Діяльність Комітету

23 грудня 2009, 16:30

Роз'яснення Комітету щодо застосування окремих положень Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» про можливість направлення на розгляд прокуратури депутатського запиту депутата місцевої ради (23 грудня 2009 року, Протокол засідання №83/15)

Роз’яснення Комітету

Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування щодо застосування oкремих положень Закону України

«Про статус депутатів місцевих рад» про можливість направлення на розгляд прокуратури депутатського запиту депутата місцевої ради

 

Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування розглянув звернення Голови Хмельницької обласної ради І.Гладуняка про надання роз’яснення щодо можливості направлення на розгляд прокуратури області депутатських запитів депутатів обласної ради, підтриманих радою на її пленарних засіданнях відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Необхідність у роз’ясненні викликана розбіжностями у розумінні питання між депутатами обласної ради та органами прокуратури. Керуючись частиною третьою статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та в межах предмету відання Комітету повідомляємо таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічну норму містить частина третя статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі – місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України визначає Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» (далі – Закон). При цьому можливість виконання покладених на депутата обов’язків забезпечується наділенням його необхідним обсягом прав. Зокрема, серед іншого, відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Закону депутат місцевої ради має право на «1) депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання».

Відповідно до частини першої статті 21 Закону «Депутатський запитце підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутата міської (міста обласного значення), районної, обласної ради – також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради». Таким чином, Закон встановлює вичерпний перелік органів і посадових осіб, до яких може бути направлено депутатський запит. Керівників правоохоронних і контролюючих органів у цьому переліку не зазначено.

Поруч із цим, у частині першій статті 13 Закону, яка надає визначення депутатського звернення, вказується, що «Депутатське зверненнявикладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих  органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції». Тобто перелік органів і посадових осіб, яким може бути направлено депутатське звернення депутата місцевої ради, не є тотожним переліку органів і посадових осіб, яким може бути направлено депутатський запит. У ньому додатково вказано «керівників правоохоронних та контролюючих органів».

Окрім цього, з’ясовуючи поставлене обласною радою питання, слід звернути увагу на зміст статей 11 і 15 Закону. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 Закону, депутат місцевої ради у виборчому окрузі має право «офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня». Водночас у пункті 3 частини першої статті 11 Закону до прав депутата місцевої ради у виборчому окрузі віднесено право «порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення». Частиною другою статті 15 Закону прямо передбачено, що «У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів». Співставляючи вищезгадані положення Закону, можна дійти висновку, що в розумінні цього Закону керівники правоохоронних та контролюючих органів визначені як окремі, самостійні суб’єкти правовідносин і їх не можна віднести до категорії керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.

З огляду на вищезазначене, Комітет констатує, що Конституція та закони України не наділяють депутатів місцевих рад правом на звернення із депутатськими запитами до керівників правоохоронних та контролюючих органів, до системи яких належать і органи прокуратури. Здійснення повноважень депутатів місцевих рад у цій сфері може бути реалізовано шляхом направлення відповідних депутатських звернень, що передбачено Законом і відповідає фундаментальному принципу здійснення влади, закріпленому у частині другій статті 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Разом із тим повідомляємо, що відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» роз’яснення Комітету щодо застосування положень законів України не мають статусу офіційного тлумачення.