Діяльність Комітету

19 червня 2013, 16:15

Роз'яснення Комітету стосовно деяких питань здійснення повноважень сільських, селищних, міських голів та формування постійних комісій місцевих рад (19 червня 2013 року, Протокол засідання №11)


РОЗ’ЯСНЕННЯ      

 

Комітету Верховної Ради України

з питань державного будівництва та місцевого самоврядування

стосовно деяких питань здійснення повноважень сільських, селищних, міських голів та формування постійних комісій місцевих рад

 

(відповідно до частини першої статті 13 та частини третьої статті 21

Закону України «Про комітети Верховної Ради України»)

 

У Комітеті Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування розглянуто звернення народного депутата України О.С.Пономарьова стосовно надання роз’яснень щодо застосування частини другої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в частині здійснення повноважень сільського, селищного, міського голови у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень, а також деяких питань щодо формування, зміни складу, діяльності та ліквідації постійних комісій сільської, селищної, міської ради.

З метою належного та всебічного розгляду вищевказаних питань, забезпечення їх наукового обґрунтування зазначене звернення було скеровано до Інституту законодавства Верховної Ради України, Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України.

Позиція Комітету ґрунтується на положеннях Конституції України, Європейській хартії місцевого самоврядування (від 15 жовтня 1985 року, ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року №452), законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21 травня 1997 року №280) (далі – Закон), «Про статус депутатів місцевих рад» (від 11 липня 2002 року №93-IV), «Про службу в органах місцевого самоврядування» (від 7 червня 2001 року №2493-III), Кодексу законів про працю України (від 10 грудня 1971 року №322-VIII), Кримінального процесуального кодексу України (від 13 квітня 2012 року №4651-VI), Рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1997 року №7-рп (справа про сумісництво посад народного депутата України і міського голови) тощо.

 

1. В частині надання роз’яснення частини другої статті 42 Закону, відповідно до якої секретар сільської, селищної, міської ради здійснює повноваження відповідно сільського, селищного, міського голови у разі неможливості здійснення останнім своїх повноважень, порушувались наступні питання.

Які випадки, відповідно до чинного законодавства України можуть розглядатись як «неможливість здійснення сільським, селищним, міським головою своїх повноважень»?

Чи можуть визначатися ці випадки у регламенті сільської, селищної, міської ради?

Яка посадова особа відповідно до законодавства України здійснює повноваження та виконує обов’язки сільського, селищного, міського голови у разі його хвороби, відпустки, відрядження?

 

1.1 Так, на думку фахівців Інституту законодавства Верховної Ради України конкретизація випадків неможливості здійснення сільським, селищним, міським головою своїх повноважень, до законодавчого врегулювання цього питання, може бути визначена регламентом відповідної ради.

У Національному університеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» та Науково-дослідному інституті державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України, проводячи аналіз законодавства України, відносять до випадків неможливості здійснення сільським, селищним, міським головою своїх повноважень, зокрема, хворобу, відрядження, відпустку, перебування у місцях обмеження волі, відсторонення від посади.

На думку фахівців Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» регламент сільської, селищної, міської ради може деталізувати випадки, процедуру й умови виконання повноважень сільського, селищного, міського голови секретарем відповідної ради і заступником відповідного голови з питань діяльності виконавчих органів.

Водночас, фахівці Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України зазначають, що виходячи з положень частини чотирнадцятої статті 46 Закону регламент сільської, селищної, міської ради регулює в основному процедурні питання організації роботи відповідної ради, а тому випадки неможливості здійснення сільським, селищним, міським головою своїх повноважень не повинні ним визначатися.

Враховуючи складність встановлення вичерпного переліку випадків неможливості здійснення сільським, селищним, міським головою своїх повноважень є недоцільним їх нормативне закріплення.

У Національному університеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» та Науково-дослідному інституті державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України вважають, що Закон надає можливість здійснювати повноваження сільського, селищного, міського голови секретарю ради в повному обсязі виключно у випадку дострокового припинення його повноважень. В той же час, неможливість здійснення сільським, селищним, міським головою своїх повноважень є підставою для здійснення секретарем відповідної ради лише частини його повноважень, зокрема, щодо скликання сесії ради, ведення засідання ради та підписання її рішень. Крім того, у разі відсутності сільського, селищного, міського голови чи неможливості скликання ним засідання виконавчого комітету відповідної ради – цю функцію здійснює заступник сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Таким чином, тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження є обставинами, які роблять неможливим здійснення сільським, селищним, міським головою своїх повноважень, а тому відповідно до частини другої статті 42 Закону їх повинен здійснювати секретар відповідної ради, окрім повноважень, які пов’язані з представницьким характером посади сільського, селищного, міського голови, а також повноважень, реалізація яких прямо закріплена законом за іншими посадовими особами.

 

Розглядаючи порушені питання Комітет виходив з такого.

1.2 Відповідно до частин першої та третьої статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з частинами першою – третьою статті 12 Закону сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста, обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Так, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 6 липня 1999 року № 7-рп (справа про сумісництво посад народного депутата України і міського голови) зазначив, що міський голова як особа, що має представницький мандат, виступає від імені виборців, зокрема, представляє територіальну громаду, міську раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян тощо; звертається до суду з питань визнання незаконними актів відповідних органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; укладає від імені територіальної громади, міської ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства (частина третя статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Виконання цих функцій та повноважень має місце тому, що виборці обрали його і наділили мандатом (тобто дорученням) (пункт 4 мотивувальної частини Рішення).

Перше речення частини другої статті 42 Закону, відповідно до якого у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, характеризує випадки, коли секретар сільської, селищної, міської ради здійснює повноваження відповідно сільського селищного, міського голови.

У випадку, коли посада сільського, селищного, міського голови є вакантною, його повноваження згідно із Законом здійснює секретар відповідної ради і тільки у строки визначені Законом. В даному разі можна погодитися з тим, що повноваження сільського, селищного, міського голови здійснюються в повному обсязі.

У ситуації неможливості здійснення сільським, селищним, міським головою своїх повноважень, ця посада не є вакантною, її займає особа, якій територіальна громада делегувала відповідні повноваження. Тому, за цих обставин здійснення секретарем сільської, селищної, міської ради повноважень відповідно сільського, селищного, міського голови має бути врегульовано законодавством, зокрема, мають бути чітко визначені підстави, обсяг повноважень та строки їх здійснення.   

Визначаючи, що секретар сільської, селищної, міської ради здійснює повноваження відповідно сільського, селищного, міського голови у випадку неможливості здійснення ним своїх повноважень, Закон не дає можливості чітко з’ясувати в чому проявляється така неможливість, не визначає деталізованого переліку цих випадків та обсягу повноважень, які здійснюватиме секретар відповідної ради.

При цьому, інші положення Закону, більш конкретно регулюючи зазначене питання, водночас, не повною мірою узгоджуються з положеннями частини другої статті 42 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 46, пунктами 2, 3 частини третьої статті 50 Закону у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради – секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради – відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.

У цих випадках сесія скликається: якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом; якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Секретар сільської, селищної, міської ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону, скликає сесії ради, веде засідання ради та підписує її рішення.

Вищенаведені положення Закону визначають факт неможливості здійснення сільським, селищним, міським головою своїх повноважень щодо скликання сесії ради, який встановлюється у зв’язку із пропущенням визначеного строку, протягом якого має бути скликана сесія ради, та обсяг його повноважень, які може здійснювати секретар відповідної ради.

Крім того, стаття 53 Закону визначає, що заступник сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради скликає засідання виконавчого комітету відповідної ради у разі відсутності голови чи неможливості здійснення ним цієї функції.

Виходячи з вищенаведеного, не вбачається можливим чітко визначити яким чином співвідносяться між собою положення частини другої статті 42, частини шостої статті 46, пунктів 2, 3 частини третьої статті 50, статті 53 Закону.

Регулюючи питання здійснення повноважень сільського, селищного, міського голови у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень, Закон не містить системного підходу при вирішенні питання обсягу та суб’єкта їх здійснення, що призводить до неоднозначного розуміння і застосування його положень.

 

Аналіз законодавства України дає підстави віднести до імовірних випадків неможливості здійснення сільським, селищним, міським головою своїх повноважень наступне.

Відповідно до частини першої статті 2, абзацу другого статті 3, частини третьої статті 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Посадами в органах місцевого самоврядування, зокрема, є виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою.

На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Так, виходячи з положень статей 40, 74, 76, 77, 84, 119, 121, 122, 124 Кодексу законів про працю України, випадками неможливості здійснення сільським, селищним, міським головою своїх повноважень, зокрема, можуть бути тимчасова непрацездатність, відпустка, службове відрядження тощо.

Відповідно до абзацу шостого частини першої статті 7 та пункту «е» частини першої статті 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за поданням посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби України мають бути відстороненні від роботи або іншої діяльності особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або особи, які були в контакті з такими хворими, а також осіб, які ухиляються від обов’язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Відповідно до частин першої та другої статті 154 Кримінального процесуального кодексу України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину – щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та другою статті 176, частиною першою статті 181 вищенаведеного Кодексу запобіжними заходами, зокрема, є  домашній арешт, тримання під вартою.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, законодавство України не визначаючи єдиного формалізованого переліку випадків неможливості здійснення сільським, селищним, міським головою своїх повноважень, водночас, дає підстави тлумачити певні фактичні обставини, визначені у галузевих законах, як відповідні випадки.

Головною об’єднуючою ознакою випадків неможливості здійснення сільським, селищним, міським головою своїх повноважень виступає їх тимчасовість, обмеженість у часі на період певних обставин. З іншої сторони здійснення замість тимчасово відсутнього сільського, селищного, міського голови його повноважень іншою посадовою особою має обумовлюватись нагальною необхідністю здійснення тих чи інших дій з метою забезпечення належного функціонування органів місцевого самоврядування та недопущення порушення прав і законних інтересів територіальної громади.

 

1.3 Відповідно до частини чотирнадцятої статті 46 Закону регламентом ради визначаються порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії.

Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» порядок реалізації прав депутатів місцевих рад визначається цим Законом, іншими законами України, які регулюють діяльність місцевих рад та їх органів, а також регламентом відповідної ради.

Частина третя статті 10 Закону визначає, що представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Виходячи із змісту вищенаведених законодавчих положень, можна констатувати, що норми регламенту сільської, селищної, міської ради врегульовують широкий спектр питань внутрішньої організації діяльності саме ради, в чому вбачається реалізація загальновизнаного демократичного принципу організаційно-правової самостійності місцевого самоврядування.

Таким чином, більш детальне визначення в регламенті сільської, селищної, міської ради окремих випадків здійснення секретарем відповідної ради повноважень сільського, селищного, міського голови, що стосуються діяльності ради, зокрема, організації роботи ради, скликання сесії ради, формування її порядку денного, ведення засідань ради, підписання її рішень, видається цілком можливим і обґрунтованим.

 

2. В частині надання роз’яснення деяких положень Закону щодо діяльності постійних комісій сільської, селищної, міської ради порушувались наступні питання.

Чи має право сільська, селищна, міська рада змінювати кількість постійних комісій ради, ліквідовувати та створювати нові постійні комісії ради протягом терміну своїх повноважень?

Чи має право сільська, селищна, міська рада змінювати склад постійних комісій ради, затверджувати новий склад голів постійних комісій ради протягом строку своїх повноважень?

Чи передбачено чинним законодавством України заслуховування звітів постійних комісій ради, їх голів, як необхідна умова перед прийняттям рішення про їх ліквідацію, заміну складу або заміну голови?

Чи вимагає законодавство України яку-небудь згоду депутата місцевої ради (письмову заяву, усну згоду, тощо) на входження до складу певної комісії та яким чином може відбуватися формування складу комісій та голів комісій?

Чи може склад комісій та склад голів комісій формуватись особою, що вносить проект рішення на власний розсуд?

 

2.1 Так, на думку фахівців Інституту законодавства Верховної Ради України, Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» та Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені законодавством України до їх компетенції, зокрема, утворення і ліквідації постійних комісій, формування, затвердження та зміна їх складу, заслуховування звітів постійних комісій та їх голів, лише протягом строку своїх повноважень.

Перелік можливих випадків та доцільність заслуховування звіту постійної комісії, зокрема, перед прийняттям рішення про її ліквідацію, зміну складу, припинення повноважень голови тощо, може визначатися регламентом ради, а також положенням про її постійні комісії.

Фахівці Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» та Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України зазначають, що законодавство України не містить конкретних норм щодо способу надання згоди у реалізації права депутата брати участь в постійній комісії ради. Як правило, на практиці це вирішується з урахуванням норм регламенту відповідної ради, існуючих муніципальних традицій, з урахуванням досвіду роботи депутатів, політичних домовленостей, власних уподобань останніх тощо. Це може відбуватися або шляхом подачі заяв, або шляхом усної згоди, або шляхом особистого узгодження проекту рішення ради. Остаточне рішення про систему, структуру, кількісний та персональний склад комісій приймається радою на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

 

Розглядаючи порушені питання Комітет виходив з такого.

2.2 Відповідно до частин першої, другої, чотирнадцятої та п’ятнадцятої статті 47 Закону постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.

Постійні комісії є підзвітними раді та відповідальними перед нею.

Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою, з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо реалізації повноважень ради у здійсненні державної регуляторної політики постійними комісіями відповідної ради.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 26 Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання утворення і ліквідації постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій.

Вищенаведені положення Закону не встановлюють обмеження повноважень сільської, селищної, міської ради утворювати і ліквідовувати постійні комісії ради, затверджувати та змінювати їх склад, обирати голів комісій протягом строку своїх повноважень.

Відповідна рада, вирішуючи питання утворення чи ліквідації постійних комісій, виходить з обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, особливостей певної території, актуальних для конкретної територіальної громади питань тощо. За строк повноважень сільської, селищної, міської ради певного скликання може зникнути потреба у функціонуванні постійної комісії з того чи іншого питання, виникнути необхідність утворення нової постійної комісії чи об’єднання кількох постійних комісій. 

Зміна складу постійної комісії сільської, селищної, міської ради та переобрання її голови може бути зумовлена, зокрема, достроковим припиненням повноважень депутата відповідної ради з підстав визначених статтею 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково у разі його відкликання виборцями у встановленому цим Законом порядку, припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України, обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень, обрання його депутатом іншої місцевої ради, визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім, набрання законної сили обвинувальним вироком суду або набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення його до відповідальності за корупційне правопорушення, його смерті, з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень), переходом депутата місцевої ради з однієї постійної комісії до іншої, що, зокрема, може бути наслідком ліквідації або утворення нової  постійної комісії.

Вищенаведені підстави утворення і ліквідації постійних комісій ради, формування і зміни їх складу, обрання і переобрання їх голів можуть виникати протягом всього строку повноважень сільської, селищної, міської ради, яка повинна на них реагувати. У зв’язку з цим, вважаємо, що зазначені повноваження сільської, селищної, міської ради можуть бути реалізовані відповідною радою без обмежень протягом строку її повноважень.

 

2.3 Законодавство України не містить детальних норм щодо необхідності заслуховування звітів постійних комісій сільської, селищної, міської ради та їх голів при вирішенні питання про їх ліквідацію, зміну складу та переобрання голови.

Разом з тим, відповідно до пункту 10 частини другої статті 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради має право вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території.

Пункт 11 частини першої статті 26 Закону визначає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує.

Виходячи з вищенаведеного Комітет вважає, що необхідність заслуховування звітів постійних комісій сільської, селищної, міської ради та їх голів при вирішенні питання про їх ліквідацію, зміну складу та переобрання голови залежить від волевиявлення самої ради.

 

2.4 Законодавство України не визначає порядку отримання згоди депутата сільської, селищної, міської ради на входження до тієї чи іншої постійної комісії.

Комітет вважає, що основу вирішення цього питання складають положення, зокрема, частини першої статті 45, частини другої статті 59 Закону, відповідно до яких сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Крім того, згідно з пунктами 1, 3, 4, 6, 7, 9, 12 частини другої статті 19, частиною другою статті 20, пунктами 1, 2 статті 28 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради має право обирати і бути обраним до органів відповідної ради; пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами; вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті; вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них; висловлюватися щодо персонального складу утворюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються радою; брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні; виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки.

Депутат місцевої ради повинен входити до складу однієї з постійних комісій, що утворюються радою.

Депутатські групи, фракції мають право на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради, попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує рада.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного та з огляду на зміст частини чотирнадцятої статті 46 Закону, відповідно до якої регламентом ради визначаються порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії, вважаємо, що в разі необхідності детальний порядок формування складу постійних комісій сільської, селищної, міської ради, який, зокрема, передбачає спосіб отримання згоди депутата місцевої ради на входження до складу тієї чи іншої постійної комісії, може регулюватися регламентом відповідної ради з урахуванням законодавчих положень.

При цьому, право депутата місцевої ради висловлюватися щодо складу постійних комісій та кандидатури на посади їх голів передбачено вищенаведеними положеннями Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» і не може бути обмежено.

Водночас, як колегіальний орган, місцева рада прийматиме рішення щодо зазначеного питання більшістю голосів. 

 

3. Виходячи з вищенаведеного Комітет констатує, що питання здійснення секретарем сільської, селищної, міської ради повноважень відповідно сільського, селищного, міського голови у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень потребує додаткового законодавчого врегулювання. Належному вирішенню цього завдання в процесі законопроектної роботи має сприяти тісна співпраця парламентарів із провідними асоціаціями органів місцевого самоврядування, вітчизняними та міжнародними неурядовими організаціями, науковими та навчальними закладами, експертами.