Стенограма

Опубліковано 10 04 2024

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань  організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

10 квітня 2024 року

Веде засідання  Голова Комітету ШУЛЯК О.О.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги, доброго ранку. Колеги, я всіх вітаю. Ми розпочинаємо засідання. Склад нашого комітету становить 26 народних депутатів, і у відповідності до статті 44 Закону України про комітети засідання комітету є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини від затвердженого Верховною Радою України складу його членів. На засіданні присутні 15  народних депутатів.

Колеги, я нагадую, що в цілях безпеки прямої трансляції на ютуб-каналі комітету не буде, і в разі технічної можливості засідання буде записано та викладено на сайт  комітету згодом.

Засідання комітету є повноважним і розпочинаємо засідання. Зараз, колеги, в нас можуть бути технічні складнощі по підключенню тих, хто зараз з нами працює онлайн. Прямо зараз відбувається кібератака на всі ресурси Верховної Ради, але я сподіваюсь, що до обговорення зможемо долучити, але технічно можуть бути деякі проблеми.

Колеги, перед тим, як приймемо порядок денний за основу та в цілому, я вношу пропозицію додати до організаційних питань питання про внесення змін до рішення комітету від 3 листопада 2021 року про обрання голів та членів підкомітетів нашого комітету щодо виключення зі складу підкомітетів з питань житлової політики та захисту інвестицій в об'єкти будівництва та підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах територій забудови народного депутата України Віталія Войцехівського. 

Колеги, чи є у вас пропозиції?

Пропонується тоді прийняти порядок денний за основу та в цілому з врахуванням висловленою мною організаційної пропозиції. Прошу підтримати і проголосувати.

Колеги, за – 17. Рішення прийнято.

А також інформую вас, що всі проекти висновків та супровідні до них документи по порядку денному засідання були завчасно для вашого ознайомлення завантажені в систему "Електронний комітет."

І зараз переходимо до першого питання нашого порядку денного – це питання  адміністративно-територіального устрою.

Колеги, комітет має розглянути пропозицію органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій населених пунктів та рекомендації Українського інституту національної пам'яті, Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів низки областей, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови, у зв'язку з необхідністю приведення їх назв у відповідність із вимогами Закону України про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні.

Я прошу першого заступника голови комітету, голову підкомітету Лозинського Романа Михайловича сповістити рішення підкомітету і надати алгоритм розгляду цих перейменувань. Прошу вас до слова, пане Романе.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Дякую, пані голово. Дякую всім, хто бере активну участь в очищенні нашої країни від всього російського та радянського. Законодавство встановлює для нас, для нашого комітету жорсткі дедлайни, але на цьому етапі ми гарно з ними справляємося. Дякую в тому числі команді секретаріату нашого комітету.

З нами  також присутні сьогодні представники  Українського інституту національної пам'яті та Національної комісії з питань стандартів державної мови. Дякуємо їм за роботу. Рекомендації УІНП та Нацкомісії ви також могли побачити в СЕДО, попередньо було  завантажено.

Шановні колеги, ми декілька попередніх засідань пройшли надконструктивно, прийняли сотні рішень в дуже стислі терміни, в тому  числі з обговоренням. Тому я пропоную такий алгоритм розгляду пропозицій. Спочатку ми розглянемо села і селища одним голосуванням, по них прийняті рішення підкомітетом, і вони будуть озвучені. Наступним кроком ми розглянемо міста, які підлягають перейменуванню, кожне місто буде голосуватися окремо.

Також, шановні колеги, я звертаю вашу увагу і попрошу всіх до останнього голосування бути присутніми, тому  що у нас є декілька громад, які після наших рекомендацій оперативно надали конструктивні пропозиції і підкомітет їх підтримав, підтримав корегування буквально до кількох рішень. Я дуже попрошу, нам потрібно буде 14 голосів, до кінця комітету бути з нами, це історичні рішення, вони дуже важливі, прошу залишатися на своїх робочих місцях.

І також одним з останніх голосувань буде перейменування районів, тому що у нас є змінені назви міст, пропозиції змінити назви міст, які є центрами районів. Тому будуть такі пропозиції теж поставлені на голосування.

Шановні колеги, якщо приймається такий алгоритм, за аналогією попередніх комітетів - я бачу, що є консенсус, дякую всім, - я тоді пропоную розпочинати.

Пані голово, з сіл та селищ, переважно тут не було особливих дискусій, тому це можна пройти одним голосуванням. Відповідно в стенограмі це все буде вказано. Тому я зараз переходжу до їхнього списку.

Розпочинаємо, шановні колеги. Дніпропетровська область, Дніпровський район. Селище Горького на селище Титорове. Село Маївка на село Калинове. Село Перше Травня (Любимівської сільської територіальної громади) на село Яцівка. Село Перше Травня (Солонянської селищної територіальної громади) на село Кітневе. Село Суворовка на село Близнюки. Селище Червоний Запорожець на селище Вільний Запорожець. Село Чкаловка на село Карачунівка.

Криворізький район. Село Велика Костромка  на село Велика Долина. Село Мала Костромка на село Мала Долина. Село Перше Травня (Апостолівська міська територіальна громада) на село Козацький Кут. Село Перше Травня (Девладівської територіальної громади) на село Козацька Слобода. Село Чкалове на село Воля.

Нікопольський район. Село Першотравневе на село Мозолевське.

Павлоградський район. Село Первомайське на село Святотроїцьке. Село Юр'ївка на село Юріївка.

Донецька область. Бахмутський район. Селище Петрівка на селище Новоспаське.

Волноваський район. Село Іскра на село Андріївка-Клевцове. Село Красна Поляна на село Нова Каракуба. Село Петрівське на село Давидовське.

Горлівський район. Село Орлово-Іванівка на село Сулинівка. Селище Московське на селище Куликівське.

Донецький район. Селище Кутейникове на селище Попова Балка. Село Новомосковське на село Тихе.

Кальміуський район. Село Ванюшкіне на село Фролівське. Село Мічуріне на село Грінталь.   

Село Первомайське, Бойківська селищна територіальна громада, на село Кам’янувате. Це Бойківська селищна територіальна громада (Код КАТОТТГ UA14100010300095728).

Село Первомайське тієї ж Бойківської селищної територіальної громади, з такою самою назвою, але іншої громади (Код КАТОТТГ UA14100010290072884) на село Чорне.

Село Первомайське Новоазовської міської територіальної громади на село Паланка.

Село Петрівське Новоазовської міської територіальної громади на село Стахівське.

Село Петрівське Старобешівської сільської територіальної громади на село Звитяжне.

Краматорський район. Селище Андріївка на селище Суханівка. Село Надеждівка на село Надія.

Покровський район. Селище Восход на селище Східне. Селище Желанне на селище Благодатне. Село Желанне Перше на село Бажане Перше. Село Желанне Друге на село Бажане Друге. Село Красногорівка на село Ясногорівка. Селище Красноярське на селище Чернігівка. Селище Ласточкине на селище Криничне. Село Никанорівка на село Заповідне. Село Новожеланне на село Бажане.

Село Первомайське Білозерської міської територіальної громади на село Мирове.

Село Первомайське, Очеретинська селищна територіальна громада, на село Авдіївське. Селище Перше Травня на селище Леонтовичі. Селище Пушкіне на селище Щедрик. Селище Сєверне на селище Північне. Село Скучне на село Сонячне. Село Суворове на село Затишок. Село Юр'ївка на село Юріївка.

Запорізька область, Василівський район. Село Мічуріна на село Симиренкове.

Запорізький район. Село Московка на село Андріанівка.

Мелітопольський район. Село Гвардійське на село Дванадцяте. Селище Максима Горького на селище Солодке. Село Мордвинівка на село Молочне. Село Першотравневе на село Тащенак.

Село Чкалове Олександрівської сільської територіальної громади на село Святотроїцьке.

Село Чкалове Чкаловської сільської територіальної громади на село Гаврилівка.

Пологівський район. Село Кутузівка на село Петерсгаген.Село Першотравневе на село Малий Вердер. Село Червоне на село Високе. Село Чкалова на село Мережне.

Київська область, Білоцерківський район. Село Перше Травня на село Роська. Село Першотравневе на село Виговське. Село Червоні Яри на село Хрещатий Яр.

Бориспільський район. Село Перше Травня на село Княже.

Броварський район. Село Перше Травня на село Димівка. Село Першотравневе на Димівське.

Вишгородський район. Село Чкаловка  на село Вишова.

Кіровоградська область. Кропивницький район.  Селище Єлізветградка на селище Гайдамацьке. Селище Новгородка на селище Кам'янське. Село Перше Травня на село Здоріка. Село Першотравенка на село Тернове. Селище Першотравневе на селище Пелагеївка.

Новоукраїньский район. Село Первомайськ на село Станція Ташлик. Село Первомайське на село Валуївка.

Олександрійський район. Селище Балахівка на селище Блакитне Око. Село Першотравневе на село Староганнівка.

Луганська область. Алчевський район.  Селище Комісарівка на селище Голубівка.

Довжанський район. Селище Краснодарське на селище  Прикордонне.

Луганський район. Селище Челюскінець на селище  Титаренкове.

Сватівський район. Село Анюшине на село Старовірове. Село Жовтневе на село Лемзяківка. Село  Невське на село Балка Журавка. Село Нянчине  на село Няньчине. Село Роднички на село Кринички.

Сєвєродонецький район. Село Єпіфанівка на село Єпифанівка. Село Нова Астрахань на село Гузіївка.

Старобільський район. Село Красне Поле на село Маринопіль. Селище Новопсков на селище Айдар. Село Новорозсош на село Плотина. Село Пантюхине на село Пантюшине. Село Первомайськ на село Попівка. Село Первомайське на село Степкове. Село Половинкине на село Толоківка. Село Тев'яшеве на село Горіхове. Село Фартуківка на село Фартухівка.

Щастинський район. Село Артема на село Любомирівка.

Миколаївська область. Вознесенський район. Село Першотравнівка  на село Квіткове. Село  Суворовка на село Дикий Хутір. Село Царедарівка на село Великозаболотне.

Первомайський район. Село Мічуріне на село Симиренки.

Одеська область. Березівський район. Село Андрієво-Іванівка на село Чернове. Селище Петрівка на селище Буялик.

Болградський район. Селище Березине на селище Ротунда. Селище Бородіно на селище Буджак. Село Нове Тарутине на село Новодолинське.

Ізмаїльський район. Село Першотравневе на село Вишневе.

Одеський район. Село Гвардійське на село Змієнкове. Село Першотравневе на село Причорноморське.

Подільський район. Село Ткаченка на село Орлівське.

Роздільнянський район. Село Першотравневе на село Гурівське.

Полтавська область, Полтавський район. Село Первомайське на село Гуляйстеп. Село Першотравневе на село Прилівщина. Село Червона Долина на село Долина.

Сумська область. Конотопський район. Село Першотравневе на село Діброва.

Сумський район. Село Першотравневе на село Андріївське.

Харківська область, Богодухівський район. Село Мічурінське на село Симиренківське. Село Олександрівка на село Клинова-Новоселівка.

 Красноградський район. Село Олійники на село Мотузівка.

Куп’янський район. Село Первомайське на село Мирне. Село Першотравневе на село Мануйлівка.

 Лозівський район. Селище Панютине на селище Лиманівка.

Херсонська область, Бериславський район. Село Максима Горького на село Іванівка. Село Нова Калуга на село Михайлів. Село Нова Калуга Друга на село Новомихайлів. Село Першотравневе – село Вільне. Село Чкалове – село Стійке.

Генічеський район. Селище Комунарське – селище Козацьке. Село Чкалове – село Дорнбург.

 Каховський район. Село Князе-Григорівка на село Панські Каїри. Село Первомаївка – село Трофимівка.

 Скадовський район. Село Максима Горького на село Сагайдачне. Село Новоросійське на село Сябри. Село Суворовка на село Чумаки.

 Херсонський район. Село Первомайське на село Незламне.

Черкаська область, Золотоніський район. Село Кантакузівка на село Мировичі. Село Новомиколаївка на село Осавульське. Село Перше Травня на село Компанійське. Село Першотравневе на село Новий Коврай.

 Черкаський район. Село Іванівка на село Яничі. Село Первомайське на село Зимове. Село Червона Слобода на село Слобода.

 Чернігівська область,  Прилуцький район. Село Перше Травня на село Міхновське.

Чернігівський район. Село Перше Травня на село Зелений Гай.

Я попадаю зараз в трійку з Аліною Леонідівною і Віталієм Юрійовичем за тривалістю підняття одного питання. Я пам'ятаю, ви теж поправки колись до Виборчого кодексу і до адмінустрою зачитували пів години.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Я намагався, шановні колеги пришвидшувати цей процес як міг, але це історичне рішення і щойно названо було 144 населені пункти. Шановні колеги, це багато.

Тому я зачитав підтримані підкомітетом, підтримані підкомітетом з деколонізації пропозиції щодо перейменування населених пунктів. Тому пропоную, шановні колеги, підтримати перейменування озвучених мною селищ та сіл згідно з рішенням підкомітету.

Пані головуюча, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги… Дякую, пане Романе, за те, як ви якісно прочитали, як будуть тепер називатися наші населені пункти.

Колеги, ставимо на голосування пропозицію щодо перейменування сіл та селищ. Прошу підтримати і проголосувати.

Колеги, за – 18. Рішення прийнято.

Будь ласка, Романе Михайловичу, наступне.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги, наступні три голосування – це міста. Я прошу вашої уваги. Тут голосування будуть по кожному місту окремо, по кожному з них підкомітет прийняв рішення.

Перше місто. Луганська область, перейменування Молодогвардійськ, місто Молодогвардійськ на місто Отаманівка. Підкомітет підтримав це рішення одноголосно замість совєтського міфу про Молоду гвардію ми повертаємо красиву назву, яка існувала на цій місцевості раніше –  Отаманівка.

Шановні колеги, я пропоную переходити до голосування.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, будь ласка, голосування щодо перейменування міста Молодогвардійськ Луганської області. Прошу голосувати.

Висить. Да, все висить. Ви перезавантажуйте. Я думаю, що ми давайте руками тоді, колеги.

Будь ласка, хто – за? 17 – за. Рішення прийнято.

Будь ласка, пане Романе, наступне місто.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги, наступне місто, ми з вами переїжджаємо до Кіровоградської області. Наступне голосування щодо перейменування міста Олександрія і селища Олександрійське, яке у складі цієї громади. Це два населені пункти в межах цього голосування. 

Шановні колеги, хочу проінформувати вас, що рішенням підкомітету абсолютною більшістю голосів було прийнято рішення не підтримувати пропозицію перейменування міста Олександрія та селища Олександрійське. З огляду на це на голосування виноситься пропозиція не підтримувати пропозицію перейменування міста Олександрія та селища Олександрійське.

У нас була комплексна дискусія на підкомітеті з представником народним депутатом відповідного округу, з міським головою, ми дуже глибоко проаналізували всі дані, всі довідки, тому таке рішення було прийнято. І на голосування виноситься саме в такому формулюванні: не підтримувати перейменування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте тоді обговорення. Будь ласка, запитання Олег Дунда, потім Стріхарський, Віталій Безгін і Олександр Аліксійчук.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Ми аналізували на фоні Павлограду і інших населених пунктів дані достовірні і наявні щодо прив'язки до царської сім'ї, до імперської сім'ї Олександра, цих даний надано не було, їх немає. Тому пропозиція була не підтримувати дане перейменування.

Дякую.

 

ДУНДА О.А.  Я вибачаюсь, питання трошки інакше стояло. Звідки взагалі виникла ця назва? Питання не до царської сім'ї, а історія походження цієї назви?

 

ДАНУЦА О.А. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, наші депутати-мажоритарники.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.  Пані голово, я тоді пропоную, якщо ми заходимо в історичні дискусії… Шановні колеги, це право кожного члена комітету, я лише попросив про те, що у нас були обговорення на підкомітеті і на майбутнє на підкомітеті ведуться такі дискусії глибокі, довгі, аби на комітеті могли приймати рішення максимально чітко. Але обговорення, звісно, доцільне. Тому, будь ласка, пане Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧА. Олександр Дануца, будь ласка.

 

ДАНУЦА О.А. Дякую, колеги.

Справді, я хочу подякувати керівнику підкомітету, вчора була досить ґрунтовна дискусія, в тому числі із застосуванням, і міський голова Олександрії пан Кузьменко був, і ми показували документи, в тому числі історичні. От у мене, кому треба з членів комітету, я готовий передати, в тому числі висновки топонімічної комісії, в тому числі підписи, мокрі печатки з музейниками і таке інше.

Насправді, якщо аналізувати історичну складову виникнення назви Олександрія, то потрібно говорити, що в той часу було (в лапках) "модно" називати грецькими назвами, наприклад, римськими назвами населені пункти. І насправді поселення Олександрійське, воно... чи те, що згодом отримало назву Олександрія, воно виникло як Нова Сербія. І тому, власне, ця назва десь виникала з тих перших поселенців, які там оселилися. І, безумовно, вчора міський голова Олександрії пан Кузьменко говорив, що на сьогоднішній день в світі понад 40 міст носять назву Олександрія і, звичайно, всім вам відома Олександрія в Єгипті, і Олександрія в Сполучених Штатах, і таке інше. Тому жодного стосунку, немає жодного доказу про те, що Олександрія була названа на честь будь-якого з кількох Олександрів, які були царями Російської імперії. Тому були проведені в тому числі громадські слухання, на яких, і це протокольно, і є в мене протокол,  можу надати, 98,7 відсотка учасників, мешканців міста Олександрія, вони висловились за те, щоб залишити назву – Олександрія.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Будь ласка, Андрій Стріхарський.

 

СТРІХАРСЬКИЙ А.П. Всім доброго дня, колеги. Я хочу підтвердити інформацію колеги Дануци. Мало того, що я сам народився в місті Олександрія, і в свій час, щоб ви розуміли,  в шкільний час я виграв друге місце по Україні – історія рідного краю. І я підтверджую, що реферат був написаний на 14 сторінок, і там немає ніякої Росії. Це був пан Олександр, який  започаткував це місто, і там жодного немає... й тіні немає Російської імперії і так далі.

Тому, будь ласка, підтримайте не змінювати цю назву, це велике місто, де вшановують саме цю назву – місто Олександрія. Будь ласка, я вас прошу не підтримувати зміну.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Я так розумію, що ми починаємо другу серію підкомітету.

Будь ласка, пан Безгін і потім Олександр Аліксійчук, і голосуємо.

 

БЕЗГІН В.Ю. Дивіться, я дуже коротко, колеги. Немає жодного факту, який доводить, що ця назва походила від імені одного з російських імператорів. Якщо не відносити до цього, значить, немає жодних підстав щодо перейменування, все достатньо просто. Жодні ознаки не знайдені, жодні аргументи не наведені. Назва прекрасна, якщо немає деколонізаційних фактів, значить назва буде збережена. Це виносили не ми, це безпосередньо пропозиція Інституту національної пам'яті. Тому це не позиція народних депутатів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

Будь ласка, Олександр Аліксійчук і переходимо до голосування.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Переходимо до голосування.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

Переходимо до голосування не змінювати назву міста Олександрія і населеного пункту Олександрійське. Колеги, прошу підтримати. Зараз присутні 21 народний депутат. (Шум у залі)

 Не працює. Тоді будемо голосувати руками. Колеги, 21 присутній. Хто за те, щоб не змінювати озвучені назви?

19 – за. Хто – проти? Хто утримався? Двоє утримались. Зафіксували.

Будь ласка, наступний населений пункт – місто Первомайськ.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги, наступний населений пункт, щодо якого наш підкомітет теж прийняв рішення: перейменування міста Первомайськ на місто Ольвіополь.

Шановні колеги, тут буде декілька рішень, які потребують перегляду раніше ухвалених рішень комітету. Як правило, після нашого рішення... А, ні, тут нам не потрібно, це було наше перше рішення підкомітету. Тому, шановні колеги, прошу переходити до голосування перейменування міста Первомайськ на місто Ольвіополь.

 

СОКОЛОВ М.В. Якщо можна, два слова.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Михайле.

 

СОКОЛОВ М.В. Тільки хочу напомнить, що це найменування було надано Екатериной. І якщо наш інститут шановний і колеги не вважають, що це не російський вплив, то, звичайно, треба голосувати. А якщо ми так не розуміємо, то я бачу висновок, міськрада ще не визначилася остаточно, вони не прийняли рішення, але ще було одне найменування, яке теж… це ж зараз місто складається із колишніх трьох міст, бо там ріки стикаються. І ще одна є назва – це Богополля. Воно теж історично було і ніякого до Російської імперії не має відношення.

Тому, якщо зараз голосів не вистачить, чи ми не проголосуємо за Ольвіополь, який надала Катерина одному із цих трьох міст, то я пропоную все ж таки в екстреному форматі зібрати Первомайську міськраду – і нехай вони теж своє слово скажуть, почують, що комітет їм дає якусь повагу визначитись, і потім підтримати вже остаточно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайле.

Будь ласка, пан Віталій Безгін. Потім Ігор Гузь.

 

БЕЗГІН В.Ю. Дивіться… Дякую. Пропозиція трішки інша процедурна. Є рішення підкомітету, воно має виноситись на голосування. Якщо рішення підкомітету не набирає голоси, в нас нема потреби збирати якусь Первомайську міську раду, яка в принципі, наскільки я розумію, другою альтернативою Ольвіополя має збереження назви міста Первомайськ з тих документів, що ми отримали.

Я просто нагадаю, що якщо не підтримується рішення підкомітету, в нас є право як в народних депутатів внести альтернативні пропозиції на голосування. Для цього там нікого збирати не треба, в нас є жорсткі дедлайни, які задані законом.

Тому, якщо, наприклад, в пана Соколова буде бажання просто поставити іншу назву на голосування, він може і так це зробити. Другим голосуванням, да. Ця процедура, вона так виглядає.

Дякую.

 

СОКОЛОВ М.В. Дякую за пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пані Ігор Гузь.

 

ГУЗЬ І.В. Шановні друзі, для протоколу: не всі в підкомітеті підтримали цю пропозицію. Я був категорично проти, і залишаюся проти. Я вважаю, що це російська спадщина, тут нема що крутити-вертіти. Це зрозуміло. Мені прикро, що багато колег цього не розуміють. Дуже прикро, що місцева рада в Первомайську за стільки часу не удосужилася прийняти хоч яке-небудь рішення. Оця історія, коли місцеві лідери, яких обрала громада, сидять в кущах і перекладають це зобов'язання на Інститут національної пам'яті, на Верховну Раду, на комітет, це ганебна історія.

Тому я хочу зазначити, що я буду голосувати проти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Ігорю.

Будь ласка, пан Максим Дирдін, потім колеги. Будь ласка, Інститут національної пам'яті.

 

ТИЛІЩАК В.С. Да, доброго дня! Володимир Тиліщак, Український інститут національної пам'яті. Я хочу звернути увагу, що в нас в Законі "Про географічні назви" визначаються ті назви,  які не можуть бути присвоєні. І там серед тих обмежень, які є, - це назви, які є символікою російської імперської політики, а також назви, які пов'язані з реалізацією російської імперської політики. І вже було сказано, що Ольвіополь – це назва, яка безпосередньо пов'язана з реалізацією російської імперської політики, і тому присвоєння такої назви місту буде суперечити статті 5 Закону "Про географічні назви".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Максим Дирдін.

 

ДИРДІН М.Є. Дякую.

Шановні колеги, я попрошу десь п'ять хвилин, щоб ви мене уважно послухали, колег з Комітету державного будівництва.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, прошу уваги.

 

ДИРДІН М.Є. І так само представник і заступник керівника інститут національної пам'яті.

Перше. Закон визначав чіткі критерії щодо, перше, обговорення і прийняття міською радою. Всі ці критерії міською владою і населенням міста Первомайська були виконані, були проведені обговорення, і є рішення Первомайської міської ради щодо того, щоби місто було перейменовано на Ольвіополь. Це перший момент.

Ті умови, які були поставлені законом, пройшли. Окрім того, коли я голосував за цей законопроект в тому році, ми визначалися саме з цих реалій. Ця умова була виконана.

Наступне. Я зробив кілька депутатських звернень до інститут національної пам'яті з проханням надати мені відповідь. Якщо ми говоримо, що Ольвіополь, це під час Катерини ІІ було зроблено перейменування і це царська назва, як говориться з інституту, тоді постає логічне питання, це є так званий грецький проект, який під цю назву під час правління Катерини ІІ були перейменовані такі міста, як Херсон, Одеса, Мелітополь, Нікополь, Сімферополь, Севастополь, Феодосія і так далі, в тому числі і було і Ольвіополь. На моє депутатське звернення за підписом Володимира Тиліщака я отримав відповідь стосовно цих міст, цитую: "Підстави для їх віднесення до таких назв, які містять символіку російської імперської політики, наразі відсутні". Це, що стосується назв, окрім Ольвіополя. Відсутні.

Тоді питання в наступному. Я, коли зробив наступне депутатське звернення стосовно того, в який період і ким були названі міста або перейменовані міста в той період часу, що я отримав у відповідь на своє депутатське звернення. Я прошу це теж врахувати комітетом. Мене просто відправили з інформацією подивитися на сайт Інституту історії України  НАН України. Я тільки запитав, в який же період, хто все-таки це був, ким було це присвоєно в той період часу, але мені зробили посилання на цю відповідь. Але було це все зроблено під час правління Катерини ІІ.

 Тому тут виникає дуже цікаве питання. Якщо ми говоримо про царське, то як це може бути, інститут національної пам'яті, казати, що Феодосія, Сімферополь і так далі не містять символіку Російської імперії? Коли, вони ким були перейменовані?

 Я прошу колег, багато з вас є мажоритарними депутатами, ви знаєте, спілкуєтесь з людьми, так само є депутати-списочники, які спілкуються із виборцями, я прошу вас підтримати рішення підкомітету. Ті, хто хотів прийняти участь у спілкуванні і в дискусіях з цього питання, мали змогу це зробити у вівторок, вчора. Я прошу підтримати рішення підкомітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, дякую.

Будь ласка, пане Романе.

 

ТИЛІЩАК В.С.  Дякую.

Максиме Євгеновичу і інші народні депутати, справді, Закон про засудження російської імперської політики визначає чіткі критерії, що є символікою російської імперської політки. І назви, які називає Максим Євгенович, справді, не є символікою, тому  що вони не названі на честь осіб, які займали керівні посади, не названі на честь осіб, які глорифікували, не названі на честь подій, пов'язаних з російською імперською політикою. І тому очевидно, що назви міст не підпадають під усунення, тобто ті, що є. Але коли ми говоримо про присвоєння нової назви уже місту, яке перейменовується, тобто це нова назва, то ми повинні керуватися Законом "Про географічні назви", і Закон "про географічні назви", він визначає ширше коло обмеження, і там є, окремо зазначено ті, що є з символікою російської імперської політики, і ті, що пов'язані з реалізацією російської імперської політики. Тому суперечності тут немає, ми говоримо не про усунення існуючих назв, а про присвоєння нової назви.

Дякую.

 

ДИРДІН М.Є.  Пані голово, дозволите, я прокоментую?

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте, будь ласка, тільки швидко, пане Максиме.

 

ДИРДІН М.Є. Да. Я хотів би нагадати, що Ольвіополь – це від слова Ольвія, тобто це від грецької назви Ольвія. Тут немає ніякої назви ні Катерини, ні Петра, ні Олександра – це грецькі назви. Окрім того, в період правління Катерини ІІ були перейменовані і Херсон, і Євпаторія. Якщо Херсон – то на честь Херсонеса, якщо Євпаторія – то Євпатра, якщо Ольвіополь – то Ольвія. Не потрібно тут маніпулювати цими речами.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Пане Михайло Соколов.

 

СОКОЛОВ М.В. Дякую, друзі.

Я тільки хочу нагадати, коли в 1845 році одному з цих трьох міст була надана назва Ольвіополь, то також був герб присвоєний, я в камеру зараз покажу, це ми в гуглі можемо побачити, бачите, це російський герб і Ольвіополь – назва з 1845 року. Мені здається, що ми не для того були обрані, щоб повертати таку пам'ятку колишньої нашої історії трагічної України.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайле.

 

СОКОЛОВ М.В. І надіслав, я вибачаюся, ще надіслав в чат наш висновки щодо трьох міст, які називалися, були назви, та пропоную другим питанням поставити питання голосування за назву Богопілля замість Первомайська.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Романе.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Дякую.

Шановні колеги, я в порядковості ставлю на голосування зараз рішення підкомітету. Я нагадаю, підкомітет прийняв рішення, ухвалив рішення щодо перейменування Первомайська на Ольвіополь. Саме це голосування я зараз ставлю, шановні колеги.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги, будемо голосувати через систему. Будь ласка, перше голосування. Зараз голосуємо через систему. Перше голосування – це рішення підкомітету, яке зараз озвучив пан Роман Лозинський: перейменування міста Первомайськ Миколаївської області на місто Ольвіополь.

Колеги, переходимо до голосування. Будь ласка, прошу голосувати.

За – 15. Рішення прийнято.

Колеги, будь ласка, далі. Пане Романе.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги, зараз декілька змін рішень. І попрошу всіх бути уважними. Це стосується населених пунктів, щодо яких були додаткові консультації з Українським інститутом національної пам'яті, з Нацкомісією зі стандартів державної мови. Тут декілька, як наприклад, місто Порт-Анненталь. Нам потрібно переглянути рішення на дві "н" згідно правопису. Це важливо, це потрібно, але це потребує зміни рішення. Селище Іларіонове на селище Яворницьке. УІНП не заперечує. Давайте так… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги, будь ласка, з повагою один до одного. Прошу тиші!

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги, я попрошу зараз заслухати, які населені пункти будуть зачитані на перейменування на перегляд рішень. Нам для цих рішень потрібно 14 членів комітету. Підкомітет ці рішення підтримав.

Ми повинні кожне окремо голосувати, так? Чи всі разом? Всі разом.

Дніпропетровська область, Синельниківський район. Селище Іларіонове на селище Яворницьке.

Львівська область, Золочівський район. Село Червоне на село Галицьке.

Одеська область, Одеський район. Місто Южне на місто Порт-Анненталь (з двома "н").

Харківська область, Чугуївський район. Селище Чкаловське на селище Пролісне.

Хмельницька область, Хмельницький район. Село Першотравневе на село Березівка.

Хмельницька область, Шепетівський район. Село Червоне на село Калинове.

Прошу, рішення підкомітету по всіх цих населених пунктах було прийнято, і тому прошу… ні-ні, без. Тому прошу голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, переходимо до голосування. Нам тут потрібно із-за того, що ми переголосовуємо наше попереднє рішення, нам для прийняття позитивного рішення треба буде більшість від затвердженого складу членів комітету, а саме: мінімум 14 голосів. Тому голосуємо всі пропозиції Романа разом, переходимо до голосування.

За – 19. Рішення прийнято.

Будь ласка, далі, пане Романе.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Колеги, ми переходимо до передостаннього блоку голосувань, теж дуже важливого: зміна назв районів, враховуючи пропозиції змін назв населених пунктів, центрів районів. Тут я пропоную кожен район голосувати окремо. По деяких районах я мушу прокоментувати в контексті тих дискусій, які є в громаді, для аргументації, для стенограми.

Оскільки, шановні колеги, ми проголосували за Порт-Анненталь, хотів коротко проговорити, чому перейменовується Южне не на Південне, а на Порт-Анненталь, мене про це питали колеги. І місто портове, великий відсоток мешканців спілкується російською – це факт, це реалії. Якби ми перейменували місто на Південне, російськомовні мешканці продовжували б використовувати назву Южне. Тобто по суті це перейменування без перейменування. Депутати міської ради не підтримали перейменування Южного на Південне. Фактично пропозиції більшості депутатів залишити Южне без змін, цього зробити, звісно, ми не могли, тому підтримали відродження красивої місцевої назви.

А тепер, колеги, переходимо до районів. Луганська область. На минулому засіданні ми підтримали уточнення русифікованої назви Сєвєродонецьк, її перейменували на Сіверськодонецьк. Оскільки це адміністративний центр, я прошу зараз проголосувати за створення замість Сєвєродонецький район – Сіверськодонецький район, Луганська область.

Шановні колеги, прошу переходити до перейменувань... перейменування району, так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, переходимо до голосування.

За – 18. Рішення прийнято.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ В.М. Харківська область. На минулому засіданні ми підтримали перейменування міста Красноград на Берестин. Тепер я ставлю на голосування рішення підкомітету, підтримати рішення підкомітету перейменування Красноградського району на Берестинський район.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, переходимо до голосування.

За – 18. Рішення прийнято.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ В.М. Дякую.

Шановні колеги, Миколаївська область. Оскільки щойно було прийнято рішення перейменувати Первомайськ на Ольвіополь, це є центром регіону, я ставлю на голосування рішення підкомітету щодо перейменування Первомайський район на Ольвіопольський район.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, переходимо до голосування.

За – 18. Рішення прийнято.

Наступне.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ В.М. Колеги, Дніпропетровська область, Синельниківський район на Ріднопільський район.

 

ГОЛОВУЮЧА. Переходимо до голосування, будь ласка. Колеги!

За – 17. Рішення прийнято.

Будь ласка, наступне.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ В.М. Шановні колеги, наступний у нас був Новомосковський район, центр Новомосковськ. Нашим рішенням пропозиція була відродити назву козацького поселення на річці Самара і назва Самар, але оскільки на комітеті у нас було обговорення щодо Самарський чи Самарівський, у нас була пропозиція Самарівський. Ми не прийняли це рішення, тому що чекали висновок Національної комісії зі стандартів  державної мови. Дякую пані Юлії Чорнобровій, яка оперативно дала нам роз'яснення і можливість назвати Новомосковський район, перейменувати в Самарівський район від Самар –  центру, який ми вже прийняли рішення.

Тому, шановні колеги, це не рішення підкомітету, ми його не встигли прийняти, бо очікували цю експертизу, але маючи її, можемо ставити перейменування Новомосковського району на  Самарівський  район.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, переходимо до голосування.

За – 18. Рішення прийнято. 

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Дякую, шановні колеги.

Тут нам потрібно два голосування буде провести, за моєю пропозицією, мова про Павлоградський район на Матвіївський район, тут важливий момент. Ми прийняли рішення, єдине державницьке рішення, перейменувати місто Павлоград на Матвіїв, це похідна назва від козацького поселення Матвіївка на цій території.

Міська рада не подала (я хочу наголосити, для стенограми, це важливо, щоб не було  потім будь-яких звинувачень нашого комітету), міська рада не подала пропозицій нової назви, тому ми опиралися на рекомендації Українського інституту національної пам'яті.

Міський голова пише нам листи, що УІНП не розібрався, назва не на честь імператора Павла, депутати помилилися, назва на честь апостола Павла.  В той же час міський голова за своїм підписом надіслав нам пакет документів, в цьому пакеті документів є довідка: історія Павлограда в цифрах і фактах, підготовлена Павлоградським історико-краєзнавчим музеєм.  В першому ж абзаці цієї довідки можна прочитати таке: "У 1784 році вона, тобто Слобода Матвіївка, отримала статус повітового міста і назву Павлоград на честь наслідника престолу Павла І". Ще раз, це те, що нам надсилають з аргументацією: пресвятого апостола Павла. "На честь наслідника престолу  Павла І". Ця довідка була у відкритому доступі на сайті Павлоградської міської ради до осені 2023 року, потім чомусь її прибрали.

Але навіть сьогодні з сайту міської ради можна завантажити файл "паспорт міста Павлоград", де на першій сторінці сказано таке: "22 січня 1784 року за іменним указом Катерини ІІ про розпорядження та налагодження Катеринославської губернії Павлоград названий на честь Павла, сина Катерини ІІ. Одержав статус повітового міста і став центром Катеринославського намісництва".

Вибачте, будь ласка, за цю хвилину додаткову, яку я забрав у вас часу, за цей історичний екскурс, але я просто мусив це сказати, бо нас намагаються ввести в оману, наш комітет, що хтось щось не зрозумів чи хтось щось непрофесійно зробив.

З урахуванням цього, пані голово, я б пропонував розглянути пропозицію скасувати наше рішення про перейменування Павлограду на Матвіїв, тому що нам зайшов лист в СЕДО і ми провалимо, я переконаний, нашим державницьким рішенням зараз і проголосуємо проти такої пропозиції. Але щоб мешканці міста Павлоград і ті, хто надсилають нам листи в СЕДО, побачили наше рішення, що ми його не ігноруємо.

Я зараз ставлю на голосування, пані голово, пропоную поставити на голосування скасувати наше рішення про перейменування Павлограду на Матвіїв. І, шановні колеги, вчора підкомітет одноголосно проголосував проти скасування такого рішення, і зараз я закликаю всіх проголосувати проти такого рішення.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую пане Романе.

Ставлю на голосування скасувати рішення щодо перейменування міста Павлоград на місто Матвіїв. Рішення підкомітету вчора було проти. Колеги, переходимо до голосування.

Колеги, за – 1. Рішення не прийнято.

Переходимо далі.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Дякую, пані голово. Дякую, шановні члени комітету, як на мене, це важливо, це важливо. Тому що це історичні рішення, ми маємо їх чітко приймати.

І відповідно, оскільки рішення було провалено, шановні колеги, я пропоную Павлоградський район, наш підкомітет прийняв рішення, я пропоную поставити на голосування перейменування Павлоградського району на Матвіївський район.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, переходимо до голосування. Перейменування Павлоградського району на Матвіївський район.

За – 19. Рішення прийнято.

 

 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги, ідентично, додаткову хвилину мушу взяти в історичний екскурс Червонограда, тому що теж намагаються зманіпулювати думкою  членів нашого комітету.

Окремі громадські активісти намагаються переконувати людей в Червонограді, що це не радянська ідеологічна назва, а якась абстрактна, пов'язана з червоним кольором. Вони звертаються до комітету з проханням скасувати наше рішення і взагалі не перейменовувати Червоноград.

З такою ж пропозицією до нас офіційно в СЕДО на наш комітет звернувся наш колега народний депутат Юрій Камельчук. В цьому контексті я маю зачитати довідку з енциклопедії радянських часів "Ім'я вашого міста, походження назв міст і селищ міського типу Української РСР", щоб було розуміння який зміст вкладався в цю назву в часи комунізму.

"Серед інших на території переданої Польською Республікою ділянки знаходився населений пункт Кристинопіль, перейменований того ж року на ідеологічну радянську назву Червоноград. Червоноград – місто Львівської області, сучасна назва має новий революційний зміст" – це я цитую. На думку УІНП назва міста Червоноград пов'язана із реалізацією російської імперської політики, відтак належить до символіки російської імперської політики. Я можу зачитувати ще багато цитат з газет того часу на кшталт, цитую: "від феодального Кристинополя до соціалістичного Червонограду" чи "від кольору революції наша назва, від кольору її прапора" – це теж цитата. Але я не буду вас цим всім втомлювати.

Вчора підкомітет розглядав питання скасування нашого рішення – перейменування щодо Червонограда на Шептицького, і одноголосно, одноголосно проголосував проти.

Тому за аналогією щодо Павлограда, шановні колеги, до нас надійшов офіційний лист, я зараз прошу поставити на голосування скасування нашого рішення по Червонограду і одноголосно проголосувати проти, шановні колеги.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, переходимо до голосування.

За – 0. Рішення не прийнято.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Дякую, шановні колеги. Оскільки рішення не прийнято, залишається чинним наше рішення попереднього засідання комітету.

Я пропоную поставити на голосування рішення підкомітету, яке було прийнято одноголосно, щодо перейменування Червоноградського району на Шептицький район. Шановні колеги, прошу переходити до голосування і підтримати рішення підкомітету. Прошу голосувати за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Переходимо до...

За – 19. Рішення прийнято.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.  Дякую, шановні колеги.

Передостаннє голосування, ми наближаємося до фінального моменту нашого засідання.

Колеги, у нас по деяких громадах є потреба запросити додаткові дані. Тому я попрошу проголосувати за доручення секретаріату. Окремі з цих документів вже є, але потрібна узагальнена інформація. Навколо окремих перейменувань у медіапросторі є чимало маніпуляцій, було озвучено щодо Павлограда, було озвучено щодо Червонограда. Я пропоную відповідне рішення, проголосувати за відповідне рішення – доручення секретаріату.

Звернутись до Українського інституту національної пам'яті з проханням надати комітету такі документи та/або довідки: надати історичну довідку та інші документи з сайту Павлоградської міської ради про походження назви Павлоград від імені імператора Павла І; надати історичну довідку про походження міста Червоноград, назви міста Червоноград; надати історичну довідку щодо назви Гард; надати історичну довідку щодо назви Самар; надати історичну довідку щодо назви Порт-Анненталь.

Після надходження відповідних відповідей, доручити секретаріату нашого комітету поширити ці матеріали на всіх членів комітету, а також опублікувати ці довідки на сайті Верховної Ради в картці відповідних законодавчих ініціатив.

Друге, щодо Броварів. Ми бачимо звернення і документи, які до нас надходять, тому в цій ситуації комітету потрібно теж більше інформації. Тому я пропонував би звернутися до мовознавців Національної комісії зі стандартів державної мови, Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, а також до істориків Українського інституту національної пам'яті. Коли науковці нададуть нам свої висновки, пропоную їх також поширити на всіх членів комітету та опублікувати в картці відповідної постанови. Таке доручення нашому секретаріату попрошу проголосувати.

Пані голово.

 

ГОЛОВУЮЧА. Переходимо до голосування, будь ласка.

За – 18. Рішення прийнято.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.  І крайнє голосування на сьогодні, шановні колеги, висновок комітету, фінальне голосування. Дякую всім за роботу сьогодні, за конструктив, за  позиції на підкомітеті, дякую УІНП, Нацкомісії, секретаріату, це важливо.

І фінальне голосування на основі нашої роботи.

Перше. Підтримати пропозиції органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій населених пунктів та рекомендації Українського інституту національної пам’яті, Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів та районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови (додаються).

Скерувати підтримані пропозиції та рекомендації до Національної комісії зі стандартів державної мови для проведення експертизи відповідності стандартам державної мови.

Третє. Доручити народним депутатам України – членам комітету розробити і внести на розгляд Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України "Про перейменування окремих населених пунктів та районів".

Четверте. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, частини третьої статті 138 Регламенту Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" прийняти в цілому.

Пункти 3, 4 висновку комітету від 21 лютого 2024 року "Про перейменування окремих населених пунктів Дніпропетровської та Миколаївської областей, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови" викласти в такій редакції:

"Пункт 3. Доручити народним депутатам України – членам комітету розробити і внести на розгляд Верховної Ради України відповідні проекти постанов Верховної Ради України.

Пункт 4. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, а також частини третьої статті 138 Регламенту Верховної Ради України відповідний проект постанови Верховної Ради України прийняти в цілому".

І шосте. Доручити виступити на пленарному засіданні Верховної Ради України під час розгляду цього питання народному депутату України, першому заступнику голови комітету, голові підкомітету з питань деколонізації Роману Лозинському.

Шановні колеги, прошу підтримати даний висновок комітету.

 

ГОЛОВУЮЧА. Переходимо до голосування, колеги.

За – 18. Рішення прийнято.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Колеги, 11:31. Менше ніж година часу, більше ніж 160-170 перейменувань, це показує ефективну роботу нашого комітету, секретаріату, членів народних депутатів. Дякую велике за роботу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Романе, це ще все не кінець.

Колеги, чи бажають виступити члени комітету? Чи бажають виступити... Ні-ні, це ще по... Чи бажають виступити запрошені? Не бажають.

Тоді ми завершили обговорення перейменування окремих населених пунктів та районів низки областей. Колеги, зараз у нас буде фінальне голосування. Все ми проголосували, так. Дякую, пане Романе, навіть за те, що ви проголосували і поставили на голосування фінальне голосування.

Колеги, переходимо до наступного питання нашого порядку денного: про внесення змін до рішення Комітету від 3 листопада 2021 року про обрання голів та членів підкомітетів нашого комітету щодо виключення зі складу підкомітетів з питань житлової політики та захисту інвестицій в об'єкти будівництва та з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах територій забудови народного депутата України Віталія Войцехівського.

Колеги, маємо заяву пана Віталія Войцехівського щодо членства у підкомітетах. Є пропозиція:

Перше. Внести зміни до рішення комітету від 3 листопада 2021 року про обрання голів та членів підкомітетів нашого комітету та виключити народного депутата України Войцехівського Віталія Олександровича зі складу підкомітетів з питань житлової політики та захисту інвестицій в об'єкти будівництва і з підкомітету містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах територій забудови.

Друге. Контроль за виконанням цього рішення покласти на секретаря комітету Дмитра Ісаєнка.

Прошу проголосувати.

За – 18. Рішення прийнято.

Колеги, переходимо до "Різного". Чи є у когось заяви, оголошення, повідомлення? Будь ласка, пані Білозір, потім Віталій Безгін.

 

БІЛОЗІР Л.М. Колеги, два питання, які я би хотіла сьогодні довести до вашого відома.

Перше. Звернути увагу, що урядом затверджено план заходів з реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади 2024-2027 рік. І там пропали закони… законопроекти, які ми тут підтримували не один. Один точно, який я можу підтвердити, - це 4380 Закон про адмінзбір, про який говорять постійно громади на будь-яких засіданнях спільних і так далі з урядом, разом з областями, громадами. Про це вже не раз говориться. І сьогодні ми будемо розглядати Закон про мобілізацію, і там теж на ЦНАП дуже багато всього покладається. Натомість розцінки там по деяким послугам 40, 50, 60 копійок. Тобто вони не є спроможні, погіршується якість послуг і так далі, взагалі викинули її з дорожньої карти, викинули з плану заходів, хочу звернути увагу.

І друге, що би хотіла об'явити сьогодні, що, ви пам'ятаєте, що ми голосували виділення 2,5 мільярда гривень на укриття громадам, на харчоблоки 1,5 мільярда. І знову хочу звернути увагу, я бачила проект рішення МОН щодо освоєння цих коштів, так от вони викинули 95 відсотків укриттів найпростіших, залишили тільки радіаційні і подвійного призначення.

Я так аналізувала деякі області, там у нас на Вінниччині одне чи два таких укриття. Блага дуже ціль. Говорять про те, що хочуть максимально, щоб з онлайн перейшли офлайн. Хочу сказати, що вже 88 відсотків дітей вчаться офлайн, і ця ціль того року не була досягнена, тільки 2 тисячі пішли з онлайн в офлайн, можливо, це хибна ціль.

І, я думаю, що ми надіслали звернення, відповідь досить така розмита. Так, ви можете з найпростіших зробити радіаційні або подвійного призначення, але це я вам одразу скажу, нереально. Проекти типові затверджені від 50 мільйонів до 150 мільйонів. Тобто ми можемо собі уявити, що це будуть за проекти і хто їх візьме ті проекти. Чому ми не можемо цих 95 відсотків простих укриттів, де діти не можуть нормально дихати, тому що там немає нормального повітря, кондиціонування, в холоді, в голоді, можна сказати, тому що деколи довго приходиться там бути. І в мене там є такі укриття, де є проекти ДФРР, програма Президента, гарні школи, а укриття в хліву. І відповідно до цієї постанови ми не зможемо зробити, я мажоритарників хочу звернути увагу, не зможемо зробити там ремонт і оновлення. Елементарні деколи треба громаді 3-4 мільйони. Ні, будемо робити укриття по 100 мільйонів при браку коштів і при безпековій ситуації, коли на прифронтових областях все одно діти не будуть ходити в школу. І чомусь ми не можемо покращити по всій Україні ці укриття. Це дуже велика проблема, великі гроші і вони будуть неефективно освоєні, повірте. Минулого року планували 1500 укриттів оновити, зробити, а зробили тільки 197. Цього року буде ще гірше. Побачите, побудують 10-20 укриттів і на тому все закінчиться, коли потреба набагато більше в оновленні саме найпростіших укриттів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Ларисо.

Будь ласка, Віталій Безгін.

 

БЕЗГІН В.Ю. Дякую.

По-перше, я вже відреагую трошки про те, що сказала пані Лариса стосовно законопроекту 4380. Погана ситуація з ним. В Україні, мені здається, нам як органам державної влади подобається гратися з європейськими партнерами. І я вже знаю, що він буде в рапорті Єврокомісії як вимога до виконання все одно, тому вас можу привітати, пані Ларисо, а популістські деякі політичні сили в сесійній залі тільки можуть посумувати з цього приводу.

Я з іншого приводу сам хотів виступити. Ми отримали висновок Міністерства фінансів щодо одного нашого законопроекту. Нагадаю всім, що коли ми минулого року ухвалили і Президент підписав законопроект, тепер вже Закон "Про службу в органах місцевого самоврядування", він набирає чинності у нас по завершенню воєнного стану. Зараз вже стало зрозуміло, що деякі норми, як то публічність, преміювання і зокрема підняття мінімальної зарплатні до показника мінімальної, власне, зарплатні, воно на часі і це треба робити вже зараз.

Ми з вами, колеги, зареєстрували цей законопроект, який копіює норми чинного вже закону і отримали висновок Мінфіну, що Мінфін проти. І наскільки мені здається, Мінфін у нас досі не прийшов прозвітувати, як вони геніально відреформували оплати праці на державній службі. От я хочу поєднати всі ці питання і прошу викликати міністра фінансів на наступне засідання комітету, не якогось там голову департаменту, або міністра, або першого заступника, щоб вони нам прозвітували з приводу своїх позицій щодо зарплатного регулювання в публічному секторі.

Буду вдячний, пані голово.

(Загальна дискусія)

 

_______________. Це не організаційних питань стосується, це "Різне".

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Роман Лозинський.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Дякую за це підняте питання, і я абсолютно підтримую пропозицію викликати – запросити, викликати – це можна по-різному назвати, факт у тому, щоб сюди прийшов міністр фінансів і щоб ми поспілкувалися.

Але навіть якби ми це рішення голосували, я нагадаю, що ми проголосували 6401, і це прекрасна новина, ми рухаємося до його підписання, але ми не проголосували десятки інших законопроектів авторів нашого комітету і нашого комітету. І ми з вами голосували навіть, пам'ятаєте, за запрошення сюди спікера парламенту Руслана Олексійовича Стефанчука.

У мене трошки війна попсувала пам'ять. Я перепрошую, але це, мабуть, було місяці два тому. Наш секретаріат виконав усю роботу, скерував його, лист, оперативно. Тобто з нашого боку жодних затримок не було. Але це теж, шановні колеги, нагадую про наші голосування, ми можемо голосувати і викликати сюди будь-кого, але уряд… і ми навіть не можемо запросити сюди Голову нашого парламенту, поговорити про пріоритету нашого комітету. Вибачте, це ремарка, я не міг цього не сказати, тому що це питання про суб'єктність, зокрема, нашого комітету.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Дмитро Микиша, і потім Лариса Білозір.

 

МИКИША Д.С. Дякую. Я просто додам, мабуть, розширю саме зауваження Віталія Юрійовича. Дивіться, я ж нагадаю, що наш комітет є профільним з реформи децентралізації. Дії, які виконує, скажемо так – от слово "виконує" прямо дуже підходить – дії, які виконує Міністерство фінансів, дуже схоже на те, що вони, скажемо так, буду лояльним, не сприяють цій реформі. А не сприяють саме чому?

По-перше, цей законопроект, про який згадував якраз, номер 11054, який раніше вводив норму про підняття посадового окладу до мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року, нам приходиться відповідні рішення приймати через закон, оскільки Кабмін за поданням Мінфіну робить це через постанови. Питання: яким боком ви до місцевих бюджетів? Не до державного, звертаю ще раз увагу, а до місцевого. Скільки разів вже зверталися і народні депутати, і відповідні профільні асоціації, я вже не кажу за численні звернення відповідних громад до Міністерства фінансів змінити в додатку відповідної постанови і підняти посадові оклади, бо громади розуміють, що вони зможуть виконати ці умови. Але Міністерство фінансів це блокує і ніяк не сприяє.

Що це, зрештою, до чого це приводить? До шаленого відтоку кадрів відповідних спеціалістів на місцях, оскільки відповідна сітка посадових окладів затверджена постановою, відповідні громади не можуть це зробити. Тому їм доводиться виконувати це через… здійснювати доплати через премії, через що у відповідних місцевих громадах починається нерозуміння того, що відбувається.

І саме, підсумовуючи це все, нам приходиться виконувати ці речі і закладати їх в закон, змушуючи відповідно Мінфін це робити.

Останнє. Послухайте просто, що пише у своєму висновку Мінфін. Зміна підняття посадового окладу до мінімальної заробітної плати: "Вказане не узгоджується з нормами пункту… (відповідного там закону) 2016 року", - яким там щось визначено. Тобто відповідні юристи (я дивлюсь, хто готував цей лист), Валентина Мартинюк, передаю вам вітання, з Мінфіну, і Денису Улютіну, першому заступнику, який це підписав, кажуть, що норма дії закону 2016-го вище буде закону, який буде прийнятий пізніше. Це взагалі питання до юридичного фаху відповідних працівників, які це підписують. Все, що нам треба розуміти: сприяння Мінфіну реформі децентралізації.

Тому я всіляко підтримую виклик відповідних працівників, посадових осіб і фахівців на наш комітет, щоб вони дали особисто пояснення.

Дякую. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, зараз пані Лариса Білозір, потім Антон Яценко.

 

БІЛОЗІР Л.М. Колеги, я ще ж вам хочу нагадати, це ж не тільки Мінфін треба запрошувати, ще є Мінекономіки. Ми до них зверталися, взагалі це вимушена міра, цей закон, законопроект, тому що взагалі це питання підзаконки Мінекономіки, які на наше звернення сказали, що вони готують. Спочатку було моє звернення пів року тому, потім три місяці назад було звернення нашого комітету і вони дали відповідь, що вони працюють. І пан Безгін мав робочу групу, де ми це обговорювали, прийшов навіть не керівник департаменту, а заступник заступника керівника департаменту прийшов на наше засідання і сказав ми працюємо, а, я не володію інформацією. Загалом це вони мають зробити і розробити цей проект, він обговорюється, чому він не затверджений, невідомо.

Далі. Я хочу вам ще до цього сказати, що вчора була зустріч з основною переговорницею від ЄС з Україною Анна Ярош-Фріз і з пані Катаріною Матерновою, представницею, послом ЄС у нас в Україні, і коли ми задали питання, точніше, один з моїх колег задав питання, вони розказували, як ми будемо працювати по Facility Plan, по цих 50 мільярдах, що вже це фінансування ...(Не чути), яке дали, воно вже не буде просто так, все буде на реформи. Щось не виконано – гроші будуть просто анульовуватися.

То коли запитали, що ж робити, у нас немає людей, які будуть реалізовувати всі ці питання, вони сказали, ви маєте їх набирати, цих людей, як це зробила Польща, 3 тисячі людей займались євроінтеграцією. Ми говоримо, а в нас же ж немає коштів, ну найдіть, це всього кошти на зарплати людям для того, щоб ви нормально реформували економіку і реформували свою країну для того, щоб стати членом ЄС. Це невеликі кошти. А в нас Мінфін на все відповідає, що по чиновникам оптимізувати, оптимізувати. Мало того, собі вони нормальні зарплати зробили, вони рівніші серед рівних, вони там, Мінцифра і ще якесь одне міністерство, а всі решта міністерства – зараз скорочення. І, повірте, скорочення – це неправда, що скорочення тільки бухгалтерського відділу чи юридичного, буде одне спільне. Ні, людей скорочують. Хто буде реалізувати ці європейські наші стремління і проекти я не знаю. Ми маємо бути чесними з людьми і сказати, що чиновники це не завжди погано. І покажіть мені хоч одну країну без чиновників і парламенту. Тому нам потрібно деколи приймати непопулярні рішення і плюс шукати все ж таки гроші на те, щоб платити гідну зарплату людям.

Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Лариса, дякую.

Будь ласка, Антон Яценко.

 

ЯЦЕНКО А.В. Доброго дня, колеги. Я дуже коротко. Колега Білозір підняла таке цікаве питання – по бомбосховищах. Я вибачаюся, а можна, я не буду вас перекрикивать? Вибачте, будь ласка.

По бомбосховищах. В принципі, правильне питання і дуже таке болюче сьогодні, як мажоритарник можу сказати. Тому давайте, можливо, запросимо ще, раз ми уже вирішили запрошувати Мінфін і Мінек, давайте ще запросимо міністра освіти і, можливо, міністра інфраструктури, чи як він зараз називається. В принципі, мені здається, це правильно буде, принаймні, можливо, щось зрушимо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, колеги.

Я думаю, що ми скеруємо відповідні звернення від імені нашого комітету, запросимо всіх, про кого ви сьогодні згадувати, для того щоб отримати, можливо, пояснення і напрацювати спільний шлях до вирішення тої чи іншої проблеми.

Колеги, якщо більше немає в "Різному" питань, обговорень, заяв, оголошую засідання нашого комітету закритим. Дякую всім.