Роз'яснення Комітету щодо можливості обрання одного старости виборцями декількох населених пунктів об’єднаної територіальної громади на підставі рішення відповідної місцевої ради (03 лютого 2016 року, Протокол засідання № 37)

Опубліковано 03 лютого 2016, о 17:15

РОЗ’ЯСНЕННЯ         

 

Комітету Верховної Ради України

з питань державного будівництва, регіональної політики та

місцевого самоврядування щодо можливості обрання одного старости виборцями декількох населених пунктів об’єднаної територіальної громади на підставі рішення відповідної місцевої ради

 

(відповідно до частини першої статті 13 та частини третьої статті 21

Закону України «Про комітети Верховної Ради України»)

 

У Комітеті Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування в межах предмету відання розглянуто звернення Центральної виборчої комісії щодо надання роз’яснення положень законів України в частині можливості обрання одного старости виборцями декількох населених пунктів об'єднаної територіальної громади на підставі рішення відповідної місцевої ради.

Позиція Комітету ґрунтується на положеннях Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування (від 15 жовтня 1985 року, що ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452), законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21 травня 1997 року  № 280), «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (від 5 лютого 2015 року № 157), «Про місцеві вибори» (від 14 липня 2015 року № 595) тощо.

Розглядаючи порушене питання, Комітет виходив з такого.

Стаття 7 Конституції України визначає, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 3 Європейської хартії місцевого самоврядування місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення.

В розвиток положень Основного Закону України та Європейської хартії місцевого самоврядування Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (частина перша статті 2 Закону).

Виходячи з положень статті 146 Конституції України питання, які не врегульовані Основним Законом України, зокрема, питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

Враховуючи зазначене та з метою створення умов для належного представлення інтересів жителів у вирішенні питань місцевого значення в об’єднаних територіальних громадах, участі у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, задоволення їх соціальних, побутових та інших потреб шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг, законодавцем внесено зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та включено до системи місцевого самоврядування нову посадову особу місцевого самоврядування – старосту.

Згідно з частиною першою статті 141 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у селах, селищах, визначених за рішенням місцевої ради об’єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», за винятком її адміністративного центру, обирається староста на строк повноважень місцевої ради.

Відповідно до частини шостої статті 2 Закону України «Про місцеві вибори» вибори старости проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, до якого входить територія відповідного населеного пункту (села або селища) у складі об’єднаної сільської, селищної, міської територіальної громади.

Комітет звертає увагу, що з метою уникнення порушення принципу рівності прав громадян, в об’єднаній територіальній громаді не може бути населених пунктів, жителі яких не зможуть скористатись своїм правом на обрання старости та відповідне представлення своїх інтересів у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади.

Крім того, з метою не допущення погіршення якості та доступності послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді до обрання старост, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» передбачено, що у селах, селищах, в яких знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об’єдналися, обов’язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об’єднання.

Вищенаведені нормативні положення у взаємозв’язку з нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких органи місцевого самоврядування наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону, а їх рішення є обов’язковими до виконання на відповідній території, дозволяють дійти наступних висновків.

Зазначені положення законів України наділяють правом місцеву раду об’єднаної територіальної громади визначати перелік сіл, селищ, в яких обирається староста на строк повноважень місцевої ради. Таким чином, своїм рішенням місцева рада, виходячи з власних організаційних, фінансових та матеріальних можливостей, визначає кількість старост, які будуть обрані в об’єднаній територіальній громаді та відповідні території об’єднаної територіальної громади, на якій старости будуть реалізовувати свої права та виконувати обов’язки.

При цьому, на думку Комітету, частина території об’єднаної територіальної громади, на якій староста реалізовує свої права та виконує обов’язки, може складатись як з одного населеного пункту, так і з декількох, жителі яких і повинні мати право обирати відповідного старосту.

Також з метою забезпечення однозначності тлумачення та застосування окремих положень законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві вибори» та «Про добровільне об'єднання територіальних громад» щодо можливості обрання одного старости виборцями декількох населених пунктів об'єднаної територіальної громади на підставі рішення відповідної місцевої ради, доцільно здійснити уточнення вищезгаданих положень законів України.

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку