточні видатки – 137 мільйонів. Це придбання захищених автоматизованих робочих місць, телекомунікаційної мережі комісії, офісного устаткування та господарських товарів, комп'ютерного обладнання, комплектуючих до нього та витратних матеріалів до офісної техніки. Якщо необхідно додаткові розрахунки, будь ласка, ми все надамо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласочка, скажіть нам, майже на 500 мільйонів гривень ви просите більше бюджет ніж в минулому році. Правильно?

 

БАХУРИНСЬКА Т.А. Це видатки розвитку і видатки споживання в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧА. Більше ніж на 500 мільйонів гривень. Ці 500 мільйонів гривень, вони включають певні витрати, які пов'язані з електронними системами, і додатково заробітна плата. Правильно?

 

БАХУРИНСЬКА Т.А. Так, правильно.

 

ГОЛОВУЮЧА. Додатково заробітна плата, вона для кого?

 

БАХУРИНСЬКА Т.А.  Це для працівників секретаріату і членів Центральної виборчої комісії. Справа в тому, що нам доведений фонд на фактичну чисельність працівників.

 

ГОЛОВУЮЧА. В 2024 році ці люди були без заробітної плати? Зараз ви хочете ...(Не чути), яким ви хочете підняти в два рази заробітну плату. Я по цифрам не розумію.

 

БАХУРИНСЬКА Т.А. Справа в тому, що частина людей були звільнені, які поїхали за кордон, тому ми вклалися в нашу заробітну плату з 22-го року. А наразі сьогодні ми не можемо залучати спеціалістів, які зможуть нам надавати послуги і мати гідну оплату праці. Усе зафіксовано на рівні фактичної чисельності працівників на сьогодні. Тому у нас немає можливості навіть взяти людей, спеціалістів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Скажіть, будь ласка, все одно збільшення фонду оплати праці вдвічі в порівнянні з 2024 роком, всі працівники виїхали, тепер повернулися, трошки незрозуміло. І ви сказали інші видатки 137 мільйонів гривень. Правильно? А що таке "інші видатки"?

 

БАХУРИНСЬКА Т.А. Зараз, хвилиночку. Значить, так, це придбання захищених автоматизованих робочих місць, захищеної телекомунікаційної мережі – 44 мільйони, офісного устаткування – 3 мільйони 670 тисяч, запасних частин для транспортних засобів – 2 мільйони 800 тисяч, комп'ютерного обладнання та комплектуючих до нього – 4 мільйони 700 тисяч гривень.

 

ГОЛОВУЮЧА. А зараз ці робочі місця, які ви плануєте закупити, їх немає, вони не захищені?

 

БАХУРИНСЬКА Т.А. Ні, вони є, просто ми обходимося коштами, які є, але їх недостатньо. Справа в тому, що для того, щоб розвивати мережу, нам необхідно закупати додаткові робочі місця.

 

ГОЛОВУЮЧА. А скільки додаткових робочих місць ви хочете закупити на ці гроші?

 

БАХУРИНСЬКА Т.А.  Зараз, хвилиночку.

 

ГОЛОВУЮЧА. У мене поки що особисто там більше запитань.

Будь ласка, Віталій Безгін, потім Дмитро Микиша і Чорний Дмитро.

 

БЕЗГІН В.Ю. Я цілком приєднуюсь до цих запитань. У мене по зарплатній частині воно. Тобто я прикинув, що це приблизно просять додатково 11,5 мільйона гривень на зарплати на місяць, так? У мене питання, на яку кількість людей це просять, чим ці люди будуть займатися і на що ці гроші, власне?

 

БАХУРИНСЬКА Т.А. Справа в тому, що збільшується вислуга років, підвищуються ранги. В цьому році ми не зможемо виплатити матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань. Ми її теж заклали на наступний рік. І плануємо до виборів, щоб набрати висококваліфікованих спеціалістів на 338 посадових штатних одиниць, які є на сьогодні у нас, затверджені штатним розписом.

А що стосується робочих місць, ми хочемо закупити 250 робочих місць.

 

ДУБОВИК С.О. Ми повинні принаймні до чогось бути готовими. Зрозуміло, що для нас є критичні видатки на ЄІАС "Вибори". Ми можемо не підвищувати заробітну плату, скажімо, і не бути готовими набирати додаткових працівників. Але, скажімо, ми повинні привести інфраструктуру  комісії в ту відповідність, яку від нас вимагає кодекс для того, щоб ми могли забезпечити необхідні процедури. І якщо можна, скажімо, сперечатися, чи потрібно платити нам допомогу на поліпшення соціально-побутових умов, чи добирати окремих працівників, то, власне кажучи, видатки на ІАС "Вибори" є критичними і принциповими. Я дуже прошу підтримати саме ці пропозиції. І якщо можливість буде і комітет прийме рішення, і підтримати і все решта. Тому що з заробітною платою втрачається саме головне.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Сергію, нам дуже складно буде пояснити додаткові витрати на вибори, коли у нас… Поки що ми з акцентовані на тому, щоб отримати перемогу. Це перше.

А, по-друге, скажіть, будь ласка, ще у мене одне запитання, 1,5 мільйона додатково на відрядження в межах України і за кордон.

 

ДУБОВИК С.О. Значить, керівники Центральної виборчої комісії,  голова, члени комісії беруть участь у підготовці процесів, пов'язаних з голосуванням  наших громадян за кордоном. В більшості ці видатки зараз покриваються за рахунок іноземних партнерів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Донори, так. Я знаю. Я тому і запитую.

 

ДУБОВИК С.О. Значить, далі необхідні іноді виїзди в регіони працівників служби державного реєстру виборців, тому що працює система, і коли виникає необхідність, необхідно на місцях перевіряти, як функціонують ці програмно-апаратні комплекси. 

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Будь ласка, пан Дмитро Микиша, а потім Чорний Дмитро. І, шановні колеги, я дуже попрошу, якщо можна, у мене зараз буде виступ, мені потрібно відволіктися. І замість мене засідання буде зараз вести пан Віталій Безгін, ми з ним погодили процедуру.

Пане Віталій.

 

БЕЗГІН В.Ю. Так, дякую, колеги. Дякую, пані Олена. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧА. Зараз пан Микиша і пан Дмитро Чорний в обговоренні.

Дякую.

 

МИКИША Д.С. У мене один коментар, одне питання. Коментар відносно вашої, якщо ви говорите про там матеріально-побутові, я вас розчарую, цей бюджет це не передбачає, а особливо створення сімей посад і все інше, ґрейди там, це не передбачено, варіативна складова 30 відсотків. Тому навряд чи отримаєте.

Але питання у мене інше. Я правильно розумію, що в цю суму, яку ми зараз проговорюємо, входить ота нова система, яка вже проговорюється не перший рік, яку треба впроваджувати для того, щоб дійсно ця система була, там відповідала викликам новим.

 

БАХУРИНСЬКА Т.А.  Саме так.

 

ДУБОВИК С.О. Так, саме так. Про неї саме головне, все решта, я вам чесно скажу, я можу працювати за половину своєї заробітної плати, але я не забезпечу просто, якщо ці видатки не будуть передбачені, я просто не виконаю своїх посадових обов'язків, все решта не має для мене, скажімо, як заступника голови ЦВК, я дбаю про колектив, і все решта для мене не має значення. Ми повинні розуміти, софт не пишеться за місяць, не створюється ядро системи. Раніше було, от коли ми казали про ІАС  "Вибори", це була окрема система, ІАС "Вибори  Президента", ІАС Верховної Ради, ІАС місцеві, ІАС референдум. Зараз згідно з вимогами кодексу повинна бути створена єдина система, єдине ядро. Нам були виділені ці кошти, вони планувалися на 2022-2023 рік, Мінфін їх виділив. Але ж ви розумієте, за яких обставин це все припинилося. Але врешті-решт хоча б поступово ми повинні рухатися в цьому напрямку, хоча б дати нам якусь  можливість, щоб ми могли говорити з міжнародними партнерами, з тим же USAID. Тому що нам, з ким я не говорив, з Радою Європи, з USAID, з Європейською комісією, нам кажуть, Українська держава взагалі не бачить необхідності в цих видатках. Це  підтвердять і мої колеги, я думаю, члени підкомітету профільного, які зустрічалися, теж про це чули і неодноразово.

 

МИКИША Д.С. Я пам'ятаю просто цю дискусію і дійсно необхідність в цій історії, що вона насправді дійсно мала бути запущена навіть ще до повномасштабного вторгнення і тоді вже мала ця система хоча б перші кроки в реалізації її. Тому я зрозумів, про що ви говорите. Дякую і розумію тепер, куди кошти мають піти.

 

Веде засідання голова підкомітету БЕЗГІН В.Ю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергію,  дякую , Дмитро Микиша.

Дмитро Чорний, будь ласка.

 

ЧОРНИЙ Д.С. Дякую за слово.

Шановні колеги, я дуже коротко. Не зовсім все рівно розумію, як нам громадянам потім пояснити, чому в країні, в якій не проводяться вибори, ми збільшуємо майже в 2 рази видатки на орган, який займається цими виборами. Я розумію, що треба бути там готовими, але в якій перспективі –  сьогодні, завтра, рік, два? Тобто не зовсім логічно це виділення. Це особисто моя суб'єктивна думка.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Дмитре.

Чи є ще члени комітету, які хотіли б висловитись? Не бачу.

Колеги, в контексті почутого в мене була б така пропозиція, якщо ви не заперечуєте. Я б все ж таки пропозиції ЦВК розподілив би на два окремі голосування: одне голосування, яке стосується конкретно системи, яка допоможе в майбутньому в перспективі готуватись до виборів, і ми розуміємо, що це треба робити тут і зараз, а інше голосування присвячено збільшенню видатків на заробітні плати і безпосередньо подорожі і подібні речі. Приймається така пропозиція? Думаю, що да.

Колеги, тоді ставлю на голосування. Давайте, перше, по видатках на систему. Я правильно розумію, що на систему закладено 336 мільйонів пропонується, правильно, пане Сергію?

 

ДУБОВИК С.О. 322 мільйони 716 тисяч 400.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 322 мільйони. Колеги, по системі.

Я, Безгін Віталій, голосую – за. Буду називати прізвища, прошу голосувати.

Пан Аліксійчук.

Пан Балога

 

БАЛОГА В.І. Балога – підтримує. За.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Віталій Юрійович, підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пані Білозір.

 

БІЛОЗІР Л.М. За.

                             

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пані Бондар.

 

БОНДАР Г.В. Бондар – за.

                             

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пан Васильєв.

 

ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Войцехівський.

 

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Войцехівський – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Гузь.

Пан Дунда.

Пані Загоруйко.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Іванов. Відсутній.

Пан Ісаєнко.

Пан Кальцев.

Пан Качура.

 

КАЧУРА О.А. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Клочко.

 

КЛОЧКО А.А. Клочко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Літвінов.

 

ЛІТВІНОВ О.М. Літвінов – за.

 

КАЛЬЦЕВ В.Ф. Перепрошую. Кальцев – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пан Лозинський.

Пан Микиша.

 

МИКИША Д.С. Микиша – за, підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан М'ялик.

 

М'ЯЛИК В.Н. М'ялик – підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пан Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. Рубльов – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Саврасов.

Пан Соколов.

 

_______________. Утримався.

 

СОКОЛОВ М.В. Утримався Соколов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пан Стріхарський.

 

СТРІХАРСЬКИЙ А.П. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пан Чорний.

 

ЧОРНИЙ Д.С. Дана частина – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Яценко. Немає.

Пані Олена Шуляк ще з нами, не з нами?

 

ШУЛЯК О.О. Да, я з вами. Я – за в частині системи забезпечення електронної. Правильно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

ШУЛЯК О.О. Так, я – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 16 – за, 4 – утримались. Рішення ухвалено.

Колеги, друге голосування. З приводу інших видатків, які йдуть на споживання і оплату праці, та подібні речі. Прошу голосувати.

Я, Безгін, утримався.

Пан Аліксійчук. Давайте пані Шуляк.

 

ШУЛЯК О.О. Я –  утрималась.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пан Аліксійчук.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Пан Балога.

 

БАЛОГА В.І. Я підтримую, за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Пані Білозір.

 

БІЛОЗІР Л.М. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пані Бондар.

 

БОНДАР Г.В. Бондар утрималась.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Пан Васильєв.

 

ВАСИЛЬЄВ І.С. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Пан Войцехівський.

 

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Пан Гузь.

Пан Дунда. Немає.

Пані Загоруйко.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Пан Іванов. Немає.

Пан Ісаєнко. Немає.

Пан Кальцев.

Пан Качура.

 

КАЧУРА О.А. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пан Клочко.

 

КЛОЧКО А.А. Клочко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пан Літвінов.

 

ЛІТВІНОВ О.М. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пан Лозинський.

Дмитро Микиша.

 

МИКИША Д.С. Микиша - за, підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Віктор М'ялик.

 

М'ЯЛИК В.Н. Я утримаюся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Утримався.

Пан Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Максим Саврасов. Пане Максиме!

Михайло Соколов.

 

СОКОЛОВ М.В. Соколов – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Пан Стріхарський.

 

СТРІХАРСЬКИЙ А.П. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Пан Чорний.

 

ЧОРНИЙ Д.С. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пан Яценко. Немає.

7 – за. Рішення не ухвалено. 11 – утрималось, 7 – за. Рішення не ухвалено. Дякую, колеги. Рухаємось далі.

Наступні в нас пропозиції ДАСУ (Держаудитслужби України). Хто у нас представляє пропозиції ДАСУ?

 

СОЛЯНІК Ю.В. Доброго дня. Заступник голови Юлія Солянік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пані Юлія, будь ласка.

 

СОЛЯНІК Ю.В. Вітаю, пане Віталію. Вітаю всіх присутніх.

Державна аудиторська служба на сьогоднішній день здійснює захист фінансових інтересів, як державних, так і інтересів Європейського Союзу. В поточному місяці були прийняті зміни до постанови Кабінету Міністрів, в якій визначено Державну аудиторську службу службою координації боротьби з шахрайством щодо організації взаємодії з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF).

Додаткові повноваження передбачають також охоплення коштів, які будуть виділені та використані в рамках з співпраці по Плану Ukraine Facility. І на сьогоднішній день вже на етапі майже затвердження національний порядок управління та верифікації коштів за транснаціональними операційними програмами, в якій Державна аудиторська служба визначена національним контролером.

Повноваження розширюються, завдання збільшуються, і тому Держаудитслужба просить підтримати пропозицію щодо додаткового врахування в проекті державного бюджету на 2025 рік у другому читанні додаткових видатків на виплату оплати праці в сумі 508 мільйонів 100 тисяч гривень, у тому числі і нарахованих.

Дуже коротко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, пані Юлія.

Колеги члени комітету, чи є додаткові запитання до ДАСУ? Не бачу запитань. А можна я запитаю, пані Юлія, тоді? Дивіться, у вас там у цій сумі, зокрема, є 83,9 мільйона на відпустки.

 

СОЛЯНІК Ю.В. Грошова допомога.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, і є, дивіться, і є 118 мільйонів на вирішення соціально-побутових питань.

 

СОЛЯНІК Ю.В. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що таке соціально-побутові питання? А друге: чи вважаєте ви логічним виплачувати ще додатково допомогу по відпустках під час повномасштабної війни? Дякую.

 

СОЛЯНІК Ю.В. Дякую за запитання. Це загальне законодавство, яке врегульовано в Законі "Про оплату праці". Державний службовець має право на виплату матеріальної одноразової допомоги на вирішення соціальних питань. Воно передбачена законодавством, тому планується до загального кошторису діяльності установи. Грошова допомога до відпустки також передбачена і є обов'язковою, при відпустці державний службовець має право оздоровитися або поправити своє здоров'я, якщо воно є трошки хибним.

Тому це стандартні складові в структурі оплати праці, які плануються всіма органами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вам відомо, що, наприклад, у тій же Верховній Раді України під час повномасштабного вторгнення жодних індексацій немає з цього приводу?

 

СОЛЯНІК Ю.В. А це не компенсація. Це виплата, яка передбачена, ми її плануємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І жодних немає індексацій.

 

СОЛЯНІК Ю.В. Індексації ні, на сьогоднішній день вже є. У нас вже перетнув поріг індексації, тому ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І додаткові і на це, і на відпочинки, і на подорожі, і на вирішення соціально-побутових питань.

Дмитро Микиша, будь ласка.

 

МИКИША Д.С. Знову коментар, той самий, що до ЦВК. Ви там, звісно, можете планувати, но НАДС напланував вже замість вас у вигляді пропозицій на бюджет, що нічого цього не передбачається, є варіативно у складі 30 відсотків. Але питання у мене інше, я, можливо, трошки прослухав, я не почув основного, бо у нас була дискусія з аудиторською службою  і пан Олександр Аліксійчук також був присутній при цьому, що аудиторська служба, на неї буде лягати, поки ми не змінимо законодавство, величезне навантаження у плані погодження аудиту, звітності і всього іншого, там дуже багато роботи в плані міжнародних проектів. І аудиторська служба передбачає збільшення штату відповідно для цього, а це надважлива історія в контексті нашої євроінтеграції, тим паче Ukraine Facility Plan, який ми маємо  виконувати. Чи є це закладено в цих коштах, чи передбачається, чи ні, це якась інша там історія, будь ласка?

 

СОЛЯНІК Ю.В. Ні, я про це проговорила попередньо. Так, це передбачається на виконання функції як Національною службою боротьби з шахрайством, це OLAF, так Ukraine Facility і транскордонні та транснаціональні програми, це Interreg, Interreg NEXT, які на сьогоднішній день перебувають у стадії ратифікації, ще дві програми ратифікуються законом України.

 

МИКИША Д.С. Яку кількість людей додатково передбачається залучити?

 

СОЛЯНІК Ю.В.  Додатково не передбачається. Штатна чисельність не змінюється на сьогоднішній день. Але ми всередині структури внесли зміни, ми розділили ці функції, ми додатково набираємо людей зі знанням англійської мови, тому що це вимоги наших партнерів. Ми маємо їх забезпечити, щоб виконати ці функції, які покладаються на Державну аудиторську службу як на національного контролера в рамках транскордонних програм.

 

МИКИША Д.С. Ще раз, ви не передбачаєте додатково ставки, але якось, я ще раз, я не зрозумів, внутрішньо ви залучаєте зі своїх, їм додатково платити кошти додаткові, чи як це?

 

СОЛЯНІК Ю.В. Ні, ми набираємо персонал з відповідними новими кваліфікаційними вимогами, щоб забезпечити потреби міжнародних партнерів в реалізації даних  функцій, про які я сказала, в межах  штатної чисельності. Але на сьогоднішній потреба забезпечена не на штатну чисельність. Тому ці  цифри  це на штатну чисельність, яка на сьогоднішній день затверджена для Держаудитслужби.

 

МИКИША Д.С. Останнє питання. Фактично ваша чисельність і штатна яка?

 

СОЛЯНІК Ю.В. Штатна чисельність дві тисячі  678 посадових осіб і фактично на сьогоднішній день дві тисячі 158.

 

МИКИША Д.С.  Все. Дякую.

 

СОЛЯНІК Ю.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Дмитре.

Пані Олена Шуляк.

 

ШУЛЯК О.О.  В мене запитання, скажіть, будь ласка, правильно я розумію, що в порівнянні з 2024 роком видатки зростають на 500 мільйонів  гривень на рік?

 

СОЛЯНІК Ю.В. Так, це додаткова незабезпечена потреба, це в розрахунку до 40 відсотків плюс.

 

ШУЛЯК О.О. Ну,  тобто залишається штатна кількість та ж сама, обсяг роботи плюс-мінус там те ж самий. І плюс 500 мільйонів, з урахуванням премій 178 мільйонів гривень  ви просите зараз у комітету таку підтримку?

 

СОЛЯНІК Ю.В. Функціонал не той самий, функціонал додається,  тому що в поточному місяці уже прийняті два і в наступному буде ще прийнятий один нормативний акт, який розширює функціонал і вимоги щодо діяльності Державної аудиторської служби.

 

ШУЛЯК О.О. Яка середня заробітна плата у працівника  ДАСУ?

 

СОЛЯНІК Ю.В. На сьогоднішній день близько 34 тисяч.

 

ШУЛЯК О.О. Дякую.

Це без премій чи це з преміями?

 

СОЛЯНІК Ю.В. Ні, це з преміями,  це з преміями.

 

ШУЛЯК О.О. Це з преміями.

 

СОЛЯНІК Ю.В. Не забезпечена ця потреба на сьогоднішній рік 2024-й. Вона була забезпечена на фактичну чисельність. Тому щоб забезпечити набір персоналу для виконання вказаних функцій, плануємо додатково... не додаткові, на додаткову потребу для забезпечення штатної чисельності заробітної плати.

 

ШУЛЯК О.О. Я зрозуміла. В нас,  я так розумію,  у колег поки що є там запитання, які стосуються оцієї матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, правильно, колеги, 118 мільйонів гривень?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щонайменше,  ... (Не чути) залишається. Дякую.

Пані Наталія, НАДС, будь ласка.

 

КРІНСЬКА-ШАРАЙ Н.В.  Так. Щиро дякую.

Є просто коментар, наразі це питання не загального, а трудового законодавства, а саме  статті 54 профільного Закону "Про  державну службу", якою чітко визначено соцпобут. Далі порядок її надання визначено Постановою Кабінету Міністрів 8 серпня 2016 року №500. Її не планують,  тому що вона видається в розмірі, що не перевищує середньомісячну заробітну плату, тобто наперед прогнозувати, скільки це буде, немає можливості. Вона залежить від рішення керівника і виплачується в межах фонду оплати праці.

Дякую. Це важливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Правда, незрозуміло...

 

СОЛЯНІК Ю.В.  Пропонують, щоб виплатити в межах фонду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Клочко, будь ласка. Пане Андрію! Андрій Клочко.

 

КЛОЧКО А.А. Пане Віталію, я перепрошую, в мене просто нестабільний інтернет, я там написав. Я прошу зарахувати мій голос за цю пропозицію і АМУ, якщо не буде інтернет-зв'язку у мене. Прошу просто, щоб зафіксувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще раз, за що тут? Який тут голос?

 

КЛОЧКО А.А. Тут за і за пропозицію АМУ теж прошу підтримати, мій голос буде за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви читали, що ми окремо будемо пропозиції.

 

КЛОЧКО А.А. Да, да, кожну пропозицію окремо. За. Я прошу, якщо можна буде, спробую під'єднатися, но може не буде. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Пані Білозір, будь ласка.

 

БІЛОЗІР Л.М. Дивіться, колеги, я так бачу, я буду голосувати проти. Наша там колежанка з Антимонопольного комітету говорить про те, що буде новий прийнятий закон, це ж про 10161 іде річ, і збільшиться функціонал, тобто адмінпроцедура. Вони єдині, єдині – антимонопольний, який вмудрився якимось чином вийти з-під дії адмінпроцедури, і після цього Єврокомісія написала, що припинити практику виходу. Прем'єр-міністр написав припинити практику виходу. І вони тепер хочуть, то єсть вони вийшли, а тепер... (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це не Антимонопольний комітет...

 

БІЛОЗІР Л.М. А, це не антимонопольний. Почекайте, а це...

 

СОЛЯНІК Ю.В.  Держаудитслужба.

 

БІЛОЗІР Л.М. А, Держаудитслужба. Я дуже перепрошую, но я теж буду проти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пані Ларисо.

Колеги, ще є бажаючі, хто хоче висловитись? Немає бажаючих.

Тоді пропоную переходити до голосування щодо пропозицій безпосередньо Держаудитслужби.

Я, Безгін, утримався.

Пан Аліксійчук.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пан Балога.

 

БАЛОГА В.І. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пані Шуляк. Перепрошую, пропустив.

 

ШУЛЯК О.О. Шановні колеги, я утрималась.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утрималась.

Пані Білозір.

 

БІЛОЗІР Л.М. Проти.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти.

Пані Бондар.

Пан Васильєв.

 

ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв – проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Войцехівський.

 

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Войцехівський – утримався. І прошу пропозиція Асоціації міст України зарахувати мій голос.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Гузь, Дунда. Немає.

Пані Загоруйко.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Пан Іванов. Немає.

Ісаєнко. Немає.

Володимир Кальцев. Немає.

Олександр Качура.

 

КАЧУРА О.А. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався.

Андрій Клочко  просив голос "за".

Пан Літвінов.

 

ЛІТВІНОВ О.М. Літвінов – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався.

Роман Лозинський. Немає.   

Дмитро Микиша.

 

МИКИША Д.С. За, підтримую.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Віктор М'ялик.

 

М'ЯЛИК В.Н. М'ялик – підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Вячеслав Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Саврасов.

Михайло Соколов.

 

СОКОЛОВ М.В.  За,  Соколов – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Андрій Стріхарський.

 

СТРІХАРСЬКИЙ А.П. Стріхарський – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Дмитро Чорний.  

Антон Яценко. Немає.

Колеги, 7 – за, 7 – утримались і два – проти. Рішення не ухвалено.

Колеги, рухаємось далі. Далі у нас пропозиції народних депутатів. Перші у нас пропозиції від пані голови комітету. Пані Олена, ви ще з нами?  

 

ШУЛЯК О.О.  Я з вами. Знімаю всі пропозиції, тому що вони враховані голосуванням і вони входять в пропозиції міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олена.

 

ШУЛЯК О.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …(Не чути)  пропозиції міністерства. Дякую. Тому вважаємо їх підтриманими.

Пан Олександр Аліксійчук, ваша пропозиція. Будь ласка.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Дякую, пане головуючий.

При розгляді Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади проекту бюджету на 2025 рік прошу врахувати наступну пропозицію. Передбачити за загальним фондом видатки споживання за новою бюджетною програмою "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на співфінансування проєктів міжнародного, міжмуніципального співробітництва" в обсязі 2 мільярдів гривень для Міністерства розвитку громад, території та інфраструктури України загальнодержавні видатки та кредитування за рахунок відповідного збільшення надходжень від податку та збору на доходи фізичних осіб (код 11010000) та рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (код 13030800), уточнення відповідних підсумкових показників у додатках номер 1, 3, 6 та статті 1 законопроекту.

Про що йде мова, колеги? Ми говоримо і закликаємо всі громади і регіони до активної участі в міжнародному міжтериторіальному співробітництві, до активної участі в написанні проектів міжнародних, європейських і міжнародних фондів та програм. Відповідно в цей час, коли громади мають не так багато ресурсу, вони стикаються з тим, що, навіть вигравши проект, вони мають проблеми з обіговими коштами.

Що ми просимо? Ми просимо Мінфін врахувати…  є пропозиція попросити Мінфін врахувати таку правку, пропозицію, що дасть змогу при виділенні 2 мільярдів на потреби міжнародного муніципального співробітництва залучити в країну додатково, як мінімум, 10 мільярдів. Тобто 1 гривня в нас буде приносити 5 гривень.

Тому, я думаю, це раціональне рішення з хорошим мультиплікатором, який дасть можливість і підтримати громади, і дасть можливість залучити Україну в міжнародні програми і фонди, які сьогодні відкриті через програми Interreg.

Дякую за підтримку. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Олександре.

Колеги, серед присутніх народних депутатів та інших запрошених чи є бажаючі висловитися?

Дмитро Микиша, бачу руку. Будь ласка.

 

МИКИША Д.С. Я повністю підтримую цю історію, абсолютно вірно і правильно. Можливо, я трішки скоригував би деякі речі.

Я фактично думав про таку ж історію, і ми проговорювали це, що, можливо, і сам Державний фонд регіонального розвитку трішки скоригувати, щоб він виконував ці функції. Але, окей, трішки простіше буде зробити субвенцію. Тут підтримую.

Я, можливо, рекомендував би джерела, звідки взяти ці кошти. Я би пропонував реверс, який є, реверсна дотація, вилучити його, і частину з цього вилучення якраз спрямувати, оці 2 мільярди, як мінімум, на те, що пропонує пан Олександр. Здається, було б логічно, що кошти, які, скажімо так, вийшли внаслідок того, що громада розвивається і ці кошти допоможуть розвиватися іншим громадам за рахунок також європейських коштів, абсолютно логічно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Дмитре.

Олександр Аліксійчук, будь ласка.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Дмитре, дякую за підтримку.

Була думка стосовно цього джерела. Після консультацій з фахівцями ми не можемо таким чином зробити його джерелом реверсу через відсутність як би базового кошика надходжень реверса як такого. Тому і була запропонована з ПДФО, бо фактично реверс це і є частина ПДФО.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, почули колег. Я думаю, що концептуально правильна річ, джерело наповнення трішки окремо, дійсно, чи ДФРР перепрофілювати, чи через це, напевно, краще нехай карти лежать на столі, щоб було простіше комунікувати з бюджетним комітетом.

Колеги, пропоную голосувати з цього приводу.

Я, Безгін, голосую – за.

Пані Олена Шуляк. Ймовірно, вже немає.

Пан Аліксійчук.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Підтримую, звісно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Віктор Балога.

 

БАЛОГА В.І. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Лариса Білозір.

 

БІЛОЗІР Л.М. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ганна Бондар.

Ігор Васильєв.

 

ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віталій Войцехівський.

Ігор Гузь.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Войцехівський там просив врахувати, по-моєму, за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Він просив врахувати по пропозиціях АМУ.

Олег Дунда.

Аліна Загоруйко.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. Загоруйко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Іванов. Немає.

Ісаєнко. Немає.

Володимир Кальцев.

Олександр Качура.

 

КАЧУРА О.А. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Клочко.

Олександр Літвінов.

 

ЛІТВІНОВ О.М. Літвінов – за, підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Роман Лозинський. Немає.

Дмитро Микиша.

 

МИКИША Д.С. За, підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор М'ялик.

 

М'ЯЛИК В.Н. М'ялик – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вячеслав Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. Я – за, підтримую пропозицію Аліксійчука Олександра.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Соколов.

Андрій Стріхарський.

 

СТРІХАРСЬКИЙ А.П. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дмитро Чорний.

 

ЧОРНИЙ Д.С. Чорний – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Антон Яценко. Немає.

13 – за. Рішення ухвалено. Дякую, колеги.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, рухаємося далі.

Дивіться, у нас наступні з депутатських правок сьогодні надійшли пропозиції пана Михайла Соколова. Пане Михайло, ви з нами? Ми  можемо їх розглянути  окремо або можемо їх розглянути в пакеті асоціацій, тому що вони є копією пропозицій асоціацій міст України. Пане Михайло, ви чуєте нас?

 

РУБЛЬОВ В.В.  Віталій Юрійович, є пропозиція, якщо вони такі самі, як Асоціація міст, то давайте вже  тоді...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Розглядаємо в пакеті  з АМУ.

Вячеслав Рубльов, передаю вам слово, будь ласка, голова підкомітету.

 

РУБЛЬОВ В.В. Дякую.

Колеги, наступний блок – це пропозиції всеукраїнських асоціацій, які містять спільні положення. Всі вони спрямовані на недопущення зменшення фінансової спроможності місцевих бюджетів у 2025 році та забезпечення необхідним фінансовим ресурсом місцевого самоврядування. Деякі пропозиції є спільними за предметом регулювання, зокрема щодо зарахування 64 відсотків ПДФО до бюджетів територіальних громад, відновлення зарахування до бюджетів військового, силового так званого ПДФО, або передбачення відповідної компенсації з держбюджету, зупинки в умовах воєнного стану вилучення з бюджетів територіальних громад реверсної дотації, обсягів освітньої субвенції, середньострокових боргових  зобов'язань.

Пропоную щодо кожної пропозиції визначитись окремим голосуванням. Дякую. Віталій Юрійович.

Пропоную, щодо кожної пропозиції визначитись окремим голосуванням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Вячеславе, це позиція про 64 відсотки ПДФО. Правильно? Дякую.

Оскільки ці позиції надійшли від всіх асоціацій органів місцевого самоврядування, тому, колеги, я по черзі буду давати слово асоціаціям органів місцевого самоврядування, щоб вони висловились з цього приводу, регламентувати буду кожного до хвилини.

Асоціація міст України, будь ласка,  хто буде представляти позицію?

 

СЛОБОЖАН О. В. Доброго дня, Віталій Юрійович! Доброго дня, шановні колеги,  народні депутати, запрошені! Конкретно щодо пропозиції по 64 відсотки. Ми надали комітету поправки до держбюджету, там їх, звісно, 50 пропозицій, і по розподілу освітньої субвенції, шкільні автобуси, медицина, ЖКГ, все, що стосується місцевого самоврядування. Я сподіваюсь, всі встигли ознайомитись і вони будуть підтримані.  Зараз конкретно по 64 відсотках, оскільки ця пропозиція. Я потім попрошу ще по реверсу і поверненню силового ПДФО.

Що стосується 64 відсотків. Я хочу нагадати, що вони з'явилися з 2021 року, вони не мали цільового призначення і вони з'явилися для всіх територіальних громад. Є відповідно меморандум підписаний, там стоїть підпис Прем'єра, він не відкликаний, є відповідні законодавчі підстави: Закон 2479. Це стосується абсолютно всіх територіальних громад. Наголошую на тому, що у Звіті Європейської комісії щодо розширення, де із вступу України до Європейського Союзу йде ця теж мова про 64 відсотки. Тому ми просили б підтримати цю поправку і закріпити її на 2025 рік. А якщо це можливо, прикінцевими положеннями доручити внести зміни до Бюджетного кодексу, щоб ми не поверталися кожен раз до цього питання і 64 відсотки отримували всі територіальні громади.

Дякую. Конкретно по 64 відсотках. Чи треба по інших говорити, Віталій Юрійович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, ще йдемо поблоково. Дякую за позицію.

УАРОР. УАРОР, спочатку позиція асоціацій, народних депутатів бачу. Хто представляє позицію УАРОР? Немає. А ОТГ?

 

НІКУЛЬШИН Д.О. Віталій Юрійович, секунду. Да, дякую. УАРОР, перший заступник голови секретаріату Нікульшин. Да, дякую за слово.

Не буду займати час. По 64 відсотках ми підтримуємо асоціації базового рівня, плюс. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

А ОТГ, пан Корінний чи інші представники, будь ласка.

 

КОРІННИЙ О.О. Колеги, доброго дня! Дякую всім за запрошення.

Наша позиція, проголосована на правлінні, залишається незмінною. Ми за 64 відсотки на постійній основі, тому також просимо по можливості в прикінцеві положеннях врахувати і внести зміни до Бюджетного кодексу для того, щоб 64 були постійними. Тому що не всі, особливо наші члени малі громади і середні мають компенсацію, тому що не в усіх є централізоване опалення або централізоване водопостачання і тому не всі громади зможуть скористатися, якщо вона буде цільовою. 64 для всіх, плюс на наше управління ми ще будемо просимо після нашої перемоги, говорити про збільшення  поступове цього податку до 70 відсотків.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.

Всеукраїнська асоціація громад. Колеги, ВАГ хто у нас представляє?

 

КОЛОМІЙЦЕВА Д.М. Так само висловили офіційну позицію про 64 відсотки на постійній основі і внесення відповідних змін до статей 29, 64 Бюджетного кодексу України. Якщо по 64 зараз.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  По 64.

Будь ласка, пан Олександр Аліксійчук.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Дякую, Віталій Юрійович.

От дивіться, я думаю, що буде чесно і справедливо справді  підтвердити слова, що це було 4 відсотки нецільових, компенсація різниці тарифів – це була окрема історія, був меморандум, все правильно. Давайте рухатися знову ж таки далі по-чесному, 4 відсотки  це було  для того, щоб громади стали на ноги після COVID, очевидно, зараз війна, тому продовжуємо на 2025 рік, а далі повертаємося. Сподіваємося, що війни  не буде і громади отримають інші ресурси і можливість державного бюджету після нашої перемоги.

Дякую. Підтримую 64.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олександре, колеги, пропоную по цьому питанню, оскільки тут є…

Пан Вячеслав Рубльов піднімав руку, правильно?

 

РУБЛЬОВ В.В. Так, піднімав руку. Я теж пропоную зараз підтримати, це спільна позиція всіх асоціацій, я думаю,що ставимо на голосування, підтримуємо і будемо боротися за цю правку в залі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Вячеславе, абсолютно з вами погоджуюся. Якщо є одностайність в асоціації, має бути одностайність в профільному комітеті.

Пропоную голосувати на підтримку 64 відсотки ПДФО в територіальних громад.

Я, Безгін, голосую – за.

Пані Олена Шуляк. Дякую.

Пан Аліксійчук.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Підтримую громади, 64 відсотки – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Пан Балога.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Вікторе, не почули. Пан Балога, будь ласка.

Пані Білозір.

 

БІЛОЗІР Л.М. Підтримую єдину позицію асоціацій і за 64 відсотки.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ганна Бондар.

Ігор Василів.

 

ВАСИЛІВ І.С. Підтримую 64 відсотки громадам. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Віталій  Войцехівський озвучував в трансляції,  що підтримує всі пропозиції АМУ, тому зараховуємо голос – за.

Гузь, Дунда, не має.

Аліна Загоруйко. 

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дмитра Ісаєнка немає.

Кальцев.

 

КАЛЬЦЕВ В.Ф. Кальцев – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пан Володимир.

Олександр Качура.

 

КАЧУРА О.А. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пан Клочко так само в ефірі казав, що за всі пропозиції асоціації, будь ласка, за.

Пан Літвінов. Літвінов! Пан Олександр, не почули.

 

ЛІТВІНОВ О.М. Літвінов – за. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Роман Лозинський.

Дмитро Микиша.

 

МИКИША Д.С. Микиша – за. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Віктор М'ялик.

 

М'ЯЛИК В.Н. М'ялик – за, за громаду, за 64.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вячеслав Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Максим Саврасов.

Михайло Соколов.

 

СОКОЛОВ М.В. Саме таку правку вніс і голосую за цю правку – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Стріхарський.

 

СТРІХАРСЬКИЙ А.П. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дмитро Чорний.

 

ЧОРНИЙ Д.С. Підтримую. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Антон Яценко. Немає.

Колеги, якщо не помиляюся, у нас 16 – за. Секретаріат, вірно? 16 – за, колеги. Все вірно. Рішення ухвалено.

Вячеслав Володимирович Рубльов, передаю слово далі вам. Будь ласка. Пане Вячеславе.

 

РУБЛЬОВ В.В. Да, я є, не переживайте. Відповідно ми пройшли правку 64 відсотки, і в нас є наступні пропозиції щодо відновлення зарахування до бюджетів військового, силового ПДФО або передбачення відповідної компенсації з держбюджету. Шановні колеги, це на обговорення ставимо відповідно цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, колеги, представники асоціацій, хто бажає висловитися? Пан Олександр Слобожан, він казав, що хоче висловитися. Я так розумію, що ця правка безпосередньо подана Асоціацією міст.

Пане Олександре, вам слово.

 

СЛОБОЖАН О.В. Шановні колеги, ми просимо підтримати повернення зарахування силового ПДФО. Суть поправки. Це розділення кодів. Пояснюю чому. Тому що правоохоронці, працівники ДСНС, юстиції, інших структур, вони працюють в територіальних громадах, вони безпосередньо там перебувають, навіть працівники тюрем, але кошти від податку на доходи фізичних осіб, який вони сплачують, не надходять в ці громади.

Чому ми не сподіваємося на відповідну компенсацію? Тому що я так розумію, комітет ще запросить офіційну інформацію, скільки отримали конкретна громада цієї компенсації. І в нас є інформація про те, що додаткову дотацію органи місцевого самоврядування на компенсацію військового ПДФО, на жаль, не отримали в належному розмірі. Тому наша пропозиція дуже проста – повернути зарахування силового ПДФО. Це зміна відповідно у наказі класифікацій Міністерства фінансів, якщо це буде норма Закону про Державний бюджет, ми її виписали по Регламенту. Я дякую народним депутатам за підтримку, Мінфін це зробить. Чому це можливо, тому що якщо ми можемо, коли адвокуємо, я маю на увазі Міністерство фінансів, запровадження податку на цукор розділити оподаткування солодкої/несолодкої води, то абсолютно виокремити підкод по силовому ПДФО є непроблематичним. І це будуть прямі кошти, ми не будемо чекати постанов Кабміну, рішень Мінфіну про надання додаткової дотації. Тому просили би відповідно підтримати, враховуючи ці статистичні дані щодо використання на центральному рівні військового, силового  ПДФО.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре, колеги, якщо Мінфін ще присутній з нами. Давайте спочатку попрошу прокоментувати Міністерство фінансів. Пан Улютін або голова департаменту з нами? Не бачимо Міністерство фінансів.

 

КОРЕНЬ О.В. Добрий день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, пане Корень. Будь ласка, пане Олександре.

 

КОРЕНЬ О.В. Я хотів дещо уточнити, те, що сказав Олександр Володимирович. Питання зарахування від доходів і питання зарахування розділення органів – це трошки як би різні речі, тобто солодку воду і несолодку воду поділити і поділити в одному органі людей на тих, які отримують і не отримують, не так просто, як здається на перший погляд. Тому Міністерство фінансів не підтримує цю пропозицію, яку висловила асоціація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр, а можу уточню у вас один момент не в контексті розщеплення, а в контексті підходу. Як ви вважаєте, коли ми кажемо, наприклад, про Національну поліцію та ДСНС, які були і залишаються в територіальній громаді. Ці працівники та їх сім'ї отримують послуги в територіальній громаді. Чи коректним є, що ці кошти вилучаються до державного бюджету? Будь ласка.

 

КОРЕНЬ О.В. Це питання, я думаю, що… ну, я на нього не надам коректної відповіді. Але якщо ми говоримо щодо розділення саме ПДФО, ми повинні чітко будемо визначити і віднести ті органи, які є в громадах, а які не є в громадах. І також, скоріш за все, що нам прийдеться ще й коригувати певні норми Податкового кодексу, оскільки норма про сплату ПДФО із грошового забезпечення, яка є у Податковому кодексі і передбачає окремо оподаткування саме цього виду податку на доходи фізичних осіб, з цієї категорії громадян-платників, вона стосується абсолютно всіх органів, які отримають грошове забезпечення. Тобто це окремий вид грошової виплати і окрема норма Податкового кодексу. Тому це оте, що я сказав, воно не стосується…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … (Не чути) відповідь, як могли, називається.

Дмитро Микиша, будь ласка.

 

МИКИША Д.С. Знову дві тези, мабуть. Перше. Ну, слухайте, те, що там хтось не може щось розподілити, я взагалі не вважаю навіть за серйозну відповідь, оскільки ми вже давним-давно навіть не ЄСВ, а абсолютно …(Не чути) розподіляємо на безліч бюджетів, і все нормально працює. Тобто це все відпрацьовано, і для мене це взагалі не відповідь.

А друге, я буду абсолютно підтримувати, в принципі, будь-який варіант. Більше того, я …(Не чути) треба було вилучати з громад. І, більш того, на підтвердження цього є саме використання цієї субвенції, ну, фактично цих коштів, які йшли потім далі, розподілялися на відповідні структури, інституції по класифікаторах, і як вони їх використовували, що показувало вчергове, що вони використовували їх неефективно. І тому я досі залишаюсь прихильником того, щоб взагалі повернути військовий ПДФО в громади. Якщо не вийде, то силовий сто відсотків. Тому підтримую асоціації в цьому випадку максимально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КОРЕНЬ О.В. Можна коротку ремарку? Немає ні силового, ні військового ПДФО, є ПДФО грошового забезпечення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую за ремарку.

Олександр Аліксійчук, будь ласка.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Знаєте, якщо чесно, таке погане слово, цинізм зашкалює. Як ви розподіляли ПДФО до початку повномасштабного? Що, було одне-єдине для забезпечення військових і окреме було для ДСНС, єдине було для ДСНС, для поліції?

 

КОРЕНЬ О.В. Один код був для всіх військовослужбовців, які отримували грошове забезпечення, абсолютно.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. То які ДСНС військовослужбовці, а які ДСНС військовослужбовці?

 

КОРЕНЬ О.В. Всі органи, які отримують грошове забезпечення, вони сплачували податок на доходи фізичних осіб за одним кодом, абсолютно всі…

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Значить, вам треба сісти і написати ще інші коди, які повинні дозволити залишити ПДФО в громадах і регіонах. Тому що це не лише надходження до громад, це надходження до регіонів, які сьогодні так само долучаються до забезпечення сил оборони, які так само сьогодні спрямовують субвенції на будівництво фортифікаційних споруд.

І я, відверто кажучи, абсолютно зрозуміло по військовому ПДФО, тому що це не заслуга громад, що збільшилося грошове забезпечення, давайте говорити чесно. Але давайте говорити чесно, що це так само не провина громад, про те, що ви взяли згребли все в один котел і спрямували до центрального бюджету, тоді як всі підрозділи лишилися на місцях. Вони сьогодні приходять, їм не вистачає коштів на пальне і вони просять в громадах; їм не вистачає коштів на ремонти, бо їм їх не дають, вони просять в громадах. Вони приходять постійно по якусь субвенцію від громади.

Тому моя пропозиція і прохання до колег: категорично підтримати норму щодо прописання окремого коду і спрямування силового, так званого силового ПДФО до громад і регіонів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.

Дмитро Микиша, будь ласка.

 

МИКИША Д.С. А яка участь держави в тому, що війна почалась і нам додатково треба виділяти ці кошти на це все?

І окремо до пана Кореня. Якщо ви там дуже добре розумієтесь, надайте інформацію, будь ласка, про використання відповідного ПДФО станом на зараз, бо щоб ми тоді оцінювали коректно: чи маємо ми це робити, чи ні. От дайте мені, будь ласка, станом на 01.09.2024 року використання відповідної частини ПДФО повністю на... саме на зараз і на 2024... 2023 рік, будь ласка, також. Послухаємо, як ви там також будете розумно відповідати.

 

КОРЕНЬ О.В. Перший заступник міністра на початку комітету...

 

МИКИША Д.С. Я не задаю питання першому заступнику,  я ставлю питання вам.

 

КОРЕНЬ О.В. ...надав інформацію щодо використання ПДФО.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую.

Колеги...

 

МИКИША Д.С. Ще раз... Віталій Юрійович, мене не задовольняє відповідь. Цифри.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, пан Улютін озвучив цифри, що 57 мільярдів використано з військового ПДФО станом на зараз. На початку він це озвучив.

 

МИКИША Д.С. А 2023 рік нехай наведуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пане Олександре, дані по 2023 року у вас є?

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Віталій Юрійович, тут же питання, якщо пан Олександр сидить і чого він тоді  прийшов замінив Улютіна,  якщо  він не має відповіді на запитання? Він би міг елементарно зараз Дмитру Микиші дати відповідь таку саму, як дав на початку Улютін. Тільки  він нею не володіє, тому що йому байдуже,  йому типу уже представили бюджет,  я посиджу. Це неповага до комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги,  дякую. Почали емоції.

В мене пропозиція наступна. Зараз передаю слово пану Вячеславу Рубльову, який сумлінно чекав свого місця. Пане Олександре Корень,  прохання за цей час виступу пана Вячеслава підготувати відповідь  на запитання Дмитра Микиші.

Пан Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В.  Дякую.

Перш за все я пану Улютіну теж сказав підготувати і підготувати письмово щодо військового ПДФО і 2023 рік, і 2024 рік, і сума,  і використання.

А щодо того, що говорив пан Олександр Аліксійчук, відповідно ті люди, які залишилися в громадах, ДСНС і так далі, але військові, вони ж тоже були забрані з громад, де вони сплачували ПДФО. Чого ви про це  мовчите?

Я просто, ну, Мінфін,  ми розуміємо, що в країні війна, ми розуміємо, що треба на військові потреби ПДФ відповідно брати і забирати. Але про це ПДФО, що МЧС, поліція і так далі, я вважаю, що ви повинні подумати були до того і розділити. Тому я пропоную підтримати.

Дякую,  Віталій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Вячеславе.

Пан Корень, будь ласка,  ваша відповідь. Бачу руку пана ... (Не чути)

До колег. Єдина ремарка, колеги,  в  2023 році військове ПДФО знаходилося в бюджетах органів місцевого самоврядування, вони були вилучені на 24-й рік.

Пан Корень, будь ласка.

 

РУБЛЬОВ В.В.  З 23-го з 01.10 військове ПДФО забрали заднім числом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Квартал, да, уточніть...

 

КОРЕНЬ О.В. Фактичні надходження на 01.09 ПДФО із грошового утримання за 2023 рік і за 2024 рік склали 86,3 мільйона гривень. Із цих 86,3 мільйона гривень станом на 01.09 використано 57,2 мільйона гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдине уточню, що мільярда, 86 мільярдів.

 

КОРЕНЬ О.В. О, мільярда. Вибачте, мільярда.

 

КЛОЧКО А.А. Віталій Юрійович, я перепрошу. Прошу зарахувати за пропозицію Аліксійчука мій голос – за. Я перепрошую, бо інтернет зникає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Андрію. Дякую.

Да, будь ласка.

 

МИКИША Д.С.  З 01.09.2023 по 31.12.2023 фактично надходження і план, який був, і відповідно відсотковість виконання цього плану, будь ласка, дайте цифру.

 

КОРЕНЬ О.В. Надходження 2024 року...

 

МИКИША Д.С. Третього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, давайте я уточню, що питають колеги. Колеги питають з приводу того, був останній квартал 23-го року, коли частково заднім числом було виокремлено і забрано в громад військове ПДФО, тобто мова про останній квартал 23-го року.  Питання в тому, яка фактично сума з цих коштів була перерахована до державного бюджету і який відсоток використання цих коштів безпосередньо на дрони, РЕБ і подібні речі? Ось про що мова.

 

МИКИША Д.С. В даному випадку план був там один. Фактично скільки надійшло і скільки це фактично  відсотків. Хочу почути  цифри.

Дякую, Віталій Юрійович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олександре.

 

КОРЕНЬ О.В. В мене немає цифри фактичних надходжень за 23-й рік, але залишок коштів невикористаного ПДФО із грошового утримання за 23-й рік склав 19,7 мільйона гривень. Фактичні надходження, якщо я не помиляюся, складали 26 чи 25 мільярдів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 19 мільйонів не використали, правильно?

 

КОРЕНЬ О.В. Мільярдів, 19,7 мільярда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З 25-ти 19,7 не використали? 

 

КОРЕНЬ О.В. В 2023 році, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто не використали приблизно 70 відсотків від того, що забрали. Правильно?

 

КОРЕНЬ О.В. У 23-му році, так. Ці кошти перейшли залишками на початок року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви зрозумійте, що це сильний аргумент буде під час бюджетного процесу.

Олександр Корень, будь ласка... Олександр Корінний, будь ласка, Асоціація ОТГ.

 

КОРІННИЙ О.О. Колеги, Асоціація ОТГ абсолютно підтримує цю норму. Ми також і зверталися на бюджетних консультаціях. Ми просимо повернути силовий ПДФО, тому що, крім того всього, що ви сказали аргументи, не буду повторюватися, на початку війни органи місцевого самоврядування передавали безкоштовно заклади культури, освіти, інші, які будували за власні кошти, передавали для сил ТрО, кормили, одягали і зараз це продовжують робити. Але прикро, що на сьогоднішній день, на жаль, ні ДСНС, ні поліція, які проживають, отримують послуги базові на території громад, не сплачують нічого. А ми маємо, наприклад, спільні проєкти, такі як поліцейський офіцер громади, де ми заправляємо, купуємо автівки, купуємо техніку, надаємо приміщення, тобто ми хочемо, щоб ці люди, які повноцінно проживають і працюють у нас, сплачували нам, а ми з цих коштів також будемо підтримувати Збройні Сили.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Олександре.

Давайте, колеги, ставити на голосування...  Да, пані Діана. Я думаю, що так само позиція на підтримку. Давайте я вже буду ставити на голосування, спробую це сформулювати.

Тобто звучить це як рекомендація безпосередньо змінити підхід до коду і вичленити, відокремити безпосередньо військове ПДФО від ПДФО інших силовиків, які проходять під тим самим кодом, залишаючи ПДФО від військовослужбовців у державному бюджеті, а всіх інших структур віднести безпосередньо до бюджетів територіальних громад, де зареєстровані відповідні підрозділи.

Колеги, прошу голосувати.

Я, Безгін, голосую – за.

Пані Шуляк з нами є, пані Олена?

Олександр Аліксійчук.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Категорично підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Балога.

 

КЛОЧКО А.А. Клочко – за. Прошу врахувати голос, Віталій Юрійович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Андрій Андрійович.

Віктор Балога.

 

КЛОЧКО А.А. Клочко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахували голос Клочка.

Пан Балога є?

Лариса Білозір.

 

БІЛОЗІР Л.М. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Ганна Бондар.

Ігор Васильєв.

 

ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв – підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Войцехівський. На трансляції казав, що підтримує всі пропозиції АМУ.

Гузь. Дунда. Немає.

Загоруйко.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  За.

Іванов. Немає.

Ісаєнко.

 

ІСАЄНКО Д.В. Ісаєнко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Валерійович – за.

Володимир Кальцев.

 

КАЛЬЦЕВ В.Ф. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Олександр Качура.

 

КАЧУРА О.А. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Літвінов.

 

ЛІТВІНОВ О.М.  Літвінов – за, підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Лозинський.

Дмитро Микиша.

 

МИКИША Д.С.  Микиша – за, підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор М'ялик.

 

М'ЯЛИК В.Н. М'ялик підтримує. М'ялик підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. Категорично за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Саврасов.

 

САВРАСОВ М.В. За.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Соколов.

 

СОКОЛОВ М.В. Соколов – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Стріхарський.

Дмитро Чорний.

 

ЧОРНИЙ Д.С. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Пана Антона Яценка немає.

17 – за. Рішення ухвалено, колеги.

Переходимо до наступного питання – щодо пропозицій асоціацій.

 

КАЛЬЦЕВ В.Ф. Я хотів уточнити, там коли було голосування за правку Аліксійчука, я просив, щоб мій голос зарахували за. Зарахували? Там не вистачало у вас голосу, а мене не було зв'язку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарахували …(Не чути) 

 

КАЛЬЦЕВ В.Ф.  Все добре, да? Дякую.

 

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О.  Шановний головуючий, я хочу сказати, що я теж підтримую поправку Аліксійчука. Я знову на зв'язку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Віталію, врахували, бо ви в трансляції казали про правки, які суміжні з Асоціацією міст України.

Дякую.

 

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О.  І Аліксійчука.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Аліксійчука. Дякую. Прошу враховувати голос пана Войцехівського за правку Аліксійчука –  за.

Колеги, наступна правка. Пропозиція органів місцевого самоврядування стосується реверсної дотації. У нас від двох асоціацій є пропозиція щодо не вилучення реверсної дотації. Це Асоціація міст України та асоціація УАРОР. Пропоную по черзі дати по хвилині, після цього обговорення та ухвалення рішення.

 Асоціація міст, Олександр Володимирович Слобожан, будь ласка.

 

КЛОЧКО А.А. Віталій Юрійович, я перепрошую, можна зарахувати мій голос за, бо у мене пропаде інтернет, за цю пропозицію, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За цю пропозицію голос Клочка –  за.

 

КЛОЧКО А.А. Дякую. Вибачте, що перебив.

 

КАЛЬЦЕВ В.Ф. У мене теж, тому що дуже плохой зв'язок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І голос Кальцева – за. Дякую, колеги.

Пан Слобожан, будь ласка, вам слово.

 

СЛОБОЖАН О.В. Ми просимо залишити реверсні сили в бюджетах територіальних громад, як це було з 2022 року з початку широкомасштабного вторгнення, у зв'язку з тим, що цей ресурс стосується 189 територіальних громад, 170 з яких це малі територіальні громади, сільські, селищні. Ми надали документи з переліком по областях,  по кожній громаді, скільки це коштів буде для територіальних громад. Вважаємо, що зараз в нинішніх умовах треба продовжити на 2025 рік зупинення цієї норми щодо вилучення цих коштів. Безпосередньо з цих коштів фінансуються додаткові витрати цих територіальних громад.

По-друге, ми говоримо про (нерозбірливо). Не можна забирати у одних на користь державного бюджету. Ми завжди говоримо про вертикально-горизонтальне вирівнювання. І в цих умовах якраз прийшов час його застосуванню. Чому в минулих роках воно застосовувалося, а зараз ми не можемо його застосовувати? Тому ми просимо зупинити цю норму.

І наступний момент, на який я хочу звернути увагу абсолютно всіх. В структурі бюджетів невеликих територіальних громад, сільських, селищних, малих міст реверс складає значну частку і вони просто реально не зможуть навіть виплачувати зарплати працівникам бюджетних установ. Тому ми просили би це залишити. І відповідно це вплине на такі державні програми, як "Зроблено в України", тому що це справедливий розподіл, коли йде співфінансування з територіальних громад, наприклад, на закупівлю української техніки. І саме безпосередньо в Бюджетний кодекс члени економічного комітету, такі як Дмитро Кисилевський, подавали цю поправку, бо відповідно під час закупівлі техніки громади, в яких залишається реверс, вони не будуть конкурентами для інших громад, в яких немає відповідно реверсу. Тому ми просили би залишити в місцевих бюджетах, як це було з 2022 року, кошти реверсної дотації.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександре, дякую.

Асоціація обласних та районних рад.  Будь ласка, УАРОР.

 

НІКУЛЬШИН Д.О.  Дякую, Віталій Юрійович.

Не буду повторюватися. Так, дійсно, ми теж проводили аналіз, і в своїх пропозиціях надали на прикладі Кіровоградської області, що 10 територіальних громад – це вилучення в межах 210 мільйонів гривень, що є значним ресурсом. Відповідно ми і підтримуємо, і наголошуємо на тому, що ми виступаємо за призупинення вилучення реверсної дотації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Дмитре.

Колеги, з інших асоціацій ОТГ, ВАГ бажають висловитись?

 

КОРІННИЙ О.О.  Віталій Юрійович, так, дякую за слово. На правлінні нашої асоціації підтримана протилежна позиція, оскільки в багатьох сільських громадах ці цифри становлять 200-300 тисяч гривень, це не є тими коштами, які врятують або допоможуть громаді щось зробити суттєво. Ці кошти в основному стосуються великих міст і великих громад. Але ми не говоримо про вилучення цих коштів в державний бюджет, ми говоримо, можливо, про ДФРР, відновлення його, як один із засобів підтримки органів місцевого самоврядування, або про збільшення базової дотації  для тих громад. Тому  що є такі громади, яким дійсно немає за що після вилучення ПДФО і так далі, взагалі немає за що нормально існувати.

Тому аргументи були різні на нашому правлінні, як залишити, так і віддати, але більшість прийняла рішення, щоб цей ресурс розподілити рівномірно і підтримати ті громади. Наприклад, весь бізнес із Херсона релокувався до Одеси, і сьогодні Одеса має величезний ресурс, наприклад, а  Херсон втратив реверс. Тому кого зараз треба підтримати більше. От така була ще історія. Тому ми вважаємо, що треба рівномірно підтримати всі громади під час війни, а вже після війни будувати нову систему оподаткування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Почули позицію.

Всеукраїнська асоціація громад, бажаєте висловитися, чи ні?

 

СЛОБОДЯНИК І.Л. Дуже дякую. Колеги, ми також підтримаємо позицію, запропоновану Мінфіном, оскільки вона поверне статус-кво, який був до 2024 року.

За нашими підрахунками  більше 800 громад виграють саме від такого горизонтального вирівнювання, оскільки минулий рік сепаратно відбулося так, що де-факто військовий ПДФО був обміняний на те, щоб реверс не вилучався. Таким чином це призвело до втрат основної маси переважної більшості місцевих бюджетів. Тому ми підтримуємо позицію Мінфіну, оскільки, повторюсь, да, відбудеться частково вилучення біля 200 громад, але вони все одно залишаться в профіциті, але при цьому більше 800 громад отримають додаткові кошти. Тому наша позиція така.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Іване, почули.

Прошу, Дмитро Микиша, будь ласка,  піднята рука.

 

МИКИША Д.С. Дякую. Я, звичайно, за вилучення. Однозначно підтримую Асоціацію ОТГ, що це ніяке не вилучення в загальний бюджет, що воно десь там загубилося і розчинилося. Це перше. Воно має бути цільовим і за логікою вона має йти на базову дотацію в першу чергу.

Давайте будемо знову, просто порахуємо певні цифри, так. Якщо ми говоримо, що ми забираємо… що ми робимо 64 відсотки і ці 4 відсотки, які зараз фактично забезпечують дотацію, субвенцію на різну компенсацію тарифів 12,2 мільярда, і ми ці 4 відсотки звідси забираємо і робимо так, що це йде на бюджети громад, то фактично у державі виходить дірка у 12,2 мільярда як мінімум гривень. Загальний реверс – 14,9 мільярда гривень. То логічно, що ми розуміємо, що цей реверс як мінімум піде на покриття цієї субвенції, якщо громади хочуть, щоб вона залишилась. Це як мінімум.

Плюс до цього я взагалі також пропонував і ДФРР, і оцю субвенцію, що якраз саме Олександр Аліксійчук пропонував. Тобто фактично воно все одно піде і залишиться у громадах, але залишиться у громадах для всіх на території України, а не виключно… я порахував 174, де 180 з чимось я не побачив.

Тому я однозначно за вилучення. Але категорично проти, щоб просто у загальний фонд бюджету, державного бюджету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Дмитре.

Колеги, пропоную переходити до голосування. Ми почули позицію асоціацій, вони розподілились два на двоє. Я можу хіба що поділитись зворотнім зв'язком, коли ми в Тернополі були в понеділок, я поставив питання в контексті джерело на реверс чи… джерело на ДФРР чи невилучення реверсної дотації, там було все ж таки підтримка вилучення і з формуванням Державного фонду регіонального розвитку. Пропоную переходити до голосування.

Одразу скажу, що в трансляції були заявлені пропозиції Войцехівського, Кальцева та Клочка на підтримку невилучення реверсу.

Я, Безгін,  утримався. Прошу далі голосувати.

Пані Олена Шуляк є з нами? Немає.

Пан Олександр Аліксійчук

 

АЛІКСІЙЧУК О.В.  Буду послідовним. Я бачу, немає розуміння між асоціаціями, отже, не маємо розуміння між громадами. Сьогодні одна напала на мене стосовно того, що мені байдуже, що там інші громади недовиконують щось …(Не чути) біля Рівного маю хороший бюджет, маю трасу М-06, маю акциз і так дальше, мені байдуже на інших. Тому утримаюся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Балога.

Лариса Білозір.

Ганна Бондар.

Ігор Васильєв.

 

ВАСИЛЬЄВ І.С. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гузь, Дунда – немає.

Аліна Загоруйко.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. Теж підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванов – немає.

Ісаєнко.

 

ІСАЄНКО Д.В. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Качура.

 

КАЧУРА О.А. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Літвінов.

 

ЛІТВІНОВ О.М. Літвінов – за, підтримую.

 

БІЛОЗІР Л.М. І, будь ласка, Білозір врахуйте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Микиша.

 

МИКИША Д.С. Ми за вилучення чи за залишення… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не вилучення, за збереження реверсної дотації …(Не чути)

 

МИКИША Д.С. Вибачте, хтось ще говорить, я не чую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть, будь ласка, всі мікрофони, крім тих, хто виступає.

Дмитро Микиша, будь ласка.

 

МИКИША Д.С. Ще раз, ми за те, щоб реверсна дотація залишилась в громадах?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми про залишення реверсу в громадах, так.

 

МИКИША Д.С. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор М'ялик.

 

М'ЯЛИК В.Н. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вячеслав Рубльов.

Максим Саврасов.

 

_______________. Перепрошую, Михайло Соколов, а виключіть, будь ласка, мікрофон, бо не чути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Соколов, ваша черга. Давайте проголосуємо.

 

_______________. … (Не чути) пропозиція Асоціації міст України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Михайло Соколов.

 

СОКОЛОВ М.В. Соколов теж за цю пропозицію, щоб не вилучати від громад реверс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Стріхарський.

 

СТРІХАРСЬКИЙ А.П. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дмитро Чорний.

 

ЧОРНИЙ Д.С. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Антона Яценка немає.

 

РУБЛЬОВ В.В.  Я, напевно, пропустив голосування. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Фактично 14 – за. Колеги, всіх вітаю! Фактично ви позбавили нас Державного фонду регіонального розвитку, з чим вас всіх і вітаю.

Рухаємося далі на хвилі популізму. Дивіться, колеги, що стосується освітньої субвенції, є велика кількість різношорстних правок,  в мене... оскільки вони в асоціації різні суперечливі норми,  я пропоную асоціаціям конкретно  звертатися до народних депутатів і подавати їх через народних депутатів, тому що зараз, якщо ми зайдемо в це обговорення,  воно  окремо займе день.

Тому переходимо до наступного пункту,  пункту 11 – це питання, яке піднімалося уже під час обговорення з Мінфіном, питання списання середньострокової заборгованості за 2009-2014 роки. Питання піднято асоціацією міст України, Асоціацією ОТГ  та УАРОР.

Колеги, з асоціацій,  прошу по хвилині висловитися, після цього буду надавати слово запрошеним та народним депутатам.

 

СЛОБОЖАН О.В.  Віталій Юрійович, шановні колеги, в чому суть цих заборгованостей? З 2009 по 2014 рік діяла інша система вирівнювання – за видатками. І відповідно по делегованим повноваженням відбувалися касові розриви у місцевих бюджетів, не у суб'єктів господарювання, прошу звернути на це увагу. І  місцеві бюджети виплачували зарплати, можна підняти постанову Кабміну про механізм надання і повернення середньострокових позик. Ці кошти пішли на зарплати бюджетникам.

Коли в 2014 році,  на початку 2015 року була змінена система вирівнювання, ці кошти не були... борги не були обнулені відповідно, як вимагалося Бюджетним кодексом прикінцевими положеннями. І утворилася ця заборгованість більше 10 мільярдів гривень.

Проведена була адміністративно-територіальна реформа,  утворені нові райони і де-факто спадкоємцями районної заборгованості стали окремі нові райони і нові територіальні громади.

Ця заборгованість є і у обласних бюджетів. Це неживі кошти, тому що вони вже були виплачені і відповідно їх треба прибрати з бухгалтерської проводки. Чому це негативно впливає на всі територіальні громади? Ми багато говоримо про залучення партнерств, побратимств, місцевих  запозичень, додаткових фінансових ресурсів. Коли наші міжнародні  партнери оцінюють ризики повернення тої чи іншої громадою коштів,  вони беруть ту заборгованість, яка вважається безнадійною, і відсоткову ставку нашим громадам пропонують більшу. І таким чином удорожчують кредитний ресурс місцевих запозичень відповідно облігацій і цього всього іншого.

Парламент в минулому році проголосував чітку норму, стаття 44 в Законі про Державний бюджет, про те, що це має бути списано з єдиного казначейського рахунку, тобто за рахунок вхідного/вихідного залишку. Це просто ...(Не чути) бухгалтерська проводка, це дії Міністерства фінансів. І таким чином наші територіальні громади одразу абсолютно всі – 1 тисяча 470, і відповідно всі обласні і районні бюджети стануть набагато більш …(Не чути)  привабливими у залученні інвестицій від міжнародних партнерів і, до речі, від державних українських банків. Тому наше прохання цю поправку підтримати і відповідно забезпечити списання коштів середньострокових позик.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.

Будь ласка, Асоціація ОТГ.

 

КОРІННИЙ О.О.  Асоціація ОТГ також підтримує списання кредитів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.

Асоціація УАРОР так само це міститься у ваших пропозиціях.

 

НІКУЛЬШИН Д.О.  Да, Віталій Юрійович. Від обласних в першу чергу це прохання, яке тягнеться роками. Презентація була дуже добра від пана Олександра. Ми підтримуємо, просимо підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Микиша, будь ласка.

 

 МИКИША Д.С. У мене питаннячко до Міністерства фінансів, де саме відображено, в якій строчці оця заборгованість? Куди вона має піти, в який фонд, якщо вони хочуть вилучити ці кошти, чи в загальний чи спеціальний? І що вони взагалі мають... що вони хочуть з ними робити, як хочуть отримати? 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитре.

Давайте я уточню перед тим, як Олександру Кореню дати слово. Тут є нюанс, я це питання ставив, зокрема і пану Улютіну сьогодні. В минулорічному бюджеті парламент ухвалив рішення дати уряду доручення списати цю заборгованість. Доручення урядом не виконано, зрозуміло, що Мінфін каже, що інструменту немає, органи місцевого самоврядування кажуть, що інструмент наявний. З приводу логіки, мені здається, це так звані старі борги часів Януковича, які фактично б'ють по кожній територіальній громаді, яка  хоче отримати, в тому числі міжнародні запозичення,   тому що перетворює громаду через наявність великої заборгованості, яка навряд колись буде повернута, небласовісним фактично кредитором потенційним.

Тому питання до Мінфіну: а нащо ми фактично блокуємо можливість отримувати для громад дешеві кошти? Пан Корінь, будь ласка.

 

КОРЕНЬ О.В. Стосовно відображення в обліку, ці позики в обліку державного бюджету не відображені, оскільки це не є джерело саме державного бюджету надходжень. Ці позики є в обліку виконання місцевих бюджетів, у звітності місцевих бюджетів як зобов'язання перед Державною казначейською службою.

Оскільки кошти залучались для надання середньострокових позик, залучались із Єдиного казначейського рахунку, на якому обліковуються не виключно кошти державного бюджету. На ньому обліковуються кошти державного бюджету, кошти місцевих бюджетів, кошти інших фондів й інших клієнтів. Тобто це не заборгованість перед державним бюджетом, це заборгованість перед Єдиним казначейським рахунком. Тому в обліку виконання державного бюджету цієї заборгованості немає, вони є в обліку казначейства в частині того, що Єдиний казначейський рахунок на сьогоднішній день непокритий.

Тому, коли мова йде про те, що ми повинні списати, їх не можна просто-напросто списати, їх треба поновити. Грубо кажучи, ми маємо банківський рахунок, з якого взяли кошти, на банківському рахунку обліковувалися кошти всіх клієнтів. Для того, щоб цю операцію здійснити, нам потрібно вернути на банківський рахунок ці кошти і для цього потрібно джерело. Цим джерелом може бути або кошти державного бюджету, або кошти місцевих бюджетів. Так як на сьогоднішній день обліковується заборгованість місцевих бюджетів перед Єдиним казначейським рахунком, то це мають бути кошти місцевих бюджетів. Якщо ми говоримо про те, що це має бути закрито з державного бюджету, значить, у державному бюджеті мають бути передбачені відповідні видатки на 9 мільярдів гривень і в такий спосіб відновлені кошти на Єдиному казначейському рахунку.

От чому ця операція не може бути, слово "списання" в даному випадку, воно перед заборгованістю, перед державним бюджетом, воно є некоректним, тому що немає такої заборгованості перед державним бюджетом, вона існує перед єдиним казначейським рахунком.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почули.

Дмитро Микиша, будь ласка.

 

МИКИША Д.С. Дивіться, вже не просто розпорядження – закон відповідний прийнятий для того, щоб ви знайшли механізм вилучення цієї взагалі історії, яка висить мертвим вантажем, каменем на місцевому самоврядуванні. Більш того, казначейська служба безпосередньо підпорядковується Міністерству фінансів. Що заважало Міністерству фінансів за рік, бо ми це проговорювали в минулому році під час розгляду бюджету, пройшов рік – Міністерство фінансів не виконало не просто розпорядження, а закон, який прийнятий Верховною Радою України, і як виконавчий орган мали це виконати. От я хочу запитати в Міністерства фінансів: чому не виконано?

Механізми є, і навіть пропонують відповідні асоціації, як це треба зробити. Просто сказати, що так не може бути… Ну, якщо в законодавстві є якась там строчка, чи кома, чи стаття, чи частина, чи абзац, який це забороняє робити, так ви мали вийти і запропонувати Верховній Раді України змінити законодавство, чи разовою дією в прикінцевих і перехідних, чи загалом змінити під цю ситуацію. І це якраз механізм вирішення цієї проблеми. Чому Міністерство фінансів за рік це не зробило? Хочу почути відповідь.

Дякую.

 

КОРЕНЬ О.В.  Міністерство фінансів запропонувало механізм вирішення цієї проблематики Комітету Верховної Ради з питань бюджету. На жаль, на сьогоднішній день ці пропозиції не були розглянуті, відповідно якогось законодавчого і нормативного регулювання не відбулося.

Стосовно того, що Державна казначейська служба підпорядкована Міністерству фінансів. Державна казначейська служба є окремим суб'єктом господарювання, і єдиний казначейський рахунок – це не є рахунок, який контролюється і який ведеться Міністерством фінансів. Це банківський рахунок, який відкритий в Національному банку і на якому обліковуються абсолютно всі кошти, всіх клієнтів, як державного бюджету, місцевого, соціальних фондів, так і інших клієнтів. Тобто це не є рахунок державного бюджету, це банківський рахунок казначейської,  Державної казначейської служби  і обліковується  за... І коли в минулому році, коли вносилися зміни, коли голосувалася на бюджетному комітеті саме ця позиція, Міністерство фінансів якраз і вносило пропозиції і заперечувало щодо саме от такого формулювання: списання заборгованості перед державним бюджетом. Тому що її фізично не існує, такої заборгованості. Іншу редакцію,  на жаль,  минулого року не було підтримано. Але механізм списання ми пропонували. Ми направляли пропозиції до Комітету   Верховної Ради з питань бюджету для того, щоб їх можна було опрацювати і далі рухатися для врегулювання цієї норми вже на законодавчому рівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте перед голосуванням уточнююче питання. Який механізм ви запропонували бюджетному комітету?

 

КОРЕНЬ О.В.  Бюджетному комітету ми запропонували розстрочку на 15 років погашення цієї заборгованості місцевими бюджетами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І що сказав бюджетний комітет?

 

КОРЕНЬ О.В.  Нічого, відповіді ми не отримали і на засіданні комітету чи підкомітету це питання не розглядалося.

 

МИКИША Д.С. Віталій Юрійович, я пропоную, можливо, нехай нам  ці пропозиції не тільки бюджетному, а і нашому профільному комітету надішлють, щоб ми їх розглянули всередині в себе і проговорили з відповідними  асоціаціями,  можливо, допомогли Міністерству фінансів.

Дякую за екскурс, що там які є в казначейства, ми трошки розуміємо що... підпорядкування, чим безпосередньо володіє казначейство і управляє. Щоб  ми просто розглянули це в себе і тоді, можливо, допомогли Міністерству фінансів виконати рішення Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да,  дякую. Запропонуємо безпосередньо, да, звернутися  і з боку комітету, запросимо дану модель.

Зараз пропоную переходити до голосування відповідних пропозицій органів місцевого самоврядування і всеукраїнських асоціацій щодо списання   заборгованості місцевих бюджетів перед державним бюджетом за отримані безвідсоткові позики у 2009-2014 роках.

Я, колеги, голосую –  за.

Пані Олена Шуляк, ви з нами? Немає.

Олександр Аліксійчук.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. За,  підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор  Балога.

Лариса Білозір.

Ганна Бондар.

Ігор Васильєв.

Войцехівський за голосував пропозиції АМУ.  

Гузь. Дунда. Немає.

Аліна Загоруйко.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. Загоруйко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)  Немає.

Ісаєнко. Дмитро Ісаєнко.

 

ІСАЄНКО Д.В. Ісаєнко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Качура.

Андрій Клочко.

Олександр Літвінов.

 

ЛІТВІНОВ О.М. Літвінов – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Лозинський.

Дмитро Микиша.

 

МИКИША Д.С. Микиша – за, підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Віктор М'ялик.

 

М'ЯЛИК В.Н. М'ялик підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вячеслав Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Максим Саврасов.

 

САВРАСОВ М.В. За, підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Михайло Соколов.

 

СОКОЛОВ М.В. Соколов – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Андрій Стріхарський.

 

СТРІХАРСЬКИЙ А.П. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дмитро Чорний.

 

ЧОРНИЙ Д.С. Підтримую, за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги. 13 – за. Рішення ухвалено.

Колеги, наступні пункти обговорень: пропозиції асоціацій. Дивіться, тут є відновлення ДФРР, воно у нас вже підтримано в контексті підтримки пропозицій Міністерства регіонального розвитку. У нас є погашення заборгованості в тарифах, так само вже підтримано в пропозиції Міністерства розвитку громад та територій України. Далі у нас йдуть окремі так само пропозиції асоціацій, якщо асоціації наполягають на їх розгляді, колеги, це стосується окремих дотацій шкільних автобусів і так далі.

Асоціації, будете піднімати ці питання? Представники асоціацій, якщо будете, прошу підняти руки.

Тоді давайте зробимо наступним чином. Асоціація піднімає руку, я даю хвилину на те, щоб сформулювати кожній по одній чіткій пропозиції, після цього ми їх розглядаємо, якщо можна її проголосувати, то голосуємо.

Давайте УАРОР, першим підняв руку. УАРОР, будь ласка, Дмитро.

 

НІКУЛЬШИН Д.О. Дякую, Віталій Юрійович. Колеги, у нас стара проблема про недостатність субвенцій для районних рад, ми до цієї теми підходимо серйозно. Два правління провели у Хмельницькому у червні і в Харкові, на яких були присутні шановні народні депутати члени комітету.

Колеги, просимо все-таки політично нас підтримати. Я розумію, ми розуміємо, що є процедура і ми вже отримали такі не зовсім, скажемо так, нейтрально неприємні листи і від Міністерства регіонального розвитку та територій, там назва у нас, коротше, інфраструктури, і так далі. Але те, що комітет… Це в силах комітету підтримати нас, то ми просимо все ж таки звернути на це увагу і віднайти можливість нас не задовольнити, а підтримати саме…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте до конкретики. 

 

НІКУЛЬШИН Д.О.  Що, що?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте до конкретики. На які…

 

НІКУЛЬШИН Д.О. Да, конкретика полягає… Це 7 пункт наших пропозицій, збільшити субвенцію на районний рівень, на утримання, фактично це заробітна плата, мінімально до 3 мільйонів гривень на одну районну раду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В загальних цифрах це збільшення видатків держбюджету на скільки? Ну, скільки у нас там 119 до тимчасово окупованих, зараз менше. Правильно?

 

НІКУЛЬШИН Д.О.  Ні, 119. Ми рахуємо 119.  Вони у нас ще числяться. Вони обліковуються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тобто пропозиція, я правильно розумію, що 119 на 3 мільйони, правильно? До 357 мільйонів.

 

НІКУЛЬШИН Д.О.  Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція збільшити субвенцію на районні ради до 357 мільйонів.

 

НІКУЛЬШИН Д.О.   Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді пропоную це питання ставити на голосування. Я буду називати прізвища і буду просити голосувати.

Я, Безгін, голосую – за.

Пан Олександр Аліксійчук.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Балога.

Лариса Білозір.

Ганна Бондар.

Ігор Васильєв.

Віталій Войцехівський.

Ігор Гузь.

Олег Дунда.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. Загоруйко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аліна Загоруйко – за.

Іванова немає.

Дмитро Ісаєнко.

Володимир Кальцев.

Олександр Качура.

 

КАЧУРА О.А. За.

 

ІСАЄНКО Д.В. Ісаєнко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Андрій Клочко.

Олександр Літвінов.

 

ЛІТВІНОВ О.М. Літвінов – за. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Лозинський.

Дмитро Микиша.

 

МИКИША Д.С. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор М'ялик.

 

М'ЯЛИК В.Н. М'ялик – підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вячеслав Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Саврасов.

Михайло Соколов.

 

СОКОЛОВ М.В. За. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Стріхарський.

 

СТРІХАРСЬКИЙ А.П. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Михайло Соколов за чи ні? Максим Саврасов – за, я почув.

Стріхарський – за.

Дмитро Чорний.

 

ЧОРНИЙ Д.С. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Секретаріат, я правильно нарахував, що 12 – за?

 

БІЛОЗІР Л.М. Білозір – за, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Білозір – за.

12 – за, 1 – утримався. Секретаріат, я прошу перевірити, у нас зараз наявний кворум, наявні 14 людей в трансляції, чи ні? І прошу це не написати в чаті, а озвучити мені в трансляцію.

 Представники секретаріату, прошу озвучити в трансляцію.

 

МАЛЮГА А.В. Долучився Войцехівський Віталій Олександрович, треба уточнити його позицію, і Стріхарський. Є Андрій Петрович, да.

 

СТРІХАРСЬКИЙ А.П.   Я сказав – за.

 

МАЛЮГА А.В.   Да-да, ми порахували ваш голос.

 

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Моя позиція, я  підтримую асоціації.

 

МАЛЮГА А.В.    Так,  порахували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас 13 – за, 1 – утримався. Наявні 14. Кворум є. Рішення ухвалено.

Дякую, колеги. Давайте далі по ще одній пропозиції від асоціацій, якщо потребують розгляду… Так, бачу, пані Діана, Всеукраїнська асоціація громад. Будь ласка.

 

КОЛОМІЙЦЕВА Д.М. Шановні колеги, депутати, ми просимо вас повернутись до формули податкової спроможності місцевих громад і внести, підтримати внесення змін до частини третьої статті 99 Бюджетного кодексу України в частині збільшення з 80 відсотків до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бюджет проект 12000. Ми не розглядаємо зараз Бюджетний кодекс.

 

КОЛОМІЙЦЕВА Д.М. Все. Зрозуміла.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Дякую.

Асоціація міст України.

 

СЛОБОЖАН О.В. У мене не працює просто підняття руки. Дякую.

Шановні колеги, питання, яке в межах відання комітету, не про гроші відповідно, по  освітній субвенції. Обсяги освітньої субвенції не розподілені між територіальними громадами, що впливає на можливість здійснення повноважень органами місцевого самоврядування в освітній сфері. Це текстова норма до проекту Закону "Про Державний бюджет", яка дозволить     і, наскільки ми розуміємо, Мінфін це підтримує, до другого читання розподілити між усіма громадами обсяг освітньої субвенції, щоб всі бачили відповідний обсяг освітньої субвенції. Якщо одна пропозиція, то є можливість не одну тільки, бо в нас ще дві … (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, по освітній субвенції я ж озвучував раніше, там три сторінки різних правок асоціацій. Ця позиція точно підтримується, я не думаю, що воно тут потребує голосування. У нас до першого числа є час. Дайте текстовку членам комітету, ми її зареєструємо правкою від народних депутатів. Дякую.

Асоціація ОТГ, будь ласка.

 

КОРІННИЙ О.О. Віталій Юрійович, дуже просили би ми переглянути параметри горизонтального вирівнювання, оскільки вони є на сьогодні вже неактуальними, відповідно впливають на суму відповідної підтримки. Я про параметри горизонтальної підтримки громад. І також ми би хотіли, щоби всі громади України мали доступ до субвенцій на укриття в закладах освіти і на субвенції на придбання автобусів. Тому що передавали всі і проблема обстрілів є не тільки в прифронтових зонах.

Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за позицію, пане Олександр. По формулі точно треба окремо говорити. Я не думаю, що в межах 12000 ми зможемо це реалізувати, але тим не менше.

Дмитро Микиша, рука, будь ласка.

 

МИКИША Д.С. Да, я от якраз по питання тому ж, дивіться, 64 відсотки – це ж також фактично Бюджетний кодекс. Але я погоджуюсь з тим, що ми зараз розглядаємо законопроект про бюджет, можливо, давайте напишемо типу як рекомендації, чи зобов'язання Кабінету Міністрів переглянути оці всі речі, в тому числі 64 відсотки, 80 на 100 відсотків – вирівнювання, і взагалі в цілому вирівнювання також переглянути. От прямо зобов'язання їм це зробити, я пропоную так зробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитре, дивись, пропоную тоді наступний алгоритм. По 64 в нас є правка текстова з минулого року, тобто ми із секретаріатом проговорили, як її можна подати правкою навіть до 12000.

Що стосується інших речей, я тоді пропоную їх скомпонувати на основі пропозицій асоціацій, які зараз в окремі голосування не виходили, і спрямувати офіційним листом відповідно це до Міністерства фінансів як органу, який все одно, ми міністра призначаємо і застосовуємо парламентський контроль. І тоді рухатись конкретно по контролю по цих напрямках. Приймається?

 

МИКИША Д.С. Я б його просто зафіксував, можливо, десь в прикінцевих, перехідних, що типу от ми прямо в бюджеті фіксуємо, щоб зобов'язати чи Кабмін, чи кого це переглянути протягом такого-то часу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки зараз на це треба, щоб сформулювати правку, а прямо зараз ми все одно сформулюємо, так само пропозиції депутатські від членів комітету подати правку до 1 числа. Добре?

 

МИКИША Д.С.  Так. Тоді, асоціації, будь ласка, дайте інформацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, домовились. Дякую.

 

КЛОЧКО А.А. Клочко – за, за попереднє рішення, інтернет з'явився. Віталій Юрійович, зарахуйте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Андрійович, дякую. Попереднє рішення прошу врахувати голос Андрія Клочка. Там 14 – за виходить. Рішення ухвалено.

 

КЛОЧКО А.А. І прошу, це рішення теж прийняти за, поки є зв'язок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Добре. Зараз собі ставлю ремарку, що це рішення остаточне голосування Андрій Клочко плюс.

 

КЛОЧКО А.А. Дякую.

 

КАЛЬЦЕВ В.Ф.  Я прошу теж мене зарахувати і останнє, і зараз, бо дуже плохой зв'язок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зараховано за попереднє голосування за від пана Кальцева і безпосередньо остаточне голосування за від пана Кальцева.

Остання ремарка, пан Слобожан і переходимо до фінального голосування.

Олександр Володимирович, будь ласка.

 

СЛОБОЖАН О.В. Віталій Юрійович, дякую.

Шановні колеги, на комітеті розглядали неодноразово питання про адміністративний збір. Це можна подати текстово у прикінцеві положення до Закону про Державний бюджет або так, як ви запропонували там дорученням. Тому ми би попросили... вони є в загальних наших пропозиціях, ми в податковий комітет написали і в бюджетний, але це якраз питання відання нашого профільного комітету, тому би просили підтримати все-таки по адміністративному збору приведення у відповідність обсягів і тарифів.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По адміністративному збору, я думаю, залюбки пані Лариса Білозір візьме це на прапор, оскільки вона є головним лобістом і адвокатом цієї теми в парламенті. Я думаю, немає сумнівів, що комітет підтримує питання адміністративного збору. Ваша пропозиція окремо проголосувати правку по адміністративному збору, пане Олександре?

 

СЛОБОЖАН О.В. Так. Да, якщо це можливо, Віталій Юрійович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги... Дмитро Микиша, будь ласка, рука піднята.

 

МИКИША Д.С. Так, є питання. Просто як це буде звучати, бо 4380 – це окремий законопроект, який є, і фактично це повноваження Ради його виносити і далі. Що ми тут запропонуємо? Якщо, я розумію, його не було, змусити чи дати доручення Кабміну його розробити – одна історія. Як правка сама звучить? Що ми маємо тут проголосувати? Вам запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді пропозиція наступна. Олександр Слобожан, ви можете під стенограму зачитати формулювання, яке ви пропонуєте, а після цього  ми уточнимо в секретаріату, чи можемо ми відповідну норму подати від комітету. Можете?

 

СЛОБОЖАН О.В. На даний момент, враховуючи пропозицію, не можу зачитати. Я прошу, тоді ми подамо її окремою правкою, а комітет тоді в доручення, щоб підтримали. Бо тут слушне зауваження пана Микиші, щоб не збити 4380. Якщо так можливо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді домовились, що подаєте окремою правкою через народних депутатів. Ми точно беремо зобов'язання, що комітет буде всіляко її підтримувати і на бюджетному комітеті, і безпосередньо в залі під час розгляду. Думаю, що знову ж таки повертаючись до Лариси Миколаївни, вона буде рада стати першим підписантом відповідної правки.

Добре, колеги. Отже, переходимо до фінального голосування.

Пропонується за наслідками прийнятих рішень доручити підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів спільно з секретаріатом комітету оформити пропозиції від нашого комітету до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (реєстраційний номер 12000). Керуючись нормами статті 156 Регламенту Верховної Ради, направити схвалені пропозиції до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Уповноважити голову підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів Рубльова Вячеслава Володимировича представляти пропозиції комітету під час їх розгляду у Комітеті з питань бюджету.

Вячеслав Володимирович, чи ви підтримуєте цю пропозицію і чи будете особисто присутні на бюджетному комітеті, захищаючи пропозиції нашого комітету? Пане Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Ви сказали прямо як присягу дали.

Колеги, пропоную переходити до голосування.

Я, Безгін, голосую – за.

Пані Олена Шуляк повернулася чи ні? Немає.

Олександр Аліксійчук.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Категорично підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. За.

Віктор Балога.

Лариса Білозір.

Ганна Бондар. Ганна Бондар!

 

БОНДАР Г.В. Бондар – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Васильєв.

 

ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Віталій Войцехівський.

 

ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ В.О. Войцехівський – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гузь, Дунда відсутні.

Аліна Загоруйко.

 

ЗАГОРУЙКО А.Л. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Ісаєнко.

 

ІСАЄНКО Д.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кальцев голос зарахований – за, просив.

 

КАЛЬЦЕВ В.Ф. За, за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Качура.

 

КАЧУРА О.А. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Андрій Клочко голос зарахований – за.

Олександр Літвінов.

 

ЛІТВІНОВ О.М. Літвінов – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Лозинський.

Дмитро Микиша.

 

МИКИША Д.С. Микиша – за, підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Віктор М'ялик.

 

М'ЯЛИК В.Н. М'ялик підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вячеслав Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. Підтримую, за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Максим Саврасов.

 

САВРАСОВ М.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Соколов.

 

СОКОЛОВ М.В. Соколов – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Андрій Стріхарський.

Дмитро Чорний.

 

ЧОРНИЙ Д.С. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. 17 – за. Рішення ухвалено.

 

БІЛОЗІР Л.М. І Білозір – за, ще візьміть, будь ласка, до уваги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 18 – за. Прошу зарахувати голос пані Лариси.

Колеги, всім дякую. Ми пройшли комітетські пропозиції і розгляд проекту бюджету до 2025 рік. Пане Вячеславе, наснаги вам в боротьбі на бюджетному комітеті і в дискусії з Міністерством фінансів.

Всім щиро дякую. Мирного неба і якнайшвидшої перемоги. Гарного дня. До побачення.